Закон України

„Про Регламент Верховної Ради України”

Дата набуття чинності:
17 лютого 2010 року

Законом затверджено Регламент Верховної Ради України (далі - Регламент).

Стаття 1 Регламенту встановлює, що порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій у Верховній Раді встановлюються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та законами України „Про комітети Верховної Ради України”, „Про статус народного депутата України”, про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України.

Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5).

Відповідно до статті 3 Регламенту засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та Регламентом.

Закриті пленарні засідання Верховної Ради для розгляду окремо визначених питань проводяться за рішенням Верховної Ради, прийнятим після скороченого обговорення більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (стаття 4 Регламенту).

Статтею 6 Регламенту передбачено, що на пленарному засіданні Верховної Ради без запрошення мають право бути присутніми Президент України, Прем'єр-міністр України.

Стаття 7 Регламенту встановлює, що організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.

Згідно статті 9 Регламенту Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові.

Чергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії (стаття 10 Регламенту).

Стаття 14 Регламенту визначає, що перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради на урочистому засіданні Верховної Ради новообрані народні депутати складають перед Верховною Радою присягу.

Стаття 20 Регламенту зазначає, що порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.

Порядок денний сесії Верховної Ради включає два розділи:
  • перший - питання, повністю підготовлені для розгляду Верховною Радою і у встановленому порядку надані народним депутатам;
  • другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям, а також законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні.

Порядок денний пленарних засідань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується Апаратом Верховної Ради на підставі затвердженого розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради з урахуванням передбаченої в ньому черговості та фактичного стану готовності кожного питання до розгляду Верховною Радою (стаття 25 Регламенту).

Стаття 32 Регламенту передбачає, що на пленарному засіданні Верховної Ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого на пленарному засіданні.

Відповідно до статті 34 Регламенту Президент України, Прем'єр-міністр України, Голова Національного банку України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного  Суду України, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор України або уповноважені  ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень.

Статтею 36 Регламенту встановлено, що промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

Відповідно до статті 37 Регламенту рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному Регламентом.

Відкрите голосування здійснюється:
  • за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосування - поіменне, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в  залі засідань по депутатських фракціях;
  • шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).

Таємне голосування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетеня.

Стаття 44 Регламенту визначає, що голосування при прийнятті рішень Верховної Ради з будь-якого питання проводиться на пленарному засіданні безпосередньо після його обговорення, крім випадку, коли неможливо провести голосування.

Згідно статті 46 Регламенту рішеннями Верховної Ради є акти Верховної Ради, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради.

Актами Верховної Ради є закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.

Стаття 54 Регламенту встановлює, що пленарне засідання Верховної Ради протоколюється. Підготовку протоколу пленарного засідання Верховної Ради забезпечує Апарат Верховної Ради.

Розділ ІІІ Регламенту визначає порядок формування органів Верховної Ради України.

Депутатські фракції формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати. Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію (стаття 58 Регламенту).

Стаття 73 Регламенту зазначає, що погоджувальна рада створюється як консультативно-дорадчий орган для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради.

Стаття 81 Регламенту передбачає, що створення комітетів здійснюється з урахуванням вимог Закону України „Про комітети Верховної Ради України” та Регламенту. Верховна Рада створює комітети у складі голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів.

Статтею 85 Регламенту встановлено, що Верховна Рада може прийняти рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради на правах головного комітету.

Верховна Рада може утворювати тимчасові слідчі комісії.

Розділ ІV Регламенту визначає порядок законодавчої процедури.

Згідно статті 89 Регламенту право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.

Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення проекту закону про Державний бюджет України.

Стаття 96 Регламенту зазначає, що на пленарному засіданні Верховної Ради, розглядаються лише законопроекти, включені до порядку денного сесії Верховної Ради. Але за процедурним рішенням Верховної Ради для невідкладного розгляду може бути включено до порядку денного пленарного засідання (без додаткового включення до порядку денного сесії) законопроект, якщо він був підготовлений для термінового розгляду на виконання відповідного доручення Верховної Ради.

Альтернативними вважаються законопроекти, які містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин.

Стаття 102 Регламенту встановлює, що законопроекти розглядаються Верховною Радою, як  правило, за процедурою трьох читань.

Відповідно до статті 114 Регламенту за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:
  • прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання;
  • відхилення законопроекту;
  • повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання або направлення його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання;
  • опублікування законопроекту у визначеному Верховною Радою друкованому засобі масової інформації для всенародного обговорення, доопрацювання його головним комітетом з урахуванням наслідків обговорення і подання на повторне перше читання.

Стаття 116 Регламенту встановлює, що пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Такі пропозиції та поправки вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу.

Статтею 123 Регламенту передбачається, що за результатами розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада приймає рішення про:
  • прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання;
  • відхилення законопроекту;
  • прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому;
  • прийняття законопроекту в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання;
  • повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

Статтею 125 Регламенту зазначено, що до законопроекту, який готується до третього читання, поправки вносяться у 5-денний строк після дня попереднього читання.

Стаття 129 Регламенту встановлює, що за результатами розгляду законопроекту у третьому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:
  • прийняття закону в цілому  і направлення його на підпис Президенту України;
  • перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв'язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом Міністрів України  проектів актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається;
  • схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум;
  • відхилення законопроекту.

Підписаний закон Голова Верховної Ради України невідкладно направляє Президентові України.

Відповідно до статті 132 Регламенту у разі якщо Президент України застосував право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону і повернув закон до Верховної Ради зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями, наслідком цього є скасування результатів голосування за закон у цілому і відкриття процедури його повторного розгляду у Верховній Раді.

Стаття 134 Регламенту передбачає, що пропозиції Президента України до поверненого ним закону розглядаються на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку голосування пропозицій і поправок.

Постанови та інші акти (резолюції, декларації, звернення, заяви) Верховної Ради, приймаються більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу (стаття 138 Регламенту).

Постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою, підписує та оприлюднює Голова Верховної Ради України.

Згідно статті 142 Регламенту суб'єктами права подання до Верховної Ради законопроектів про внесення змін до Конституції України є Президент України, народні депутати у визначеній Конституцією України кількості.

Стаття 146 Регламенту зазначає, що у разі включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денного сесії Верховна Рада може прийняти рішення про створення тимчасової спеціальної комісії як головної для продовження роботи над законопроектом про внесення змін до Конституції України.

Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та Регламенту.

Кабінет Міністрів України щороку подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного року. Разом з проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року (стаття 153 Регламенту).

Статтею 155 Регламенту передбачено, що проект закону про Державний бюджет України на  наступний рік розглядається за процедурою трьох читань.

Стаття 161 Регламенту встановлює, що контроль за виконанням Державного бюджету України здійснює Верховна Рада як безпосередньо, так і через Рахункову палату.

Відповідно до статті 170 Регламенту у разі якщо Верховній Раді стануть відомі факти про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, за пропозицією Голови Верховної Ради України або не менш як 45 народних депутатів Верховна Рада може створити тимчасову слідчу комісію для перевірки відповідних фактів.

Проект постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, внесений народними депутатами членами спеціальної  тимчасової слідчої комісії,  має ґрунтуватися лише на відомостях, які містяться у висновках і пропозиціях спеціальної тимчасової слідчої комісії. Звинувачення Президента України викладається у проекті постанови Верховної Ради по пунктах, окремо щодо кожного діяння, що містить ознаки злочину.

Згідно статті 185 Регламенту у разі прийняття постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину Верховна Рада приймає постанову більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу про звернення до:
  • Конституційного Суду України для перевірки справи та отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
  • Верховного Суду України для одержання його висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

У разі одержання висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України відповідно про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент і про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, Верховна Рада таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів приймає постанову про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (стаття 187 Регламенту).

Стаття 192 Регламенту встановлює, що Верховна Рада надає законом згоду на обов'язковість міжнародних договорів України (ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання) та здійснює денонсацію міжнародних договорів України відповідно до Конституції України, Закону України „Про міжнародні договори України”, Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Регламенту.

У статті 203 Регламенту зазначається, що міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких законом надана Верховною Радою, публікуються українською мовою в офіційних друкованих виданнях України.

Стаття 217 Регламенту визначає, що уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, судді Конституційного Суду України, члени Центральної виборчої комісії складають присягу перед Верховною Радою у строки і за текстом, що визначені відповідно законами України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав  людини”, „Про Вищу раду юстиції”, „Про Конституційний Суд України”, „Про Центральну виборчу комісію”. Складення присяги здійснюється зазначеними особами особисто на пленарному засіданні Верховної Ради.

Стаття 218 Регламенту передбачає, що Верховна Рада надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата та на затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції.

Глава 39 Регламенту регулює порядок проведення парламентських слухань.

Парламентські слухання у Верховній Раді проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання. Парламентські слухання проводяться в сесійний період, як правило, не більше одного разу на місяць у дні тижня, що відводиться для роботи в комітетах, депутатських фракціях (стаття 233 Регламенту).

Відповідно до статті 237 Регламенту пропозиція про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим може бути внесена Головою Верховної Ради України або народними депутатами у кількості не менше 45 осіб.

Стаття 239 Регламенту передбачає, що обговорення питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим на пленарному засіданні Верховної Ради проводиться за процедурою повного обговорення з обов'язковим наданням представнику Верховної Ради Автономної Республіки Крим часу для виступу тривалістю до 20 хвилин.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору