Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 [...]
Укргеодезкартографія; Приказ, Инструкция от 09.04.199856
Документ z0393-98, текущая редакция — Редакция от 28.09.1999, основание z0653-99
 

Страницы:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8
следующая страница »  

                                                          
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ
ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 56 від 09.04.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
23 червня 1998 р.
vd980409 vn56 за N 393/2833

Про затвердження Інструкції з топографічного
знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Укргеодезкартографії
N 90 ( z0653-99 ) від 27.07.99 )

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
12.11.92 N 622 ( 622-92-п ) "Про затвердження Положення про
Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті
Міністрів України", яким надано право на видання та затвердження
нормативно-технічних актів галузі, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію з топографічного знімання у
масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98). 2. Визнати такою, що не застосовується на території України: "Инструкция по топографической съемке в масштабах 1:5000,
1:2000, 1:1000 и 1:500 (ГКИНП-02-038-79)", Москва, "Недра", 1982. 3. Юридичним та фізичним особам, незалежно від форм
власності, що займаються виконанням топографо-геодезичних робіт,
прийняти затверджену Інструкцію для керівництва в роботі. 4. Дозволити міністерствам (відомствам), при достатньому
обгрунтуванні, розробку Методичних вказівок для робіт, що
потребують спеціального геодезичного забезпечення (монтаж
високоточних технологічних ліній, геодезичні спостереження за АЕС,
зсувами та інші). 5. Інспекції держгеонагляду України здійснювати контроль за
застосуванням вказаної Інструкції суб'єктами підприємницької
діяльності. 6. Контроль за виконанням наказу покласти на першого
заступника начальника Головного управління геодезії, картографії
та кадастру при Кабінеті Міністрів України.
Начальник Головного управління А.Бондар
Затверджено
Наказ Головного управління геодезії,
картографії та кадастру при Кабінеті
Міністрів України від 9 квітня 1998 р. N 56
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 червня 1998 р.
за N 393/2833
Інструкція
з топографічного знімання у масштабах
1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
(ГКНТА-2.04-02-98)
Інструкція обов'язкова для всіх суб'єктів підприємницької
діяльності, незалежно від форм власності, які виконують
топографічні знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. В інструкції викладені нормативні вимоги до виконання повного
комплексу робіт великомасштабних топографічних знімань.
1. Загальні положення
1.1. Основні вимоги
1.1.1. Цей нормативний акт - Інструкція з топографічного
знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 - визначає
порядок створення топографічних планів у масштабах 1:500 - 1:5000
для потреб картографування щодо їх змісту і точності. 1.1.2. Технологія створення і технічні вимоги до
топографічних планів у масштабах 1:500 - 1:5000 є обов'язковими
для всіх суб'єктів діяльності в цій галузі, незалежно від їх
відомчого підпорядкування. 1.1.3. Для розв'язання відомчих завдань можуть створюватися
топографічні плани спеціального призначення із нанесенням
додаткової інформації або зняттям другорядної. За точністю такі
топографічні плани повинні відповідати вимогам цієї Інструкції. 1.1.4. Технічні вимоги до топографічних планів спеціального
призначення можуть бути викладені у відомчих нормативно-технічних
актах, погоджених з Укргеодезкартографією. 1.1.5. Інструкція розроблена згідно з Основними положеннями
(ГКНТА-1.04-01-93, К., 1993 р.) і встановлює технічні вимоги до
геодезичної основи, точності, змісту, методів створення та
оновлення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та
1:500, методики виконання топографічних знімань, а також
конкретизує вимоги щодо вибору системи координат, висот, масштабів
та перерізу рельєфу в залежності від призначення топографічних
планів. 1.1.6. Інструкція передбачає застосування діючих "Умовних
знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500" з урахуванням доповнень і пояснень Укргеодезкартографії
щодо особливостей їх застосування. 1.1.7. Топографічні плани створюються у графічному або
цифровому вигляді. Вихідну топографо-геодезичну інформацію
отримують методами, що наведені в п.1.1.8, а також шляхом
перетворення у цифрову форму картографічного зображення. 1.1.8. Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та
1:500 створюються шляхом топографічних знімань або картоскладанням
(крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань
більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими методами: а) аерофототопографічним: - стереотопографічне знімання; - комбіноване знімання; б) наземним: - мензульне знімання; - тахеометричне знімання; - наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання. Наземне фототопографічне знімання застосовується як
самостійне при створенні топографічних планів кар'єрів та інших
гірничих розробок, а в поєднанні з аерофототопографічним - у
гірських районах. 1.1.9. Висота перерізу рельєфу на топографічних планах
встановлюється відповідно до табл.1.
