Документ v019p710-03, поточна редакція — Прийняття від 10.12.2003

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням 47 народних
депутатів України про офіційне тлумачення положень
частини першої статті 105, частини першої статті 111
Конституції України (справа щодо недоторканності
та імпічменту Президента України)

м. Київ Справа N 1-17/2003
10 грудня 2003 року
N 19-рп/2003

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Євграфова Павла Борисовича, Іващенка Володимира Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича, Пшеничного Валерія Григоровича, Розенка Віталія Івановича - суддя-доповідач, Савенка Миколи Дмитровича, Скоморохи Віктора Єгоровича, Тимченка Івана Артемовича, Тихого Володимира Павловича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича,
за участю представників суб'єкта права на конституційне
подання Саса Сергія Володимировича, Хмари Степана Ілліча -
народних депутатів України, а також залучених до участі у розгляді
справи Константого Олександра Володимировича - головного наукового
консультанта Відділу зв'язків з органами правосуддя Апарату
Верховної Ради України, Носова Владислава Васильовича - Постійного
представника Президента України в Конституційному Суді України,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення
положень частини першої статті 105, частини першої статті 111
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Приводом для розгляду справи згідно з вимогами статей 39, 41
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
зазначене конституційне подання 47 народних депутатів України.
Підставою для розгляду справи є практична необхідність в
офіційній інтерпретації положень частини першої статті 105,
частини першої статті 111 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Заслухавши суддю-доповідача Розенка В.І., пояснення
Саса С.В., Хмари С.І., Константого О.В., Носова В.В. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. У конституційному поданні звернено увагу на те, що в
Конституції України ( 254к/96-ВР ) положення щодо недоторканності
викладено по-різному. Народним депутатам України вона
гарантується, тоді як Президент України, зазначають автори
подання, "тільки користується правом недоторканності на весь час
виконання повноважень".
У зв'язку з цією обставиною суб'єкт права на конституційне
подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
з'ясувати шляхом офіційного тлумачення частини першої статті 105,
частини першої статті 111 Конституції України ( 254к/96-ВР ), хто
та в якому порядку може порушити кримінальну справу проти особи,
яка здійснює повноваження Президента України, і чи можливе
поширення на неї вимог Кримінально-процесуального кодексу України
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) та початок процедури усунення з
поста в порядку імпічменту без порушення кримінальної справи.
2. У надісланому на запит Конституційного Суду України листі
Президента України йдеться про те, що обмеження права
недоторканності глави держави передбачене в Основному Законі
України ( 254к/96-ВР ) лише в разі розгляду Верховною Радою
України питання про імпічмент, на відміну від обсягу і гарантій
депутатської недоторканності, які за згодою Верховної Ради України
допускають можливість притягнення народних депутатів України до
кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.
Голова Верховної Ради України у листі щодо питання, яке
досліджується, зазначає необхідність удосконалення нормативної
бази, що розкривала б зміст права недоторканності Президента
України та спеціальної процедури - імпічменту - з метою створення
належного конституційно-правового механізму їх застосування.
У відкритій частині пленарного засідання Конституційного Суду
України учасники конституційного провадження підтвердили позиції,
викладені в конституційному поданні та наведених листах.
3. Конституційний Суд України зазначає, що під поняттями
"право недоторканності людини" та "право недоторканності
Президента України" розуміються різні конституційні інститути.
Суттєві властивості цього права Президента України надають йому
ознак посадово-функціонального імунітету, що зумовлено
публічно-правовим статусом Президента України, встановленим
виключно Конституцією України ( 254к/96-ВР ).
Інститут Президента України ґрунтується на сукупності норм,
що містяться у розділі V Конституції України ( 254к/96-ВР ),
згідно з якими Президент України визначений, зокрема, главою
держави, виступає від її імені, є гарантом державного
суверенітету, територіальної цілісності України, додержання
Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. З огляду
на це Президент України потребує і належного рівня правового
захисту. Такому захисту слугує насамперед припис частини першої
статті 105 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) про те, що
Президент України користується правом недоторканності на час
виконання повноважень. У цій статті передбачено також, що звання
Президента України охороняється законом і зберігається довічно за
особою, яка обіймала цей пост, а за посягання на честь і гідність
Президента України винні особи притягаються до відповідальності на
підставі закону.
Конституційний Суд України сформулював раніше позицію щодо
проблеми депутатської недоторканності як важливої конституційної
гарантії безперешкодного та ефективного здійснення своїх функцій
народним депутатом України, який без згоди Верховної Ради України
не може бути притягнений до кримінальної відповідальності,
затриманий чи заарештований (Рішення у справі про депутатську
недоторканність від 27 жовтня 1999 року N 9-рп/99 ( v009p710-99 ).
Тобто депутатська недоторканність має певні обмеження, а право
недоторканності Президента України не може бути скасоване,
призупинене або обмежене шляхом порушення проти нього кримінальної
справи і переслідування у порядку кримінального судочинства.
Таким чином, право недоторканності Президента України треба
розуміти як органічну складову його конституційного статусу, що
має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього
повноважень. Корегування змісту цього права неможливе без внесення
відповідних змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Разом з тим Конституційний Суд України зазначає, що право
недоторканності Президента України має обмеження в часі і діє,
відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), лише на час
виконання ним повноважень.
4. У статті 108 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначені,
зокрема, чотири підстави дострокового припинення повноважень
Президента України. У випадках відставки та неможливості
виконувати свої повноваження за станом здоров'я він, по суті,
втрачає свій пост згідно з процедурами, передбаченими статтями
109, 110 Конституції України. А відповідно до приписів статті 111
Конституції України ( 254к/96-ВР ) Президент України може бути
усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у
разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Встановлена Конституцією України ( 254к/96-ВР ) процедура
імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до
конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не
аналогічна обвинуваченню особи відповідно до норм
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05,
1003-05 ). Тому немає підстав вважати досудовим слідством
проведення розслідування тимчасовою слідчою комісією, яка
створюється парламентом. У разі порушення кримінальної справи
проти глави держави на нього поширювалася б юрисдикція
уповноважених органів протягом усього періоду досудового слідства
та розгляду справи в судах, що позбавило б його права
недоторканності та можливості належним чином виконувати покладені
на нього конституційні повноваження.
Отже, імпічмент у системі конституційних інститутів за своєю
правовою природою є позасудовим конституційним процесом, за
змістом якого парламент у разі вчинення злочину Президентом
України може достроково припинити його повноваження, усунувши з
поста.
Виходячи з наведеного аналізу питань, порушених у
конституційному поданні, та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 61, 63, 65, 95 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. В аспекті конституційного подання:
1.1. Положення частини першої статті 105 Конституції України
( 254к/96-ВР ) треба розуміти так, що Президент України на час
виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти
нього не може бути порушена кримінальна справа.
1.2. Положення частини першої статті 111 Конституції України
( 254к/96-ВР ) треба розуміти так, що конституційна процедура
розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з
поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього
кримінальної справи.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору