Документ 674-15, чинний, поточна редакція — Прийняття від 03.04.2003

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України
"Про карантин рослин"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 28, ст.212 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести до Закону України "Про карантин рослин" ( 3348-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 34, ст. 352;
1997 р., N 35, ст. 220; 1999 р., N 34, ст. 274) зміни, виклавши
його у такій редакції:
"З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про карантин рослин
Цей Закон визначає загальні правові, організаційні та
фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів
державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та
фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню
відсутніх на території України карантинних організмів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому
значенні:
ареал карантинного організму - територія, на якій знаходиться
карантинний організм;
вторинний карантинний огляд - огляд у середині країни
імпортних підкарантинних матеріалів в пунктах призначення, а також
вітчизняних підкарантинних матеріалів, які поступають із
карантинних зон;
державний контроль з карантину рослин - контроль, що
здійснюється посадовими особами Державної служби з карантину
рослин України за додержанням фітосанітарних правил особами;
карантин рослин - правовий режим, що передбачає систему
заходів органів державної влади, спрямованих на захист рослинного
світу України від занесення карантинних організмів;
карантинний дозвіл - документ, що засвідчує право на ввезення
в Україну, а також транзит вантажу (рослин і рослинних продуктів)
на умовах, визначених Державною службою з карантину рослин
України;
карантинні (фітосанітарні) заходи - заходи, спрямовані на
попередження проникнення карантинного організму, усунення
факторів, які сприяють подальшому його поширенню, та знищення
вогнища карантинного організму;
карантинна зона - територія, на якій запроваджено відповідно
до закону карантинний режим у зв'язку з виявленням карантинного
організму;
карантинна лабораторія - лабораторія, де проводяться
експертиза зразків імпортного і вітчизняного підкарантинного
матеріалу, наукові дослідження карантинних організмів, вивчення
карантинного стану відповідної території і надання методичної
допомоги у проведенні карантинних заходів;
карантинний огляд - огляд рослин (посівів і насаджень) і
рослинної продукції, сховищ і ґрунту з метою визначення їх
карантинного стану;
карантинний організм - вид шкідника, збудника хвороби
рослини, який відсутній або обмежено поширений на території
України та може завдати значної шкоди рослинам і рослинним
продуктам;
карантинний режим - особливий правовий режим, що передбачає
систему спеціальних заходів органів державної влади, що
здійснюються у карантинній зоні і спрямовані на локалізацію та
ліквідацію карантинних організмів;
карантинний сертифікат - документ, що видається органами
Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує
карантинний стан рослин і рослинних продуктів, що вивозяться з
карантинної зони, визначає маршрут, умови перевезення і
використання їх, тари та упаковки цих матеріалів;
карантинний стан - стан території, посівів, насаджень,
вантажів і транспортних засобів на предмет зараження їх
карантинними організмами;
контрольне карантинне обстеження - вибіркове обстеження, яке
проводиться з метою встановлення якості раніше проведених
карантинних обстежень;
ліквідація карантинних організмів - знищення карантинного
організму у вогнищі зараження;
локалізація карантинних організмів - здійснення комплексу
карантинних заходів, що попереджують подальше поширення
карантинного організму з вогнища зараження;
обстеження підкарантинних матеріалів - збір та реєстрація
даних огляду, моніторингу та інших процедур щодо присутності або
відсутності карантинного організму в даній зоні (ареалі);
особа - юридична та (або) фізична особа;
первинний карантинний огляд - огляд імпортних і транзитних
підкарантинних матеріалів та об'єктів, транспортних засобів, який
здійснюється в пунктах пропуску на державному кордоні України, а
також вітчизняних підкарантинних матеріалів та об'єктів у місцях
їх відвантаження;
підкарантинні матеріали та об'єкти - матеріали та об'єкти,
які можуть сприяти поширенню або за допомогою яких можуть
поширюватися карантинні організми, перелік яких затверджується
Кабінетом Міністрів України;
рослини - живі рослини і частини рослин, у тому числі насіння
і гермоплазма;
рослинні продукти - неперероблені (у тому числі зерно), а
також перероблені продукти, які за своєю природою або способом
своєї переробки можуть становити ризик розповсюдження карантинних
організмів;
фітосанітарна експертиза - карантинний огляд та (або) аналіз
(лабораторна експертиза) дослідження середньої проби
підкарантинного та підконтрольного матеріалу для встановлення
наявності карантинних та інших шкідливих організмів;
фітосанітарний контроль - огляд, обстеження, аналіз, обробка
підкарантинних матеріалів з метою попередження занесення або
самостійного проникнення з-за кордону та (або) з карантинної зони
карантинних організмів, своєчасного їх виявлення, локалізації і
ліквідації;
фітосанітарний сертифікат - документ, що видається органами
Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує
фітосанітарний стан рослин і рослинних продуктів, що
експортуються;
фітосанітарний стан - сукупність або відсутність карантинних
організмів, рівень їх чисельності, інтенсивності розвитку та
потенційної загрози;
фітосанітарні правила - офіційний документ, виданий
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань аграрної політики, який описує фітосанітарні заходи, які
попереджують від зараження та (або) поширення шкідливого
організму, і регулює порядок переміщення, використання,
вирощування, реалізації або переробки підкарантинних матеріалів;
фумігація (знезараження) - обробка хімічними речовинами, які
знаходяться у газоподібному і рідкому стані, підкарантинних
матеріалів, транспортних засобів з метою знищення карантинних
організмів;
шкідливий організм - рослина будь-якого виду, сорту або
біологічного типу, тварина або хвороботворний організм будь-якого
виду, біологічного типу, що здатний нанести шкоду рослинам або
продуктам рослинного походження.
Стаття 2. Законодавство про карантин рослин
Законодавство про карантин рослин базується на Конституції
України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону та інших
нормативно-правових актів, що прийняті відповідно до них.
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 3. Органи, що здійснюють державне управління у сфері
карантину рослин
Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється
Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами
Державної служби з карантину рослин України.
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
карантину рослин
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері карантину
рослин належить:
забезпечення здійснення державної політики у сфері карантину
рослин;
розроблення і здійснення відповідних загальнодержавних
програм;
спрямування та координація діяльності органів Державної
служби з карантину рослин України;
укладення міжнародних договорів;
запровадження (скасування) карантинного режиму в порядку,
встановленому цим Законом;
затвердження переліку підкарантинних матеріалів та об'єктів;
здійснення інших повноважень з управління у сфері карантину
рослин.
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань
аграрної політики у сфері карантину рослин
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань аграрної політики в межах повноважень та відповідно до
закону:
видає нормативно-правові акти у сфері карантину рослин;
забезпечує здійснення державної політики у сфері карантину
рослин;
призначає і звільняє з посади керівника та заступників
керівника Головної державної інспекції з карантину рослин України;
затверджує перелік карантинних організмів;
здійснює інші повноваження з управління у сфері карантину
рослин.
Стаття 6. Завдання та система органів Державної служби
з карантину рослин України
Завданнями Державної служби з карантину рослин України є:
охорона території України від занесення карантинних
організмів;
виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів;
запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної
зони в регіони України, де вони відсутні;
здійснення державного контролю за дотриманням карантинного
режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів.
Державна служба з карантину рослин України включає:
Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що діє
у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому;
Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію і
Центральний фумігаційний загін, які знаходяться у віданні Головної
державної інспекції з карантину рослин України;
державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя, пункти карантину рослин
у морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних
залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на
підприємствах поштового зв'язку, шосейних шляхах, автовокзалах,
автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України,
зональні та обласні карантинні лабораторії, обласні фумігаційні
загони.
У разі необхідності пункти карантину рослин можуть
створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із
заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією і
використанням підкарантинних матеріалів.
Стаття 7. Повноваження Головної державної інспекції з
карантину рослин України
До повноважень Головної державної інспекції з карантину
рослин України належить:
1) визначення відповідно до закону порядку ввезення,
вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, у тому
числі за погодженням з карантинними службами інших держав,
відповідно до міжнародних договорів України;
2) вивчення видового складу, біології та екології карантинних
організмів, розробка прогнозу їх поширення з метою запобігання
ввезенню;
3) розробка проектів нормативно-правових актів у сфері
карантину рослин;
4) ведення обліку і надання інформації щодо поширення
карантинних організмів;
5) проведення фітосанітарної експертизи підкарантинних
матеріалів та об'єктів;
6) видача відповідно до закону карантинних дозволів;
7) внесення подання до Кабінету Міністрів України про
запровадження (скасування) карантинного режиму;
8) внесення пропозицій щодо проведення науково-дослідних
робіт з карантину рослин до спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань аграрної політики, Української
академії аграрних наук та інших науково-дослідних установ;
9) здійснення відповідно до закону контролю за додержанням
законодавства про карантин рослин, у тому числі при ввезенні з-за
кордону рослин і рослинних продуктів;
10) пропаганда знань з карантину рослин;
11) державний контроль за проведенням карантинних заходів;
12) контроль за проведенням фумігаційними загонами Державної
служби з карантину рослин України, підприємствами, установами та
організаціями незалежно від форми власності знезараження
підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через
державний кордон України та карантинні зони;
13) призначення і звільнення з посад керівників державних
інспекцій з карантину рослин (їх заступників) Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та
інспектування (оформлення карантинного дозволу) підкарантинних
матеріалів та об'єктів і проведення спільних досліджень з
карантинними службами інших країн щодо встановлення відповідності
(невідповідності) підкарантинних матеріалів та об'єктів
фітосанітарним вимогам здійснюються відповідно до закону.
Державна служба з карантину рослин України для виконання
своїх повноважень взаємодіє із Службою безпеки України,
Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом у
справах охорони державного кордону України, Державною митною
службою України, місцевими державними адміністраціями.
Стаття 8. Повноваження державних інспекцій з карантину рослин
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя
До повноважень державних інспекцій з карантину рослин
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя
належить:
1) видача фітосанітарних та карантинних сертифікатів на
рослини і рослинні продукти, що експортуються, а також вивозяться
із карантинних зон;
2) проведення карантинного огляду і лабораторної експертизи
підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через
державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що
надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі
пасажирів);
3) організація оздоровлення і знезараження підкарантинних
матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон
України та карантинні зони;
4) державний контроль за проведенням карантинних заходів;
5) організація систематичних і проведення контрольних
обстежень сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання
і переробки рослин і рослинних продуктів, пунктів карантину рослин
та прилеглої до них території;
6) контроль за діяльністю інтродукційно-карантинних
розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, що
проводять карантинну перевірку насіння, рослин та садивного
матеріалу, завезених з-за кордону;
7) здійснення державного контролю за виробництвом,
заготівлею, транспортуванням, зберіганням, переробкою,
використанням та реалізацією рослин і рослинних продуктів;
8) вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для
локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх
поширенню;
9) контроль за проведенням карантинних заходів відповідно до
міжнародних договорів України;
10) пропаганда знань з карантину рослин;
11) внесення відповідних подань про запровадження
(скасування) карантинного режиму.
Проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та
інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного
сертифікатів) підкарантинних матеріалів та об'єктів здійснюється у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розділ III
КАРАНТИННИЙ РЕЖИМ
Стаття 9. Порядок запровадження та скасування карантинного
режиму
У разі виявлення карантинних організмів карантинний режим
запроваджується: в межах декількох областей Кабінетом Міністрів
України за поданням Головного державного інспектора з карантину
рослин України; на території Автономної Республіки Крим, області,
декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого
господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно
головних державних інспекторів з карантину рослин України,
державних інспекторів з карантину рослин.
Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту
виявлення карантинного організму.
Орган, який прийняв рішення про запровадження або скасування
карантинного режиму, протягом доби повідомляє про це осіб, що
розташовані або проживають у карантинній зоні.
У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково
зазначаються:
обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму;
межі карантинної зони, у якій запроваджується карантинний
режим;
час, з якого запроваджується карантинний режим;
карантинні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та
органи, що їх здійснюють.
Стаття 10. Спеціальні карантинні заходи, що здійснюються в
карантинній зоні
На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинній
зоні здійснюються такі спеціальні карантинні заходи:
огляд та обстеження підкарантинних матеріалів та об'єктів;
здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації
карантинних організмів особами;
заборона вивезення з карантинної зони заражених карантинними
організмами підкарантинних матеріалів та об'єктів;
знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів;
технічна переробка заражених карантинними організмами
підкарантинних матеріалів.
Рослини і рослинні продукти, заражені карантинними
організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну
переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.
Використання та вивезення підкарантинних матеріалів та
об'єктів з карантинної зони у випадках виявлення, локалізації та
ліквідації карантинних організмів у вогнищі зараження допускаються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань аграрної політики відповідно до закону.
Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними
органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних
станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку,
автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів
пропуску на державному кордоні України, на шосейних шляхах повинні
сприяти державним інспекторам з карантину рослин у здійсненні
карантинних заходів.
Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних
дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання
карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.
Розділ IV
ФІТОСАНІТАРНИЙ КОНТРОЛЬ
Стаття 11. Фітосанітарний контроль
Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні
матеріали та об'єкти, у тому числі ті, що переміщуються через
державний кордон України та карантинні зони.
Ввезення в Україну підкарантинних матеріалів та об'єктів
провадиться за наявності:
фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами
з карантину і захисту рослин країни-експортера;
карантинного дозволу, що видається Головною державною
інспекцією з карантину рослин України.
Митне оформлення вантажів проводиться лише після проведення
фітосанітарного контролю.
Зразок фітосанітарного сертифіката та порядок його оформлення
визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин
України відповідно до міжнародних договорів України.
Форма карантинного дозволу та порядок його оформлення
визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин
України.
Вивезення підкарантинних матеріалів за межі карантинної зони
провадиться за наявності карантинного сертифіката.
Форма карантинного сертифіката та порядок його оформлення
визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин
України.
Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в
межах країни, транзиту, експорту і порядок переробки та реалізації
підкарантинних матеріалів встановлюються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики
відповідно до цього Закону.
Фітосанітарний контроль на державному кордоні України та
транспорті (в тому числі на об'єктах автомобільного, залізничного,
водного і повітряного транспорту, митницях, на підприємствах
поштового зв'язку тощо) здійснюють державні інспектори з карантину
рослин з оформленням відповідних документів. Прикордонні пункти
карантину рослин облаштовуються у пункті пропуску через державний
кордон України.
Стаття 12. Фітосанітарна експертиза
Фітосанітарна експертиза проводиться Центральною
науково-дослідною карантинною лабораторією та іншими карантинними
лабораторіями з метою виявлення у підкарантинних матеріалах та
об'єктах карантинних організмів.
На вимогу осіб можуть проводитися повторні, додаткові та інші
види фітосанітарних експертиз у карантинних лабораторіях або в
інших експертних установах відповідно до закону.
Стаття 13. Посадові особи, які здійснюють державний
контроль з карантину рослин
Організація та здійснення державного контролю з карантину
рослин покладаються на головних державних інспекторів з карантину
рослин України, їх заступників і державних інспекторів з карантину
рослин.
Головним державним інспектором з карантину рослин України є
керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України,
який призначається і звільняється з посади спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
аграрної політики.
Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин
України має заступників, у тому числі одного першого, які
призначаються і звільняються з посади за поданням керівника
Головної державної інспекції з карантину рослин України спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
аграрної політики.
Керівники державних інспекцій з карантину рослин (їх
заступники) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя призначаються і звільняються з посади керівником
Головної державної інспекції з карантину рослин України. Керівники
державних інспекцій з карантину рослин Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя є головними державними
інспекторами з карантину рослин відповідно Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Державними інспекторами з карантину рослин є спеціалісти
Державної служби з карантину рослин України.
На посадових осіб, яким надано повноваження державних
інспекторів з карантину рослин, поширюється дія Закону України
"Про державну службу" ( 3723-12 ).
Завідуючі зональними та обласними карантинними лабораторіями,
прикордонними пунктами карантину рослин у морських, річкових
портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в
аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку,
шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, начальники обласних
фумігаційних загонів призначаються і звільняються з посади
керівником Головної державної інспекції з карантину рослин
України.
Посадові особи, які здійснюють державний контроль з карантину
рослин, забезпечуються форменим одягом за рахунок Державного
бюджету України.
Зразки форменого одягу та знаки розрізнення, строки їх
носіння та порядок забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 14. Права і обов'язки посадових осіб, які здійснюють
державний контроль з карантину рослин
Головний державний інспектор з карантину рослин України,
Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин
областей, міст Києва і Севастополя очолюють відповідну інспекцію з
карантину рослин, здійснюють державний контроль за додержанням
законодавства у сфері карантину рослин.
Під час здійснення державного контролю з карантину рослин
Головний державний інспектор з карантину рослин України, Головний
державний інспектор з карантину рослин Автономної Республіки Крим,
головні державні інспектори з карантину рослин областей, міст
Києва і Севастополя, державні інспектори з карантину рослин у
межах повноважень мають право:
проводити фітосанітарний контроль підкарантинних матеріалів
та об'єктів, що експортуються, імпортуються та перевозяться
транзитом;
перевіряти і обстежувати рослини та рослинні продукти,
сільськогосподарські і лісові угіддя, в тому числі контролювати
діяльність інтродукційно-карантинних розсадників, державних
сортодільниць, оранжерей і теплиць, що проводять карантинну
перевірку насіння, рослин та садивного матеріалу, завезених з-за
кордону, на відповідній території;
вимагати інформацію, необхідну для здійснення своїх
повноважень;
проводити відбір зразків з партії рослин і рослинних
продуктів для проведення фітосанітарної експертизи відповідно до
закону;
видавати обов'язкові для виконання розпорядження щодо
здійснення карантинних заходів (знезараження підкарантинних
матеріалів, спрямовування на технічну переробку заражених
карантинними організмами рослин і рослинних продуктів або їх
знищення у разі неможливості проведення карантинних заходів
відповідно до закону);
надавати висновки органам страхування щодо завданих збитків
внаслідок ліквідації карантинних організмів;
накладати в порядку, встановленому законом, адміністративні
стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин
рослин.
Головний державний інспектор з карантину рослин України,
Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин
областей, міст Києва і Севастополя та державні інспектори з
карантину рослин зобов'язані:
у разі виявлення карантинних організмів протягом доби внести
відповідні подання про запровадження особливого карантинного
режиму;
діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені законом, і додержуватися вимог нормативно-правових
актів у сфері карантину рослин.
Стаття 15. Гарантії діяльності посадових осіб, які
здійснюють державний контроль з карантину рослин
Головний державний інспектор з карантину рослин України,
Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин
областей, міст Києва і Севастополя, державні інспектори з
карантину рослин у своїй діяльності незалежні і керуються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими актами
законодавства.
Рішення державного інспектора з карантину рослин щодо
заборони вирощування, вивезення, ввезення, транспортування (в тому
числі експорт, імпорт, транзит), зберігання, реалізації чи
використання підкарантинного матеріалу, прийняті в межах його
повноважень, є обов'язковими для виконання.
Образа посадової особи, що здійснює державний контроль з
карантину рослин, а також опір, погрози, насильство та інші дії,
що перешкоджають виконанню покладених на неї обов'язків, тягнуть
за собою відповідальність відповідно до закону.
Стаття 16. Права і обов'язки осіб щодо карантину рослин
Особи, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою,
зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами та рослинними
продуктами, мають право одержувати від органів Державної служби з
карантину рослин України інформацію про фітосанітарний стан на
відповідній території.
Особам, яким завдано шкоду внаслідок запровадження
карантинного режиму або у зв'язку з проведенням робіт щодо
ліквідації карантинних організмів, збитки відшкодовуються
відповідно до закону.
Особи, майно яких використовувалося з метою запобігання
поширенню і ліквідації карантинних організмів, мають право на
відшкодування завданих їм збитків відповідно до закону та у
порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Особи, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою,
зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними
продуктами, зобов'язані:
виконувати фітосанітарні правила;
виконувати розпорядження органів Державної служби з карантину
рослин України щодо проведення відповідних карантинних заходів;
подавати на вимогу спеціалістів Державної служби з карантину
рослин України відомості про наявність підкарантинних матеріалів
та об'єктів;
сприяти систематичному огляду посівів, територій складів, де
зберігаються підкарантинні матеріали;
пред'являти для огляду і експертизи наявні підкарантинні
матеріали для виявлення карантинних організмів;
сприяти проведенню карантинних заходів у карантинних та
прилеглих до них зонах у разі виявлення карантинних організмів.
Особи зобов'язані сприяти державним інспекторам з карантину
рослин у виконанні їх повноважень.
Правила фітосанітарного контролю є обов'язковими до виконання
органами державної влади та особами.
Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО КАРАНТИН РОСЛИН
Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства
про карантин рослин
Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин,
несуть відповідальність відповідно до закону.
Розділ VI
НАУКОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 18. Наукове забезпечення Державної служби
з карантину рослин України
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань аграрної політики відповідно до закону організовує наукове
забезпечення Державної служби з карантину рослин України, у тому
числі через наукові установи, підприємства та організації
Української академії аграрних наук.
Стаття 19. Фінансування карантинних (фітосанітарних)
заходів
Фінансування карантинних (фітосанітарних) заходів
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів
осіб та інших не заборонених законами України джерел.
Стаття 20. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
органів Державної служби з карантину рослин
України
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів
Державної служби з карантину рослин України здійснюються за
рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного
бюджету України.
Джерелами фінансування Державної служби з карантину рослин
України за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України
можуть бути надходження від надання платних послуг з проведення
огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування
підкарантинних матеріалів, що оплачуються особами, якщо інше не
встановлено законом.
Розділ VII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 21. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила,
ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 квітня 2003 року
N 674-IV


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору