Документ 528_022, чинний, поточна редакція — Затвердження від 20.03.2007, підстава 219/2007

                              Угода 
між Україною та Королівством Нідерландів
про взаємну адміністративну допомогу
в митних справах

{ Угоду затверджено Указом Президента N 219/2007 ( 219/2007 )
від 20.03.2007 }

Дата підписання: 07.06.2006 Дата затвердження: 20.03.2007 Дата набрання чинності: 01.06.2007
Преамбула
Україна та Королівство Нідерландів, які далі називаються
Договірні Сторони;
БЕРУЧИ ДО УВАГИ важливість правильного справляння мит і
забезпечення належного застосування їхніми митними адміністраціями
заборон, обмежень та заходів контролю стосовно певних товарів;
УВАЖАЮЧИ, що порушення митного законодавства, зокрема
порушення прав інтелектуальної власності, завдають шкоди інтересам
Договірних Сторін в економічній, комерційній, фіскальній,
соціальній сферах, сфері охорони здоров'я, громадської безпеки та
культури;
УВАЖАЮЧИ, що незаконне транскордонне переміщення зброї,
вибухових, хімічних, біологічних та ядерних речовин та матеріалів,
а також наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів
становить небезпеку для суспільства;
ВИЗНАЮЧИ необхідність міжнародного співробітництва у справах,
пов'язаних з додержанням та застосуванням митного законодавства;
БУДУЧИ ПЕРЕКОНАНИМИ, що ефективність заходів, спрямованих
проти митних порушень, може бути підвищена шляхом тіснішого
співробітництва між їхніми митними адміністраціями на основі
спільно погоджених правових положень;
ЗВАЖАЮЧИ НА Рекомендації щодо взаємної адміністративної
допомоги від 5 грудня 1953 р., Декларацію про вдосконалення
митного співробітництва та взаємної адміністративної допомоги
(Кіпрська декларація) від липня 2000 р. та Резолюцію про безпеку
та сприяння міжнародному торговому ланцюгу постачання від червня
2002 р., прийняті під егідою Ради з митного співробітництва, яка
тепер називається Всесвітньою митною організацією;
ЗВАЖАЮЧИ НА міжнародні конвенції, що містять заборони,
обмеження та спеціальні заходи контролю стосовно окремих товарів;
ТАКОЖ ЗВАЖАЮЧИ НА Загальну декларацію ООН прав людини 1948
р. ( 995_015 );
домовилися про таке:
РОЗДІЛ I
Визначення
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди:
a) "митна адміністрація" означає:
для України - Державну митну службу України;
для Королівства Нідерландів - Центральне управління із
застосування митного законодавства;
b) "митна вимога" означає будь-яку суму мит і надбавок,
додаткових зборів, прострочених платежів, відсотків та витрат
стосовно зазначених вище зборів, що не можуть стягуватися на
території однієї з Договірних Сторін;
c) "мита" означає всі збори, податки чи будь-які інші
нарахування, які справляються на території Договірних Сторін, а
також будь-які повернення відшкодування, або експортні субсидії,
що вимагаються під час застосування митного законодавства, але які
не включають внесків або інших платежів за послуги, що надаються;
d) "митне законодавство" означає будь-які правові або
адміністративні положення, які застосовуються та впроваджуються
митними адміністраціями будь-якої Договірної Сторони у зв'язку з
імпортом, експортом, відвантаженням, транзитом, зберіганням та
переміщенням товарів, зокрема правові та адміністративні
положення, пов'язані із заходами заборони, обмеження та контролю
над окремими товарами та у зв'язку з боротьбою з відмиванням
грошей та фінансуванням тероризму;
e) "митне порушення" означає будь-яке порушення або спробу
порушення митного законодавства;
f) "інформація" означає будь-які дані незалежно від того, чи
були вони піддані обробці й аналізу, а також документи, звіти й
інші повідомлення в будь-якій формі, зокрема електронній, або їхні
засвідчені копії;
g) "міжнародний торговельний ланцюг постачання" означає всі
процеси, що відбуваються в рамках транскордонного руху товарів від
місця походження до місця кінцевого призначення;
h) "посадова особа" означає будь-якого митного службовця або
іншого державного агента, призначеного будь-якою митною
адміністрацією;
i) "особа" означає будь-яку фізичну або юридичну особу;
j) "особові дані" означають будь-які дані стосовно
встановленої фізичної особи або такої, що може бути встановлена;
k) "запитувана адміністрація" означає митну адміністрацію, до
якої надсилається запит про надання допомоги;
l) "запитуюча адміністрація" означає митну адміністрацію, яка
звертається із запитом про надання допомоги;
m) "запитувана Договірна Сторона" означає Договірну Сторону,
до митної адміністрації якої надається клопотання про надання
допомоги;
n) "запитуюча Договірна Сторона" означає Договірну Сторону,
чия митна адміністрація звертається з клопотанням про надання
допомоги.
РОЗДІЛ II
Сфера застосування Угоди
Стаття 2
1. Договірні Сторони через свої митні адміністрації надають
одна одній адміністративну допомогу згідно з умовами, викладеними
в цій Угоді, з метою належного застосування митного законодавства
в недопущенні, розслідуванні та боротьбі з митними порушеннями та
гарантування безпеки міжнародного торговельного ланцюга
постачання.
2. Допомога в рамках цієї Угоди з боку кожної Договірної
Сторони надається відповідно до її національного законодавства та
в межах компетенції її митної адміністрації та наявних ресурсів.
3. Ця Угода не суперечить зобов'язанням Королівства
Нідерландів відповідно до законодавства Європейського Союзу
стосовно його поточних та майбутніх зобов'язань, як Держави -
члена Європейського Союзу та будь-якого законодавства, прийнятого
з метою виконання цих зобов'язань, а також його поточних та
майбутніх зобов'язань, що випливають з міжнародних угод між
Державами - членами Європейського Союзу.
4. Ця Угода охоплює питання адміністративної допомоги між
Договірними Сторонами, що надається їхніми митними
адміністраціями, та не впливатиме на угоди про взаємну правову
допомогу між ними. Якщо взаємна допомога повинна надаватись іншими
органами запитуваної Договірної Сторони, запитувана адміністрація
визначає такі органи та, якщо це відомо, відповідний міжнародний
договір, що може бути застосований.
5. Положення цієї Угоди не надають права будь-якій особі
перешкоджати виконанню запиту про надання допомоги.
РОЗДІЛ III
Інформація
Стаття 3
Інформація щодо застосування та забезпечення
дотримання митного законодавства
1. Митні адміністрації надають одна одній як на запит, так і
за власною ініціативою інформацію, що сприяє забезпеченню
належного застосування митного законодавства, недопущенню,
розслідуванню та боротьбі з митними порушеннями та гарантуванню
безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання. Така
інформація може стосуватись:
a) нових методик правозастосування, що засвідчили свою
ефективність;
b) нових тенденцій, засобів та способів учинення митних
порушень;
c) товарів, про які відомо, що вони є суб'єктом митних
порушень, а також методів транспортування та зберігання, що
застосовуються стосовно таких товарів;
d) осіб, про яких відомо, що вони вчинили митні порушення або
підозрюються в намірах вчинити митне порушення;
e) будь-яких інших даних, що можуть допомогти митним
адміністраціям в оцінці ризиків з метою контролю та сприяння.
2. Запитувана адміністрація надає на запит запитуючої
адміністрації інформацію у випадках, коли остання має підстави
сумніватися щодо правдивості інформації, наданої їй відповідною
особою у справі, пов'язаній із застосуванням митного
законодавства.
Стаття 4
Інформація, пов'язана з митними порушеннями
1. Будь-яка з митних адміністрацій на запит або за власною
ініціативою надає митній адміністрації іншої Договірної Сторони
інформацію стосовно запланованих, таких, що вчиняються, або
вчинених дій, що становлять митне порушення на території іншої
Договірної Сторони.
2. У випадках, коли може бути завдано суттєвої шкоди
економіці, охороні здоров'я, громадській безпеці, зокрема безпеці
міжнародного торговельного ланцюга постачання, або іншим життєво
важливим інтересам однієї з Договірних Сторін, митна адміністрація
іншої Договірної Сторони, якщо існує така можливість, повинна
негайно надати таку інформацію за власною ініціативою.
Стаття 5
Інформація, що стосується законності імпорту
й експорту товарів
Запитувана адміністрація надає на запит запитуючої
адміністрації інформацію стосовно:
a) законності імпорту товарів, що експортуються з території
запитуючої Договірної Сторони на територію запитуваної Договірної
Сторони та стосовно митної процедури, якщо така застосовується,
згідно з якою здійснюється розміщення товарів;
b) легальності експорту товарів, що імпортуються на територію
запитуючої Договірної Сторони, з території запитуваної Договірної
Сторони.
Стаття 6
Автоматична передача інформації
Митні адміністрації за взаємною домовленістю відповідно до
статті 20 цієї Угоди можуть автоматично передавати одна одній
інформацію, обумовлену в цій Угоді.
Стаття 7
Попередня передача інформації
Митні адміністрації за спільною домовленістю відповідно до
статті 20 цієї Угоди можуть передавати окрему інформацію одна
одній заздалегідь перед прибуттям партій товарів на територію
іншої Договірної Сторони.
РОЗДІЛ IV
Особливі форми допомоги
Стаття 8
Відшкодування за митними вимогами
1. Митні адміністрації надають на запит одна одній допомогу
стосовно відшкодування за митними вимогами згідно з їхніми
відповідними національними правовими та адміністративними
положеннями стосовно відшкодування їхніх мит.
2. Допомога у відшкодуванні за митними вимогами здійснюється
відповідно до статті 20 цієї Угоди.
Стаття 9
Здійснення нагляду та надання інформації
1. На запит запитувана адміністрація здійснюватиме нагляд та
надаватиме інформацію стосовно:
a) товарів, таких, що транспортуються або зберігаються, про
які відомо, що вони використовуються, або існує підозра стосовно
їхнього використання з метою вчинення митного порушення на
території запитуючої Договірної Сторони;
b) транспортних засобів, про які відомо, що вони
використовуються, або існує підозра стосовно їхнього використання
з метою вчинення митного порушення на території запитуючої
Договірної Сторони;
c) приміщень на території запитуваної Договірної Сторони про
які відомо, що вони використовуються, або існує підозра стосовно
їхнього використання у зв'язку з учиненням митного порушення на
території запитуючої Договірної Сторони;
d) осіб, що вчинили митне порушення, або такі, що
підозрюються в намірах учинення митного порушення, на території
запитуючої Договірної Сторони, зокрема ті, що в'їжджають на
територію та виїжджають з території запитуваної Договірної
Сторони.
2. Будь-яка з митних адміністрацій може здійснювати такий
нагляд та надавати таку інформацію за власною ініціативою, якщо в
неї є підстави підозрювати, що заплановані, такі, що вчиняються,
та вчинені дії становлять митне порушення на території іншої
Договірної Сторони.
Стаття 10
Контрольовані поставки
Митні адміністрації можуть надавати дозвіл відповідно до
національного законодавства за взаємним погодженням та під їхнім
контролем на імпорт, експорт або транзит через їхні території
відповідних товарів, що є об'єктом незаконного переміщення, з
метою його припинення. У разі, коли видання такого дозволу
знаходиться поза компетенцією митної адміністрації, ця
адміністрація повинна налагодити співробітництво із центральними
органами державної влади, що мають таку компетенцію, або передати
справу до таких органів.
Стаття 11
Експерти й свідки
На запит запитувана адміністрація може вповноважувати
посадових осіб виступати перед судом або трибуналом на території
іншої Договірної Сторони як експерти або свідки у справах,
пов'язаних із застосуванням митного законодавства.
РОЗДІЛ V
Подання запитів
Стаття 12
1. Запити про надання допомоги за цією Угодою адресуються
безпосередньо митній адміністрації іншої Договірної Сторони.
Запити подаються у письмовій або електронній формі та
супроводжуються будь-якою інформацією, що вважається корисною у
виконанні запиту. Запитувана адміністрація може зажадати
письмового підтвердження запиту, поданого в електронній формі.
Коли цього вимагають обставини, запити можуть подаватися в усній
формі. Такі запити повинні бути підтверджені в найкоротший строк
або письмово, або, якщо це прийнятно для обох митних
адміністрацій, в електронній формі.
2. Запити, подані відповідно до пункту 1 цієї статті, повинні
містити таку інформацію:
a) назву запитуючої адміністрації;
b) суть питання, форму допомоги, що потребується, та
підставу, на якій подається запит;
c) короткий опис справи, що розглядається, а також правові та
адміністративні положення, що застосовуються;
d) імена та адреси осіб, яких стосується запит, якщо відомо.
3. У разі, коли запитуюча адміністрація висловлює прохання
стосовно дотримання певної процедури або методології, запитувана
адміністрація повинна діяти відповідно до такого прохання, якщо це
не суперечить національному законодавству.
4. Оригінали документів, що містять інформацію, вимагаються
лише у випадках, коли надання копій є не достатнім, та повинні
бути повернені в якомога коротший строк. Права запитуваної
адміністрації або залучених третіх сторін не повинні порушуватись.
РОЗДІЛ VI
Виконання запитів
Стаття 13
Засоби одержання інформації
1. Якщо запитувана адміністрація не має у своєму
розпорядженні потрібної інформації, вона повинна розпочати пошук з
метою одержання такої інформації.
2. Якщо запитувана адміністрація не є уповноваженим органом,
щоб розпочати пошук для одержання інформації, вона повинна, на
додаток до визначення відповідного органу, передати запит такому
органові.
Стаття 14
Присутність посадових осіб на території
іншої Договірної Сторони
На запит, посадові особи, призначені запитуючою
адміністрацією, за повноваженням запитуваної адміністрації та на
умовах, установлених останньою, з метою розслідування справи
стосовно митного порушення можуть виконувати такі дії:
a) в офісних приміщеннях запитуваної адміністрації вивчати
документи або іншу інформацію, що стосується митного порушення, та
одержувати копії носіїв такої інформації;
b) бути присутніми під час проведення розслідування
запитуваною адміністрацією на території запитуваної Договірної
Сторони, яке стосується запитуючої адміністрації; ці посадові
особи виконують лише дорадчі функції.
Стаття 15
Присутність посадових осіб запитуючої Сторони
на запрошення запитуваної адміністрації
Якщо, на думку запитуваної адміністрації, присутність
посадових осіб запитуючої Договірної Сторони під час проведення
заходів допомоги згідно із запитом є прийнятною, запитувана
адміністрація може запросити до участі посадових осіб запитуючої
Договірної Сторони за певних умов, які можуть нею встановлюватися.
Стаття 16
Перебування посадових осіб
1. Якщо посадові особи будь-якої з Договірних Сторін присутні
на території іншої Договірної Сторони згідно з умовами цієї Угоди,
вони повинні в будь-який час бути в змозі пред'явити докази, що
підтверджують їхню особу та посадові повноваження.
2. Посадові особи будь-якої з Договірних Сторін, перебуваючи
на території іншої Договірної Сторони згідно з умовами цієї Угоди,
мають захист, який надається митним службовцям іншої Договірної
Сторони в рамках її національного законодавства, а також несуть
відповідальність за будь-яке порушення, яке вони здійснять.
РОЗДІЛ VII
Використання, конфіденційність і захист інформації
Стаття 17
1. Будь-яка інформація, отримана в рамках цієї Угоди, повинна
використовуватися лише митними адміністраціями Договірних Сторін і
лише з метою адміністративної допомоги згідно з умовами,
зазначеними в цій Угоді.
2. На запит Договірна Сторона, яка надає інформацію, може
незважаючи на умови пункту 1 цієї статті надати дозвіл на
використання цієї інформації іншими органами або для інших цілей
за певних умов, які можуть установлюватися. Таке використання
повинно відповідати національному законодавству Договірної
Сторони, яка бажає використати цю інформацію. Використання
інформації для інших цілей уключає її використання в кримінальних
розслідуваннях, судових процесах або справах.
3. Будь-яка інформація, отримана в рамках цієї Угоди, повинна
вважатися конфіденційною й повинна мати принаймні такий самий
ступінь конфіденційності й захисту, який має аналогічна інформація
відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, в
якій вона отримана.
4. Передача особових даних у рамках цієї Угоди повинна
відбуватися відповідно до положень національного законодавства
Договірних Сторін, а також повинна відповідати положенням,
зазначеним у додатку до цієї Угоди, який є невід'ємною частиною
цієї Угоди.
РОЗДІЛ VIII
Відмова від надання допомоги
Стаття 18
1. Якщо будь-яка допомога, про надання якої отримано запит
згідно з умовами цієї Угоди, може становити загрозу для
суверенітету, безпеки, державної політики чи будь-яких інших
державних інтересів запитуваної Договірної Сторони, або завдати
шкоди будь-яким комерційним або професійним інтересам, запит про
надання такої допомоги може бути відхилений цією Договірною
Стороною або її надання може провадитися за певних умов, які вона
може висунути.
2. У випадках, коли запитуюча адміністрація була б не в змозі
виконати подібний запит, якби такий надіслала запитувана
адміністрація, цей факт потрібно зазначити в запиті. Виконання
такого запиту повинно відбуватися на розсуд запитуваної
адміністрації.
3. Надання допомоги може бути відстрочено, якщо є підстави
вважати, що така допомога завдасть шкоди поточному розслідуванню,
судовому процесові або справам. У такому випадку запитувана
адміністрація повинна проконсультуватися із запитуючою
адміністрацією й визначити, чи може бути надана допомога за умов,
які можуть установлюватися запитуваною адміністрацією.
4. Якщо запитувана адміністрація вважає, що зусилля, яких
необхідно докласти для виконання запиту, є очевидно
непропорційними тій користі, яку одержить від цього запитуюча
адміністрація, вона може відмовити в наданні допомоги за цим
запитом.
5. Якщо в наданні допомоги відмовлено або надання перенесено
на пізніший строк, потрібно вказати відповідні причини.
РОЗДІЛ IX
Витрати
Стаття 19
1. Не порушуючи положень пунктів 2 та 3 цієї статті,
Договірні Сторони відмовляються від усіх вимог стосовно
відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди.
2. Витрати й виплати експертам та свідкам, а також виплати
перекладачам, які не є державними службовцями, повинні
відшкодовуватися запитуючою Договірною Стороною.
3. Якщо виконання запиту вимагає суттєвих або надмірних
витрат, Договірні Сторони повинні провести консультації для
визначення умов, за яких цей запит буде виконано, а також спосіб,
в який повинні відшкодовуватися ці витрати.
РОЗДІЛ X
Виконання та застосування Угоди
Стаття 20
Митні адміністрації спільно приймають рішення стосовно
конкретних механізмів у рамках цієї Угоди, які сприятимуть її
виконанню та застосуванню.
РОЗДІЛ XI
Територіальне застосування
Стаття 21
1. Стосовно України ця Угода повинна застосовуватися на всій
території держави, як це визначено в її національному
законодавстві.
2. Стосовно Королівства Нідерландів ця Угода повинна
застосовуватися на його території в Європі. Після обміну нотами
дипломатичними каналами ця Угода може застосовуватися в повному
обсязі або з деякими необхідними змінами на Нідерландських
Антильських островах або острові Аруба.
РОЗДІЛ XII
Урегулювання спорів
Стаття 22
Спірні питання або непорозуміння, що виникли в ході
тлумачення або застосування положень цієї Угоди, повинні
врегульовуватися за взаємною згодою Договірних Сторін або
дипломатичним шляхом.
РОЗДІЛ XIII
Прикінцеві положення
Стаття 23
Порядок набрання чинності
1. Ця Угода набирає чинності в перший день другого місяця з
дати отримання однією з Договірних Сторін останнього письмового
повідомлення про виконання внутрішньодержавних процедур,
необхідних для набрання цією Угодою чинності.
2. За взаємною згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть
уноситися зміни та доповнення, що оформлюються у формі окремих
протоколів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди та набирають
чинності в порядку, визначеному пунктом 1 цієї статті.
3. Положення статті 8 цієї Угоди застосовуватимуться з
моменту отримання однією з Договірних Сторін останнього письмового
повідомлення про наявність і застосування на території іншої
Договірної Сторони відповідних національних норм та
адміністративних положень, зазначених у пункті 1 статті 8.
Стаття 24
Тривалість і припинення дії
1. Ця Угода укладається на необмежений строк, але кожна з
Договірних Сторін може в будь-який час припинити її дію,
повідомивши про це дипломатичними каналами іншій Договірній
Стороні.
2. Угода припиняє дію через три місяці від дати повідомлення
про її денонсацію іншій Договірній Стороні. Однак справи, що
провадяться на час припинення строку дії Угоди, повинні бути
завершені згідно з положеннями цієї Угоди.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО ті, хто підписалися нижче, належним чином
уповноважені, підписали цю Угоду.
Учинено у м. Гаага 7 червня 2006 року у двох примірниках,
кожний українською, нідерландською та англійською мовами, при
цьому всі тексти є автентичними. У випадку розбіжностей у
тлумаченні та застосуванні положень Угоди, Договірні Сторони
звертатимуться до тексту англійською мовою.
За Україну За Королівство Нідерландів
(підпис) (підпис)
Додаток
Положення,
які застосовуються митними адміністраціями
Договірних Сторін стосовно передачі особових даних
1. Митні адміністрації Договірних Сторін можуть
використовувати особові дані лише з метою та за умов, установлених
митною адміністрацією яка передає такі дані.
2. Реципієнт повинен повідомити на запит митної
адміністрації, яка передає дані, про використання особових даних
та про досягнуті завдяки цьому результати.
3. Особові дані повинні надаватися лише компетентним митним
органам Договірних Сторін. Подальша передача іншим органам може
відбуватися лише за умови попереднього дозволу митної
адміністрації, яка передає дані.
4. Митна адміністрація, яка передає дані, повинна
пересвідчитися, що особові дані є точними та необхідними, а також
не містять зайвої інформації стосовно мети, для якої вони
надаються. При цьому слід дотримуватися заборон на надання
особових даних, що використовуються в рамках національних правових
та адміністративних положень. Якщо виявляється, що були надані
неточні дані або дані, які не можна надавати, про це необхідно
негайно повідомити реципієнту, який зобов'язаний виправити або
знищити ці дані.
5. На запит відповідної фізичної особи її інформують стосовно
наявних особових даних про неї та про використання цих даних. Таке
зобов'язання не має сили настільки, наскільки державні інтереси в
не інформуванні фізичної особи переважатимуть інтереси цієї
фізичної особи в інформуванні. Однак право на поінформованість
повинно погоджуватись у рамках національних правових та
адміністративних положень.
6. Якщо будь-яка особа зазнала шкоди через незаконну дію
внаслідок надання особових даних у рамках цієї Угоди, митна
адміністрація - реципієнт несе за це відповідальність перед цією
особою згідно з національними правовими та адміністративними
положеннями. Митна адміністрація - реципієнт не може заявляти на
свій захист перед згаданою вище особою, що шкоду було завдано
митною адміністрацією, яка передала ці дані.
7. Надаючи особові дані, митна адміністрація повинна
дотримуватися часових рамок для знищення цих даних, які
використовуються в рамках національних правових та
адміністративних положень.
8. Митні адміністрації Договірних Сторін зобов'язані
реєструвати надання та отримання особових даних.
9. Митні адміністрації Договірних Сторін зобов'язані
забезпечити ефективний захист наданих особових даних від
несанкціонованого доступу, змін, несанкціонованих митною
адміністрацією, яка передає ці дані, та несанкціонованої передачі
третім сторонам.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору