Про джерела фінансування дорожнього господарства України
Верховна Рада України; Закон від 18.09.19911562-XII
Документ 1562-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 25.03.2018, підстава 2304-19
 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про джерела фінансування дорожнього господарства України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 47, ст.648)

{Вводиться в дію Постановою ВР
№ 1563-XII від 18.09.91, ВВР, 1991, № 47, ст.649}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2788-XII від 17.11.92, ВВР, 1993, № 2, ст.4
№ 4027-XII від 24.02.94, ВВР, 1994, № 27, ст.221
№ 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, № 25, ст.147
№ 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, № 5-6, ст.39
№ 964-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, № 38, ст.346}

{В редакції Закону
№ 724/97-ВР від 16.12.97, ВВР, 1998, № 14, ст.60}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 986-XIV від 16.07.99, ВВР, 1999, № 40, ст.361
№ 1375-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, № 10, ст.78
№ 1458-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, № 14-15-16, ст.121
№ 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, № 2-3, ст.10
№ 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92
№ 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86
№ 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250
№ 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162
№ 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267
№ 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 7-8, № 9, ст.55
№ 1762-VIII від 17.11.2016, ВВР, 2017, № 1, ст.4
№ 2233-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 2, ст.8
№ 2304-VIII від 27.02.2018}

{Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області з питань оподаткування згідно із Законом № 25/98-ВР від 15.01.98}

{Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку з питань оподаткування згідно із Законом № 320-XIV від 17.12.98}

{Дію Закону зупинено на період проведення експерименту для підприємств - учасників економічного експерименту з питань оподаткування згідно із Законом № 1375-XIV від 13.01.2000}

{У назві і тексті Закону посилання на "шлях" замінено посиланням на "дорогу" згідно із Законом № 2788-XII від 17.11.92}

Цей Закон визначає правові основи забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.

{Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 986-XIV від 16.07.99}

Стаття 1. Автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 986-XIV від 16.07.99}

Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 986-XIV від 16.07.99}

Стаття 2. Витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, забезпечення автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожнього сервісу, зменшення збитків через незадовільні дорожні умови.

{Частину другу статті 2 виключено на підставі Закону № 2505-IV від 25.03.2005}

Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства.

У випадках, коли ці кошти не витрачені протягом поточного бюджетного року, вони зберігають цільове призначення в наступному році.

{Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 986-XIV від 16.07.99}

Управління коштами дорожніх фондів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Частина п'ята статті 2 в редакції Закону № 986-XIV від 16.07.99}

Стаття 3. У Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування.

Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд.

Дохідна частина цього фонду формується за рахунок:

1) акцизного податку з вироблених в Україні пального і транспортних засобів;

2) акцизного податку з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів;

3) ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

4) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

5) коштів спеціального фонду Державного бюджету України, отриманих шляхом залучення державою кредитів (позик) від банків, іноземних держав і міжнародних фінансових організацій на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;

6) плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, максимальний розмір та порядок справляння якої встановлюються Кабінетом Міністрів України (крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію);

{Пункт 6 частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2304-VIII від 27.02.2018}

6-1) концесійних платежів - у разі передачі новозбудованої автомобільної дороги загального користування державного значення у концесію;

{Частину третю статті 3 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2304-VIII від 27.02.2018}

7) інших надходжень, передбачених Державним бюджетом України, в обсягах, що визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

Кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на:

1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, а також виконання проектно-вишукувальних та науково-дослідних робіт, створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, забезпечення розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій; утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції; проведення конкурсів і підготовку договорів щодо виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, співфінансування зазначених робіт згідно з відповідними договорами, здійснення контролю за їх виконанням і прийняття доріг в експлуатацію, управління дорожнім господарством;

{Пункт 1 частини четвертої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017}

2) субвенцію з Державного бюджету України місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, яка розподіляється між місцевими бюджетами залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення відповідної адміністративно-територіальної одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому.

Зазначена субвенція може спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідного місцевого бюджету;

3) виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування;

4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених пунктами 1 і 3 частини четвертої цієї статті, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Головними розпорядниками коштів, визначених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, які спрямовуються до територіальних дорожніх фондів, є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

{Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 986-XIV від 16.07.99, № 2505-IV від 25.03.2005, № 2756-VI від 02.12.2010; в редакції Закону № 1762-VIII від 17.11.2016}

Стаття 4. У бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетах щорічно передбачаються видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди.

Дохідна частина цих фондів формується за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, селищних та сільських рад про бюджети на відповідний рік, а також відповідних надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 1762-VIII від 17.11.2016}

Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та сільськими радами.

{Стаття 4 в редакції Законів № 986-XIV від 16.07.99, № 2457-VI від 08.07.2010, № 2756-VI від 02.12.2010}

{Статтю 5 виключено на підставі Закону № 986-XIV від 16.07.99}

{Статтю 6 виключено на підставі Закону № 986-XIV від 16.07.99}

Стаття 5. У державний дорожній фонд спрямовується плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав, плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування (крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію) в порядку та за тарифами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 5 в редакції Закону № 1762-VIII від 17.11.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2304-VIII від 27.02.2018}

У відповідні дорожні фонди можуть спрямовуватися також:

добровільні внески юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних, об'єднань громадян, міжнародних організацій тощо;

інші надходження, що не суперечать законодавству України.

{Статтю 7 вважати статтею 5 у зв'язку з виключенням статтей 5, 6 - див. підпункт 6 пункту 1 розділу I Закону № 986-XIV від 16.07.99}

Голова Верховної Ради України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
18 вересня 1991 року
№ 1562-XII


  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...