Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" [...]
Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Правила [...] від 08.10.1992572
Повідомлення: Дуже багато відкритих сторінок за хвилину
Почекайте одну хвилину, будь-ласка......
Документ 572-92-п, поточна редакція — Редакція від 05.01.2017, підстава 1024-2016-п
 

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 8 жовтня 1992 р. N 572
Київ
Про механізм впровадження Закону України
"Про приватизацію державного житлового фонду"
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 316 ( 316-94-п ) від 17.05.94
N 588 ( 588-95-п ) від 31.07.95
N 45 ( 45-2006-п ) від 24.01.2006
N 5 ( 5-2009-п ) від 14.01.2009
N 1024 ( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного
житлового фонду" ( 2482-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям, міністерствам і
відомствам, у повному господарському віданні чи оперативному
управлінні яких знаходиться державний житловий фонд:
сприяти задоволенню потреб громадян у здійсненні приватизації
державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб,
які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації вказаного
житла;
прискорити створення уповноважених органів, агентств, бюро,
асоціацій, інших підприємств з приватизації житла, а також
визначити перелік установ і організацій, яким передбачається
видати ліцензії на оформлення необхідних документів для
приватизації державного житлового фонду. При цьому виходити з
того, що пріоритет мають організації, які не входять до державних
структур і не є власниками житлового фонду;
визначити будинки, що не підлягають приватизації відповідно
до цього Закону, та інформувати про це громадян, які в них
приживають;
забезпечити дотримання чинного порядку надання і користування
житлом на умовах найму для громадян, які не виявили бажання
приватизувати займане ними житло;
провести широку роз'яснювальну роботу серед громадян, які
мають право переселятися до приватизації у квартири меншої площі;
вжити заходів до забезпечення утримання приватизованих
квартир за рахунок коштів їхніх власників згідно з Правилами
користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових
територій через створювані товариства або об'єднання
індивідуальних власників квартир і будинків;
здійснювати контроль за обслуговуванням і ремонтом
приватизованого житла, наданням мешканцям комунальних та інших
послуг за державними розцінками і тарифами.
2. Затвердити Порядок надання наймачам одноквартирних
будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, і
компенсації за непроведений ремонт, Порядок участі в організації
та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх
колишніх власників, Порядок визначення коефіцієнтів споживчої
якості квартир (будинків), що підлягають приватизації, Порядок
виплати грошової компенсації наймачам за заміну займаних квартир
на квартири меншою площею, Правила користування приміщеннями
житлових будинків і гуртожитків (додаються). { Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 45
( 45-2006-п ) від 24.01.2006, N 5 ( 5-2009-п ) від 14.01.2009 }
3. Взяти до відома, що Державний комітет по
житлово-комунальному господарству розробив і затвердив Положення
про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян.
4. Міністерству статистики визначитися у тижневий строк із
щоквартальною звітністю про хід приватизації житлового фонду
громадянами.
( Пункт 5 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 316
( 316-94-п ) від 17.05.94 5. Доповнити пункт 1 Положення про
порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних
дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності,
затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 15 квітня 1991 р.
N 99 ( 99-91-п ) (ЗП УРСР, 1991 р. N 5, ст. 37; 1992 р., N 2, ст.
48), підпунктом "і" такого змісту:
"і) на надання послуг з оформлення та реєстрації документів
про право власності на квартири (будинки) - Державним комітетом
України по житлово-комунальному господарству".
6. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 19 травня
1989 р. N 142 ( 142-89-п ) "Про затвердження Положення про продаж
громадянам у власність квартир у будинках державного і
громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт" (ЗП УРСР,
1989 р., N 5, ст. 23);
пункт 5 змін та доповнень, що вносяться до рішень Уряду УРСР,
затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР 22 серпня 1991 р.
N 163 ( 163-91-п ) "Про зміну і визнання такими, що втратили
чинність, рішень Уряду УРСР у зв'язку із прийняттям Закону УРСР
"Про власність" (ЗП України, 1991 р., N 9, ст. 75);
пункт 1 постанови Ради Міністрів Української РСР від
11 серпня 1988 р. N 243 ( 243-88-п ) "Про затвердження Типового
договору найму жилого приміщення в будинках державного і
громадського житлового фонду в Українській РСР та Правил
користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і
придомової території в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1988 р., N 9,
ст. 40) в частині затвердження Правил та абзац третій пункту 2
цієї постанови.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України В.СИМОНЕНКО
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 24
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
ПОРЯДОК
надання наймачам одноквартирних будинків
і квартир будинків, включених до планів ремонту,
компенсації за непроведений ремонт

1. Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України "Про
приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) компенсація
за непроведений ремонт надається власниками державного житлового
фонду за рахунок коштів, передбачених на його проведення, наймачам
одноквартирних будинків і квартир багатоквартирних будинків, якщо
вони виявили бажання виконати ремонт власними силами або за власні
кошти за наступною компенсацією.
2. Право на одержання компенсації за непроведений ремонт
мають тільки наймачі, які виявили бажання приватизувати займане
житло та мешкають у будинках, включених в установленому порядку до
планів ремонту.
3. Розмір компенсації визначається затвердженим кошторисом на
ремонт будинку в цінах, що діють на період виконання ремонту.
4. У багатоквартирних будинках ремонт власними силами
наймачів або за їхні кошти з виплатою належної компенсації може
бути здійснений за згодою всіх наймачів будинку. Розподіл
компенсації за ремонт між наймачами здійснюється пропорційно
загальній площі квартир, які вони займають.
5. У разі коли затвердженою проектно-кошторисною
документацією передбачено ремонт окремих квартир багатоквартирного
будинку, згода всіх наймачів на проведення ремонту власними силами
або за власні кошти з наступною компенсацією не обов'язкова.
6. Компенсація сплачується наймачам квартир (будинків) після
проведення ремонту та оформлення з участю представника власника
будинку відповідного акта, що засвідчує виконання всіх робіт в
обсягах, визначених проектно-кошторисною документацією.

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
ПОРЯДОК
участі в організації та фінансуванні ремонту
приватизованих житлових будинків їх колишніх власників

1. Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про
приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) колишні
власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих Рад
народних депутатів, місцеві державні адміністрації у містах Києві
та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному
господарському віданні або оперативному управлінні яких вони
перебували ) зобов'язані брати участь у роботах по ремонту,
потреба в якому виникла після приватизації квартир. Обсяг цих
робіт визначається кількістю приватизованих квартир будинку та
строком його експлуатації від закінчення будівництва або
реконструкції до проведення першого ремонту після приватизації.
2. Якщо в будинку приватизовано декілька квартир і їхні
власники не виявили бажання створити товариство (об'єднання)
власників квартир, то кожний власник квартири укладає з власником
будинку договір про участь у витратах на утримання (обслуговування
та ремонт) будинку та прибудинкової території. Договором
визначається розмір щомісячних внесків власником квартири на
розрахунковий рахунок власника будинку на майбутні ремонти;
За таких умов перший після приватизації та наступні ремонти
будинку здійснюються власником будинку незалежно від строку його
експлуатації.
3. У разі коли в будинку приватизовано частину квартир і їхні
власники створили товариство (об'єднання) власників квартир, між
товариством (об'єднанням) і власником неприватизованих квартир
(співвласником будинку) укладається угода про спільне володіння
житловим будинком і пайову участь у витратах на утримання будинку
та прибудинкової території. При цьому згідно з розміром частки
володіння будинком визначається уповноважений співвласник, на
якого покладаються обов'язки замовника по утриманню будинку та
прибудинкової території. Угодою визначається розмір щорічних
зборів коштів, що проводить товариство (об'єднання) власників
квартир на майбутні ремонти будинків. Ці кошти накопичуються на
розрахунковому рахунку товариства (об'єднання).
4. Якщо в будинку приватизовано не всі квартири, при
проведенні першого після приватизації будинку ремонту колишній
власник будинку (теперішній співвласник) зобов'язаний взяти участь
у фінансуванні вартості ремонту приватизованої квартири в
розмірах, передбачених у додатку до цього Порядку. Розмір вказаної
в таблиці частки визначається виходячи з вартості ремонту
приватизованої частини будинку. Вартість ремонту неприватизованої
частини будинку, фінансується його власником у повному обсязі.
5. Якщо у будинку приватизовані всі квартири, колишній його
власник фінансує проведення тільки першого після приватизації
ремонту в розмірах, вказаних у додатку до цього Порядку.
6. Розмір щорічних внесків власників квартир на ремонт
будинку встановлюється власником будинку, угодою співвласників
будинку і не повинен бути меншим за розмір витрат на ремонт
будинків, встановлений для державного житлового фонду.
7. Перший після приватизації ремонт будинку повинен носити
комплексний характер, тобто включати виконання необхідних робіт,
пов'язаних з усуненням виявлених при обстеженні несправностей та
пошкоджень усіх елементів будинку.
До переліку робіт, що підлягають виконанню при проведенні
першого ремонту, включаються роботи, спрямовані на підвищення
рівня благоустрою будинку та прибудинкової території, встановлення
технічного обладнання, якого не вистачає, поліпшення
експлуатаційних показників будинку (заміна плоских суміщених
покрівель на шатрові, утеплення окремих ділянок стін тощо).
8. До складу робіт, що виконуються при здійсненні першого
ремонту не включаються роботи, пов'язані з ремонтом квартир,
виконання яких входять в обов'язки власників і наймачів квартир.
9. Обстеження будинків, які потребують першого після
приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної
документації на його проведення, покладається на відповідні
проектні організації. В обстеженні будинку зобов'язані брати
участь представники власників, співвласників будинку та колишнього
власника будинку.
10. При нестачі накопичених товариством (об'єднанням)
власників квартир коштів на виконання передбачених кошторисом
робіт з урахуванням встановленої частки витрат колишнього власника
будинку, власники квартир покривають вказану нестачу або
переглядається та перезатверджується склад і обсяг робіт по
ремонту будинку.
11. Цей Порядок набуває чинності після впровадження реформи
системи оплати праці і поширюється як на колишніх власників так і
на їх правонаступників.
Додаток
до Порядку участі в організації та фінансуванні
ремонту приватизованих житлових будинків
їх колишніх власників
Таблиця
частки витрат колишнього власника на фінансування
першого після приватизації ремонту будинку в
процентах від загальної вартості ремонту з
урахуванням вартості обстеження та складання
проектно-кошторисної документації
------------------------------------------------------------------ | Строк експлуатації будівлі з Характеристика будівель та їх | моменту закінчення будівництва конструктивних елементів | чи реконструкції до моменту | про ведення ремонту (в роках) |--------------------------------- | | | | | | | |40 і | 5 |10 |15 |20 |25 |30 |35 |біль- | | | | | | | |ше ------------------------------------------------------------------
Будівлі кам'яні, стіни цегляні
та великоблочні із
залізобетонним та бетонним
перекриттям, будівлі з
монолітного залізобетону 12 25 37 50 62 75 87 100
Будівлі із стінами полегшеної
кладки з цегли, монолітного
шлакобетону, легких шлакоблоків,
черепашнику та із перекриттям
залізобетонним, бетонним чи
дерев'яним; будівлі кам'яні з
цегляними стінами і дерев'яними
перекриттями; будівлі
великопанельні з залізобетонним
перекриттям 17 34 50 68 84 100 100 100
Будівлі із стінами змішаними,
дерев'яними, рубленими чи
брущатими 25 50 75 100 100 100 100 100
Примітка. При необхідності повної заміни міжповерхових
перекриттів будинку або відновлення несучої
здібності основних конструктивних елементів
(фундамент, стіни, перекриття) незалежно від строку
його експлуатації участь колишнього власника у
фінансуванні ремонту становить 100 процентів.

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
ПОРЯДОК
визначення коефіцієнтів споживчої якості
квартир (будинків), що підлягають приватизації

1. Цей Порядок встановлює єдиний механізм визначення
коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають
приватизації.
2. Коефіцієнт споживчої якості квартир (будинків)
визначається побудинково органами місцевої державної виконавчої
влади до початку проведення приватизації житлового фонду за
формулою:
Кя = 1+К1+К2+К3+К4,
де К1 - коефіцієнт, що враховує місце знаходження житлового
будинку в населеному пункті.
Розмір коефіцієнта К1 встановлюється у межах:
для центральних районів населеного пункту
К1 = +(1,0 - 1,5);
для районів, прилеглих до центральних районів,
К1 = 0,0;
для територій, розташованих на окраїні; або районів з
незручним транспортним зв'язком з центром міста
К1 = -(0,1 - 0,2);
К2 - коефіцієнт, що враховує санітарно-гігієнічні показники
території розташування будинку.
Розмір коефіцієнта К2 встановлюється у межах:
для територій, де відсутні джерела шуму, загазованість та
інші види забруднення;
К2 = +(0,5 - 1,0);
для територій, де рівень шуму, загазованість та інші види
забруднення відповідають нормативним вимогам,
К2 = 0,0;
для територій, де рівень шуму, загазованість та інші види
забруднення перевищують нормативні вимоги санітарно-захисних
територій,
К2 = -(0,1 - 0,2).
Для одноквартирних будинків, за якими закріплено присадибну
ділянку площею більше 0,04 га, розмір коефіцієнта К2 збільшується
на 1,0;
К3 - коефіцієнт, що враховує матеріал стін будинку та
висоту приміщень.
Розмір коефіцієнта К3 встановлюється в межах:
для будинків з кам'яними стінами з цегли та керамічних
блоків
К3 = +(0,5 - 1,0);
для будинків, стіни яких виготовлені з інших матеріалів,
К3 = 0,0;
для будинків з панельними та бетонними стінами
К3 = -(0,5 - 0,7).
При висоті приміщень квартир будинку більш як 2,8 метра
розмір коефіцієнта К3 збільшується на 0,2;
К4 - коефіцієнт, що враховує рівень благоустрою квартир
будинків.
Розмір коефіцієнта К4 встановлюється:
при наявності в будинку усіх видів благоустрою
К4 = 0;
при відсутності одного з видів благоустрою: центрального
опалення, водопроводу, каналізації, газопостачання (напільних
електроплит)
К4 = -0,05;
при відсутності в будинку двох і більше видів благоустрою
розмір коефіцієнта визначається добутком числа (-0,05) на
кількість відсутніх видів.
3. У багатоповерхових будинках (більше 4 поверхів) для
квартир першого та останнього поверху коефіцієнт споживчої якості
зменшується на 10 процентів.
4. Коефіцієнт споживчої якості квартир будинку не може
перевищувати 4,0 і бути меншим 0,5.
5. Фактичні розміри коефіцієнтів споживчої якості квартир
незалежно від відомчої належності житлових будинків визначаються і
затверджуються виконкомом місцевої Ради народних депутатів, а в
містах Києві та Севастополі - місцевою державною адміністрацією.
6. Державні підприємства, організації та установи, у повному
господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходяться
житлові будинки, одержують необхідні відомості про розміри
коефіцієнтів споживчої якості по належних їм будинках у виконкомі
місцевої Ради народних депутатів чи місцевій державній
адміністрації і використовують їх при розрахунках, що здійснюються
при приватизації квартир (будинків).
7. Вартість надлишку загальної житлової площі (Вн), що
підлягає приватизації, визначається її розміром (Пн), відновною
вартістю одного квадратного метра загальної площі, яка становить
500 крб. незалежно від балансової вартості будинку та його
технічного стану, та розміром встановленого коефіцієнта споживчої
якості квартир (будинку) (Кя) за формулою:
Вн = Пн х Кя х 500.
Площа надлишку, яка підлягає оплаті, визначається виходячи з
розміру фактичної загальної площі квартири (будинку) (Пф) та
складу сім'ї наймача, яка мешкає на цій площі, за формулою:
Пн = Пф - (П х 21,0 + 10),
де П - кількість осіб, що мешкають у квартирі (будинку).

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
ПОРЯДОК
виплати грошової компенсації наймачам
за заміну займаних квартир на квартири
меншою площею

1. Цей Порядок визначає механізм заміни займаної наймачем
квартири на квартиру меншою площею, а також встановлення і виплати
йому компенсації за різницю між загальною площею цих квартир.
2. Заміна займаної громадянином на умовах найму квартири на
квартиру меншою площею здійснюється власником державного житлового
фонду за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які
постійно проживають разом з наймачем у займаній ним квартирі (за
якими зберігається право на житло) на момент введення в дію Закону
України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ).
3. Для проведення вказаної заміни органи місцевої державної
влади, підприємства, організації, установи, у повному
господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває
житловий фонд, створюють резерв житла. Резерв житла для заміни
квартир на квартири меншою площею створюється із квартир поточного
звільнення, квартир, викуплених у громадян, частини квартир у
новозбудованих, капітально відремонтованих чи реконструйованих
житлових будинках. До резерву включаються одно- та двокімнатні
квартири, однокімнатні житлові будинки розташовані, як правило, у
престижних районах населеного пункту з підвищеними споживчими
показниками якості.
4. Заява, зразок якої наведено в додатку до цього Порядку, та
довідка з місця проживання про склад сім'ї і прописку подаються
наймачем до виконкому місцевої Ради народних депутатів, місцевої
державної адміністрації (у містах Києві та Севастополі) або
державного підприємства, організації, установи, у повному
господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває
будинок.
5. Власник державних житлових будинків при наявності
можливості задовольнити всі умови, визначені в заяві наймача,
приймає рішення про надання йому квартири меншою площею. Орган, на
який покладено обов'язки оформлення документів по приватизації
державного житла, за дорученням власника будинку здійснює
необхідні розрахунки, узгоджує всі питання з заявником, готує
проект рішення органу державної виконавчої влади, рішення
адміністрації підприємства, організації, установи, в повному
господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебуває
будинок.
6. На підставі прийнятого рішення заявникові видається ордер
на жиле приміщення меншою площею.
7. Звільнення займаної квартири та заселення наданої квартири
провадяться в установленому порядку.
8. Після оформлення акта звільнення квартири власник будинку
здійснює перерахування коштів на рахунок наймача, який здійснив
заміну займаної квартири на квартиру меншою площею.
Грошова компенсація громадянам за здану ними площу
виплачується за рахунок коштів власника будинку, одержаних ним від
приватизації державного житлового фонду, продажу звільнених при
заміні квартир, та інших надходжень.
9. Розмір компенсації громадянам за здану загальну площу при
заміні квартири на квартиру меншою площею визначається добутком
вартості одного квадратного метра загальної площі житла нового
будівництва в даному населеному пункті в рік заміни квартири на
різницю в загальній площі квартир, яка здається і одержується
громадянином.
Додаток
до Порядку виплати грошової компенсації
наймачам за заміну займаних квартир на
квартири меншою площею
Главі місцевої державної
адміністрації ________________________
Голові виконкому _____________________
Ради народних депутатів
від наймача квартири, що
знаходиться за адресою: ______________________________________ ______________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові) ______________________________________
(телефон)
ЗАЯВА
Прошу замінити займану мною та членами моєї сім'ї _________
кімнатну квартиру загальною площею __________ кв. м., що
знаходиться за адресою ____________________________, на _________
кімнатну квартиру площею не менше ________ кв. м з виплатою
встановленої компенсації.
При заміні квартири прошу врахувати такі умови: _________________________________________________________________
(умови, що підлягають узгодженню з наймачем при _________________________________________________________________
наданні квартири меншою площею)
До заяви додаю довідку з місця проживання про склад сім'ї і
прописку.
Підписи наймача та повнолітніх членів сім'ї _________________ _________________
Підписи наймача та повнолітніх членів сім'ї засвідчую
М.П.
Керівник підприємства
по обслуговуванню будинків __________________
(підпис, прізвище
та ініціали)

ЗАТВЕРДЖЕНІ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 1992 р. N 572
ПРАВИЛА
користування приміщеннями житлових будинків і
гуртожитків
{ Назва Правил в редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2009-п ) від
14.01.2009 }

{ Текст Правил після слів "житловий будинок" та "квартира"
в усіх відмінках і формах числа доповнено відповідно
словами "і гуртожиток" та "житлове приміщення у
гуртожитку" у відповідному відмінку і числі згідно з
Постановою КМ N 5 ( 5-2009-п ) від 14.01.2009 }

1. Ці Правила визначають порядок користування приміщеннями
житлових будинків і гуртожитків, на які поширюється дія Закону
України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців
гуртожитків" ( 500-17 ) (далі - гуртожитки). { Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2009-п ) від
14.01.2009 }
2. Користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків
здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності, договором
найму (оренди) або іншим документом, що підтверджує право
власності чи користування. { Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024
( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }
3. Використовувати житлові приміщення для провадження
господарської діяльності промислового характеру заборонено.
4. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків
і гуртожитків мають право на:
своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної
якості згідно із законодавством;
відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням,
шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного
утримання будинку, гуртожитку або ненадання чи надання не в
повному обсязі послуг, відповідно до законодавства; { Абзац третій
пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 5
( 5-2009-п ) від 14.01.2009 }
переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно
до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 ).
{ Абзац четвертий пункту 4 в редакції Постанов КМ N 5 ( 5-2009-п )
від 14.01.2009, N 1024 ( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }
5. Власник квартири, житлового приміщення у гуртожитку має
право здавати внайм (в оренду) квартиру, житлове приміщення у
гуртожитку або кімнату квартири, житлового приміщення у гуртожитку
та укладати інші договори відповідно до законодавства.
Користування наймачем (орендарем) квартири (кімнати), житлового
приміщення у гуртожитку здійснюється згідно з договором найму
(оренди). { Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024
( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }
6. Власники квартир, житлових приміщень у гуртожитку
визначають форму управління багатоквартирним будинком чи
гуртожитком відповідно до закону. { Пункт 6 в редакції Постанов КМ N 5 ( 5-2009-п ) від
14.01.2009, N 1024 ( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }
7. Власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення
у гуртожитку зобов'язаний:
укласти договір на надання житлово-комунальних послуг,
підготовлений виконавцем відповідно до типового договору;
оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки,
встановлені договором або законом;
дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері
житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних
норм і правил;
проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового
приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором
найму (оренди);
використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за
призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних
приміщень та технічного обладнання;
не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають
псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку,
порушують умови проживання громадян; { Абзац сьомий пункту 7 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 5 ( 5-2009-п ) від
14.01.2009 }
дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умовах;
утримувати тварин у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку,
де проживають співвласники або наймачі (орендарі), за погодженням
з ними;
не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори,
колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні
приміщення будинку, гуртожитку, підтримувати чистоту і порядок в
ньому. { Абзац дев'ятий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 5 ( 5-2009-п ) від 14.01.2009 }
8. Співвласники житлового будинку, гуртожитку зобов’язані
забезпечувати належне утримання, експлуатацію, реконструкцію,
реставрацію, поточний і капітальний ремонт, технічне переоснащення
спільного майна житлового будинку, гуртожитку пропорційно до
частки співвласника на умовах співфінансування. { Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 5
( 5-2009-п ) від 14.01.2009; в редакції Постанови КМ N 1024
( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }
9. У приміщеннях житлових будинків і гуртожитків заборонено:
зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і
предмети;
голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною
апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої
до восьмої години;
проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а
у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що
супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в
якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний
повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у
гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх
прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та
будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі
дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних
робіт, не повинен перевищувати санітарних норм;
утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і
бджіл;
10. Мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в
яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі):
{ Абзац перший пункту 10 в редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2009-п )
від 14.01.2009 }
мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і
обладнанням;
можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил
особу;
встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних
приміщень, а також черговість їх прибирання;
розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату
житлово-комунальних та інших послуг.
За умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та
відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у
гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата
розподіляється: { Абзац шостий пункту 10 в редакції Постанови КМ
N 5 ( 5-2009-п ) від 14.01.2009 }
за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно
потужності побутового електричного обладнання кожного
співвласника, наймача (орендаря);
за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення
підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що
проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; { Абзац
восьмий пункту 10 в редакції Постанови КМ N 1024 ( 1024-2016-п )
від 28.12.2016 }
за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових
будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими
тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення,
яким користується власник, співвласник, наймач (орендар). { Абзац
дев'ятий пункту 10 в редакції Постанови КМ N 5 ( 5-2009-п ) від
14.01.2009 }
11. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків
і гуртожитків несуть відповідальність згідно із законом. { Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024
( 1024-2016-п ) від 28.12.2016 }
12. Балансоутримувач житлового будинку і гуртожитку або
уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником,
наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку і гуртожитку в
разі:
ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело
до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди,
заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків;
зниження якісних показників послуг, порушення встановлених
договором строків усунення несправностей або перевищення
допустимих перерв у наданні послуг - шляхом зменшення розміру
плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому
законодавством.
13. Спори, що виникають під час користування приміщеннями
житлових будинків і гуртожитків, розв'язуються шляхом проведення
переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.
( Правила в редакції Постанови КМ N 45 ( 45-2006-п ) від
24.01.2006 )

( Додаток "ТИПОВИЙ СТАТУТ ТОВАРИСТВА (ОБ'ЄДНАННЯ) ВЛАСНИКІВ
КВАРТИР (БУДИНКІВ)" втратив чинність на підставі Постанови КМ
N 588 ( 588-95-п ) від 31.07.95 )

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...