Закон України

Про дорожній рух

Дата набуття чинності:
16 липня 1993 року

Закон України „Про дорожній рух” (далі - Закон) визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Він регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Розділ другий Закону присвячений питанням компетенції Кабінету Міністрів України, органів законодавчої та виконавчої влади Республіки Крим, областей та міст республіканського підпорядкування, міської та районної Ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади, селищної та сільської Ради народних депутатів та їх виконавчих органів, органів територіального громадського самоврядування, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, власників транспортних засобів сфері дорожнього руху. Також тут передбачено участь міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та об'єднань, підприємств, установ, організацій, громадян у забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осіб у цій сфері.

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху мають право на:
- безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
- вивчення норм і правил дорожнього руху;
- отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та інших організацій, а також органів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України інформації про умови дорожнього руху.
Учасники дорожнього руху зобов'язані:
- знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;
- створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
- виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Кожний громадянин, який досяг установленого цим Законом віку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії (стати водієм). Право на керування транспортними засобами надається:
- мототранспортними засобами і мотоколясками - з шістнадцятирічного віку;
  - автомобілями всіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення більше восьми пасажирів), трамваями і тролейбусами - з вісімнадцятирічного віку;
- автобусами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більше восьми пасажирів, - з дев'ятнадцятирічного віку.

Громадянин, який бажає отримати право на керування транспортним засобом, зобов'язаний пройти підготовку в обсязі, передбаченому програмою підготовки водіїв транспортних засобів відповідної категорії чи типу. Право на керування транспортними засобами підтверджується відповідним посвідченням. На території України діють національні і міжнародні посвідчення на право керування транспортними засобами, що відповідають Конвенції про дорожній рух. Порядок видачі цих посвідчень установлюється Кабінетом Міністрів України.

Водій може бути позбавлений права на керування транспортним засобом внаслідок погіршення стану здоров'я, якщо воно перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, а також за невиконання встановлених обов'язків у передбачених законодавством випадках. Позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок погіршення стану здоров'я провадиться на підставі висновків відповідних медичних закладів.

Позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок невиконання ним встановлених законодавством обов'язків провадиться на підставі матеріалів справи про адміністративне порушення правил дорожнього руху, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або матеріалів кримінальної справи. Позбавлення права на керування транспортним засобом провадиться до повного усунення причин, що перешкоджають водію безпечно керувати транспортним засобом, а в разі невиконання ним встановлених обов'язків - на строк, визначений чинним законодавством.

Водій має право:
- керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;
- знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи;
- одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху, інше.
Водій зобов'язаний:
- своєчасно подавати транспортний засіб на державний технічний огляд;
- надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;
- своєчасно сплачувати державний податок з власників транспортних засобів у встановлених законодавством розмірах, інше.

Також Законом визначаються основні права та обов'язки пішоходів, пасажирів, велосипедистів і погоничів тварин, питання навчання різних груп населення Правилам дорожнього руху.

Розділ четвертий Закону присвячений автомобільним дорогам, вулицям, їх поділу та правилам користування ними, основним вимогам щодо проектування, будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів, питанням обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами сервісу, обмеження або заборона дорожнього руху при виконанні робіт на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах.

Розділ п'ятий Закону присвячений питанням, пов'язаним з транспортними засобами:
- допуску транспортних засобів до участі у дорожньому русі;
- вимогам щодо виробництва транспортних засобів;
- вимогам щодо ввезення на територію України транспортних засобів;
- вимогам щодо переобладнання транспортних засобів;
- вимогам щодо технічного стану транспортних засобів, що перебувають в експлуатації;
- реєстрації та обліку транспортних засобів;
- Державному технічний огляду транспортних засобів;
- вимогам щодо технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів;
- підставам для заборони експлуатації транспортних засобів.

Розділ шостий Закону визначає завдання стандартизації та нормування дорожнього руху, нормативи та стандарти дорожнього руху. Розділ сьомий присвячений плануванню та фінансуванню заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Розділ восьмий Закону визначає медичне забезпечення дорожнього руху, а розділ дев'ятий - охорону навколишнього природного середовища, розділи десятий та одинадцятий - контроль та відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух.

Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору