Про карантин рослин
Верховна Рада України; Закон від 30.06.19933348-XII
Документ 3348-12, чинний, попередня редакція — Редакція від 01.01.2000, підстава 783-14
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )
 


 
З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 
Про карантин рослин

 
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 34, ст.352 )
 
( Вводиться в дію Постановою ВР N 3349-XII ( 3349-12 ) від 30.06.93, ВВР, 1993, N 34, ст.353 )
 
( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 367/97-ВР від 18.06.97, ВВР, 1997, N 35, ст.220 N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )
 
     Цей Закон визначає загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, діяльність державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян, спрямовану на запобігання завезенню та поширенню відсутніх на території України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів.
 
Розділ I
 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Визначення термінів
 
     У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:
     карантин рослин - правовий режим, що передбачає систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів тощо від карантинних об'єктів;
     особливий карантинний режим - особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, спрямований на локалізацію та ліквідацію вогнищ карантинних об'єктів, який допускає тимчасове встановлення передбачених цим Законом обмежень у здійсненні прав громадян, а також прав юридичних осіб, та покладає на них додаткові обов'язки;
     карантинний об'єкт - шкідник, збудник хвороби рослин чи бур'ян, який відсутній або обмежено поширений на території України, але який може завдати значної шкоди рослинам або рослинній продукції.
     Перелік карантинних об'єктів визначається Міністерством сільського господарства і продовольства України.
     Підкарантинні матеріали та об'єкти - будь-які матеріали та об'єкти, які можуть сприяти поширенню або за допомогою яких можуть поширюватися карантинні об'єкти.
     Перелік підкарантинних матеріалів та об'єктів визначається Статутом з карантину рослин в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
     Карантинна зона - територія, на якій встановлено особливий карантинний режим у зв'язку з виявленням карантинного об'єкта.
 
     Стаття 2. Основні завдання карантину рослин
 
     Основними завданнями карантину рослин є:
     охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об'єктів;
     своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація карантинних об'єктів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де вони відсутні;
     здійснення державного контролю за дотриманням особливого карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів та об'єктів.
 
     Стаття 3. Законодавство про карантин рослин
 
     Законодавство про карантин рослин базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону та інших актів законодавства, що прийняті відповідно до Закону.

 
Розділ II
 
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
 
Стаття 4. Органи, що здійснюють державне регулювання
у галузі карантину рослин
 
     Державне регулювання у галузі карантину рослин здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Республіки Крим, спеціально уповноваженими на те державними органами з карантину рослин, іншими державними органами, а також органами місцевого і регіонального самоврядування в порядку, встановленому законодавством.
 
     Стаття 5. Спеціально уповноважені органи у галузі карантину рослин
 
     Центральним спеціально уповноваженим державним органом з карантину рослин є Головна державна інспекція з карантину рослин України з Центральною науково-дослідною карантинною лабораторією і Центральним фумігаційним загоном Міністерства сільського господарства і продовольства України.
     Іншими спеціальними органами у галузі карантину рослин, підпорядкованими Головній державній інспекції з карантину рослин України, є державна інспекція з карантину рослин Республіки Крим, прикордонні обласні або обласні і міські інспекції з карантину рослин, пункти карантину рослин при морських і річкових портах (на пристанях), на залізничних станціях і в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, автомобільних дорогах (автовокзалах, автостанціях), пунктах пропуску на державному кордоні України, лабораторії та обласні фумігаційні загони.
     У разі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, перевезенням і використанням підкарантинних матеріалів та об'єктів.
     Організаційна структура і штатна чисельність державної служби з карантину рослин затверджується Міністерством сільського господарства і продовольства України за поданням Головної державної інспекції з карантину рослин України.

 
     Стаття 6. Компетенція Головної державної інспекції з карантину рослин України
 
     До компетенції Головної державної інспекції з карантину рослин України належить:
     1) керівництво роботою Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії та Центральним фумігаційним загоном, прикордонної державної інспекції з карантину рослин Республіки Крим, прикордонних обласних, обласних і міських державних інспекцій з карантину рослин;
     2) визначення порядку завезення і використання насіння, рослин і продукції рослинного походження з-за кордону, їх перевезення на території України і за її межами за погодженням з карантинними службами тих країн, з якими Україна має договори, на підставі конвенції або угоди між державами про співробітництво;
     3) вивчення видового складу, біології та екології карантинних й інших небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, відсутніх на території країни, розробка прогнозу їх поширення з метою запобігання завезенню, де вони можуть призвести до збитків;
     4) видання відповідних інструкцій, положень, правил, наказів та інших нормативних документів з карантину рослин;
     5) ведення обліку і видання інформації щодо поширення карантинних об'єктів;
     6) проведення експертизи підкарантинних матеріалів та об'єктів;
     7) видача карантинних документів на імпорт насіння, рослин та продукції рослинного походження;
     8) внесення подання до Кабінету Міністрів України про запровадження особливого карантинного режиму;
     9) координація разом з Міністерством сільського господарства і продовольства України, Українською академією аграрних наук науково-дослідних робіт з карантину рослин;
     10) здійснення контролю за додержанням законодавства про карантин рослин, в тому числі при укладанні договорів (контрактів) на завезення з-за кордону продукції рослинного походження;
     11) пропаганда знань з карантину рослин;
     12) державний контроль за проведенням карантинних заходів підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
     Державна служба з карантину рослин здійснює свою діяльність спільно із Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державним митним комітетом України, місцевими органами державної виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування.
     Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані сприяти державним інспекторам з карантину рослин у виконанні покладених на них завдань.
     Правила фітосанітарного контролю, видані Головною державною інспекцією з карантину рослин України в межах її компетенції, є обов'язковими для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами та громадянами.
 
