Документ 994_348, поточна редакція — Прийняття від 25.07.1985

                    Директива Ради 85/374/ЄЕС 
"Про наближення законів, постанов та адміністративних
положень держав-членів щодо відповідальності
за неякісну продукцію"
від 25 липня 1985 року

Поправки: Включено до 294A0103 (52) (OJ L 001, 03.01.1994, p. 263) Включено до 294A0103 (53) (OJ L 001, 03.01.1994, p. 321) Внесено поправки 399L0034 (OJ L 141, 04.06.1999, p. 20)
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ, Беручи до уваги Договір про утворення Європейського
Економічного Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, Статтю 100
Договору, Беручи до уваги пропозицію Комісії (1), Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (2), Беручи до уваги висновок Економічного і Соціального Комітету
(3), Враховуючи, що існує потреба наближення законів Держав-членів
щодо відповідальності виробника за збитки, завдані
недоброякісністю продукції, оскільки існуючі розбіжності можуть
порушити конкуренцію і вплинути на рух товарів всередині спільного
ринку, а також викликати різницю в рівні захисту споживачів від
збитків, завданих їхньому здоров'ю чи майну неякісною продукцією; Враховуючи, що відповідальність без провини з боку виробника
є єдиним засобом адекватного вирішення характерної для нашого часу
зростаючої технічності проблеми справедливого і пропорційного
розподілу ризиків, притаманних сучасному технологічному
виробництву; Враховуючи, що відповідальність без провини поширюється
тільки на промислово виготовлену рухомість; враховуючи, що, як
наслідок, належить виключити з об'єктів відповідальності
сільськогосподарську продукцію та дичину, окрім випадку, коли вони
піддавалися промисловій обробці, яка могла б спричинити їхню
недоброякісність; враховуючи, що відповідальність, передбачена
даною Директивою, також поширюється на рухомість, використану при
виготовленні нерухомості чи вмонтовану в нерухомість; Враховуючи, що захист споживачів вимагає, щоб всі виробники,
зайняті у виробничому процесі, несли відповідальність за недоліки
їхнього кінцевого продукту, складової частини чи сировини;
враховуючи, що з цієї ж причини відповідальність поширюється на
імпортерів продукції у Співтовариство та осіб, які представляються
виробниками, ставлячи на продукції своє ім'я, товарний знак чи
інший розпізнавальний знак, або які постачають продукцію,
виробника якої не встановлено; Враховуючи, що у випадку, коли декілька осіб несуть
відповідальність за одні і ті самі збитки, захист споживачів
вимагає, щоб потерпіла особа мала змогу вимагати повної
компенсації збитків від кожного з них; Враховуючи, що з метою захисту фізичного здоров'я і власності
споживача недоброякісність продукції визначається не за критерієм
її придатності до використання, а з точки зору її невідповідності
очікуваному рівню безпечності; враховуючи, що при визначенні
безпечності не береться до уваги неправильне і невиправдане
обставинами використання продукції; Враховуючи, що справедливий і пропорційний розподіл ризиків
між потерпілою особою та виробником передбачає, що виробника може
бути звільнено від відповідальності, якщо він надасть докази
існування певних обставин, які його виправдовують; Враховуючи, що захист споживача вимагає, щоб на
відповідальність виробника не впливали дії чи недогляд інших осіб,
які могли спричинити збитки; враховуючи, що при цьому
необережність потерпілої особи, яка призвела до збитків, може бути
взята до уваги з метою зменшення чи скасування подібної
відповідальності; Враховуючи, що захист споживача вимагає надання компенсації у
разі смерті чи тілесних ушкоджень, а також компенсації збитків,
завданих власності; враховуючи, що остання має бути обмежена
товарами особистого використання чи споживання, а також підлягати
стягненню нижньої межі фіксованого збору з метою запобігання
надмірній кількості судових процесів; враховуючи, що дана
Директива не застерігає від компенсації за біль і страждання та
інші нематеріальні збитки у випадку, коли це передбачено
відповідним законом; Враховуючи, що встановлення єдиного обмежувального терміну
подання позову щодо компенсації відповідає інтересам як потерпілої
особи, так і виробника; Враховуючи, що з плином часу продукція застаріває,
розробляються вищі стандарти безпеки, а стан науки і технологій
прогресує; враховуючи, що таким чином недоцільно встановлювати
необмежений термін відповідальності виробника за недоброякісність
своєї продукції; враховуючи, виходячи з цього, що відповідальність
повинна припинятися після завершення прийнятного терміну, без
шкоди для позовів, що перебувають у розгляді; Враховуючи, що для забезпечення ефективного захисту
споживачів не допускається договірний відступ від відповідальності
виробника стосовно потерпілої особи; Враховуючи, що в правових системах Держав-членів потерпіла
сторона може вимагати відшкодувань за збитки на підставі
договірної відповідальності чи на підставі недоговірної
відповідальності, іншої ніж тої, що передбачена даною Директивою;
в тій мірі, в якій ці положення також служать меті встановлення
ефективного захисту споживачів, вони не зачіпаються даною
Директивою; враховуючи, що хоча у сфері фармацевтичної продукції в
Державах-членах вже було досягнуто ефективного захисту споживачів
за спеціальною системою відповідальності, позови, що базуються на
цій системі, також можуть подаватися; Враховуючи, що відповідальність за ядерні катастрофи у всіх
Державах-членах розглядається в рамках відповідних особливих норм,
є можливим виключити збитки такого характеру із сфери даної
Директиви; Враховуючи, що, оскільки винесення первинної
сільськогосподарської продукції та дичини за межі компетенції
даної Директиви може розглядатися в деяких Державах-членах з
огляду на очікуваний рівень захисту споживачів як невиправдане
обмеження такого захисту, Держава-член може поширити
відповідальність на цю продукцію; Враховуючи, що з аналогічних причин можливість звільнення
виробника від відповідальності у випадку, коли він надасть докази
того, що стан науково-технічної думки на час запуску продукції в
обіг не дозволяв виявити наявність недоліку, може розглядатися в
деяких Державах-членах як невиправдане обмеження захисту
споживачів; враховуючи, що тому Держава-член може зберегти чи
встановити нове положення в своєму законодавстві, за яким ця
пом'якшувальна обставина не береться до уваги; враховуючи, що, у
випадку нового положення, застосування даного відступу від
Директиви підлягає, однак, процедурі призупинення з метою
рівномірного підвищення рівня захисту у Співтоваристві; Враховуючи, що, беручи до уваги правові традиції більшості
Держав-членів, недоцільно встановлювати максимальну суму грошової
відповідальності виробника; враховуючи, однак, що оскільки існують
різні традиції, допускається відступ Держав-членів від принципу
необмеженої відповідальності шляхом встановлення обмеження
загальної відповідальності виробника за збитки, завдані смертю чи
тілесними ушкодженнями і спричинені ідентичними предметами з тими
самими недоліками за умови, що дане обмеження встановлене на рівні
достатньо високому, щоб забезпечити належний захист споживачів і
правильне функціонування спільного ринку; Враховуючи, що гармонізація на основі даної Директиви не може
бути всеохоплюючою на теперішньому етапі, але відкриває шлях до
глибшої гармонізації; враховуючи, отже, що потрібно, щоб Рада
регулярно отримувала від Комісії звіти про виконання даної
Директиви разом з відповідними пропозиціями у необхідних випадках; Враховуючи, що особливо важливо в цьому відношенні здійснити
перегляд тих частин Директиви, що стосуються наданих
Державам-членам можливостей вилучення окремих положень Директиви,
по закінченні періоду, достатнього для отримання практичних знань
про наслідки такого вилучення на стан захисту споживачів та
функціонування спільного ринку, ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Виробник є відповідальним за збитки завдані недоліками його
продукції.
Стаття 2
В цій Директиві термін "продукція" означає будь-яку
рухомість, за винятком первинної сільськогосподарської продукції
та дичини, включаючи ту, що є часткою іншої рухомості чи
нерухомості. Термін "первинна сільськогосподарська продукція"
означає продукцію, що є результатом обробки землі, тваринництва чи
рибальства, за винятком продукції, що пройшла попередню обробку.
"Продукція" включає в себе електрику.
Стаття 3
1. Термін "виробник" означає виробника кінцевого продукту,
будь-якої сировини чи будь-яких комплектуючих, а також будь-яку
особу, що, позначаючи продукцію своїм ім'ям, товарним знаком чи
іншою відмінною ознакою, заявляє про себе як виробника. 2. Не зачіпаючи відповідальність виробника, будь-яка особа,
що імпортує в Співтовариство продукцію з метою продажу, найму,
оренди чи будь-якої іншої форми розповсюдження, протягом своєї
господарської діяльності вважається виробником в тому значенні,
яке вживається в рамках цієї Директиви, і несе відповідальність
виробника. 3. Коли неможливо встановити виробника продукції,
постачальника продукції розглядають як виробника, за винятком того
випадку, коли він заздалегідь повідомляє потерпілу особу про того,
хто виробив чи надав йому дану продукцію. Те ж саме стосується
імпортованої продукції, якщо на ній не вказано особу імпортера,
згаданого в параграфі 2, навіть якщо вказано особу виробника.
Стаття 4
Потерпіла особа повинна надати доказ наявності збитків і
недоліку, а також існування причинного зв'язку між недоліком і
збитками.
Стаття 5
Коли згідно з положеннями цієї Директиви двоє або більше осіб
несуть відповідальність за одні і ті самі збитки, вони несуть
солідарну і особисту відповідальність, при цьому положення
національного законодавства стосовно права на оскарження
залишаються чинними.
Стаття 6
1. Продукція є неякісною, коли вона не надає справедливо
очікуваного рівня безпеки, враховуючи всі обставини, включаючи: (a) представлення продукції; (b) можливе використання продукції; (c) час, коли продукція надійшла в обіг. 2. Продукція не повинна вважатися неякісною тільки з тієї
причини, що після її випуску в обіг надійшла продукція більш
високої якості.
Стаття 7
Виробник не несе відповідальність за цією Директивою, якщо
він доведе: (a) що він не запускав дану продукцію в обіг; чи (b) що, із врахуванням обставин, імовірно, що недоліку, який
завдав збитки, не існувало на час запуску продукції в обіг або він
виник пізніше; чи
(c) що дана продукція не була виготовлена ним з метою продажу
чи іншої форми розповсюдження або не була виготовлена чи
розповсюджена ним під час його господарської діяльності; чи
(d) що недолік виник внаслідок дотримання відповідності
продукції обов'язковим постановам, виданих державною владою;
(e) що стан науково-технічної думки на час запуску продукції
в обіг не дозволяв виявити наявність недоліку; чи
(f) у випадку виробника складової частини, що недолік
відноситься на рахунок загальної концепції тієї продукції,
елементом якої є дана складова, чи інструкцій, виданих виробником
продукції.
Стаття 8
1. Залишаючи чинними положення національного законодавства
стосовно права на оскарження, відповідальність виробника не
повинна бути зменшена у випадку, коли збитки завдані одночасно
недоліком продукції та дією третьої сторони. 2. Відповідальність виробника може бути зменшена чи
скасована, коли, беручи до уваги всі обставини, збитки завдані
одночасно як недоліком продукції, так і з вини потерпілої особи чи
особи, за яку несе відповідальність потерпіла особа.
Стаття 9
В Статті 1 "збитки" мають таке значення: (a) збитки, завдані смертю чи тілесними пошкодженнями; (b) пошкодження чи знищення будь-якого предмета власності, за
винятком самої неякісної продукції, на суму щонайменше 500 ЕКЮ за
умови, що цей предмет:
(i) належить до категорії, яка, як правило, призначена
для особистого використання чи споживання, і
(ii) використовувався потерпілою особою переважно з метою
особистого використання чи споживання.
Ця стаття не впливає на чинність положень національного
законодавства щодо нематеріальних збитків.
Стаття 10
1. Держави-члени повинні встановити у національному
законодавстві, що судове переслідування щодо відшкодування
збитків, передбаченого цією Директивою, здійснюється в межах 3
років з дня, коли позивачеві стало відомо або могло стати відомо
про збитки, недоліки і особу виробника. 2. Ця Директива не впливає на закони Держав-членів, що
регулюють припинення чи переривання обмежувального періоду.
Стаття 11
Держави-члени повинні встановити у національному
законодавстві, що права, які надаються потерпілій особі цією
Директивою, вичерпуються через 10 років з дня, коли виробником
було запущено в обіг дану продукцію, що спричинила збитки, якщо за
цей час потерпіла особа не розпочала судове переслідування проти
виробника.
Стаття 12
Відповідальність виробника, передбачена цією Директивою, не
може бути обмежена чи скасована стосовно потерпілої особи
положенням, що обмежує цю відповідальність чи звільняє його від
неї.
Стаття 13
Дана Директива не ущемлює права, які потерпіла особа може
мати згідно з нормами договірної та недоговірної відповідальності
чи особливої системи відповідальності, що існує на момент
повідомлення про дану Директиву.
Стаття 14
Дана Директива не поширюється на пошкодження чи збитки,
завдані ядерними катастрофами і охоплені міжнародними конвенціями,
ратифікованими Державами-членами.
Стаття 15
1. Кожна Держава-член може: (a) шляхом вилучення Статті 2 встановити у своєму
законодавстві, що в розумінні Статті 1 даної Директиви термін
"продукція" також включає первинну сільськогосподарську продукцію
та дичину;
(b) шляхом вилучення Статті 7 (e) зберегти чи, відповідно до
процедури, визначеної параграфом 2 даної Статті, встановити
положення у своєму законодавстві, за яким виробник несе
відповідальність навіть коли надасть докази, що стан
науково-технічної думки на час запуску продукції в обіг не
дозволяв виявити наявність недоліку.
2. Держава-член, що має намір ввести положення, передбачене
параграфом 1 (b), передає текст запропонованого положення Комісії.
Комісія повідомляє про нього решту Держав-членів. Зацікавлена Держава-член відкладає введення запропонованого
положення на дев'ять місяців з часу поінформування про нього
Комісії за умови, що протягом цього періоду Комісія не подала у
Раду пропозицію щодо внесення в дану Директиву поправок із
зазначеного питання. Проте у випадку, коли протягом трьох місяців
з часу отримання вищезгаданої інформації Комісія не повідомляє
зацікавлену Державу-члена про намір внести пропозицію до Ради, ця
Держава-член може негайно ввести запропоноване положення. Якщо протягом вищезгаданих дев'яти місяців Комісія подає у
Раду пропозицію щодо внесення поправок у дану Директиву,
зацікавлена Держава-член відкладає введення запропонованого
положення ще на 18 місяців з часу подання пропозиції. 3. Через десять років з часу повідомлення про дану Директиву
Комісія подає у Раду звіт про вплив судових рішень, прийнятих на
підставі Статті 7 (e) та параграфа 1 (b) даної Статті, на стан
захисту споживачів та функціонування спільного ринку. В світлі
даного звіту Рада, діючи за пропозицією Комісії і виходячи з
положень Статті 100 Договору ( 994_017 ), приймає рішення про
доцільність скасування Статті 7 (e).
Стаття 16
1. Кожна Держава-член може встановити, що загальна
відповідальність виробника за збитки, завдані смертю чи тілесними
пошкодженнями і спричинені ідентичними предметами, що мають ті
самі недоліки, обмежується сумою, що не може бути меншою за 70
мільйонів ЕКЮ. 2. Через десять років з часу повідомлення про дану Директиву
Комісія подає у Раду звіт про вплив на стан захисту споживачів та
функціонування спільного ринку впровадження фінансових обмежень
відповідальності тими Державами-членами, які скористалися
можливістю, передбаченою параграфом 1. В світлі даного звіту Рада,
діючи за пропозицією Комісії і виходячи з положень Статті 100
Договору ( 994_017 ), приймає рішення про доцільність скасування
пункту 1.
Стаття 17
Дана Директива не застосовується щодо продукції, введеної в
обіг до дати набуття чинності положень, передбачених Статтею 19.
Стаття 18
1. Для потреб, передбачених даною Директивою, ЕКЮ відповідає
визначеному Постановою (ЄЕС) N 3180/78 (1), з поправками внесеними
Постановою (ЄЕС) N 2626/84 (2). Відповідна сума у національній
валюті розраховується спочатку за курсом на день прийняття даної
Директиви. 2. Кожні п'ять років Рада на пропозицію Комісії перевіряє і,
якщо необхідно, переглядає суми, вказані в даній Директиві, із
врахуванням економічних та монетарних тенденцій Співтовариства.
Стаття 19
1. Держави-члени не пізніше трьох років з часу повідомлення
про дану Директиву вводять в дію закони, постанови і
адміністративні положення, необхідні для дотримання викладених в
ній положень, і надалі інформують про це Комісію (1). 2. Процедура, встановлена Статтею 15 (2), застосовується з
часу повідомлення про дану Директиву.
Стаття 20
Держави-члени передають до Комісії тексти основних положень
національного законодавства, які будуть прийматися надалі у сфері,
що регулюється даною Директивою.
Стаття 21
Комісія подає Раді кожні п'ять років звіт про виконання даної
Директиви і, якщо необхідно, вносить відповідні пропозиції.
Стаття 22
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 25 липня 1985 року.
Від імені Ради
Президент Й. Поос
Офіційний журнал L 210, 07/08/1985, p. 0029-0033 Спеціальний випуск іспанською мовою: Глава 13, том 19, ст. 8 Спеціальний випуск португальською мовою: Глава 13, том 19,
ст. 8 Спеціальний випуск фінською мовою: Глава 15, том 6, ст. 239 Спеціальний випуск шведською мовою: Глава 15, том 6, ст. 239
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.



вгору