Документ 144_009, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 16.11.2016, підстава 1751-19

ДОГОВІР
між Україною та Демократичною Соціалістичною Республікою Шри-Ланка про передачу засуджених осіб

{Договір ратифіковано Законом № 1751-VIII від 16.11.2016}

Україна та Демократична Соціалістична Республіка Шри-Ланка (далі - Сторони),

визнаючи принципи державного суверенітету, рівноправності й взаємної поваги,

беручи до уваги положення міжнародного права й бажаючи розвивати двостороннє співробітництво в галузі кримінального права,

беручи до уваги те, що таке співробітництво повинно сприяти цілям правосуддя та соціальній реабілітації засуджених осіб,

беручи до уваги те, що такі цілі вимагають надання особам, позбавленим волі в результаті вчинення ними злочинів, можливості відбувати призначене їм покарання у своєму суспільстві,

беручи до уваги те, що таку мету можна якнайліпше досягнути шляхом передачі їх до їхніх країн, а також

керуючись принципами гуманізму й поваги прав людини,

домовилися про таке:

Стаття 1
Визначення термінів

1. Для цілей цього Договору:

a) «держава винесення вироку» означає державу, в якій призначено покарання особі, яку може бути або вже передано;

b) «держава виконання вироку» означає державу, в яку засуджену особу може бути або вже передано для відбування призначеного покарання;

c) «покарання» означає будь-яке покарання або примусовий захід, що передбачає позбавлення волі, за рішенням судді або суду держави винесення вироку на визначений або невизначений строк за вчинення злочину;

d) «засуджена особа» означає особу, засуджену суддею або судом держави винесення вироку за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі;

e) «громадянин» означає особу, відповідний статус якої визначається їхнім внутрішнім законодавством відповідної Сторони;

f) «законний представник» означає особу, визнану такою у порядку, установленому законодавством кожної Сторони;

g) «компетентні органи» означає органи Сторін, які виконують рішення про передачу засудженої особи;

h) «центральні органи» означає

в Україні - Міністерство юстиції України,

у Демократичній Соціалістичній Республіці Шри-Ланка - Секретар Міністерства, відповідального за питання юстиції.

Стаття 2
Порядок зносин

Під час виконання цього Договору компетентні органи Сторін здійснюють зносини через центральні органи.

Стаття 3
Загальні принципи

1. Сторони якнайширше співробітничають одна з одною з питань передачі засуджених осіб відповідно до положень цього Договору та свого національного законодавства.

2. Особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони відповідно до положень цього Договору для відбування призначеного їй покарання. Із цією метою засуджена особа або її законний представник може звернутися до держави винесення вироку або держави виконання вироку.

3. Із запитом про передачу може звертатися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку.

Стаття 4
Умови передачі

1. Засуджену особу може бути передано згідно із цим Договором за таких умов:

a) якщо особа є громадянином держави виконання вироку;

b) якщо вирок набрав законної сили та є остаточним;

c) якщо в момент отримання запиту про передачу засудженій особі залишилося відбувати покарання протягом щонайменше шести (6) місяців;

d) якщо на передачу погоджується засуджена особа або законний представник засудженої особи, якщо з урахуванням віку, фізичного чи психічного стану засудженої особи одна зі Сторін уважає це необхідним;

e) якщо дія або бездіяльність, за яку призначено покарання, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку чи була би злочином у разі вчинення на її території;

f) якщо обидві Сторони погоджуються на передачу.

2. У виняткових випадках Сторони можуть погодитися на передачу, навіть якщо засудженій особі залишається відбувати покарання менше шести місяців.

Стаття 5
Зобов’язання стосовно надання інформації

1. Сторони зобов’язуються:

a) через центральні органи письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян іншої Сторони, а також про їхнє місцезнаходження;

b) роз’яснювати засудженій особі або її законному представнику можливість звертатися до компетентних органів будь-якої зі Сторін із заявою про передачу в державу виконання вироку, та правові наслідки такої передачі.

2. Держава винесення вироку або держава виконання вироку інформують засуджену особу у письмовій формі про будь-які ужиті заходи, а також про будь-які рішення, прийняті кожною Стороною у відповідь на запит про передачу, через центральні або компетентні органи держави винесення вироку.

Стаття 6
Необхідні документи

1. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку таку інформацію та документи:

a) ім’я та прізвище, дату і місце народження засудженої особи;

b) останню адресу засудженої особи або її близьких родичів, якщо така є, у державі виконання вироку;

c) тексти статей кримінального закону, згідно з якими засуджено особу;

d) письмову заяву від засудженої особи або від її законного представника про згоду на передачу;

e) копію остаточного судового рішення у справі, яке набрало законної сили;

f) документ про тривалість уже відбутої частини строку покарання, у тому числі інформацію про будь-яке попереднє ув’язнення, скорочення строку покарання й про будь-які інші обставини, що стосуються виконання вироку;

g) у разі необхідності будь-яку інформацію медичного й соціального характеру стосовно засудженої особи та інформацію про її лікування у державі винесення вироку й будь-які рекомендації стосовно подальшого лікування у державі виконання вироку.

2. Держава виконання вироку надає державі винесення вироку такі документи й інформацію:

a) документ або заяву про те, що засуджена особа є громадянином держави виконання вироку;

b) текст положень відповідного закону, який установлює, що дія або бездіяльність, за яку призначено покарання, є злочином чи була би злочином у разі вчинення на її території.

3. У разі необхідності Сторони можуть запросити будь-які додаткові документи або інформацію.

Стаття 7
Згода та її перевірка

1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка надає згоду на передачу відповідно до цього Договору, робила це добровільно і з повним усвідомленням правових наслідків такої згоди.

2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи, погодженої Сторонами, чи надано згоду на передачу засудженої особи відповідно до пункту 1 цієї статті.

Стаття 8
Рішення за запитом про передачу

1. Рішення про згоду або відмову у задоволенні запиту про передачу приймається невідкладно після отримання документів, передбачених у статті 6 цього Договору.

2. У разі відмови у передачі засудженої особи причини відмови повідомляють іншій Стороні без зволікань.

Стаття 9
Процедура передачі

Час, місце і порядок передачі засудженої особи погоджуються безпосередньо між Центральними органами Сторін.

Стаття 10
Наслідки передачі для держави виконання вироку

1. Відбування покарання здійснюється на території держави виконання вироку відповідно до її внутрішнього законодавства, і всі питання, пов’язані з виконанням, також вирішуються відповідно до законодавства цієї держави.

2. Держава виконання вироку не може посилювати покарання засудженої особи.

3. Рішення про визнання і виконання вироку приймається згідно із законодавством держави виконання вироку.

4. Якщо в державі виконання вироку за відповідний злочин передбачено менш суворе покарання, ніж призначене вироком, держава виконання вироку відповідно до свого внутрішнього законодавства встановлює максимальну міру покарання через свій компетентний суд.

5. Якщо вирок суду держави винесення вироку включає покарання за дві або більше злочинних дій, а законодавство держави виконання вироку не кваліфікує як злочин одну з них або більше, держава виконання вироку визначає міру покарання засудженої особи через свої компетентні суди.

Стаття 11
Помилування та амністія

Кожна Сторона може помилувати, застосувати амністію або пом’якшення покарання відповідно до свого національного законодавства.

Стаття 12
Компетенція судів

1. Лише держава винесення вироку має право переглядати вирок стосовно переданої засудженої особи.

2. У разі перегляду вироку держава винесення вироку негайно надсилає державі виконання вироку завірену копію рішення суду, яким скасовано чи змінено вирок.

3. Якщо після передачі засудженої особи вирок скасовано і передбачено нове розслідування чи судовий розгляд, держава винесення вироку надсилає завірену копію рішення про це, матеріали кримінальної справи та інші матеріали за результатами проведення необхідних процесуальних дій, разом з перекладом усіх матеріалів кримінальної справи мовою держави виконання вироку для здійснення кримінального переслідування відповідно до законодавства держави виконання вироку.

4. Держава винесення вироку вирішує відповідно до свого законодавства питання збитків, заподіяних засудженій особі внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності, яке визнано несправедливим.

5. Якщо після передачі засудженої особи держава винесення вироку змінила покарання, копія рішення про це та інші необхідні документи надсилаються Центральному органові держави виконання вироку. Виконання такого покарання здійснюється в порядку, передбаченому в статті 10 цього Договору.

Стаття 13
Інформація про виконання вироку

Держава виконання вироку надає державі винесення вироку відповідну інформацію про виконання вироку:

a) якщо держава виконання вироку вважає виконання покарання завершеним;

b) якщо засуджена особа здійснила втечу з-під варти до закінчення строку покарання;

c) якщо до засудженої особи застосовано помилування, амністію або пом’якшення вироку;

d) у відповідь на запит держави винесення вироку.

Стаття 14
Транзитне перевезення

1. Якщо будь-яка зі Сторін має намір передати засуджену особу з будь-якої третьої держави, друга Сторона відповідно до свого законодавства співпрацюватиме з метою сприяння якомога можливо більш швидкому транзитному перевезенню засудженої особи через свою територію. Сторона, яка має намір здійснити транзитне перевезення, заздалегідь повідомляє іншу Сторону і просить про сприяння такому транзиту.

2. Прохання про транзитне перевезення не подається, якщо транспортування здійснюється повітряним транспортом над територією Сторони без запланованої посадки.

3. У транзитному перевезенні може бути відмовлено, якщо:

a) засуджена особа є громадянином запитуваної Сторони;

b) запит може зашкодити суверенітету, національній безпеці, громадському порядку чи будь-якому іншому інтересу запитуваної Сторони; або

c) дія, у зв’язку з якою винесено вирок, не є злочином відповідно до законодавства запитуваної Сторони.

Стаття 15
Мови

1. Запит і документи, надані відповідно до статті 10 цього Договору, супроводжуються перекладом на офіційну мову іншої Сторони або на англійську мову.

2. Центральні органи при спілкуванні один з одним використовують англійську мову.

Стаття 16
Дійсність документів

Запит про передачу і будь-які документи, надіслані відповідно до цього Договору, а також переклади повинні бути засвідчені компетентним органом або Центральним органом для цілей цього Договору, і будь-якої додаткової легалізації чи іншого підтвердження їх дійсності не вимагається.

Стаття 17
Витрати

1. Пов’язані з передачею засудженої особи витрати, що виникли до її передачі, несе Сторона, на території якої вони виникли. Витрати, пов’язані з виконанням передачі й продовженням виконання вироку після передачі засудженої особи, несе держава виконання вироку. Однак, держава виконання вироку відповідно до свого законодавства або практики може вимагати відшкодування всіх або частини витрат за передачу із засудженої особи або з іншого джерела.

2. Витрати, пов’язані із здійсненням транзитного перевезення, несе Сторона, яка звертається з проханням про таке перевезення.

Стаття 18
Урегулювання розбіжностей

Будь-який спір, що виникає у зв'язку із застосуванням чи тлумаченням цього Договору, вирішується шляхом консультацій між Центральними органами Сторін або через дипломатичні канали.

Стаття 19
Дія у часі

Цей Договір застосовується до вироків, винесених як до, так і після набрання ним чинності.

Стаття 20
Зв’язок з іншими міжнародними договорами

Положення цього Договору не зачіпають прав і обов’язків Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, учасницями яких вони є.

Стаття 21
Набрання чинності й припинення дії

1. Цей Договір укладається на невизначений строк.

2. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності на п’ятнадцятий (15) день після дати обміну ратифікаційними грамотами.

3. Цей Договір може бути змінено за взаємною письмовою згодою Сторін. Зміни набирають чинності згідно з процедурою, визначеною у пункті 2 цієї статті.

4. Будь-яка зі Сторін може припинити дію цього Договору шляхом передачі дипломатичними каналами письмового повідомлення в будь-який час. Договір припинить свою дію через шість (6) місяців після дати передачі такого повідомлення. Незалежно від припинення дії положення цього Договору продовжують застосовуватися до виконання покарань осіб, які були передані відповідно до цього Договору до дати припинення дії Договору.

На підтвердження чого ті, що нижче підписалися, належним чином уповноважені на це їх відповідними Державами, підписали цей Договір.

Вчинено у м. Київ 25 червня 2016 року у двох примірниках українською, сингальською та англійською мовами, причому усі тексти є однаково автентичними. У випадку виникнення розбіжностей під час тлумачення цього Договору текст, викладений англійською мовою, має переважне значення.

За Україну

За Демократичну Соціалістичну Республіку Шри-Ланка

(підпис)

(підпис)


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору