Директива 94/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу "Про умови надання та [...]
Європейський Союз; Директива, Міжнародний документ від 30.05.199494/22/ЄС
Документ 994_506, поточна редакція — Прийняття від 30.05.1994
 

                        Директива 94/22/ЄС 
Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу
"Про умови надання та використання дозволів на пошук,
розвідування та видобуток вуглеводнів"
від 30 травня 1994 року

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ та РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, Враховуючи положення Договору про створення Європейського
Економічного Співтовариства ( 994_017 ), зокрема, статті 57 (2),
перше і третє речення, статті 66 та статті 100a даного Договору, Враховуючи пропозиції Європейської Комісії (1), Враховуючи позиції Комітету з соціально-економічних питань
(2), Діючи у відповідності до процедури, встановленої статтею 189,
пункт Б Договору ( 994_017 ) (3), _______________
(1) OJ N C 139, 02.06.1592 р., стор. 12.
(2) OJ N C 19, 25.01.1993 р., стор. 128.
(3) Позиція Європейського парламенту від 18 листопада 1992 р.
(OJ N C 337, 21.12.1992 р., стор. 14). Спільна позиція Ради ЄС від
22 грудня 1993 р. (OJ N C 101, 09.04.1994 р., стор. 14) та Рішення
Європейського парламенту від 9 березня 1994 р.
Беручи до уваги, що внутрішній ринок охоплює територію без
внутрішніх кордонів і забезпечує вільне переміщення товарів,
послуг, громадян та капіталу; Беручи до уваги необхідність прийняття відповідних заходів
для забезпечення його функціонування; Беручи до уваги, що в своїй резолюції від 16 вересня 1986 р.
(4) Рада ЄС визначила одним з завдань енергетичної політики
Співтовариства та країн - членів Співтовариства поглиблення
інтеграції та розвиток вільної, без перешкод, торгівлі на
енергетичному ринку з метою підвищення надійності постачання,
скорочення видатків та підвищення економічної
конкурентоспроможності; _______________
(4) OJ N C 241, 25.09.1986 р., стор. 1.
Беручи до уваги, що забезпечення вуглеводнями Співтовариства
в значній мірі залежить від імпортних поставок; Беручи до уваги рекомендації щодо необхідності заохочення
пошуку, розвідки та видобутку вуглеводневих ресурсів на території
Співтовариства в найбільш ефективний спосіб; Беручи до уваги, що держави-члени мають суверенітет і
суверенні права на вуглеводневі ресурси на своїх територіях; Беручи до уваги, що Співтовариство приєдналося до Конвенції
Організації Об'єднаних Націй про прийняття Закону про використання
морських ресурсів; Беручи до уваги, що необхідно вжити заходів для забезпечення
недискримінаційного допуску та здійснення діяльності, пов'язаної з
пошуком, розвідуванням та видобутком вуглеводнів, на умовах, що
сприяють розвитку конкуренції в цій галузі і, таким чином,
сприяють пошуку, розвідуванню та видобутку вуглеводневих ресурсів
в країнах - членах Співтовариства у найбільш ефективний спосіб та
посиленню інтеграції на внутрішньому енергетичному ринку; Беручи до уваги, що для досягнення поставленої мети необхідно
запровадити єдині правила, які забезпечують рівні умови для
отримання дозволів на пошук, розвідування та видобуток вуглеводнів
всім організаціям, які мають у своєму розпорядженні необхідні
ресурси; Беручи до уваги, що дозволи повинні надаватися на основі
об'єктивних, опублікованих критеріїв; Беручи до уваги, що умови надання дозволів повинні бути
завчасно доведеними до відома всіх організацій, які беруть участь
у встановлених процедурах; Беручи до уваги, що країни - члени Співтовариства повинні
зберігати за собою право обмеження допуску до здійснення
зазначених видів діяльності з міркувань захисту державних
інтересів та висувати в якості умови надання зазначеного допуску
отримання фінансової компенсації або компенсації у вигляді частки
видобутих вуглеводнів, причому умови отримання такої компенсації
не повинні передбачати втручання в управління організаціями; Беручи до уваги необхідність застосування цього права на
недискримінаційній основі; Беручи до уваги, що, за винятком зобов'язань, пов'язаних з
застосуванням цього права, необхідно вжити заходів для
попередження випадків висунення перед організаціями інших умов і
зобов'язань, не обгрунтованих з точки зору належного виконання
зазначених видів діяльності; Беручи до уваги, що діяльність організацій підлягає контролю
тільки в обсягах, необхідних для забезпечення дотримання ними цих
умов і зобов'язань; Беручи до уваги, що розміри дільниць, на які видається
дозвіл, та термін чинності дозволу повинні обмежуватись з метою
запобігання резервування виключних прав за однією організацією на
дільницю, пошук, розвідування та видобуток ресурсів на якій може
бути здійснений більш ефективно за умови участі кількох
організацій; Беручи до уваги, що країни - члени Співтовариства повинні
користуватися в третіх країнах режимом, аналогічним режиму,
створеному для організацій третіх країн в країнах - членах
Співтовариства в силу даної Директиви; Беручи до уваги, що за необхідності будуть розроблені
відповідні процедури з цього питання; Беручи до уваги, що ця Директива стосується дозволів, наданих
після дати, до якої країни - члени Співтовариства зобов'язуються
прийняти відповідні закони, законодавчі, нормативні та підзаконні
акти на виконання даної Директиви; Беручи до уваги, що Директива Ради ЄЕС 90/531/ЄЕС від 17
вересня 1990 р. про процедури постачання організацій в галузях
водопостачання, енергопостачання, транспорту та телекомунікацій
(1) та Директива Ради ЄЕС 93/38/ЄЕС від 14 червня 1993 р., що
координує процедури постачання організацій в галузях
водопостачання, енергопостачання, транспорту та телекомунікацій
(2), стосуються підприємств енергетичного комплексу в частині
матеріального забезпечення, постачання робіт та послуг; _______________
(1) OJ N L 297, 29.10.1990 р., стор. 1
(2) OJ N L 199, 09.08.1993 р., стор. 84.
Беручи до уваги, що застосування альтернативних угод,
передбачених статтею 3 Директиви 90/531/ЄЕС, обумовлено, зокрема,
положенням, що дозвіл на застосування таких угод повинен
надаватися країною - членом Співтовариства на недискримінаційній
та прозорій основі; Беручи до уваги, що країна - член Співтовариства дотримується
цієї умови, якщо це не суперечить положенням даної Директиви;
беручи до уваги настійну необхідність внесення поправок до
Директиви 90/531/ЄЕС; Беручи до уваги, що стаття 36 Директиви 90/531/ЄЕС передбачає
перегляд її положень через 4 роки в світлі нових обставин,
зокрема, стану відкритості ринку та рівня конкуренції, в сфері, що
регулюється зазначеною Директивою. Перегляд сфери, що регулюється
зазначеною Директивою, стосується розвідування та видобутку
вуглеводнів; Беручи до уваги, що Данія знаходиться в особливих умовах
через її зобов'язання по проведенню переговорів стосовно можливого
продовження діяльності після закінчення терміну концесії, наданої
8 липня 1962 р. на території, що повинні бути передані 8 липня
2012 р., і Данії, таким чином, буде дозволено не застосовувати
положення даної Директиви в частині, що стосується цих територій, ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ ПРО НАСТУПНЕ:
Стаття 1
Термінологія для цілей даної Директиви: 1. "Компетентні органи" - органи державної влади, визначені в
статті 1(1) Директиви 90/531/ЄЕС, відповідальні за надання
дозволів та/або моніторинг їх використання; 2. "Організація" - фізична або юридична особа, або група
осіб, яка звертається або може звернутися за отриманням дозволу
або має такий дозвіл; 3. "Дозвіл" - норма законодавчого, нормативного або
підзаконного акта, або положення угоди чи інструмент, засобами
яких компетентні органи країн - членів Співтовариства надають
організації виключне право на здійснення, на її власний розсуд і
ризик, робіт з пошуку, або розвідування, або видобутку вуглеводнів
на певній географічній ділянці. Дозвіл може бути надано на
здійснення кожного виду діяльності окремо або один на кілька видів
діяльності; 4. "Державна організація" - державне підприємство відповідно
до визначення в статті 1 (2) Директиви 90/531/ЄЕС.
Стаття 2
1. Країни - члени Співтовариства зберігають за собою право
самостійно визначати ділянки, розташовані на їхній території, які
можуть бути надані для здійснення діяльності з пошуку,
розвідування та видобутку вуглеводнів. 2. Які б ділянки не було надано для здійснення видів
діяльності, передбачених в пункті 1, країни - члени Співтовариства
повинні забезпечити, щоб ставлення до всіх організацій в частині
надання доступу та здійснення цих видів діяльності базувалося на
недискримінаційних засадах. Однак країни - члени Співтовариства можуть відмовити, з
причин державної безпеки, в наданні допуску та здійсненні цих
видів діяльності будь-якій організації, яка фактично знаходиться
під контролем третіх країн або громадян третіх країн.
Стаття 3
1. Країни - члени Співтовариства повинні вжити всіх
необхідних заходів для забезпечення такої процедури надання
дозволу, яка б дозволила всім зацікавленим організаціям подати
заявки відповідно до пункту 2 або пункту 3 далі. 2. Процедура може бути розпочата: а) з ініціативи компетентних органів шляхом оголошення про
подання заявок, опублікованого в "Офіційному часописі
Європейського Співтовариства" (Офіційний часопис of European
Communities) не менше, ніж за 90 днів до дати завершення прийому
заявок; б) або ж шляхом оголошення про подання заявок, опублікованого
в "Офіційному часописі Європейського Співтовариства", за фактом
подання заявки однією з організацій, зі збереженням чинності
положень пункту 1 статті 2. Інші зацікавлені організації повинні
мати термін подання заявки не менше 90 днів з дати оголошення. В оголошенні необхідно зазначити тип дозволу, географічні
ділянки або ділянку, на яку, або частину якої, приймаються, або
можуть прийматися, заявки, а також дата або термін, до (протягом)
якого надається дозвіл. Якщо перевага віддається заявкам, поданим організаціями, що
представляють собою фізичну або юридичну особу, оголошення повинне
містити необхідну примітку. 3. Країни - члени Співтовариства можуть надавати дозвіл без
ініціювання процедури, описаної в пункті 2, якщо ділянка, на яку
отримано заявку на дозвіл: а) надана у використання на постійній основі; б) була предметом процедури, описаної в пункті 2, однак за
результатами конкурсу дозвіл надано не було; в) йдеться про ділянку, від якої організація відмовилася і
яка не підпадає автоматично під дію пункту (а). Країна - член Співтовариства, яка хоче застосувати положення
цього підпункту, повинна протягом 3 місяців після прийняття даної
Директиви або, у випадку країни - члена Співтовариства, яка ще не
запровадила такої процедури, негайно, опублікувати оголошення в
"Офіційному часописі Європейського Співтовариства" з зазначенням,
які ділянки на її території можуть бути надані в розпорядження
організацій відповідно до цього пункту і де можна отримати
докладну додаткову інформацію. Будь-які суттєві зміни до наданої
інформації повинні бути предметом нового оголошення. Однак заявки
на отримання дозволу відповідно до положень даного пункту не
можуть розглядатися, доки не буде опубліковано відповідного
оголошення, що відповідає зазначеним тут вимогам. 4. Країна - член Співтовариства може вирішити не
застосовувати положення пункту 1 у випадку та за умови, що з
геологічних або виробничих міркувань є виправданим надання дозволу
на певну ділянку організації, яка має дозвіл на суміжну ділянку. В
такому випадку, відповідна країна-член Співтовариства повинна
забезпечити можливість для організацій, що мають дозвіл на
будь-які інші суміжні ділянки, подати заявку та достатні терміни
для її підготовки. 5. Наступне не слід класифікувати як надання дозволу в
інтерпретації пункту 1: а) надання дозволу тільки з причини зміни назви або власників
організації, що є володарем чинного дозволу, зміни структури цієї
організації або переуступки дозволу; б) надання дозволу організації, яка має дозвіл іншої форми,
володіння яким передбачає право на дозвіл, що надається; в) рішення компетентного органу, яке прийняте в межах дозволу
(незалежно від того, був наданий цей дозвіл до чи після дати,
зазначеної в статті 14) і стосується початку, припинення,
подовження або закінчення діяльності або подовження терміну
чинності самого дозволу. 6. Незалежно від ініціації процедури, зазначеної в пункті 2,
країни - члени Співтовариства залишають за собою право відмовити у
наданні дозволу, якщо використання такого права не веде до
дискримінації організацій.
Стаття 4
Країни - члени Співтовариства вживуть всіх необхідних заходів
для: а) якщо географічні ділянки не були делімітовані на основі
попереднього геометричного розподілу території, конфігурація
ділянок буде визначатися таким чином, щоб забезпечити якомога
кращі, з технічної та економічної точки зору, умови для здійснення
діяльності. У випадку, якщо дозвіл було надано на основі процедур,
визначених в пункті 2 статті 3, для визначення конфігурації та
розміру ділянок необхідно застосовувати об'єктивні критерії з
доведенням їх до відома організацій до того, як будуть подані
заявки; б) термін чинності дозволу не повинен перевищувати терміну,
достатнього для виконання тих видів діяльності, на здійснення яких
видається дозвіл. Однак компетентні органи можуть подовжити термін
дозволу, якщо передбачений ним термін виявився недостатнім для
завершення відповідного виду діяльності і якщо зазначена
діяльність здійснювалася відповідно до умов дозволу; в) організації не мають виключних прав на здійснення
діяльності на географічній території, на яку вони отримали дозвіл,
довше, ніж необхідно для належного виконання діяльності, на яку
вони отримали дозвіл.
Стаття 5
Країни - члени Співтовариства вживуть всіх необхідних заходів
для: 1. Дозволи надаються на основі критеріїв, що в будь-якому
випадку визначають: а) технічні та фінансові ресурси організацій; б) спосіб, в який вони пропонують здійснення пошукових,
розвідувальних робіт та/або розробки відповідної географічної
ділянки; а також в разі необхідності: в) ціну, яку організація готова заплатити для отримання
дозволу, якщо дозвіл виставлено на конкурс; г) якщо, після оцінки відповідно до критеріїв (а), (б) і,
якщо має місце, (в), дві або більше заявок мають однакові шанси,
інший відповідний об'єктивний і недискримінаційний критерій, щоб
зробити остаточний вибір між ними. При оцінці поданих заявок компетентні органи можуть також
брати до уваги випадки неефективності або безвідповідальності,
проявлені заявниками протягом здійснення діяльності в період
чинності попередніх дозволів. Якщо компетентні органи обумовлюють надання дозволу певною
структурою організації, вони повинні визначати ці умови на основі
об'єктивних і недискримінаційних критеріїв. Якщо компетентні органи визначають оператора організації,
якій вони можуть надати дозвіл, це визначення повинне грунтуватися
на об'єктивних і недискримінаційних критеріях. Критерії відбору підлягають визначенню і опублікуванню в
"Офіційному часописі Європейського Співтовариства" до початку
терміну подання заявок. Країни - члени Співтовариства, які вже
опублікували критерії відбору в своїх офіційних часописах, при
публікації в "Офіційному часописі Європейського Співтовариства"
можуть обмежитися посиланням на відповідну публікацію в
національних офіційних часописах. Однак будь-які зміни в критеріях
підлягають публікації в повному обсязі в "Офіційному часописі
Європейського Співтовариства". 2. Умови та вимоги стосовно здійснення або припинення
діяльності, що застосовуються до кожного виду дозволу відповідно
до норм законодавчих, нормативних або підзаконних актів, чинних на
момент подання заявок, які передбачені дозволом або є
передумовами, які приймають до того, як буде надано дозвіл,
встановлюються та надаються для ознайомлення всім зацікавленим
організаціям в будь-який час. У випадках, передбачених підпунктом
(а), пункту (2) статті 3, вони можуть бути надані для ознайомлення
тільки з дати, з якої приймаються заявки на отримання дозволу. 3. Будь-які зміни, що вносяться до умов та вимог під час
чинності процедури, необхідно повідомляти всім зацікавленим
організаціям. 4. Критерії, умови та вимоги, визначені даною статтею,
повинні застосовуватися на недискримінаційній основі. 5. Організація, заявка якої на отримання дозволу не була
задоволеною, може, якщо вона того бажає, отримати інформацію про
причини прийнятого рішення.
Стаття 6
1. Країни - члени Співтовариства повинні забезпечити, щоб
умови та вимоги, зазначені в пункті 2 статті 5, та докладні
зобов'язання по використанню спеціальних дозволів визначалися
виключно необхідністю забезпечення належного здійснення діяльності
на ділянці, на яку подається заявка на отримання дозволу, шляхом
застосування пункту 2, або внесення фінансового внеску, або
внесення внеску у формі вуглеводнів. 2. Країни - члени Співтовариства можуть, якщо це викликано
міркуваннями державної безпеки, безпеки для населення, охорони
здоров'я, безпеки транспорту, захисту довкілля, захисту
біологічних ресурсів та національних скарбів, які мають художнє
історичне або археологічне значення, безпеки споруд та робітників,
раціонального використання вуглеводневих ресурсів (наприклад,
ступінь вичерпаності запасів або оптимізація їх вилучення з надр)
або необхідності забезпечення надходжень до державного бюджету,
накласти додаткові умови та вимоги на здійснення видів діяльності,
визначених в пункті 1 статті 2. 3. Правила сплати внесків, передбачених пунктом 1, в тому
числі будь-які вимоги щодо участі держави повинні визначатися
країнами - членами Співтовариства в такий спосіб, щоб забезпечити
незалежність управління організаціями. Однак, якщо умовою надання дозволу є участь держави у
здійсненні діяльності, якщо право на управління державною часткою
передано юридичній особі або держава самостійно управляє своєю
часткою, юридична особа та держава приймають на себе всі права та
обов'язки, що виникають у зв'язку з цією часткою, пропорційно її
розміру, за умови, що юридична особа, або держава, не є суб'єктом
інформації та не використовує свого права голосу в частині
прийняття рішень стосовно джерел постачання організацій; за умови,
що юридична особа або держава, разом з будь-якою державною
організацією або організаціями, не використовує своєї більшості
голосів для впливу на процес прийняття рішень з інших питань, і
голосування держави або юридичної особи грунтується виключно на
прозорих, об'єктивних, недискримінаційних засадах і не перешкоджає
прийняттю керівництвом організації рішень, що грунтуються на
нормальних принципах комерційної доцільності. Однак положення попереднього підпункту не повинні стати
перешкодою для юридичної особи або держави виступити проти рішень
організації, що є власником дозволу, які суперечать умовам та
вимогам, передбаченим дозволом, в частині політики раціонального
використання природних ресурсів та захисту фінансових інтересів
держави. Можливість непогодження з рішенням керівництва повинна
застосовуватися у недискримінаційний спосіб, особливо, якщо
йдеться про рішення щодо здійснення інвестицій та вибору джерел
постачання організацій. Якщо управління державною часткою доручено
юридичній особі, яка, в свою чергу, володіє іншим дозволом, країна
- член Співтовариства повинна поставити юридичній особі умову
ведення окремого обліку її комерційної діяльності та діяльності в
якості управляючого державною часткою, та гарантувати відсутність
інформаційних потоків між частиною юридичної особи, відповідальною
за управління державною часткою, та частиною юридичної особи, яка
отримала дозвіл від свого імені. Однак у випадку, якщо частина
юридичної особи, відповідальна за управління державною часткою,
залучає частину юридичної особи, яка володіє дозволом, в якості
консультанта, вона може розкрити будь-яку інформацію, необхідну
для здійснення консультаційних робіт. Власників дозволів, яких
стосується розкрита інформація, необхідно завчасно поінформувати
про зміст інформації, яку буде надано в цьому випадку, та
передбачити достатній термін для подання протесту. 4. Країни - члени Співтовариства повинні забезпечити, щоб
контроль діяльності організацій, яким надано дозвіл, здійснювався
тільки в обсягах, необхідних для забезпечення дотримання
організаціями умов, вимог та зобов'язань, передбачених пунктом 1.
Зокрема вони повинні вжити необхідних заходів, які визнавали б
недійсними будь-які норми законодавчих, нормативних або
підзаконних актів, положення угод або дії з боку підприємств, які
вимагають від організацій надання інформації про її майбутні або
існуючі джерела постачання, за винятком вимоги компетентних
органів в рамках виконання положень статті 36 Договору
( 994_017 ) (про Створення Європейського Економічного
Співтовариства).
Стаття 7
Зі збереженням чинності положень, що стосуються або містяться
в індивідуальних дозволах, та положень, передбачених підпунктом
(б) пункту 5 статті 3, положення законодавчих, нормативних та
підзаконних актів, які зберігають право на отримання дозволу на
конкретну географічну ділянку, розташовану на території країни -
члена Співтовариства, за однією організацією, повинні бути визнані
відповідною країною - членом Співтовариства як такі, що втратили
чинність, до 1 січня 1997 р.
Стаття 8
1. Країни - члени Співтовариства повинні інформувати
Європейську Комісію про будь-які труднощі загального характеру, з
якими стикаються, де юре або де факто, організації в отриманні
допуску або здійсненні діяльності з пошуку, розвідування та
видобутку в третіх країнах, про які їм стало відомо. Країни -
члени Співтовариства та Комісія повинні забезпечити захист
конфіденційності комерційної інформації. 2. Комісія зобов'язується надати звіт Європейському
парламенту та Раді Європейського Союзу до 31 грудня 1994 р., а
також на регулярній основі в майбутньому, про становище
організацій в третіх країнах та про стан будь-яких переговорів,
розпочатих у відповідності до пункту 3 з тими країнами або в
рамках міжнародних організацій. 3. У випадку, якщо Комісія встановить зі звітів, передбачених
пунктом 2, або на основі інформації іншого походження, що третя
країна не забезпечує організаціям Співтовариства в частині
допуску або здійснення діяльності, передбаченої пунктом 1, режиму,
аналогічного тому режиму, який Співтовариство забезпечує для
організацій цієї країни, Комісія повинна подати Співтовариству
пропозиції на отримання відповідного доручення для проведення
переговорів з метою забезпечення аналогічних конкурентних
можливостей для організацій Співтовариства. Рада повинна прийняти
відповідне рішення кваліфікованою більшістю. 4. При виникненні обставин, передбачених пунктом 3, Комісія
може в будь-який час звернутися до Ради ЄС з пропозицією дозволити
одній або кільком країнам - членам Співтовариства відмовити у
наданні дозволу організації, яка фактично контролюється
відповідною третьою країною та/або громадянами цієї третьої
країни. Комісія може висунути таку пропозицію з своєї власної
ініціативи або на прохання країни - члена Співтовариства. Рада ЄС повинна якнайскоріше прийняти рішення кваліфікованою
більшістю голосів. 5. Заходи, що приймаються на виконання положень даної статті,
не відміняють зобов'язань Співтовариства в рамках будь-яких
міжнародних угод, що регулюють допуск та здійснення діяльності з
пошуку, розвідування та видобутку вуглеводнів.
Стаття 9
Кожна країна - член Співтовариства зобов'язується публікувати
та направляти в Комісію щорічний звіт, який містить інформацію про
географічні ділянки, відкриті для пошуку, розвідування та
видобутку, надані дозволи, перелік організацій, що отримали
дозвіл, та їх склад, а також оцінювані запаси вуглеводневих
ресурсів на її території. Це положення на зобов'язує країни - члени Співтовариства
публікувати інформацію, що має комерційну цінність та є
конфіденційною.
Стаття 10
Країни - члени Співтовариства, не пізніше 1 травня 1995 р.,
повинні повідомити Комісію, які органи є компетентними. Країни -
члени Співтовариства повинні негайно повідомляти Комісію про
будь-які зміни. Комісія повинна опублікувати перелік компетентних
органів, а також будь-які зміни, внесені до переліку, в
"Офіційному часописі Європейського Співтовариства".
Стаття 11
Ця Директива стосуються дозволів, які надано після дати,
визначеної в статті 14.
Стаття 12
Статтю 3 Директиви 90/531/ЄЕС необхідно доповнити таким
пунктом:
"5. В частині експлуатації географічних ділянок з метою
пошуку нафти або газу для подальшого видобутку, пункти з 1 по 4
слід застосовувати наступним чином з дати, коли відповідна країна
- член Співтовариства виконає положення Директиви Європейського
парламенту та Ради ЄС 94/22/ЕС від 30 травня стосовно умов надання
та використання дозволів на пошук, розвідування та видобуток
вуглеводнів (*); а) умови, що визначаються пунктом 1, слід вважати
задоволеними, починаючи зі зазначеної там дати, зі збереженням
чинності пункту 3; б) починаючи зі зазначеної дати, країна - член
Співтовариства, про яку йдеться в пункті 4, зобов'язана надавати
інформацію тільки про ті положення законодавства, що стосуються
виконання умов, зазначених в пунктах 2 і 3. (*) OJ No. L 164, 30.06.1994 р., стор. 3."
Стаття 13
Положення статей 3 і 5 не розповсюджуються на нові дозволи,
надані Данією до 31 грудня 2012 р. стосовно ділянок, які
передаються 8 липня 2012 р. після закінчення терміну чинності
дозволу, наданого 8 липня 1962 р. Нові дозволи повинні надаватися
на об'єктивних та недискримінаційних засадах. Дана стаття не повинна створювати прецедентів для країн -
членів Співтовариства.
Стаття 14
До 1 липня 1995 р. країни - члени Співтовариства повинні
прийняти законодавчі, нормативні та підзаконні акти на виконання
положень даної Директиви. Про виконання всіх необхідних заходів
вони повинні поінформувати Комісію. Прийняті країнами - членами
Співтовариства законодавчі документи повинні містити посилання на
дану Директиву або ж супроводжуватися відповідним посиланням при
офіційній публікації. Спосіб такого посилання визначають країни -
члени Співтовариства самостійно.
Стаття 15
Дана Директива набуває чинності з дати її публікації з
"Офіційному часописі Європейського Співтовариства".
Стаття 16
Дану Директиву адресовано країнам - членам Європейського
Союзу.
Підписано в Брюсселі 30 травня 1994 р.
Від Європейського парламенту Голова Е. Клепш
Від Ради Європейського Союзу Голова С. Сімітіс
Енергетичне законодавство:
Том 2. Збірник правових актів Європейського Союзу.
К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...