Директива Ради 91/271/ЄЕС "Про очистку міських стічних вод" від 21 травня 1991 року [...]
ЄЕС; Директива, Вимоги, Міжнародний документ від 21.05.199191/271/ЄЕС
Документ 994_911, поточна редакція — Прийняття від 21.05.1991
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                    Директива Ради 91/271/ЄЕС 
"Про очистку міських стічних вод"
від 21 травня 1991 року
(укр/рос)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського
Економічного Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, його
статтю 130s ,
Беручи до уваги пропозицію Комісії(1),
Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту(2),
Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету(3),
Оскільки Резолюцією Ради від 28 червня 1998 року про захист
Північного моря та інших водойм у Співтоваристві(4) Комісії
запропоновано подати пропозиції стосовно заходів, яких потрібно
вжити на рівні Співтовариства, з очистки міських стічних вод;
---------------- (1) OB N C 1, 4.1.1990, C. 20 та OB N C 287, 15.11.1990,
C. 11.
(2) OB N C 260, 15.10.1990, C. 185.
(3) OB N C 168, 10.7.1990, C. 36.
(4) OB N C 209, 9.8.1988, C. 3.
Оскільки забруднення внаслідок недостатньої очистки стічних
вод в одній з держав-членів часто впливає на якість води в інших
державах-членах; оскільки, відповідно до статті 130r, вжиття
заходів на рівні Співтовариства є необхідним;
Оскільки, з метою уникнення згубного впливу недостатньо
очищених міських стічних вод на навколишнє природне середовище,
виникає загальна необхідність вторинної очистки міських стічних
вод;
Оскільки є необхідність встановлення більш жорстких вимог до
очистки стічних вод в екологічно уразливих зонах; оскільки в
деяких менш екологічно уразливих зонах первинну очистку стічних
вод можна вважати достатньою;
Оскільки промислові стічні води, які надходять в системи
каналізації стічних вод, а також скид стічних вод і видалення
осаду із підприємств з очистки міських стічних вод
підпорядковуються правилам та нормам і/або спеціальним дозволам;
Оскільки промислові стоки від деяких галузей промисловості,
що піддаються біологічному розкладанню, і які перед скидом у
водойми не потрапляють на підприємства з очистки стічних вод,
повинні відповідати спеціальним вимогам;
Оскільки потрібно заохочувати рециклінг осаду, який
утворюється при очистці стічних вод; оскільки скид осадів в
поверхневі водойми слід поступово припинити;
Оскільки необхідно проводити моніторинг очисних підприємств,
водойм, в які скидаються стоки, та використання осадів, щоб
гарантувати, що навколишнє природне середовище захищене від
негативного впливу скиду стічних вод;
Оскільки важливо надати громадськості інформацію щодо очистки
стічних вод та осадів у формі періодичних звітів;
Оскільки держави-члени повинні заснувати та представити
Комісії національні програми з імплементації цієї Директиви;
Оскільки Комітет буде заснований з метою надання допомоги
Комісії з питань імплементації цієї Директиви та її адаптації до
технічного прогресу,
УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1
Ця Директива стосується збору, очистки та скиду міських
стічних вод, а також очистки та скиду стічних вод від певних
галузей промисловості.
Метою Директиви є захист навколишнього природного середовища
від негативного впливу вищевказаних скидів стічних вод.
Стаття 2
Для цілей цієї Директиви вказані нижче терміни мають такі
значення:
1. міські стічні води: побутові стічні води або суміш
побутових і промислових стічних вод і/або дощових вод;
2. побутові стічні води: стічні води житлових кварталів і
комунальних підприємств, основним джерелом яких є метаболізм
людини та побутова діяльність;
3. промислові стічні води: будь-які стічні води, які
скидаються з суб'єктів власності, що використовуються для торгівлі
або виробництва, і які не є побутовими відходами або дощовими
водами.
4. агломерація: територія, на якій концентрація населення
та/або економічної діяльності є достатньою для каналізації стічних
вод і переправки їх до підприємства з очистки стічних вод або
місця їх остаточного скиду;
5. система каналізації: система труб, яка використовується
для збору та транспортування стічних вод;
6. 1 п.е. (популяційний еквівалент): навантаження органічними
речовинами, які підлягають біологічному розкладенню, з п'ятиденним
біохімічним споживанням кисню (БСК5), що дорівнює 60 грам кисню на
день;
7. первинна очистка: очистка міських стічних вод за допомогою
фізичних та/або хімічних процесів, включаючи осідання
суспендованих частинок твердих речовин, або інших процесів, в яких
БСК5 у вихідних стічних водах перед скидом зменшено щонайменше на
20%, а кількість суспендованих частинок твердих речовин у вихідних
стічних водах зменшено щонайменше на 50%.
8. вторинна очистка: очистка міських стічних вод за допомогою
процесу, що як правило включає біологічну очистку із вторинним
осіданням, або іншого процесу, який забезпечує додержання вимог,
визначених у Таблиці 1 Додатку I;
9. належна очистка: очистка міських стічних вод за допомогою
будь-якого процесу та/або системи скиду, після якої в водоймі, в
яку ці води скидаються після очистки, забезпечується дотримання
відповідних стандартів якості води і умов, передбачених цією та
іншими Директивами Співтовариства;
10. осад: залишковий осад, очищений чи неочищений, що
походить від підприємств з очистки міських стічних вод;
11. евтрофікація: збагачення води поживними речовинами,
особливо сполуками азоту та/або фосфору, що призводить до
прискореного росту водоростей та вищих форм рослинного життя,
внаслідок чого виникає небажане порушення балансу організмів у
воді, а також зниження її якості;
12. естуарій: перехідна зона в гирлі ріки між прісною водою
та прибережними морськими водами. Держави-члени визначають
зовнішні (в напрямку до моря) межі естуаріїв для цілей цієї
Директиви в рамках програми імплементації відповідно до положень
частини 1 та 2 статті 17;
13. прибережні води: води, які знаходяться за межами лінії
найбільшого відпливу або за зовнішніми межами естуарію.
Стаття 3
1. Держави-члени забезпечують всі агломерації системами
каналізації міських стічних вод,
- до 31 грудня 2000 року - ті агломерації, популяційний
еквівалент яких дорівнює або перевищує 15 000, та
- до 31 грудня 2005 року - ті агломерації, популяційний
еквівалент яких становить 2 000 - 15 000.
Що стосується скидів міських стічних вод у водойми, які
вважаються "уразливими зонами" за визначенням, наведеним в
статті 5, держави-члени забезпечують встановлення систем
каналізації до 31 грудня 1998 року у агломераціях з п.е. більшим
за 10 000.
Якщо створення системи каналізації не виправдовує себе через
те, що її впровадження не буде корисним для навколишнього
природного середовища або пов'язане з надмірними витратами,
повинні використовуватися індивідуальні або інші відповідні
системи, які забезпечують такий самий рівень захисту довкілля.
2. Системи каналізації, описані в частині 1, повинні
відповідати вимогам частини (А) Додатку I. Комісія може змінити ці
вимоги. Такі заходи, призначені для зміни несуттєвих положень цієї
Директиви, повинні ухвалюватися відповідно до підконтрольної
регламентованої процедури, зазначеної у частині 3 статті 18.
Стаття 4
1. Держави-члени забезпечують вторинну або еквівалентну їй
очистку міських стічних вод, які потрапляють в системи
каналізації, в такі строки:
- до 31 грудня 2000 року - для всіх стоків агломерацій з п.е.
більшим за 15 000,
- до 31 грудня 2005 року - для всіх стоків агломерацій з
п.е.. від 10 000 до 15 000,
- до 31 грудня 2005 року - для стоків, які скидаються в
прісноводні водойми та естуарії з агломерацій з п.е. від 2 000 до
10 000.
2. Очистка міських стічних вод, які скидаються у водойми,
розташовані у високогорних регіонах (понад 1500 метрів над рівнем
моря), де складно застосовувати ефективну біологічну очистку через
низькі температури, може проводитися без чіткого дотримання вимог
частини 1 за умови наявності висновку детального дослідження про
відсутність негативного впливу цих стоків на навколишнє природне
середовище.
3. Стоки, які скидаються з підприємств з очистки міських
стічних вод, описаних в частині 1 та 2, повинні відповідати
вимогам, визначеним в частині В Додатку I. Комісія може змінити ці
вимоги. Такі заходи, призначені для зміни несуттєвих положень цієї
Директиви, повинні ухвалюватися відповідно до підконтрольної
регламентованої процедури, зазначеної у частині 3 статті 18.
4. Навантаження речовинами, виражене в п.е., обчислюється
виходячи з максимального середнього за тиждень навантаження
речовинами в стоках, що поступають на очисні споруди протягом
року, за виключенням особливих ситуацій, наприклад, таких, що
виникають внаслідок сильних дощів.
Стаття 5
1. Для цілей частини 2 держави-члени до 31 грудня 1993 року
визначають уразливі зони відповідно до критеріїв, встановлених в
Додатку II.
2. Держави-члени гарантують, що до 31 грудня 1998 року міські
стічні води, які надходять до систем каналізації з агломерацій з
п.е. понад 10 000, будуть перед скидом в уразливих зонах
піддаватися більш ретельній обробці, ніж та, що описана в
статті 4.
3. Стічні води, які скидатимуться з очисних підприємств,
описані в частині 2, повинні виконувати відповідні вимоги,
визначені в частині В Додатку I. Комісія може змінити ці вимоги.
Такі заходи, призначені для зміни несуттєвих положень цієї
Директиви, повинні ухвалюватися відповідно до підконтрольної
регламентованої процедури, зазначеної у частині 3 статті 18.
4. Як альтернатива, вимоги для окремих підприємств, визначені
в частині 2 та 3, можуть не застосовуватися в уразливих зонах,
якщо можна показати, що мінімальний відсоток зменшення загального
навантаження речовинами, що потрапляють до всіх очисних
підприємств даного регіону, складає як мінімум 75% щодо загальної
частки фосфору та принаймні 75% щодо загальної частки нітрогену.
5. Стоки, які скидаються з очисних споруд, розташованих на
відповідних водозбірних територіях уразливих зон, і які
забруднюють ці регіони, підпадають під вимоги частини 2, 3 та 4.
Якщо водозбірна територія розташована повністю чи частково на
території іншої держави-члена, то застосовуються умови статті 9.
6. Держави-члени гарантують поновлення переліку уразливих зон
не рідше одного разу на чотири роки.
7. Держави-члени гарантують в семирічний термін після того,
як зону буде визнано уразливою внаслідок перегляду відповідно до
частини 6, забезпечити в ньому виконання вищевказаних вимог.
8. Держава-член не повинна визначати уразливі зони для цілей
цієї Директиви, якщо на всій її території забезпечується очистка
стічних вод з дотриманням вимог, встановлених в частині 2, 3 та 4.
Стаття 6
1. Для цілей частини 2 держави-члени можуть до
31 грудня 1993 року визначити менш уразливі зони відповідно до
критеріїв, встановлених в Додатку II.
2. Стоки агломерацій з п.е. від 10 000 до 150 000 в
прибережні морські води та агломерацій з п.е. від 2 000 до 10 000
в естуарії, розташовані в регіонах, описаних в частині 1, можуть
піддаватися менш ретельній обробці, ніж описано в статті 4, за
умови, що:
- ці стоки піддаватимуться хоча б первинній обробці, як
визначено в частині 7 статті 2 згідно з процедурами контролю,
встановленими в частині D Додатку I,
- всебічні дослідження покажуть, що ці стоки не матимуть
негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Держави-члени надають Комісії всю необхідну інформацію
стосовно вищезгаданих досліджень.
3. Якщо Комісія вважає, що умови, визначені в частині 2, не
виконані, вона повинна подати Комітету відповідну пропозицію.
4. Держави-члени не рідше одного разу на чотири роки
поновлюють перелік менш уразливих зон.
5. Держави-члени в семирічний термін після того, як зону буде
виключено з переліку менш уразливих, забезпечують виконання в
цьому регіоні відповідних вимог частини 4 та 5.
Стаття 7
Держави-члени до 31 грудня 2005 року забезпечують належну
очистку міських стічних вод перед їх скидом, відповідно до вимог
частини 9 статті 2 в таких випадках:
- для стоків агломерацій з п.е. меншим ніж 2 000 в
прісноводні водойми та естуарії,
- для стоків агломерацій з п.е. меншим ніж 10 000 в
прибережні морські води.
Стаття 8
1. Держави-члени можуть у виключних випадках, пов'язаних з
проблемами технічного характеру, і для географічно визначених груп
населення подати до Комісії спеціальне прохання про надання
додаткового часу для виконання вимог статті 4.
2. У цьому проханні, яке має бути належним чином
обґрунтоване, описуються технічні труднощі, що мають місце, і
пропонується програма дій з відповідним графіком, дотримання якого
приведе до досягнення мети цієї Директиви. Цей графік необхідно
включити до програми імплементації, яка зазначена в статті 17.
3. Поважними вважаються лише причини технічного характеру, і
додатковий час, який зазначено в частині 1, може не продовжуватися
довше 31 грудня 2005 року.
4. Комісія переглядає прохання та приймає необхідні заходи
відповідно дорегулятивної процедури, встановленої в частині 2
статті 18.
5. За виняткових обставин, коли буде доведено, що більш
ретельна очистка не буде корисною для довкілля, стічні води
агломерацій з п.е. понад 150 000, розташованих в менш уразливих
регіонах, перед скидом можуть піддаватися обробці, передбаченій в
статті 6 для стічних вод агломерацій з п.е. від 10 000 до 150 000.
У таких випадках держави-члени попередньо подають до Комісії
відповідну документацію. Комісія перевіряє ситуацію та вживає
заходів відповідно до процедури, встановленої в частині 2
статті 18.
Стаття 9
Якщо водойми на території, яка знаходиться під юрисдикцією
однієї з держав-членів, зазнали негативного впливу від скиду
стічних вод на території іншої держави-члена, то держава-член,
водойми якої зазнали негативного впливу, може повідомити про це
іншу державу-члена та Комісію.
Зацікавлені держави-члени повинні створити, при необхідності
за участі Комісії, концепцію для визначення джерел скидів стічних
вод, які спричинили виникнення ситуації, та заходи, які слід вжити
щодо цих джерел для захисту водойм і забезпечення дотримання вимог
цієї Директиви.
Стаття 10
Держави-члени повинні гарантувати, що підприємства з очистки
міських стічних вод, які засновані для забезпечення відповідності
вимогам статей 4, 5, 6 та 7, проектуються, будуються,
експлуатуються та обслуговуються таким чином, щоб забезпечити
належне функціонування за нормальних місцевих кліматичних умов.
При проектуванні цих підприємств слід враховувати сезонні
коливання навантажень на них речовинами.
Стаття 11
1. Держави-члени гарантують, що до 31 грудня 1993 року скиди
промислових стічних вод до систем каналізації та підприємств з
очистки міських стічних вод будуть здійснюватися у відповідності з
чинними правилами та/або спеціальними дозволами, встановленими
компетентними органами або відповідними установами.
2. Правила та/або спеціальні дозволи повинні відповідати
вимогам частини С Додатку I. Комісія може змінити ці вимоги. Такі
заходи, призначені для зміни несуттєвих положень цієї Директиви,
повинні ухвалюватися відповідно до підконтрольної регламентованої
процедури, зазначеної у частині 3 статті 18.
3. Правила та спеціальні дозволи регулярно переглядаються і
за необхідності змінюються.
Стаття 12
1. Очищені стічні води повторно використовуються, якщо це
доцільно. Причому таким чином, щоб мінімізувати їх негативний
вплив на навколишнє природне середовище.
2. Компетентні органи або відповідні установи гарантують, що
подальше використання стічних вод після їх очистки буде
здійснюватися у відповідності з чинними правилами та/або
спеціальними дозволами.
3. Правила та/або дозволи щодо скидів стічних вод, які
запроваджуються з метою виконання вимог пункту 2 стосовно скидів у
прісноводні водойми та естуарії агломерацій з п.е. від 2 000 до
10 000 та всіх скидів стічних вод агломерацій з п.е. понад 10 000,
повинні містити умови, які задовольняють відповідні вимоги
частини В Додатку I. Комісія може змінити ці вимоги. Такі заходи,
призначені для зміни несуттєвих положень цієї Директиви, повинні
ухвалюватися відповідно до підконтрольної регламентованої
процедури, зазначеної у частині 3 статті 18.
4. Правила та/або дозволи мають регулярно переглядаються і за
необхідності змінюватися.
Стаття 13
1. Держави-члени гарантують, що до 31 грудня 2000 року
промислові стічні води, які підлягають біологічному розкладенню, з
підприємств, що належать до промислових секторів, вказаних в
Додатку III, з п.е. понад 4 000, які перед скидом у водойми не
направляються на очисні споруди, відповідатимуть умовам,
визначеним чинними правилами та/або спеціальними дозволами, які
встановлюються компетентними органами або відповідними установами.
2. До 31 грудня 1993 року компетентні органи або відповідні
установи кожної з держав-членів встановлюють вимоги щодо скиду
стічних вод, відповідно до специфіки відповідних промислових
секторів.
3. Комісія до 31 грудня 1994 року виконує порівняння вимог
держав-членів. Вона публікує звіт про результати порівняння та, за
необхідності, вносить відповідні пропозиції.
Стаття 14
1. Осад, який утворюється під час очистки стічних вод, якщо
це доцільно, використовується повторно. Причому таким чином, щоб
мінімізувати його негативний вплив на навколишнє природне
середовище.
2. Компетентні органи або відповідні установи гарантують, що
до 31 грудня 1998 року подальше використання осаду з очисних
підприємств здійснюється у відповідності з загальними правилами,
або реєструється чи ліцензується.
3. Держави-члени гарантують, що до 31 грудня 1998 року скиди
осаду у поверхневі води з кораблів, трубопроводів або будь-яким
іншим чином буде поступово припинено.
4. До припинення використання форм скиду осаду, перелічених в
пункті 3, держави-члени гарантують, що загальна кількість
токсичних, стійких або біоакумулюючих матеріалів в осадах, які
скидатимуться в поверхневі води, буде ліцензуватися і прогресивно
зменшуватиметься.
Стаття 15
1. Компетентні органи або відповідні установи проводять
моніторинг:
- скидів стічних вод із міських очисних підприємств з метою
здійснення контролю за дотриманням вимог частини В Додатку I у
відповідності з процедурами контролю, встановленими в частині D
Додатку I,
- кількості і складу осадів, які скидаються в поверхневі
води.
2. Компетентні органи або відповідні установи проводять
моніторинг водойм, в які скидаються стічні води з міських очисних
споруд та безпосередньо з підприємств, як описано в статті 13, в
тих випадках, коли можна очікувати, що середовище, яке приймає
стічні води, зазнає значного впливу.
3. В тих випадках, коли скиди стічних вод підпадають під
положення статті 6, а також при скидах осадів в поверхневі
водойми, держави-члени проводять моніторинг та інші необхідні
дослідження для підтвердження того, що скиди не мають негативного
впливу на навколишнє природне середовище.
4. Інформація, зібрана компетентними органами або
відповідними установами відповідно до частини 1, 2 та 3,
зберігається у відповідній державі-члені і надається Комісії не
пізніше ніж через шість місяців з моменту отримання запиту.
5. Посібники щодо проведення моніторингу, зазначеного в
частині 1, 2 та 3, можуть складатися Комісією у відповідності з
регулятивною процедурою, встановленою в частині 2 статті 18.
Стаття 16
Без шкоди імплементації положень Директиви Ради 90/313/ЕЄС
від 7 червня 1990 року стосовно свободи доступу до інформації про
навколишнє природне середовище(1), держави-члени гарантують, що
відповідні органи або установи раз на два роки публікуватимуть
звіти про скидання стічних вод та осаду в підзвітних їм регіонах.
Ці звіти одразу після публікації передаються Комісії
державами-членами.
---------------- (1) OB N L 158, 23.6.1990, C. 56.
Стаття 17
1. Держави-члени до 31 грудня 1993 року створюють програми
для імплементації цієї Директиви.
2. Держави-члени до 30 червня 1994 надають Комісії інформацію
щодо цих програм.
3. Держави-члени, при необхідності, кожні два роки до
30 червня надають Комісії поновлену інформацію, зазначену в
частині 2.
4. Комісія відповідно до регулятивної процедури, зазначеної у
частині 2 статті 18, повинна визначити методи та форми, які
використовуватимуться для звітів про національні програми.
Будь-які зміни до цих методів та форм приймаються відповідно до
тієї ж процедури.
5. Комісія кожні два роки переглядає та оцінює інформацію,
отриману у відповідності з вимогами частини 2 та 3, і публікує
відповідний звіт.
Стаття 18
1. Комісії допомагає Комітет.
2. У разі посилання на цю частину, повинні застосовуватися
статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС(1), беручи до уваги положення
його статті 8. Період, встановлений у частині 6 статті 5 Рішення
1999/468/ЄС, складає три місяці.
---------------- (1) Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, що
встановлює процедури здійснення імплементаційних повноважень, які
надаються Комісії (OB L 184, 17.7.1999, C. 23).
3. У разі посилання на цю частину мають застосовуватися
частини з 1 по 4 статті 5а та стаття 7 Рішення 1999/468/ЄС, беручи
до уваги положення його статті 8.
Стаття 19
1. Держави-члени ухвалюють необхідні закони, підзаконні акти
та адміністративні положення для виконання цієї Директиви не
пізніше 30 червня 1993 року та повідомляють про це Комісію.
2. Якщо держави-члени ухвалюють положення, зазначені у
частині 1, то вони повинні містити посилання на цю Директиву або
супроводжуватись даним посиланням у разі їхньої офіційної
публікації. Методи розробки зазначеного посилання визначаються
державами-членами.
Стаття 20
Цю Директиву адресовано державам-членам.

Додаток I

ВИМОГИ ДО МІСЬКИХ СТІЧНИХ ВОД

A. Системи каналізації(1)
На системи каналізації розповсюджуються вимоги щодо очистки
стічних вод.
Проектування, будівництво та експлуатація систем каналізації
проводяться з використанням провідних технологій, уникаючи
надмірних витрат, враховуючи:
- об'єм та характеристики міських стічних вод,
- запобігання витокам стічних вод,
- обмеження забруднення водойм, в які скидаються стічні води,
внаслідок переповнення зливових каналізацій.
B. Скиди стічних вод з міських очисних підприємств у
водойми(1)
1. Підприємства з очистки стічних вод проектуються або
модифікуються таким чином, щоб існувала можливість відбору проб
неочищених та очищених стічних вод перед скидом у водойми.
2. Стічні води, які скидаються з міських очисних підприємств
і підлягають очистці згідно зі статтею 4 та 5, повинні відповідати
вимогам, визначеним в Таблиці 1.
3. Стічні води, які скидаються з міських очисних підприємств
до тих уразливих зон, які піддаються евтрофікації, як описано в
частині (а) розділу A Додатку II, повинні крім того відповідати
вимогам, встановленим у Таблиці 2 цього Додатку.
4. Більш жорсткі вимоги, ніж вказані в Таблиці 1 та/або в
Таблиці 2 застосовуються в тих випадках, якщо вимагається, щоб
стічні води задовольняли вимоги інших відповідних Директив.
5. Місця скиду міських стічних вод повинні по можливості
обиратися таким чином, щоб мінімізувати вплив стічних вод на
водойму, в яку вони скидаються.
---------------- (1) Враховуючи, що на практиці неможливо побудувати
каналізації та очисні підприємства у такий спосіб, щоб усі стічні
води можна було б очистити у разі виникнення таких ситуацій, як,
наприклад, надзвичайно сильні зливи, держави-члени визначають
заходи з обмеження забруднення, яке може виникнути у випадку
переливання зливових стічних вод. Такі заходи можуть базуватися на
коефіцієнтах розчинення або на потенціалі витрат води у суху
погоду, або можуть визначати певне прийнятне число переливань
зливових стічних вод.
C. Промислові стічні води
Промислові стічні води, які надходять до систем каналізації
та міських очисних підприємств підлягають попередній очистці з
метою:
- захистити здоров'я персоналу, який працює з системами
каналізації та на очисних підприємствах,
- запобігти псуванню обладнання систем каналізації, очисних
підприємств і супутнього обладнання,
- гарантувати, що робота підприємств з очистки міських
стічних вод і обробка осадів проходитимуть без відхилень,
- гарантувати, що скиди стічних вод з очисних підприємств не
матимуть негативного впливу на навколишнє природне середовище,
- гарантувати, що осад можна буде вилучити безпечним та
прийнятним для довкілля способом.
D. Стандартні методи моніторингу та оцінювання результатів
1. Держави-члени гарантують використання такого методу
моніторингу, який відповідатиме принаймні тому рівню вимог, який
викладено нижче.
Методи, альтернативні тим, що визначені в частині 2, 3 та 4,
можуть використовуватися за умови, що отримані результати будуть
еквівалентними.
Держави-члени надають Комісії будь-яку необхідну інформацію
стосовно методу, який вони використовують. Якщо Комісія вважає, що
умови, визначені в частині 2, 3 та 4 не виконуються, вона подає до
Ради відповідну пропозицію.
2. З метою моніторингу відповідності стічних вод, які
скидаються у водойми, вимогам, встановленим в цій Директиві,
необхідно відбирати середньопропорційні зразки, або такі зразки,
що регулюються за часом (раз на 24 години) у тому ж самому чітко
визначеному місці стоку і, при необхідності, на вході на очисні
підприємства.
Для мінімізації деградації проб за час, який проходить від їх
відбору до аналізу, застосовуються правильні міжнародні
лабораторні методи.
3. Мінімальна щорічна кількість проб визначається, виходячи з
розміру очисних підприємств, і ці проби відбираються з регулярними
інтервалами протягом року:
- п.е. від 2000 до 9999: 12 проб протягом першого року.
чотири проби протягом
наступних років, якщо можна
визначити, що якість води
протягом першого року
відповідає положенням
Директиви;
якщо результати однієї з
чотирьох проб виявляться
незадовільними, в наступному
році слід відібрати 12 проб.
- п.е. від 10000 до 49999: 12 проб
- п.е. понад 50000 24 проби
4. Передбачається, що очищені стічні води відповідають певним
параметрам, якщо для кожного окремо взятого параметру результати
проб води показують наступну відповідність зі значенням параметру:
(а) для параметрів, визначених в Таблиці 1 та частині 7
статті 2, максимальна кількість проб, які можуть не відповідати
вказаним вимогам, вираженим в концентраціях та/або відсотках
зменшення, вказана в Таблиці 3;
(b) для параметрів Таблиці 1, виражених в концентраціях,
результати проб, які не відповідають вимогам, і які були відібрані
за нормальних робочих умов, не повинні відрізнятися від
параметричних величин більш ніж на 100%. Для параметричних
величин, виражених в концентраціях відносно загальної кількості
суспендованих твердих речовин, допускаються відхилення до 150%;
(с) для параметрів, визначених в Таблиці 2, середньорічне
значення проб для кожного параметру повинно відповідати заданим
параметричним величинам.
5. Граничні значення якості досліджуваної води не повинні
братися до уваги, якщо вони є результатом незвичайних ситуацій,
таких як надмірні опади.
Таблиця 1: Вимоги до стічних вод, які скидаються з міських
очисних підприємств,регулюються статтями 4 та 5 Директиви. Слід
застосовувати величини концентрації або відсотку зменшення.
------------------------------------------------------------------------- | Параметри | Концентрація | Мінімальний | Стандартний метод | | | | відсоток | вимірювання | | | | зменшення(1) | | |---------------+----------------+----------------+---------------------| |Біохімічне | 25 мг/л О | 70-90 |Гомогенізований, | |споживання | 2 | |нефільтрований, | |кисню (БСК5 при| |40 застосуванні |недекантований | |температурі | |згідно частини 2|зразок. | |20 град.С) без | |статті 4 |Вимірювання | |урахування | | |розчиненого кисню | |нітрифікації(2)| | |до та після | | | | |п'ятиденного | | | | |витримування при | | | | |температурі 20 град.С| | | | |+- 1 град.С, в повній| | | | |темряві. | | | | |Добавлення інгібітору| | | | |нітрифікації | |---------------+----------------+----------------+---------------------| |Хімічне | 125 мг/л О | 75 |Гомогенізований, | |споживання | 2 | |нефільтрований, | |кисню (ХСК) | | |недекантований зразок| | | | |діхромат калію. | |---------------+----------------+----------------+---------------------| |Загальна | 35 мг/л(3) | 90(3) |- Фільтрування | |кількість |35 статті |90 статті |репрезентативного | |зважених |згідно частини 2|згідно частини 2|зразку через | |твердих речовин|2 статті 4 (п.е.|статті 4 (п.е. |фільтрувальну | | |понад 10 000) |понад 10 000) |мембрану товщиною | | | | |0.45 мі м. | | | | |Висушування при | | | | |температурі | | | | |105 град.С | | | | |і зважування. | | |60 статті |90 згідно |- Центрифугування | | |згідно частини 2|частини 2 |репрезентативного | | |статті 4 (п.е. |статті 4 (п.е. |зразку (протягом | | |2000-10000) |2000-10000) |щонайменше п'яти | | | | |хвилин з середнім | | | | |прискоренням від | | | | |2800 до 3200 г), | | | | |висушування при | | | | |температурі | | | | |105 град.С і | | | | |зважування. | -------------------------------------------------------------------------
---------------- (1) Зменшення по відношенню до навантаження матеріалами
потоку стічних вод, що надходить до очисного підприємства.
(2) Параметр можна замінити іншим параметром: загальний вміст
органічного карбону (ЗВОК) або загальна потреба у кисні (ТПК),
якщо можна встановити відношення між БПК5 та параметром, на який
ми замінюємо.
(3) Вимога не є обов'язковою.
Аналізи, що стосуються скидів стічних вод до відстійників,
виконуються на відфільтрованих зразках; однак, концентрація усіх
зважених твердих речовин в невідфільтрованих зразках води не
повинна перевищувати 150 мг/л.
Таблиця 2: Вимоги щодо скидів стічних вод з очисних
підприємств в уразливі зони, в яких спостерігається евтрофікація,
як визначено у розділі (а) частини А Додатку II. Можна
використовувати один або обидва параметри, в залежності від
ситуації на місці. Слід застосовувати величини концентрації або
відсотки зменшення.
------------------------------------------------------------------------- | Параметри | Концентрація | Мінімальний | Стандартний метод | | | | відсоток | вимірювання | | | | зменшення(1) | | |---------------+----------------+----------------+---------------------| |Загальний |2 мг/л | 80 |Молекулярна | |фосфор |(п.е. 10000- | |абсорбційна | | |100000) | |спектрофотометрія | | |1 мг/л | | | | |(п.е. понад | | | | |100000) | | | |---------------+----------------+----------------+---------------------| |Загальний |15 мг/л | 70-80 |Молекулярна | |нітроген(2) |(п.е. 10000- | |абсорбційна | | |100000) | |спектрофотометрія | | |10 мг/л | | | | |(п.е. понад | | | | |100000)(3) | | | -------------------------------------------------------------------------
---------------- (1) Зменшення по відношенню до навантаження матеріалами
потоку стічних вод, що надходить до очисного підприємства.
(2) Загальний нітроген - це сума загального нітрогену за
К'єлдалем (органічний та аміачний нітроген), нітратного нітрогену
та нітритного нітрогену.
(3) Ці величини концентрації є середньорічними величинами, як
зазначено у розділі (с) частини D 4 Додатку I. Однак, вимоги до
нітрогену можна перевірити, використовуючи щоденні середні
величини, якщо, відповідно до частини D 1 Додатку I, доведено, що
ми отримуємо однаковий рівень захисту. В даному випадку щоденна
середня величина загального нітрогену не повинна перевищувати
20 мг/л для всіх зразків, коли температура потоку в біологічному
реакторі перевищує або дорівнює 12 град.C. Умови щодо температури
можуть бути замінені обмеженням часу дії, щоб врахувати
регіональні кліматичні умови.
Таблиця 3:
------------------------------------------------------------------ | Кількість проб, відібраних |Максимальна дозволена кількість | | в будь-якому році |проб, які можуть не відповідати | | | вимогам | |-------------------------------+--------------------------------| | 4-7 | 1 | | 8-16 | 2 | | 17-28 | 3 | | 29-40 | 4 | | 41-53 | 5 | | 54-67 | 6 | | 68-81 | 7 | | 82-95 | 8 | | 96-100 | 9 | | 111-125 | 10 | | 126-140 | 11 | | 141-155 | 12 | | 156-171 | 13 | | 172-187 | 14 | | 188-203 | 15 | | 204-219 | 16 | | 220-235 | 17 | | 236-251 | 18 | | 252-268 | 19 | | 269-284 | 20 | | 285-300 | 21 | | 301-317 | 22 | | 318-334 | 23 | | 335-350 | 24 | | 351-365 | 25 | ------------------------------------------------------------------

Додаток II

КРИТЕРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
УРАЗЛИВИХ ТА МЕНШ УРАЗЛИВИХ ЗОН

А. Уразливі зони
Водойма визнається уразливою зоною, якщо вона підпадає під
одне з наступних визначень:
(а) природні прісноводні озера, інші прісноводні водойми,
естуарії та прибережні морські води, в яких спостерігається
євтрофікація, або які найближчим часом можуть стати евтрофними,
якщо не буде вжито запобіжних заходів.
При визначенні того, вміст якої поживної речовини слід
скоротити за рахунок додаткової очистки, потрібно брати до уваги
наступні елементи:
(i) озера та річки, що впадають в озера/водойми/закриті
затоки, в яких спостерігається недостатній водообмін, наслідком
чого може стати накопичення. В таких регіонах слід скоротити вміст
фосфору, якщо тільки не буде доведено, що вилучення фосфору не
вплине на рівень евтрофікації. При наявності скидів з великих
агломерацій можна також розглянути можливість вилучення нітрогену;
(ii) естуарії, затоки та інші прибережні морські води, в яких
спостерігається недостатній водообмін, або в які скидається велика
кількість поживних речовин. Скиди малих агломерацій як правило
мають незначний вплив на такі регіони, однак зі скидів великих
агломерацій слід вилучати фосфор та/або нітроген, якщо тільки не
буде доведено, що їх вилучення не вплине на рівень евтрофікації;
(b) поверхневі прісні водойми, призначені для забору питної
води, концентрація нітратів в яких може перевищувати норму,
встановлену відповідними положеннями Директиви Ради 75/440/ЕЄС від
16 червня 1975 року стосовно якості водойм, призначених для забору
питної води в державах-членах(1), якщо не буде вжито запобіжних
заходів;
---------------- (1) OB N L 194, 25.7.1975, C. 26 зі змінами, внесеними
Директивою 79/869/ЄЕС (OB N L 271, 29.10.1979, C. 44).
(с) регіони, в яких для виконання умов директив Ради
необхідно провести більш ретельну очистку стічних вод, ніж
передбачено статтею 4 цієї Директиви;
В. Менш уразливі зони
Морську водойму або територію можна визнати менш уразливою
зоною, якщо скиди стічних вод не мають негативного впливу на
навколишнє природне середовище завдяки притаманним цьому регіону
морфологічним, гідрологічним або гідравлічним умовам.
При визначенні менш уразливих зон держави-члени беруть до
уваги ризик, який може виникнути у зв'язку з тим, що стічні води
можуть бути перенесені до сусідніх зон, де вони можуть негативно
вплинути на навколишнє природне середовище. Держави-члени повинні
визнавати наявність уразливих зон за межами території, яка
підпадає під їх юрисдикцію.
При визначенні менш уразливих зон слід звернути увагу на такі
водойми:
відкриті затоки, естуарії та інші прибережні морські води з
належним водообміном і які не підлягають евтрофікації або
зменшенню кількості кисню, або якщо вважається малоймовірним, що
евтрофікація або зменшення кількості кисню спостерігатиметься в
цих регіонах внаслідок скидів в них міських стічних вод.

Додаток III

ПРОМИСЛОВІ СЕКТОРИ

1. Обробка молока
2. Виробництво плодоовочевої продукції
3. Виробництво та розлив безалкогольних напоїв
4. Обробка картоплі
5. М'ясопереробна промисловість
6. Виробництво пива
7. Виробництво спирту та спиртних напоїв
8. Виробництво кормів для тварин з рослинних продуктів
9. Виробництво желатину та клею з нутрощів, шкіри та кісток
10. Виробництво солоду
11. Обробка риби

Директива Совета 91/271/ЕЭС
"Об очистке городских сточных вод"
(Брюссель, 21 мая 1991 года)

(неофициальный перевод)(*)
Совет Европейских сообществ,
опираясь на Договор, учреждающий Европейское экономическое
сообщество ( 994_017 ), и в частности его статью 130 "s",
основываясь на Предложении Комиссии(*),
--------------- (*) ОЖ N C 1, 04.01.1990, с. 20 и ОЖ N C 287, 15.11.1990,
с. 11.
учитывая Заключение Европейского парламента(*)
--------------- (*) ОЖ N C 260, 15.10.1990, с. 185.
принимая во внимание Заключение Экономического и социального
комитета(*),
--------------- (*) ОЖ N C 168, 10.07.1990, с. 36.
поскольку Резолюция Совета от 28 июня 1988 г. о защите
акватории Северного моря и прилегающих вод Сообщества(*)
предложила Комиссии представить предложения по мерам, необходимым
на уровне Сообщества для обеспечения очистки городских сточных
вод;
--------------- (*) ОЖ N C 209, 09.08.1988, с. 3.
поскольку загрязнение окружающей среды из-за недостаточной
очистки сточных вод в одном государстве-члене часто влияет на
ситуацию в водоемах других государств-членов; поскольку в
соответствии со статьей 130 "r" необходимы действия на уровне
Сообщества;
поскольку для защиты окружающей среды от воздействия плохо
очищенных городских сточных вод существует общая необходимость в
организации вторичной очистки городских сточных вод;
поскольку необходимо в чувствительных сферах определить более
строгие правила, поскольку для некоторых менее чувствительных сфер
первичная очистка может быть разрешена соответственно;
поскольку для промышленных сточных вод, попадающих в системы
сбора, а равно для сбросов сооружений очистки городских сточных
вод и утилизируемого осадка сточных вод должны быть выработаны
общие правила, либо нормативы и/или специальные разрешения;
поскольку для способных к биологическому разложению
промышленных сточных вод, сбрасываемых в некоторых отраслях
промышленности, которые не направляются на сооружения очистки
городских сточных вод перед их сбросом в принимающие воды,
необходимо установить соответствующие требования;
поскольку необходимо поощрять переработку осадка сточных вод,
образующегося после очистки сточных вод, сопровождая этот процесс
постепенным прекращением утилизации осадка сточных вод в
поверхностных водах;
поскольку необходимо проводить мониторинг очистных
сооружений, принимающих вод и утилизации осадка сточных вод для
обеспечения защиты окружающей среды от вредного воздействия сброса
сточных вод;
поскольку важно обеспечить доступность для общественности
информации об утилизации сточных вод и осадка сточных вод в форме
периодических отчетов;
поскольку государства-члены обязаны ввести и представить в
Комиссию национальные программы по имплементации настоящей
Директивы;
поскольку необходимо создать Комитет в целях оказания помощи
Комиссии в вопросах, касающихся имплементации настоящей Директивы
и ее адаптации к техническому прогрессу,
принял настоящую Директиву:
Статья 1
Настоящая Директива касается сбора, очистки и удаления
городских сточных вод, а также очистки и удаления сточных вод
некоторых отраслей промышленности.
Целью настоящей Директивы является защита окружающей среды от
вредного воздействия сбросов вышеупомянутых сточных вод.
Статья 2
Для целей настоящей Директивы:
1. термин "городские сточные воды" означает бытовые сточные
воды или смесь бытовых сточных вод с промышленными и/или дождевыми
водами;
2. термин "бытовые сточные воды" означает сточные воды из
систем канализации населенных пунктов, по большей части происходят
из естественных отходов человеческой жизнедеятельности и отходов
домашнего хозяйства;
3. термин "промышленные сточные воды" означает любые стоки с
объектов, осуществляющих какую-либо торговую или промышленную
деятельность, кроме бытовых сточных вод и дождевых вод;
4. термин "агломерация" означает пространство, на котором
значительно сконцентрированы население и/или экономическая
деятельность для того, чтобы произвести сбор городских сточных вод
и провести их отвод на очистные сооружения или на место
окончательного сброса;
5. термин "система сбора" означает канализационную систему,
которая собирает и отводит городские сточные воды;
6. термин "1 э.н. (эквивалент населения)" означает
органический, способный к биологическому разложению объем
загрязнителей, имеющий пятидневный показатель биохимического
потребления кислорода (БПК5), требующий 60 г кислорода в день;
7. термин "первичная очистка" означает очистку городских
сточных вод путем физического и/или химического процесса, который
обеспечивает осаждение взвешенных твердых частиц или другие
процессы, при которых показатель БПК5 для неочищенных стоков в
процессе очистки как минимум снижается на 20%, а общее содержание
взвешенных твердых частиц в неочищенных стоках - на 50%;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »