Директива Європейського Парламенту та Ради 94/63/ЄС стосовно контролю викидів летючих органічних сполук [...]
Європейський Союз; Директива, Міжнародний документ, Вимоги від 20.12.199494/63/ЄС
Документ 994_439, поточна редакція — Прийняття від 20.12.1994
 

       Директива Європейського Парламенту та Ради 94/63/ЄС 
стосовно контролю викидів летючих органічних сполук (ЛОС),
що виникають зі сховищ нафти та при її транспортуванні
з терміналів до сервісних станцій
від 20 грудня 1994 року

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, Враховуючи Угоду щодо створення Європейського Співтовариства
та, зокрема, її статтю 100а, Враховуючи пропозицію Комісії (1), Враховуючи висновок Комітету з Економічних та Соціальних
Питань (2), _______________
(1) OJ N C 227, 3.9.1992, p. 3 та OJ N C 270, 6.10.1993, p.
12. (2) OJ N C 73, 15.3.1993, p. 6.
Діючи відповідно до процедури, про яку йдеться у статті 189б
Угоди, Беручи до уваги, що успішні програми дій Європейських
Співтовариств щодо захисту навколишнього середовища (4)
підкреслюють важливість запобігання та зниження атмосферних
викидів; _______________
(4) OJ N C 112, 20.12.1973, p. 1, OJ N С 139, 13.6.1977, p.
1, OJ N С 46, 17.2.1983, p. 1 та OJ N C 328, 7.12.1987, p. 1.
Беручи до уваги, що викиди летючих органічних сполук (ЛОС)
від нафти та розчинів у Співтоваристві можуть бути на рівні 10
мільйонів тон на рік, якщо не будуть вживаті контрольні заходи;
оскільки їхні високі концентрації можуть завдавати шкоди здоров'ю
людини, руйнувати рослини та матеріали; оскільки деякі з ЛОС
викидів від нафти відносяться до класу токсичних, канцерогенних
або тератогенних; Беручи до уваги, що 2 квітня 1992 року Співтовариство
підписало Протокол до Конвенції 1979 року щодо атмосферного
забруднення великого транскордонного радіусу дії ( 995_223 )
стосовно контролю викидів летючих органічних сполук (ЛОС) або їх
транскордонних течій, який забезпечує значне зменшення ЛОС
викидів; Беручи до уваги, що значний шаг у стратегії для всебічного
зменшення ЛОС викидів у Співтоваристві був здійснений Директивою
Ради 91/441/ЄЕС від 26 липня 1991 року, що вносить зміни до
Директиви 70/220/ЄЕС щодо наближення законодавств держав-членів
стосовно заходів, які необхідно вжити, проти атмосферного
забруднення викидами від автотранспорту (5), яка націлена на
зменшення на 80-90% протягом 10-15 років ЛОС викидів від вихлопних
газів та випарних викидів від автотранспорту, що складають біля
40% створених людиною викидів ЛОС у атмосферу; оскільки під час
прийняття тої Директиви від Комісії вимагалося запропонувати
пропозицію для Директиви щодо заходів для зменшення випарних
збитків на кожному етапі у процесі зберігання та транспортування
моторних палив; _______________
(5) OJ N L 242, 30.8.1991, p. 1.
Беручи до уваги, що викиди ЛОС із систем зберігання та
транспортування нафти складають біля 500000 тон на рік або близько
5% всіх викидів ЛОС, створених людиною, у Співтоваристві; оскільки
ці викиди являють значний внесок до атмосферного забруднення,
зокрема у міських зонах; Беручи до уваги, що перспективні технології можуть
забезпечити значне зменшення випарних збитків у системі транспорту
нафти, як мінімум через перетворення тих випарів; Беручи до уваги, що на підставі міжнародної стандартизації та
безпеки при завантаженні суден (кораблів), повинні бути розроблені
стандарти на рівні Міжнародної Морської Організації для контролю
за випарами, а також системи утилізації для застосування їх як на
вантажному устаткуванні так і на судах; оскільки Співтовариство
повинне, внаслідок цього, докладати зусиль щоб забезпечити
введення всіх необхідних положень до Міжнародної Конвенції про
запобігання забрудненню з суден (МАРПОЛ) ( 896_009 ) протягом
чинного перегляду МАРПОЛу, що буде здійснюватися у 1996 році;
оскільки, якщо Конвенцію не буде переглянуто, Співтовариство,
після обговорення з головними торговельними партнерами, запропонує
відповідні заходи для застосування на судах та портовому
устаткуванні, що обслуговує судна; Беручи до уваги, що необхідні подальші дії для зменшення
випарних викидів при поповненні запасів пального на сервісних
станціях, які на цей час складають близько 200000 тон на рік,
таким чином контролюючи всі випарні викиди при транспортуванні
нафти; Беручи до уваги, що для запобігання спотворення конкуренції,
а також для забезпечення функціонування внутрішнього ринку
необхідно гармонізувати певні заходи, що стосуються
транспортування нафти, на основі високого ступеня захисту
навколишнього середовища; Беручи до уваги, що необхідно здійснити розрахунок вигод та
накладних витрат, що можуть витікати від діяльності або
відсутності діяльності; оскільки, крім того, доцільне забезпечити
можливість обмежень та, іноді, у певних випадках, виключень;
оскільки певним державам-членам також має бути надана можливість
більш тривалого періоду адаптації, щоб врахувати деякі головні
екологічні заходи, які вони, можливо, вже прийняли у цій сфері,
або, зокрема, накладні витрати, що потребують заходів щодо
застосування цієї Директиви до їхніх мереж; Беручи до уваги, що діяльність Співтовариства повинна
враховувати екологічні умови у різних регіонах Співтовариства;
оскільки, у цьому зв'язку, держави-члени повинні бути спроможними
виконувати або розробляти більш жорстокі заходи стосовно випарних
втрат зі стаціонарних устаткувань по всій їхній території або у
географічних зонах, де вони розташовані, встановивши, що такі
заходи необхідні для захисту здоров'я людини або навколишнього
середовища через надзвичайних умов; Беручи до уваги, що положення пункту 1 статей 3, 4 та 6 цієї
Директиви застосовуються без ушкоджень для положень Директиви Ради
83/189/ЄЕС від 28 березня 1983 року, яка встановлює процедуру
забезпечення інформацією у сфері технічних стандартів та
регламентів; _______________
(6) OJ N L 109, 26.4.1983, p. 8. Директиву змінено Рішенням
Комісії 92/400/ЄЕС (OJ N L 221, 6.8.1992, p. 55).
Беручи до уваги, що необхідно ввести гармонізовані
специфікації на обладнання для завантаження автоцистерн знизу для
забезпечення можливості вільної торгівлі нафтою та обладнанням у
межах Співтовариства, а також для забезпечення високого рівня
безпеки; оскільки для технічного прогресу мають бути розроблені
положення для стандартизації таких специфікацій та їхнього
прийняття; Беручи до уваги, що для технічного прогресу має бути
створений Комітет для допомоги Комісії у застосуванні Додатків до
цієї Директиви, ПРИЙНЯЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Сфера дії
Ця Директива застосовується до експлуатаційної діяльності,
устаткувань, автотранспортних засобів та суден, які
використовуються для зберігання, вантажу та транспортування нафти
від одного терміналу до іншого або від терміналу до сервісної
станції.
Стаття 2
Визначення для цілей цієї Директиви: (a) "нафта" означає будь-який продукт заміщення нафти, із
добавками або без добавок, який має тиск випарювання 27,6
кілопаскалей, або більше, який призначається для використання як
паливо для автотранспорту, виключаючи зріджений нафтовий газ
(LPG);
(b) "випар" означає будь-яку газоподібну сполуку, що
випарюється з нафти;
(c) "установка для зберігання" означає будь-який стаціонарний
резервуар на терміналі, що використовується для зберігання нафти;
(d) "термінал" означає будь-які споруди (устаткування), які
використовуються для зберігання та завантаження нафти у
автоцистерни, залізничні цистерни або судна, включаючи всі
установки для зберігання на території споруди;
(e) "мобільна ємність" означає будь-який резервуар, що
транспортується автомобільним, залізничним або водним шляхами,
який використовується для транспортування нафти від одного
терміналу до іншого або від терміналу до сервісної станції;
(f) "сервісна станція" означає будь-яку споруду, де нафта
розливається в автотранспортні паливні баки зі стаціонарного
резервуару;
(g) "існуючі" нафтові установки для зберігання, вантажні
установки, сервісні станції та мобільні ємності означає такі
пристрої, сервісні станції та мобільні ємності, які були в
експлуатації до дати, визначеної статтею 10, або для яких, якщо в
рамках національного законодавства вимагаються індивідуальні
ліцензії на будівництво або на експлуатацію, були дозволені до
дати, визначеної у статті 10;
(h) "нові" відносно установок для зберігання нафти,
завантажувальних пристроїв, сервісних станцій та мобільних
ємностей, означає такі установки, сервісні станції та мобільні
ємності, які не підпадають під дію пункту (g);
(i) "пропускна спроможність" означає найбільшу загальну річну
кількість нафти, відвантажену з установки для зберігання на
терміналі або з сервісної станції у мобільні ємності протягом
трьох попередніх років;
(j) "установка для повернення випарів у рідку фазу" означає
обладнання для відтворення нафти з випарів, включаючи будь-які
буферні резервуарні системи на терміналі;
(k) "судно" означає судно, що плаває у внутрішніх водах, як
визначено у Главі 1 Директиви Ради 82/714/ЄЕС від 4 жовтня 1982
року, яка встановлює технічні вимоги для суден, що плавають у
внутрішніх водах;
_______________
(7) OJ N L 301, 28.10.1982, p. 1.
(l) "цільове еталонне значення" означає головний принцип,
наданий для комплексної оцінки адекватності технічних заходів,
який не є обмежуючим значенням, від якого вимірюються
характеристики окремих пристроїв, терміналів та сервісної станції;
(m) "проміжне зберігання випарів" означає проміжне зберігання
випарів у ємностях з фіксованою кришкою на терміналі для подальшої
передачі та відтворення на іншому терміналі. Передача випарів з
однієї установки для зберігання до іншої на цьому ж терміналі не
вважається проміжним зберіганням пари у значенні цієї Директиви;
(n) "вантажна установка" означає будь-яку установку на
терміналі, з якої нафта може завантажуватися у мобільні ємності.
Вантажні установки для автоцистерн містять одну або більш
"платформ";
(o) "платформа" означає будь-яку конструкцію на терміналі на
який нафта може завантажуватися одночасно на одну автоцистерну.
Стаття 3
Установка для зберігання на терміналі
1. Установки для зберігання можуть проектуватися та
експлуатуватися відповідно до технічних положень Додатка I. Ці положення призначені для зменшення загальних річних втрат
нафти, що утворюються в результаті завантаження та зберігання на
кожній установці терміналу та складають менш 0,01 цільового
еталонного значення ваги до ваги (в/в) у відсотках від пропускної
спроможності. Держави-члени можуть виконувати або вимагати більш
"жорстоких" заходів на їхній території або в географічній зоні, де
встановлено, що такі заходи необхідні для захисту здоров'я людини
або екологічна ситуація потребує спеціальних умов. Держави-члени можуть прийняти технічні заходи для зменшення
втрат нафти інші, ніж ті, що викладені у Додатку I, якщо такі
альтернативні заходи демонструють, щонайменш, подібну
ефективність. Держави-члени інформують інші держави-члени та Комісію про
будь-які існуючі заходи або про будь-які спеціальні заходи, про
які йдеться у цьому пункті, які вони мають намір вжити, а також
про підстави для їхнього вживання. 2. Положення пункту 1 застосовуються: (a) з дати, про яку йдеться у статті 10, для нових установок; (b) протягом трьох років з дати, про яку йдеться у статті 10,
для існуючих установок, якщо пропускна спроможність завантаження
на терміналі більше 50000 тон/рік;
(c) протягом шести років з дати, про яку йдеться у статті 10,
для існуючих установок, якщо пропускна спроможність завантаження
на терміналі більше 25000 тон/рік;
(d) протягом дев'яти років з дати, про яку йдеться у статті
10, для всіх інших існуючих установок для зберігання на терміналі.
Стаття 4
Завантаження та розвантаження мобільних ємностей
на терміналах
1. Завантажувальне та розвантажувальне обладнання
проектується та експлуатується відповідно до технічних положень
Додатка II. Ці положення призначені для зменшення загальних річних втрат
нафти, що утворюються в результаті завантаження та розвантаження
мобільних ємностей на терміналах та складають менш 0,05 цільового
еталонного значення ваги до ваги (в/в) у відсотках від пропускної
спроможності. Держави-члени можуть застосовувати або вимагати більш
"жорстоких" заходів на їхній території або в географічній зоні, де
встановлено, що такі заходи необхідні для захисту здоров'я людини
або екологічна ситуація потребує спеціальних умов. Держави-члени можуть прийняти технічні заходи для зменшення
втрат нафти інші, ніж ті, що викладені у Додатку II, якщо такі
альтернативні заходи демонструють, щонайменш, подібну
ефективність. Держави-члени інформують інші держави-члени та Комісію про
будь-які існуючі заходи або про будь-які спеціальні заходи, про
які йдеться у цьому пункті, які вони мають намір вжити, а також
про підстави для їхнього вживання. Комісія засвідчує відповідність
цих заходів положенням Угоди, а також положенням цього пункту. Усі термінали із завантажувальними пристроями для автоцистерн
повинні бути обладнані, щонайменш, однією платформою, яка
відповідає специфікаціям обладнання для завантаження знизу, що
викладені у Додатку II. Ці специфікації переглядаються з
регулярним інтервалом та, при необхідності, переробляються
відповідно до процедури, встановленої у статті 8. 2. Положення пункту 1 застосовуються: (a) з дати, про яку йдеться у статті 10, для нових терміналів
для завантаження автоцистерн, залізничних цистерн та/або суден;
(b) протягом трьох років з дати, про яку йдеться у статті 10,
для існуючих терміналів для завантаження автоцистерн, залізничних
цистерн та/або суден, якщо пропускна спроможність більше 150000
тон/рік;
(c) протягом шести років з дати, про яку йдеться у статті 10,
для існуючих терміналів для завантаження автоцистерн та
залізничних цистерн, якщо пропускна спроможність більше 25000
тон/рік;
(d) протягом дев'яти років з дати, про яку йдеться у статті
10, для всіх інших існуючих вантажних установок на терміналах для
завантаження автоцистерн та залізничних цистерн.
3. Через дев'ять років після дати, про яку йдеться у статті
10, вимоги щодо застосування обладнання для завантаження знизу,
викладене у Додатку II, застосовується до всіх вантажних платформ
для автоцистерн на всіх терміналах крім виключень, що викладені в
пункті 4. 4. Шляхом часткової відміни пункти 1 та 3 не застосовуються: (a) до існуючих терміналів з пропускною спроможністю менш
10000 тон/рік, а також
(b) до нових терміналів з пропускною спроможністю менш 5000
тон/рік, які розташовані на невеликих віддалених островах.
Держави-члени інформують Комісію про термінали, яких
стосуються такі відміни, у звітах, про які йдеться у статті 9. 5. Королівство Іспанія може надавати такі відміни на один рік
з обмеженого періоду, який встановлено у пункті 2 (b).
Стаття 5
Мобільні ємності
1. Мобільні ємності проектуються та експлуатуються відповідно
до наступних вимог: (a) мобільні ємності проектуються та експлуатуються таким
чином, щоб залишкові випари залишалися в ємності після
розвантаження нафти;
(b) мобільні ємності, в яких постачається нафта на сервісні
станції та термінали, мають проектуватися та експлуатуватися таким
чином, щоб приймати та утримувати повернені випари з установок для
зберігання на сервісних станціях або терміналах. Для залізничних
цистерн вимагається лише, щоб вони постачали нафту на сервісні
станції або термінали, де використовується проміжне зберігання
випарів;
(c) виключно для реалізації через запобіжні клапани, випари,
вказані вище у підпунктах (a) та (b), утримуються в мобільних
ємностях до перевантаження на терміналі.
Якщо після розвантаження нафти мобільна ємність потім
використовується для продуктів, інших ніж нафта, у випадку якщо
перетворення випарів або проміжне зберігання випарів не можливе,
може дозволятися вентиляція у географічній зоні, де викиди не
зможуть спричинити значних екологічних проблем та шкоди здоров'ю; (d) компетентні органи держав-членів повинні гарантувати, що
автоцистерни регулярно випробуються на щільність пари, а також що
клапани вакууму/тиску на всіх мобільних ємностях періодично
перевіряються на безперебійне функціонування.
2. Положення пункту 1 застосовуються: (a) з дати, про яку йдеться у статті 10, для нових
автоцистерн, залізничних цистерн та суден;
(b) протягом трьох років з дати, про яку йдеться у статті 10,
для існуючих залізничних цистерн та суден, якщо вони
завантажуються на терміналі, до якого застосовуються положення
статті 4 (1);
(c) для існуючих автоцистерн, якщо вони модифіковані для
завантаження знизу відповідно до специфікацій, викладених у
Додатку IV.
3. Шляхом часткової відміни положення пункту 1, підпунктів
(a), (b) і (c) не застосовуються до втрат випарів, що трапляються,
при здійсненні вимірів з використанням вимірювального стержня на: (a) існуючих мобільних ємностях; та (b) нових мобільних ємностях, що введені в експлуатацію
протягом чотирьох років із дати, встановленої статтею 10.
Стаття 6
Завантаження установок
для зберігання на сервісних станціях
1. Обладнання для завантаження та зберігання проектується та
експлуатується відповідно до технічних положень Додатка III. Ці положення призначені для зменшення загальних річних втрат
нафти, що виникають при завантаженні установок для зберігання на
сервісних станціях та складають менш 0,01 цільового еталонного
значення в/в у відсотках від пропускної спроможності. Держави-члени можуть застосовувати або вимагати більш
"жорстоких" заходів на їхній території або у географічній зоні, де
встановлено, що такі заходи необхідні для захисту здоров'я людини
або екологічна ситуація потребує спеціальних умов. Держави-члени можуть прийняти технічні заходи для зменшення
нафтових втрат інших, ніж ті, що встановлені у Додатку III, якщо
такі альтернативні заходи продемонструють, щонайменш, таку ж
ефективність. Держави-члени інформують інші держави-члени та Комісію про
будь-які існуючі заходи або про будь-які спеціальні заходи, про
які йдеться в цьому пункті, які вони мають намір вжити, а також
про підстави для їхнього вживання. 2. Положення пункту 1 застосовуються: (a) з дати, про яку йдеться у статті 10, для нових сервісних
станцій;
(b) протягом трьох років з дати, про яку йдеться у статті 10:
- для існуючих сервісних станцій з пропускною
спроможністю більше 1000 куб.м/рік;
- для існуючих сервісних станцій, відповідно до їхньої
пропускної спроможності, які розташовані під житловими кварталами
або робочими зонами;
(c) протягом шести років з дати, про яку йдеться у статті 10,
для існуючих сервісних станцій з пропускною спроможністю більше
500 куб.м/рік;
(d) протягом дев'яти років з дати, про яку йдеться у статті
10, для всіх інших існуючих сервісних станцій.
3. Шляхом часткової відміни пункти 1 і 2 не застосовуються до
сервісних станцій з пропускною спроможністю менш 100 куб.м/рік. 4. Для сервісних станцій з річною пропускною спроможністю
менш 500 куб.м/рік держави-члени можуть дозволяти часткові відміни
вимог пункту 1, якщо сервісна станція розташована у географічній
зоні або на території, де випарні викиди не завдають шкоди
навколишньому середовищу або здоров'ю людини. Держави-члени докладно інформують Комісію у формі звітів, про
які йдеться у статті 9, про зони, до яких вони застосовують такі
часткові відміни, а також про всі зміни у цих сферах. 5. Королівство Нідерланди може дозволяти часткові відміни у
графіку, що встановлений у пункті 2, за наступних умов: - заходи, що вимагаються в цій статті, упроваджуються як
частина більш масштабної існуючої національної програми для
сервісних станцій, яка одночасно направлена на вирішення різних
екологічних проблем, таких як забруднення води, атмосфери, землі
та забруднення відходами, і упровадження яких здійснюється суворо
за графіком; - графік може тільки відрізнятися максимум двома роками, усі
програми мають бути виконані у межах часу, встановленого у пункті
2 (d); - Комісію інформують про рішення щодо відхилення від графіка,
встановленого пунктом 2, включаючи повну інформацію про масштаб та
кінцевий строк часткової відміни. 6. Королівство Іспанія та Португальська Республіка можуть
дозволяти часткову відміну на один рік строків, встановлених у
пункті 2 (b).
Стаття 7
Зміни та доповнення до Додатків
За винятком обмежених значень, про які йдеться у Додатку II,
пункт 2, зміни та доповнення, необхідні при прийнятті Додатків до
цієї Директиви для технічного прогресу, приймаються відповідно до
процедури, викладеної у статті 8.
Стаття 8
Комітет
1. Комісії надає допомогу Комітет, що складається з
представників держав-членів та очолюється представником Комісії. 2. Представник Комісії подає комітетові проект заходів, що
мають вживатися. Комітет надає свій висновок щодо проекту в межах
часу, встановленого головою відповідно до терміновості справи.
Висновок надається більшістю, як встановлено у статті 148 (2)
Угоди ( 994_017 ), у випадку рішень, які вимагаються від Ради для
прийняття за пропозицією Комісії. Голоси представників
держав-членів у комітеті підраховуються у спосіб, встановлений у
цій статті. Голова не голосує. 3. Комісія приймає розглянуті заходи, якщо вони відповідають
висновку комітету. Якщо розглянуті заходи не відповідають висновку комітету або
якщо висновок не надано, Комісія невідкладно подає до Ради
пропозицію щодо заходів, що мають вживатися. Рада діє
кваліфікованою більшістю. 4. Якщо, по закінченні трьох місяців з дати їхнього
направлення, Рада не діяла, запропоновані заходи приймаються
Комісією.
Стаття 9
Моніторінг та звітування
Звітування щодо упровадження цієї Директиви встановлюється
відповідно до процедури, встановленої у статті 5 Директиви Ради
91/692/ЄЕС від 23 грудня 1991 року стосовно стандартизації та
раціоналізації звітностей щодо упровадження певних Директив по
екології (8). Комісію запрошують супроводжувати її перший звіт,
якщо доцільне, пропозиціями щодо змін та доповнень цієї Директиви,
включаючи, зокрема, поширення сфери дії контролю випарів та систем
відновлювання для вантажних установок та суден. _______________
(8) OJ N L 377, 31.12.1991, p. 48.
Стаття 10
Впровадження до національного законодавства
1. Держави-члени вводять в дію закони, регламенти та
адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви,
до 31 грудня 1995 року. Вони надалі інформують про це Комісію. Якщо ці заходи прийняті державами-членами, вони повинні
містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким
посиланням у випадку офіціальної публікації. Методи здійснення
такого посилання встановлюються державами-членами. 2. Держави-члени направляють до Комісії тексти положень
національного законодавства, які вони прийняли у сфері, що
охоплюється цією Директивою.
Стаття 11
Кінцеве положення
Цю Директиву адресовано державам-членам.
Здійснено у Брюсселі, 20 грудня 1994 року.
Від імені Європейського Парламенту
Президент К. Хенш
Від імені Ради
Президент К. Кінкель
Додаток I
Вимоги до установок для зберігання на терміналах
1. Надземна зовнішня стінка та кришка резервуарів повинні
бути окрашені у колір із загальним радіальним тепловим відбиванням
у 70% або більше. Ці роботи можуть бути заплановані для виконання
як частина звичайних циклів технічного догляду резервуарів
протягом трьох років. Держави-члени можуть дозволяти часткове
виключення з цього положення, де необхідно, для захисту
спеціальних ландшафтних зон, які визначені національною владою. Це положення не застосовується до резервуарів, які з'єднані з
установкою для перетворення випарів, що відповідає вимогам,
встановленим у Додатку II, пункт 2. 2. Резервуари зі зовнішньою плаваючою кришкою повинні бути
обладнані первинним ущільненням, що охоплює кільцевий простір між
стінкою резервуара та зовнішнім периметром плаваючої кришки, та
вторинним ущільненням, закріпленім над первинним. Ущільнення мають
конструюватися таким чином, щоб досягти 95% загального збору
випарів або вище, що порівнюється з відповідним резервуаром з
фіксованою кришкою, який не має контролю за збором випарів (це є
резервуаром з фіксованою кришкою з запобіжним клапаном
вакууму/тиску). 3. Усі нові установки для зберігання на терміналах, де
вимагається перетворення випарів відповідно до статті 4 Директиви
(див. Додаток II), мають бути: (a) резервуарами з фіксованою кришкою, з'єднаними з
установкою для перетворення випарів, що відповідають вимогам
Додатка II; або
(b) сконструйовані з плаваючою кришкою, як зовнішньою так і
внутрішньою, обладнаною первинним та вторинним ущільненнями, як
вимагається у пункті 2.
4. Існуючи резервуари з фіксованою кришкою повинні також: (a) бути з'єднані з установкою по перетворенню випарів,
відповідно до вимог Додатка II; а також
(b) мати внутрішню плаваючу кришку з первинним ущільненням,
що призначене для досягнення 90% загального збору випарів або
вище, у порівнянні з відповідним резервуаром з фіксованою кришкою
без контролю за випарами.
5. Вимоги щодо контролю збору випарів, вказані у пунктах 3 і
4, не застосовуються до резервуарів з фіксованою кришкою на
терміналах, де дозволяється проміжне зберігання випарів,
відповідно до Додатка II, пункт 1.
Додаток II
Вимоги до завантажувальних та
розвантажувальних установок на терміналах
1. Вилучення випарів з мобільної ємності, що завантажується,
здійснюється через щільну паронепроникливу систему до установки по
перетворенню випарів для регенерації на терміналі. Це положення не застосовується до цистерн із верхнім
завантаженням до тих пір, поки цю систему дозволено. На терміналах, де завантажують нафту на судна, може
використовуватися установка по спалюванню випарів замість
установки по перетворенню випарів, якщо друга не небезпечна або
технічно неможлива через обсяги перетворених випарів. Вимоги щодо
атмосферних викидів від установки по перетворенню випарів також
застосовуються до установки по спалюванню випарів. На терміналах з пропускною спроможністю менш 25000 тон/рік
проміжні сховища випарів можуть замінюватися установками по
перетворенню випарів безпосередньо на терміналі. 2. Середня концентрація парів на виході з установки по
перетворенню випарів, яка необхідна для розрідження протягом
процесу, не повинна перевищувати 35 г/звичайний куб. м (Зкм) у
будь-яку годину. Для установок по перетворенню випарів, що введені
в експлуатацію до 1 січня 1993 року, Сполучене Королівство може
дозволяти часткове виключення для обмеженого значення 35 г/Зкм у
будь-яку годину, встановлену у цьому Додатку, за наступних умов: - установка відповідає обмеженому значенню 50 г/Зкм на
будь-яку годину виміру відповідно до специфікації, встановленої у
цьому Додатку; - часткова відміна втрачає чинність не пізніше дев'яті років
з дати, про яку йдеться у статті 10 Директиви; - Комісію повідомляють про кожну установку, що підпадає під
цю часткову відміну, включаючи інформацію про їхню пропускну
спроможність та про випарні викиди з установки. Компетентні органи держав-членів повинні забезпечувати
запровадження вимірів, методів аналізу та їхньої частоти. Виміри повинні провадитися протягом повного робочого дня
(мінімум сім годин) при звичайній пропускній спроможності. Виміри можуть бути безперервними або періодичними. Якщо
застосовуються періодичні виміри, необхідно здійснювати щонайменш
чотири виміри у годину. Загальна вимірювальна помилка для обладнання, що
використовується, калібрації газу та процедури не повинна
перевищувати 10% вимірюваного значення. Обладнання, що використовується, має бути спроможним
виконувати вимірні зосередження, щонайменш, 3 г/Зкм. Точність повинна складати, щонайменш, 96% вимірюваного
значення. 3. Компетентні органи держав-членів повинні забезпечити, щоб
з'єднувальні лінії та трубопровідне устаткування регулярно
перевірялися на витік. 4. Компетентні органи держав-членів повинні забезпечити, щоб
вантажні операції зупинялися на платформі у випадку витоку
випарів. Для зупинення цих операцій на платформі повинне бути
встановлено обладнання. 5. Якщо дозволяється верхнє завантаження мобільних ємностей,
вивід вантажного рукава має залишатися біля дна мобільній ємності
для уникнення від верхнього наливу.
Додаток III
Вимоги до вантажних та зберігаючих установок
на сервісних станціях та терміналах, де
здійснюється проміжне зберігання випарів
Випари, що утворюються при постачанні нафти у зберігаючі
установки на сервісних станціях та в ємності з фіксованою кришкою,
які використовуються для проміжного зберігання випарів, повинні
повертатися через щільну паронепроникливу систему до мобільної
ємності, що постачає нафту.
Додаток IV
Специфікації до завантаження знизу, збору випарів
та захист від переповнення європейських автоцистерн
1. З'єднання 1.1. З'єднувальний вузол для рідких речовин на
завантажувальному рукаві має бути гніздовою муфтою з внутрішньою
різьбою, яка зчіплюється з 4-дюймовим (101,6 мм) вхідним (опорним)
адаптером, який розміщено на автотранспортному засобі, як
визначено Рекомендованою Практикою API 1004, Сьоме Видання,
листопад 1988 р. Завантаження знизу та перетворення випарів для
автоцистерн типу MC-306 (Розділ 2.1.1.1 - Тип адаптеру, що
використовується для завантаження знизу). 1.2. З'єднувальний вузол забору випарів на шлангу забору
випарів, що знаходиться на вантажній платформі, має бути
кривошипно-нарізною гніздовою муфтою, яка зчіплюється з 4-дюймовим
(101,6 мм) кривошипно-нарізним вхідним адаптером, розташованим на
автотранспортному засобі, як визначено Рекомендованою Практикою
API 1004, Сьоме Видання, листопад 1988 р. Завантаження знизу та
перетворення випарів для автоцистерн типу MC-306 (Розділ 4.1.1.2 -
Адаптер забору випарів). 2. Умови завантаження. 2.1. Звичайна швидкість завантаження рідини повинна бути 2300
л/хвилину (максимальна 2500 л/хвилину) на вантажному рукаві. 2.2. Якщо термінал працює у піковому режимі, його системі
забору випарів на вантажній платформі, включаючи установку по
перетворенню випарів, дозволяється генерувати максимальний
протитиск 55 мілібар з боку адаптеру збору випарів на
автотранспортному засобі. 2.3. Всі дозволені автотранспортні засоби зі завантаженням
знизу мають табличку з технічними даними, де визначена максимальна
кількість вантажних рукавів, які можуть працювати одночасно,
забезпечуючи, що не буде ніякого випару у відсіках клапанів тиску
та вакууму при максимальному зворотному тиску на установці 55
мілібар, як передбачено пунктом 2.2. 3. Виявлення зв'язку земля/переповнення. Вантажна платформа
повинна бути обладнана блоком контролю виявлення переповнення,
який, якщо з'єднаний з автотранспортним засобом, має забезпечувати
роботу в безпечному режимі завантаження та має спеціальні сенсори,
що виявляють перевищений рівень завантаження. 3.1. Автотранспортний засіб має бути з'єднаний з контрольним
блоком на платформі через 10-штиривий стандартний електричний
з'єднувач. Вхідний з'єднувач має бути вмонтованим в автотранспортному
засобі, а гніздовий (що охоплює) з'єднувальний блок (муфта) має
прикріплюватися до гнучкого вивідного кінця, з'єднаного з
контрольним блоком, встановленим на платформі. 3.2. Детектори, що вказують вищий рівень завантаження, на
автотранспортному засобі мають бути як 2-провідними
терморезисторними датчиками, 2-провідними оптичними датчиками,
5-провідними оптичними датчиками, так і сумісними еквівалентами,
що забезпечують безпечну роботу системи. (Примітка: терморезистори
повинні мати від'ємний температурний коефіцієнт). 3.3. Контрольний блок, що розміщується на платформі, має бути
підхожим як для 2-провідних, так і для 5-провідних систем
автотранспортних засобів. 3.4. Автотранспортний засіб має приєднуватися до платформи
через спільний зворотний провід сенсорів, що показують
переповнення, який приєднується до 10 штирю на вхідному
з'єднувальному вузлі через шасі автотранспортного засобу. 10 штир
на гніздовому блоці приєднується до контуру контрольного блоку,
який має бути з'єднаним із заземленням платформи. 3.5. Усі дозволені автотранспортні засоби зі завантаженням
знизу повинні мати табличку з технічними даними (див. п. 2.3.),
яка визначає тип встановлених сенсорів, що вказують переповнення
(наприклад, 2- провідний чи 5-провідний). 4. Розташування з'єднань. 4.1. Конструкція пристроїв завантаження рідини та відбору
випарів на вантажній платформі повинна базуватися на наступному
обмуруванні транспортних з'єднань. 4.1.1. Висота центральної лінії адаптерів рідини повинна
бути: максимум 1,4 метра (без вантажу); мінімум 0,5 метра (з
вантажем), переважна висота складає від 0,7 до 1,0 метра. 4.1.2. Горизонтальний простір адаптерів має бути не менш 0,25
метрів (переважний мінімальний простір 0,3 метра). 4.1.3. Усі адаптери рідини повинні бути розміщені переважно
не перевищуючи 2,5 метрів у довжині. 4.1.4. Адаптер забору випарів повинен бути розміщений
переважно праворуч від адаптерів рідини та на висоті, що не
перевищує 1,5 метрів (без вантажу) та не менш 0,5 метрів (з
вантажем). 4.2. З'єднувальний вузол земля/переповнення повинен бути
розташований праворуч від адаптерів рідини та забору випарів на
висоті не вище 1,5 метрів (без вантажу) і не менш 0,5 метрів (з
вантажем). 4.3. Вище вказані вузли повинні бути розташовані тільки з
одного боку автотранспортного засобу. 5. Захисне блокування. 5.1. Зупинення (блокування) земля/переповнення. Вантажні
роботи не повинні дозволятися до тих пір, поки не буде дозвільного
сигналу від комбінованого контрольного блоку земля/переповнення. У разі, якщо існує переповнення або втрачено заземлення
автотранспортного засобу, контрольний блок на платформі зачиняє
вантажний контрольний клапан платформи. 5.2. Зупинення забору випарів. Вантажні роботи не повинні
дозволятися до тих пір, поки рукав забору випарів не буде
приєднаний до автотранспортного засобу, а також якщо існує вільне
проходження для переміщення випарів із автотранспортного засобу до
установки системи забору випарів.
Офіційний Журнал L 365, 31.12.1994, p. 0024-0033 Фінське спеціальне видання ...: Розділ 12, Том 2, стор. 0196 Шведське спеціальне видання...: Розділ 12, Том 2, стор. 0196
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...