Декларація Комітету міністрів Ради Європи "Про рівноправність жінок та чоловіків"
Рада Європи; Декларація, Міжнародний документ від 16.11.1988
Документ 994_903, поточна редакція — Прийняття від 16.11.1988
 

                            Декларація 
Комітету міністрів Ради Європи
Про рівноправність жінок та чоловіків

ПРИЙНЯТО
Комітетом Міністрів
на 83 сесії
від 16 листопада 1988 р.

Держави - члени Ради Європи,
1. Нагадуючи про те, що рівноправність жінок та чоловіків
належить до основних прав людини, і це право закріплене в якості
основного в багатьох міжнародних документах, в яких ці права
записані, і які забезпечуються національними конституціями і
законами;
2. Пам'ятаючи про свої зобов'язання - згідно Статуту Ради
Європи ( 994_001 ) - поважати ці основні права;
3. Будучи переконаними, що людство може збагачуватись і
розвиватись, лише якщо будуть враховуватись прагнення, інтереси і
таланти представників кожної статі;
4. Констатуючи, що в сучасному суспільстві між жінками та
чоловіками існує нерівність de jure та de facto;
5. Усвідомлюючи той факт, що дискримінація за ознакою статі в
політичній, економічній, соціальній, освітній, культурній та в
багатьох інших сферах стає на перешкоді визнанню, використанню та
здійсненню прав людини та основних свобод;
6. Будучи переконаними в тому, що для досягнення справжньої
рівноправності жінок та чоловіків слід проводити глобальну
політику, і до цієї політики мають бути залучені органи влади,
групи осіб та окремі особи;
I. Підтверджують свої зобов'язання щодо принципу
рівноправності жінок та чоловіків, який є основною умовою
демократії та вимогою соціальної справедливості;
II. Засуджують будь-які прояви переваги однієї статі над
іншою, оскільки вони призводять до вкорінення ідеї про вищість або
підлеглість однієї статі у відношенні до протилежної та
виправдовують верховенство чи панування однієї статі над іншою;
III. Висловлюють жаль з приводу недовикористання суспільством
людських ресурсів, що є результатом ставлення та дій противників
рівноправності статей;
IV. Схвалюють діяльність, яка проводилась і проводиться на
світовому, регіональному та національному рівнях з метою
досягнення рівноправності жінок та чоловіків;
V. Стверджують свої волевиявлення та зобов'язання:
а. продовжувати та розвивати політику, метою якої є
досягнення справжньої рівноправності жінок та чоловіків в усіх
сферах життя;
б. продовжувати роботу в рамках Ради Європи для досягнення
справжньої рівноправності жінок та чоловіків;
в. сприяти усвідомленню вимог демократії та прав людини з
огляду на рівноправність жінок та чоловіків;
VI. Заявляють, що напрямки діяльності, які мають бути
запроваджені для досягнення цієї мети, повинні надати жінці та
чоловіку однакову правоздатність і однакові можливості реалізації
їхньої правоздатності, а також розвивати індивідуальні здібності
та таланти. В цих напрямках діяльності потрібно передбачити
відповідні заходи - включаючи і тимчасові спеціальні заходи, які
спрямовані на прискорення встановлення реальної рівноправності
жінок та чоловіків, - зокрема, коли йдеться про:
а. захист особистих прав;
б. участь у політичному, економічному, соціальному та
культурному житті;
в. доступ до державних посад усіх рівнів;
г. доступ до освіти і свободу у виборі початкової та
подальшої загальноосвітньої і професійної підготовки;
д. права у подружньому житті;
е. викорінення насильства у сім'ї та суспільстві;
є. права та обов'язки по відношенню до дітей;
ж. доступ до всіх професій, зайнятість роботою та заробітну
плату;
з. сприяння економічній незалежності;
і. доступ до інформації;
VII. Підкреслюють те значення, яке відіграють для здійснення
зазначених вище напрямків діяльності забезпечені належним чином
інформування та освіта громадян, а також формування у них знань
про несправедливість та пагубні наслідки нерівноправності,
нерівного ставлення та нерівних можливостей, так само як і
необхідність постійно пильнувати з метою запобігання або
виправлення будь-яких проявів або форм дискримінації за ознакою
статі;
VIII. Запросити держави-члени, які ще цього не здійснили,
стати сторонами:
а. Протоколу N 7 до Конвенції про захист прав людини та
основних свобод ( 995_004 ), а також Європейської соціальної
хартії ( 994_300 ) та Додаткового протоколу до неї ( 994_807 );
б. Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх
форм дискримінації щодо жінок ( 995_207 );
та застосовувати Найробійські перспективні напрямки
діяльності для покращення становища жінок, які було прийнято
Світовою конференцією задля вивчення та оцінки результатів
проголошеного Організацією Об'єднаних Націй десятиріччя для жінок:
рівноправність, розвиток та мир (Найробі, Кенія,
15-26 липня 1985 року).

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...