Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Верховна Рада України; Закон від 08.07.20102464-VI
Документ 2464-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.04.2018, підстава 2373-19
( Увага Остання подія — Редакція відбудеться пізніше, підстава 2147а-19 )
 

Сторінки:  1  2  [ 3 ]  4  5
« попередня сторінканаступна сторінка »  

{Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України;

{Пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;

{Пункт 3 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок;

{Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

5) ініціювати застосування до платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;

6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;

8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;

9) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;

10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

{Стаття 13 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 13-1. Права Пенсійного фонду та його територіальних органів

1. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом;

2) брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок;

3) надавати консультації з питань відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та ведення цього реєстру;

4) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;

5) притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях, пов'язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб;

5-1) у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників єдиного внеску інформацію про ці відомості та усунення порушень;

{Частину першу статті 13-1 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016}

6) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

{Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 14. Обов'язки органів доходів і зборів

1. Органи доходів і зборів зобов'язані:

1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру Пенсійному фонду та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення;

2) щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного внеску. Перелік показників, порядок та строки інформування визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону;

4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру страхувальників Державного реєстру;

5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру;

6) надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки;

7) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску;

8) надавати Пенсійному фонду інформацію про узгодження результатів перевірок в частині достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом.

{Стаття 14 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 14-1. Обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів

1. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:

1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру органам доходів і зборів, фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;

3) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;

4) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

{Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

{Статтю 15 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Стаття 16. Призначення та структура Державного реєстру

{Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

1. Державний реєстр створюється для забезпечення:

{Абзац перший частини першої статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

3. Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування

{Частина третя статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру

1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю роботодавцями, банками, підприємствами, установами та організаціями з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних) та для обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності.

{Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

Інформація з Державного реєстру може надаватися роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних).

{Частину першу статті 17 доповнено абзацом другим згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

{Частина перша статті 17 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, № 1774-VIII від 06.12.2016}

2. Між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом, що ведуть Державний реєстр, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

{Частина друга статті 17 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

3. Пенсійний фонд та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Централізованого банку даних з проблем інвалідності у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеним центральним органом виконавчої влади.

{Частина третя статті 17 в редакції Законів № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013}

4. Інформація з Державного реєстру надається на запит органів праці та соціального захисту населення для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

{Частину четверту статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; із змінами, внесеними згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

Інформація з Державного реєстру з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою) надається на запит роботодавців, банків, підприємств, установ та організацій у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

{Частину четверту статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

{Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

5. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

{Частину п'яту статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

{Частина п'ята статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 1774-VIII від 06.12.2016}

{Частину шосту статті 17 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

Стаття 18. Джерела формування Державного реєстру

1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від:

{Абзац перший частини першої статті 18 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

платників єдиного внеску;

застрахованих осіб;

фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад;

{Абзац шостий частини першої статті 18 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

органів доходів і зборів та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру;

{Абзац сьомий частини першої статті 18 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;

{Абзац восьмий частини першої статті 18 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

державної служби зайнятості;

інших підприємств, установ, організацій та військових частин;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;

інших джерел, передбачених законодавством.

Стаття 19. Реєстр страхувальників

1. Реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.

Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів, Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

{Частину першу статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

2. До реєстру страхувальників вносяться такі відомості:

1) податковий номер юридичних осіб (ідентифікаційний номер фізичних осіб - платників податків). Відомості про осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера та мають відповідний запис у безконтактному електронному носії паспорта громадянина України про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, обліковуються в порядку, встановленому центральним органом державної влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом;

{Пункт 1 частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 406-VII від 04.07.2013}

2) найменування (для фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, - прізвище, ім'я, по батькові);

3) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи);

4) форма власності;

5) види економічної діяльності, в тому числі основний;

{Пункт 6 частини другої статті 19 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

7) кількість працівників на дату подання звітності та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

8) інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов'язань та сплати єдиного внеску.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює на власному офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника.

{Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб

1. Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

{Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

{Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.

{Абзац другий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

3. На кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:

{Абзац перший частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

1) умовно-постійна частина картки:

унікальний номер електронної облікової картки;

{Пункт 1 частини третьої статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

номер посвідчення застрахованої особи;

{Абзац підпункту 1 частини третьої статті 20 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію абзацу підпункту 1 частини третьої статті 20 зупинено до 1 січня 2020 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону}

прізвище, ім’я та по батькові на момент створення електронної облікової картки;

{Абзац четвертий пункту 1 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

прізвище, ім’я та по батькові на поточний момент;

{Пункт 1 частини третьої статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

дата народження;

стать;

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки;

{Абзац пункту 1 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 5492-VI від 20.11.2012}

громадянство;

номер телефону (за згодою);

відмітка про смерть;

2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера);

рік, за який внесено відомості;

розмір єдиного внеску за відповідний місяць;

сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць;

професійна назва роботи;

{Пункт 2 частини третьої статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

посада;

{Пункт 2 частини третьої статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування;

{Абзац восьмий пункту 2 частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

сума призначеної пенсії;

{Пункт 2 частини третьої статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;

інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

інформація про страхові випадки:

{Пункт 2 частини третьої статті 20 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

дата страхового випадку;

{Пункт 2 частини третьої статті 20 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

вид страхового випадку;

{Пункт 2 частини третьої статті 20 доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

3) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:

{Абзац перший пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

вид страхової виплати;

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

вид соціальної пільги;

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

вид соціальної виплати;

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

дата, з якої призначено виплату;

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

дата початку та закінчення виплати (пільги);

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

сума виплати (помісячні суми виплати);

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

індексація страхової виплати.

{Абзац пункту 3 частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

Персоніфіковані відомості, включені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.

{Абзац дев’ятий пункту 3 частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017}

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів після реєстрації смерті особи подає відповідні відомості територіальному органу Пенсійного фонду.

{Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

5. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

6. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Стаття 21. Захист інформації Державного реєстру

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства.

{Частина перша статті 21 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

2. Захист інформації Державного реєстру забезпечується шляхом:

додержання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають установленим вимогам щодо захисту інформації;

здійснення контролю за станом роботи щодо захисту інформації.

3. Контроль за додержанням вимог щодо захисту інформації Державного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв'язку та захисту інформації.

{Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1262-VII від 13.05.2014}

{Стаття 22 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію статті 22 зупинено до 1 січня 2020 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону}

Стаття 22. Посвідчення застрахованої особи

1. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують посвідчення застрахованої особи, яке є єдиним для всіх видів страхування.

{Абзац перший частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5316-VI від 02.10.2012}

Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки застрахованої особи в Державному реєстрі і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.

2. Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами у разі виплати доходів, з яких сплачується єдиний внесок.

3. За невиконання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ VI
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДІВ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ у СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗБІР ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ

Стаття 23. Повноваження Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. На виконання своїх повноважень Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей.

2. Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язані:

1) надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відомості про свої рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків;

2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Пенсійний фонд, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

{Стаття 23 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 24. Обов'язки банків щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску

1. Банки під час відкриття рахунків зобов'язані вимагати від юридичних та фізичних осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, документи, що підтверджують їх взяття на облік в органі доходів і зборів як платників єдиного внеску, або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, взяття на облік яких у в органі доходів і зборів здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

{Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4839-VI від 24.05.2012, № 406-VII від 04.07.2013}

2. Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

{Абзац перший частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу доходів і зборів суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

{Абзац другий частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 25. Заходи впливу та стягнення

1. Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

4. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

{Абзац перший частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

{Абзац третій частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

{Абзац четвертий частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

{Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

{Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

{Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

{Абзац восьмий частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

{Абзац дев'ятий частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

{Абзац десятий частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

5. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

{Частина п'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}

6. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

7. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  2  [ 3 ]  4  5
« попередня сторінканаступна сторінка »