Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України
Верховна Рада України; Постанова, Статут від 06.11.19911796-XII
Документ 1796-12, поточна редакція — Редакція від 15.07.2015, підстава 1697-18
 

                                                          
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
{ Постанова втрачає чинність одночасно з втратою чинності
пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою
статті 16, абзацом першим частини другої статті 46-2,
статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п'ятою
статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та
одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2,
статтею 53 щодо класних чинів Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) - див. пункт 4 розділу XII
Закону N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014, ВВР, 2015,
N 2-3, ст.12 }
Про затвердження Дисциплінарного статуту
прокуратури України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 4, ст.15 )
{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2004 ( v013p710-04 ) від 22.06.2004 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 14, ст.89
N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178 }

Відповідно до статті 48 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Дисциплінарний статут прокуратури України
(додається) і ввести його в дію з 1 грудня 1991 року, за винятком
частини другої статті 16.
Частину другу статті 16 ввести в дію з 1 березня 1992 року.

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 6 листопада 1991 року
N 1796-XII

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) Генеральний прокурор України та підлеглі йому
прокурори здійснюють вищий нагляд за додержанням і правильним
застосуванням законів. Важливою передумовою успішного виконання
покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста
дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.
Стаття 2. Працівники прокуратури повинні мати високі моральні
якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів,
поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською
мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто
суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі,
підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю
утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії,
формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та
правил суспільного життя.
Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками
законності та службової дисципліни підривають авторитет
прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.
Стаття 3. На підставі статті 48 Закону України "Про
прокуратуру" цей Статут встановлює порядок заохочення та
притягнення до дисциплінарної відповідальності
прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних,
наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

II. ЗАОХОЧЕННЯ
Стаття 4. Прокурорсько-слідчі працівники, а також працівники
навчальних, наукових та інших установ прокуратури заохочуються за
сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу та
оперативність у роботі.
Стаття 5. Заходами заохочення є: 1) подяка; 2) грошова премія; 3) подарунок; 4) цінний подарунок; 5) дострокове присвоєння класного чину або підвищення в
класному чині; 6) нагородження нагрудним знаком "Почесний працівник
прокуратури України".
За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть
бути представлені до нагородження державними нагородами і
присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України".
Стаття 6. Генеральному прокурору України належить право
застосування всіх заходів заохочення, передбачених статтею 5 цього
Статуту.
Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва, інші
прирівняні до них прокурори мають право заохотити працівника
подякою, грошовою премією та подарунком. Про застосування інших
видів заохочення прокурори вносять подання Генеральному прокурору
України.
Подання про нагородження державними нагородами та присвоєння
почесного звання "Заслужений юрист України" вносить Генеральний
прокурор України.
Стаття 7. Заохочення оголошується наказом, про що вноситься
запис до трудової книжки. Наказ оголошується особі, якій винесено
заохочення, всім працівникам даної прокуратури і додається до
особової справи.

III. ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ

Стаття 8. Дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих
працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших
установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне
виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить
його як працівника прокуратури.
Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної
справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного
заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну
відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі
слідства були допущені недбалість або несумлінність.
Стаття 9. Дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник
прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.
Стаття 10. Генеральний прокурор України має право
застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього
Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених
частиною другою цієї статті.
Позбавлення або пониження в класному чині державного радника
юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням
Генерального прокурора України.
Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні
до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні
стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження
на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним
прокурором України. При необхідності застосування заходу
дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених
прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України.
Особи, нагороджені нагрудним знаком "Почесний працівник
прокуратури України", можуть бути звільнені з роботи лише за
попередньою згодою Генерального прокурора України.
Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори
вносять подання вищестоящому прокурору про накладення
дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих
працівників.
Стаття 11. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню
вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про
накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини
проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його
вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову
перевірку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню
корупційного правопорушення, або невиконання вимог Закону України
"Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ) за
поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії
корупції за рішенням керівника особи, яка вчинила таке
правопорушення, проводиться службове розслідування відповідно до
порядку проведення службового розслідування в органах прокуратури
України. { Статтю 11 доповнено частиною другою згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 12. Дисциплінарне стягнення застосовується протягом
одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу
службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та
перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня
вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може
перевищувати двох місяців.
За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне
дисциплінарне стягнення.
Прокурор або слідчий, якому повідомлено про підозру у
вчиненні ним злочину у сфері службової та професійної діяльності,
пов’язаної з наданням публічних послуг, та/або пов’язаного із
зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню
від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному
законом. { Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }
Прокурор або слідчий, стосовно якого складено протокол про
адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений
керівником відповідного органу прокуратури від виконання службових
повноважень до закінчення розгляду справи судом.
У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з
перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення
проводиться незалежно від часу вчинення проступку.
Прокурор або слідчий, який повідомив про порушення вимог
Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"
( 3206-17 ) іншим працівником прокуратури, не може бути звільнений
чи змушений до звільнення з роботи або притягнутий до
дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної
відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом
порядку. { Стаття 12 в редакції Закону N 4711-VI ( 4711-17 ) від
17.05.2012 }
Стаття 13. Про накладення дисциплінарного стягнення видається
наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія
наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути
ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази
Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться
до відома особового складу органів прокуратури України.
Стаття 14. Наказ про притягнення до дисциплінарної
відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному
прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.
Стаття 15. Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в
десятиденний строк, а в разі проведення перевірки - не пізніше
одного місяця з дня її надходження. Про прийняте рішення
повідомляється працівнику, який звернувся із скаргою.
Оскарження наказу не зупиняє виконання дисциплінарного
стягнення.
Стаття 16. Генеральний прокурор України має право скасувати
дисциплінарне стягнення, посилити або пом'якшити його. В разі
незаконного пониження на посаді або звільнення працівника з посади
Генеральний прокурор України видає наказ про поновлення на посаді
з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу
або різниці в заробітній платі за час роботи на нижчеоплачуваній
роботі, але не більш як за три місяці. Якщо не з вини працівника
час вимушеного прогулу становить більше трьох місяців, Генеральний
прокурор України може прийняти рішення про виплату
середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.
( Положення частини другої статті 16 втратили чинність, як
такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного
Суду N 13-рп/2004 ( v013p710-04 ) від 22.06.2004 ) Рішення
Президента України та Генерального прокурора України про
позбавлення класного чину, наказ Генерального прокурора України
про застосування одного з дисциплінарних стягнень, передбачених
пунктами 5 і 6 статті 9 цього Статуту, або відмова у поновленні на
роботі прокурорсько-слідчих працівників, звільнених прокурорами
Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняними до них
прокурорами, можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в
місячний строк.
Стаття 17. Працівник вважається таким, що не має
дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його
накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню.
Поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді
може провадитись тільки в порядку атестування.
Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який
видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо
працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні
службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається
наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про
накладення стягнення.
Стаття 18. Генеральний прокурор України здійснює контроль за
обгрунтованістю і законністю застосування заохочень і
дисциплінарних стягнень підлеглими прокурорами і вживає заходів до
скасування безпідставних і незаконних наказів.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...