Про захист прав споживачів
Верховна Рада УРСР; Закон від 12.05.19911023-XII

Про захист прав споживачів (Текст резюме від 05.12.2003)


Закон України

“Про захист прав споживачів”

Дата набуття чинності:
1 жовтня 1991 року

Закон регулює відносини між споживачем товарів (робіт, послуг) і їх виробниками, продавцями, виконавцями різних форм власності.

Згідно Закону споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець).

Виробник зобов'язаний забезпечити можливість використання товару за призначенням протягом терміну його служби. Гарантійний термін визначається в паспорті на товар або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, який додається до товару. Забороняється продаж товарів, термін придатності яких минув, або на яких він не зазначений.

При виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
  • безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
  • заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
  • відповідного зменшення його купівельної ціни;
  • заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
  • розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Згідно Закону товари (роботи, послуги), на які актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо їх безпеки, підлягають обов'язковій сертифікації. Реалізація та використання таких товарів, виконання робіт та надання послуг без сертифіката відповідності забороняється. Підставою для дозволу на ввезення таких товарів на територію України є поданий до митних органів сертифікат відповідності, виданий або визнаний уповноваженим на те органом.

За шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості Законом встановлено майнову відповідальність.

Визначаються вимоги до інформації про товари (роботи, послуги), яка повинна міститись у супровідній документації, на етикетці, або наноситься маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів товарів (робіт, послуг).
Зокрема, інформація про товари (роботи, послуги) повинна містити:
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин і протипоказання щодо застосування;
  • позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;

Правила побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган у сфері захисту прав споживачів, місцеві державні адміністрації, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, органи місцевого самоврядування, суди.

Закон встановлює правовий захист службових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів.

Цей Закон визначає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. У цьому випадку, на суб'єктів господарської діяльності накладається відповідне стягнення. При його невиконанні в добровільному порядку, таке рішення виконується примусово державною виконавчою службою.