Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992 року. Протоколи до Конвенції
Україна, Туреччина, Російська Федерація [...]; Конвенція, Міжнародний документ, Протокол від 21.04.1992
Документ 995_065, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 04.02.1994, підстава - 3939-XII
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 14.04.1994. Подивитися в історії? )


Конвенція
про захист Чорного моря від забруднення
{ Конвенцію ратифіковано Постановою ВР
N 3939-XII ( 3939-12 ) від 04.02.94 }

Дата підписання Україною: 21.04.1992 Дата ратифікації: 04.02.1994 Дата набуття чинності для України: 14.04.1994

Договірні Сторони, сповнені рішучості діяти в цілях досягнення прогресу у
захисті морського середовища Чорного моря і збереження його живих
ресурсів, враховуючи важливе економічне і соціальне значення та цілющі
властивості морського середовища Чорного моря, будучи впевнені в тому, що природні багатства та умови
відпочинку на Чорному морі можна зберегти передусім загальними
зусиллями причорноморських держав, враховуючи загальноприйняті норми і положення міжнародного
права, беручи до уваги принципи, звичаї і норми загального
міжнародного права, що регулюють захист і збереження морського
середовища, а також збереження його живих ресурсів, враховуючи відповідні положення Конвенції по запобіганню
забруднення моря скиданнями відходів та інших матеріалів 1972 року
( 995_127 ) з поправками Міжнародної конвенції по запобіганню
забруднень з суден 1973 року ( 896_009 ) і Протоколу 1978 року
( 995_829 ) з поправками, Конвенції про контроль за транскордонним
перевезенням небезпечних відходів та їх знищенням 1989 року
( 995_022 ); та Міжнародної конвенції по забезпеченню готовності
на випадок забруднення нафтою, боротьбі з ним та співробітництву
1990 року ( 995_366 ), визнаючи важливе значення принципів,
прийнятих в рамках Наради з безпеки співробітництва в Європі, заінтересовані у збереженні, освоєнні і розвитку
біовиробничого потенціалу Чорного моря, враховуючи, що чорноморське узбережжя є великим міжнародним
курортним районом, де причорноморські держави вклали великі кошти
в охорону здоров'я і розвиток туризму, враховуючи особливі гідрологічні та екологічні умови Чорного
моря, підвищену чутливість його флори і фауни до зміни температури
і складу морської води, відмічаючи, що забруднення морського середовища Чорного моря
відбувається також з джерел, які перебувають на суходолі в інших
державах Європи, головним чином через ріки, підтверджуючи готовність до співробітництва у збереженні
морського середовища Чорного моря і захисту його живих ресурсів
від забруднення, відмічаючи необхідність співробітництва в галузі науки,
техніки і технології для досягнення цілей даної Конвенції, відмічаючи, що існуючі міжнародні домовленості не охоплюють
всіх аспектів забруднення морського середовища Чорного моря, яке
відбувається з третіх держав, усвідомлюючи необхідність тісного співробітництва з
відповідними міжнародними організаціями на основі узгодженого
регіонального підходу в цілях захисту і покращення морського
середовища Чорного моря, домовились про таке:
Стаття I
Сфера застосування
1. Ця Конвенція застосовується власне до Чорного моря з
південною границею, яку утворюють для цілей даної Конвенції
лінією, що з'єднує миси Келара і Дал'ян. 2. Для цілей цієї Конвенції посилання на Чорне море включає
територіальне море і виключну економічну зону кожної Договірної
Сторони в Чорному морі. Разом з тим, будь-яким протоколом до цієї
Конвенції може бути передбачене інше для цілей такого протоколу.
Стаття II
Визначення
Для цілей даної Конвенції: 1. "Забруднення морського середовища" означає привнесення
людиною, прямо чи посередньо, речовин або енергії в морське
середовище, включаючи естуаріз, яке призводить або може призвести
до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю в
морі, небезпечна для здоров'я людини, утворення перешкод для
діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших
правомірних видів використання моря, зниження якості
використовуваної морської води та погіршення умов відпочинку. 2. а) "Судно" означає судно будь-якого типу, яке
експлуатується у морському середовищі. Цей термін включає судна на
підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна,
самохідні плаваючі засоби і ті, що буксируються, а також платформи
та інші штучно споруджені конструкції в морі. в) "Літальний апарат" означає літальний апарат будь-якого
типу. 3. а) "Поховання" означає:
і) будь-яке навмисне видалення відходів або інших
матеріалів з суден чи літальних апаратів;
іі) будь-яке навмисне знищення суден або літальних
апаратів;
в) "Поховання" не вважається:
і) видалення відходів або інших матеріалів, які є
результатом нормальної експлуатації суден або літальних апаратів
та їх обладнання, крім відходів чи інших матеріалів, які
транспортуються судами або літальними апаратами, що експлуатуються
з метою видалення таких матеріалів або підвозяться до таких суден
чи літальних апаратів, а також крім тих, що є результатом обробки
таких відходів або інших матеріалів на таких суднах чи літальних
апаратах;
іі) розташування матеріалів для цілей інших, ніж їх
просте видалення за умови, що це не суперечить цілям цієї
Конвенції. 4. "Шкідлива речовина" означає будь-яку небезпечну, отруйливу
або іншу речовину, яка опинившись у морському середовищі, через
свою токсичність, стійкість і здатність до акумуляції в живих
організмах викликає забруднення або негативно впливає на
біологічні процеси.
Стаття III
Загальні положення
Договірні Сторони беруть участь у цій Конвенції на основі
повної рівності прав і обов'язків, поважання національного
суверенітету і незалежності, невтручань в їхні внутрішні справи,
взаємної вигоди та інших відповідних принципів і норм міжнародного
права.
Стаття IV
Суверенний імунітет
Ця Конвенція не застосовується до будь-яких військових
кораблів, військоводопоміжних суден, до інших суден або літальних
апаратів, що належать державі або експлуатуються нею та
використовуються в даний час лише для урядової некомерційної
служби. Проте кожна Договірна Сторона шляхом вжиття належних заходів,
що не завдають шкоди експлуатації таких суден або літальних
апаратів, що належать їй або експлуатуються нею, забезпечує, щоб
такі судна або літальні апарати діяли, наскільки це практично
можливо, таким чином, який сумісний з цією Конвенцією.
Стаття V
Загальні зобов'язання
1. Кожна Договірна Сторона забезпечує застосування цієї
Конвенції в тих регіонах Чорного моря, де вона здійснює свій
суверенітет, а також свої суверенні права і юрисдикцію, без шкоди
правам і зобов'язанням Договірних Сторін, що випливають з норм
міжнародного права. Кожна Договірна Сторона для досягнення цілей даної Конвенції
враховує негативний вплив забруднення у своїх внутрішніх водах на
морське середовище Чорного моря. 2. Договірні Сторони індивідуально або, залежно від
обставин, разом вживають всіх необхідних заходів, що сумісні з
міжнародним правом, відповідно до положень цієї Конвенції з метою
скорочення і збереження під контролем забруднення морського
середовища Чорного моря, запобігання йому, а також з метою захисту
і збереження середовища. 3. Договірні Сторони співробітничатимуть у розробці
додаткових протоколів і додатків крім тих, що додаються до цієї
Конвенції, які можуть бути потрібні для її імплементації. 4. Договірні Сторони вступаючи у двосторонні і багатосторонні
угоди з метою захисту і збереження морського середовища Чорного
моря, прагнуть до забезпечення того, щоб такі угоди були сумісні з
цією Конвенцією. Копії таких угод направляються іншим Договірним
Сторонам через Комісію, зазначену в статті XVII цієї Конвенції. 5. Договірні Сторони співробітничатимуть в рамках міжнародних
організацій, які будуть визнані ними як компетентні, у допомозі
розробки заходів, що сприятимуть захисту і збереженню морського
середовища Чорного моря.
Стаття VI
Забруднення небезпечними речовинами і матеріалами
Кожна Договірна сторона запобігає забрудненню морського
середовища Чорного моря з будь-яких джерел речовинами або
матеріалами, перерахованими в Додатку до цієї Конвенції.
Стаття VII
Забруднення з джерел, що перебувають на суші
Договірні Сторони скорочують і зберігають під контролем
забруднення морського середовища Чорного моря з джерел, що
перебувають на суші та запобігають йому відповідно до Протоколу
про захист морського середовища Чорного моря від забруднення з
джерел, що перебувають на суші, який є невід'ємною частиною цієї
Конвенції.
Стаття VIII
Забруднення з суден
Договірні Сторони індивідуально або, при необхідності, разом
вживають усіх належних заходів для скорочення і збереження під
контролем забруднення морського середовища Чорного моря з суден та
запобігання йому відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм
і стандартів.
Стаття IX
Співробітництво у боротьбі з забрудненням у
надзвичайних ситуаціях
Договірні Сторони співробітничають з метою запобігання
забрудненню морського середовища, Чорного моря, його скорочення і
боротьби з ним в результаті надзвичайних ситуацій відповідно до
Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням Чорного
моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних
ситуаціях, який є невід'ємною частиною цієї Конвенції.
Стаття X
Забруднення, викликане похованням
1. Договірні Сторони вживають всіх належних заходів і
співробітничають у запобіганні забрудненню, викликаного
похованням, його скороченні та зберіганні під контролем,
відповідно до Протоколу про захист морського середовища Чорного
моря від забруднення, викликаного похованням, який є невід'ємною
частиною цієї Конвенції. 2. Договірні Сторони в районах, що є під їх юрисдикцією, не
дозволяють здійснювати поховання фізичним або юридичним особам
нечорноморських держав.
Стаття XI
Забруднення, викликане діяльністю на
континентальному шельфі
1. Кожна Договірна Сторона якнайшвидше приймає закони і
правила, а також вживає заходів для запобігання забруднення
морського середовища Чорного моря, викликаного або пов'язаного з
діяльністю на її континентальному шельфі, а також для скорочення і
збереження під контролем таких забруднень. Договірні Сторони інформують одна одну через Комісію про
прийняті закони, правила та вжиті ними заходи щодо цього. 2. Договірні Сторони в разі необхідності співробітничають у
цій галузі і намагаються погоджувати заходи, згадані в пункті 1
цієї статті.
Стаття XII
Забруднення з атмосфери або через неї
Договірні Сторони приймають закони і правила, а також
вживають індивідуальних або узгоджених заходів з метою запобігання
забрудненню морського середовища Чорного моря з атмосфери або
через нею, а також їх скорочення і збереження під контролем, що
можуть застосовуватись до повітряного простору над їхньою
територією і до суден, які плавають під їхнім прапором, або до
суден чи літальних апаратів, які зареєстровані на їхній території.
Стаття XIII
Захист морських живих ресурсів
Договірні Сторони, вживаючи заходів відповідно до цієї
Конвенції з метою запобігання забрудненню морського середовища
Чорного моря, його скорочення і збереження під контролем,
приділяють особливу увагу тому, щоб не завдати шкоди життю в морі
та живим ресурсам, зокрема шляхом зміни середовища їх проживання і
утворення перешкод для рибальства та інших правомірних видів
використання Чорного моря, і в цьому зв'язку належним чином
враховують рекомендації компетентних міжнародних організацій.
Стаття XIV
Забруднення небезпечними відходами
під час їх транскордонного переміщення
Договірні Сторони вживають всіх заходів відповідно до
міжнародного права і співробітничають у запобіганні забрудненню
морського середовища Чорного моря, що викликане небезпечними
відходами у транскордонному переміщенні, а також у боротьбі з їх
незаконним оборотом відповідно до Протоколу, який буде ними
прийнятий.
Стаття XV
Науково-технічне співробітництво і моніторинг
1. Договірні Сторони співробітничають у проведенні наукових
досліджень, спрямованих на захист і збереження морського
середовища Чорного моря, здійснюють, коли це доцільно, спільні
програми наукових досліджень та обмінюються відповідними науковими
даними та інформацією. 2. Договірні Сторони співробітничають у проведенні
досліджень, спрямованих на розробку шляхів і засобів оцінки
характеру і ступеня забруднення та його впливу на екологічну
систему у водному стовпі та відкладеннях, виявлених забруднених
районів, вивчення і оцінку факторів небезпеки і розробку заходів
для їх усунення, зокрема, вони розробляють альтернативні засоби
обробки, вилучення ліквідації або використання небезпечних
речовин. 3. Договірні Сторони співробітничають через Комісію у
встановленні відповідних наукових критеріїв для формулювання і
розробки правил, стандартів, а також рекомендованих практики і
процедур для запобігання забрудненню морського середовища Чорного
моря, його скорочення та зберігання під контролем. 4. Договірні Сторони, зокрема, розробляють через Комісію і,
коли це доцільно, спільно з міжнародними організаціями, які вони
визнають компетентними, взаємодоповнені або спільні програми
моніторингу, що охоплюють усі джерела забруднення, а також
створюють для Чорного моря систему моніторингу забруднення,
включаючи при необхідності двосторонні або багатосторонні програми
нагляду, вимірювання, оцінки та аналізу факторів небезпеки або
наслідків забруднення морського середовища Чорного моря. 5. У випадку, коли Договірні Сторони мають достатні підстави
вважати, що діяльність в рамках їхньої юрисдикції або під їхнім
контролем може призвести до істотного забруднення або до значних
шкідливих змін морського середовища Чорного моря, вони до початку
такої діяльності оцінюють її потенційні наслідки на основі всієї
відповідної інформації і даних моніторингу і направляють
результати таких оцінок Комісії. 6. Договірні Сторони при необхідності співробітничають у
розробці, одержанні і впровадженні чистих і маловідходних
технологій, зокрема шляхом вжиття заходів для сприяння обміну
такими технологіями. 7. Кожна з Договірних Сторін призначає компетентний
національний орган, відповідальний за наукову діяльність і
моніторинг.
Стаття XVI
Зобов'язання і відповідальність
1. Договірні Сторони несуть відповідальність за виконання
своїх міжнародних зобов'язань по захисту і збереженню морського
середовища Чорного моря. 2. Кожна Договірна Сторона приймає норми і правила щодо
відповідальності за шкоду, заподіяну фізичними або юридичними
особами морському середовищу Чорного моря в районах, над якими
вона здійснює відповідно до міжнародного права свій суверенітет,
суверенні права або юрисдикцію. 3. Договірні Сторони забезпечують, щоб у їхніх правових
системах була передбачена можливість оперативного одержання
належної компенсації або іншого відшкодування втрат заподіяних
забрудненням морського середовища Чорного моря, що їм заподіяли
фізичні або юридичні особи, які перебувають під їхньою
юрисдикцією. 4. Договірні Сторони співробітничають у розробці і узгодженні
своїх законів, правил і процедур щодо відповідальності, оцінки і
компенсації шкоди, заподіяної забрудненням морського середовища
Чорного моря, з тим, щоб максимально забезпечити охорону і захист
від забруднення Чорного моря в цілому.
Стаття XVII
Комісія
1. Для цілей даної Конвенції Договірні Сторони створюють
Комісію по захисту морського середовища Чорного моря від
забруднення, яка тут і надалі іменується "Комісія". 2. Кожна з Договірних Сторін представлена в Комісії одним
представником, який може мати заступників, радників і експертів. 3. Головування в Комісії здійснюється кожною Договірною
Стороною по черзі в порядку англійського алфавіту. Першим Головою
Комісії буде представник Республіки Болгарія. Голова виконує свої функції протягом одного року і в цей час
не може діяти як представник своєї держави. У випадку, коли місце
Голови стає вакантним, Договірна Сторона, яка головує в Комісії,
призначає наступника, який залишається на цій посаді до закінчення
строку повноважень Голови даної Договірної Сторони. 4. Комісія проводить засідання не рідше одного разу на рік.
На прохання будь-якої Договірної Сторони Голова скликає
позачергове засідання. 5. Рішення і рекомендації Комісії ухвалюють причорноморськими
державами на основі принципу одноголосності. 6. Допомогу Комісії в її роботі надає постійно діючий
Секретаріат. Комісія призначає директора-виконавця та інших
посадових осіб Секретаріату. Директор-виконавець призначає
технічний персонал відповідно до правил, які будуть ухвалені
Комісією. Секретаріат складається з громадян усіх причорноморських
держав. Штаб-квартира Комісії і Секретаріату перебуває в Стамбулі.
Місцерозташування штаб-квартири може бути змінене рішенням
Договірних Сторін, прийнятим на основі консенсусу. 7. Комісія ухвалює власні правила процедури для виконання
своїх функцій, організує свою діяльність і створює допоміжні
органи відповідно до положень цієї Конвенції. 8. Представники, радники і експерти Договірних Сторін
користуються на території відповідної Договірної Сторони
дипломатичними привілеями та імунітетами згідно з міжнародним
правом. 9. Привілеї та імунітети посадових осіб Секретаріату
визначаються угодою між Договірними Сторонами. 10. Комісія має такі повноваження, які необхідні їй для
виконання своїх функцій. 11. Комісія укладає з приймаючою Договірною Стороною угоду
про штаб-квартиру.
Стаття XVIII
Функції Комісії
Комісія: 1. Сприяє виконанню цієї Конвенції та інформує про свою
діяльність Договірні Сторони. 2. Ухвалює рекомендації щодо заходів, необхідних для
досягнення цілей даної Конвенції. 3. Розглядає питання, пов'язані з виконанням цієї Конвенції,
та ухвалює при необхідності рекомендації про поправки до Конвенції
і до Протоколів, включаючи поправки до додатків до цієї Конвенції
і до Протоколів. 4. Розробляє критерії щодо запобігання забрудненню морського
середовища Чорного моря, його скорочення, збереження під контролем
та ліквідації наслідків забруднення, а також рекомендації заходів
у цьому напрямі. 5. Сприяє вжиттю Договірними Сторонами додаткових заходів,
необхідних для захисту морського середовища Чорного моря, і з цією
метою одержує, обробляє і розповсюджує серед Договірних Сторін
відповідну наукову, технічну і статистичну інформацію, а також
сприяє науково-технічним дослідженням. 6. Співробітничає з компетентними міжнародними організаціями,
передусім з метою розробки відповідних програм або одержання
допомоги для досягнення цілей даної Конвенції. 7. Розглядає будь-які питання, поставлені Договірними
Сторонами. 8. Виконує інші функції, передбачені іншими положеннями цієї
Конвенції або покладені на Комісію одноголосним рішенням
Договірних Сторін.
Стаття XIX
Наради Договірних Сторін
1. Наради Договірних Сторін скликаються за рекомендацією
Комісії. Вони також скликаються протягом 10 днів на прохання
однієї з Договірних Сторін за надзвичайних обставин. 2. Основне завдання нарад Договірних Сторін полягає в
розгляді ходу виконання цієї Конвенції і Протоколів на підставі
доповіді Комісії. 3. Держава, яка не є причорноморською, що приєдналась до цієї
Конвенції, може бути присутньою на нарадах Договірних Сторін, з
консультативним статусом.
Стаття XX
Прийняття поправок до Конвенції або Протоколу
1. Кожна з Договірних Сторін може пропонувати поправки до
статей цієї Конвенції. 2. Будь-яка з Договірних Сторін цієї Конвенції може
пропонувати поправки до будь-якого з Протоколів. 3. Будь-які запропоновані таким чином поправки направляються
депозитарію і доводяться ним по дипломатичних каналах до відома
всіх Договірних Сторін і Комісії. 4. Поправки до цієї Конвенції і до будь-якого з Протоколів
приймаються на основі консенсусу на Дипломатичній Конференції
Договірних Сторін, яка скликається протягом 90 днів після
розповсюдження запропонованих поправок депозитарієм. 5. Поправки набувають чинності через 30 днів після одержання
Депозитарієм від усіх Договірних Сторін повідомлень про згоду з
цими поправками.
Стаття XXI
Додатки і поправки до Додатків
1. Додатки до цієї Конвенції або до будь-якого з Протоколів є
складовою частиною Конвенції або, відповідно, такого Протоколу. 2. Будь-яка з Договірних Сторін може пропонувати поправки до
Додатків до цієї Конвенції або до Додатків до будь-якого з
Протоколів через свого представника в Комісії. Такі поправки
приймаються Комісією на основі консенсусу. Депозитарій, належним
чином інформований Головою Комісії про її рішення, негайно
повідомляє при прийнятті таким чином поправки всім Договірним
Сторонам. Такі поправки набирають чинності через 30 днів після
одержання Депозитарієм від усіх Договірних Сторін повідомлень про
згоду з відповідною поправкою. 3. Щодо прийняття і набуття чинності яким-небудь новим
додатком до цієї Конвенції або до будь-якого з Протоколів діють
положення пункту 2 цієї статті.
Стаття XXII
Повідомлення про набуття поправками чинності
Депозитарій повідомляє по дипломатичних каналах Договірним
Сторонам про дату набуття чинності поправками, прийнятими
відповідно до статей XX і XXI.
Стаття XXIII
Фінансові правила
Договірні Сторони вирішують всі фінансові питання на основі
принципу одноголосності з врахуванням рекомендацій Комісії.
Стаття XXIV
Відношення до інших міжнародних документів
Ніщо в цій Конвенції ніяким чином не зачіпає суверенітету
держав над їхнім територіальним морем, встановлений відповідно до
міжнародного права, та суверенних прав і юрисдикції, якими
володіють держави у їхніх виключних економічних зонах та на
їхньому континентальному шельфі відповідно до міжнародного права,
а також здійснення суднами і літальними апаратами навігаційних
прав і свобод, передбачених міжнародним правом і відображених у
відповідних міжнародних документах.
Стаття XXV
Урегулювання спорів
У випадку виникнення між Договірними Сторонами спору щодо
тлумачення або застосування цієї Конвенції вони прагнуть
урегулювати такий спір шляхом переговорів або за допомогою
будь-яких інших мирних засобів за їхнім вибором.
Стаття XXVI
Прийняття додаткових протоколів
1. На прохання Договірної Сторони або за рекомендацією
Комісії та за згодою інших Договірних Сторін може бути скликана
Дипломатична Конференція Договірних Сторін з метою прийняття
додаткових протоколів. 2. Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення, набрання
чинності, денонсація додаткових протоколів і приєднання до них
регулюються процедурами, які містяться відповідно в статтях
XXVIII, XXIX і XXX цієї Конвенції.
Стаття XXVII
Застереження
Застереження до цієї Конвенції не допускаються.
Стаття XXVIII
Підписання, ратифікація, прийняття,
схвалення і приєднання
1. Ця Конвенція відкрита для підписання причорноморськими
державами. 2. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню
державами, що її підписали. 3. Ця Конвенція відкрита для приєднання будь-якої держави, що
не є причорноморською, яка заінтересована в досягненні цілей даної
Конвенції та істотно сприяє захисту і збереженню морського
середовища Чорного моря, за умови запрошення вищевказаної держави
усіма Договірними Сторонами. 4. Документи про ратифікацію, прийняття, схвалення або
приєднання здаються на зберігання депозитарію. Депозитарієм цієї
Конвенції є уряд Республіки Румунія.
Стаття XXIX
Набуття чинності
Ця Конвенція набуває чинності через 60 днів після здачі на
зберігання депозитарію четвертого документа про ратифікацію,
прийняття або схвалення. Для держави, що приєдналася до цієї Конвенції відповідно до
статті XXVII, Конвенція набуває чинності через 60 днів після здачі
на зберігання документа про приєднання.
Стаття XXX
Денонсація
Після закінчення п'яти років від дня набуття чинності цією
Конвенцією будь-яка з Договірних Сторін може денонсувати цю
Конвенцію шляхом письмового повідомлення на адресу депозитарія.
Денонсація набуває чинності 31 грудня року, який йде за роком, у
якому депозитарій був сповіщений про денонсацію. Вчинено англійською мовою 21 квітня одна тисяча дев'ятсот
дев'яносто другого року в Бухаресті.
Протокол
про захист морського середовища Чорного
моря від забруднення з наземних джерел
Стаття 1
Відповідно до статті VII цієї Конвенції Договірні Сторони
вживають усіх необхідних заходів для запобігання забрудненню
морського середовища Чорного моря в результаті скидання з таких
наземних джерел на їхніх територіях, як ріки, канали, прибережні
споруди, водовипуски, інші штучні споруди в морі, конструкцій або
стоків, або забруднення з будь-яких наземних джерел, в тому числі
через атмосферу, а також для скорочення і зберігання під контролем
таких забруднень.
Стаття 2
Для цілей цього Протоколу кордон прісних вод означає води,
розташовані в бік берега від лінії, проведеної між кінцевими
точками на правому і лівому берегах водостоку, де він впадає в
Чорне море.
Стаття 3
Районом застосування цього Протоколу є Чорне море, як воно
визначене у Статті I Конвенції, а також води, розташовані в бік
берега від вихідних ліній, від яких вимірюється ширина
територіального моря; щодо прісноводних водостоків цей район
простягається до кордону прісних вод.
Стаття 4
Договірні Сторони зобов'язуються запобігати забрудненню
морського середовища Чорного моря з наземних джерел речовинами і
матеріалами, переліченими в Додатку I до цього Протоколу, а також
усувати такі забруднення. Договірні Сторони зобов'язуються зменшувати забруднення
морського середовища Чорного моря з наземних джерел речовинами і
матеріалами переліченими в Додатку II до цього Протоколу, і по
можливості усувати такі забруднення. Щодо водостоків, які впадають у Чорне море, Договірні Сторони
прагнутимуть співробітництва в міру необхідності, з іншими
державами для досягнення цілей викладених у цій статті.
Стаття 5
Відповідно до положення статті XII Конвенції кожна Договірна
Сторона здійснює в якомога більш стислі строки заходи по
моніторингу для оцінки рівнів забруднення, його джерел і
екологічних наслідків вздовж свого узбережжя, зокрема в тому, що
стосується речовин і матеріалів, перелічених у Додатках I і II до
цього Протоколу. У верхів'ях річок провадитимуться додаткові
дослідження з метою вивчення взаємодії між прісними і солоними
водами.
Стаття 6
Згідно зі статтею XV Конвенції Договірні Сторони
співробітничають у розробці загальних керівних принципів
стандартів або критеріїв щодо спеціальних характеристик морських
стоків, науковому визначенні спеціальних вимог до стічних вод, які
потребують окремого режиму, а також вимог щодо в кількості
речовин, що скидаються, перелічених у Додатках I і II, їхньої
концентрації в стічних водах і засобів їх скидання. Загальні стандарти емісії та графік здійснення програми і
заходів, спрямованих на відведення або зменшення, залежно від
випадку, Договірні Сторони періодично переглядають по речовинах і
матеріалах, перелічених у Додатках I і II до цього Протоколу. Комісія визначає критерії запобігання забрудненню, а також
рекомендує відповідні заходи щодо скорочення, збереження під
контролем та усунення забруднень морського середовища Чорного моря
з наземних джерел. Договірні Сторони беруть до уваги таке: а) під час скидання вод з комунальних каналізаційних систем
має забезпечуватись менший ступінь забруднення морського
середовища Чорного моря; в) навантаження забруднень промисловими відходами має
скорочуватись, з тим, щоб не допускати перевищення прийнятних
концентрацій речовин і матеріалів, перелічених у Додатках I і II
до цього Протоколу; с) скидання вод використовуваних для охолодження на атомних
електростанціях або інших промислових підприємствах, що
використовують воду в значних обсягах, має здійснюватись таким
чином, щоб уникнути забруднення морського середовища Чорного моря; д) навантаження забруднень з сільськогосподарських та лісних
районів, які впливають на якість води в морському середовищі
Чорного моря, має скорочуватись, з тим, щоб не допускати
перевищення прийнятних концентрацій речовин і матеріалів,
перелічених у Додатках I і II до цього Протоколу.
Стаття 7
Договірні Сторони інформують одна одну через Комісію про
вжиті заходи, отримані результати або труднощі, що виникли під час
застосування цього Протоколу. Процедури збирання і передачі такої
інформації визначаються Комісією.
Додаток I
Небезпечні речовини і матеріали
Нижченаведені речовини або групи речовин чи матеріалів
перелічені не в порядку черги. Вони відібрані переважно з
врахуванням їхньої токсичності, стійкості та біоакумуляційних
характеристик. Цей Додаток не застосовується до скидань, що містять
перелічені речовини і матеріали в кількостях нижче встановлених
разом Договірними Сторонами меж, що не перевищують економічних
фонових концентрацій. 1. Оловоорганічні сполуки. 2. Органогалогенні сполуки, наприклад: ДДТ, ДДУ, ДДД, ПХБ. 3. Стійкі фосфороорганічні сполуки. 4. Ртуть і ртутні сполуки. 5. Кадмій і кадмієві сполуки. 6. Стійкі речовини, які мають доказані канцерогенні,
тератоненні або мутагенні властивості. 7. Відпрацьовані мастила. 8. Стійкі синтетичні матеріали, що можуть плавати, тонути або
лишатися у завислому стані. 9. Радіоактивні речовини і відходи, в тому числі
відпрацьоване радіоактивне паливо. 10. Свинець і сполуки свинцю.
Додаток II
Отруйні речовини і матеріали
Нижченаведені речовини і матеріали відібрані головним чином
на основі критеріїв, використаних у Додатку I, з врахуванням того
факту, що вони є менш шкідливими або швидко знешкоджуються
внаслідок природних процесів. Контроль за скиданням речовин і матеріалів, згаданих у цьому
Додатку, та суворе обмеження таких скидань здійснюються відповідно
до Додатка III до цього Протоколу. 1. Біоциди та їхні похідні, не охоплені Додатком I. 2. Цианіди, фториди і елементарний фосфор. 3. Патогенні мікроорганізми. 4. Детергенти та їхні поверхнево-активні речовини, що не
піддаються біологічному розкладу. 5. Скиди охолодніх вод. 6. Речовини, які хоча і не є токсичними, але можуть стати
шкідливими для морської біоти через кількості, в яких вони
скидаються, зокрема: неорганічний фосфор, азот, органічна речовина
або інші поживні сполуки. Крім того, речовини, що погано впливають
на вміст кисню в морському середовищі. 7. Нижченаведені елементи та їхні сполуки
Цинк Селен Олово Ванадій
Мідь Миш'як Барій Кобальт
Нікель Сурьма Берилій Таній
Хром Молібден Бор Телур
Тітан Уран Срібло
8. Сира нафта і вуглеводні будь-якого походження.
Додаток III
Щодо скидання речовин і матеріалів, перелічених у Додатку II
до цього Протоколу, встановлюються обмеження, засновані на таких
принципах: 1) максимально допустимі концентрації речовин і матеріалів
безпосередньо перед виходом; 2) максимально допустимі кількості (навантаження, приплив)
речовин і матеріалів за річний цикл або за більш короткий період; 3) у випадку суперечності між принципами, що містяться в
пунктах 1 і 2, застосовується більш жорстоке обмеження. Під час видачі національними властями дозволу на скидання
відходів, що містять розчини і матеріали, згадані в Додатках I і
II до цього Протоколу, особлива увага, з врахуванням обставин,
приділятиметься таким факторам:
А. Характеристики і склад відходів
1. Тип і величина джерела відходів (наприклад, виробничий
процес). 2. Тип відходів (походження, середній склад). 3. Вид відходів (тверді, рідкі, осад, пульпа). 4. Загальна кількість (обсяг скидів, наприклад, за рік). 5. Динаміка скидів (постійні, періодичні, схильні до сезонних
коливань тощо). 6. Концентрація за основними складовими речовин, перелічених
у Додатку I, речовин, перелічених у Додатку II, та інших
відповідних речовин, залежно від випадку. 7. Фізичні, хімічні та біохімічні властивості відходів.
В. Характеристики компонентів відходів
з точки зору ступеня і шкідливості
1. Стійкість (фізична, хімічна, біологічна) у морському
середовищі. 2. Токсичність та інші види шкідливого впливу. 3. Акумуляція в біологічних матеріалах і осадових шарах. 4. Біохімічна трансформація з утворенням шкідливих сполук. 5. Поганий вплив на вміст кисню та кисневий баланс. 6. Схильність до фізичних, хімічних і біохімічних змін та
взаємодія у морському середовищі з іншими компонентами морської
води з можливими шкідливими біологічними та іншими наслідками для
будь-яких видів використання, перелічених у розділі Е нижче.
С. Характеристики місця скидання і морського
середовища, куди провадиться скидання
1. Гідрографічні, метеорологічні, геологічні і топографічні
характеристики прибережного району. 2. Місце і тип скидання (стік, канал, водоскид і т.п.) та
його співвіднесеність з іншими районами (такими, як зони
відпочинку, нерестилища, риборозплідники, райони рибальства, банки
добування молюсків) та іншими джерелами скидання. 3. Первісне розведення в точці скидання в морське середовище. 4. Характеристики розсіювання, такі, як вплив течій,
припливів і вітру на горизонтальне переміщення вод і вертикальне
переміщення. 5. Характеристики вод, у які провадиться скидання, з точки
зору фізичних, хімічних, біологічних та екологічних умов в районі
скидання. 6. Здатність морського середовища, в яке провадиться
скидання, поглинати відходи, що скидаються, без небажаних
наслідків.
D. Наявність технологій, пов'язаних з відходами
Вибір методів скорочення і вилучення відходів у промислових і
побутових стоках має здійснюватись з врахуванням наявності і
можливості застосування: a) альтернативних процесів переробки; b) методів рециклування, повторного використання або
ліквідації; с) альтернативних варіантів вилучення на суші; d) відповідних чистих та маловідходних технологій.
Е. Потенційні шкідливі наслідки для морських
екосистем та використання морської води
1. Наслідки для людини в результаті забруднення, яке
відбивається на: а) придатних до їжі морських організмів; b) воді в місцях для купання; с) естетичному сприйманні. Щодо складання відходів, що містять речовини і матеріали,
перелічені в Додатках I і II, діє система самомоніторингу і
контролю з боку компетентних національних органів. 2. Вплив на морські екосистеми, особливо на живі ресурси,
види, що знаходяться під загрозою зникнення, та найважливіші
середовища проживання. 3. Вплив та інші правомірні види використання моря.
Протокол
про співробітництво у боротьбі з забрудненням
морського середовища Чорного моря нафтою та
іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях
Стаття 1
Відповідно до статті IX Конвенції Договірні Сторони вживають
необхідних заходів і співробітничають у випадках виникнення
серйозної і безпосередньої небезпеки для морського середовища
Чорного моря або для узбережжя однієї або кількох Сторін,
викликаної присутністю великої кількості нафти або інших шкідливих
речовин в результаті аварій або накопичення невеликих скидів, які
забруднюють або погрожують забрудненням моря.
Стаття 2
Договірні Сторони прагнуть самостійно або шляхом
двостороннього чи багатостороннього співробітництва забезпечувати
розробку і вдосконалення планів дій по боротьбі із забрудненням
моря нафтою та іншими шкідливими речовинами на випадок
непередбачених обставин. Вони мають передбачати, зокрема,
наявність обладнання, суден, літальних апаратів і персоналу,
підготовлених до дій у надзвичайних ситуаціях.
Стаття 3
Кожна Договірна Сторона вживає необхідних заходів по
виявленню порушень, а також у межах своєї юрисдикції по
забезпеченню виконання положень цього Протоколу. Крім того,
Договірні Сторони забезпечують дотримання положень цього Протоколу
судами, що несуть їхні прапори. Договірні Сторони сприяють обміну інформацією з питань,
пов'язаних з виконанням цього Протоколу, включаючи передачу
повідомлень і термінової інформації, пов'язаних з положеннями
статті 1 цього Протоколу.
Стаття 4
Якщо Договірній Стороні стає відомо про випадки, коли морське
середовище Чорного моря знаходяться під безпосередньою загрозою
пошкодження або зазнало значної шкоди в результаті забруднення, ця
Договірна Сторона негайно сповіщає інші Договірні Сторони, які, на
її думку, можуть бути вражені цією шкодою, а також Комісію.
Стаття 5
Кожна з Договірних Сторін вказує іншим Договірним Сторонам і
Комісії свої компетентні національні органи, що відповідають за
здійснення контролю за забрудненням нафтою та іншими шкідливими
речовинами і боротьбу з ним. Згідно з положеннями відповідних
міжнародних документів кожна з Договірних Сторін визначає також
центр для передачі і приймання повідомлень про інциденти, які
спричинилися або можуть спричинитися до скидання нафти або інших
шкідливих речовин.
Стаття 6
1. Кожна Договірна Сторона дає капітанам суден, що несуть її
прапор, і пілотам літальних апаратів, які зареєстровані на її
території, інструкції, які зобов'язують їх негайно повідомляти по
найбільш термінових і ефективних каналах і відповідно до Додатка
до цього Протоколу Стороні або Сторонам, які потенційно можуть
бути зачеплені, а також Комісії про: а) наявність, характеристики і розміри виявлених у морі
розливів нафти або інших шкідливих речовин, які можуть загрожувати
морському середовищу або узбережжю однієї або кількох Договірних
Сторін; в) всі надзвичайні ситуації, що викликають або здатні
викликати забруднення нафтою або іншими шкідливими речовинами. 2. Інформація, зібрана відповідно до пункту 1, передається
іншим Сторонам, які можуть бути зачеплені наслідками забруднення: а) Стороною, що одержала таку інформацію; в) Комісією.
Додаток
Зміст повідомлення, що направляється згідно зі статтею 6: 1. У поточному повідомленні вказується така загальна
інформація: а) визначення джерела забруднення; в) географічні координати, час і дата інциденту або
виявлення; г) наземні та морські умови в даному районі; д) необхідні подробиці про стан судна, яке забруднює море. 2. По можливості у кожному повідомленні міститься, зокрема: а) чітке визначення або опис відповідних шкідливих речовин,
включаючи точні технічні назви таких речовин; в) оцінка кількості, концентрації та можливого стану
шкідливих речовин, що були або можуть бути скинуті в море; г) опис упаковки та маркірувальних знаків; д) найменування відправника одержувача або виробника. 3. У кожному повідомленні, по можливості, чітко вказується,
чи є шкідливі речовини, що були або можуть бути скинуті, нафтою
або отруйними рідкими, твердими чи газоподібними речовинами, а
також чи перевозились, чи перевозяться такі речовини у вигляді
наливного або насипного вантажу, чи містяться в упаковці,
вантажних контейнерах, зйомних танках або автородожніх і
залізничних цистернах. 4. Кожне повідомлення доповнюється в міру необхідності
будь-якою відповідною інформацією, яку запитує одержувач
повідомлення, або доречною з точки зору відправника повідомлення. 5. Будь-яка особа, згадана в пункті 1 Статті 6 цього
Протоколу: а) міру можливості та необхідності доповнює первісне
повідомлення інформацією про подальші події; в) у можливо більш повному обсязі задовольняє запити
заінтересованих Договірних Сторін про додаткову інформацію.
Протокол
про захист морського середовища Чорного моря
від забруднення, викликаних похованням
Стаття 1
Відповідно до статті Конвенції окремо чи разом приймають
здійснення цього Протоколу.
Стаття 2
Забороняється поховання в Чорному морі відходів або інших
матеріалів, які містять речовини, перелічені в Додатку I до цього
Протоколу. Це положення не застосовується до вийнятого ґрунту, за умови,
що він містить забруднюючі речовини, згадані в Додатку I, у
слідових концептуаціях, які не перевищують граничні рівні, що
підлягають визначенню Комісією у трирічний строк після набрання
чинності Конвенцією.
Стаття 3
Для поховання в Чорному морі відходів або інших матеріалів,
перелічених в Додатку II до цього Протоколу, в кожному випадку
потрібний попередній спеціальний дозвіл компетентних національних
органів.
Стаття 4
Для поховання в Чорному морі будь-яких інших відходів або
інших матеріалів потрібні попередній загальний дозвіл компетентних
національних органів.
Стаття 5
Дозволи, згадані в статтях 3 і 4 вище, видаються після
ретельного вивчення всіх факторів, перелічених у Додатку III до
цього Протоколу, компетентними національними органами відповідної
прибережної держави. Документація про такі дозволи подається
Комісії.
Стаття 6
Положення Статей 2, 3 і 4 не застосовуються, коли людям або
судну чи літальному апарату в морі загрожує загибель або повне
знищення, або в будь-якому іншому випадку, коли існує небезпека
для життя людей і коли поховання здається єдиним способом усунення
такої небезпеки, а також є всі підстави вважати, що шкода,
заподіяна таким похованням, буде менше за ту, яка була б заподіяна
у противному випадку. При цьому поховання здійснюється таким
чином, щоб звести до мінімуму вірогідність шкоди людям або життю в
морі, і про нього негайно повідомляється Комісії.
Стаття 7
1. Кожна з Договірних Сторін призначає один або кілька
компетентних органів в цілях: а) видачі дозволів, передбачених у статтях 3 і 4; б) обліку даних про характер і кількість відходів або інших
матеріалів, поховання яких було дозволене, а також про місця,
факти і способи поховання. 2. Компетентні органи кожної з Договірних Сторін видають
дозволи, передбачені статтями 3 і 4 щодо відходів або інших
матеріалів, призначених для поховання, які: а) прийняті на борт на її території; б) прийняті на борт судна, що несе її прапор, або літального
апарата, зареєстрованого на її території, якщо завантаження
здійснюється на території іншої держави.
Стаття 8
1. Кожна з Договірних Сторін вживає заходів, необхідних для
виконання цього Протоколу, стосовно до: а) суден, що несуть її прапори або літальних апаратів,
зареєстрованих на її території; b) суден і літальних апаратів, які приймають на борт на її
території відходи або інші матеріали, що підлягають похованню; с) платформ та інших штучно споруджених конструкцій в морі,
що знаходяться в межах її територіального моря і виняткової
економічної зони; d) поховання, яке здійснюється в межах її територіального
моря і виняткової економічної зони.
Стаття 9
Договірні Сторони співробітничають в обміні інформацією, що
стосується статей 5, 6 і 8. Кожна з Договірних Сторін інформує
інші Договірні Сторони, які потенціально можуть бути зачеплені, в
разі підозри, що відбулося або незабаром відбудеться поховання,
яке порушує положення цього Протоколу.
Додаток I
Небезпечні речовини та матеріали
1. Органогалогенні сполуки, зокрема ДДТ. 2. Ртуть і ртутні сполуки. 3. Кадмій і кадмієві сполуки. 4. Оловоорганічні сполуки. 5. Стійкі синтетичні матеріали, які можуть плавати, тонути
або лишатися у завислому стані. 6. Відпрацьовані мастила. 7. Свинець і сполуки свинцю. 8. Радіоактивні речовини і відходи, в тому числі
відпрацьоване радіоактивне паливо. 9. Сира нафта та вуглеводні будь-якого походження.
Додаток II
Отруйні речовини
Перелічені нижче речовини, сполуки або матеріали відібрані
головним чином на основі критеріїв, використаних у Додатку I, з
врахуванням того факту, що вони є менш шкідливими або швидше
знешкоджуються в результаті природних процесів. Контроль за скиданнями речовин, згаданих у цьому Додатку, і
суворе обмеження таких скидань здійснюється відповідно до Додатка
III до цього Протоколу: 1. Біоциди та їхні похідні, не охоплені Додатком I. 2. Ціаніди, фториди та елементарний фосфор. 3. Патогенні мікроорганізми. 4. Детергенти та їхні поверховоактивні речовини, що не
піддаються біохімічному розкладу. 5. Лужні або кислотні сполуки. 6. Речовини, які хоча і не є токсичними, але можуть стати
шкідливими для морської біоти через кількості, в яких вони
скидаються, зокрема: неорганічний фосфор, азот, органічна речовина
та інші поживні речовини, а також речовини, що несприятливо
впливають на вміст кисню у морському середовищі. 7. Перелічені нижче елементи та їхні сполуки:
Цинк Селен Олово Ванадій
Мідь Миш'як Барій Кобальт
Нікель Сурьма Берилій Таній
Хром Молібден Бор Теллур
Тітан Уран Срібло
8. Стічний бруд.
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Румунія
Міністерство закордонних
справ
N 14/2375
Міністерство закордонних справ Румунії засвідчує свою повагу
Посольству України в Бухаресті та має за честь повідомити, що
Парламент Румунії законом N 97 від 16 вересня 1992 р. ратифікував
Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення, що була
підписана в Бухаресті 21 квітня 1992 р., і що з 10 листопада ц.р.
ратифікаційна грамота зберігається у Міністерстві закордонних
справ Румунії, що є депозитарієм Конвенції. Разом з тим, Румунія призначила державного секретаря при
Міністерстві навколишнього середовища Ангелуцу Ведіняну
представником Румунії в Комісії, заснованій згідно з статтею XVII
Конвенції. Міністерство закордонних справ Румунії звертається з
проханням до Посольства повідомити про ратифікацію Українською
стороною Конвенції про захист Чорного моря від забруднення. Міністерство закордонних справ Румунії користується нагодою,
щоб поновити Посольству України в Бухаресті запевнення у своїй
високій повазі.
Бухарест, 13 листопада 1992 р.
Посольству України



вгору