Документ 1717-2000-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.09.2012, підстава 462-2011-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 листопада 2000 р. N 1717
Київ
{ Пункт 2 Постанови втратив чинність на підставі Постанови КМ
N 462 ( 462-2011-п ) від 20.04.2011 }
{ Постанова втратила чинність, крім пункту 2, на підставі
Постанови КМ
N 779 ( 779-2010-п ) від 27.08.2010 }
Про перехід загальноосвітніх навчальних
закладів на новий зміст, структуру і
12-річний термін навчання
{ Додатково див. Лист Міністерства освіти і науки
N 1/9-695 ( v-695290-05 ) від 06.12.2005 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 620 ( 620-2007-п ) від 13.04.2007 }

На виконання статей 12, 15 і 31 Закону України "Про загальну
середню освіту" ( 651-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Здійснити перехід загальноосвітніх навчальних закладів на
новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання для учнів, які
почнуть навчатися у першому класі 2001 року і в наступні роки, у
три етапи:
перший етап з 1 вересня 2001 р. - у загальноосвітніх
навчальних закладах I ступеня;
другий етап з 1 вересня 2005 р. - у загальноосвітніх
навчальних закладах II ступеня;
третій етап з 1 вересня 2010 р. - у загальноосвітніх
навчальних закладах III ступеня. { Абзац четвертий пункту 1 в
редакції Постанови КМ N 620 ( 620-2007-п ) від 13.04.2007 }
2. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти
(додається).
Дозволити Міністерству освіти і науки вносити до зазначеного
Державного стандарту зміни непринципового характеру. Установити,
що до затвердження державних стандартів базової і повної середньої
освіти діють навчальні плани та програми, затверджені
Міністерством освіти і науки, які прирівнюються до цих стандартів.
3. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук,
Національній академії наук:
здійснити протягом 2000-2002 років заходи, спрямовані на
оновлення змісту загальної середньої освіти, відповідно до нової
структури середньої загальноосвітньої школи, розробити навчальні
плани і програми для загальноосвітніх навчальних закладів різних
типів;
забезпечити оновлення змісту, перехід на нову структуру та
обсяги підготовки педагогічних кадрів відповідно до потреб системи
загальної середньої освіти;
розробити до 2003 року Державні стандарти базової і повної
загальної середньої освіти, спеціальної загальної середньої освіти
дітей з особливими потребами;
запровадити ефективну форму державної підсумкової атестації
випускників загальноосвітніх навчальних закладів I, II і III
ступенів;
забезпечити конкурсний відбір підручників, навчальних
посібників, іншої навчально-методичної літератури відповідно до
нового змісту навчання і потреб загальноосвітніх навчальних
закладів;
вжити заходів до розроблення і впровадження у навчальний
процес нових засобів навчання і педагогічних технологій,
інформатизації середньої освіти та комп'ютеризації
загальноосвітніх навчальних закладів;
привести нормативно-правові акти в терміни, визначені пунктом
1 цієї постанови, у відповідність з новим змістом, структурою і
12-річним терміном навчання.
4. Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти і науки
внести до 1 вересня 2001 р. зміни і доповнення до Державних
санітарних правил і норм "Устаткування, утримання загальноосвітніх
навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного
процесу".
5. Міністерству фінансів, Міністерству економіки під час
формування Державного бюджету України та Державної програми
економічного і соціального розвитку України передбачати щороку
кошти на забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів
підручниками, наочними посібниками, комп'ютерною технікою з
відповідним програмним забезпеченням, іншими засобами навчання та
навчальним обладнанням.
6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
розробити за погодженням з Міністерством освіти і науки та
затвердити до 1 січня 2001 р. регіональні плани переходу
загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і
12-річний термін навчання;
до 1 вересня 2001 р. оптимізувати мережу загальноосвітніх
навчальних закладів відповідно до освітніх потреб населення та
соціально-демографічної ситуації в регіоні, розширювати можливості
надання учням додаткових освітніх послуг;
вжити заходів до гарантованого забезпечення підручниками і
навчальними посібниками учнів загальноосвітніх навчальних
закладів;
здійснити підготовку і перепідготовку педагогічних
працівників для організації навчання в загальноосвітніх навчальних
закладах за новим змістом і структурою загальної середньої освіти;
забезпечити підвищення рівня матеріально-технічного
забезпечення та інформатизації загальноосвітніх навчальних
закладів, оснащення їх необхідним обладнанням і устаткуванням.
7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 5 серпня 1998 р. N 1239 ( 1239-98-п ) "Про
затвердження Базового навчального плану загальноосвітніх
навчальних закладів" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 31,
ст. 1187).

Перший
віце-прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2000 р. N 1717
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти

Згідно із Законом України "Про загальну середню освіту"
( 651-14 ) Державний стандарт загальної середньої освіти
складається з державних стандартів початкової, базової і повної
середньої освіти.
Цей Державний стандарт розроблений відповідно до можливостей
дітей молодшого шкільного віку початкової школи і передбачає
всебічний розвиток та виховання особистості через формування в
учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і
навичок, бажання і вміння вчитися. Поряд з функціональною
підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатній
особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах
діяльності, самовираження у творчих видах завдань.
I. Базовий навчальний план початкової школи
1. Загальна частина
Базовий навчальний план початкової школи (далі - Базовий
навчальний план) є складовою частиною Державного стандарту
загальної середньої освіти. Він дає цілісне уявлення про зміст і
структуру цього рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення
між освітніми галузями, визначає гранично допустиме навантаження
учнів та загальнорічну кількість годин.
Базовий навчальний план складається з таких освітніх галузей:
мови і література, математика, здоров'я і фізична культура,
технології, мистецтво, людина і світ.
Кожна галузь побудована за змістовими лініями, які є
наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти.
Зміст освітніх галузей може бути реалізований через окремі
навчальні предмети та інтегровані курси.
Відповідно до мети і завдань середньої освіти її зміст
грунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості,
полікультурності, світського характеру освіти, системності,
інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах
гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між
націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства,
держави.
Початкова освіта як складова частина загальної середньої
освіти спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та
повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної
діяльності. Тому в доборі змісту враховується його наступність і
неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для
взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку, реалізації принципів
індивідуалізації, гуманізації навчально-виховного процесу.
До Базового навчального плану входять інваріантна і
варіативна складові частини змісту початкової освіти.
Інваріантна складова частина змісту формується на державному
рівні і є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних
закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Зміст
інваріантної складової частини подано через освітні галузі,
сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої
підготовки учнів молодшого шкільного віку. Вилучення з
інваріантної складової частини будь-якої з освітніх галузей
порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні
початкової освіти і наступність основної школи.
В інваріантній складовій частині Базового навчального плану
визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на
вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна складова частина Базового навчального плану
формується навчальним закладом самостійно з урахуванням
особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб
учня. У початкових класах варіативна складова частина включає
години, які можна використати додатково на вивчення освітніх
галузей, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.
Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної
і варіативної складових частин і не може перевищувати гранично
допустимого тижневого навантаження учнів, установленого Базовим
навчальним планом на підставі санітарно-гігієнічних норм
організації навчально-виховного процесу.
Згідно із Законом України "Про загальну середню освіту"
( 651-14 ) тривалість навчального року в початковій школі не може
бути меншою, ніж 175 робочих днів, а тривалість уроків становить:
у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих - 40 хвилин.
Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу
визначається відповідно до нормативно-правових актів.
На основі Базового навчального плану, який визначає загальні
засади побудови початкової освіти, МОН розробляє типові навчальні
плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У типових
навчальних планах зміст освітніх галузей реалізується через
навчальні предмети і курси інваріантної складової частини. На
основі типових навчальних планів навчальні заклади щороку
складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується
варіативна складова частина початкової освіти з урахуванням
особливостей організації навчального процесу в навчальному
закладі.
Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу
здійснюється відповідно до встановленої Базовим навчальним планом
сумарної кількості годин інваріантної і варіативної складових
частин з урахуванням можливого поділу класу на групи при вивченні
окремих предметів.
2. Освітня галузь "Мови і література"
Освітня галузь "Мови і література" передбачає опанування
молодшими школярами української мови та інших мов як засобу
спілкування і пізнання, прилучення до скарбниць духовності і
культури, літературних надбань Українського народу і народів
світу, виховання громадянськості, патріотизму, національної
самосвідомості.
Зазначені цілі відображаються у змісті таких компонентів
освітньої галузі, як українська мова, мова за вибором
загальноосвітнього навчального закладу, читання.
Основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці
загальноосвітньої школи є комунікативна, яка передбачає формування
та розвиток умінь слухати, говорити, читати і писати. Лінгвістична
та українознавча лінії забезпечують відповідний обсяг знань про
мову, умінь і навичок їх використання у мовленнєвій діяльності, а
також уявлення про звичаї, побут Українського народу, визначні
події та постаті в історії України.
Зазначені освітні лінії пронизуються діяльнісною лінією, яка
передбачає уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне,
узагальнювати мовні факти.
Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку
повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою
літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної
різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої
книжки, у формуванні творчих здібностей.
3. Освітня галузь "Математика"
Основним завданням початкового курсу математики є розвиток
молодших школярів через засвоєння математичних понять та
формування в них спеціальних умінь і навичок, необхідних у
повсякденному житті і достатніх для вивчення математики в
наступних класах, у тому числі забезпечення пропедевтичного
оволодіння систематичними курсами алгебри і геометрії.
Зміст освітньої галузі забезпечує формування в учнів уявлень
про натуральне число, засвоєння прийомів виконання арифметичних
дій і обчислювальних навичок, ознайомлення учнів з основними
величинами та їх вимірюванням, практичне ознайомлення з окремими
залежностями між ними, формування уявлень про окремі геометричні
фігури та їх властивості, вироблення необхідних графічних умінь.
4. Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура"
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" забезпечує
свідоме ставлення до свого здоров'я як найвищої соціальної
цінності, сприяє фізичному розвитку дитини, формує основи
здорового способу життя.
Головними завданнями фізичного виховання у початковій школі
є:
ознайомлення з впливом рухової активності та загартування
організму, формування знань, умінь і навичок особистої гігієни,
профілактики захворюваності і травматизму, правил техніки безпеки;
формування усвідомленої індивідуальної установки учня щодо
необхідності удосконалення основних якостей його фізичного
розвитку;
формування умінь і навичок основ здорового способу життя,
безпеки життєдіяльності, самостійного та свідомого виконання
комплексів ранкової гігієнічної гімнастики, використання
профілактичних вправ для запобігання порушенню постави та розвитку
короткозорості, зняття локальної втоми;
навчання дітей основних рухів.
5. Освітня галузь "Технології"
Метою освітньої галузі "Технології" у загальноосвітніх
навчальних закладах є розвиток особистості через залучення
школярів до творчої праці, ознайомлення з основами комп'ютерної
грамотності, засвоєння знань про властивості оброблюваних
матеріалів (предметів праці), вивчення засобів праці
(інструментів), формування конструктивного підходу до виконання
трудових завдань і обробки інформаційних даних, навчання безпеки
праці.
У процесі реалізації цієї освітньої галузі у початковій школі
розв'язуються такі завдання:
ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та
формування умінь і навичок роботи ручними знаряддями праці, що
застосовуються в різних технологічних процесах;
формування практичних умінь і навичок у
предметно-перетворювальній, конструкторській та
конструктивно-художній діяльності, пропедевтична орієнтація у
різних видах праці, розвиток трудових якостей працівника на основі
доступних видів продуктивної праці (господарської діяльності);
виховання творчого ставлення до праці.
Змістовими лініями освітньої галузі є творча праця,
продуктивна праця, навчальна праця, основи виробництва, професійна
орієнтація, трудове виховання.
6. Освітня галузь "Людина і світ"
Освітня галузь "Людина і світ" передбачає усвідомлення
школярами своєї належності до природи і суспільства, створення
елементарної бази для засвоєння учнями відповідно до вікових
особливостей різних видів соціального досвіду, системи цінностей
суспільства, морально-правових норм, традицій.
Розвиваючий аспект змісту цієї освітньої галузі передбачає
формування досвіду творчої діяльності учнів, оволодіння
узагальненими способами дій, рольове моделювання способів
поведінки в різних ситуаціях, розвиток активного пізнавального
ставлення до дійсності.
Найважливішим виховним аспектом цієї освітньої галузі є
формування у школярів патріотизму, поваги до Української держави,
її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення
України як демократичної заможної держави - рівноправного члена
світової спільноти. Виховне спрямування забезпечується набуттям
учнями досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього
світу через вибір змісту, особистісно значущого для дітей, його
зв'язок з навколишньою дійсністю, співвідношення системи потреб і
мотивів, створення умов для самовираження учнів у різних видах
діяльності.
Багатоплановий зміст освітньої галузі посилює спрямованість
навчального плану початкової школи на всебічний розвиток
особистості, дає змогу створити передумови для цілісної системи
навчання та педагогічних впливів.
Освітня галузь "Людина і світ" у початковому періоді враховує
наступність у зв'язках між дошкільною, початковою загальною та
базовою загальною середньою освітою і окреслюється змістовими
лініями: людина як особистість, людина серед людей, людина,
природа і суспільство, культура, нежива природа, жива природа,
планета Земля, рідний край, наша Батьківщина - Україна.
Зміст стандарту реалізується через інтегрований курс або
окремі навчальні предмети. Освітня галузь "Людина і світ" включає
систему інтегрованих (з різних природничих наук) знань про об'єкти
і явища живої та неживої природи і взаємозв'язки та залежності між
ними, їх зміни в часі і просторі. На доступному рівні вона
відображає цілісну природничо-наукову картину світу і місце в ній
людини шляхом опосередкованої реалізації в змісті галузі законів і
закономірностей існування природи. Обов'язковою складовою змісту
освітньої галузі є оволодіння учнями методами пізнання природи
(спостереження, практична робота, дослід) та уміння розв'язувати
пізнавально-практичні задачі з природничим змістом. Розвиваючий
аспект змісту цієї освітньої галузі полягає у формуванні розумових
здібностей учнів, їх емоційної сфери, спостережливості,
забезпечення умов для оволодіння досвідом спілкування,
самореалізації, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності
відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини. Здійснення
виховної функції природничого змісту пов'язане із засвоєнням
молодшими школярами елементів екологічної культури, усвідомленням
ними цінності здоров'я і здорового способу життя, залежності життя
людини від стану навколишнього природного середовища.
7. Освітня галузь "Мистецтво"
Головна мета цієї освітньої галузі полягає в розвитку
особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до
сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в
художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.
У початковій школі домінуюча роль належить активній художній
діяльності і творчому самовираженню дітей у сфері мистецтва.
Основними завданнями освітньої галузі "Мистецтво" у початковій
школі є пробудження у дітей інтересів до мистецтва, залучення до
художньо-творчої діяльності. На відміну від традиційного підходу
до змісту освіти у діючій початковій школі, де викладаються дві
відносно відокремлені дисципліни "Музика" та "Образотворче
мистецтво", освітня галузь "Мистецтво" спрямована на залучення
школярів до творчої діяльності в музичному, образотворчому
(візуальному), хореографічному, театральному та екранних видах
мистецтва. На основі такої взаємодії різних видів мистецтв у
школярів формується цілісне художнє світосприйняття і
світовідчуття, система естетичних ідеалів і смаків, почуття
реальної відповідальності за збереження культурних надбань
суспільства.
У початковій школі державний стандарт освітньої галузі
передбачає вивчення мистецтв, серед яких основними (домінуючими)
залишаються "Музика" та "Образотворче (візуальне) мистецтво".
Доцільним є взаємозв'язок цієї освітньої галузі з іншими
гуманітарними предметами (наприклад, заняття з хореографії можуть
інтегруватися з предметом "Фізична культура", елементи
театрального мистецтва - з предметом "Читання"). Впровадження в
шкільну практику такого художнього комплексу дасть змогу розширити
асоціативні уявлення, збагатити світовідчуття, забезпечити
сенсорний, емоційний та інтелектуальний розвиток учнів.
Кількість годин на тиждень за предметами та курсами
------------------------------------------------------------------ Освітня галузь | Кількість тижневих годин у | Разом | класах | |-------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | ------------------------------------------------------------------
Інваріантна складова частина
Мови і література * 8 8 9 9 34
Математика 3 4 4 4 15
Здоров'я і фізична 3 3 3 3 12
культура
Технології 2 1 1 1 5
Людина і світ 1 1 2 2 6
Мистецтво 2 2 2 2 8 ------------------------------------------------------------------ Всього 19 19 21 21 80
Варіативна складова частина
Додаткові години на
освітні галузі, 2 2 3 3 10
індивідуальні
консультації та групові
заняття
Сумарна кількість годин 21 21 24 24 90
інваріантної та
варіативної складової
змісту початкової
освіти
Загальнорічна кількість 735 735 840 840 3150
навчальних годин, що
фінансується з бюджету
Гранично допустиме 20 20 22,5 22,5 85
тижневе навантаження
учнів
Сумарне гранично 700 700 790 790 2980
допустиме навантаження
учнів на рік
----------------------------- * В освітній галузі "Мови і література" передбачено вивчення
української мови як рідної, державної, мови шкіл національних
меншин та іноземної мови. Години цієї освітньої галузі
розподіляються у типових навчальних планах.
II. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів початкової школи
1. Освітня галузь "Мови і література"
Українська мова
Мета і завдання цього навчального предмета в початковій школі
полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і
писати), а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь
висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях
мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу
навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її
початковій ланці.
Особливість рідної мови як навчальної дисципліни - це те, що
вона є не тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом
виховання і розвитку особистості.
Головні завдання початкового етапу навчання української мови:
вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;
формування комунікативних умінь;
гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності -
слухання, говоріння, читання і письма;
ознайомлення з найважливішими функціональними складовими
мовної системи за принципом "від загального до часткового";
загальний розвиток особистості - інтелектуальний, моральний,
вольовий.
Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі
державного стандарту виділяються такі основні змістові лінії:
комунікативна, лінгвістична, діяльнісна, лінгвоукраїнознавча.
------------------------------------------------------------------ Зміст освітньої галузі | Результат навчання ------------------------------------------------------------------
Комунікативна лінія
Мовлення. Усне і писемне розрізнювати усне і писемне
мовлення, їх основні ознаки мовлення, правильно та зв'язно
(артикуляція, літературна говорити, використовуючи
вимова, інтонація, паузи, темп, виражальні засоби, уважно
сила голосу, логічні наголоси; слухати невеликі усні
оформлення речень, тексту, повідомлення, читати вголос і
вживання великих літер, мовчки невеликі за обсягом
розділових знаків, друковані, тексти, розуміти і
рукописні тексти). Джерела запам'ятовувати повідомлення,
усної і письмової інформації основний зміст невеликих
текстів, доступних для дітей
молодшого шкільного віку
Переказ (усний і письмовий) переказувати тексти близько до
тексту-розповіді та опису за змісту, усно і письмово, від
колективно складеним планом свого імені чи від імені
дійової особи, передаючи
послідовно основний зміст
прочитаного, висловлювати
власне ставлення до окремих
ситуацій за змістом
Етикетні норми спілкування: уміти звернутися один до одного
увага до співрозмовника, повага і до старших, брати участь у
до думки іншої людини. Форми розмові (ставити запитання,
вираження ввічливості із давати аргументовану відповідь,
значенням прохання, відмови, правильно висловлювати власні
побажання, подяки, вибачення, думки), толерантно ставитися до
запрошення, вітання тощо думок інших, дотримуватися норм
етикету в спілкуванні, знати
особливості українського
національного етикету
Усне і писемне висловлювання на складати усні та письмові
вільно обрану чи задану невеликі за обсягом твори (7 -
вчителем тему про почуте, 8 речень) на визначену вчителем
прочитане, побачене чи самостійно обрану тему з
дотриманням одержаних
граматичних, орфоепічних,
правописних і мовленнєвих умінь
з орієнтацією на читача,
вдосконалювати текст власного
твору відповідно до порад
учителя, уміти зв'язно
висловлюватися
Лінгвістична лінія
Текст, його будова: тема і визначати тему і основну думку
основна думка тексту, тексту, добирати до тексту
заголовок, абзац. заголовок, розрізняти типи
Навчальні тексти художнього, текстів, ділити їх за змістом
наукового і ділового стилів на частини, фіксувати в усних
(практичне ознайомлення). висловлюваннях і письмових
Основні типи текстів: текстах незнайомі слова,
розповідь, опис, міркування вислови і з'ясовувати їх
(практичне ознайомлення) значення
Речення, види простих речень за знаходити межі речень у тексті,
метою висловлювання. Головні розрізняти види речень за метою
(підмет і присудок) і висловлювання в конкретних
другорядні члени речення. випадках, правильно їх
Однорідні члени речення. інтонувати, виділяти в простому
Уявлення про складне речення реченні підмет і присудок (у
(найпростіші види) найпростіших випадках),
розпізнавати і вживати
однорідні члени в простому
реченні, будувати складні
речення за зразком, наводити
власні приклади різних типів
речень
Слово, його лексичне значення. пояснювати пряме значення
Багатозначні слова. уживаних у мовленні слів і
Найуживаніші синоніми, переносне (у найпростіших
антоніми, омоніми. Уявлення про випадках), розпізнавати в
фразеологізми. Навчальні текстах найуживаніші омоніми,
словники: тлумачний, синоніми та антоніми, уміти
фразеологічний пояснити значення найуживаніших
фразеологізмів, користуватися
словниками
Будова слова. Основа і знаходити в словах складові
закінчення: корінь, префікс, значущі частини: основу і
суфікс. Спільнокореневі слова. закінчення, корінь, префікс,
Словотвір суфікс (у нескладних випадках),
розпізнавати і підбирати
спільнокореневі слова
Частини мови. Іменник, розпізнавати іменники,
прикметник, дієслово, особові прикметники, дієслова, особові
займенники, числівники. займенники і числівники,
Найуживаніші прислівники, наводити приклади, правильно
прийменники, сполучники. вживати змінні слова вивчених
Загальні відомості про рід, частин мови в належних формах
число, відмінки іменників;
змінювання прикметників за
родами, числами, відмінками;
час, особу, число дієслова,
дієслівні форми на -ться, -шся;
змінювання особових займенників
за відмінками
Звуки і букви. Голосні і розрізняти звуки і букви,
приголосні звуки. Український голосні і приголосні, тверді і
алфавіт. Склад. Наголос, м'які. Знати український
наголошені і ненаголошені алфавіт. Знаходити слова у
голосні. Приголосні тверді і словнику за алфавітом.
м'які, дзвінкі і глухі. Правильно ділити слова на
Найуживаніші правила вимови склади, додержуватися
голосних і приголосних звуків. найважливіших правил вимови та
Вимова і правопис дієслівних позначення на письмі голосних
форм на -ться, -шся. [е-и], [и-е] у ненаголошеній
позиції, дзвінких приголосних,
звуків [дж], [дз], [дз'], [ґ];
буквосполучень -ться, -шся у
дієслівних формах
Правопис. Найуживаніші каліграфічно і грамотно писати
орфографічні правила про: з голосу текст обсягом до 80
вживання великої букви: слів з вивченими орфограмами і
а) на початку речення; пунктограмами б) у власних назвах (прості випадки);
написання ненаголошених голосних [е-и], [и-е], що
перевіряються і не
перевіряються наголосом (із
орфографічного мінімуму);
написання приголосних у коренях слів, що перевіряються і не
перевіряються правилами (з
орфографічного мінімуму);
позначення подовжених м'яких приголосних на письмі;
роздільне написання окремих прийменників з іменниками;
вживання апострофа;
написання частки не з дієсловами;
вживання розділових знаків у кінці речення;
коми при однорідних членах без сполучників та із сполучниками
а, але.
Орфографічний словник уміти самостійно користуватися
(практичне ознайомлення) орфографічним словником для
з'ясування правильності
написання слова, його окремих
форм
Лінгвоукраїнознавча лінія
Тематичні групи слів - назв розуміти значення слів, що
предметів і реалій матеріальної стосуються предметів побуту,
та духовної культури народних звичаїв, та усталених
Українського народу історично, уміти пояснити їх
значення, в окремих нескладних
випадках - походження
(наприклад, макітра - мак
терти), уміти використовувати
тематичні групи слів
народознавчого змісту в
мовленні
Усталені вирази, українські знати українські прислів'я,
народні прислів'я, приказки, приказки, фразеологічні
загадки, лічилки, скоромовки, звороти, загадки, казки, пісні,
потішки, пісні, казки, легенди уміти доречно використовувати
тощо як відображення народного їх у мовленні (усному й
досвіду, українського характеру писемному) з метою його
увиразнення
Діяльнісна лінія
Уміння аналізувати, виділяти у мовних одиницях
порівнювати, виділяти головне, (слові, реченні, текстах) їх
узагальнювати (практично) складові; головне у мовних
одиницях: корінь слова, основу
речення, тему і основну думку
тексту; наводити приклади на
підтвердження власних
міркувань; робити елементарні
висновки на основі спостережень
за мовними явищами, уміти
узагальнювати мовні факти на
основі їх спостережень,
аналізу, порівняння
Українська мова
в школах з навчанням мовами
національних меншин
Основна мета навчання української мови як державної у
початкових класах - забезпечити початковий рівень комунікативних
умінь та елементарних знань з мови та етнокультури українців, а
також формування інтелектуально розвиненої особистості,
громадянина України.
Українська мова вивчається в усіх навчальних закладах
України, в тому числі у школах національних меншин. Тому мовний
цикл у таких школах складатиме рідна мова, українська мова як
державна, іноземна мова. Якщо в окремих регіонах діти тієї чи
іншої національності (наприклад євреї, болгари) навчаються у
школах з російською мовою викладання, а рідну мову вивчають як
предмет, то питання, що стосується рідної мови, вирішується на
регіональному рівні.
Специфіка Державного стандарту з української мови обумовлена
подвійною природою мови: з одного боку - це система знань і
правил, з іншого - мовлення, мовленнєва діяльність.
Державний стандарт визначає мінімальний зміст початкової
освіти з української мови, який є оптимальним для оволодіння
елементарною системою знань та мовними і мовленнєвими уміннями і
навичками, необхідними для навчання в середній ланці школи. Разом
з тим він не обмежує потреби і можливості учнів, які хочуть і
можуть отримувати глибші знання, мовленнєві уміння і навички, вищі
від мінімального рівня (наприклад, у школах з російською,
польською мовами викладання). Тому Державний стандарт
конкретизується у програмах, призначених для різних типів шкіл, у
яких рівень мінімальних вимог до загальної мовної підготовки учнів
має бути однаковим, стабільним, а максимальний рівень базового
змісту освіти залежить від бажань, освітньої мети, типу школи і
можливостей учнів.
Мова є складовою культури українського народу, її вивчення
нерозривно пов'язане з етнокультурознавчими знаннями. Ці фактори і
визначають основні змістові лінії Державного стандарту з
української мови, а саме:
формування умінь спілкуватися українською мовою
(комунікативна компетенція);
формування системи елементарних знань з мови (мовна
компетенція);
формування сукупності знань про побут, звичаї, традиції
українського народу (етнокультурознавча компетенція).
Кожна з цих ліній має свій обсяг знань, умінь і навичок.
Комунікативна компетенція складатиметься з умінь і навичок різних
видів мовленнєвої діяльності (слухання, розуміння, говоріння,
читання і письмо) та умінь і навичок спілкування у типових
ситуаціях.
Мовну компетенцію становлять відомості з мови та
частково-мовленнєві уміння і навички, сформовані на базі цих знань
(орфоепічні, лексичні, граматичні), та уміння і навички з мови і
орфографії.
Етнокультурознавча компетенція передбачає знання реалій
матеріальної і духовної культури українського народу.
Кожен з перелічених видів знань, умінь і навичок формується у
нерозривній єдності. При цьому основою є мовні знання, а
результатом - уміння і навички спілкування, розвиток
інтелектуальних здібностей, емоційних відчуттів.
Навчання української мови тісно пов'язане з розвитком
розумової діяльності дітей - порівнянням, аналізом, узагальненням,
з емоційною сферою - почуттям задоволення від досягнутого, краси
поетичного слова, здивуванням новим, невідомим тощо.
Державна мова - обов'язковий навчальний предмет, який є
складовою базового змісту освіти.
Кожна із змістових ліній виражена в такому обов'язковому
мінімумі змісту освітньої галузі:
------------------------------------------------------------------ Зміст освітньої галузі| Результат навчання ------------------------------------------------------------------
Комунікативна лінія
Мовлення. уміти зосереджувати увагу на українському
Види мовленнєвої мовленні, сприймати його на слух, розуміти
діяльності: усне мовлення вчителя, однокласників,
аудіювання носіїв української мови (тривалість
звучання 1 - 3 хвилини), усвідомлювати
зміст почутого (факти, явища, події)
говоріння: оволодіти частково мовленнєвими уміннями
(орфоепічними, граматичними,
інтонаційними), словниковим запасом у
межах засвоєних тем, вміти будувати окремі
висловлювання словосполученнями, реченнями
а) розвиток оволодіти комунікативними уміннями:
діалогічного мовлення відповідати на запитання вчителя,
пов'язані з навчальною діяльністю та
оточуючим середовищем, за змістом тексту,
малюнками; самим ставити запитання, щоб
довідатися про щось, одержати інформацію,
познайомитися, спонукати до дії тощо,
уміти брати участь у діалозі, вести
діалог, дотримуючись правил мовленнєвого
етикету, за змістом тексту, ситуативним
малюнком, уявною ситуацією
б) розвиток уміти дослівно переказувати сприйнятий на
монологічного мовлення слух або прочитаний невеликий за обсягом
текст за планом, малюнками, питаннями
тощо, висловлювати своє ставлення до
прочитаного, розповідати за аналогією,
серією малюнків, предметними і нескладними
за змістом сюжетними малюнками, опорними
словами; розповідати про себе, свою
родину, дім (квартиру), школу, клас
читання: уміти співвідносити звуки і букви; читати
вголос цілими словами, правильно, плавно,
в міру швидко, розуміти прочитане, виразно
читати, розповідати напам'ять вірші,
скоромовки, загадки, читати мовчки і
розуміти текст, відповідати на запитання
за його змістом; оцінювати вчинки героїв
а) робота над текстом уміти розрізняти тексти різних жанрів,
орієнтуватися у змісті прочитаного,
визначати тему тексту, знаходити в тексті
речення, що виражають основну думку,
образні вислови, визначати логічно
завершені частини тексту та добирати
заголовки до них, помічати незнайомі слова
і з'ясовувати їх значення за допомогою
вчителя, словників до текстів, перекладних
шкільних словників, переказувати уривок
тексту за завданням учителя, колективно
складеним планом, виконувати завдання
творчого характеру
б) ознайомлення з знати імена і прізвища видатних
українською дитячою українських письменників-класиків
літературою Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка,
окремих українських письменників, які
пишуть для дітей, уміти за назвою книжки і
малюнком-ілюстрацією на обкладинці
визначити, про кого (що) розповідається в
ній
письмо володіти графічними уміннями (правильно
позначати звуки буквами, каліграфічно і
грамотно (без пропусків букв) писати,
уміти списувати текст без пропусків і
заміни букв, складів, писати під диктовку
слова, речення, невеликий текст
(55 - 60 слів), письмово відповідати на
запитання
розвиток писемного уміти передавати в письмовій формі за
зв'язного мовлення готовим планом сприйнятий на слух текст
(переказ) обсягом 70 - 75 слів, усно
скласти і написати вітання рідним, подрузі
або другові, правильно писати адресу на
конверті, включатися в колективну роботу
над складанням текстів, доповнювати,
виправляти, користуватися орфографічним
словником
Лінгвістична лінія
Звуки і букви. розуміти значення української мови як
Українська мова як державної і необхідність її знання
засіб міжнаціонального
спілкування в Україні,
засіб пізнання життя й
культури українського
народу
Голосні та приголосні уміти розрізняти голосні та приголосні
звуки, позначення їх звуки і позначати їх буквами, правильно
буквами. Норми вимовляти українські звуки та
української звукосполучення, розрізняти особливості
літературної вимови вимови звуків рідної та української мов
Український алфавіт. знати український алфавіт, знаходити слова
Склад. Наголос. в словнику за алфавітом, визначати
Наголошені та кількість звуків, складів у слові та місце
ненаголошені голосні. наголосу, розрізняти значення слів залежно
Приголосні тверді та від місця наголосу, приголосні тверді та
м'які, дзвінкі та м'які, дзвінкі та глухі
глухі
Слово. уміти пояснювати лексичне значення слова,
Лексичне значення розуміти багатозначність деяких слів,
слова. Однозначні та добирати синоніми, антоніми (на засвоєному
багатозначні слова. лексичному матеріалі) та доцільно
Найуживаніші синоніми використовувати їх у власному мовленні,
та антоніми бачити спільне і відмінне у лексичному
значенні схожих слів рідної та
української мов
Навчальні словники уміти користуватися словниками
(перекладний,
тлумачний,
орфографічний)
Будова слова. уміти визначати основу слова та
Словотвір. закінчення, корінь слова, суфікси,
Основа і закінчення. префікси (у найпростіших випадках),
Корінь, суфікс, добирати групи спільнокореневих слів,
префікс. змінювати закінчення при конструюванні
Спільнокореневі слова словосполучень і речень, утворювати нові
слова за допомогою суфіксів і префіксів
Граматичне значення уміти розрізняти слова, що належать до
слова. різних частин мови за питанням, групувати
Частини мови: іменник, їх, складати речення з вживанням
прикметник, займенник, прийменників, сполучників, вживати в
дієслово, прийменник, усному мовленні та на письмі найуживаніші
числівник, сполучник. прислівники, називати ознаку якості,
Найуживаніші місця, простору, часу, кількісні і
прислівники порядкові числівники, бачити спільне і
(практично). відмінне у граматичних категоріях різних
Числівники кількісні частин мови в рідній та українській мовах
та порядкові
(практично) в межах 20
Іменник. уміти розрізняти іменники - назви істот і
Власні та загальні неістот, власні та загальні назви,
назви. Рід, число розрізняти рід іменників (він, вона, воно,
іменників. Змінювання мій, моя, моє), змінювати іменники за
за питаннями числами і відмінковими питаннями,
(відмінками). Клична конструктуювати словосполучення (іменник +
форма іменник, дієслово + прийменник + іменник,
прийменник + прикметник + іменник),
вживати кличну форму іменників у різних
ситуаціях спілкування
Прикметник уміти вживати прикметник у тому самому
роді, числі й відмінку, якого вимагає
іменник; змінювати прикметники за
відмінковими питаннями залежно від
іменника, конструювати словосполучення
(прикметник + іменник); утворювати і
використовувати найуживаніші прикметники
вищого та найвищого ступенів в усному і
писемному мовленні
Займенник. уміти змінювати особові займенники за
Особові, присвійні, відмінковими питаннями; замінювати
вказівні іменники та прикметники відповідними
займенниками під час побудови текстів;
вживати особові, присвійні та вказівні
займенники під час розповіді про себе,
своїх рідних, друзів
Дієслово. уміти вживати дієслова в різних часових
Час, особа, число формах та неозначеній формі; змінювати
дієслів. Неозначена дієслова за особами під час побудови
форма. Рід дієслів (у речень; вживати дієслова наказового
минулому часі). способу в діалогічному мовленні
Наказовий спосіб
дієслова з уживанням
слів-звертань
(практично)
Прийменник (практично) уміти зв'язувати слова у словосполучення,
речення за допомогою найпростіших
прийменників, зокрема з протилежним
значенням (у школу - зі школи, до хати - з
хати тощо)
Сполучники уміти поєднувати слова в реченні, будувати
(практично). речення, вживаючи сполучники і, та, а,
Сполучники і, та, а, але, що, щоб, який
але, що, щоб, який
Речення. уміти будувати і вживати речення різних
Види речень за метою типів із сполучниками та без них, із
висловлювання. Окличні звертаннями, однорідними членами в усному
речення. Речення з та писемному мовленні, складні речення (за
однорідними членами. зразком) із сполучниками що, щоб, який,
Звертання в правильно інтонувати речення в процесі
спонукальних та читання та під час власних висловлювань,
питальних реченнях. встановлювати зв'язки між словами за
Граматична основа допомогою питань, поширювати речення
речення
Текст. уміти добирати заголовки, складати тексти
Тексти розповіді та розповіді, описи за зачином і малюнком,
описи. Тексти опорними словами, планом і малюнком,
міркування. Заголовок. редагувати власний текст
Будова текстів. Засоби
зв'язку між реченнями
тексту
Орфографія та уміти правильно писати слова з вивченими
пунктуація. орфограмами під час списування,
Велика буква у власних самостійного складання та запису текстів,
назвах. Перенос слів. диктантів, правильно підбирати перевірні
Позначення м'якості слова
приголосних. Вживання
апострофа. Позначення
подовження м'яких
приголосних. Написання
префіксів з-, (с-),
роз-, без-. Наголошені
е, и. Правопис не з
дієсловом
Розділові знаки. уміти вживати відповідні розділові знаки в
Кома, крапка, знак кінці речення (залежно від мети
питання, знак оклику висловлювання та інтонації), кому перед а,
але, що, щоб, який, після звертання
Лінгвоукраїнознавча лінія
Український уміти використовувати правила українського
мовленнєвий етикет мовленнєвого етикету під час спілкування з
однокласниками, дорослими
Українські імена та уміти правильно вживати імена дітей та
прізвища. Дитячі дорослих, звертаючись до них
імена. Українські
клички тварин
Українські національні знати по кілька дитячих ігор, лічилок,
ігри та іграшки, скоромовок, закличок, веснянок, колядок,
дитячі пісні, пісень
веснянки, заклички,
лічилки
Українські казки, знати і вміти розповідати кілька
приказки, прислів'я українських казок
Українська хата, знати назви предметів українського побуту,
обереги. Інтер'єр. рослин, які є символами України, уміти
Український розповідати за малюнками (предметними та
національний одяг сюжетними) про особливості українського
інтер'єру, значення оберегів (рушника,
вишиванки, рослин, квітів та стрічок у
віночку)
Звичаї та свята уміти передавати зміст почутого або
українського народу прочитаного про найважливіші українські
(свято Миколая, свята та обряди, звичаї (відповідно до
Різдво, Великдень) вікових особливостей дітей)
Визначні історичні вміти розповідати (на матеріалі прочитаних
постаті та діячі текстів) про видатні історичні постаті
культури України України, наприклад князя Володимира,
Ярослава Мудрого, Б. Хмельницького та
інших, знати імена українських
письменників Т. Шевченка, Л. Українки,
І. Франка та кілька їх віршів
Символи Української уміти розповідати (на матеріалі почутого,
держави: герб, прапор, прочитаного і побаченого) про символи
гімн. Київ - столиця Української держави (герб, прапор, гімн)
України та їх значення, про Київ - столицю України
Мови національних меншин


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору