Документ 974_a50, поточна редакція — Прийняття від 09.12.2014

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 18878/12,
подана Євгенією Миколаївною Гуськовою проти України

Офіційний переклад

9 грудня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:


Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,
Хелена Єдерблом (<…>),
Алеш Пейхал (<…>), судді,
а також Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 14 березня 2012 року,
з огляду на односторонню декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 16 липня 2013 року, та відповідь заявниці на цю декларацію,
після обговорення постановляє таке рішення:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Заявниця, пані Євгенія Миколаївна Гуськова, є громадянкою України, народилася у 1975 році і проживає у м. Ровеньках.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що провадження у її цивільній справі було необґрунтовано тривалим. Вона також скаржилася за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на стверджувану несправедливість розгляду справи та відсутність ефективних засобів юридичного захисту. Зрештою, вона скаржилася за статтею 1 Першого протоколу на незадовільний результат провадження.

Про заяву було повідомлено Уряд.

ПРАВО

Заявниця скаржилася на тривалість провадження. Вона посилалася на пункт 1 статті 6 Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 16 липня 2013 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією частиною заяви. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація містила наступне:

«Уряд визнає надмірну тривалість розгляду справи заявниці національними судами.

Уряд пропонує виплатити 1080 (одна тисяча вісімдесят) євро пані Євгенії Миколаївні Гуськовій.

У зв’язку з цим Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд зауважує, що ця декларація відповідає положенню «з будь-якої іншої підстави», на основі якого Суд може вилучити справу з реєстру відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ця сума є відшкодуванням будь-якої та усієї моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, буде звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати заявниці належної суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи.».

У листі від 5 листопада 2013 року заявниця висловила свою незгоду з умовами цієї односторонньої декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a», «b» чи «c» пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт «c» пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:

«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи продовжувався.

З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію у світлі принципів, що випливають із його практики, зокрема рішення у справі «Тахсін Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ECHR 2003-VI; ухвал у справах «ТОВ ВАЗА проти Польщі» (WAZA Spolka z о.о. v. Poland), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року, та «Сульвінська проти Польщі» (Sulwinska v. Poland), заява № 28953/03, від 18 вересня 2007 року.

У низці справ, включаючи справи проти України, Суд встановив свою практику стосовно скарг щодо порушення права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку (див., наприклад, рішення у справах «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII; «Кокчіарелла проти Італії» (Cocchiarella v. Italy) [ВП], заява № 64886/01, пп. 69-98, ECHR 2006-V; «Мажевський проти Польщі» (Majewski v. Poland), від 11 жовтня 2005 року, заява № 52690/99; та «Венде та Куковка проти України» (Wende and Kukowka v. Ukraine), від 10 травня 2007 року, заява № 56026/00).

З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).

Більше того, у світлі вищевикладених міркувань та враховуючи чітку й усталену практику з цього питання, Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець, Суд зазначає, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, заяву в частині вищезазначених скарг слід вилучити з реєстру справ.

Посилаючись на пункт 1 статті 6, статтю 13 та статтю 1 Першого протоколу Конвенції, заявниця також скаржилася на стверджувану несправедливість розгляду справи, відсутність ефективних засобів юридичного захисту та незадовільний результат провадження.

Ретельно дослідивши заяву з урахуванням усіх наявних матеріалів, які були в його розпорядженні, та тією мірою, якою оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд вважає, що вона не містить ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.

Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду-відповідача за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо надмірної тривалості провадження та засоби забезпечення дотримання зазначених в ній зобов’язань.

Вирішує вилучити цю частину заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Оголошує решту скарг неприйнятними.

Секретар

Стівен ФІЛЛІПС

Голова

Боштьян М. ЗУПАНЧІЧ


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору