Про схвалення Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія від 19.08.2009990-р
Документ 990-2009-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.08.2009

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 19 серпня 2009 р. N 990-р
Київ
Про схвалення Стратегії поводження
з радіоактивними відходами в Україні

Схвалити Стратегію поводження з радіоактивними відходами в
Україні, що додається.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 33

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 19 серпня 2009 р. N 990-р
СТРАТЕГІЯ
поводження з радіоактивними відходами в Україні

Проблема, яка потребує розв'язання
Широке використання ядерної енергії, що почалося у 50-х роках
XX сторіччя спочатку в Радянському Союзі, а потім і в Україні,
супроводжується утворенням радіоактивних відходів, різних за
активністю, ізотопним та агрегатним станом. Безпечне поводження з
такими відходами є важливою складовою загальної системи
забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії. Україна
успадкувала від колишнього СРСР інфраструктуру поводження з
радіоактивними відходами, що відповідала підходу, особливостями
якого були мінімізація витрат на переробку і захоронення відходів,
недооцінка масштабу проблем, розв'язання яких покладалося на
майбутні покоління.
Проектами атомних електростанцій, які є найбільшими
виробниками відходів (95 відсотків їх поточного утворення), не
передбачалися сортування і переробка твердих радіоактивних
відходів (такі відходи зберігалися в основному навалом у секціях
сховищ), встановлення обладнання для вилучення радіоактивних
відходів з відсіків сховищ. Без введення в експлуатацію
комплексних ліній глибокої переробки радіоактивних відходів
існуючі об'єми сховищ твердих радіоактивних відходів не
розраховані на продовження строку експлуатації енергоблоків
атомних електростанцій, як це передбачено Енергетичною стратегією
України на період до 2030 року ( 145а-2006-р ), схваленою
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р.
N 145 ( 145-2006-р ). Середнє питоме утворення твердих і рідких
радіоактивних відходів становить відповідно 27 і 35,1 куб. метра
на 1 млрд. кВт·г виробленої електроенергії. У цілому
спостерігається високий ступінь заповнення сховищ твердими (від 30
до 70 відсотків) і рідкими (від 21 до 76 відсотків) радіоактивними
відходами. Гострою проблемою є зберігання сольового плаву в
сховищах атомних електростанцій.
Тверді і рідкі радіоактивні відходи зберігаються також і в
сховищах зупиненої Чорнобильської АЕС.
У недалекому майбутньому до існуючих радіоактивних відходів,
що зберігаються в Україні, долучатимуться високоактивні відходи,
що утворюються після переробки в Російській Федерації
відпрацьованого ядерного палива українських атомних
електростанцій. Принципових рішень про подальше поводження із
зазначеними відходами не прийнято і не створено інфраструктури для
поводження з ними.
Під час зняття з експлуатації та демонтажу енергоблоків
атомних електростанцій, що може розпочатися після 2025 року (у
разі продовження строку експлуатації енергоблоків атомних
електростанцій на 15 років), а також в результаті зростання обсягу
виробництва електроенергії на атомних електростанціях приблизно
від 90 млрд. кВт·г у 2005 році до 220 млрд. кВт·г у 2030 році, що
передбачено Енергетичною стратегією України на період до
2030 року ( 145а-2006-р ), очікується утворення значної кількості
твердих радіоактивних відходів різних типів і категорій.
З 70-х років XX сторіччя радіоактивні відходи промислових
підприємств, медичних, науково-дослідних та інших закладів
захоронювалися без переробки у сховищах, що не передбачали
багатобар'єрної системи безпеки захоронення та захисту
навколишнього природного середовища.
У сховищах спеціалізованих комбінатів державної корпорації
"Українське державне об'єднання "Радон" (далі - спецкомбінати) на
п'яти різних майданчиках без сортування, переробки і
кондиціонування захоронено тверді радіоактивні відходи промислових
підприємств, медичних, науково-дослідних та інших закладів. У
сховищах спецкомбінатів зберігається і захоронено близько 262000
відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, 13
термоелектрогенераторів з високоактивними радіоізотопними
джерелами, а також рідкі радіоактивні відходи. Сховища
спецкомбінатів не відповідають сучасним вимогам забезпечення
безпеки, виявлено витік радіонуклідів із кількох сховищ.
На території країни розташовується п'ять сховищ, в яких
зберігаються радіоактивні відходи, утворені в результаті виконання
військових програм СРСР. Безпеку зберігання радіоактивних відходів
у таких сховищах на сьогодні не обґрунтовано.
В Україні (у мм. Києві та Севастополі) експлуатуються два
дослідницьких реактори, у сховищах яких зберігаються тверді і
рідкі радіоактивні відходи.
Ситуація з радіоактивними відходами набагато ускладнилася
після Чорнобильської катастрофи, внаслідок якої утворилися сотні
тис.куб. метрів радіоактивних відходів різних типів і категорій.
Радіоактивні відходи, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, зберігаються в зоні відчуження на пунктах захоронення
радіоактивних відходів, пунктах тимчасової локалізації
радіоактивних відходів, на об'єкті "Укриття", а також поза зоною
відчуження. Значна їх частина є відповідно до прийнятої в Україні
класифікації довгоіснуючими радіоактивними відходами. Частина
радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, зберігається в умовах, які неповністю відповідають
нормам, правилам і стандартам з радіаційної безпеки.
За час незалежності в Україні підходи щодо забезпечення
безпеки поводження з радіоактивними відходами переглянуто на
основі рекомендацій МАГАТЕ та інших міжнародних організацій, що
акумулювали досвід країн, які мають значний практичний досвід і
розвинуту інфраструктуру для безпечного поводження з
радіоактивними відходами. Нові підходи знайшли відображення в
актах законодавства України.
У таблиці наведено загальні обсяги твердих і рідких
радіоактивних відходів, накопичених в Україні до 2009 року.
Тверді радіоактивні відходи:
------------------------------------------------------------------ | Місцезнаходження | Обсяг, | Відсоток загального | | | тис.куб. метрів | обсягу радіоактивних | | | | відходів в Україні | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Атомні електростанції | 33,17 | 1,2 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Об'єкт "Укриття" | 600 | 22 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Зона відчуження | 1913 | 70,2 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Пункти захоронення | 171 | 6,3 | |відходів дезактивації | | | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Чорнобильська АЕС | 2,5 | 0,1 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Сховища спецкомбінатів | 5 | 0,2 | ------------------------------------------------------------------
Рідкі радіоактивні відходи:
------------------------------------------------------------------ | Місцезнаходження | Обсяг, | Відсоток загального | | | тис.куб. метрів | обсягу радіоактивних | | | | відходів в Україні | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Атомні електростанції | 18,57 | 44,2 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Об'єкт "Укриття" | 2,5 | 6 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Чорнобильська АЕС | 20 | 47,6 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Сховища спецкомбінатів | 0,62 | 1,5 | |-----------------------+-----------------+----------------------| |Дослідницькі ядерні | 0,37 | 0,9 | |реактори | | | ------------------------------------------------------------------
Витрати на поводження з експлуатаційними радіоактивними
відходами на майданчиках атомних електростанцій включаються у
собівартість електроенергії. Однак зазначених коштів недостатньо
для сталого фінансування всіх заходів із поводження з
радіоактивними відходами, що здійснюються експлуатуючою
організацією, зокрема для будівництва комплексних ліній глибокої
переробки відходів. Поводження з відходами дослідницьких ядерних
реакторів фінансується з державного бюджету. Роботи із зняття з
експлуатації 1 - 3 енергоблоків Чорнобильської АЕС фінансуються з
державного бюджету, а також за рахунок програм міжнародної
технічної допомоги. Роботи з поводження із радіоактивними
відходами на спецкомбінатах (включаючи будівництво комплексу
"Вектор") і на державному спеціалізованому підприємстві "Комплекс"
фінансуються з державного бюджету і частково за рахунок коштів
підприємств та організацій, що направляють радіоактивні відходи на
зберігання.
Бюджетного фінансування вистачає лише для підтримки
досягнутого рівня безпеки об'єктів, призначених для поводження з
радіоактивними відходами. Модернізація та реконструкція існуючих
сховищ, будівництво нових сховищ, інших об'єктів інфраструктури
поводження з радіоактивними відходами, а також здійснення заходів
щодо підвищення безпеки фінансуються на сьогодні за залишковим
принципом.
Не резервуються кошти на покриття майбутніх витрат на
зберігання і захоронення радіоактивних відходів. Створений у
2009 році механізм відрахувань коштів до Державного фонду
поводження з радіоактивними відходами має ряд недоліків.
Існуючу систему поводження з радіоактивними відходами в
Україні не орієнтовано на захоронення радіоактивних відходів усіх
типів і категорій, не визначено організації, відповідальної за
реалізацію технічної політики щодо захоронення радіоактивних
відходів.
Таким чином, на даний час в Україні накопичено велику
кількість радіоактивних відходів та існує тенденція до зростання
їх обсягів, що потребує забезпечення безпечного поводження з ними,
включаючи захоронення. Серед найбільш важливих складових
визначеної проблеми слід зазначити:
недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами;
незавершеність процесу здійснення організаційних заходів щодо
поводження з радіоактивними відходами;
недосконалість механізму фінансування, який відповідає
міжнародно визнаним принципам безпечного поводження з
радіоактивними відходами.
Нехтування зазначеними проблемами є джерелом:
існування невиправданих ризиків шкідливого впливу іонізуючого
випромінювання на людину і довкілля, пов'язаних з використанням в
Україні ядерної енергії і незавершеністю ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи;
потенційного підвищення радіаційних ризиків у майбутньому і
можливого зростання соціально-психологічної напруги в суспільстві,
пов'язаних з намірами подальшого розвитку в Україні ядерної
енергетики;
ризиків для стійкого розвитку суспільства, пов'язаних з
потенційними перешкодами в реалізації Енергетичної стратегії
України на період до 2030 року ( 145а-2006-р ) і перекладенням
економічного тягаря поводження з радіоактивними відходами на
майбутні покоління;
перешкод на шляху євроінтеграційних процесів в Україні.
Враховуючи зазначений вище масштаб існуючих проблем, їх
розв'язання можливе шляхом системної реалізації державної політики
у сфері поводження з радіоактивними відходами на основі
розроблення і впровадження довгострокової Стратегії поводження з
радіоактивними відходами (далі - Стратегія).
Мета і строки реалізації
Метою Стратегії є завершення створення та забезпечення
ефективного функціонування в Україні цілісної системи поводження з
радіоактивними відходами, що дасть змогу досягти безпечного
поводження (включаючи захоронення) з радіоактивними відходами всіх
типів і категорій, які були накопичені в попередні періоди,
виникають під час поточного використання ядерної енергії і
утворюватимуться у майбутньому, у разі раціонального використання
фінансових, технічних і людських ресурсів з урахуванням передового
міжнародного досвіду.
Для створення такої системи найважливішим є формування
організаційно-правових засад та інфраструктури, що дає можливість
здійснювати повний цикл поводження з радіоактивними відходами всіх
типів і категорій від їх утворення до захоронення. До основних
елементів організаційно-правових засад та інфраструктури належать:
акти законодавства, норми, правила та стандарти у сфері
поводження з радіоактивними відходами;
органи державного управління у сфері поводження з
радіоактивними відходами і органи державного регулювання ядерної
та радіаційної безпеки;
спеціалізовані підприємства, що здійснюють кондиціонування,
перевезення, зберігання і захоронення радіоактивних відходів;
устаткування і технології для збору, сортування, переробки і
упакування радіоактивних відходів, транспортні засоби та
пакувальні комплекти для перевезення радіоактивних відходів;
сховища для зберігання і захоронення відходів;
механізм фінансування поточного поводження з радіоактивними
відходами та експлуатації сховищ на всіх етапах їх життєвого циклу
до зняття радіоактивних відходів із регулюючого контролю і
створення нових об'єктів (установок) для їх переробки, зберігання
і захоронення.
Реалізація Стратегії розпочинається з 2010 року. Загальний
строк її виконання розраховано на 50 років і обумовлено часом,
необхідним для створення і введення в експлуатацію всього
комплексу сховищ для захоронення радіоактивних відходів, та
специфікою фізичних властивостей самих радіоактивних відходів, які
потребують здійснення довготривалого контролю за їх станом.
Реалізація Стратегії здійснюватиметься трьома етапами.
Протягом першого етапу (тривалістю до восьми років) необхідно
виконати такі заходи:
удосконалення актів законодавства, норм, правил та стандартів
у сфері поводження з радіоактивними відходами;
утворення національної організації з поводження з
радіоактивними відходами, включаючи довготривале їх зберігання та
захоронення;
удосконалення механізму фінансування поводження з
радіоактивними відходами;
безпечна експлуатація сховищ атомних електростанцій;
вилучення та кондиціонування експлуатаційних радіоактивних
відходів із сховищ атомних електростанцій;
створення нових та модифікація існуючих установок для
переробки, кондиціонування та упакування радіоактивних відходів
відповідно до критеріїв приймання радіоактивних відходів на
зберігання і захоронення;
створення необхідного контейнерного парку і транспортних
засобів для перевезення радіоактивних відходів;
оцінка стану безпеки сховищ спецкомбінатів та державного
спеціалізованого підприємства "Комплекс", а також сховищ
радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання
військових програм СРСР;
проектування, будівництво і введення в експлуатацію сховищ
для захоронення короткоіснуючих низько- і середньоактивних
відходів, а також сховищ для зберігання високоактивних і
довгоіснуючих низько- і середньоактивних відходів;
вибір майданчика для будівництва сховища для захоронення
високоактивних і довгоіснуючих низько- і середньоактивних відходів
у стабільних глибоких геологічних формаціях.
На другому етапі (тривалістю до тридцяти років)
передбачається:
завершення робіт з ліквідації небезпечних сховищ
радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, а також небезпечних сховищ спецкомбінатів і сховищ
радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання
військових програм СРСР;
продовження робіт з вилучення і кондиціонування
експлуатаційних радіоактивних відходів із сховищ атомних
електростанцій та радіоактивних відходів, що утворюються у процесі
зняття енергоблоків атомних електростанцій з експлуатації (зокрема
Чорнобильської АЕС), і передача їх на захоронення;
захоронення всіх накопичених короткоіснуючих низько- і
середньоактивних відходів;
зберігання високоактивних і довгоіснуючих низько- і
середньоактивних відходів;
проектування, будівництво і введення в експлуатацію сховища
для захоронення високоактивних і довгоіснуючих низько- і
середньоактивних відходів у стабільних глибоких геологічних
формаціях;
розроблення технологій, устаткування та виконання робіт з
вилучення радіоактивних відходів з об'єкта "Укриття" у строки,
узгоджені із строками створення сховищ для зберігання та
захоронення високоактивних і довгоіснуючих радіоактивних відходів.
На третьому етапі (тривалістю дванадцять років)
передбачається:
поточна експлуатація установок із кондиціонування та
упакування радіоактивних відходів усіх типів і категорій;
поточна експлуатація сховищ для захоронення радіоактивних
відходів усіх типів і категорій;
завершення основних робіт із захоронення радіоактивних
відходів, які утворилися у процесі зняття з експлуатації
Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно
безпечну систему;
здійснення заходів з реабілітації радіоактивно забруднених
територій.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
удосконалення актів законодавства, норм, правил та стандартів
у сфері поводження з радіоактивними відходами;
інституціонального розвитку органів державного управління у
сфері поводження з радіоактивними відходами та спеціалізованих
підприємств з поводження з радіоактивними відходами;
удосконалення механізму фінансування робіт із поводження з
радіоактивними відходами з урахуванням передового міжнародного
досвіду;
розбудови системи поводження з радіоактивними відходами
ядерно-енергетичного сектору за пріоритетності мінімізації
утворення радіоактивних відходів на атомних електростанціях;
удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами
промислових підприємств, медичних, науково-дослідних та інших
закладів, а також з радіоактивними відходами, що утворилися
внаслідок виконання військових програм СРСР;
завершення процесу формування інфраструктури поводження з
радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, та переведення сховищ в екологічно безпечний стан;
створення інфраструктури для перевезення радіоактивних
відходів;
забезпечення зберігання високоактивних і довгоіснуючих
радіоактивних відходів;
здійснення захоронення радіоактивних відходів усіх типів і
категорій.
Удосконалення актів законодавства у сфері поводження з
радіоактивними відходами передбачається здійснити в результаті:
уточнення функцій і відповідальності органів державного
управління у сфері поводження з радіоактивними відходами,
виробників і власників радіоактивних відходів;
визначення функцій і повноважень національної організації з
поводження з радіоактивними відходами;
уточнення зобов'язань виробників і власників радіоактивних
відходів щодо здійснення внесків до Державного фонду поводження з
радіоактивними відходами відповідно до встановлених вимог;
гармонізації законодавства України і Європейського Союзу;
урахування рекомендацій МАГАТЕ, МКРЗ та інших організацій.
Для удосконалення норм, правил і стандартів у сфері
поводження з радіоактивними відходами необхідно забезпечити:
класифікацію радіоактивних відходів з урахуванням
забезпечення довготривалої безпеки під час їх подальшого
зберігання і захоронення, включаючи введення нової категорії дуже
низькоактивних відходів і перегляд критеріїв розподілу
радіоактивних відходів на коротко- і довгоіснуючі, а також з
урахуванням специфіки аварійних радіоактивних відходів, що
утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;
розроблення загальних критеріїв приймання радіоактивних
відходів на зберігання і захоронення.
Забезпечення інституціонального розвитку органів державного
управління у сфері поводження з радіоактивними відходами та
спеціалізованих підприємств з поводження з радіоактивними
відходами передбачає:
удосконалення організаційної структури та подальший розвиток
нормативно-правової бази діяльності органу державного управління у
сфері поводження з радіоактивними відходами, відповідального за
координацію заходів поводження з радіоактивними відходами, за
розроблення та реалізацію технічної політики на стадії їх
довгострокового зберігання та захоронення;
розроблення комплексного багаторічного плану дій органу
державного управління щодо поводження з радіоактивними відходами
всіх типів та категорій на всіх етапах, включаючи захоронення, з
урахуванням нормативних, економічних, соціальних, ресурсних та
інших аспектів;
удосконалення системи підготовки кадрів та підвищення
кваліфікації спеціалістів;
завершення створення національної організації з поводження з
радіоактивними відходами. Така організація повинна перебувати у
державній власності і володіти відповідним обсягом
відповідальності і повноважень, а саме розробляти пропозиції щодо
формування єдиної технічної політики у сфері захоронення
радіоактивних відходів в Україні, а після її затвердження органом
державного управління у сфері поводження з радіоактивними
відходами - впроваджувати цю політику в практику; брати участь у
розробленні державної програми поводження з радіоактивними
відходами; володіти винятковим правом на захоронення всіх
радіоактивних відходів; нести відповідальність за безпечну
експлуатацію, закриття об'єктів для захоронення радіоактивних
відходів та їх довготривалу безпеку; забезпечувати роботу
державної системи обліку радіоактивних відходів та виконання
необхідних науково-технічних робіт, спрямованих на розвиток нових
технологій кондиціонування, безпечного зберігання і захоронення
радіоактивних відходів, а також безпечне виконання робіт із
поводження з радіоактивними відходами; здійснювати кваліфікований
і всебічно обґрунтований вибір майданчиків, проектування і
будівництво нових об'єктів для захоронення радіоактивних відходів,
а також для переробки, кондиціонування і зберігання радіоактивних
відходів (за винятком відходів атомних електростанцій).
Удосконалення механізму фінансування робіт у сфері поводження
з радіоактивними відходами слід здійснити в результаті:
уточнення порядку відрахувань до Державного фонду поводження
з радіоактивними відходами, наповнення якого здійснюється за
рахунок виробників радіоактивних відходів;
контролю за цільовим використанням коштів Державного фонду
поводження з радіоактивними відходами;
уточнення порядку фінансування робіт із зберігання і
захоронення радіоактивних відходів, що виникли внаслідок
практичної діяльності в попередні періоди (крім тих радіоактивних
відходів, що утворилися на атомних електростанціях);
здійснення фінансування робіт з тимчасового зберігання та
переробки радіоактивних відходів, які виникають внаслідок
експлуатації діючих атомних електростанцій за рахунок видатків на
експлуатацію ядерних установок, а тих радіоактивних відходів, що
виникають у процесі зняття з експлуатації ядерних установок, - за
рахунок коштів, накопичених для зняття з експлуатації таких
установок;
сталого і достатнього фінансування заходів поводження з
радіоактивними відходами.
Для розбудови системи поводження з радіоактивними відходами
ядерно-енергетичного сектору за пріоритетності мінімізації
утворення радіоактивних відходів на атомних електростанціях
необхідно:
забезпечити впровадження комплексного обладнання для глибокої
переробки радіоактивних відходів на майданчиках атомних
електростанцій і безпечне зберігання кондиційованих радіоактивних
відходів з урахуванням міжнародного досвіду;
удосконалити і забезпечити підтримку на достатньому
організаційно-технічному рівні підрозділів атомних електростанцій,
які виконують роботи з безпечного поводження з радіоактивними
відходами в рамках програми мінімізації радіоактивних відходів на
атомних електростанціях;
забезпечити підтримку національних розробників та виробників
обладнання, контейнерів, технологій у сфері поводження з
радіоактивними відходами, надати належний науково-інженерний та
технічний супровід фахівцям атомних електростанцій;
впровадити економічно обґрунтовані технології дезактивації і
регенерації з метою повторного використання матеріалів з
урахуванням передового міжнародного досвіду;
забезпечити відповідний рівень підготовки та перепідготовки
персоналу, який виконує роботи з радіоактивними відходами.
Організація робіт з поводження з радіоактивними відходами,
які виникнуть у процесі зняття з експлуатації (включаючи демонтаж)
енергоблоків атомних електростанцій, повинна включати розроблення
нормативно-технічної документації щодо поводження з радіоактивними
відходами на етапі зняття з експлуатації; ідентифікацію очікуваних
об'ємів, характеристик, властивостей і часу виникнення
радіоактивних відходів; перелік необхідного додаткового обладнання
для переробки радіоактивних відходів, що утворюватимуться у
процесі зняття з експлуатації; проведення аналізу достатності
технологій переробки радіоактивних відходів, які застосовуються на
етапах експлуатації і продовження строку експлуатації енергоблоків
та у разі потреби розроблення і впровадження нових технологічних
ліній та інфраструктури, які забезпечуватимуть безпечне поводження
з радіоактивними відходами у процесі зняття з експлуатації атомних
електростанцій; створення та забезпечення безпечної експлуатації
установок необхідної потужності для кондиціонування і упакування
радіоактивних відходів відповідно до критеріїв їх приймання на
захоронення.
Для удосконалення системи поводження з радіоактивними
відходами промислових підприємств, медичних, науково-дослідних та
інших закладів, а також з радіоактивними відходами, що утворилися
внаслідок виконання військових програм СРСР, необхідно завершити
перепрофілювання міжобласних спецкомбінатів у пункти збору,
кондиціонування і контейнерного зберігання радіоактивних відходів
з подальшою їх передачею на захоронення до централізованих сховищ.
Зазначений процес здійснюватиметься шляхом:
створення нових і модернізації існуючих регіональних
установок спецкомбінатів для кондиціонування радіоактивних
відходів промислових підприємств, медичних, науково-дослідних та
інших закладів відповідно до критеріїв приймання для захоронення
та зберігання в централізованих сховищах (зокрема запровадження
сучасних систем ідентифікації та контролю відпрацьованих джерел
іонізуючого випромінювання та радіоактивних відходів),
забезпечення їх безпечної експлуатації. Держава сприяє повторному
використанню або переробці джерел іонізуючого випромінювання, коли
це є практично можливим та сумісним з точки зору безпеки та
збереженості;
оцінки стану безпеки сховищ спеціалізованих підприємств з
поводження з радіоактивними відходами та інших організацій,
розроблення технології вилучення радіоактивних відходів і
відповідного устаткування для перезахоронення всіх або частини
радіоактивних відходів у централізованих сховищах;
проектування, будівництва і введення в експлуатацію сховища
для зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання,
розроблення та запровадження технології їх упакування для
довгострокового зберігання з урахуванням подальшого захоронення;
переоцінки безпеки сховищ радіоактивних відходів, що
утворилися в результаті виконання військових програм СРСР та
переведення їх в екологічно безпечний стан.
Удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами,
що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи (зокрема
радіоактивних відходів, що виникнуть у процесі зняття з
експлуатації 1 - 3 енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення
об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему), передбачається
здійснити в результаті:
завершення інвентаризації радіоактивних відходів, що
утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;
проведення оцінки безпеки сховищ радіоактивних відходів з
урахуванням змін класифікації радіоактивних відходів і за
результатами оцінки визначення шляхів їх безпечного поводження;
створення необхідної інфраструктури (зокрема реконструкції
діючого пункту захоронення радіоактивних відходів у зоні
відчуження) для поводження з радіоактивними відходами, включаючи
технології безпечної консервації пунктів захоронення радіоактивних
відходів і пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів,
вилучення і кондиціонування радіоактивних відходів для їх
перезахоронення в централізованих сховищах, а також - необхідної
інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами, які
будуть утворюватися у процесі перетворення об'єкта "Укриття" на
екологічно безпечну систему;
створення можливості використання об'єктів і установок для
переробки радіоактивних відходів, які споруджуються або повинні
бути споруджені для зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та
перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, для
поводження з іншими радіоактивними відходами;
використання централізованих сховищ та інфраструктури
комплексу "Вектор" для поводження, включаючи захоронення, з
радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, та інших радіоактивних відходів;
виконання комплексу робіт з безпечного поводження з
радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, та радіоактивними відходами 1 - 3 енергоблоків
Чорнобильської АЕС, включаючи їх захоронення;
розроблення і впровадження економічно ефективних технологій
реабілітації радіаційно забруднених територій.
Для удосконалення інфраструктури для безпечного перевезення
радіоактивних відходів від виробників або з місць їх накопичення
до сховищ їх зберігання або захоронення слід:
створити сертифікований парк контейнерів для упакування і
транспортування радіоактивних відходів усіх типів і категорій,
зважаючи на потреби на різних етапах поводження з відходами, з
урахуванням процедур і умов їх передачі на зберігання і
захоронення у відповідні сховища;
розробити та виготовити необхідні транспортні засоби та
засоби для контролю під час перевезення радіоактивних відходів як
у межах промислових майданчиків, так і від виробників до
спеціалізованих підприємств з поводження з радіоактивними
відходами;
створити виробничі потужності для виготовлення контейнерів.
Забезпечення зберігання високоактивних і довгоіснуючих
радіоактивних відходів можливе в результаті:
створення необхідної інфраструктури для поводження з
високоактивними відходами, що утворюються після переробки в
Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських
атомних електростанцій, зокрема централізованого сховища для їх
зберігання;
проектування і створення у складі комплексу "Вектор"
необхідної інфраструктури для переробки і зберігання
високоактивних і довгоіснуючих радіоактивних відходів
(відпрацьованих високоактивних джерел іонізуючого випромінювання,
радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах спецкомбінатів,
що утворилися та утворяться у процесі експлуатації та зняття з
експлуатації атомних електростанцій, у процесі перетворення
об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему і ліквідації
деяких пунктів захоронення радіоактивних відходів зони
відчуження).
Захоронення радіоактивних відходів усіх типів і категорій
повинне відбуватися шляхом:
створення відповідної інфраструктури, централізованих сховищ
комплексу "Вектор" та сховища для захоронення високоактивних і
довгоіснуючих відходів у глибоких геологічних формаціях;
розміщення на майданчику комплексу "Вектор" інфраструктури
для переробки і упакування радіоактивних відходів (за винятком
кондиціонованих радіоактивних відходів атомних електростанцій);
створення централізованих сховищ для дуже низькоактивних
відходів з метою економічно виправданого поводження з ними;
створення на комплексі "Вектор" інфраструктури для
захоронення короткоіснуючих низько- і середньоактивних
радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської
катастрофи, а також тих, що утворюються у процесі експлуатації та
зняття з експлуатації енергоблоків атомних електростанцій,
зберігаються у сховищах спецкомбінатів, утворилися внаслідок
виконання військових програм СРСР. Для цього необхідно установити
критерії приймання відходів для сховищ другої черги комплексу
"Вектор"; створити інфраструктуру для переробки, кондиціонування,
упакування радіоактивних відходів неядерного сектору з виключенням
дублювання тих її елементів, що створюються у рамках
перепрофілювання міжобласних спецкомбінатів; забезпечити безпечну
експлуатацію та своєчасне закриття сховищ для поводження з
радіоактивними відходами, а також зняття з експлуатації установок
для поводження з радіоактивними відходами;
створення сховища для захоронення високоактивних і
довгоіснуючих відходів в глибоких геологічних формаціях:
розроблення і виконання програми науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт з вибору майданчика та створення
сховища; розроблення та затвердження в установленому порядку
техніко-економічного обґрунтування створення сховища; забезпечення
вивчення характеристик вибраного майданчика, розроблення
технологій захоронення радіоактивних відходів і будівництва
сховища; виконання проектування і проведення необхідної оцінки
безпеки сховища; здійснення будівництва, ліцензування та введення
в експлуатацію сховища (зокрема будівництво підземної
експериментальної лабораторії як пілотної секції сховища).
Зазначені заходи повинні гарантувати:
безпечне зберігання радіоактивних відходів, що утворилися
внаслідок Чорнобильської катастрофи, до моменту їх захоронення;
переробку, зберігання і захоронення радіоактивних відходів
промислових підприємств, медичних, науково-дослідних та інших
закладів відповідно до критеріїв приймання, встановлених для
сховищ, призначених для захоронення радіоактивних відходів;
приймання на захоронення кондиціонованих відходів, що
утворилися на атомних електростанціях та дослідницьких реакторах у
процесі експлуатації, відповідно до критеріїв приймання відходів,
встановлених для сховищ, призначених для захоронення радіоактивних
відходів;
безпечне зберігання високоактивних відходів; що утворюються
після переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного
палива українських атомних електростанцій;
приймання відходів, що утворилися у процесі зняття з
експлуатації енергоблоків атомних електростанцій, дослідницьких
реакторів і об'єктів з кондиціонування радіоактивних відходів для
їх захоронення або зберігання;
безпечне захоронення радіоактивних відходів усіх типів і
категорій.
На всіх стадіях поводження з радіоактивними відходами повинне
бути передбачено та здійснено заходи щодо аварійної готовності та
аварійного реагування на будь-які інциденти та надзвичайні
ситуації.
У зв'язку з тим, що більша частина інфраструктури поводження
з радіоактивними відходами після розпаду Радянського Союзу
залишилася поза межами України (це стосується і організацій, які
забезпечували науково-дослідне і проектно-конструкторське
супроводження робіт з поводження з радіоактивними відходами),
необхідно забезпечити розвиток вітчизняних навчальних,
науково-дослідних і проектних установ. Зважаючи на те, що сфера
поводження з радіоактивними відходами є наукоємною, необхідно
забезпечити адекватне фінансування науково-технічних робіт на всіх
етапах поводження з радіоактивними відходами.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії дасть змогу:
створити та забезпечити ефективне функціонування цілісної
системи поводження з радіоактивними відходами всіх типів і
категорій, яка дасть можливість реалізувати всю послідовність
операцій поводження з відходами з метою їх захоронення, при цьому
радіоактивні відходи, що утворюються під час провадження поточної
практичної діяльності та утворяться у процесі експлуатації та
зняття з експлуатації атомних електростанцій, у процесі
перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему і
ліквідації деяких пунктів захоронення радіоактивних відходів зони
відчуження, будуть своєчасно перероблятися і захоронюватися;
радіоактивні відходи, накопичені протягом попереднього періоду
використання ядерної енергії, перероблятимуться і
захоронюватимуться (або перезахоронюватимуться) із введенням в
експлуатацію потужностей для кондиціонування і захоронення;
зберігання відходів як технологія забезпечення безпеки відходів не
буде застосовуватися, крім тих випадків, коли воно є частиною
технологічного процесу їх переробки і захоронення;
створити необхідні умови (у частині організації безпечного
поводження з радіоактивними відходами) для стійкого розвитку
атомної енергетики, зокрема для продовження строків експлуатації
діючих енергоблоків, виведення їх з експлуатації і введення в
експлуатацію нових енергоблоків атомних електростанцій;
суттєво зменшити негативну дію іонізуючого випромінювання
радіоактивних відходів на здоров'я нинішнього і майбутніх поколінь
та навколишнє природне середовище;
підвищити рівень радіаційної безпеки за рахунок зменшення
кількості сховищ радіоактивних відходів до необхідного мінімуму і
завершення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
досягти зменшення для майбутніх поколінь фінансового тягаря,
пов'язаного з необхідністю підтримки безпеки сховищ радіоактивних
відходів;
враховувати стратегічні напрями у сфері поводження з
радіоактивними відходами під час періодичного перегляду
Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з
радіоактивними відходами ( 516-17 ).
Обсяг фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів та джерела фінансування
Орієнтовний обсяг фінансування Стратегії становитиме 35783,8
млн. гривень (у тому числі на виконання першого етапу Стратегії -
4896,3 млн. гривень). Фінансування здійснюватиметься за рахунок
коштів державного бюджету, Державного фонду поводження з
радіоактивними відходами, виробників радіоактивних відходів, а
також міжнародної технічної допомоги, добровільних внесків
підприємств, установ, організацій та громадян. Обсяг видатків для
досягнення передбаченої Стратегією мети визначено для існуючого
рівня розвитку ядерної енергетики в Україні з урахуванням уже
накопиченого обсягу радіоактивних відходів. Видатки
коригуватимуться Кабінетом Міністрів України згідно із реальним
станом будівництва сховищ, продовження строків експлуатації
існуючих енергоблоків атомних електростанцій, а також із введенням
в експлуатацію нових і заміщуючих енергоблоків.
Загальні трудовитрати на реалізацію Стратегії (за винятком
подальших витрат на зберігання радіоактивних відходів та їх
захоронення) попередньо оцінюються у 150000 людино-років (у тому
числі на виконання першого етапу Стратегії - 39000 людино-років).



вгору