     Стаття 7. Компетенція прикордонної державної інспекції з карантину рослин Республіки Крим, прикордонних обласних або обласних і міських інспекцій з карантину рослин
 
     До компетенції прикордонної державної інспекції з карантину рослин Республіки Крим, прикордонних обласних або обласних і міських інспекцій з карантину рослин належить:
     1) видача сертифікатів на насіння, рослини і продукцію рослинного походження, що експортуються, а також що вивозяться із зон особливого карантинного режиму;
     2) проведення карантинної перевірки і лабораторної експертизи завезених з-за кордону підкарантинних матеріалів та об'єктів (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі пасажирів);
     3) організація, оздоровлення і знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, транспортних засобів, що прибувають з-за кордону;
     4) державний контроль за проведенням карантинних заходів підприємствами, установами, організаціями та громадянами;
     5) організація систематичних і проведення контрольних обстежень сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання і переробки насіння, рослин і продукції рослинного походження, пунктів ввезення підкарантинних матеріалів та об'єктів, прилеглої до них території;
     6) контроль за діяльністю інтродукційно-карантинних розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, що проводять карантинну перевірку насіння, рослин та садивного матеріалу, завезених з-за кордону;
     7) здійснення державного контролю за виробництвом, заготівлею, транспортуванням, зберіганням, переробкою, використанням і реалізацією насіння, рослин і продукції рослинного походження, що експортуються або імпортуються;
     8) вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для локалізації та ліквідації карантинних об'єктів, запобігання їх поширенню;
     9) контроль за проведенням карантинних заходів відповідно до міжнародних угод і конвенцій;
     10) пропаганда знань з карантину рослин;
     11) внесення до відповідних органів подання про запровадження (зняття) особливого карантинного режиму;
     12) залучення до участі в своїй роботі громадських уповноважених з карантину рослин із числа працівників заготівельних, транспортних, переробних та інших підприємств, установ і організацій.
 
     Стаття 8. Порядок запровадження особливого карантинного режиму
 
     У разі виявлення карантинних об'єктів Головний державний інспектор з карантину рослин України, державні інспектори з карантину рослин протягом 24 годин вносять подання про запровадження особливого карантинного режиму до відповідного органу місцевого чи регіонального самоврядування, місцевого органу державної виконавчої влади або Кабінету Міністрів України.
     Територія особливого карантинного режиму встановлюється в межах населеного пункту, району, декількох районів, області відповідним органом місцевого чи регіонального самоврядування, місцевим органом державної виконавчої влади, а в межах декількох областей - Кабінетом Міністрів України.
     Орган, який прийняв рішення про запровадження або зняття особливого карантинного режиму, негайно повідомляє про це розташовані на відповідній території підприємства, установи, організації та громадян, що проживають на цій території.
     В рішенні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково зазначаються:
     обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму;
     межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим;
     час, з якого запроваджується особливий карантинний режим;
     перелік карантинних обмежень, заходи щодо локалізації та ліквідації карантинних об'єктів.
 
     Стаття 9. Заходи, що здійснюються на території з особливим карантинним режимом
 
     На території з особливим карантинним режимом можуть здійснюватись такі заходи:
     обмеження виїзду транспортних засобів та їх огляд;
     використання ресурсів підприємств, установ і організацій для локалізації та ліквідації карантинних об'єктів з наступним відшкодуванням збитків;
     заборона вивезення відповідних підкарантинних матеріалів;
     знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів;
     технічна переробка або знищення підкарантинних матеріалів.
     Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до законодавства.
 
     Стаття 10. Повноваження обласних, районних Рад народних депутатів, міських Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів, місцевих органів державної виконавчої влади в галузі карантину рослин
 
     Обласні, районні Ради народних депутатів, а також міські Ради народних депутатів та їх виконавчі комітети, місцеві органи державної виконавчої влади організовують і здійснюють контроль за проведенням карантинних заходів і разом з власниками або уповноваженими органами морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку, автовокзалів (автостанцій), посадовими особами митниць та пунктів пропуску на державному кордоні створюють належні умови державним інспекторам з карантину рослин для виконання ними службових обов'язків.
     За поданням головних державних інспекторів з карантину рослин або державних інспекторів з карантину рослин ці органи можуть запроваджувати особливий карантинний режим, а за поданням головних державних інспекторів скасовувати його.
 
     Стаття 11. Фітосанітарний контроль
 
     Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали та об'єкти, що перетинають державний кордон України та межі особливих карантинних зон.
     Ввезення в Україну підкарантинних матеріалів провадиться за наявності:
     фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;
     карантинного дозволу на імпорт, що видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
     Митне оформлення вантажів проводиться лише після здійснення фітосанітарного контролю.
     Зразок фітосанітарного сертифіката та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України відповідно до встановлених міжнародних конвенцій.
     Зразок карантинного дозволу на імпорт та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
     Вивезення підкарантинних матеріалів за межі особливої карантинної зони провадиться за наявності карантинного сертифіката.
     Зразок карантинного сертифіката та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
     Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни та експорту підкарантинних матеріалів і порядок їх переробки ( z1121-05 ) встановлюються Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
 
     Стаття 12. Посадові особи, які здійснюють державний контроль з карантину рослин
 
     Організація та здійснення державного контролю з карантину рослин покладається на головних державних інспекторів з карантину рослин, їх заступників і державних інспекторів з карантину рослин.
     Головним державним інспектором з карантину рослин України є керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України, який призначається і звільняється з посади Міністерством сільського господарства і продовольства України.
     Головним державним інспектором з карантину рослин Республіки Крим, області і міста Києва є керівник відповідного органу з карантину рослин, який призначається і звільняється з посади Головним державним інспектором з карантину рослин України.
     Головні, провідні спеціалісти та спеціалісти всіх категорій прикордонних обласних, обласної, міської інспекції з карантину рослин, завідуючі прикордонними пунктами з карантину рослин в морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах, на головпоштамтах або шосейних шляхах за посадою є одночасно державними інспекторами з карантину рослин відповідної території або пункту.
 
     Стаття 13. Обов'язки і права Головного державного інспектора з карантину рослин України, Республіки Крим, області та міста Києва
 
     1. Головний державний інспектор з карантину рослин України, Республіки Крим, області та міста Києва керує службою з карантину рослин, здійснює державний контроль і несе відповідальність за проведення карантинних заходів відповідно на території України, Республіки Крим, області та міста Києва.
     Під час здійснення карантинного контролю Головний державний інспектор з карантину рослин України, Республіки Крим, області і міста Києва, державні інспектори мають право:
     затримувати на період проведення фітосанітарної експертизи підкарантинні матеріали та об'єкти, вивезені без карантинних сертифікатів з території, де встановлено особливий карантинний режим, або ввезені з-за кордону без карантинного дозволу;
     безперешкодно відвідувати відповідні об'єкти в зоні обслуговування, вимагати інформацію, необхідну для здійснення своїх повноважень;
     відбирати зразки насіння, рослин, продукції рослинного походження та інших матеріалів для проведення лабораторної експертизи згідно із законодавством;
     накладати адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин;
     проїзду в усіх видах міського і приміського громадського транспорту по проїзних квитках, що закупляються їм бюджетними установами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ( Абзац сьомий частини першої статті 13 в редакції Закону N 367/97-ВР від 18.06.97 )
     носіння форменого одягу встановленого зразка.
     Зразки форменого одягу, строки його носіння та порядок забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
     2. Головний державний інспектор з карантину рослин України, Республіки Крим, області, міста та державний інспектор з карантину рослин у разі виявлення карантинних об'єктів на території України зобов'язані протягом 24 годин внести подання про встановлення особливого карантинного режиму та мають право:
     давати обов'язкові для виконання розпорядження щодо здійснення карантинних заходів;
     затримувати транспортні засоби, які можуть сприяти поширенню карантинних об'єктів;
     знезаражувати підкарантинні матеріали та об'єкти;
     вилучати, знищувати або спрямовувати на технічну переробку підкарантинні матеріали;
     видавати відповідні висновки органам страхування.
 
     Стаття 14. Гарантії діяльності осіб, які здійснюють державний контроль з карантину рослин
 
     Головний державний інспектор з карантину рослин України, Республіки Крим, області, міста, державні інспектори з карантину рослин у своїй діяльності є незалежними і керуються цим Законом, Статутом карантинної служби та іншими актами законодавства з питань карантину рослин.
     Рішення державного інспектора, прийняте в межах його повноважень, щодо заборони вирощування, вивезення, ввезення, зберігання чи використання підкарантинного матеріалу є обов'язковим для виконання.
     Частково повноваження державних інспекторів з карантину рослин за погодженням з Головним державним інспектором з карантину рослин України, Республіки Крим, області і міста можуть надаватися громадським уповноваженим з карантину рослин із числа працівників заготівельних, транспортних, переробних та інших підприємств, установ і організацій, а також громадянам згідно з Положенням про громадських уповноважених.
 
     Стаття 15. Обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян щодо забезпечення карантину рослин
 
     Підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею підкарантинними матеріалами, зобов'язані:
     виконувати фітосанітарні правила;
     у межах своєї компетенції сприяти державній службі з карантину рослин, виконувати розпорядження державної служби з карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;
     подавати на вимогу спеціалістів державної служби з карантину рослин відомості про наявність підкарантинних матеріалів та об'єктів;
     забезпечувати для виявлення карантинних об'єктів систематичний огляд посівів, територій складів, де зберігаються підкарантинні матеріали, а також пред'являти для огляду і експертизи наявні підкарантинні матеріали;
     у разі виявлення карантинних об'єктів негайно повідомляти державну службу з карантину рослин, сприяти проведенню карантинних заходів у особливих карантинних зонах та прилеглих до них зонах;
     при закупівлі за кордоном великих партій насіння, рослин і продукції рослинного походження направляти за свій рахунок державних інспекторів з карантину рослин для фітосанітарного контролю у місцях відвантаження підкарантинних матеріалів в Україні.
     Відповідні державні органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею підкарантинними матеріалами, зобов'язані надавати безоплатно в користування органам і установам державної служби з карантину рослин (в тому числі на автомобільному, залізничному, водному і повітряному транспорті, прикордонних пунктах з карантину рослин, митницях та пунктах пропуску на державному кордоні, пунктах з карантину рослин на ринках, на підприємствах поштового зв'язку тощо) службові приміщення, необхідне обладнання, засоби зв'язку, а також компенсувати витрати по їх експлуатації та орендній платі.
 
     Стаття 16. Відповідальність за порушення карантинних вимог
 
     Громадяни та посадові особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин, притягаються до відповідальності відповідно до законодавства України.
     На підприємців, винних у порушенні карантинних вимог щодо вивезення з карантинних зон або ввезення з-за кордону підкарантинних матеріалів, за поданням головних державних інспекторів з карантину рослин накладається штраф у судовому порядку.
 
Розділ III
 
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
Стаття 17. Професійні вимоги до спеціалістів в галузі
карантину рослин
 
     Професійною діяльністю в галузі карантину рослин можуть займатися громадяни України, які мають відповідно вищу або середню спеціальну освіту.
     Спеціалісти в галузі карантину рослин працюють на умовах трудового договору (контракту).
     Перепідготовка спеціалістів у галузі карантину рослин з наступною їх атестацією здійснюється за рахунок коштів державного бюджету один раз на п'ять років.
     Порядок атестації спеціалістів у галузі карантину рослин визначається Головним державним інспектором з карантину рослин України.
     Спеціалісти у галузі карантину рослин, які порушили службові обов'язки, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
 
     Стаття 18. Наукове забезпечення державної служби з карантину рослин
 
     Наукове забезпечення державної служби з карантину рослин здійснюється Міністерством сільського господарства і продовольства України та Українською академією аграрних наук через мережу профільних науково-дослідних інститутів та станцій.
 
     Стаття 19. Фітосанітарна експертиза
 
     З метою виявлення у підкарантинних матеріалах та об'єктах карантинних об'єктів карантинні лабораторії проводять фітосанітарну експертизу.
     На вимогу заінтересованої особи може бути проведена повторна фітосанітарна експертиза, яка здійснюється за рахунок цієї особи.
 
     Стаття 20. Фінансування карантинних заходів
 
     Заходи щодо запобігання поширенню, локалізації та ліквідації карантинних об'єктів, а також контрольні обстеження сільськогосподарських угідь фінансуються із коштів державного бюджету.

 
     Стаття 21. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів державної служби з карантину рослин
 
     Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів державної служби з карантину рослин здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, а також позабюджетних коштів.
     Фінансування наукового забезпечення карантину рослин здійснюється за рахунок коштів Української академії аграрних наук та Міністерства сільського господарства і продовольства України.
( Частина третя статті 21 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік ) Позабюджетними джерелами фінансування державної служби з карантину рослин є:
     надходження за інспектування підкарантинних матеріалів та об'єктів від підприємств, установ, організацій та громадян, а також за інші платні послуги згідно з договорами;
     частина коштів від сплати штрафів;
     інші джерела, що не заборонені законодавством.
 
     Стаття 22. Міжнародні договори
 
     Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

 
 Президент України                                      Л.КРАВЧУК 
м. Київ, 30 червня 1993 року
N 3348-XII

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...