Документ 3348-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.01.2016, підстава 867-19


{  Частина третя статті 46 в редакції Закону N 617-VIII ( 617-19 ) 
від 15.07.2015 }
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт надається особі у
письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі
фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на
реекспорт є:
невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних
заходів;
виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими
шкідливими організмами з урахуванням вимог країни імпортера;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього
Закону;
невідповідність наявних об'єктів регулювання заявленим особою
для переміщення;
невиконання розпоряджень державного фітосанітарного
інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Підставами для анулювання фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:
повідомлення особи про втрату фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт;
зміна способу транспортування або транспортного засобу;
підробка фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного
сертифіката на реекспорт;
пошкодження фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного
сертифіката на реекспорт, що не дає можливості визначити
фітосанітарний стан об'єктів регулювання.
Порядок оформлення фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається Кабінетом
Міністрів України.
Плата за видачу фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт справляється у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або
фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері карантину рослин, або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі
фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на
реекспорт подається до центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у строк, що
не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява
розглядається не пізніше двох робочих днів після її подання. { Частина десята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 617-VIII ( 617-19 ) від 15.07.2015 }
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій
формі.
Особа, яка у встановленому порядку надала державному
фітосанітарному інспектору всі необхідні документи та здійснила
оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або
відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного
сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване
переміщення об'єктів регулювання та отримати відшкодування шкоди,
завданої внаслідок неотримання такого рішення. { Частина дванадцята статті 46 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 617-VIII ( 617-19 ) від 15.07.2015 }
Фітосанітарнй сертифікат або фітосанітарний сертифікат на
реекспорт повинен мати серійний номер та відповідати типовим
сертифікатам міжнародних організацій і в разі потреби містити
додаткову декларацію, визначену країною призначення.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО КАРАНТИН РОСЛИН
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про
карантин рослин
Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин,
несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину
рослин несуть особи, винні у:
поширенні карантинних організмів;
порушенні вимог фітосанітарних заходів;
невиконанні розпорядження державного фітосанітарного
інспектора щодо проведення відповідних карантинних заходів;
непроведенні реєстрації відповідно до статті 27 цього Закону;
неповідомленні державного фітосанітарного інспектора про
виявлення регульованих шкідливих організмів;
завезенні на територію України, вивезенні з карантинних зон
об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, та
їх реалізації;
невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють
державний контроль за додержанням законодавства про карантин
рослин.
Законами України може бути встановлено відповідальність і за
інші правопорушення у сфері карантину рослин.
Розділ VII
НАУКОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 48. Наукове забезпечення центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері карантину рослин
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері карантину рослин, організовує відповідно до
закону та здійснює наукове забезпечення у сфері карантину рослин,
у тому числі через наукові установи, підприємства та організації.
Стаття 49. Фінансування фітосанітарних заходів
Фінансування фітосанітарних заходів здійснюється за рахунок
коштів Державного бюджету України, коштів осіб та інших не
заборонених законами України джерел.
Вичерпний перелік платних послуг центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину
рослин, визначається виключно цим законом та включає в себе
проведення огляду, обстеження, аналіз, знезараження,
інспектування, обробку, організацію та здійснення контролю за
роботами з фумігації (знезараження) об'єктів регулювання.
Розміри платних послуг, які затверджує Кабінет Міністрів
України, мають дорівнювати фактичним витратам на їх надання.
Стаття 50. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення
центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері карантину рослин
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
карантину рослин, здійснюється за рахунок коштів загального та
спеціального фондів Державного бюджету України.
Джерелами фінансування центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, за рахунок
спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти,
що надходять від надання платних послуг, визначених у статті 49
цього Закону.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ
КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 51. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила,
ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Стаття 52. Участь у міжнародних організаціях
Головний державний фітосанітарний інспектор України в
установленому порядку представляє Україну у відповідних
міжнародних організаціях та їх спеціалізованих органах з метою
захисту інтересів України, співробітництва для розв'язання
спільних проблем та забезпечення ефективного обміну інформацією,
методиками і технологіями, які гармонізують фітосанітарні заходи
та забезпечують захист рослин і розвиток міжнародної торгівлі. { Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 30 червня 1993 року
N 3348-XII


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору