Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Верховна Рада України; Закон від 08.07.20102464-VI

Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Текст резюме від 08.07.2010)


Закон України

„Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”

Дата набуття чинності:
1 січня 2011 року

Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу,  що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у  випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску, згідно статті 4 Закону, є:
  • роботодавці;
  • працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства;
  • фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб;
  • фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
  • особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю;
  • громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України;
  • особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;
  • особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, тощо.

Стаття 8 Закону встановлює, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Статтею 18 Закону передбачено, що джерелами формування Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування є відомості, що надходять до Пенсійного фонду від:
  • державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
  • платників єдиного внеску;
  • застрахованих осіб;
  • фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  • державних органів реєстрації актів цивільного стану;
  • органів державної податкової служби;
  • органів державної статистики;
  • державної служби зайнятості;
  • інших підприємств, установ, організацій та військових частин;
  • органів Державного казначейства України;
  • територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;
  • інших джерел, передбачених законодавством.

Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників (стаття 19 Закону)

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (стаття 20 Закону).

Відповідно до статті 24 Закону банки під час відкриття рахунків зобов'язані вимагати від юридичних та фізичних осіб, документи, що підтверджують їх взяття на облік в органі Пенсійного фонду як платників єдиного внеску.

Згідно статті 25 Закону рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.