Документ 2755-17, чинний, попередня редакція — Редакція від 01.01.2011, підстава 2856-17
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272 }

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України
1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що
виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає
вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні,
та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх
права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження
і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового
контролю, а також відповідальність за порушення податкового
законодавства.
1.2. Правила оподаткування товарів або послуг, що
переміщуються через митний кордон України, визначаються цим
Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або
вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом
України ( 92-15 ) та іншими законами з питань митної справи.
1.3. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових
зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких
поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ), з банків, на які поширюються норми
розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ), та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України
2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно
шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Стаття 3. Податкове законодавство України
3.1. Податкове законодавство України складається з
Конституції України ( 254к/96-ВР ); цього Кодексу; Митного кодексу
України ( 92-15 ) та інших законів з питань митної справи у
частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з
оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення
товарів через митний кордон України (далі - законами з питань
митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими
регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів,
прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з
питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків
та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
3.2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила
міжнародного договору.
Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких
принципах:
4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана
сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної
справи податки та збори, платником яких вона є згідно з
положеннями цього Кодексу;
4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення
будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення
однакового підходу до всіх платників податків незалежно від
соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми
власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця
походження капіталу;
4.1.3. невідворотність настання визначеної законом
відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в
разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта,
виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи
різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне
(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або
контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення
на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та
зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості
витрат бюджету з його надходженнями;
4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та
зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та
зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно
перевищує витрати на їх адміністрування;
4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та
зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення
конкурентоздатності платника податків;
4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків
та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до
початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові
правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові
пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення
строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності
забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для
здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів -
визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів
податку.
4.2. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння
яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.
4.3. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів
установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного
надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання
платником податкового обов'язку та зменшення витрат на
адміністрування податків та зборів.
4.4. Установлення і скасування податків та зборів, а також
пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу
Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх
повноважень, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законами України.
Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства
з іншими законодавчими актами
5.1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом
та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для
регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших
актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього
Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються
поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не
визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому
іншими законами.
Стаття 6. Поняття податку та збору
6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до
відповідного бюджету, що справляється з платників податку
відповідно до цього Кодексу.
6.2. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до
відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою
отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення
на користь таких осіб державними органами, органами місцевого
самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично
значимих дій.
6.3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та
зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку,
становить податкову систему України.
Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються
такі елементи:
7.1.1. платники податку;
7.1.2. об'єкт оподаткування;
7.1.3. база оподаткування;
7.1.4. ставка податку;
7.1.5. порядок обчислення податку;
7.1.6. податковий період;
7.1.7. строк та порядок сплати податку;
7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і
сплату податку.
7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися
податкові пільги та порядок їх застосування.
7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим
Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо
внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють
відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті,
підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування
визначаються виключно цим Кодексом.
Стаття 8. Види податків та зборів
8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві
податки та збори.
8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що
встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій
території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені
відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок,
визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських
рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на
території відповідних територіальних громад.
Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори
9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:
9.1.1. податок на прибуток підприємств;
9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;
9.1.3. податок на додану вартість;
9.1.4. акцизний податок;
9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
9.1.6. екологічний податок;
9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів
магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне
транспортування трубопроводами природного газу та аміаку
територією України;
9.1.8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий
конденсат, що видобуваються в Україні;
9.1.9. плата за користування надрами;
9.1.10. плата за землю;
9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;
9.1.12. збір за спеціальне використання води;
9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок;
9.1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і
хмелярства;
9.1.16. мито;
9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої
кваліфікованими когенераційними установками;
9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
природний газ для споживачів усіх форм власності.
9.2. Відносини, пов'язані з установленням та справлянням
мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено
цим Кодексом.
9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до
державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до
Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ).
9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не
передбачених цим Кодексом, забороняється.
Стаття 10. Місцеві податки та збори
10.1. До місцевих податків належать:
10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки;
10.1.2. єдиний податок.
10.2. До місцевих зборів належать:
10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької
діяльності;
10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
10.2.3. туристичний збір.
10.3. Місцеві ради обов'язково установлюють податок на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
10.4. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим
Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо
встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів,
туристичного збору.
10.5. Установлення місцевих податків та зборів, не
передбачених цим Кодексом, забороняється.
10.6. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних
місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу
України ( 2456-17 ).
Стаття 11. Спеціальні податкові режими
11.1. Спеціальні податкові режими встановлюються та
застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим
Кодексом.
11.2. Спеціальний податковий режим - система заходів, що
визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій
господарюючих суб'єктів.
11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий
порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від
сплати окремих податків та зборів.
11.4. Не визнаються спеціальними режимами податкові режими,
не визначені такими цим Кодексом.
Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України,
Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
сільських, селищних та міських рад
щодо податків та зборів
12.1. Верховна Рада України встановлює на території України
загальнодержавні податки та збори і визначає:
12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів;
12.1.2. перелік місцевих податків та зборів, установлення
яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад;
12.1.3. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7
цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів;
12.1.4. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7
цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів.
12.2. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки
Крим належать:
12.2.1. установлення на території Автономної Республіки Крим
загальнодержавного збору, зазначеного у підпункті 9.1.9 пункту 9.1
статті 9 цього Кодексу (крім плати за користування надрами для
видобування корисних копалин загальнодержавного значення), у межах
його граничних ставок, визначених цим Кодексом;
12.2.2. зміна розміру ставок збору, передбаченого підпунктом
12.2.1 пункту 12.2 цієї статті, у межах його граничних ставок,
визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом;
12.2.3. визначення розміру і надання додаткових податкових
пільг у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки
Крим відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України
( 2456-17 ).
12.3. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх
повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків
та зборів.
12.3.1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється
у порядку, визначеному цим Кодексом.
12.3.2. При прийнятті рішення про встановлення місцевих
податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування,
платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та
інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з
дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для
відповідного місцевого податку чи збору.
12.3.3. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих
податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня
оприлюднення до органу державної податкової служби, в якому
перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та
зборів.
12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів
офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого
самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в
якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків
та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми
відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного
періоду, що настає за плановим періодом.
12.3.5. У разі якщо сільська, селищна або міська рада не
прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та
зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі
податки та збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із
застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.
12.3.6. Центральний орган державної податкової служби
затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих
податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а
у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.
12.3.7. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам
встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та
зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і
фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та
зборів.
12.4. До повноважень сільських, селищних, міських рад щодо
податків та зборів належать:
12.4.1. встановлення ставок єдиного податку в межах ставок,
визначених законодавчими актами;
12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із
статтею 268 цього Кодексу;
12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття
рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну
розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи
надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових
зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку
бюджетного періоду.
12.5. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих
податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань
оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає
чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4
цієї статті.
Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування
13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних
осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення
його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
13.2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування
витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у
зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами
України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим
Кодексом.
13.3. Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел
походження за межами України, включаються до складу загального
річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають
оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи
міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана
Верховною Радою України.
13.4. Суми податків та зборів, сплачені за межами України,
зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за
правилами, встановленими цим Кодексом.
13.5. Для отримання права на зарахування податків та зборів,
сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від
державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток),
уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму
сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт
оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у
відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі
України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами
України.
Стаття 14. Визначення понять
14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
14.1.1. аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк
бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання
векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом
проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику
податкового векселя;
14.1.2. активи - у значенні, наведеному в Законі України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 );
14.1.3. амортизація - систематичний розподіл вартості
основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що
амортизується, протягом строку їх корисного використання
(експлуатації);
14.1.4. акцизний податок - непрямий податок на споживання
окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як
підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);
14.1.5. алкогольні напої - продукти, одержані шляхом
спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на
основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2
відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204,
2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14 );
14.1.6. акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на
обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній
території України, де під контролем постійних представників органу
державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить
свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення
(перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування,
зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та
лікеро-горілчаних виробів;
14.1.7. оскарження рішень контролюючих органів - оскарження
платником податку податкового повідомлення - рішення про
визначення сум грошового зобов'язання платника податків або
будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які
встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного
оскарження, або в судовому порядку;
14.1.8. аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу
активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів
у визначений час і в установленому місці;
14.1.9. балансова вартість основних засобів, інших
необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості
таких засобів та активів, яка визначається як різниця між
первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої
амортизації;
14.1.10. бартерна (товарообмінна) операція - господарська
операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи,
послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору;
14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що
відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк
позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок
недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора,
спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до
повного погашення заборгованості;
в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності
майна:
суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у
встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти
господарювання у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності
коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних
торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави,
майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення
зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора
щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели
до погашення заборгованості в повному обсязі;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку
з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних
обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також
осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми,
недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена
заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;
14.1.12. базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи
витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та
складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс
судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних
(відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором
фрахтування;
14.1.13. безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими
договорами, за якими не передбачається грошова або інша
компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без
укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування
вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на
відповідальне зберігання і використані нею;
14.1.14. біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який
виготовлений з біомаси для використання як біопаливо та належить
до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14 );
14.1.15. будівлі - земельні поліпшення, що складаються з
несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних)
конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення,
призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна,
тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей,
провадження економічної діяльності;
14.1.16. виробнича дотація з бюджету - фінансова допомога з
боку держави, що надається суб'єкту господарювання на
безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного
становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання
робіт, надання послуг;
14.1.17. бюджетна установа - у значенні, наведеному у
Бюджетному кодексі України ( 2456-17 );
14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного
значення податку на додану вартість на підставі підтвердження
правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану
вартість за результатами перевірки платника, у тому числі
автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями,
визначеними у розділі V цього Кодексу;
14.1.19. вартість основних засобів, інших необоротних та
нематеріальних активів, яка амортизується, - первісна або
переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та
нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;
14.1.20. вартість малоцінних необоротних матеріальних
активів, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість
малоцінних необоротних матеріальних активів;
14.1.21. вантаж для цілей розділу IX - природний газ, нафта
та продукти її переробки (нафтопродукти), а також аміак;
14.1.22. векселедавець для цілей розділу VI - суб'єкт
господарювання - виробник, який одержує з нафтопереробного
підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти
для їх використання як сировину для виробництва продукції,
зазначеної у статті 229 цього Кодексу;
14.1.23. векселедержатель для цілей розділу VI - орган
державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця;
14.1.24. великий платник податків - юридична особа, у якої
обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири
послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів
гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України
податків за платежами, що контролюються органами державної
податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять
мільйонів гривень;
14.1.25. видобуток для цілей розділу X цього Кодексу -
технологічний процес вилучення з покладу в надрах та підняття на
поверхню вуглеводневої сировини, у тому числі під час геологічного
вивчення;
14.1.26. виноробна продукція - вина виноградні натуральні,
вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути,
бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші
алкогольні напої з винограду, плодів та ягід;
14.1.27. витрати - сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для
провадження господарської діяльності платника податку, в
результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді
вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого
відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за
рахунок його вилучення або розподілу власником);
14.1.28. вироблена продукція - загальний обсяг продукції,
видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої
в пункт виміру;
14.1.29. відновлювальні джерела енергії - джерела вітрової,
сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів,
гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу
каналізаційно-очисних станцій, біогазів;
14.1.30. відокремлені підрозділи - у значенні, визначеному
Цивільним кодексом України ( 435-15 );
14.1.31. відчуження майна - будь-які дії платника податків,
унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку,
передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що
належить такому платникові податків, або право користування,
зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством
порядку надані йому в користування;
14.1.32. відповідальне зберігання - господарська операція, що
здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з
договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій
фізичній чи юридичній особі без права використання у
господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких
матеріальних цінностей платникові податків без зміни якісних або
кількісних характеристик;
14.1.33. відповідний маршрут - шлях транспортування
(переміщення) вантажу, що визначається видом транспортних послуг
під час його транзиту трубопроводами, зокрема:
між прикордонними пунктами приймання (відправлення) та
призначення або перевалювальним комплексом для вантажу, що
надійшов з територій інших держав і призначений для споживачів за
межами України;
магістральними трубопроводами, у тому числі з наданням послуг
з тимчасового зберігання або переробки вантажу на території
України, з подальшим переміщенням за її межі;
14.1.34. власники земельних ділянок - юридичні та фізичні
особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули
права власності на землю в Україні, а також територіальні громади
та держава щодо земель комунальної та державної власності
відповідно;
14.1.35. вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому
числі нафтовий (попутний) газ), газовий конденсат, що є товарною
продукцією;
14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що
пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією
товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на
отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або
через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу
особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами
комісії, доручення та агентськими договорами;
14.1.37. господарська діяльність гірничодобувного
підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу XI
цього Кодексу - діяльність гірничодобувного підприємства, яка
охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин;
14.1.38. грошове зобов'язання в міжнародних правовідносинах -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджету іноземної
держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені
законодавством такої іноземної держави;
14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума
коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного
бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову)
санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері
зовнішньоекономічної діяльності;
14.1.40. гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний
актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною
та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового
комплексу, що виникає в результаті використання кращих
управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів,
послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає
амортизації і не враховується під час визначення витрат платника
податку, щодо активів якого виник такий гудвіл;
14.1.41. давальницька сировина - сировина, матеріали,
напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю
одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому
суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової
продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції
або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах здійснюються у порядку, встановленому Законом України
"Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах" ( 327/95-ВР );
14.1.42. дані державного земельного кадастру - сукупність
відомостей і документів про місце розташування та правовий режим
земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та
якісну характеристики, розподіл серед власників землі та
землекористувачів, підготовлених відповідно до закону;
14.1.43. дебітор - особа, у якої внаслідок минулих подій
утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми
коштів, їх еквіваленту або інших активів;
14.1.44. депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи
юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою
організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на
строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу
вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку.
Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії)
ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних
операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним
банком України відповідно до законодавства; для депозитів
(внесків) до інших фінансових установ - державним органом,
визначеним законом;
14.1.45. дериватив - стандартний документ, що засвідчує право
та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні
папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на
визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і
порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.
До деривативів належать:
14.1.45.1. своп - цивільно-правова угода про здійснення
обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими
активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового
активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату
платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту;
14.1.45.2. опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким
одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж)
базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне
зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому
протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату
виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною
базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю
премію опціону;
14.1.45.3. форвардний контракт - цивільно-правовий договір,
за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений
строк передати базовий актив у власність покупця на визначених
умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк
базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.
Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час
його укладення.
Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза
організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;
14.1.45.4. ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - стандартизований
строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому
в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним
контрактом) передати базовий актив у власність покупця на
визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується
прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену
сторонами контракту на дату його укладення.
Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його
специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати
коштами або проведення між сторонами контракту грошових
розрахунків без постачання базового активу.
Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом
створення відповідних умов організатором торгівлі
стандартизованими строковими контрактами;
14.1.46. діяльність у сфері розваг - господарська діяльність
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у
проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не
передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів
(виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри,
дитячі відеоігри тощо;
14.1.47. додаткові блага - кошти, матеріальні чи
нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються
(надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід
не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків
трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими
договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім
випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);
14.1.48. заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу -
основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та
компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику
податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом;
14.1.49. дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною
особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних
сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав,
інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують
право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах)
емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку,
розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється
державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним
підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого
самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого
підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду
операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду
операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення
об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III цього
Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів;
14.1.50. добавки на основі біоетанолу - біокомпоненти
моторного палива, отримані шляхом синтезу із застосуванням
біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та
паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст
біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які
належать до біопалива;
14.1.51. добування корисних копалин - сукупність
технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна
водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на
поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що
вміщує корисні копалини;
14.1.52. договір довгострокового страхування життя - договір
страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає
страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо
застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору
страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або
досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може
передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії,
крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків,
пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним
випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі
інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі,
яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник
податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими
договорами страхування життя;
14.1.53. документ іноземної держави, за яким здійснюється
стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах -
рішення компетентного органу іноземної держави про нарахування
податкового боргу до бюджету такої держави, що на запит
зазначеного компетентного органу відповідно до міжнародного
договору України підлягає виконанню на території України;
14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який
дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від
будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи
виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її
континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні,
у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних
(інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду
(користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий
склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів
від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі
акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на
страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків
страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з
повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами
про розподіл продукції на митній території України або на
територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах
митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах
тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених
відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною
професійною діяльністю;
14.1.55. дохід, отриманий з джерел за межами України, -
будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких
видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи
проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних
доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання
робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими
договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна,
розташованого за межами України, включаючи рухомий склад
транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів,
доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід
від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних
прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів
діяльності за межами митної території України або територій,
непідконтрольних митним органам;
14.1.56. доходи - загальна сума доходу платника податку від
усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного
періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на
території України, її континентальному шельфі у виключній
(морській) економічній зоні, так і за їх межами;
14.1.57. екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий
платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне
повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення
відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово
зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених
радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних
відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року;
14.1.58. емісійний дохід - сума перевищення надходжень,
отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших
корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною
вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних
сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною
зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних
сертифікатів та акцій інвестиційних фондів;
14.1.59. житлово-комунальні підприємства - суб'єкти
господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або
надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу XVI
цього Кодексу);
14.1.60. Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр
відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування,
який ведеться центральним органом державної податкової служби в
електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на
додану вартість електронними документами;
14.1.61. заходи нетарифного регулювання:
1 - ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;
2 - застосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів в
Україну;
3 - процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів;
4 - процедура видачі ліцензій на право імпорту, експорту -
спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
5 - дозвільна система служби експортного контролю;
6 - сертифікація товарів, що ввозяться в Україну;
7 - дозвільна система органів державної влади, що здійснюють
санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний,
екологічний та інші види контролю;
8 - реєстрація лікарських засобів, виробів медичного
призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок;
9 - застосування державного пробірного контролю;
14.1.62. збір, оподаткування, платник збору - збір за
користування радіочастотним ресурсом України, оподаткування збором
за користування радіочастотним ресурсом України, платник збору за
користування радіочастотним ресурсом України (застосовується для
розділу XV цього Кодексу);
14.1.63. збір, оподаткування, платник збору - збір за
спеціальне використання води, оподаткування збором за спеціальне
використання води, платник збору за спеціальне використання води
(застосовується для розділу XVI цього Кодексу);
14.1.64. збір, оподаткування, платник збору - збір за
спеціальне використання лісових ресурсів, оподаткування збором за
спеціальне використання лісових ресурсів, платник збору за
спеціальне використання лісових ресурсів (застосовується для
розділу XVII цього Кодексу);


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору