Про телебачення і радіомовлення
Закон України від 21.12.19933759-XII
Документ 3759-XII, чинний, поточна редакція — Редакція від 22.07.2018, підстава - 2415-VIII


     6. Виконання рішення суду про анулювання ліцензії на мовлення 
здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог
законодавства.
Стаття 38. Державна реєстрація та ведення Державного реєстру
суб’єктів інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення { Назва статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
1. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на мовлення
та ліцензію провайдера програмної послуги, підлягають державній
реєстрації як суб'єкти інформаційної діяльності. { Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
2. Особи, які не мають ліцензій на мовлення, можуть
зареєструватися як суб'єкти інформаційної діяльності за власним
бажанням. { Частина друга статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
3. Студії-виробники, які не мають ліцензій на мовлення,
можуть зареєструватися як суб'єкти інформаційної діяльності за
власним бажанням.
4. Державна реєстрація суб'єктів господарювання як суб'єктів
інформаційної діяльності здійснюється Національною радою.
5. Державна реєстрація суб’єктів господарювання, які отримали
ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної
послуги, здійснюється шляхом внесення відповідних змін до
Державного реєстру суб’єктів інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення у триденний строк з дня видачі
відповідної ліцензії. { Частина п'ята статті 38 в редакції Закону N 674-VIII ( 674-19 )
від 03.09.2015 }
6. Державна реєстрація студії-виробника, який не має ліцензії
на мовлення, здійснюється на підставі заяви керівника
студії-виробника шляхом внесення відповідних даних до Державного
реєстру суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і
радіомовлення та видачі свідоцтва про державну реєстрацію.
7. Форма заяви визначається Національною радою. У заяві
вказуються такі реєстраційні відомості:
а) назва суб’єкта інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення;
б) позивні, логотип, товарний знак (за наявності);
в) програмні цілі або тематична спрямованість;
г) юридична та поштова адреси суб’єкта інформаційної
діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
ґ) контактні телефони, електронна адреса. { Частина сьома статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }

{ Частину восьму статті 38 виключено на підставі Закону
N 5410-VI ( 5410-17 ) від 02.10.2012 }

9. Національна рада може відмовити в розгляді заяви про
внесення до Державного реєстру суб'єктів інформаційної діяльності
у сфері телебачення і радіомовлення, якщо заява не відповідає
вимогам цього Закону. У разі відмови в розгляді заяви Національна
рада у триденний термін після отримання заяви повідомляє про це
заявника з обов'язковим зазначенням причин відмови.
10. Протягом трьох робочих днів після отримання заяви
Національна рада вносить суб’єкта інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення до Державного реєстру суб’єктів
інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення і не
пізніше ніж через тиждень після внесення до цього реєстру видає
суб’єкту інформаційної діяльності у сфері телебачення і
радіомовлення свідоцтво про державну реєстрацію встановленого
зразка. За оформлення свідоцтва про державну реєстрацію
справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, яка зараховується на поточний рахунок
Національної ради. { Частина десята статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
11. Державний реєстр суб’єктів інформаційної діяльності у
сфері телебачення і радіомовлення веде Національна рада. До
зазначеного реєстру вносяться дані про суб’єкти інформаційної
діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, які отримали
ліцензії на мовлення, ліцензії провайдерів програмної послуги або
зареєструвалися як суб'єкти інформаційної діяльності в порядку,
визначеному цим Законом. { Частина одинадцята статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
12. Стосовно суб’єктів інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення, які отримали ліцензію (ліцензії) на
мовлення та/або ліцензію (ліцензії) провайдера програмної послуги,
до Державного реєстру суб’єктів інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення вносяться такі відомості: { Абзац
перший частини дванадцятої статті 38 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
а) назва суб’єкта інформаційної діяльності у сфері
телебачення і радіомовлення;
б) позивні, логотип, товарний знак (за наявності);
в) програмні цілі або тематична спрямованість;
г) юридична та поштова адреси суб’єкта інформаційної
діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
ґ) контактні телефони, електронна адреса;
д) про кінцевих беніфіціарних власників (контролерів); { Пункт "д" частини дванадцятої статті 38 в редакції Закону
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
е) про особовий склад керівних та наглядових органів
суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і
радіомовлення відповідно до вимог статті 24 цього Закону;
є) дата і номер рішення про видачу ліцензії на мовлення або
ліцензії провайдера програмної послуги; { Пункт "є" частини дванадцятої статті 38 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
ж) серія та номер ліцензії;
з) строк дії ліцензії;
и) для телерадіоорганізацій - вид (види) мовлення, обсяги
мовлення і час мовлення; { Пункт "и" частини дванадцятої статті 38 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
і) для телерадіоорганізацій - територіальні характеристики
мовлення (загальнонаціональне, регіональне або місцеве з
визначенням відповідних областей, районів і населених пунктів); { Пункт "і" частини дванадцятої статті 38 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
ї) про переоформлення ліцензії, внесення змін до ліцензії,
видачу її копії або дубліката;
й) про продовження ліцензії;
к) про накладання на суб’єкта інформаційної діяльності у
сфері телебачення і радіомовлення штрафних санкцій відповідно до
вимог цього Закону;
л) дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною та
про її анулювання. { Частина дванадцята статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
13. Відомості, зазначені у частині дванадцятій цієї статті,
вносяться до Державного реєстру суб'єктів інформаційної діяльності
у сфері телебачення і радіомовлення протягом трьох робочих днів
після видачі (продовження, внесення змін, видачі дубліката,
анулювання) ліцензії на мовлення.
14. Доступ до Державного реєстру суб'єктів інформаційної
діяльності у сфері телебачення і радіомовлення є вільним. Порядок
користування зазначеним реєстром і розмір плати за надання
письмової інформації щодо даних цього реєстру встановлюються
Національною радою. Національна рада розміщує відомості Державного
реєстру суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і
радіомовлення на веб-сайті, у тому числі у формі відкритих даних
відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"
( 2939-17 ). { Частина чотирнадцята статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 319-VIII ( 319-19 ) від 09.04.2015, N 674-VIII
( 674-19 ) від 03.09.2015 }
Р о з д і л IV
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ В БАГАТОКАНАЛЬНИХ ТЕЛЕМЕРЕЖАХ.
СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОГО ПРИЙОМУ. РЕТРАНСЛЯЦІЯ
Стаття 39. Мовлення в багатоканальних телемережах
1. Багатоканальні телемережі як телекомунікаційні мережі
створюються, реєструються, обслуговуються і захищаються відповідно
до вимог Закону України "Про телекомунікації" ( 1280-15 ).
2. Для розповсюдження телерадіопрограм та передач у
багатоканальній телемережі суб'єкти господарювання повинні
отримати відповідну ліцензію Національної ради.
3. Право на розповсюдження телерадіопрограм у багатоканальних
телемережах мають виключно:
а) телерадіоорганізації, що отримали ліцензії на мовлення з
використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до
вимог статті 23 цього Закону;
б) суб'єкти господарювання, яким Національна рада видала
ліцензію провайдера програмної послуги.
4. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням
ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на
мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.
5. Провайдери програмної послуги використовують
багатоканальну телемережу на підставі ліцензії провайдера
програмної послуги та відповідної угоди з оператором
багатоканальної телемережі.
6. Оператор багатоканальної телемережі може сам надавати
програмну послугу за умови отримання ліцензії провайдера
програмної послуги.
7. Надання програмної послуги абоненту здійснюється на
підставі угоди між абонентом і ліцензіатом, укладеної відповідно
до чинного законодавства. Угода обов'язково визначає:
тип наданого пакета програм (пакет універсальної програмної
послуги, стандартний пакет або індивідуальний пакет на
замовлення);
перелік телерадіопрограм та передач, які провайдер
зобов'язується надавати абоненту;
абонентну плату за пакет і/або плату за надання окремих
телерадіопрограм та передач.
8. До закінчення строку дії угоди провайдер не має права без
офіційно оформленого погодження абонента вносити зміни до
характеристик програмної послуги, зазначених у частині сьомій цієї
статті.
9. Провайдер зобов’язаний забезпечити усім абонентам
можливість отримання програм універсальної програмної послуги.
Для розповсюдження програм універсальної програмної послуги
провайдер не зобов’язаний укладати договори з відповідними
телерадіоорганізаціями.
Перелік програм універсальної програмної послуги
затверджується Національною радою для населеного пункту (села,
селища, міста, району, області, всієї України), на території якого
провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням
виду технології, що використовується для провадження такої
діяльності.
Рішення Національної ради про затвердження переліку програм
універсальної програмної послуги не є регуляторним актом, не
потребує державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Оприлюднення такого рішення здійснюється в порядку,
встановленому частиною четвертою статті 17 Закону України "Про
Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"
( 538/97-ВР ). { Частина дев'ята статті 39 в редакції Закону N 1663-VIII
( 1663-19 ) від 06.10.2016 }
10. Провайдер програмної послуги може розпочинати свою
діяльність з моменту отримання ліцензії і затвердженого
Національною радою складу пакета (пакетів) універсальної
програмної послуги.
11. Провайдер програмної послуги самостійно, виходячи з
ринкового попиту, встановлює розмір абонентної плати за різні
пакети програм та інші інформаційні послуги. Державному
регулюванню підлягає виключно розмір абонентної плати за
користування універсальною програмною послугою.
12. У разі порушення провайдером вимог законодавства
Національна рада застосовує до нього визначені цим Законом
санкції.
Стаття 40. Ліцензування провайдерів програмної послуги
1. Для організації діяльності провайдера програмної послуги
суб'єкт господарювання (провайдер або оператор телекомунікацій чи
оператор кабельних мереж) повинен отримати ліцензію (дозвіл) у
Національній раді. { Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
2. Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення
і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія
видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років.
3. Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги
подається відповідно до вимог статті 24 цього Закону. До заяви
додаються:
а) загальна концепція пакетування (перелік) програм,
придбаних для ретрансляції;
б) документи, які підтверджують придбання та право на
розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника;
в) відомості про структуру власності заявника із зазначенням
даних про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)
заявника та пов’язаних осіб (для кожної з осіб - прізвище, ім’я,
по батькові, дата народження, громадянство, адреса). { Частину третю статті 40 доповнено абзацом четвертим згідно із
Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
У разі якщо у провайдера програмної послуги немає
бенефіціарних власників, зазначена інформація подається щодо всіх
власників та учасників провайдера програмної послуги і всіх
фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх
рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера
програмної послуги. { Частину третю статті 40 доповнено абзацом
п'ятим згідно із Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
Відомості про структуру власності заявника повинні містити
інформацію про всіх фізичних осіб, які володіють часткою 10 і
більше відсотків у статутному капіталі заявника, а також про всі
юридичні особи, які зв’язують заявника з усіма його кінцевими
бенефіціарними власниками (контролерами) (для кожної з фізичних
осіб - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство,
адреса). { Частину третю статті 40 доповнено абзацом шостим згідно
із Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
4. Загальна концепція (принципи, підстави) добору програм для
ретрансляції (пропозиції абонентам) є обов'язковим додатком до
ліцензії провайдера програмної послуги. Цей додаток підлягає
щорічній перереєстрації. Для перереєстрації ліцензіат повинен
подати до Національної ради інформацію про виконання концепції
добору програм протягом попереднього року. { Частина четверта статті 40 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
5. Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги
розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний термін з
дня її надходження до Національної ради.
6. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає
рішення:
а) про видачу ліцензії провайдера програмної послуги;
б) про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної
програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або
на території (територіях), де передбачається надання програмної
послуги.
7. Ліцензію провайдера програмної послуги може бути
анульовано в судовому порядку за поданням Національної ради у
зв'язку з систематичними порушеннями ним вимог цього Закону,
законодавства України про захист суспільної моралі, законодавства
України про авторські та суміжні права.
8. Права, які надає ліцензія провайдера програмної послуги,
не можуть бути передані іншій особі (юридичній чи фізичній).
9. Провайдер програмної послуги зобов’язаний:
а) щороку, до 31 березня, оприлюднювати на своєму офіційному
веб-сайті та подавати до Національної ради звіт за попередній
(звітний) рік діяльності, в якому зазначаються:
відомості про будь-які зміни у структурі власності за звітний
рік;
відомості про всіх кінцевих бенефіціарних власників
(контролерів) та пов’язаних осіб (для кожної з осіб - прізвище,
ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса);
відомості про осіб, які впродовж звітного року надавали
провайдеру програмної послуги фінансування (кредити, позики,
фінансову допомогу тощо), якщо загальна сума такого фінансування
від однієї особи впродовж звітного року становила 125 і більше
мінімальних заробітних плат;
б) розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про
структуру власності. { Статтю 40 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
Стаття 41. Системи колективного прийому
1. Системи колективного прийому теле- та/чи радіопрограм
створюються з метою отримання споживачами можливості якісного
приймання за допомогою побутових приймальних засобів телевізійних
та/чи радіопрограм, які розповсюджуються в зоні дії системи
колективного прийому.
2. Системи колективного прийому не кваліфікуються як
багатоканальні телемережі. Діяльність їх операторів не підлягає
ліцензуванню Національною радою. Розповсюдження програм споживачам
за допомогою системи колективного прийому не потребує реєстрації
суб'єкта інформаційної діяльності.
3. У складі багатоканальної мережі система колективного
прийому може бути лише за договірно закріпленою згодою власників
будинку на це та на схвалений мешканцями (потенціальними
абонентами) пакет додаткових послуг багатоканальної телемережі.
Стаття 42. Ретрансляція телерадіопрограм та передач
1. Ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких
відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне
телебачення ( 994_444 ), на території України не обмежується.
Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.
2. Суб’єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією
України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і
отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не
підпадає під юрисдикцію держави - члена Європейського Союзу або
держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне
телебачення ( 994_444 ), має право здійснювати ретрансляцію
програм та передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам
законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне
телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що
ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення. { Частина друга статті 42 в редакції Закону N 422-VIII ( 422-19 )
від 14.05.2015 }
3. Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм
визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера
програмної послуги.
4. Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за
жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач
визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами
цього Закону.
5. Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію
телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах
відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які
передбачено надавати у складі програмної послуги.
Р о з д і л V
ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ
Стаття 43. Початок мовлення
1. Організація-ліцензіат має право розпочати мовлення
протягом року з дня набрання ліцензією чинності. Про початок
мовлення вона зобов'язана у десятиденний термін повідомити
Національну раду.
2. Власник технічних засобів мовлення або організація, що їх
експлуатує, не має права надавати технічні засоби мовлення в
користування телерадіоорганізаціям, які не мають відповідної
ліцензії або якщо відповідна ліцензія втратила чинність.
3. Забороняється розповсюджувати телерадіопрограми чи
передачі на територію, більшу від вказаної в ліцензії Національної
ради.
4. На одній території забороняється розповсюдження наземним
ефірним способом однакових за змістом програм.
5. Ліцензіат не має права передавати канал мовлення в
суборенду іншим організаціям.
6. Керівник телерадіоорганізації або уповноважена ним особа
дає дозвіл на випуск телерадіопередач чи програм і несе особисту
відповідальність за їх зміст та якість.
Стаття 44. Кореспондентські пункти
1. Телерадіоорганізації мають право у встановленому
законодавством України порядку відкривати кореспондентські пункти
на території України та за її межами.
2. Кореспондентський пункт є структурним підрозділом (філією)
телерадіоорганізації, який створюється з метою інформаційного
забезпечення телерадіоорганізації.
3. Кореспондентські пункти не мають права на самостійні
мовлення та здійснення інформаційних і рекламних вставок на каналі
мовлення телерадіоорганізації.

{ Статтю 45 виключено на підставі Закону N 2938-VI
( 2938-17 ) від 13.01.2011 }

Стаття 46. Вихідні дані
1. Телерадіоорганізація зобов'язана повідомляти свої вихідні
дані (найменування, позивні, логотип або емблему).
2. Під час трансляції (ретрансляції) радіопрограми
телерадіоорганізація не рідше ніж щогодини передає свої позивні.
3. Під час ефірного часу телерадіоорганізація використовує
логотип або інші вихідні дані. { Частина третя статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2912-VI ( 2912-17 ) від 11.01.2011 }
Стаття 47. Дозвіл на право використання програм чи передач
інших телерадіоорганізацій
1. Використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій
здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право та
суміжні права" ( 3792-12 ).
2. При розповсюдженні програм іноземних телерадіокомпаній в
багатоканальних телемережах забороняється вносити будь-які зміни в
програму, крім випадків, визначених угодами з правовласниками
аудіовізуальної продукції або передбачених законодавством України.
Стаття 48. Облік аудіовізуальних творів та порядок зберігання
їх копій (записів)
1. Кожна телерадіоорганізація-ліцензіат зобов'язана вести
журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи
ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у
повній та незмінній формі третьою особою (оператором
телекомунікацій).
2. У журналі обліку передач фіксуються:
дата випуску, час початку і закінчення передачі;
назва і тема передачі;
прізвище авторів і ведучих передачі;
мова передачі.
3. Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією
протягом року з дня останнього запису в ньому.
4. Усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи
ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у
повній та незмінній формі третьою особою (оператором
телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14
днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло
скарги щодо їхнього змісту.
5. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи
зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і
рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
6. Умови довгострокового зберігання телерадіопередач, що
становлять історичну, художню, культурну чи іншу цінність,
визначаються законодавством України.
Стаття 49. Розповсюдження офіційних повідомлень та іншої
обов'язкової інформації
1. Державні та комунальні телерадіоорганізації зобов'язані
безкоштовно передавати офіційні повідомлення Верховної Ради
України, Президента України, Кабінету Міністрів України та
Конституційного Суду України, офіційні повідомлення Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та
місцевих органів виконавчої влади - на підвідомчу їм територію.
2. Телерадіоорганізації, незалежно від форм власності,
зобов'язані безкоштовно оприлюднювати повідомлення про надзвичайні
ситуації. Право на використання телебачення і радіомовлення з цією
метою належить органам влади і посадовим особам, які уповноважені
приймати рішення в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Трансляція сесій Верховної Ради України, Верховної Ради
Автономної Республіки Крим проводиться відповідно до державного
замовлення та на основі договору.
4. На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради
України, Прем'єр-міністра України та Голови Конституційного Суду
України державні телерадіоорганізації надають їм час для екстрених
офіційних виступів з важливих питань державного життя.
5. Державні телерадіоорганізації зобов'язані передбачати у
своїх програмах час і форми для забезпечення можливості виступів
народних депутатів України з питань їхньої депутатської
діяльності.
Участь народних депутатів України у передачах з інших питань
здійснюється на загальних засадах.
6. Виступи депутатів місцевих рад з питань їхньої
депутатської діяльності в телерадіопрограмах, що транслюються на
території відповідної ради, здійснюються за домовленістю з
місцевими телерадіоорганізаціями.
Стаття 50. Діяльність телерадіоорганізацій під час виборчого
процесу
1. Особливості діяльності телерадіоорганізацій під час
виборчого процесу регулюються законодавством про вибори.
Стаття 51. Мовлення в особливих обставинах
1. На час надзвичайного та/чи воєнного стану в Україні або в
окремих її місцевостях відповідно до закону може встановлюватися
особливий режим роботи аудіовізуальних засобів масової інформації.
2. Особливості регулювання мовлення під час надзвичайного
та/чи воєнного стану визначаються законом.
Стаття 52. Припинення мовлення
1. Підставами для припинення мовлення є закінчення терміну
дії ліцензії, якщо строк її дії не був продовжений, або анулювання
ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
2. Протягом доби з дня закінчення строку дії або анулювання
ліцензії ліцензіат зобов'язаний припинити мовлення.
3. Продовження мовлення після отримання офіційного
повідомлення про анулювання ліцензії тягне за собою
відповідальність керівника телерадіоорганізації та керівника
відповідного оператора телекомунікацій, який надає послуги з
експлуатації технічних засобів мовлення, відповідно до закону.
Стаття 53. Реклама
1. Відносини, які виникають під час рекламної діяльності та
спонсорства на телебаченні і радіо, регулюються Законом України
"Про рекламу" ( 270/96-ВР ).
Стаття 54. Участь спонсорів у створенні телерадіопередач
1. Участь спонсорів у створенні телерадіопередач визначається
Законом України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ). { Стаття 54 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 55. Анонси передач
1. Анонси передач є інформацією для телеглядачів і
радіослухачів та мають відповідати вимогам статті 59 цього Закону.
2. Анонси передач транслюються відповідно до вимог Закону
України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ).
Стаття 55-1. Особливості розповсюдження програм та передач з
платними інтерактивними конкурсами (іграми,
вікторинами) на каналах з обмеженим доступом
1. Трансляція програм та передач з платними інтерактивними
конкурсами (іграми, вікторинами) має постійно супроводжуватися
поточною інформацією про обсяг дзвінків та шанси підключення до
студії. Такі програми або передачі мають супроводжуватися текстами
попередження про те, що вони є платними. Кожне попередження має
займати не менше 20 відсотків площі (обсягу) екрана. Колір тексту
попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження,
а його розмір - не меншим за розмір номера телефону, за яким
учасникам пропонується телефонувати.
2. Правила платних інтерактивних конкурсів, що транслюються
на каналах з обмеженим доступом, мають передбачати заборону участі
неповнолітніх осіб у таких конкурсах.
3. Інформація щодо умов оплатного набуття статусу учасника та
інших умов участі в інтерактивному конкурсі (грі, вікторині), якщо
виконання таких умов може завдати майнової шкоди телеглядачам та
радіослухачам, має наводитися у вигляді дикторського тексту та/або
звукового супроводу кожні 5 хвилин трансляції відповідної програми
та/або передачі. { Закон доповнено статтею 55-1 згідно із Законом N 4386-VI
( 4386-17 ) від 09.02.2012 }
Р о з д і л VI
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ
ТА ЇХ ПРАЦІВНИКІВ
Стаття 56. Права телерадіоорганізацій
1. Телерадіоорганізації, їх працівники мають право на
одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності необхідної інформації для здійснення
своєї статутної діяльності у порядку, передбаченому законодавством
України.
Стаття 57. Редакційний статут телерадіоорганізації
1. Редакційний статут телерадіоорганізації містить вимоги до
створення та поширення інформації.
2. Редакційний статут затверджує власник телерадіоорганізації
або уповноважений ним орган.
3. Власник телерадіоорганізації не має права втручатися у
творчу діяльність телерадіоорганізації в інший спосіб, ніж через
внесення змін до редакційного статуту телерадіоорганізації.
4. Редакційний статут телерадіоорганізації визначає:
основні вимоги до забезпечення точності, об'єктивності,
неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується
телерадіоорганізацією;
вимоги до розповсюдження конфіденційної інформації;
вимоги до розповсюдження інформації про насильство;
вимоги до розповсюдження інформації про кримінальні
правопорушення; { Абзац п'ятий частини четвертої статті 57 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від
16.05.2013 }
вимоги до розповсюдження інформації про різні групи населення
(національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та
інвалідів);
вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації, що
розповсюджується телерадіоорганізацією;
вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від
третіх осіб;
вимоги до дотримання авторських та суміжних прав при
розповсюдженні інформації;
особливості поширення інформації про політичні партії та
політиків під час виборчого процесу та поза його межами;
вимоги до реклами та спонсорства;
вимоги щодо недопущення прихованої реклами та одержання
творчими працівниками телерадіоорганізації товарів і послуг
безкоштовно або за пільговими цінами;
порядок утворення, діяльності та повноваження редакційної
ради телерадіоорганізації.
5. Редакційний статут телерадіоорганізації передбачає
створення редакційної ради, половина складу якої призначається
власником телерадіоорганізації або уповноваженим ним органом, а
половина обирається творчим колективом телерадіоорганізації. На
редакційну раду телерадіоорганізації покладається:
контроль за дотриманням телерадіожурналістами редакційного
статуту;
контроль за дотриманням прав телерадіожурналістів, вимог щодо
заборони цензури та втручання у творчу діяльність
телерадіоорганізації;
внесення на розгляд органів управління телерадіоорганізації
питання про відсторонення від керівництва телерадіоорганізацією
або її окремими підрозділами осіб, які порушували редакційний
статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадіожурналістів,
заборони цензури і втручання у творчу діяльність
телерадіоорганізацій, про призначення службового розслідування і
звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження
наявності зазначених порушень.
6. Редакційний статут телерадіоорганізації має бути
оприлюднений. Копія редакційного статуту протягом семи днів з часу
його прийняття або внесення змін до нього надсилається до
Національної ради.
Стаття 58. Права творчого колективу та телерадіожурналістів
1. Творчий колектив телерадіоорганізації складається з
телерадіожурналістів.
2. Творчий колектив організації має право відстоювати
інтереси телерадіожурналістів та здійснювати контроль за
дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у
творчу діяльність телерадіоорганізації.
3. Збори творчого колективу телерадіоорганізації обирають
половину складу редакційної ради телерадіоорганізації.
Телерадіожурналіст має право:
а) брати участь у зборах творчого колективу
телерадіоорганізації, вносити пропозиції щодо розгляду ними
питань;
б) пропонувати кандидатури до складу редакційної ради
телерадіоорганізації, бути обраним до її складу;
в) звертатися до редакційної ради телерадіоорганізації щодо
порушень прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і
втручання у творчу діяльність телерадіоорганізації, порушень
редакційного статуту телерадіоорганізації.
Стаття 59. Обов'язки телерадіоорганізації
1. Телерадіоорганізація зобов'язана:
а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії;
б) виконувати рішення Національної ради та судових органів;
в) поширювати об'єктивну інформацію;
г) не створювати перешкод у передачі та прийманні програм
інших телерадіоорганізацій, функціонуванні засобів
телекомунікацій;
ґ) дотримуватися вимог державних стандартів і технічних
параметрів телерадіомовлення;
д) попереджати телеглядачів про те, що її програми є
платними;
е) виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства,
встановлені законодавством;
є) з повагою ставитися до національної гідності, національної
своєрідності і культури всіх народів;
ж) зберігати у таємниці, на підставі документального
підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або
інші матеріали за умови нерозголошення її імені;
з) не поширювати матеріали, які порушують презумпцію
невинуватості підозрюваного, обвинуваченого або упереджують
рішення суду; { Пункт "з" частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }
и) не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина
без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У
разі якщо суд визнає, що поширення інформації про особисте життя
громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода
та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому
законодавством України;
і) розмістити спростування поширеної інформації, визнаної
недостовірною, наклепницькою тощо;
ї) розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про
структуру власності за формою, встановленою Національною радою. { Частину першу статті 59 доповнено пунктом "ї" згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
2. Телерадіоорганізація зобов’язана щороку, до 31 березня,
подавати до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік
діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються:
відомості про структуру власності станом на 31 грудня
звітного року;
відомості про зміни у структурі власності, що відбувалися
впродовж звітного року;
відомості про всіх осіб, які володіють або володіли впродовж
звітного року прямою або опосередкованою істотною участю, із
зазначенням підстав такого володіння (дата укладення відповідних
правочинів або настання інших юридичних фактів), включаючи
відомості про осіб, які діяли на підставі відповідних доручень, а
також відомості про всіх пов’язаних осіб (для кожної з осіб -
прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство,
адреса).
Форма звіту, порядок його складання та розгляду
затверджуються Національною радою. { Статтю 59 доповнено частиною другою згідно із Законом
N 674-VIII ( 674-19 ) від 03.09.2015 }
3. Телерадіоорганізація зобов’язана щороку, до 31 березня,
подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної
власності, звіт за попередній (звітний) рік діяльності про
використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, а
саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм)
та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі
телерадіоорганізації. { Статтю 59 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 2415-VIII ( 2415-19 ) від 15.05.2018 }

Стаття 60. Обов'язки творчих працівників телерадіоорганізацій
1. Творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний:
а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації,
керуватися її статутом;
б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;
в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною
другою статті 6 цього Закону;
г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах
відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян,
принижують їх честь і гідність;
ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і
статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з
телерадіоорганізацією трудового договору.
2. Обов'язки, передбачені частиною першою цієї статті,
поширюються також на позаштатних творчих працівників
телерадіоорганізації.
3. У разі висунення творчого працівника телерадіоорганізації
кандидатом на виборні посади він має рівні з іншими кандидатами
права у використанні телебачення і радіомовлення.
4. Творчий працівник телерадіоорганізації не має права
використовувати своє службове становище в інтересах кандидата на
виборні посади, довіреною особою якого він є.
Р о з д і л VII
ПРАВА ТЕЛЕГЛЯДАЧІВ І РАДІОСЛУХАЧІВ
Стаття 61. Захист прав телеглядачів, радіослухачів
1. Телеглядачі і радіослухачі мають право:
приймати програми телерадіоорганізацій, які доступні для
прийому на території України;
одержувати інформацію про розклад передач;
звертатися до телерадіоорганізації, її засновників,
Національної ради, Державного комітету телебачення і радіомовлення
України із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної
якості відповідних програм або передач і отримувати письмово або
безпосередньо у передачах відповідь на звернення;
у порядку, визначеному законом, спростовувати інформацію про
них, поширену телерадіоорганізацією.
Стаття 62. Захист суспільної моралі та забезпечення прав
неповнолітніх і юнацтва
1. При створенні, підготовці та розповсюдженні
телерадіопрограм та передач телерадіоорганізації і провайдери
програмної послуги зобов'язані дотримуватися вимог законодавства
України про захист суспільної моралі.
2. Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а
також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити
фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та
юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з
23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом.
Такі програми або передачі повинні мати спеціальне
попередження і відповідно позначатися в розкладі програм
телерадіоорганізацій та спеціально позначатися безпосередньо перед
їх трансляцією.
3. У програмах та передачах телерадіоорганізації не мають
права без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а
також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь-яку
інформацію, яка:
може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього
правопорушника;
стосується факту самогубства неповнолітнього.
Стаття 63. Неприпустимість перекручення інформації
1. Особа, в якої беруть інтерв'ю, або особа, яка надала
інформацію для телерадіоорганізації, має право на підставі
письмової заяви переглянути та/або прослухати відповідну передачу
перед її трансляцією.
2. Спори у зв'язку з недостовірністю або неповнотою
інформації, поширеної у зазначених в частині першій цієї статті
передачах, розглядаються у судовому порядку.
Стаття 64. Право на спростування
1. Громадянин або юридична особа мають право вимагати від
телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи
передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або
принижують честь і гідність особи.
2. Право вимагати спростування мають офіційні представники
громадянина, якщо сам громадянин не має можливості вимагати
спростування.
3. Заяву з вимогою спростування має бути подано до
телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня
поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це
Національної ради.
4. Телерадіоорганізація зобов'язана розглянути заяву у
семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено
законодавством України.
5. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати
йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду)
відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію
запису фрагменту з відповідною оплатою.
6. Якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того,
що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана
терміново їх спростувати.
7. Спростування повинно бути поширено тією ж
телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й
відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за
домовленістю з особою, права якої були порушені.
8. У спростуванні має бути зазначено, які відомості не
відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони
були поширені телерадіоорганізацією.
9. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст
спростування, то він підлягає поширенню за умови його
відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни в
тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не
допускаються.
10. Телерадіоорганізація, яка зобов'язана поширити текст
спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної
особи може надати йому можливість зачитати власний текст і
передати його в запису.
11. Про передбачуваний термін поширення та зміст тексту
спростування телерадіоорганізація зобов'язана повідомити заявника.
12. У разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона
зобов'язана терміново повідомити про це заявника.
13. У разі винесення судом рішення про спростування текст
спростування поширюється телерадіоорганізацією в порядку,
визначеному цим Законом.
14. Телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні
поширеної інформації, якщо заяву про спростування було подано з
порушенням вимог цього Закону.
Стаття 65. Право на відповідь
1. Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у
програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості,
які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і
законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне
тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної
телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з
вимогою спростування чи ні.
2. Порядок подачі заяви на відповідь (коментар чи власне
тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.
Стаття 66. Відшкодування моральної шкоди
1. Моральна (немайнова) шкода відшкодовується відповідно до
вимог Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Стаття 67. Звільнення від відповідальності за поширення
інформації, що не відповідає дійсності
1. Телерадіоорганізація та її працівники не несуть
відповідальності за поширення інформації, що не відповідає
дійсності, у разі:
а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або
одержана від органів державної влади, органів місцевого
самоврядування у письмовій формі;
б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів
(усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, народних депутатів України,
кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні
депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на
посади сільських, селищних, міських голів;
в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього
запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками
телерадіоорганізації;
г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених
іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з
посиланням на нього;
ґ) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим
законом.
Р о з д і л VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Стаття 68. Міжнародне співробітництво телерадіоорганізацій
1. Співробітництво телерадіоорганізацій із зарубіжними
партнерами здійснюється на підставі прямих договорів.



вгору