Про авторське право і суміжні права
Верховна Рада України; Закон від 23.12.19933792-XII
Документ 3792-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 26.04.2017, підстава 1977-19
 

Сторінки:  1  2  [ 3 ]  4
« попередня сторінканаступна сторінка »  

     3. Допускається утворення окремих організацій, які управляють 
певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які
управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій
суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
4. Особи, які використовують твори, виконання, програми
мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати
організаціям колективного управління точний перелік використаних
творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм
мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані
прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям
колективного управління винагороду в передбачений термін і в
обумовленому розмірі.
5. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть
також доручати управління своїми майновими правами на колективній
основі відповідним державним організаціям, установчі документи
яких передбачають здійснення таких функцій.
Стаття 48. Діяльність організацій колективного управління
1. Організація колективного управління після її державної
реєстрації зобов'язана протягом 30 днів стати на облік в Установі.
Про облік організацій колективного управління Установа здійснює
публікацію у своєму офіційному бюлетені.
Організації колективного управління діють на основі статутів,
що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень,
одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
2. Організації колективного управління не мають права
займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким
способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав,
доручених їм для управління. На діяльність таких організацій не
поширюються обмеження, передбачені законодавством про захист
економічної конкуренції. ( Частина друга статті 48 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
3. Повноваження на колективне управління майновими правами
передаються організаціям колективного управління авторами та
іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на
основі договорів, укладених у письмовій формі.
4. Організації колективного управління можуть управляти на
території України майновими правами іноземних суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з
аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне
представництво інтересів.
Організації колективного управління можуть доручати на основі
договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на
колективній основі за кордоном майновими правами українських
суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й
про взаємне представництво інтересів.
5. На основі одержаних повноважень організації колективного
управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними
договорів невиключні права на використання об'єктів авторського
права і (або) суміжних прав.
6. Організація колективного управління має право вимагати від
осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних
прав, надання їм документів, що містять точні відомості про
використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і
розподілу винагороди.
7. Організація колективного управління зобов'язана надавати
Установі таку інформацію:
а) про зміни, що вносяться до статуту організації;
б) про укладання двосторонніх чи багатосторонніх договорів з
іншими організаціями колективного управління, в тому числі
іноземними;
в) про управління майновими правами осіб, які не передали
організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті;
г) про укладання договорів управління майновими правами
суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав; ( Підпункту "г"
частини сьомої статті 48 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
д) про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських
перевірок;
е) про осіб, уповноважених представляти організацію.
Стаття 49. Функції організацій колективного управління
1. Організації колективного управління повинні виконувати від
імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на
основі одержаних від них повноважень такі функції:
а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти
авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час
укладання договору;
б) укладати договори про використання прав, переданих в
управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням
статей 31-33 цього Закону;
в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за
використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав
суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких
вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього
Закону; ( Підпункт "в" частини першої статті 49 в редакції Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством,
необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація,
в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних
повноважень та доручення цих суб'єктів. ( Підпункт "г" частини
першої статті 49 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
( Підпункт "д" частини першої статті 49 виключено на підставі
Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
2. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не
передали організаціям колективного управління повноважень на
управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди,
мають право вимагати від організацій колективного управління, які
таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних
прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення
своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання,
які надаються організаціями колективного управління шляхом
укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
3. Організації колективного управління мають право
резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що
надійшла їм від осіб, які використовують об'єкти авторського права
і (або) суміжних прав. Після трьох років від дня надходження на
рахунок організації колективного управління відповідних сум суми
незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат
суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав або спрямовані
на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах суб'єктів
авторського права і суміжних прав.
Розділ V
ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ
Стаття 50. Порушення авторського права і суміжних прав
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає
підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: { Абзац
перший статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1977-VIII ( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті
немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав,
визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права,
визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням
передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень
майнових прав;
б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав
- опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України,
вивезення з митної території України і розповсюдження
контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних
програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення
програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також
Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно
до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або)
суміжних прав з використанням мережі Інтернет; { Пункт "б" статті 50 в редакції Закону N 1977-VIII ( 1977-19 )
від 23.03.2017 }
в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або
частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього
твору;
г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які
мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у
тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм,
програм мовлення;
д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського
права і (або) суміжних прав;
е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів
захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема
виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і
застосування засобів для такого обходу;
є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в
електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює
таке управління;
ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з
метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського
права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена
інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;
з) камкординг, кардшейрінг. { Статтю 50 доповнено пунктом "з" згідно із Законом N 1977-VIII
( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
Стаття 51. Порядок захисту авторського права і суміжних прав
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку,
встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним
законодавством.
Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського
права і суміжних прав
1. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав
суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися
в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх
компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або)
суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні
передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів
суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з
обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і
(або) документів про управління правами чи створенні загрози
неправомірного використання об'єктів авторського права і (або)
суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і
майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав
суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі
забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права
чи створюють загрозу їх порушення; ( Підпункт "а" абзацу другого
частини першої статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав
та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або)
суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови до суду про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди; { Абзац п'ятий частини першої статті 52 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1977-VIII ( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
г) подавати позови до суду про відшкодування збитків
(матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення
доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського
права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; { Абзац шостий частини першої статті 52 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1977-VIII ( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення
авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення
митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну
територію України чи з її митної території контрафактні примірники
творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів
захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень,
складів, технологічних процесів і господарських операцій,
пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і
відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи
загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в
засобах масової інформації даних про допущені порушення
авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих
порушень;
ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб,
задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників
творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних
засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством
заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних
прав;
и) здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав
у порядку, визначеному статтею 52-1 цього Закону. { Частину першу статті 52 доповнено абзацом дванадцятим згідно із
Законом N 1977-VIII ( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої
порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням
розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського
права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних
прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від
10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування
збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок,
випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення
їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних
примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та
обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і
відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення
тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення
авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що
створюють загрозу порушення цих прав;
е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у
виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та
об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про
канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані
особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної
(немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення,
майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське
право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який
могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права
якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати,
понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою
допомоги адвоката.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість
відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у
встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір
компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри
відповідача.
3. Суд може постановити рішення про накладення на порушника
штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь
позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до
Державного бюджету України.
4. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію
всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи
програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені
або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних
прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це
стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних
стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких
відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм
мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для
їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів
захисту.
За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у
тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм,
відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом
авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено,
можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої
передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а
матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення
контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням
виручених коштів до Державного бюджету України.
Стаття 52-1. Порядок припинення порушень авторського права
і (або) суміжних прав з використанням
мережі Інтернет
1. При порушенні будь-якою особою авторського права і (або)
суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, суб’єкт
авторського права і (або) суміжних прав (далі - заявник) має право
звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки, на якому
(якій) розміщена або в інший спосіб використана відповідна
електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення
порушення. Заява про припинення порушення подається в порядку,
передбаченому цією статтею.
Порядок захисту авторського права і (або) суміжних прав,
визначений цією статтею, застосовується до відносин, пов’язаних з
використанням аудіовізуальних творів, музичних творів,
комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм)
організацій мовлення.
2. Заява про припинення порушення повинна містити:
а) відомості про заявника, необхідні для його ідентифікації:
ім’я (найменування); місце проживання (перебування) або
місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на
яку власник веб-сайту або інші особи в передбачених цим Законом
випадках мають направляти інформацію; для заявників - юридичних
осіб - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у
країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському,
судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру,
реєстраційний номер;
б) вид і назву об’єкта (об’єктів) авторського права і (або)
суміжних прав, про порушення права на який (які) йдеться у заяві;
в) вмотивоване твердження про наявність у заявника майнових
прав інтелектуальної власності на об’єкт авторського права і (або)
суміжних прав, зазначених у відповідній заяві, з посиланням на
підстави виникнення таких прав та строк їх дії;
г) гіперпосилання на електронну (цифрову) інформацію,
розміщену або в інший спосіб використану на веб-сайті;
ґ) вимогу про унеможливлення доступу до електронної
(цифрової) інформації на веб-сайті;
д) відомості про постачальника послуг хостингу, який надає
послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, а
саме: найменування; адреса електронної пошти або поштова адреса,
на яку в передбачених цим Законом випадках власник веб-сайту або
інші особи мають надсилати інформацію;
е) твердження заявника, що наведена в заяві інформація є
достовірною, а наявність у заявника прав, про порушення яких
заявлено, перевірена адвокатом, за представництвом
(посередництвом) якого подається заява.
Заявник звертається із заявою про припинення порушення
виключно за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат
надсилає відповідну заяву, за умови ідентифікації заявника,
встановлення його контактних даних та підтвердження наданими
заявником документами факту наявності у заявника прав, про
припинення порушення яких висувається вимога.
До заяви додається копія одного з документів, що відповідно
до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність
посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги
заявнику.
Заявник (посадова особа заявника) несе відповідальність за
надання завідомо недостовірної інформації щодо наявності у нього
майнових прав інтелектуальної власності, про порушення яких
йдеться у заяві.
Заявник надсилає заяву про припинення порушень власнику
веб-сайту з одночасним направленням її копії постачальнику послуг
хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення
відповідного веб-сайту.
3. За відсутності обставин, передбачених частиною четвертою
цієї статті, власник веб-сайту невідкладно, не пізніше 48 годин з
моменту отримання заяви про припинення порушення, зобов’язаний
унеможливити доступ до електронної (цифрової) інформації, щодо
якої подано заяву, та надати заявнику і постачальнику послуг
хостингу інформацію про вжиті заходи відповідно до вимог цієї
статті.
4. Особа, яка отримала заяву про припинення порушення, може
відмовити в її задоволенні у разі, якщо:
а) особа, до якої заявник звернувся із заявою про припинення
порушення, має право на використання зазначеної в заяві
електронної (цифрової) інформації, щодо використання якої
направлена заява, за умови надання нею повідомлення про відмову
згідно з вимогами, встановленими частиною п’ятою цієї статті;
б) особа, якій надіслано заяву про припинення порушення, не є
власником веб-сайту, зазначеного у такій заяві;
в) заява про припинення порушення оформлена з порушенням
вимог, визначених цією статтею, за умови що особа, яка її
отримала, інформує заявника про це згідно із встановленими
частиною п’ятою цієї статті вимогами.
5. Про відмову у задоволенні заяви про припинення порушення з
підстав, передбачених пунктами "а" і "в" частини четвертої цієї
статті, власник веб-сайту впродовж 48 годин з моменту її отримання
направляє повідомлення про відмову заявнику, а також постачальнику
послуг хостингу згідно з відомостями, зазначеними у відповідній
заяві згідно з пунктом "д" частини другої цієї статті.
Повідомлення про відмову повинно містити таку інформацію:
а) відомості про власника веб-сайту в обсязі, достатньому для
пред’явлення позовної заяви: ім’я (найменування) власника
веб-сайту; місце проживання (перебування) або місцезнаходження,
адреса електронної пошти або поштова адреса; якщо власник сайту є
юридичною особою - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної
особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному,
банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі
реквізити реєстру, реєстраційний номер;
б) зазначення електронної (цифрової) інформації, щодо
унеможливлення доступу до якої відмовлено;
в) зазначення відповідного положення частини четвертої цієї
статті, на підставі якого власник веб-сайту відмовив у задоволенні
заяви про припинення порушення.
6. У разі якщо власник веб-сайту, який отримав заяву про
припинення порушення, не є власником веб-сторінки, на якій
розміщена електронна (цифрова) інформація, щодо унеможливлення
доступу до якої заявлено, права і обов’язки між власником
веб-сайту та заявником встановлюються з урахуванням особливостей,
передбачених цією частиною.
Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання заяви
про припинення порушення зобов’язаний направити її копію засобами
електронної пошти (або іншою прийнятою на відповідному веб-сайті
системою відправлення повідомлень) власнику веб-сторінки. Заява
направляється за контактними даними, які власник веб-сторінки
повідомив власнику веб-сайту.
Власник веб-сайту одночасно з направленням заяви про
припинення порушення власнику веб-сторінки надсилає заявнику
повідомлення, в якому інформує, що він не є власником
веб-сторінки, зазначає час відправлення копії заяви власнику
веб-сторінки та надає гіперпосилання на умови публічного
правочину, який визначає правила користування веб-сайтом третіми
особами.
Власник веб-сторінки розглядає отриману від власника
веб-сайту заяву про припинення порушення та зобов’язаний надати
відповідь власнику веб-сайту в порядку та строки, встановлені
частинами третьою - п’ятою цієї статті, із зазначенням
гіперпосилання на веб-сторінку, на якій розміщена відповідна
електронна (цифрова) інформація. При цьому власник веб-сторінки
здійснює права і виконує обов’язки, встановлені частинами третьою
- п’ятою цієї статті для власника веб-сайту.
Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання від
власника веб-сторінки відповіді на заяву про припинення порушення
надсилає її заявнику та постачальнику послуг хостингу за
реквізитами, зазначеними у відповідній заяві. У разі якщо впродовж
48 годин з моменту направлення власнику веб-сторінки заяви про
припинення порушення власник веб-сторінки не надав власнику
веб-сайту відповіді з підстав та за формою, встановленими
частинами четвертою та п’ятою цієї статті, власник веб-сайту
самостійно унеможливлює доступ до зазначеної у заяві про
припинення порушення електронної (цифрової) інформації. Про вжиті
заходи власник веб-сайту повідомляє заявника та постачальника
послуг хостингу впродовж 72 годин з моменту отримання власником
веб-сайту заяви про припинення порушення та надає відомості про
себе в обсязі, визначеному пунктом "а" частини п’ятої цієї статті.
У разі якщо впродовж 48 годин з моменту направлення власнику
веб-сторінки заяви про припинення порушення власник веб-сторінки
надав повідомлення про відмову з підстав та за формою,
встановленими частинами четвертою, п’ятою цієї статті, копія
такого повідомлення надсилається власником веб-сайту заявнику не
пізніш як упродовж 72 годин з моменту отримання власником
веб-сайту заяви про припинення порушення.
7. Заявник має право звернутися безпосередньо до
постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси
для розміщення відповідного веб-сайту, із заявою про припинення
порушення, допущеного власником веб-сайту, в таких випадках:
а) власник веб-сайту у встановлені цією статтею строки не
вчинив або вчинив не в повному обсязі дії, передбачені частиною
третьою або п’ятою цієї статті, або якщо власник веб-сайту, який
не є власником веб-сторінки, не вчинив дій або вчинив не в повному
обсязі дії, передбачені частиною шостою цієї статті;
б) на веб-сайті та в публічних базах даних записів про
доменні імена (WHOIS) відсутні відомості про власника веб-сайту в
обсязі, що дає змогу звернутися до нього із заявою про припинення
порушення, передбаченою частиною другою цієї статті. Такими
відомостями є інформація про адресу електронної пошти для зв’язку
із власником веб-сайту та інші відомості, розміщення яких
передбачено частиною одинадцятою цієї статті.
Заява про припинення порушення, допущеного власником
веб-сайту, повинна містити обґрунтування наявності підстав для
звернення до постачальника послуг хостингу, передбачених пунктом
"а" або "б" частини сьомої цієї статті.
Заявник звертається до постачальника послуг хостингу, який
надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного
веб-сайту, з відповідною заявою за представництвом
(посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає заяву, за умови
ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних,
підтвердження наданими заявником документами факту наявності у
заявника прав, про припинення порушення яких йдеться у відповідній
заяві.
Заява про припинення порушень, допущених власником веб-сайту,
має містити відомості, передбачені пунктами "а", "г", "ґ", "е"
частини другої цієї статті. До заяви додається копія одного з
документів, що відповідно до законодавства про адвокатуру та
адвокатську діяльність посвідчує повноваження адвоката на надання
правової допомоги заявнику. У випадках, передбачених пунктом "а"
частини сьомої цієї статті, у заяві зазначаються час направлення
власнику веб-сайту та постачальнику послуг хостингу заяви про
припинення порушення, час, коли власник веб-сайту мав вчинити
передбачені цією статтею дії, а також пояснення, яким чином
заявник визначав контактні дані власника веб-сайту.
За відсутності підстав для залишення заяви про припинення
порушення з боку власника веб-сайту без розгляду, встановлених
частиною восьмою цієї статті, постачальник послуг хостингу
зобов’язаний невідкладно, не пізніше 24 годин з моменту отримання
такої заяви, надіслати власнику веб-сайту її копію. Надсилаючи
власнику веб-сайту копію заяви постачальник послуг хостингу
повинен пояснити власнику веб-сайту його права і обов’язки,
пов’язані з цією заявою, а також правові наслідки невчинення ним
дій, передбачених цією статтею.
Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання від
постачальника послуг хостингу копії заяви про припинення порушення
з боку власника веб-сайту вчиняє дії, передбачені частиною третьою
або п’ятою цієї статті, і повідомляє про це постачальника послуг
хостингу шляхом направлення повідомлення про вжиті заходи згідно з
вимогами частини дванадцятої цієї статті або повідомлення про
відмову з підстав та за формою, встановленими частинами четвертою,
п’ятою цієї статті.
У разі якщо впродовж 24 годин з моменту направлення власнику
веб-сайту копії заяви про припинення порушення власник веб-сайту
не вчинив дій, передбачених абзацом восьмим цієї частини,
постачальник послуг хостингу самостійно унеможливлює доступ до
електронної (цифрової) інформації, зазначеної у заяві про
припинення порушення, допущеного власником веб-сайту. Про вжиті
заходи постачальник послуг хостингу повідомляє заявника та
власника веб-сайту впродовж 48 годин з моменту отримання
постачальником послуг хостингу заяви про припинення порушення,
допущеного власником веб-сайту.
8. Постачальник послуг хостингу вправі залишити без розгляду
заяву про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, у
разі, якщо:
а) заява не відповідає вимогам, встановленим частиною сьомою
цієї статті;
б) постачальник послуг хостингу не надає послуги, ресурси для
розміщення веб-сайту, щодо якого подана заява;
в) заявник звернувся до постачальника послуг хостингу за
відсутності підстав, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Постачальник послуг хостингу повідомляє заявника про
залишення без розгляду заяви про припинення порушення із
зазначенням відповідних правових підстав, передбачених цією
частиною, впродовж 24 годин з моменту її отримання.
9. Власник веб-сайту має право звернутися до постачальника
послуг хостингу, від якого він отримав інформацію про вжиті заходи
відповідно до частини сьомої цієї статті, з повідомленням про
відмову з підстав та за формою, встановленими частинами четвертою,
п’ятою цієї статті, вимагаючи відновлення доступу до електронної
(цифрової) інформації. Якщо таке звернення відповідає вимогам,
встановленим частиною п’ятою цієї статті для повідомлення про
відмову, постачальник послуг хостингу повинен невідкладно, не
пізніш як через 48 годин після його отримання, надіслати заявнику
його копію. У разі якщо повідомлення не відповідає вимогам,
передбаченим частиною п’ятою цієї статті для повідомлення про
відмову, постачальник послуг хостингу інформує про це власника
веб-сайту.
10. Постачальник послуг хостингу відновлює доступ до
електронної (цифрової) інформації на десятий робочий день з дня
надсилання заявнику копії повідомлення, передбаченого частиною
дев’ятою цієї статті, якщо протягом цього часу заявник не надав
йому підтвердження відкриття судового провадження про захист його
прав на об’єкт (об’єкти) авторського права і (або) суміжних прав
(електронної (цифрової) інформації), щодо якого (яких) подавалася
заява про припинення порушення.
11. Власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу,
крім фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання,
зобов’язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах
та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS)
таку достовірну інформацію про себе:
а) повне ім’я або найменування власника веб-сайту та
постачальника послуг хостингу;
б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження
власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника
послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер
телефону, за якими з ними можливо оперативно зв’язатися.
Фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання, розміщують
у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в
публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну
інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом "в" цієї
частини.
12. Повідомлення про вжиті заходи, яке направляється заявнику
відповідно до цієї статті, крім іншого, повинно містити достовірну
та повну інформацію про зазначеного в заяві власника веб-сайту. У
разі направлення повідомлення про вжиті заходи постачальником
послуг хостингу в повідомленні також повинна міститися інформація
про цього постачальника та повна інформація, надана йому власником
веб-сайту, без будь-яких змін або спотворень. Інформація про
власника веб-сайту складається з відомостей про його повне ім’я
(найменування), адресу проживання (місцезнаходження), адресу для
листування, номер телефону, адресу електронної пошти і, за
наявності, іншу контактну інформацію для зв’язку. У разі отримання
від власника веб-сайту (або власника веб-сторінки при здійсненні
процедур, передбачених частиною шостою або сьомою цієї статті)
повідомлення про відмову його копія має бути додана до
повідомлення про вжиті заходи.
13. На підставі цього Закону допускається унеможливлення
доступу виключно до електронної (цифрової) інформації, зазначеної
в заяві про припинення порушення. У разі якщо доступ до
електронної (цифрової) інформації не може бути унеможливлений з
технічних причин, власник веб-сайту або постачальник послуг
хостингу може унеможливити доступ до веб-сторінки, яка містить
відповідну електронну (цифрову) інформацію.
14. Заява про припинення порушення та заява про припинення
порушення власником веб-сайту викладаються письмово у паперовій та
(або) електронній формі.
Заява в електронній формі оформляється згідно з вимогами
законодавства у сфері електронних документів та електронного
документообігу з обов’язковим використанням технічних засобів
засвідчення електронного цифрового підпису адвоката, який надає
правову допомогу заявнику. Одночасно з направленням такої заяви в
електронній формі заявник направляє за тією самою адресою її копію
в звичайній електронній формі без використання електронного
цифрового підпису. У разі якщо заява в електронній формі з
використаними в ній технічними засобами засвідчення електронного
цифрового підпису адвоката за змістом відрізняється від заяви в
звичайній електронній формі, надісланій одному й тому самому
адресату, така заява вважається неподаною.
Заява в паперовій формі оформляється з обов’язковим
власноручним підписом адвоката та надсилається рекомендованим
листом з повідомленням про вручення.
Датою та часом отримання заяви, передбаченої цією статтею,
вважаються:
а) у разі направлення електронною поштою - дата і час
відправки засобами електронного зв’язку;
б) у разі направлення рекомендованим листом з повідомленням
про вручення - дата і час, зазначені в повідомленні про вручення.
У разі якщо адресат відмовляється від отримання заяви або
відсутній за вказаною адресою, днем та датою отримання заяви є
день та дата проставлення оператором поштового зв’язку у
повідомленні про вручення інформації про відмову адресата отримати
заяву або інформації про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідь (повідомлення) на заяву, пересилання копії заяви,
передбачені цією статтею, викладаються письмово у паперовій та
(або) електронній формі.
Датою і часом отримання відповіді (повідомлення) на заяву,
передбачену цією статтею, та/або направленої заяви вважаються:
а) у разі направлення електронною поштою - дата і час
відправки засобами електронного зв’язку;
б) у разі направлення рекомендованим листом з повідомленням
про вручення - дата і час, зазначені в повідомленні про вручення.
У разі якщо адресат відмовляється від отримання відповіді
(повідомлення) на заяву або відсутній за вказаною адресою, днем та
датою отримання відповіді (повідомлення) на заяву є день та дата
проставлення оператором поштового зв’язку у повідомленні про
вручення інформації про відмову адресата отримати відповідь
(повідомлення) на заяву або інформації про відсутність адресата за
вказаною адресою.
15. Власник веб-сайту, веб-сторінки не несе відповідальності
за порушення авторського права і (або) суміжних прав, вчинені з
використанням мережі Інтернет, якщо він вчасно вчинив дії,
передбачені частиною третьою цієї статті.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовуються,
якщо:
а) власник веб-сайту впродовж трьох місяців, незважаючи на
отримані та задоволені ним заяви про припинення порушень, допустив
не менше двох випадків використання на одній чи декількох
веб-сторінках, власником яких він є, одного й того самого об’єкта
авторського права і (або) суміжних прав на одному й тому самому
веб-сайті;
б) власник веб-сторінки, який не є власником веб-сайту,
впродовж трьох місяців, незважаючи на отримані та задоволені ним
заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадків
використання одного й того самого об’єкта авторського права і
(або) суміжних прав на одному й тому самому веб-сайті. { Закон доповнено статтею 52-1 згідно із Законом N 1977-VIII
( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
Стаття 52-2. Зобов’язання постачальників послуг хостингу щодо
забезпечення захисту авторського права і (або)
суміжних прав з використанням мережі Інтернет
1. Постачальники послуг хостингу зобов’язані передбачати у
договорах про надання таких послуг умови і правила, що забороняють
замовникам послуг вчиняти дії з розміщення електронної (цифрової)
інформації з порушенням авторського права і (або) суміжних прав
третіх осіб, а також зобов’язують замовників послуг вказувати
достовірну і коректну інформацію про себе, у тому числі свої
контактні дані, а у разі їх зміни - невідкладно інформувати про це
в порядку, визначеному законодавством.
2. Постачальник послуг хостингу не несе перед замовником
таких послуг відповідальності за наслідки вжиття заходів,
передбачених статтею 52-1 цього Закону, за умови виконання вимог
частини першої цієї статті.
Постачальник послуг хостингу не несе відповідальності за
порушення авторського права і (або) суміжних прав, за умови
виконання вимог статті 52-1 цього Закону. { Закон доповнено статтею 52-1 згідно із Законом N 1977-VIII
( 1977-19 ) від 23.03.2017 }
Стаття 53. Способи забезпечення позову у справах
про порушення авторського права і суміжних прав
1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово
має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є
достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права і
(або) суміжних прав, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду
певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання в
майновий найм, прокат, ввезення на митну територію України та інше
передбачене цим Законом використання, а також транспортування,
зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг
примірників творів, у тому числі комп'ютерних програм і баз даних,
а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення,
щодо яких припускається, що вони є контрафактними, і засобів
обходу технічних засобів захисту.
2. За наявності достатніх даних про вчинення такого порушення
авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до
закону передбачена кримінальна відповідальність, орган досудового
розслідування або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення
розшуку і накладення арешту на: { Абзац перший частини другої
статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
а) примірники творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз
даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення,
щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби
обходження технічних засобів захисту;
б) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і
відтворення;
в) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути
доказом вчинення протиправних дій.
3. У разі, якщо відповідач по справі порушення авторського
права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної
інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить
перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження
відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у
випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди
особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є
очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя
одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові
заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за
участю іншої сторони (відповідача) шляхом:
а) винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як
припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням
авторського права і (або) суміжних прав;
б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у
тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань,
фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що
вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів
захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для
їх виготовлення і відтворення;
в) накладення арешту і вилучення рахунків та інших
документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або
створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення
порушення) авторського права і (або) суміжних прав.
Заява про застосування тимчасових заходів розглядається
тільки за участю заявника у дводенний строк з дня її подання.
Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає
негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю
заявника.
До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів,
зазначених в абзаці першому цієї частини, суд має право вимагати
від заявника обгрунтування того, що він є суб'єктом авторського
права і (або) суміжних прав і що ці права порушені або
невідворотно будуть порушені, а також видати заявнику судову
ухвалу щодо внесення застави або еквівалентної гарантії,
достатньої для того, щоб запобігти зловживанню тимчасовим заходом.
Застава полягає у внесенні на депозит суду заявником чи іншими
особами грошей чи передачі інших матеріальних цінностей. Розмір
застави (гарантії) визначається судом з урахуванням обставин
справи, але не повинен бути меншим від 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян і не більшим від розміру заявленої
шкоди.
У разі застосування визначених в абзаці першому цієї частини
тимчасових заходів відповідач має право вимагати їх зміни чи
скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду про захист
порушених авторських чи суміжних прав не пізніше 15 календарних
днів від дня застосування тимчасового заходу.
Застава повертається повністю заявникові при відмові суду у
прийнятті позову до розгляду чи задоволенні позову повністю або
частково. У противному разі застава звертається на виконання
рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої
застосуванням тимчасових заходів.
При скасуванні визначених в абзаці першому цієї частини
тимчасових заходів або якщо при розгляді справи з'ясується
відсутність факту порушення чи загрози порушення авторського права
і (або) суміжних прав, суд має право на клопотання відповідача
прийняти судове рішення щодо надання відповідачу належної
компенсації позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і
застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним
чинності.
2. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України
свої пропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку з
прийняттям цього Закону, а також прийняти необхідні
нормативно-правові акти і привести свої нормативно-правові акти у
відповідність із цим Законом.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим
Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Установити, що починаючи з дня набрання чинності цим
Законом строки охорони авторського права, передбачені статтею 28 і
частинами першою і другою статті 44 цього Закону, застосовуються у
всіх випадках, коли 50-річний строк дії авторського права після
смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня
набрання чинності цим Законом.
5. Установити, що цей Закон застосовується до виконань і
фонограм, створених чи вперше опублікованих до дня набрання
чинності цим Законом, якщо на цей день не минуло 50 років після їх
першого запису або опублікування.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  2  [ 3 ]  4
« попередня сторінканаступна сторінка »