Таблиця 1 —————————————————————————————————————————————————————————————————— | Характеристика рельєфу та | Масштаб знімання | | максимально переважні кути |———————————————————————————| | нахилу | 1:5000 |1:2000 | 1:1000| | | | | 1:500 | | |———————————————————————————| | | Висота перерізу рельєфу, м| |————————————————————————————————————+———————————————————————————| |1. Рівнинний, з кутами нахилу до | (0,5) | 0,5 | 0,5 | | 2 град. | 1,0 | (1,0) | | |————————————————————————————————————+——————————+————————+———————| |2. Горбистий, з кутами нахилу до | (1,0) | 0,5* | 0,5 | | 4 град. | 2,0 | 1,0 | | |————————————————————————————————————+——————————+————————+———————| |3. Пересічений, з кутами нахилу | 2,0 | (1,0) | 0,5 | | до 6 град. | (5,0) | 2,0 | 1,0 | |————————————————————————————————————+——————————+————————+———————| |4. Гірський та передгір'я, з кутами | 2,0* | 2,0 | 1,0 | | нахилу понад 6 град. | 5,0 | | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Примітка. Висоти перерізу рельєфу, значення яких відмічені
зірочкою, на топографічних планах населених пунктів не
використовуються. На топографічних планах населених
пунктів можливе застосування висот перерізу рельєфу,
значення яких наведені в дужках, але в обмежених
випадках, що передбачено технічним проектом або
програмою.
1.1.10. Як виняток, топографічні знімання можуть виконуватися
з висотою перерізу через 0,25 м. Цей переріз рельєфу допускається
при зніманнях підготовлених та спланованих ділянок, більшість
кутів нахилу яких не перевищують 2 град. Необхідність такого
перерізу повинна бути обгрунтована в технічному проекті
(програмі). 1.1.11. Дві висоти перерізу рельєфу дозволяється
застосовувати на значних за площею ділянках знімального планшета,
де кути нахилу місцевості відрізняються переважно на два і більше
градусів. 1.1.12. Для зображення характерних деталей рельєфу, які не
передаються горизонталями основного перерізу, потрібно застосувати
додаткові горизонталі (напівгоризонталі) та допоміжні горизонталі.
Напівгоризонталі обов'язково проводять на ділянках, де відстань
між основними горизонталями перевищує 2,5 см на плані. 1.1.13. При складанні топографічних планів з використанням
матеріалів знімання більших масштабів висота перерізу рельєфу,
якщо це потрібно та технічно обгрунтовано, може дорівнювати висоті
перерізу на вихідному топографічному плані. 1.1.14. У разі великого контурного навантаження, наприклад за
наявності густої мережі підземних комунікацій та поверхневих
трубопроводів різного призначення, топографічні плани можуть
складатися розчленовано, на двох або трьох поєднаних між собою
аркушах. Рекомендується штифтове їх з'єднання. 1.1.15. Топографічне знімання виконується на основах, які
виготовлені з малодеформованих пластиків або креслярського паперу
високої якості (фотопаперу), наклеєного на тверду основу, і які
мають деформацію не більше 0,04%. 1.1.16. Середні помилки в положенні на плані предметів та
контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок
знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та
лісових районах - 0,7 мм. На територіях з капітальною і
багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні
на плані точок найближчих контурів (капітальних споруд, будинків і
т.ін.) не повинні перевищувати 0,4 мм. Для переходу від середніх
помилок (дельта) до середніх квадратичних помилок (m)
застосовується коефіцієнт 1,25, тобто m=1,25дельта. 1.1.17. При створенні топографічних планів, як виняток,
дозволяється зменшувати графічну точність плану. У таких випадках,
які обгрунтовуються в технічному проекті (програмі), топографічні
плани допускається створювати з точністю планів суміжного, більш
дрібного масштабу. Наприклад, плани масштабу 1:5000 можуть бути
створені з точністю масштабу 1:10000, а плани масштабу 1:2000 - з
точністю масштабу 1:5000 і т.ін. У таких випадках на планах за східною рамкою обов'язково
вказується методика їх створення (знімання на збільшених
фотопланах, фотомеханічне збільшення планів і т.ін.) і точність
знімання. 1.1.18. Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих
точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою: - 1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до
2 град.; - 1/3 при кутах нахилу від 2 град. до 6 град. для планів
масштабів 1:5000, 1:2000 та до 10 град. для планів масштабів
1:1000 та 1:500; - 1/3 при перерізі рельєфу через 0,5 м на планах масштабів
1:5000 та 1:2000. У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 раза. У районах з кутами нахилу понад 6 град. для планів масштабів
1:5000 та 1:2000 та більше 10 град. для планів масштабів 1:1000 та
1:500 кількість горизонталей повинна відповідати різниці висот, що
визначена на перегинах схилів, а середні помилки висот, які
визначено на характерних точках рельєфу, не повинні перевищувати
1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу. 1.1.19. Точність планів оцінюється за розходженням положення
контурів та висот точок, що обчислені по горизонталях, з даними
контрольних вимірів. Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних
значень допустимих середніх помилок, що наведені в п.1.1.16 і
п.1.1.18, і їх кількість не повинна бути понад 10% від загальної
кількості контрольних вимірів. Ці результати враховуються при
підрахунку середньої помилки. Окремі результати контрольних
вимірів можуть перевищувати подвоєну середню помилку, при цьому їх
кількість не повинна бути більше 5% від загальної кількості
контрольних вимірів, і їх слід виправляти. 1.1.20. Геодезична основа великомасштабних знімань
створюється відповідно до діючих нормативних документів. 1.1.21. Геодезичною основою великомасштабних знімань
слугують: а) державні геодезичні мережі; б) розрядні геодезичні мережі згущення; в) знімальна геодезична мережа. 1.1.22. Як виняток, топографічне знімання допускається
виконувати тільки на знімальній основі, якщо на ділянці площею до
10 га незабудованої території або поблизу неї на віддалі до 3 км
відсутні пункти геодезичної мережі. У цьому випадку знімальні
мережі дозволяється орієнтувати за магнітним азимутом. Виконувати знімання в містах та селищах міського типу тільки
на знімальній основі не дозволяється. 1.1.23. Щільність геодезичних мереж визначається масштабом
знімань, висотою перерізу рельєфу, а також необхідністю
забезпечення геодезичних, маркшейдерських, меліоративних,
землевпорядних та інших робіт як з метою вишукування і
будівництва, так і при подальшій експлуатації споруд, комунікацій
і т.ін. (відображується в проекті). Згущення геодезичної основи проводиться від вищого класу
(розряду) до нижчого. При цьому треба прагнути до скорочення
багатоступінчастості геодезичних мереж і розвивати на місцевості
однокласні (однорозрядні) мережі на основі застосування сучасних
віддалемірних та кутомірних геодезичних приладів і обчислювальної
техніки. Потрібна щільність мережі при однокласних (однорозрядних)
побудовах досягається зменшенням довжин сторін. 1.1.24. Середня щільність пунктів державної геодезичної
мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних
знімань повинна бути доведена: на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до
одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на
20-30 кв.км і одного репера нівелювання на 10-15 кв.км; на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:2000 і
більшому, до одного пункту тріангуляції, трилатерації або
полігонометрії на 5-15 кв.км і одного репера нівелювання на
5-7 кв.км; на забудованих територіях міст щільність пунктів державної
геодезичної мережі повинна бути не менше 1 пункту на 5 кв.км. 1.1.25. Подальше збільшення щільності геодезичної основи
великомасштабних знімань досягається побудовою розрядних
геодезичних мереж згущення і знімальної основи. Щільність геодезичної основи повинна бути доведена побудовою
геодезичних мереж згущення в містах, селищах та інших населених
пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох
пунктів на 1 кв.км у забудованій частині та одного пункту на
1 кв.км на незабудованих територіях. Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містах
і на промислових об'єктах щільність геодезичних мереж може бути
доведена до восьми пунктів на 1 кв.км. Щільність геодезичної основи для знімань у масштабі 1:5000
територій поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше
ніж до одного пункту на 7-10 кв.км, а для знімань у масштабі
1:2000 - до одного пункту на 2 кв.км. 1.1.26. Топографічні плани, в залежності від їх призначення,
розмножуються шляхом виготовлення копій з польових (складальних)
оригіналів або готуються до видання методами креслення чи
гравірування для розмноження засобами офсетного друку тощо.
Дозволяється чистове креслення каліграфічними шрифтами або з
використанням деколів і фотонабірних шрифтів. Плани знімання, що виконане на невеликих ділянках для
одноразового використання, можуть бути оформлені олівцем. 1.1.27. Зарамкове оформлення на збільшених копіях повинно
бути ідентичним зразку, що передбачений для оформлення
топографічного плану в масштабі одержаної копії (див. п.10.8), а у
вихідних даних повинні бути вказані масштаб і рік знімання
вихідного оригіналу (наприклад, "Копія одержана збільшенням плану
масштабу 1:5000 знімання 19.. р."). 1.1.28. Кожен топографічний план повинен мати
формуляр-документ, у якому записуються всі основні дані вибраної
технологічної схеми і точності знімання, наводяться відомості про
прийняту систему координат і висот (див. дод.11). 1.1.29. Контроль і приймання виконаних робіт при
великомасштабних топографічних зніманнях проводиться у
відповідності з вимогами чинних нормативних документів. 1.1.30. Перед початком топографічних робіт розробляється
технічний проект (програма) робіт. Після завершення робіт складається технічний звіт.
1.2. Застосування топографічних планів
1.2.1. Топографічні плани масштабу 1:5000 можуть
застосовуватися: для розробки генеральних планів населених пунктів, проектів
розміщення першочергового будівництва, магістральних інженерних
мереж та комунікацій, транспортних шляхів, інженерної підготовки
земельно-господарського устрою та озеленення території; для
розробки проектів міських промислових районів, складних
транспортних розв'язок при розробці генерального плану міста,
технічного проекту забудови; для складання планів окремих районів
міст, проектів детального планування на незабудованій території
при нескладному рельєфі місцевості та плануванні приміської зони; для розробки технічних проектів промислових, гірничих та
сільськогосподарських підприємств усіх галузей; для виконання пошуково-розвідувальних робіт, попередніх і
детальних розвідок та визначення запасів родовищ корисних копалин
великих і середніх розмірів з відносно простою геологічною
будовою; для проектування будівництва гірничих підприємств, а також
для розв'язання гірничо-технічних завдань при експлуатації родовищ
корисних копалин; для складання генеральних маркшейдерських планів
нафто-газових родовищ; для розробки проектів осушення та зрошення
сільськогосподарських земель, регулювання річок-водозбірників та
характеристик типових ділянок; для земельного та містобудівного кадастрів, землеустрою
колективних, фермерських сільськогосподарських угідь; для камерального трасування автомобільних доріг в умовах
складного рельєфу місцевості, на підходах до великих населених
пунктів та в інших місцях із складною ситуацією; для проектування трас повітряних ліній електропередач у
місцях перетину їх зі спорудами; для проектування і будівництва гідровузлів на малих рівнинних
і гірських річках; для визначення на місцевості проектного контуру водосховища; для проектування залізниць і автомобільних доріг на стадії
технічного проекту; для проектування і будівництва магістральних каналів
(судноплавних, водопровідних, енергетичних). Топографічні плани слугують основою для складання
топографічних і спеціальних планів і карт більш дрібних масштабів. 1.2.2. Топографічні плани масштабу 1:2000 можуть
застосовуватися: для розробки генеральних планів малих міст, селищ міського
типу і сіл; для розробки проектів детального планування і ескізів
забудови; проектів планування міських промислових районів;
проектів найбільш складних транспортних розв'язок у містах на
стадії розробки генерального плану; для складання виконавчих планів гірничопромислових
підприємств (рудників, шахт, кар'єрів, розрізів); для детальних розвідок родовищ металевих і неметалевих
корисних копалин; для розробки технічних проектів і генеральних планів морських
портів, судноремонтних заводів і окремих гідротехнічних споруд; для розробки технічного проекту прийнятого основного варіанта
теплових електростанцій, водозбору, гідротехнічних споруд,
загороджувальних дамб; для розробки проектів і робочих креслень осушення і зрошення
земель сільськогосподарського призначення; для проектування залізниць і автомобільних шляхів на стадії
технічного проекту в гірських районах і для робочих креслень у
рівнинних і горбистих районах; для розробки генеральної схеми реконструкції залізничних
вузлів; для складання робочих креслень трубопровідних, насосних і
компресорних станцій, лінійних пунктів і ремонтних баз, переходів
через великі річки, складних перетинів і зближень транспортних та
інших магістралей в місцях індивідуального проекту земляного
полотна (для лінійного будівництва); для ведення кадастрів населених пунктів, інвентаризації
земель та землеустрою індивідуальних сільськогосподарських угідь. Крім того, в масштабах 1:5000 та 1:2000 можуть створюватися
топографічні плани шельфової зони морів і внутрішніх водойм. Топографічні плани шельфу призначаються для локальних
геофізичних і геологорозвідувальних робіт, розробки проектів
експлуатації морських родовищ корисних копалин і будівництва в
морі інженерних споруд тощо. 1.2.3. Топографічні плани масштабу 1:1000 можуть
застосовуватися: для складання генерального плану та робочих креслень при
проектуванні на забудованих і незабудованих територіях будівництва
з малоповерховою забудовою; для вертикального планування і проектування озеленення
території та складання планів інженерних комунікацій; для складання робочих креслень бетонних гребель, будівель
ГЕС, камер-шлюзів, ділянок прилягання гребель до скель і схилів; для розробки проектів перебудови існуючих та робочих креслень
нових залізничних станцій і вузлів; для детальних розвідок та підрахування запасів корисних
копалин родовищ з винятково складною геологічною будовою; для проектування напірних трубопроводів на бетонних
фундаментах, гідротехнічних споруд на площі понад 2 га, площадок
під окремі забудови (ремонтні майстерні, складські бази і т.ін.),
полів фільтрації, каналізації і теплогазопостачання в населених
пунктах із щільною забудовою; для геологічного обслуговування гірничих підприємств,
розробки робочих креслень при проектуванні і будівництві
гірничодобувних та збагачувальних підприємств; для ведення кадастрів населених пунктів. 1.2.4. Топографічні плани масштабу 1:500 можуть
застосовуватися: для складання виконавчих планів промислових підприємств,
багатоповерхової забудови житлово-цивільного будівництва з густою
мережею підземних інженерних комунікацій, генеральних планів
ділянок будівництва та робочих креслень багатоповерхової забудови,
для проведення вертикального планування, складання планів існуючих
підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до
ділянок забудови міста; для складання робочих креслень гребель головного вузла
басейнів добового регулювання, зрівнювальних шахт, напірних
трубопроводів, будівель ГЕС та інших споруд; для ведення кадастру населених пунктів. Потреба в топографічному зніманні в масштабі 1:500 повинна
бути обгрунтована інженерними розрахунками. 1.2.5. Плани масштабів 1:1000 та 1:500 є основними планами
обліку підземних комунікацій. Вони повинні відображати точне
планове і висотне положення всіх без винятку підземних комунікацій
з показом їх основних технічних характеристик. 1.2.6. У залежності від призначення топографічних планів
встановлюються масштаби топографічних знімань. При цьому
передбачається, що топографічне знімання населених пунктів залежно
від типу території, яка підлягає картографуванню, виконується в
двох масштабах: 1:500 та 1:2000 - на території з багатоповерховою забудовою
або на території великого міста; 1:1000 та 1:5000 - на території з переважно одноповерховою
забудовою або на незабудованій території. Примітка. Знімання масштабів 1:5000 - 1:500 можуть виконуватися і
в інших випадках, крім указаних у пп.1.2.1-1.2.4, якщо
потреба в цих зніманнях належним чином обгрунтована.
1.3. Зміст топографічних планів
1.3.1. На топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500 достовірно та з потрібною точністю і детальністю
(залежно від масштабу плану) відображують: - пункти тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, грунтові
та стінні репери і пункти знімальної основи, які закріплені на
місцевості центрами (наносяться за координатами). На планах
масштабу 1:5000 не показують стінні репери, марки і стінні знаки
пунктів мереж згущення; наземні центри цих пунктів показують; - будинки і будівлі, їхні характеристики згідно з умовними
знаками. Будівлі, що виражаються в масштабі плану, відображають за
контурами їхніх цоколів. Архітектурні виступи будинків і споруд
відображаються, якщо величина їх на плані 0,5 мм і більше; - промислові об'єкти - будівлі і споруди заводів, фабрик,
електростанцій, шахт, кар'єрів, торфорозробок тощо, бурові та
експлуатаційні свердловини, нафтові та газові вишки, цистерни,
наземні трубопроводи, лінії електропередач високої та низької
напруги, колодязі і мережі підземних комунікацій; об'єкти
комунального господарства. На планах масштабу 1:5000 та 1:2000
незабудованих територій обов'язковому відображенню підлягають
магістральні підземні нафто-, газо- і водопроводи; на планах
масштабів 1:1000 та 1:500 всі мережі підземних комунікацій
наносять на плани при наявності матеріалів виконавчого знімання
або якщо є завдання на знімання підземних комунікацій; - залізниці, шосейні та грунтові дороги і споруди при них -
мости, тунелі, шляхопроводи, віадуки, переїзди і т.ін; - гідрографія - річки, озера, водосховища, площі розливів і
т.ін. Берегові лінії наносяться за фактичним станом на час
знімання або на межень; - об'єкти гідротехнічні та водного транспорту - канали,
канави, водоводи і водорозподільчі пристрої, греблі, пристані,
причали, моли, шлюзи, маяки, навігаційні знаки і т.ін.; - об'єкти водопостачання - колодязі, колонки, резервуари,
відстійники, природні джерела і т.ін.; - рельєф місцевості, що відображається горизонталями,
позначками висот і умовними знаками обривів, скель, ярів, осипів,
зсувів, ям, курганів і т.ін. Форми мікрорельєфу відображають
напівгоризонталями або допоміжними горизонталями; - рослинність деревна, чагарникова, трав'яна, культурна
рослинність (ліси, сади, плантації, луки і т.ін.), окремі дерева і
кущі. На планах масштабів 1:1000 та 1:500 на вулицях і проїздах
інструментально знімається кожне дерево з відображенням його
породи, якщо діаметр його стовбура 4 см і більше. В інших випадках
(масиви дерев, дерева в садибах і т.ін.) кожне дерево може бути
зняте інструментально за додатковими вимогами; - грунти і мікроформи земної поверхні: піски, галькові,
глинисті, щебеневі та інші поверхні, болота і солончаки; - державний кордон, межі політико-адміністративні,
адміністративні, охоронних природних територій, землекористувань,
різні огорожі. Державний кордон і межі наносять за координатами
поворотних пунктів або з використанням відомчих картографічних
матеріалів, що є в наявності; - власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних
станцій, пристаней, озер, річок, перевалів, долин, ярів та інших
географічних об'єктів. 1.3.2. При обробці змісту топографічних планів і встановленні
форм написання назв на топографічних планах належить керуватися
текстовою частиною умовних знаків, словниками і довідниками з
географічних назв.
1.4. Проекція, система координат та висот, розграфлення та
номенклатура топографічних планів
1.4.1. Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та
1:500 створюють у проекції Гаусса-Крюгера, триградусних зонах,
державній системі координат 1942 р. або в місцевих системах
координат, які зв'язані з державною системою. 1.4.2. У містах, районах промислових комплексів, на діючих
підприємствах гірничодобувної і нафтодобувної промисловості всі
нові знімання виконують, як правило, в раніше прийнятих місцевих
системах координат та висот. 1.4.3. У технічних проектах (програмах) систему координат і
висот спеціально обумовлюють і погоджують з Інспекцією державного
геодезичного нагляду. Зміни системи координат і висот можуть бути проведені тільки
після погодження з Інспекцією державного геодезичного нагляду за
наявності техніко-економічного обгрунтування, що враховує
перспективи розвитку даного району. 1.4.4. В окремих випадках топографічне знімання невеликих
ділянок (див.п.1.1.22) виконують в умовній системі координат і
висот. 1.4.5. Координати пунктів (точок) геодезичних мереж згущення
визначають у прийнятих системах прямокутних координат на площині в
проекції Гаусса-Крюгера в триградусних зонах. 1.4.6. Висоти пунктів (точок) геодезичних мереж визначають у
Балтійській системі висот 1977 р. 1.4.7. За основу розграфлення планів масштабів 1:5000 і
1:2000, що створюються на ділянки площею понад 20 кв.км, приймають
аркуш карти масштабу 1:100 000, який ділиться на 256 частин для
планів масштабу 1:5000, а кожен аркуш масштабу 1:5000 - на дев'ять
частин для планів масштабу 1:2000. Номенклатура аркуша масштабу 1:5000 складається з
номенклатури аркуша карти масштабу 1:100 000 та взятого в дужки
номера аркуша масштабу 1:5000, наприклад М-38-112-(124)
(див.дод.10). Номенклатура аркуша масштабу 1:2000 складається з
номенклатури аркуша плану масштабу 1:5000 та однієї з дев'яти
малих букв українського алфавіту (а, б, в, г, д, є, ж, з, і),
наприклад М-38-112-(124-а) (див.дод.10). 1.4.8. Розміри рамок для планів наведеної вище розграфки
встановлюються такі:
По широті По довготі
для масштабу 1:5000 1'15,0'' 1'52,5''
для масштабу 1:2000 25,0'' 37,5''
На планах показують сітку прямокутних координат, лінії якої
проводять через 10 см. 1.4.9. Для топографічних планів, що створюються на населені
пункти та на ділянки незабудованих територій площею менше
20 кв.км, застосовується прямокутне розграфлення з розмірами рамок
аркуша для масштабу 1:5000 - 40х40 см, для масштабів 1:2000,
1:1000 та 1:500 - 50х50 см. Рамки аркушів масштабів 1:5000 та 1:2000 мають збігатися з
лініями кілометрової сітки. У цьому випадку за основу розграфлення беруть аркуш масштабу
1:5000, який позначається арабськими цифрами. Йому відповідають
чотири аркуші масштабу 1:2000, кожен з яких позначається
приєднанням до номера аркуша масштабу 1:5000 однієї з перших
великих букв українського алфавіту (А, Б, В, Г), наприклад: 4-Б. Аркушеві масштабу 1:2000 відповідають чотири аркуші масштабу
1:1000, які позначаються римськими цифрами (I, II, III, IV), і 16
аркушів масштабу 1:500, які позначаються арабськими цифрами (1, 2,
3, 4, 5... 16). Номенклатура аркушів масштабів 1:1000 та 1:500 складається з
номенклатури аркуша масштабу 1:2000 і відповідної римської цифри
для аркуша масштабу 1:1000, наприклад: 4-Б-IV, або арабської цифри
для аркуша масштабу 1:500, наприклад: 4-Б-16 (див.дод.10). 1.4.10. Прямокутне розграфлення при зніманні населених
пунктів створюється із врахуванням їх перспективного розвитку. На
територіях міст, де розграфка вже встановлена, зберігається
прийняте раніше розграфлення аркушів. Для топографічних планів, що створюються для меліоративного
будівництва на ділянках площею більше 20 кв.км із складною
конфігурацією, приймають прямокутне розграфлення. 1.4.11. Розграфлення аркушів планів обов'язково вказують у
технічному проекті (програмі) робіт. Для топографічних знімань
невеликих ділянок позначення аркушів масштабів 1:1000 та 1:500
може відрізнятися від установлених, про що вказують у технічному
проекті (програмі) робіт.
1.5. Геодезична основа топографічних знімань
1.5.1. Геодезичною основою топографічних знімань у масштабах
1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 є: - державна геодезична мережа; - розрядні геодезичні мережі згущення; - знімальні геодезичні мережі. 1.5.2. Державна геодезична мережа є головною геодезичною
основою топографічних знімань усіх масштабів. Державна геодезична мережа об'єднує в єдине ціле планову і
висотну геодезичні мережі. Планова геодезична мережа поділяється на: - астрономо-геодезичну мережу 1 та 2 класів; - геодезичні мережі згущення 3 класу. Висотна геодезична мережа поділяється на: нівелірні мережі I і II класів; нівелірні мережі III і IV класів. Державна геодезична мережа створюється відповідно до вимог
діючих "Основних положень про державну геодезичну мережу України"
( 844-98-п ), інструкцій та інших нормативних документів. 1.5.3. Розрядні геодезичні мережі згущення є основою
топографічних знімань у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500
та інженерних робіт, які виконують у містах, селищах, на
майданчиках промислового та житлового будівництва, при будівництві
підземних комунікацій, в маркшейдерських роботах, при
землевпорядкуванні, меліорації земель, земельному кадастрі тощо. Розрядні геодезичні мережі згущення створюють методами
полігонометрії, трилатерації, тріангуляції та поєднанням цих
методів. За наявності відповідних технічних засобів і умов
спостережень визначення координат пунктів розрядних геодезичних
мереж згущення може здійснюватись із використанням супутникових
радіонавігаційних систем типу GPS. Розрядні геодезичні мережі згущення поділяються на: - мережі полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу; - мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 1 і 2
розрядів; - мережі технічного та тригонометричного нівелювання. Розрядні геодезичні мережі згущення створюються відповідно до
вимог пп.4.1-4.5 даної Інструкції. 1.5.4. Густоту пунктів державної геодезичної мережі і
розрядних геодезичних мереж згущення для виконання топографічних
знімань наведено в пп. 1.1.24 і 1.1.25. 1.5.5. Знімальні геодезичні мережі є основою для виконання
топографічних знімань усіх масштабів та інших робіт. Знімальні геодезичні мережі поділяються на планові і висотні. Пункти планової знімальної мережі визначають прямими,
оберненими та комбінованими засічками з пунктів геодезичних мереж
усіх класів і розрядів, прокладанням теодолітних ходів, побудовою
знімальних тріангуляційних мереж (ланцюг трикутників або
чотирикутників, суцільна сітка, вставка окремих пунктів тощо). Висотну знімальну мережу створюють шляхом прокладання ходів
технічного або тригонометричного нівелювання. Побудовою знімальних геодезичних мереж геодезичну основу
доводять до щільності, яка забезпечує безпосереднє виконання
топографічного знімання.
2. Проектування топографо-геодезичних робіт
2.1. Топографо-геодезичні роботи із створення планів
масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 виконують на основі
держзамовлення, замовлень окремих міністерств, відомств,
підприємств та організацій різних форм власності. 2.2. Роботи виконуються організаціями і суб'єктами
підприємницької діяльності, які мають ліцензії на виконання
топографо-геодезичних робіт. Ліцензії видаються на основі "Інструкції про умови і правила
здійснення аерофотозйомочних, топографо-геодезичних,
картографічних робіт, кадастрових зйомок суб'єктами
підприємницької діяльності, порядок надання ліцензій та контролю
за їх дотриманням" (ДКНТА-2.07.01-93) ( z0093-93 ). 2.3. Підставою для виконання топографо-геодезичних робіт є
технічне завдання і технічний проект або програма робіт. При незначних обсягах робіт розробляється програма робіт, у
якій коротко вказується призначення робіт, їх зміст, відомості про
вихідні дані та використання існуючих матеріалів, схеми розміщення
робіт, що проектуються, їх обсяги і кошторисні розрахунки. 2.4. Технічний проект є документом, що визначає зміст,
обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні
умови, строки і організацію виконання робіт, що проектуються. 2.5. Технічний проект повинен передбачати повний комплекс
робіт для створення топографічних планів, який задовольняє вимоги
технологічних інструкцій. Обов'язковим у технічному проекті на виконання топографічних
знімань є обгрунтування вибору масштабу знімання і висоти перерізу
рельєфу. Проектування робіт виконують відповідно до діючих державних і
відомчих нормативних документів. 2.6. Технічний проект вміщує текстову, графічну і кошторисну
частини. У текстовій частині проекту висвітлюють такі питання: цільове призначення робіт, що проектуються; коротка фізико-географічна характеристика району робіт; відомості про топографо-геодезичну забезпеченість району
робіт; обгрунтування необхідності і способи побудови
планово-висотної основи та вибір масштабу знімання; організація і строки виконання робіт, заходи з техніки
безпеки і охорони праці; перелік топографо-геодезичних, картографічних та інших
матеріалів, що підлягають здачі після закінчення робіт. Графічна частина проекту вміщує: схеми забезпечення району робіт вихідними геодезичними
даними, топографічними і картографічними матеріалами з зазначенням
меж знімання, що проектується; проект планово-висотної геодезичної мережі; картограму розміщення ділянок топографічних знімань з
розграфленням аркушів планів. У кошторисній частині проекту дається розрахунок потрібних
витрат на виконання робіт, що проектуються. 2.7. Розробка технічного проекту повинна здійснюватися на
основі зібраних повних відомостей про раніше виконані
топографо-геодезичні і аерофотознімальні роботи. При потребі
виконують польове обстеження району робіт. Проведенню основних видів робіт, що передбачені технічним
проектом, повинен передувати збір і аналіз топографо-геодезичних
матеріалів. 2.8. На основі аналізу зібраних матеріалів уточнюються: топографо-геодезична вивченість об'єкта робіт (наявність
матеріалів виконаних робіт і роки виконання, їхня якість та
відповідність вимогам і т.ін.); роботи, що підлягають використанню, а також ті, які не можуть
бути використані при виконанні робіт. Остаточним результатом аналізу зібраних матеріалів є такі
документи: пояснювальна записка; зведений каталог геодезичних пунктів, що складений в єдиній
системі координат і висот з додатком уточнених схем вивченості в
масштабі, що зручний для користування; зведена картосхема виконаних топографічних робіт з
пропозиціями щодо використання останніх у нових роботах (тільки
геодезична основа, рельєф, контурне навантаження) і порядок
приведення координат і висот у єдину систему. 2.9. Необхідні дані і матеріали про раніше виконані
топографо-геодезичні роботи на об'єкті повинні бути одержані в
Інспекції державного геодезичного нагляду України,
Укркартгеофонді, а також в обласних та міських управліннях
(відділах) у справах будівництва і архітектури та інших
організаціях, що мають у своєму розпорядженні топографо-геодезичні
матеріали. 2.10. Топографо-геодезичні роботи виконують тільки після
погодження і затвердження технічного проекту з організаціями, що
видають дозвіл на виконання цих робіт. 2.11. Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних
геодезичних мереж як геодезичної основи великомасштабних
топографічних знімань має проводитись із врахуванням вимог цієї
Інструкції (залежно від масштабу і методу майбутнього знімання),
на основі: збирання і аналізу відомостей і матеріалів про всі раніше
виконані геодезичні роботи на об'єкті знімання; вивчення району майбутніх робіт за існуючими картами
найбільшого масштабу та за літературними джерелами; вивчення матеріалів попереднього спеціального обстеження
району робіт, включаючи інструментальний пошук геодезичних пунктів
раніше виконаних робіт; вибору найбільш доцільного варіанта побудови геодезичних
мереж з врахуванням перспективи розвитку територій відповідно до
генерального плану освоєння земель. 2.12. Проект геодезичних мереж згущення та знімальних мереж
розробляється на картах масштабу 1:10000 - 1:25000 та їх копіях. 2.13. Координати пунктів геодезичних мереж визначають методом
тріангуляції, полігонометрії, трилатерації або іншими геодезичними
побудовами та із GPS-спостережень. 2.14. Висоти пунктів геодезичних мереж визначають методом
геометричного або тригонометричного нівелювання. 2.15. При створенні геодезичної основи великомасштабних
знімань вихідними пунктами для розвитку та побудови мереж даного
класу (розряду) слугують тільки пункти геодезичної побудови вищих
за точністю класів (розрядів), що задовольняють вимоги Основних
положень про побудову державної геодезичної мережі. 2.16. Докладніші вимоги до проектування окремих видів робіт з
топографічного знімання вміщено у відповідних розділах цієї
Інструкції.
3. Рекогностування та закладання центрів
геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків
3.1. На основі затвердженого проекту проводиться
рекогностування геодезичних мереж. При рекогностуванні уточнюється проект мережі, напрямок ходів
полігонометрії і намічуються місця встановлення пунктів. 3.2. Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості,
найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань. 3.3. Місця встановлення пунктів тріангуляції, трилатерації і
полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на
місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків. 3.4. Пункти на місцевості треба вибирати так, щоб можна було
використувати їх і як точки знімальної мережі. 3.5. Між двома суміжними пунктами має бути забезпечена
видимість із землі. 3.6. На забудованих територіях, де це можливо, з метою
збереження треба передбачити закріплення пунктів геодезичних мереж
стінними знаками. 3.7. Місця встановлення пунктів доцільно вибирати з
урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з вихідних
пунктів на пункти полігонометрії по стороні, довжина якої не
коротша середньої розрахункової. 3.8. Вибрані в натурі місця для закладання пунктів
закріплюють тимчасовими знаками (кілками, металевими штирями,
обкопуванням тощо) і на них складають абриси з прив'язкою до
постійних предметів місцевості не менше ніж трьома промірами. При
закладанні проміри уточнюють. 3.9. На пунктах мереж тріангуляції, трилатерації і, як
виняток, полігонометрії, що створюються як основа великомасштабних
знімань, установлюють зовнішні геодезичні знаки таких типів: тури
і металеві піраміди-штативи із візирними цілями, що знімаються,
чотиригранні і тригранні металеві піраміди (див.дод.4). Г-подібні віхи (див.дод.4, мал.25) можуть використовуватися
тільки як тимчасові геодезичні знаки. Установлення зовнішніх знаків слід виконувати відповідно до
вимог діючих нормативних документів. 3.10. На забудованих територіях зовнішні геодезичні знаки
пунктів тріангуляції і трилатерації можуть установлюватися на
дахах будівель. Для цього застосовують металеві піраміди-штативи
або тури з візирними цілями, що знімаються (див.дод.4, мал.26,
28), а також тимчасові металеві віхи з візирними циліндрами на
трьох-чотирьох відтяжках (див.дод.4, мал.29). Центрами таких пунктів слугують марки, які закладаються в тур
або верхнє перекриття. Для закріплення центрів можуть також використовуватися
конструктивні елементи на дахах будівель. 3.11. Візирні цілі геодезичних знаків повинні бути
малофазними та мати такі розміри: висота візирного циліндра
0,50 м, діаметр 0,25 м. Відстань від інструментального столика до
нижнього диска візирного циліндра повинна бути не менше 0,8 м. 3.12. Малофазна циліндрична поверхня створюється краями
радіально розташованих планок, що прикріплені до дисків. Зовнішні знаки повинні бути стійкими та міцними, щоб
забезпечити можливість вимірювання кутів при вітрі середньої сили. Знаки мають бути симетричними відносно вертикальної осі.
Відхилення проекцій центрів візирного циліндра і столика для
приладу від центра пункту може бути не більше 5 см. На геодезичних знаках, що встановлені на дахах будівель,
елементи приведення повинні бути зведені до нуля. У всіх випадках піраміда-штатив або внутрішня піраміда
простого сигналу, на яких кріпиться столик для приладу, не повинні
стикатися з площадкою для спостерігача. 3.13. На час спостережень на піраміди-штативи дозволяється
встановлювати віхи висотою не більше їх подвійної висоти, піднявши
стандартну візирну ціль на спеціальних трубчастих елементах з
відтяжками. 3.14. Металеві геодезичні знаки повинні бути захищені від
корозії спеціальним антикорозійним покриттям. 3.15. Пункти геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів
закріплюють центрами відповідно до вимог, що викладені в діючій
Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів
(ГКНТА-2.01,02-01-93, К., 1994) ( z0066-93 ). 3.16. При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на
промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і
полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К,
У15Н, У16, 143, 160. Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу
закріплюють центрами типу 160. У сільській місцевості пункти тріангуляції, трилатерації та
полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють постійними
центрами типу У15, У15Н (див.дод.5). Закріплення пунктів
постійними центрами здійснюють не рідше ніж через 1000 м у
мережах 4 класу та 1 розряду, а 500 м - у мережах 2 розряду. Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи
закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають
обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н. Пункти ходів полігонометрії, на яких центри типів У15, У15Н
не закладаються, слід закріплювати центрами тривалого збереження,
що передбачені для знімальної мережі (див.дод.6, мал.39-41). 3.17. На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть
бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків. 3.18. Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2
розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім
центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням
квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і
глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Над центром
насипають курган висотою 10 см (див.дод.5, мал.33). На забудованих територіях, а також коли на геодезичних
пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або
залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують. В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та
обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані
1-3 м від центра пункту.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Страницы:  [ 1 ]  2  3  4  5  6  7  8
следующая страница »