Закон України

“Про карантин рослин”

Дата набуття чинності:
24 серпня 1993 року

Цей Закон визначає основи карантину рослин та діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, спрямованої на запобігання ввезенню та поширенню відсутніх на території України небезпечних шкідників, хвороб рослин та бур'янів (карантинних об'єктів).

Згідно Закону під карантином рослин розуміють режим, який передбачає систему заходів, спрямованих на захист від карантинних об'єктів рослин, продукції їх переробки, сировини, вантажів тощо.

З метою недопущення поширення карантинних об'єктів на території України Закон передбачає впровадження особливого карантинного режиму на території, де такі об'єкти виявлені. Заходи, що здійснюються на території з особливим карантинним режимом визначаються в ст.9 Закону.

Крім того Законом передбачено обов'язкове проходження фітосанітарного контролю для підкарантинних матеріалів та об'єктів, що перетинають державний кордон України та межі територій з особливим карантинним режимом (карантинних зон). Правові основи фітосанітарного контролю в Україні визначаються в ст.11 Закону.

В Розділі ІІ Закону визначені правові засади державного регулювання у галузі карантину рослин. Закон визначає права та обов'язки Головного державного інспектора з карантину рослин України, Республіки Крим, області та м. Києва (ст.13), гарантії діяльності осіб, які здійснюють державний контроль з карантину рослин (ст.14), а також обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян щодо забезпечення карантину рослин (ст.15).

В Розділі ІІІ Закону визначаються професійні вимоги до спеціалістів в галузі карантину рослин (ст.17), висвітлюється питання наукового забезпечення державної служби з карантину рослин (ст.18) та фінансування карантинних заходів (ст.20, 21).
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору