Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду Української РСР в кримінальних [...]
Верховний Суд; Постанова від 04.06.19933
Документ v0003700-93, поточна редакція — Редакція від 04.06.2010, підстава v0007700-10
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 3 від 04.06.93
м.Київ

Про внесення змін і доповнень у деякі постанови
Пленуму Верховного Суду Української РСР в
кримінальних справах
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Верховного Суду
N 15 ( v0015700-03 ) від 26.12.2003
N 16 ( v0016700-03 ) від 26.12.2003
N 2 ( v0002700-04 ) від 27.02.2004
N 5 ( va005700-04 ) від 16.04.2004
N 13 ( v0013700-04 ) від 02.07.2004
N 17 ( v0017700-04 ) від 10.12.2004
N 2 ( va002700-05 ) від 11.02.2005
N 14 ( v0014700-05 ) від 23.12.2005
N 10 ( va010700-06 ) від 22.12.2006
N 4 ( v0004700-08 ) від 28.03.2008
N 5 ( v0005700-08 ) від 30.05.2008
N 1 ( v_001700-09 ) від 27.02.2009
N 7 ( va007700-09 ) від 12.06.2009
N 10 ( v0010700-09 ) від 06.11.2009
N 7 ( v0007700-10 ) від 04.06.2010 }

У зв'язку зі зміною чинного законодавства Пленум Верховного
Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
I. Внести зміни і доповнення в такі постанови Пленуму
Верховного Суду України.
1. У постанові Пленуму від 2 березня 1973 року N 2
( v0002700-73 ) "Про судову практику в справах про обман покупців"
із змінами, внесеними постановами Пленуму від 25 січня 1974 року
N 3, від 11 липня 1975 року N 8, від 26 грудня 1975 року N 11 та
від 23 грудня 1983 року N 8: 1) із абзацу першого преамбули виключити слово "радянській"; 2) із абзацу шостого преамбули і пункту 7 виключити слова
"громадського впливу"; 3) у абзаці восьмому преамбули, пунктах 1 та 17, у абзаці
другому пункту 10 слова "громадського майна", "громадське майно"
замінити відповідно словами "колективного майна", "колективне
майно"; 4) перше речення абзацу дев'ятого преамбули виключити; 5) абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність вжиття заходів по
усуненню зазначених недоліків і суворого виконання закону при
розгляді справ про обман покупців"; 6) пункт 14 викласти у такій редакції: "14. Дії службових осіб, які вчинили обман покупців,
пов'язаний з незаконним продажем товарів зі складів, баз,
підсобних та інших приміщень підприємств (організацій) державної
торгівлі (громадського харчування), інших державних підприємств
(організацій), споживчої кооперації на порушення встановлених
правил, а так само під час транспортування, або приховування
товарів від покупців, якщо шкода, заподіяна цими діями державним
чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та
інтересам окремих громадян не є істотною, кваліфікуються за
сукупністю, як обман покупців і порушення правил торгівлі
(ст.ст.155, 155-3 КК України ( 2002-05 ), а якщо шкода визнана
істотною - як обман покупців і зловживання службовим станом
(ст.ст.155, 165 КК України ( 2002-05 )"; 7) у пункті 16 слова "громадського майна" та "кооперативним
чи громадським підприємствам, установам, організаціям або
колгоспам" замінити відповідно словами "колективного майна",
"колективним підприємствам, установам, організаціям або
колгоспам"; 8) перше речення пункту 20 виключити. У другому реченні цього пункту слова та цифри "ст.23 КПК
УРСР" замінити словами і цифрами "ст.ст.23, 23-2 КПК України
( 1001-05 )"; 9) у пункті 21 слова "Судовій колегії в кримінальних справах
Верховного Суду УРСР і обласним судам" замінити словами "судам
касаційної та наглядної інстанцій".
2. У постанові Пленуму від 28 вересня 1973 року N 8
( v0008700-73 ) "Про практику застосування судами законодавства
про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на
тяжку хворобу": 1) в абзаці сьомому преамбули слова "В ухвалах" замінити
словами "У постановах"; 2) в абзаці восьмому преамбули слова "ухвали, постановленої
відповідно" і "ухвал" замінити відповідно словами "постанови
судді, винесеної відповідно", "постанов"; 3) абзац третій пункту 2 виключити; 4) у пункті 4 слова "суд виносить ухвалу", "в ухвалі суду" і
"в ухвалі" замінити відповідно словами "суддя виносить постанову",
"у постанові судді", "у постанові"; 5) у пунктах 7 та 9 слова "ухвала" і "ухвали", замінити
відповідно словами "постанова", "постанови"; 6) у пункті 8 слова "ухвала, постановлена в порядку ст.408
УРСР" замінити словами "постанова, винесена суддею в порядку
передбаченому ст.408 КПК України" ( 1003-05 ).
( Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-04 ) від 02.07.2004 )

4. ( Пункт 4 втратив чинність на підставі Постанови
Верховного Суду N 16 ( v0016700-03 ) від 26.12.2003 )

5. У постанові Пленуму від 26 грудня 1975 року N 10
( v0010700-75 ) "Про практику застосування судами Української РСР
законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і
заміну покарання більш м'яким та виконання постанови Пленуму
Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9 з цих питань" із
змінами, внесеними постановою Пленуму від 23 грудня 1983 року N 8: 1) назву постанови викласти у такій редакції: "Про практику застосування судами України законодавства про
умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання
більш м'яким"; 2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції: "Обговоривши матеріали узагальнення судової практики
умовно-дострокового звільнення від покарання і заміни невідбутої
частини покарання більш м'яким, Пленум Верховного Суду України
відмічає, що суди, керуючись законом, підвищили рівень розгляду
справ цієї категорії"; 3) в абзаці другому преамбули слова "що негативно
позначається на боротьбі із злочинністю" виключити; 4) абзац третій преамбули виключити; 5) в абзаці п'ятому преамбули виключити слово "народні"; 6) в абзаці восьмому преамбули слово "ухвали" замінити словом
"постанови"; 7) в абзаці першому пункту 1 слово "республіки" замінити
словом "України", а слова "і вказівок, що містяться в постанові
Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9 "Про
судову практику умовно-дострокового звільнення засуджених від
покарань і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким"
виключити. В абзаці другому цього пункту виключити слова "посилення
боротьби із злочинністю"; 8) у пункті 2 слова "Відповідно до вимог постанови Пленуму
Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9" виключити; 9) в абзаці другому пункту 3 слова "Суди" і "ухвалами"
замінити відповідно словами "Судді", "постановами"; 10) в абзаці першому пункту 4 слова "за ухвалою суду"
замінити словами "за постановою судді". Із першого речення абзацу другого цього пункту виключити
слова "на що вже звертав увагу Пленум Верховного Суду СРСР у
пунктах 6 і 14 своєї постанови від 19 жовтня 1971 року N 9", а у
другому реченні цього абзацу слова "факт повернення з будівництва
у місце позбавлення волі", замінити словами "факт повернення з
місця обов'язкового залучення до праці для відбування позбавлення
волі"; 11) пункт 5 викласти у такій редакції: "5. При умовно-достроковому звільненні від основного
покарання засуджених, до яких було застосовано додаткове
покарання, зазначене у ст.31 Кримінального кодексу України
( 2001-05 ) (позбавлення права займати певні посади або займатися
певною діяльністю), суди в усіх випадках за поданням органу, який
відає виконанням покарання, або за своєю ініціативою зобов'язані
обговорювати питання про звільнення засудженого і від додаткового
покарання. Рішення судді з цього питання повинне бути відображене
у резолютивній частині постанови. Якщо при умовно-достроковому звільненні від основного
покарання питання про звільнення засудженого від зазначеного
додаткового покарання було вирішено судом негативно, то повторний
розгляд цього питання може відбутися лише по закінченню строків,
встановлених п.5 ст.407 КПК України ( 1003-05 ). У тих випадках, коли питання про умовно-дострокове звільнення
від додаткового покарання засудженого, який повністю відбув
основне покарання, виникло під час відбування ним додаткового
покарання, суд може звільнити його від цього покарання після
фактичного відбуття встановленої законом частини додаткового
покарання і при наявності інших умов, що вказані в законі"; 12) в абзаці другому пункту 7 слова "відповідно до п.5
постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9
суддя в ході підготовки справи до розгляду одноособово повертає ці
матеріали для відповідного оформлення, а коли виявлено в судовому
засіданні, то суд виносить відповідну ухвалу, вказавши підстави
повернення матеріалу" замінити словами "то суддя в ході підготовки
справи до розгляду повертає ці матеріали для відповідного
оформлення, а коли це виявлено в судовому засіданні, - виносить
відповідну постанову, вказавши підстави повернення матеріалу"; 13) у другому реченні пункту 8 слово "суд" замінити словом
"суддя"; 14) у пункті 9 слово "політико-виховної роботи" замінити
словами "виховної роботи"; 15) в абзаці другому пункту 10 слова і цифри "і п.4 постанови
Пленуму Верховного Суду СРСР від 19 жовтня 1971 року N 9"
виключити; 16) в абзаці другому пункту 14 слова "висновок прокурора"
замінити словами "думка прокурора"; 17) у пункті 15 слова "ухвалах" і "ухвали" замінити
відповідно словами "постановах", "постанови"; 18) пункт 16 викласти у такій редакції: "16. Визнати необхідним, що суди, розглядаючи справи про
умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої
частини покарання більш м'яким, для приєднання до справи повинні
надсилати копії постанов до суду, який постановив вирок, а також
спостережної комісії або комісії у справах неповнолітніх за місцем
проживання, обраним засудженим, або трудовому колективу чи окремим
особам при покладенні на них обов'язку по нагляду за
умовно-достроково звільненим і проведенню з ним виховної роботи"; 19) пункт 17 постанови викласти у такій редакції: "17. Судам касаційної та наглядної інстанцій необхідно
посилити нагляд за розглядом судами справ про умовно-дострокове
звільнення засуджених від покарання і заміну невідбутої частини
покарання більш м'яким, систематично узагальнювати судову практику
в справах даної категорії і вживати необхідних заходів до
своєчасного усунення виявлених недоліків".
6. У постанові Пленуму від 2 липня 1976 року N 4
( v0004700-76 ) "Про питання, що виникли в судовій практиці в
справах про знищення та пошкодження державного і громадського
майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної
безпеки" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 22 грудня
1978 року N 9 та від 6 липня 1979 року N 6; 1) у назві і тексті постанови слова "громадського майна"
замінити словами "колективного майна"; 2) пункт 1 викласти у такій редакції: "1. Звернути увагу судів на необхідність усунення зазначених
недоліків розгляду судових справ про знищення та пошкодження
державного колективного майна, особливо підпалу або внаслідок
порушення правил пожежної безпеки"; 3) абзац третій пункту 7 доповнити словами "залишення людей
без житла або засобів до існування, тривале припинення або
дезорганізація роботи підприємства, установи, організації і т.п."; 4) абзац другий пункту 8 викласти у такій редакції: "При цьому судам слід керуватися роз'ясненнями, що містяться
у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня
1989 року N 3 "Про практику застосування судами України
законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної
злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"; 5) у пункті 9 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР" замінити словами
і цифрами "ст.ст. 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 )"; 6) у пункті 10 слова "обласним судам та Київському міському
суду" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної
інстанцій"; 7) доповнити постанову пунктом 5-1 такого змісту: "5-1. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або
пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу
потерпілому з необережності було заподіяно смерть або тяжкі
тілесні ушкодження, скоєне слід кваліфікувати тільки за ч.2 чи ч.3
ст.39 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ). Якщо ж винний
передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків,
скоєне повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів,
передбачених ч.2 чи 3 ст.89 і, відповідно, ст.ст. 93, 94 або 101
Кримінального кодексу України".
7. У постанові Пленуму від 29 квітня 1977 року N 2
( v0002700-77 ) "Про практику призначення судами Української РСР
додаткових мір покарання у вигляді конфіскації майна або
позбавлення права займати певні посади чи займатися певною
діяльністю в справах про розкрадання державного або громадського
майна" із змінами, внесеними постановами Пленуму від 19 березня
1982 року N 3 та від 23 грудня 1983 року N 8: 1) назву постанови викласти у такій редакції: "Про практику призначення судами додаткових мір покарання у
вигляді конфіскації майна або позбавлення права займати певні
посади чи займатися певною діяльністю в справах про розкрадання
державного або колективного майна"; 2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції: "Передбачені ст.ст. 31 і 35 Кримінального кодексу України
( 2001-05 ) додаткові покарання - конфіскація майна і позбавлення
права займати певні посади або займатися певною діяльністю надають
судам можливість повної реалізації принципу індивідуального
підходу до призначення покарання особам, винним у розкраданні
державного чи колективного майна"; 3) в абзаці преамбули слова "республіки" і "громадського
майна" замінити відповідно словами "України", "колективного
майна"; 4) в абзаці третьому преамбули слова "недоліки, що послабляє
ефективність боротьби з такими злочинами" замінити словами
"істотні недоліки і помилки"; 5) в абзаці четвертому преамбули слова "соціалістичного
майна" замінити словами "державного чи колективного" та "в справі
боротьби з цими злочинами, а також їх запобіганні" замінити
відповідно словами "колективного майна", "у повноті реалізації
принципу індивідуалізації покарання"; 7) у пункті 2 слова "громадського майна" замінити словами
"колективного майна", а слова "відповідно до п.25 постанови
Пленуму Верховного Суду від 11 липня 1972 року N 4 виключити; 8) у пункті 5 слова "відповідно до п.1 постанови Пленуму
Верховного Суду СРСР від 29 вересня 1953 року N 7", у пункті 8
слова "заслання, вислання, або" і у пункті 9 слова "відповідно до
роз'яснення, даним у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР
від 22 грудня 1964 року N 18" - виключити; 9) у пункті 10 слова "обласним і Київському міському судам
при розгляді справ про розкрадання державного і громадського
майна" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної
інстанцій при розгляді справ про розкрадання державного чи
колективного майна".
( Пункт 8 втратив чинність на підставі Постанови Пленуму
Верховного Суду України N 13 ( v0013700-04 ) від 02.07.2004 )

{ Пункт 9 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 5 ( va005700-04 ) від 16.04.2004 }

{ Пункт 10 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 10 ( v0010700-09 ) від 06.11.2009 }

11. У постанові Пленуму від 25 грудня 1981 року N 9 "Про
практику застосування судами Української РСР законодавства і
виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в справах про
умисне вбивство" із змінами, внесеними постановою Пленуму від
23 грудня 1988 року N 11"; 1) у назві постанови слова "і виконання постанови Пленуму
Верховного Суду СРСР" виключити; 2) в абзацах першому і дев'ятому преамбули виключити
відповідно слова "і роз'яснення, які містяться в постанові N 4
Пленуму Верховного Суду СРСР від 27 червня 1975 року "Про судову
практику в справах про умисне вбивство", "Пленуму Верховного Суду
СРСР і"; 3) в абзаці другому преамбули слова "які знижують
ефективність боротьби з цим небезпечним злочином" виключити; 4) абзац десятий преамбули викласти у такій редакції: "Суди не завжди з'ясовують причини і умови, спричиняють
вчиненню злочинів, інколи залишають без реагування випадки
антигромадської поведінки окремих громадян, неналежно контролюють
виконання постановлених окремих ухвал"; 5) у пункті 1 слова "тому рішуча боротьба з ними є їх
найважливішим завданням" замінити словами "зобов'язати їх усунути
зазначені недоліки в розгляді справ цієї категорії"; 6) в абзаці другому пункту 2 слова "в розпорядчому засіданні"
замінити словами "в стадії віддання до суду"; 7) пункт 5 доповнити абзацом третім такого змісту: "При скоєнні злочину у співучасті судам слід мати на увазі,
що такі кваліфікуючі ознаки, як скоєння вбивства особливо
небезпечним рецидивістом або особою, яка раніше скоїла умисне
вбивство, повинні ураховуватися при кваліфікації дій тільки тих
співучасників, до яких ці ознаки відносяться безпосередньо"; 8) у пункті 6 слова "Керуючись роз'ясненнями, які містяться в
п.6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в цих справах"
виключити; 9) у пункті 9 слова "Відповідно до п.12 постанови Пленуму
Верховного Суду СРСР у справах даної категорії" замінити словами
"Судам належить урахувати, що"; 10) абзац перший пункту 10 замінити трьома абзацами такого
змісту: "При кваліфікації умисного вбивства за п."е" ст.93 КК України
( 2001-05 ), як вчиненого з особливою жорстокістю, необхідно мати
на увазі, що законом особлива жорстокість пов'язується як із
способом вбивства, так і з іншими обставинами, які свідчать про
прояв винним особливої жорстокості. Ознака особливої жорстокості наявна, зокрема, у випадках,
коли перед позбавленням життя чи в процесі вбивства до потерпілого
застосовувались катування, мордування або вчинювався глум над ним,
або коли вбивство скоєне способом, який завідомо для винного
пов'язаний із заподіянням потерпілому особливих страждань
(нанесення великої кількості тілесних ушкоджень, використання
отрути, що спричиняє особливий біль, спалення людини живцем,
тривале позбавлення їжі, води і т.п.), особлива жорстокість може
виявлятися також при вбивстві в присутності осіб, близьких
потерпілому, коли винний усвідомлював, що своїми діями спричиняє
їм особливі страждання. Знищення або розчленування та з метою
приховування злочину не може бути підставою для кваліфікації
вбивства, як вчиненого з особливою жорстокістю. Судам слід мати на увазі, що умисне вбивство, вчинене в стані
сильного душевного хвилювання, що раптово виникає внаслідок
протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого,
або при перевищенні меж необхідної оборони, яке хоч би і містить
ознаки особливої жорстокості слід кваліфікувати за ст.ст. 95 або
97 КК України ( 2001-05 )". У зв'язку з цим абзац другий цього пункту вважати абзацом
четвертим; 11) абзац перший пункту 12 викласти у такій редакції: "Судам слід мати на увазі, що мотивувальна частина вироку має
відповідати вимогам ст.334 КПК України ( 1003-05 ) і роз'ясненням,
що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29 червня 1990 року N 5 "Про виконання судами України
законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і
постановлення вироку"; 12) в абзаці першому пункту 13 слова "Пленуму Верховного Суду
СРСР і" виключити; 13) пункт 15 виключити; 14) в абзаці другому пункту 13 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР"
замінити словами і цифрами" ст.ст. 23, 23-2 КПК України".
12. У постанові Пленуму від 25 грудня 1981 року N 10
( v0010700-81 ) "Про виконання судами Української РСР
законодавства і керівних постанов Пленуму Верховного Суду СРСР та
Пленуму Верховного Суду УРСР з питань призначення покарання" із
змінами, внесеними постановою Пленуму від 23 грудня 1983 року N 8: 1) назву постанови викласти у такій редакції: "Про виконання судами України законодавства з питань
призначення покарання"; 2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції: "Обговоривши матеріали узагальнення судової практики, Пленум
Верховного Суду України зазначає, що суди України в основному
правильно призначають основні і додаткові міри кримінального
покарання"; 3) в абзаці другому преамбули слова "у справі успішного
перевиконання засуджених та запобігання новим злочинам" виключити; 4) у пункті 1 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР
і"; 5) у пункті 2 слова "громадського майна" замінити словами
"колективного майна"; 6) в абзаці другому пункту 3 слова "Згідно з п.2 постанови
Пленуму Верховного суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3"
виключити; 7) пункт 5 викласти у такій редакції: "5. Вказати судам на необхідність усунення помилок,
пов'язаних з необгрунтованим застосуванням ст.44 КК України
( 2001-05 ), відповідно до якої призначення особі більш м'якого
покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності
виняткових обставин справи в сукупності з даними про особу
винного. При цьому виключними можуть визнаватися обставини (в тому
числі і передбачені законом в якості пом'якшуючих
відповідальність), котрі суттєво зменшують ступінь суспільної
небезпечності вчиненого злочину. У мотивованій частині вироку суд
має вказати, які саме обставини, встановлені по справі, він визнає
винятковими і у поєднанні з даними про особу підсудного кладе в
основу застосування ст.44 КК України"; 8) в абзаці другому пункту 9 слова "відповідно до п.3
постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3"
виключити; 9) у пункті 13 виключити цифри і слова "27, 28", "заслання,
вислання"; 10) у пункті 16 виключити слова "і роз'яснень, що містяться у
п.13 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979
року N 3"; 11) у пункті 17 слова "обласним і Київському міському судам"
замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
13. У постанові Пленуму від 25 грудня 1981 року N 11
( v0011700-81 ) "Про практику застосування судами Української РСР
законодавства про примусове лікування і трудове перевиконання
хронічних алкоголіків" із змінами, внесеними постановами Пленуму
від 11 жовтня 1985 року N 9 від 28 березня 1986 року N 4: 1) у назві і тексті постанови слова "трудове перевиховання"
замінити словами "трудове виховання"; 2) в абзаці другому преамбули виключити слова "Пленуму
Верховного Суду СРСР і"; 3) в абзаці третьому преамбули слова "громадських
організацій, трудових колективів, державних органів, а також
членів сім'ї чи близьких родичів" замінити словами "трудових
колективів, державних органів, установ, громадських організацій
або близьких родичів"; 4) абзац п'ятий преамбули доповнити словами "про систематичне
порушення на грунті алкоголізму при цьому громадського порядку або
прав інших осіб"; 5) абзац восьмий преамбули викласти у такій редакції: "Деякі суди не реагують окремими постановами на факти
невиконання законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і
алкоголізму."; 6) перше речення пункту 1 викласти у такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність суворого виконання
законодавства про направлення на примусове лікування і трудове
виховання хронічних алкоголіків і роз'яснень Пленуму Верховного
Суду України, що містяться в постанові N 7 від 11 жовтня 1985 року
"Про практику застосування судами України законодавства,
спрямованого на подолання пияцтва та алкоголізму, викорінення
самогоноваріння"; 7) пункт 2 доповнити словами "і систематично порушують при
цьому громадський порядок або права інших осіб"; 8) підпункт "а" першого абзацу пункту 3 викласти у такій
редакції: "а) клопотання трудового колективу, державного органу,
установи, громадської організації чи близьких родичів"; 9) у пункті 9 виключити слова "частіше практикувати розгляд
матеріалів про направлення хронічних алкоголіків на примусове
лікування в трудових колективах і за місцем проживання", а слова
"посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом" замінити словами
"подолання пияцтва і алкоголізму"; 10) у пункті 10 слова "обласним і Київському міському"
замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському
міським"; 11) доповнити постанову пунктом 7-1 такого змісту: "7-1. Судам слід мати на увазі, що згідно зі ст.41 Указу
Президії Верховної Ради УРСР від 17 серпня 1966 року (в редакції
від 20 січня 1991 року ( 663-12 ) продовження строку перебування
особи в лікувально-трудовому профілакторії може мати місце лише на
підставі медичного висновку у разі систематичного порушення особою
порядку примусового лікування і трудового виховання, внаслідок
чого заходи лікувально-виховного впливу не дали позитивних
наслідків".
14. У постанові Пленуму від 19 березня 1982 року N 2
( v0002700-82 ) "Про судову практику по застосуванню примусових
заходів медичного характеру":
1) в абзаці другому преамбули слова "ефективність судової
діяльності по запобіганню небезпечній поведінці душевнохворих"
замінити словами "ефективність застосування правових засобів
відносно душевнохворих"; 2) абзац перший пункту 3 викласти у такій редакції: "Розглядаючи справи про застосування примусових заходів
медичного характеру, суди повинні ураховувати, що такі заходи у
вигляді поміщення в психіатричну лікарню із звичайним, посиленим
або з суворим наглядом, передбачені ст.13 КК України ( 2001-05 ),
можуть застосовуватися відносно осіб, які вчинили суспільно
небезпечні діяння в стані недоступності або вчинили такі діяння в
стані осудності, але захворіли до винесення вироку на душевну
хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або
керувати ними. Порядок провадження у цих справах установлений
главою 34 КПК України ( 1003-05 ). Питання, пов'язані із
застосуванням примусових заходів медичного характеру відносно
осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу під час відбуття
покарання, вирішуються у відповідності з вимогами ст.411 КПК
України ( 1003-05 ); 3) в абзаці другому пункту 6 слово "ухвали" замінити словами
"ухвали (постанови)"; 4) у пункті 8 слово "ухвала" замінити словами "ухвала
(постанова)"; 5) в абзацах третьому і четвертому пункту 9 слова "в ухвалі"
і "ухвалу" замінити відповідно словами "в ухвалі (постанові)",
"ухвалу (постанову)"; 6) у пункті 16 слова "обласним і Київському міському судам"
замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанції",
а слова "координуючи роботу з органами юстиції, прокуратури,
внутрішніх справ і охорони здоров'я" виключити.
{ Пункт 15 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 4 ( v0004700-08 ) від 28.03.2008 }

{ Пункт 16 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 7 ( va007700-09 ) від 12.06.2009 }

( Пункт 17 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 14 ( v0014700-05 ) від 23.12.2005)

18. У постанові Пленуму від 1 квітня 1983 року N 1 "Про
практику застосування судами Української РСР законодавства про
відповідальність за хабарництво" із змінами, внесеними постановою
Пленуму від 12 жовтня 1989 року N 10: 1) в абзаці першому преамбули виключити слова "а також
керівні роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного
суду СРСР від 23 вересня 1977 року N 16 "Про практику в справах
про хабарництво"; 2) в абзаці другому преамбули виключити слова "які знижують
ефективність боротьби з цими небезпечними злочинами"; 3) перше речення абзацу сьомого преамбули виключити; 4) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність суворого додержання
закону при розгляді справ про хабарництво". Абзац другий цього пункту виключити; 5) абзац другий пункту 2 виключити, у зв'язку з цим абзац
третій вважати абзацом другим; 6) пункт 3 виключити; 7) абзац третій пункту 6 викласти у такій редакції: "Одноразову співучасть в одержані хабара слід кваліфікувати
за ст.19 ( 2001-05) і ч.2 або ч.3 ст.168 КК України ( 2002-05 ),
як вчинену за кваліфікуючих обставин, лише у тому разі, коли буде
встановлено, що ця особа сприяла одержувачу хабара у
вимаганні хабара або була співучасником в одержанні хабара у
великому і особливо великому розмірі, а також хабара одночасно від
кількох хабародавців та усвідомлювала, що відносно кожного з них
службовій особі, яка одержала хабара, необхідно буде вчинити
самостійні дії; 8) у пункті 11 слова і цифри "ч.2 ст.168" замінити словами і
цифрами "ч.3 ст.168"; 9) в абзаці другому пункту 12 слова "Виходячи з роз'яснення,
що міститься в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від
29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами
загальних начал призначення покарання" замінити словами "Судам
слід мати на увазі, що"; 10) в абзаці першому пункту 13 слова "в справі боротьби з
цими злочинами, а також у запобіганні їм" замінити словами "у
запобіганні цим злочинам". В абзаці четвертому цього пункту слова "в орган, який
нагородив державною нагородою або присвоїв почесне, військове чи
інше звання, про їх позбавлення" замінити словами "Президенту
України про їх позбавлення державної нагороди, почесне звання чи
військового звання вищого офіцерського складу"; 11) пункт 15 виключити; 12) в абзаці першому пункту 16 слова і цифри "ст.23 КПК УРСР"
замінити словами і цифрами "ст.ст. 23 і 23-2 КПК України". Доповнити пункт абзацом другим такого змісту: "Судам належить також виносити на адресу відповідних органів
окремі ухвали про вжиття заходів до позбавлення хабародавця
одержаних за хабар певних прав, пільг і переваг". Абзац другий цього пункту вважати абзацом третім, виключити в
ньому слово "державні" та друге речення; 13) у пункті 17 постанови слова "обласним і Київському
міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та
наглядної інстанцій".
19. У постанові Пленуму від 24 червня 1983 року N 3 "Про
практику застосування судами Української РСР законодавства в
справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування
в системі державної торгівлі та споживчої кооперації"
( v0003700-83 ): 1) абзац перший преамбули виключити; 2) абзац другий преамбули викласти у такій редакції: "Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування
судами законодавства в справах про розкрадання продовольчих
товарів, їх втрату чи псування в системі державної торгівлі та
споживчої кооперації, пленум зазначає, що суди України
забезпечують в основному правильне застосування законодавства,
роз'яснень Пленуму Верховного Суду України при розгляді
кримінальних справ даної категорії"; 3) в абзаці третьому преамбули слова "і знижують
запобіжно-виховне значення судових процесів" виключити; 4) в абзаці десятому преамбули слова "рідко розглядають
справи цієї категорії безпосередньо в торговельних підприємствах і
організаціях за участю представників трудових колективів"
виключити; 5) в абзаці першому пункту 1 слова "Пленуму Верховного Суду
СРСР і" виключити. Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції: "Своєю діяльністю по розгляду справ даної категорії суди
мають сприяти успішному виконанню заходів по сталому постачанню
населення всіма видами продовольства"; 6) в абзаці першому пункту 3 слова "громадським майном",
"громадської організації" замінити відповідно словами "колективним
майном", "кооперативної чи громадської організації"; 7) абзац перший пункту 9 викласти у такій редакції: "Звернути увагу судів на необхідність посилення уваги по
розгляду справ про дрібне розкрадання в торгівлі, забезпечення їх
розгляду у встановленому порядку і в строки, передбачені законом"; 8) в абзаці першому пункту 10 слова "продовольчих товарів"
замінити словами "матеріальних цінностей". Абзац третій цього пункту викласти у такій редакції: "Суди повинні мати на увазі, що при розкраданні, нестачі,
умисному знищенні чи умисному псуванні матеріальних цінностей
збитки визначаються за державними роздрібними цінами. Роздрібними
визначаються не тільки державні фіксовані ціни, а й регульовані, а
також договірні (вільні) ціни, за якими товари реалізуються
зазначеними підприємствами (організаціями)". В абзаці четвертому слова "із застосуванням коефіцієнта"
виключити; 9) пункт 11 викласти у такій редакції: "У тих випадках, коли відповідно до ст.135 Кодексу законів
про працю України ( 322-08 ) законодавством встановлено окремий
порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому
числі у кратному обчисленні, при кваліфікації дій осіб, винних у
розкраданні, умисному знищенні, умисному псуванні, нестачі або
втраті окремих видів майна та інших цінностей, судам необхідно
виходити з одноразової вартості викраденого, такого, що не
вистачає, або втраченого майна"; 10) в абзаці першому пункту 12 слова "Пленуму Верховного Суду
СРСР від 23 березня 1979 року N 1 "Про практику застосування
судами законодавства про відшкодування матеріальних збитків,
заподіяних злочином" замінити словами "Пленуму Верховного Суду
України від 31 березня 1989 року N 3 ( v0003700-89 ) "Про практику
застосування судами України законодавства про відшкодування
матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно
нажитого майна"; 11) пункт 14 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2"; 12) пункт 15 виключити; 13) у пункті 16 слова "обласним і Київському міському судам"
замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
{ Пункт 20 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 2 ( v0002700-04 ) від 27.02.2004 }
{ Пункт 21 втратив чинність на підставі Постанови Верховного
Суду N 7 ( v0007700-10 ) від 04.06.2010 }
22. У постанові Пленуму від 28 червня 1985 року N 6 "Про хід
виконання судами Української РСР законодавства, а також постанов
пленумів Верховного Суду СРСР і Верховного Суду УРСР з питань
призначення покарання" ( v0006700-85 ): 1) назву постанови викласти у такій редакції: "Про хід виконання судами України законодавства, а також
постанов Пленуму Верховного Суду України з питань призначення
покарання"; 2) в абзаці четвертому преамбули виключити слова "і
застосування замість позбавлення волі покарання у вигляді
направлення у виховно-трудовий профілакторій"; 3) у пункті 2 слова "Згідно з вказівками Пленуму Верховного
Суду СРСР, що містяться у п.1 постанови від 29 червня 1979 року
N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення
покарання" виключити; 4) у пункті 3 слова "Суди повинні неухильно додержувати п.9
постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3
і тоді" замінити словами "Вказати судам, що"; 5) абзац перший пункту 4 і пункт 8 виключити; 6) у пункті 5 слова "Виходячи з вимог Пленуму Верховного Суду
СРСР, які містяться у п.2 постанови від 23 грудня 1970 року N 14
(в редакції постанови Пленуму від 21 вересня 1977 року N 12) "Про
судову практику по застосуванню умовного засудження до позбавлення
волі з обов'язковим залученням засудженого до праці" виключити; 7) у пункті 7 виключити слова "відповідно до п.2 постанови
Пленуму Верховного Суду СРСР від 4 березня 1961 року N 1 "Про
судову практику по застосуванню умовного засудження"; 8) у пункті 9 слова "слід керуватися роз'ясненнями, що
містяться у п.п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від
29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами
додаткових покарань", згідно з якими у тих випадках" замінити
словами "суди повинні мати на увазі, що"; 9) у пункті 11 виключити слова "Суди зобов'язані неухильно
виконувати роз'яснення, що містяться у п.8 постанови Пленуму
Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 про те, що"; 10) у пункті 12 слова "Обласним і Київському міському судам"
замінити словами "Обласним, Київському і Севастопольському міським
судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил
України".
23. У постанові Пленуму від 11 жовтня 1985 року N 7 "Про
практику застосування судами Української РСР законодавства,
спрямованого на посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом,
викорінення самогоноваріння" ( v0007700-85 ) із змінами,
внесеними постановою Пленуму від 3 жовтня 1986 року N 10: 1) назву постанови викласти у такій редакції: "Про практику застосування судами України законодавства,
спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення
самогоноваріння"; 2) в абзаці першому преамбули слова "посилення боротьби з
пияцтвом і алкоголізмом" замінити словами "подолання пияцтва і
алкоголізму"; 3) в абзаці другому преамбули слова "боротьби з цим соціально
небезпечним злом" замінити словами "застосування законодавства"; 4) друге речення абзацу четвертого преамбули виключити; 5) в абзаці п'ятому преамбули слова "трудове перевиховання"
замінити словами "трудове виховання"; 6) в абзаці восьмому преамбули слова "по запобіганню злочинам
та іншим правопорушенням, що вчинюються на грунті пияцтва й
алкоголізму" замінити словами "при розгляді справ цієї категорії"; 7) у пункті 1 слова "в діяльності по боротьбі з цим соціально
небезпечним злом" замінити словами "які є в діяльності по розгляду
справ про злочини та інші правопорушення, що вчинюються на грунті
пияцтва й алкоголізму"; 8) у пункті 3 слова "за винятком випадків, коли вона
зазначена в диспозиції кримінального закону (ст.215-1 КК УРСР)"
виключити; 9) абзац перший пункту 6 викласти в такій редакції: "Розглядаючи справи про самогоноваріння, суди повинні
враховувати, що кримінальна відповідальність за ч.1 ст.149 КК
України ( 2002-05 ) настає лише за виготовлення або зберігання
самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення з
метою продажу або виготовлення з цією метою апаратів для їх
вироблення, а так само торгівлю зазначеними спиртними напоями чи
апаратами. Тому в судовому засіданні необхідно ретельно
досліджувати ці обставини, оскільки їх з'ясування має важливе
значення для висновку про наявність в діях особи складу злочину". В абзаці другому цього пункту слово "збуту" замінити словом
"продажу". Абзац третій виключити; 10) в абзаці першому пункту 7 виключити слова "(з метою збуту
або без мети збуту)". В абзаці третьому цього пункту слова "з метою збуту" і "їх
збут" замінити відповідно словами "з метою продажу", "їх продаж"; 11) пункт 8 викласти у такій редакції: "8. Звернути увагу судів на те, що ч.2 ст.149 КК України
( 2002-05 ) передбачає кримінальну відповідальність за окремий
склад злочину - виготовлення з метою продажу пива, вина,
горілчаних, лікерних та коньячних виробів або торгівлю цими
алкогольними напоями при відсутності у особи спеціального дозволу
(ліцензії) на заняття цією діяльністю відповідно до Закону України
"Про підприємництво" ( 698-12 ) від 7 лютого 1991 року"; 12) пункт 9 викласти у такій редакції: "9. Роз'яснити, що дії службових осіб, які відпускають
сировину, продукти і матеріали, надають транспортні засоби або
приміщення завідомо для виготовлення або зберігання з метою
продажу самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього
вироблення або виготовлення з цією метою апаратів для їх
вироблення, належить кваліфікувати за ст.ст. 19 і ч.1 ст.149 КК
України, а якщо вони завдали істотної шкоди державним чи
громадським інтересам, та додатково і за ст.165 КК України
( 2002-05 )"; 13) абзац перший пункту 11 виключити; В абзаці другому цього пункту слова "за сукупністю злочинів,
передбачених ст.ст. 156-1 та 19, 154 КК УРСР "замінити словами "за
ст.ст. 19 ( 2001-05 ), 154 КК України ( 2002-05 )". Абзац четвертий викласти у такій редакції: "Скуповування з метою продажу і наступний перепродаж самогону
чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і апаратів
для їх вироблення підлягає кваліфікації за ч.1 ст.149 КК України
за ознаками зберігання або торгівлі зазначеними спиртними напоями
чи апаратами"; 14) пункт 12 викласти у такій редакції: "12. При розгляді справ про порушення правил торгівлі
спиртними напоями необхідно мати на увазі, що: а) дії осіб, які реалізують спиртні напої зі складів, баз,
підсобних та інших приміщень підприємств (організацій) державної
торгівлі (громадського харчування), інших державних підприємств
(організацій), споживчої кооперації на порушення встановлених
правил, а так само під час транспортування, при наявності ознак
злочину, слід кваліфікувати за ст.155-3 КК України ( 2002-05 ); б) продаж працівником торгівельного підприємства або
підприємства громадського харчування, який не є службовою особою,
спиртних напоїв з порушенням правил торгівлі, поєднаним з
одержанням незаконної винагороди від громадянина шляхом
вимагання, кваліфікується за ст.155-2 КК України, а за наявності
умов, передбачених ст.155-3 КК УКраїни, - за сукупністю цих
статей; в) якщо службова особа підприємства торгівлі або підприємства
громадського харчування відпускає спиртні напої з порушенням
правил торгівлі за хабар, то такі дії належить кваліфікувати за
ст.168 КК України ( 2002-05 ), а при наявності умов, зазначених у
ст.155-3 КК України, за сукупністю цих статей; 15) пункти 13 і 23 виключити; 16) абзац другий пункту 14 після слова "державних" доповнити
словом "кооперативних", а слово "індивідуальних" замінити словом
"приватних"; 17) перше речення пункту 15 викласти у такій редакції: "Призначаються покарання особі, яка вчинила злочин,
передбачений ст.215-4 КК України ( 2002-05 ), суди повинні
враховувати, що санкція цієї статті передбачає обов'язкове
застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права
займати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або
експлуатацію транспортних засобів". У другому реченні пункту слово "їх" замінити словом "його"; 18) у пункті 16 слова і цифри "ч.1 ст.215-1 і 156-1"
виключити; 19) у пункті 17 слова "збуту самогону, інших міцних спиртних
напоїв домашнього вироблення і апаратів для їх виготовлення,
спекуляції спиртним" замінити словами "виготовлення і продажу
спиртних напоїв і апаратів для виготовлення самогону, інших міцних
напоїв домашнього вироблення, спекуляції спиртними напоями"; 20) в абзаці першому пункту 18 слово "перевиховання" замінити
словом "виховання". Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції: "Ураховуючи, що за змістом ст.1 Указу Президії Верховної Ради
УРСР від 17 серпня 1966 року "Про примусове лікування і трудове
виховання хронічних алкоголіків" зі змінами, внесеними Указом
Президії Верховної Ради УРСР від 28 січня 1991 року, направленню
на таке лікування підлягають особи, які ухиляються від
добровільного лікування або продовжують пиячити після лікування і
систематично порушують при цьому громадський порядок або права
інших осіб, судам слід перевіряти ці обставини, а також наявність
у матеріалах медичного висновку про необхідність і можливість
лікування, клопотання трудових колективів, державних органів,
установ, громадських організацій або близьких родичів"; 21) у пункті 19 слова "має важливе значення у боротьбі з
пияцтвом і" виключити;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »