Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених [...]
Верховна Рада України; Закон від 13.01.20052342-IV
Документ 2342-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.01.2017, підстава 1774-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про забезпечення організаційно-правових умов
соціального захисту дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 6, ст.147 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.484
N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535
N 2394-VI ( 2394-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 39, ст.513
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63
N 4675-VI ( 4675-17 ) від 15.05.2012, ВВР, 2013, N 8, ст.69
N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.549
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.693
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712 }
{ Щодо втрати чинності Закону N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010
додатково див. Закон N 763-VII ( 763-18 ) від 23.02.2014, ВВР,
2014, N 12, ст.189 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015, ВВР, 2015, N 52, ст.482
N 936-VIII ( 936-19 ) від 26.01.2016, ВВР, 2016, N 10, ст.99 N 1504-VIII ( 1504-19 ) від 08.09.2016, ВВР, 2016, N 42, ст.701 N 1774-VIII ( 1774-19 ) від 06.12.2016, ВВР, 2017, N 2, ст.25 }

{ У тексті Закону слова "у справах неповнолітніх"
замінено словами "у справах дітей" згідно із
Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді" в
усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики з питань
сім'ї та дітей" у відповідному відмінку згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади
та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою
частиною законодавства про охорону дитинства. { Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які
залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх
батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення
батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або
недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в
місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час
слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з
відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою
батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки,
а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких
невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не
виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо
з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій
території України або в зоні проведення антитерористичної
операції, та безпритульні діти; { Абзац третій статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 5290-VI ( 5290-17 ) від
18.09.2012, N 766-VIII ( 766-19 ) від 10.11.2015, N 936-VIII (
936-19 ) від 26.01.2016 }
статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського
піклування, - визначене відповідно до законодавства становище
дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і
отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується
комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина
не має батьківського піклування;
особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких
у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були
віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування;
форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, - усиновлення; встановлення опіки,
піклування; передача до прийомної сім'ї, дитячих будинків
сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування;
усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на
правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.
Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення
стабільних та гармонійних умов її життя;
встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт,
дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян
України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних
відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими
батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання,
освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів;
передача до прийомної сім'ї - добровільне прийняття за плату
сім'єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів
для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від
одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання;
передача до дитячого будинку сімейного типу - прийняття в
окрему сім'ю, яка створюється за бажанням подружжя або окремої
особи, яка не перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного
проживання не менш як п'яти дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених
батьківського піклування. Загальна кількість дітей, включаючи
рідних, у такій сім'ї не може перевищувати десяти осіб;
діти-вихованці - діти-сироти та діти, позбавлені
батьківського піклування, влаштовані до дитячого будинку сімейного
типу;
батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, яка
не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного
проживання не менш як п'ять дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених
батьківського піклування, та яким, за рішенням органів опіки та
піклування, надано статус батьків-вихователів;
прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського
піклування, влаштовані до прийомної сім'ї;
прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває
у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання
дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування;
заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування, - медичні, навчальні, виховні заклади, інші заклади та
установи, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені
батьківського піклування; { Абзац п'ятнадцятий статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 230-V ( 230-16 ) від
05.10.2006, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, - особи, які перебували на повному
державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей,
позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування
у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання;
місце походження дитини-сироти і дитини, позбавленої
батьківського піклування, - місце проживання або перебування її
біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин,
що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування.
У разі, якщо батьки та їх місце проживання чи перебування
невідомі, місцем походження дитини визначається місце, де дитину
знайшли, або місце розташування медичного закладу, де дитину
залишили; { Абзац сімнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }
місце проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, - місцезнаходження закладу для
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, жиле
приміщення дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім'ї,
опікунів або піклувальників, житло, в якому дитина проживає, інше
житло;
державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, -
встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами
мінімальні норми і нормативи забезпечення дітей-сиріт, дітей, які
залишилися без батьківського піклування, та осіб з їх числа;
{ Абзац дев'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
державне утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених
батьківського піклування, та осіб із їх числа - повне забезпечення
відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та
грошовими ресурсами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування, та осіб із їх числа для задоволення їх життєво
необхідних потреб та створення умов для нормальної
життєдіяльності; { Абзац двадцятий статті 1 в редакції Закону
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення
соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених
категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів,
збереження, підвищення їх соціального статусу;
соціальне житло - жила площа, яка надається за нормами
державних соціальних стандартів відповідно до законодавства за
рахунок державного та/або комунального житлового фонду;
наставник - повнолітня дієздатна особа, яка здійснює
діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому
закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги,
насамперед у підготовці до самостійного життя; { Статтю 1
доповнено абзацом двадцять третім згідно із Законом N 1504-VIII
( 1504-19 ) від 08.09.2016 }
наставництво - добровільна безоплатна діяльність наставника з
надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей,
позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей,
індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до
самостійного життя. { Статтю 1 доповнено абзацом двадцять третім
згідно із Законом N 1504-VIII ( 1504-19 ) від 08.09.2016 }
Стаття 2. Законодавство України про соціальний захист
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування, а також осіб із числа дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування
Законодавство України про соціальний захист дітей-сиріт,
дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із числа
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону та
інших законодавчих актів, що регулюють правовідносини, пов'язані з
наданням матеріальної, соціальної та правової допомоги
дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а
також особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування.
Стаття 3. Засади державної політики щодо соціального захисту
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, а також осіб із їх числа { Назва статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Основними засадами державної політики щодо соціального
захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування,
а також осіб із їх числа є: { Абзац перший статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
створення умов для реалізації права кожної дитини на
виховання в сім'ї;
виховання та утримання дітей за принципом родинності;
сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та
підтримки усиновлювачів;
забезпечення пріоритету форм влаштування;
захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких
дітей;
створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і
духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
забезпечення права на здоровий розвиток;
забезпечення соціально-правових гарантій;
створення умов для надання психологічної, медичної та
педагогічної допомоги;
формування системи соціальної адаптації;
забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності,
яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості
дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а
також особи із їх числа та запитам ринку праці; { Абзац
дванадцятий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми
влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених
батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в
наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами
та організаціями різних форм власності, банківськими установами,
культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими
організаціями; { Абзац тринадцятий статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до
безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку,
встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової
допомоги. { Статтю 3 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із
Законом N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012 - зміна набирає
чинності поетапно після початку діяльності центрів з надання
безоплатної вторинної правової допомоги - див. розділ II Закону
N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012 }
Стаття 4. Заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб
із їх числа { Назва статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються,
забезпечуються та охороняються державою. { Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа
встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа
перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за
встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. { Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:
мінімального матеріального забезпечення, витрат на
харчування, одяг та взуття;
житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у
Житловому кодексі Української РСР ( 5464-10 ) нормативи;
житлового забезпечення таких дітей після завершення їх
виховання в різних формах влаштування після досягнення ними
18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до
житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за
встановлені житлові нормативи;
мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого
першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням
роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а
в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення
грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за
рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги
при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при
закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування
після досягнення ними 18-річного віку;
мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та
осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах
до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних
навчальних закладів; { Абзац сьомий частини третьої статті 4 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V ( 230-16 ) від
05.10.2006 }
мінімального стандарту медичного обслуговування;
мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що
сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами і журналами
відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного
спрямування;
мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй
статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського
піклування;
мінімального стандарту грошового забезпечення
батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші додаткові
мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи
забезпечення для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування, а також осіб із їх числа. { Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Стаття 5. Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої
батьківського піклування
За умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна
служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців
підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною
статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського
піклування.
Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського
піклування, надається відповідно до законодавства.
Стаття 6. Пріоритети форм влаштування дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування
За умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний
орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо
влаштування дитини в сім'ї громадян України - на усиновлення, під
опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного
типу.
До закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, незалежно від форми власності та
підпорядкування, дитина може бути влаштована в разі, якщо з певних
причин немає можливості влаштувати її на виховання в сім'ю.
Влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, не позбавляє органи опіки та
піклування за місцем походження та за місцем перебування дитини
від обов'язку продовжувати діяльність щодо реалізації права цієї
дитини на сімейне виховання.
Порядок передачі дітей на усиновлення, виховання та спільне
проживання в прийомні сім'ї або дитячі будинки сімейного типу
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 7. Розробка і виконання цільових програм з охорони та
соціального захисту дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують
вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення
інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які
внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав,
хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського
піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових
прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування.
Кабінет Міністрів України, уповноважені органи виконавчої
влади, органи місцевого самоврядування здійснюють у межах
бюджетних асигнувань розробку і виконання цільових програм щодо
поліпшення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених
батьківського піклування, та осіб з їх числа. { Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 8. Повне державне забезпечення дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб
із їх числа { Назва статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. { Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за
встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині
рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного,
морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за
встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах
мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,
віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до
23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. { Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного
забезпечення, виплачується соціальна стипендія в порядку та
розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також
виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в
період виробничого навчання та виробничої практики. { Частина четверта статті 8 в редакції Закону N 1774-VIII
( 1774-19 ) від 06.12.2016 }
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання
виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури
в розмірі трьох соціальних стипендій. Виплата зазначеної допомоги
здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за
рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у
відповідних бюджетах. { Частина п'ята статті 8 в редакції Закону N 1774-VIII ( 1774-19 )
від 06.12.2016 }
При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за
медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної
відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія.
Навчальний заклад сприяє організації їх лікування.
Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок
навчального закладу або відповідної установи у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а
також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести
прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи
забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів
України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути
видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання
одягу і взуття. { Частина сьома статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006, N 4675-VI ( 4675-17 ) від
15.05.2012, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Вартість повного державного забезпечення у грошовому
еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від
трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до
чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб
із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до
Закону України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ).
Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи
забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа,
незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються
відповідно до законодавства. { Частина дев'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Стаття 9. Фінансування заходів щодо забезпечення соціального
захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, а також осіб із їх числа
{ Назва статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім'ях
опікунів, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, у
державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів,
бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених
законодавством. { Частина перша статті 9 в редакції Закону N 230-V ( 230-16 ) від
05.10.2006 }
Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб
із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим
рядком. { Статтю 9 доповнено частиною згідно із Законом N 230-V ( 230-16 )
від 05.10.2006 }
У разі зміни форми влаштування дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа
дозволяються трансферти між бюджетами різних рівнів.
Стаття 10. Розмежування повноважень центральних органів
виконавчої влади стосовно соціального захисту
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування, а також осіб із їх числа
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики з питань сім'ї та дітей, здійснює координацію
та методологічне забезпечення діяльності центральних та місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених
батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечує
додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над
дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування,
їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством
форм влаштування дітей. { Стаття 10 в редакції Закону N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006;
із змінами, внесеними згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від
07.02.2007 }
Стаття 11. Органи опіки та піклування
Органами опіки та піклування є районні, районні у містах
Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі
органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. { Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань
щодо:
встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої
батьківського піклування;
надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми,
позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування;
соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових
прав та інтересів дітей;
забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування;
притягнення до відповідальності осіб, які порушують права
дитини;
надання письмової згоди або заперечення на відчуження
нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником
якого є дитина;
подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї
компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та
Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів
міських, районних у містах, сільських, селищних рад. { Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови
влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей,
життю та здоров'ю (у тому числі психічному) яких загрожує
небезпека, до інших форм влаштування дітей.
Присутність представника органів опіки та піклування на
судових засіданнях є обов'язковою в разі, якщо розглядається
справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.
Стаття 12. Функції служби у справах дітей щодо опіки
та піклування над дітьми-сиротами та дітьми,
позбавленими батьківського піклування
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
покладаються на служби у справах дітей.
Служба у справах дітей:
бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і
захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, і несе відповідальність за їх
дотримання, а також координує здійснення таких заходів;
оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, визначених цим Законом;
оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює контроль за умовами влаштування і утримання
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування.
Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над
дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування,
у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ,
діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна
чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але
має становити не менше двох осіб.
Стаття 13. Банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування
Служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку
даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування.
Порядок ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування ( z0380-16 ), затверджується
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики з питань сім'ї та дітей.
Основна мета створення і ведення банку даних про дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування, - удосконалення
соціального захисту таких дітей, перш за все щодо процесу
вилучення та влаштування таких дітей та осіб з їх числа,
реалізації їх права на здоровий розвиток та сімейне виховання,
підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади,
удосконалення статистичного обліку таких дітей в інтересах самих
дітей.
Банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, формується на підставі даних
обліково-статистичних карток, порядок ведення та використання яких
визначається відповідно до законодавства.
Стаття 14. Банк даних про сім'ї потенційних усиновителів,
опікунів, піклувальників, прийомних батьків,
батьків-вихователів
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики з питань сім’ї та дітей, здійснює
нормативно-правове регулювання, координацію та методологічне
забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування стосовно соціального
захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування,
осіб із їх числа, а також забезпечує додержання законодавства щодо
встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми,
позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення,
застосування інших передбачених законодавством форм влаштування
дітей. { Частина перша статті 14 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 )
від 16.10.2012 }
Ведення банку даних про сім'ї потенційних усиновителів,
опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів
покладається на відповідні місцеві органи виконавчої влади та
органи місцевого самоврядування.
Потенційні опікуни, піклувальники, прийомні батьки,
батьки-вихователі в разі необхідності зобов'язані пройти курс
підготовки з проблем виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, за програмою, затвердженою центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики з питань сім’ї та дітей, до моменту передачі їм дітей на
виховання та для спільного проживання. { Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 15. Соціальний супровід дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування,
а також осіб із їх числа { Назва статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Соціальний супровід здійснюється стосовно дітей, які
перебувають на вихованні в сім'ях опікунів, піклувальників,
прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також щодо
осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування. Соціальний супровід дієздатних осіб із числа
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
здійснюється за їх письмовою заявою. { Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Соціальний супровід може здійснюватися стосовно усиновленої
дитини, якщо ця діяльність не порушує таємницю усиновлення і
виконується за згодою або на прохання усиновлювача або дитини.
Завдання соціального супроводу - сприяти адаптації дитини в
новій сім'ї, створенню позитивного психологічного клімату в сім'ї,
умов розвитку дітей з урахуванням індивідуальних потреб кожної
дитини, забезпеченню оптимальних умов життя дитини-сироти, дитини,
позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа та
захисту їх прав. { Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Соціальний працівник здійснює соціальне обслуговування дитини
та сім'ї, соціальну опіку, є посередником між усиновлювачами, які
висловили таке бажання, опікунами, піклувальниками, прийомними
батьками, батьками-вихователями та державними структурами, на які
покладено вирішення питань життєзабезпечення дітей, і не є
представником органів контролю.
Соціальний супровід дитини-сироти, дитини, позбавленої
батьківського піклування, та особи із їх числа здійснюється за
спеціальним планом, який складається для кожної дитини-сироти,
дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа
і коригується раз на рік. { Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006 }
Стаття 16. Обліково-статистична картка дитини-сироти та
дитини, позбавленої батьківського піклування
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики з питань сім'ї та дітей, розробляє та
затверджує зразок обліково-статистичної картки дитини-сироти та
дитини, позбавленої батьківського піклування. В
обліково-статистичній картці містяться дані про дитину, її
спадковість, здоров'я, місце походження, місце проживання, дані
про батьків, братів, сестер і близьких родичів, дані про майно,
про житло, в якому проживала така дитина, або яке належить їй на
праві власності, або яке закріплене за дитиною на інших підставах,
інформація про заклади та сім'ї, де дитина перебувала на утриманні
та вихованні, план та результати соціального супроводу дитини,
інформація про розвиток дитини, результати навчання тощо.
Порядок заповнення, захисту та доступу до інформації
персонального характеру, що міститься в обліково-статистичних
картках дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського
піклування, визначається центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики з питань сім'ї та дітей.
Після досягнення дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою
батьківського піклування, повноліття інформація, яка міститься в
її обліково-статистичній картці, надається органом опіки та
піклування на вимогу такої дитини протягом трьох днів від дня
звернення. У разі всиновлення дитини-сироти або дитини,
позбавленої батьківського піклування, інформація, яка міститься в
її обліково-статистичній картці, видається усиновлювачам після
винесення відповідного рішення судом.
Стаття 17. Соціальна та психологічна адаптація дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб
із їх числа
{ Назва статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006 }
З метою підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, осіб із їх числа до самостійного життя
їх соціальна та психологічна адаптація покладається на центри
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики з питань сім’ї та дітей, разом із центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони здоров’я, центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти
та науки, забезпечують розробку комплексних програм індивідуальної
психологічної, реабілітаційної та корекційної допомоги
дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування,
особам із їх числа, а також дітям, які перебувають у складних
життєвих обставинах та потребують такої допомоги.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають
юридичну, психологічну та соціальну допомогу дітям-сиротам та
дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, а
також їх біологічним батькам, опікунам, піклувальникам, прийомним
батькам, батькам-вихователям, усиновлювачам та наставникам.
Підготовка до самостійного життя дітей, які проживають у
закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування, інших закладах для дітей, їх соціальна та психологічна
адаптація можуть здійснюватися у формі наставництва в порядку,
передбаченому статтею 17-1 цього Закону. { Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 230-V
( 230-16 ) від 05.10.2006, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012;
текст статті 17 в редакції Закону N 1504-VIII ( 1504-19 ) від
08.09.2016 }
Стаття 17-1. Наставництво
Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка
проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, іншому закладі для дітей, зокрема, щодо:
визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її
інтересів у професійному самовизначенні;
надання дитині доступної інформації про її права та
обов’язки;
формування у дитини практичних навичок, спрямованих на
адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення
побутових питань, розпорядження власним майном та коштами,
отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та
інших послуг;
ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та
подолання складних життєвих ситуацій;
сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної
особистості;
формування у дитини навичок здорового способу життя.
Наставництво здійснюється за договором про наставництво, що
укладається між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та
молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією
закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається
такий договір.
Договір про наставництво укладається у письмовій формі.
Для укладення договору про наставництво потрібна згода
дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може
її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних
представників. Згода дитини надається у формі, що відповідає її
вікові та стану здоров’я.
Договір про наставництво може бути розірваний за згодою
сторін, за ініціативою однієї із сторін у разі невиконання
обов’язків за договором іншими сторонами або за рішенням суду в
разі невиконання сторонами своїх обов’язків за договором,
порушення прав та законних інтересів дитини наставником,
виникнення загрози для життя та здоров’я дитини з вини наставника.
Договір про наставництво припиняється у разі повернення
дитини на виховання до батьків, інших законних представників, її
усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування, влаштування
її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий
будинок сімейного типу) або переведення до іншого закладу для
дітей, а також у разі відмови дитини від здійснення наставництва
стосовно неї, досягнення дитиною повноліття, смерті дитини чи
наставника.
Особа, яка виявила бажання стати наставником, до укладення
договору про наставництво зобов’язана пройти курс підготовки з
проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до
самостійного життя за програмою, затвердженою центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з
питань сім’ї та дітей.
Наставниками не можуть бути особи, зазначені у статті 212
Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).
Організація наставництва здійснюється центрами соціальних
служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:
проводять добір осіб, які виявили бажання стати наставниками,
забезпечують проходження такими особами курсу підготовки з проблем
соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя;
під час здійснення діяльності з організації наставництва на
основі відповідних договорів про співпрацю залучають громадські та
благодійні організації, видом статутної діяльності яких є захист
прав дітей;
забезпечують відповідно до закону захист персональних даних
та інформації стосовно дітей, які проживають у закладах для
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших
закладах для дітей, та наставників, що стали їм відомі під час
провадження діяльності з організації наставництва.
Наставник має право відвідувати дитину за місцем її
проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою
дитини та батьків, інших законних представників дитини,
адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з
дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування,
оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім’ю у
святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в
отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних,
оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям,
приладдям для навчання та розвитку тощо.
Наставник несе відповідальність за порушення ним прав і
законних інтересів дитини, заподіяння шкоди її життю та здоров’ю
відповідно до закону. У разі перебування дитини в сім’ї наставника
у святкові і неробочі дні, дні канікул наставник несе
відповідальність за життя та здоров’я дитини, а також за
повернення дитини до місця її проживання, навчання, лікування,
оздоровлення.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »