Податковий кодекс України
Кодекс України; Закон, Кодекс від 02.12.20102755-VI
Документ 2755-VI, попередня редакція — Редакція від 01.07.2012, підстава - 4834-VI
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )


     82.2. Тривалість перевірок,  визначених  у  статті  78  цього 
Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин,
визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу,
тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не
повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників
податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів,
інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті
78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної
податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих
платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не
більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як
на 5 робочих днів.
82.3. Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього
Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням
керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
82.3.1. заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності
подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
82.3.2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого
часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
82.4. Проведення документальної виїзної планової та
позапланової перевірки великого платника податків може бути
зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється
наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається
платнику податків або його уповноваженому представнику під
розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний
строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової
перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі
вручення платнику податків або його уповноваженому представнику
під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної
планової, позапланової перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що
не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення
експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів
щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом
позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення
платником податків втрачених документів перевірка може бути
зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах
200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням
установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60
календарних днів.
Стаття 83. Матеріали, які є підставами для висновків
під час проведення перевірок
83.1. Для посадових осіб органів державної податкової служби
під час проведення перевірок підставами для висновків є:
83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;
83.1.2. податкова інформація;
83.1.3. експертні висновки;
83.1.4. судові рішення;
83.1.5. виключено;
83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб,
передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за
дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Стаття 84. Проведення експертизи під час здійснення
податкового контролю органами державної
податкової служби
84.1. Експертиза проводиться у разі, коли для вирішення
питань, що мають значення для здійснення податкового контролю,
необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки,
економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на
договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором
залучення експерта.
84.2. Експертиза призначається за заявою платника податків
або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної
податкової служби, в яких зазначаються:
84.2.1. підстави для залучення експерта;
84.2.2. прізвище, ім'я та по батькові експерта;
84.2.3. реквізити платника податків, стосовно якого
здійснюється податковий контроль;
84.2.4. питання, поставлені до експерта;
84.2.5. документи, предмети та інші матеріали, які подаються
на розгляд експерта.
84.3. Орган державної податкової служби, керівник (або
заступник) якого призначив проведення експертизи, зобов'язаний
ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про
проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком
експерта.
84.4. виключено.
84.5. Експерт має право ознайомлюватися з поданими йому
матеріалами, які стосуються предмета експертизи, та просити
надання додаткових матеріалів.
Експерт має право відмовитися від надання висновку, якщо
поданих матеріалів недостатньо або такий експерт не володіє
необхідними знаннями для проведення зазначеної експертизи.
84.6. За надання завідомо неправдивого висновку експерт несе
відповідальність відповідно до закону.
Стаття 85. Надання платниками податків документів
85.1. Забороняється витребування документів від платника
податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів
державної податкової служби у випадках, не передбачених цим
Кодексом.
85.2. Платник податків зобов'язаний надати посадовим
(службовим) особам органів державної податкової служби у повному
обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом
перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після
початку перевірки.
При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати
в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації
електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку
доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням
об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних
документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової
звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою
податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в
електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем
початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки,
документальної невиїзної перевірки.
Для платників податків, які відповідно до цього пункту
зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний
формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним
органом державної податкової служби. У разі невстановлення
електронного формату та порядку надання такої інформації платник
податків звільняється від обов'язку подання її в електронній
формі. { Пункт 85.2 статті 85 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від
07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині
порядку надання інформації в електронній формі }
85.3. Документи, що містять комерційну таємницю або є
конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової
(службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для
їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній
формі, який підписують посадова (службова) особа органу державної
податкової служби та платник податків (його представник).
85.4. При проведенні перевірок посадові особи органу
державної податкової служби мають право отримувати у платників
податків належним чином завірені копії первинних
фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що
свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування,
несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
органи державної податкової служби.
85.5. Забороняється вилучення оригіналів первинних
фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за
винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.
85.6. У разі відмови платника податків або його законних
представників надати копії документів посадовій (службовій) особі
органу державної податкової служби така особа складає акт у
довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади,
прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного
представника) та переліку документів, які йому запропоновано
подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою
органу державної податкової служби та платником податків або його
законним представником. У разі відмови платника податків або його
законного представника від підписання зазначеного акта в ньому
вчиняється відповідний запис.
85.7. Отримання копій документів оформляється описом. Копія
опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної
податкової служби, вручається під підпис платнику податків або
його законному представнику. Якщо платник податків або його
законний представник відмовляється від засвідчення опису або від
підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи
органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять
відмітку про відмову від підпису.
85.8. Посадова (службова) особа органу державної податкової
служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим
Кодексом, має право отримувати від платника податків або його
законних представників копії документів, що належать до предмета
перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника
податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за
наявності).
85.9. У разі коли до початку або під час проведення перевірки
оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів,
фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань
обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими
органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення
перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або
забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових
(службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було
здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було
забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути
надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового
запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього
пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни
проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться
до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення
доступу до них.
Стаття 86. Оформлення результатів перевірок
86.1. Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у
формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу
державної податкової служби та платниками податків або їх
законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення
під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення
відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та
підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки
визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його
законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не
зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим
Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий
платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із
зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним
примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
86.2. За результатами камеральної перевірки у разі
встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який
підписується посадовими особами такого органу, які проводили
перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби
вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих
днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього
Кодексу.
86.3. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що
визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох
примірниках, підписується посадовими особами органу державної
податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в
органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з
дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення
перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або
перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних
представників від підписання акта (довідки) посадовими особами
органу державної податкової служби складається відповідний акт, що
засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про
результати виїзної планової чи позапланової документальної
перевірки у день його підписання або відмови від підписання
вручається або надсилається платнику податків чи його законному
представнику.
Відмова платника податків або його законних представників від
підписання акта перевірки або отримання його примірника не
звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені
органом державної податкової служби за результатами перевірки
грошові зобов'язання.
У разі відмови платника податків або його законних
представників від отримання примірника акта або довідки про
результати перевірки або неможливості його вручення та підписання
у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних
представників за місцезнаходженням такий акт або довідка
надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58
цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових
повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом
державної податкової служби складається відповідний акт.
86.4. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки
складається у двох примірниках, підписується посадовими особами
органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та
реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти
робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для
проведення перевірки строку (для платників податків, які мають
філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом
10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його
реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним
представникам або надсилається рекомендованим листом з
повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або
його законних представників від підписання акта (довідки)
перевірки посадовими особами органу державної податкової служби
складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
Відмова платника податків або його законних представників від
підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від
обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби
за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по
акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені
пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення
приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї
статті. { Абзац другий пункту 86.4 статті 86 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
86.5. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок,
визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох
примірниках, підписується посадовими особами органів державної
податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не
пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт
(довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою,
яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його
законними представниками (у разі наявності).
У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи)
здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника
податків, орган державної податкової служби, який проводив
перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта
(довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до органу
державної податкової служби за основним місцем обліку платника
податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про
реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок
зберігається в органі державної податкової служби, який проводив
перевірку. { Пункт 86.5 статті 86 доповнено новим абзацом згідно
із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка
здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його
законними представниками та посадовими особами органу державної
податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем
проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової
служби. { Абзац третій пункту 86.5 статті 86 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
У разі відмови платника податків, його законних представників
або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання
акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової
служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один
примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше
наступного робочого дня після його складення реєструється в
журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше
наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається
платнику податків, його законному представнику або особі, яка
здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних
представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи
неможливості його вручення платнику податків або його законним
представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з
будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику
податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для
надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених
в цьому абзаці випадках органом державної податкової служби
складається відповідний акт або робиться позначка в акті або
довідці про результати перевірки.
86.6. Відмова платника податків або його законних
представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від
підписання акта перевірки або отримання його примірника не
звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені
органом державної податкової служби за результатами перевірки
грошові зобов'язання.
86.7. У разі незгоди платника податків або його законних
представників з висновками перевірки чи фактами і даними,
викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати
свої заперечення до органу державної податкової служби за основним
місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів
з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються
органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів,
що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки,
проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не
були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та
платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному
статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових
повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа
та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень,
про що такий платник податку зазначає у запереченнях. { Абзац
перший пункту 86.7 статті 86 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у
розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної
податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків
про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення
надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня
з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два
робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного органу державної податкової
служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень
платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі
заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається
керівником органу державної податкової служби (або його
заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень
платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його
законний представник може бути присутнім під час прийняття такого
рішення.
86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником
податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів
з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта
перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для
надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за
результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження)
акта такої перевірки до органу державної податкової служби за
основним місцем обліку платника податків), а за наявності
заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки
приймається з урахуванням висновку про результати розгляду
заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів,
наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання)
письмової відповіді платнику податків. { Пункт 86.8 статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
86.9. У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом
державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної
відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про
оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за
результатами такої перевірки не приймається до дня набрання
законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом
з висновками органу державної податкової служби передаються
правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких
матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової
служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом
про оперативно-розшукову діяльність.
86.10. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так
і факти завищення податкових зобов'язань платника.
ГЛАВА 9. ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Стаття 87. Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення
податкового боргу платника податків
87.1. Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або
погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні
кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт,
послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних
прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з
урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми
надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу
платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також
за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви
платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з
інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до
відповідних бюджетів.
87.2. Джерелами погашення податкового боргу платника податків
є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень,
визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
87.3. Не можуть бути використані як джерела погашення
податкового боргу платника податків:
87.3.1. майно платника податків, надане ним у заставу іншим
особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована
згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту
виникнення права податкової застави;
87.3.2. майно, яке належить на правах власності іншим особам
та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у
тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у
лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов,
на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана
підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику
податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб,
прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та
будь-які інші види агентського управління;
87.3.3. майнові права інших осіб, надані платнику податків у
користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі
права інтелектуальної (промислової) власності, передані в
користування такому платнику податків без права їх відчуження;
87.3.4. Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків
кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових
рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що
виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми
авансових платежів та попередньої оплати за контрактами
підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД
ДК 009:2005) ( va375202-05 ), отримані від замовників морських та
річкових суден та інших плавучих засобів; { Підпункт 87.3.4 пункту 87.3 статті 87 в редакції Закону
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
87.3.5. майно, включене до складу цілісних майнових
комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації,
у тому числі казенних підприємств. Порядок ( z0109-11 ) віднесення
майна до такого, що включається до складу цілісного майнового
комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом
державного майна України;
87.3.6. майно, вільний обіг якого заборонено згідно із
законодавством України;
87.3.7. майно, що не може бути предметом застави відповідно
до Закону України "Про заставу" ( 2654-12 );
87.3.8. кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад
(депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної
особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної
заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам,
які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
87.4. Посадові особи, у тому числі державні виконавці, які
прийняли рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3
цієї статті, як джерела погашення грошового зобов'язання або
податкового боргу платника податків несуть відповідальність
відповідно до закону.
87.5. У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна
платника податків не привело до повного погашення суми податкового
боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом
погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника
податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої
переведено на органи державної податкової служби.
Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом
платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів
до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.
Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про
таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання
відповідного документа.
87.6. У разі відсутності у платника податків, що є філією,
відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для
погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу,
джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу
такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке
може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.
Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті
визначається центральним органом державної податкової служби.
87.7. Забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання
або податкового боргу платника податків третім особам. Положення
цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та
своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є
інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.
87.8. Додатково до джерел, визначених у пункті 87.1 цієї
статті, джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських
фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть
бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування
обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3
цієї статті, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу
(без урахування страхових та прирівняних до них обов'язкових
резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру
власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства
України.
87.9. У разі наявності у платника податків податкового боргу
органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти,
що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового
боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму
сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку
відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення
податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього
Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
{ Абзац перший пункту 87.9 статті 87 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового
зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється,
крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати
та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування.
87.10. З моменту винесення судом ухвали про порушення
провадження у справі про банкрутство платника податків порядок
погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних
кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника,
визначається згідно із Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) без застосування норм цього Кодексу.
87.11. Орган стягнення звертається до суду з позовом про
стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної
особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється
державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче
провадження.
87.12. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що
виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом
погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що
є учасниками такого договору.
Стаття 88. Зміст податкової застави
88.1. З метою забезпечення виконання платником податків своїх
обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який
має податковий борг, передається у податкову заставу.
88.2. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом
та не потребує письмового оформлення.
88.3. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що
виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову
заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами
договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету
та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є
результатом спільної діяльності платників податків. У разі
недостатності майна такого платника податків у податкову заставу
передається майно інших учасників договору про спільну діяльність
у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
Стаття 89. Виникнення права податкової застави
89.1. Право податкової застави виникає у разі:
89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми
грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у
податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем
зазначеного строку;
89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми
грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим
органом, - з дня виникнення податкового боргу.
89.2. З урахуванням положень цієї статті право податкової
застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке
перебуває в його власності (господарському віданні або
оперативному управлінні) у день виникнення такого права і
балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу
платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї
статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав
власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється
податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника
податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
{ Пункт 89.2 статті 89 доповнено новим абзацом згідно із Законом
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена,
його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться
відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ).
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт
опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника
податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене
підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні
активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного
випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові
доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом
зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою
дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи
від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за
відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна
сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Пункт 89.2
статті 89 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 4834-VI
( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
89.3. Майно, на яке поширюється право податкової застави,
оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо
використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі
рішення керівника органу державної податкової служби, яке
пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави,
складається податковим керуючим у порядку та за формою, що
затверджені центральним органом державної податкової служби.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на
яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого
платника податків від поширення права податкової застави на
описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не
менш як двох понятих.
89.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового
керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у
податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для
такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника
податків від опису майна у податкову заставу.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо
зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання
такого платника податків допустити податкового керуючого для опису
майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків
та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня
складення акта опису майна платника податків у податкову заставу
податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути
описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в
повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що
настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам,
іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про
складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових
операцій та скасування заборони на відчуження майна. { Абзац
третій пункту 89.4 статті 89 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
89.5. У разі якщо на момент складення акта опису майно
відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового
боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке
платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення
податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня,
наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно,
повідомити орган державної податкової служби про наявність такого
майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом
трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення
прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна,
на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість
якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або
відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта
опису.
У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення
про включення майна до акта опису, складається відповідний акт
опису, один примірник якого надсилається платнику податків з
повідомленням про вручення.
До прийняття відповідного рішення органом державної
податкової служби платник податків не має права відчужувати таке
майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він
несе відповідальність згідно із законом.
89.6. Якщо майно платника податків є неподільним і його
балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно
підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
89.7. Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за
згодою органу державної податкової служби.
89.8. Орган державної податкової служби зобов'язаний
безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному
державному реєстрі.
Стаття 90. Податковий пріоритет
90.1. Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших
обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до
закону.
Стаття 91. Податковий керуючий
91.1. Керівник органу державної податкової служби за місцем
реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає
такому платнику податків податкового керуючого. Податковий
керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу
державної податкової служби. Податковий керуючий має права та
обов'язки, визначені цим Кодексом.
91.2. Порядок призначення та звільнення, а також функції та
повноваження податкового керуючого ( z1430-10 ) визначає
центральний орган державної податкової служби.
91.3. Податковий керуючий описує майно платника податків, що
має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану
збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить
опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його
продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від
боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі
його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за
умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з
вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків
або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок
погашення податкового боргу майна платника податків, на яке
поширюється право податкової застави, податковий керуючий має
право отримувати від такого платника податків документи, що
засвідчують право власності на зазначене майно.
91.4. У разі якщо платник податків, що має податковий борг,
перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених
цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про
перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у
порядку та за формою, що встановлюються центральним органом
державної податкової служби.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо
зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та
зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги
податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який
можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але
не більше двох місяців.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків
може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого
або суду.
Стаття 92. Узгодження операцій із заставленим майном
92.1. Платник податків зберігає право користування майном, що
перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у
податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової
служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби
впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків
відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді
щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова
продукція, товари та товарні запаси, платник податків може
відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової
служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за
умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному
обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або
погашення податкового боргу.
92.2. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке
перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу
державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим
майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості
заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної
податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.
92.3. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у
податковій заставі, без попередньої згоди органу державної
податкової служби платник податків несе відповідальність
відповідно до закону.
Стаття 93. Припинення податкової застави
93.1. Майно платника податків звільняється з податкової
застави з дня:
93.1.1. отримання органом державної податкової служби
підтвердження повного погашення суми податкового боргу в
установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про
припинення податкової застави у межах процедур, визначених
законодавством з питань банкрутства; { Підпункт 93.1.3 пункту 93.1 статті 93 в редакції Закону
N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного
органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування
суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних
санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або
судового оскарження.

{ Підпункт 93.1.5 пункту 93.1 статті 93 виключено на підставі
Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під
податкової застави та її виключення з відповідних державних
реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої
з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї
статті. { Пункт 93.2 статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
93.3. Порядок застосування податкової застави ( z1438-10 )
встановлюється центральним органом державної податкової служби.
93.4. У разі продажу майна, що перебуває у податковій
заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно
звільняється з податкової застави (із внесенням змін до
відповідних державних реєстрів) з дня отримання органом державної
податкової служби підтвердження про надходження коштів до бюджету
від такого продажу. { Статтю 93 доповнено пунктом 93.4 згідно із Законом N 4834-VI
( 4834-17 ) від 24.05.2012 }
Стаття 94. Адміністративний арешт майна
94.1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі -
арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання
платником податків його обов'язків, визначених законом.
94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується
одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що
перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за
кордон; { Положення підпункта 94.2.2 пункту 94.2 статті 94, згідно з яким
адміністративний арешт майна платника податків може бути
застосовано, якщо з'ясовується, що фізична особа, яка має
податковий борг, виїжджає за кордон визнано конституційним згідно
з Рішенням Конституційного Суду N 13-рп/2012 ( v013p710-12 ) від
12.06.2012 }
94.2.3. платник податків відмовляється від проведення
документальної перевірки за наявності законних підстав для її
проведення або від допуску посадових осіб органу державної
податкової служби;
94.2.4. відсутні документи, що підтверджують державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення
господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі
відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у
встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених
законодавством;



вгору