Документ 1457-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 25.06.2016, підстава 1390-19

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб'єктів господарювання, створених з
використанням майна та коштів
вітчизняного походження
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 12, ст.97 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2899-III ( 2899-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 15, ст.100 }
{ Офіційне тлумачення Закону див. в Рішенні Конституційного Суду
N 1-рп/2002 ( v001p710-02 ) від 29.01.2002 }
{ Додатково див. Ухвалу Конституційного Суду
N 3-уп/2002 ( va03u710-02 ) від 14.03.2002 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 1390-VIII ( 1390-19 ) від 31.05.2016, ВВР, 2016, N 28, ст.531 }

{ У назві і тексті Закону слова "суб’єкт підприємницької
діяльності" в усіх відмінках та числах замінено словами
"суб’єкт господарювання" у відповідному відмінку та числі
згідно із Законом N 1390-VIII ( 1390-19 ) від 31.05.2016 }

Цей Закон спрямований на захист конкуренції між суб'єктами
господарювання, створеними без залучення коштів або майна
(майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб'єктами
господарювання, створеними за участю іноземного капіталу,
забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та
конституційних прав і свобод громадян України.
Стаття 1. На території України до суб'єктів господарювання
або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених
підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі
- підприємства), створених за участю іноземних інвестицій,
незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується
національний режим валютного регулювання та справляння податків,
зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для
підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Стаття 2. Підприємства, створені за участю іноземних
інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на
території України за участю іноземних інвестицій без створення
юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про
виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність
тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню
за правилами, встановленими законодавством України з питань
валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств,
створених без участі іноземних інвестицій. { Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2899-III
( 2899-14 ) від 20.12.2001, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
Стаття 3. Спеціальне законодавство України про іноземні
інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних
інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання
валютного, митного та податкового законодавства, чинного на
території України, якщо інше не передбачено міжнародними
договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України.
Стаття 4. Скасовується дія:
Закону України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 26, ст. 357);
Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року
N 55-93 "Про режим іноземного інвестування" (Відомості Верховної
Ради України, 1993 р., N 28, ст. 302);
Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення у дію
Закону України "Про іноземні інвестиції" ( 2198а-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 26, ст. 358);
пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про порядок
введення у дію Закону України "Про режим іноземного інвестування"
( 94/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19,
ст. 81; 1999 р., N 36, ст. 327).
Стаття 5. Цей Закон поширюється на підприємства з іноземними
інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, у
тому числі до введення в дію та протягом дії Закону України від 13
березня 1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету
Міністрів України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим
іноземного інвестування" та Закону України від 19 березня 1996
року "Про режим іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ). { Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1390-VIII ( 1390-19 ) від 31.05.2016 }
{ Офіційне тлумачення частини першої статті 5 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 1-рп/2002 ( v001p710-02 ) від
29.01.2002 }
Цей Закон не поширюється на правовідносини, визначені Законом
України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні"
( 535/97-ВР ).
Підприємства, що отримали позики (кредити) від міжнародних
фінансових організацій під державні гарантії, які здійснюють
операції з ввезення на митну територію України товарів, базою
оподаткування яких є їх митна вартість, сплачують податки, збори
(обов'язкові платежі) у порядку, який діяв до набрання чинності
цим Законом, до повного погашення зобов'язань за такими позиками
(кредитами) або до настання гарантійного випадку.
Стаття 6. Кабінету Міністрів України та Національному банку
України у двотижневий термін привести свої рішення у відповідність
із цим Законом.
Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня його
опублікування, крім статей 1-4 та абзацу першого статті 5, які
набирають чинності з дня введення в дію Закону України "Про режим
іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ).
Судові рішення про застосування до підприємств з іноземними
інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень
та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту
інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених у
статті 4 цього Закону, підлягають виконанню виключно в частині, що
не суперечить цьому Закону. { Стаття 7 в редакції Закону N 2899-III ( 2899-14 ) від
20.12.2001 }

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 17 лютого 2000 року
N 1457-III


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору