Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік
Органи влади СРСР; Закон від 24.06.19815150-X
Документ v5150400-81, чинний, поточна редакція — Редакція від 22.05.1990, підстава v1501400-90
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

             ОСНОВИ ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА СОЮЗУ РСР 
І СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1981, N 26, ст. 834 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР СРСР
N 5151-X ( v5151400-81 ) від 24.06.81, ВВР, 1981, N 26,
ст. 835 }

{ Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР СРСР
N 10986-X ( v0986400-84 ) від 26.03.84, ВВР, 1984, N 13,
ст. 188
N 340-XI ( v0340400-84 ) від 08.06.84
Законом СРСР N 3662-XI ( v3662400-85 ) від 27.11.85, ВВР, 1985, N 48,
ст. 919
Указами ПВР СРСР
N 4496-XI ( v4496400-86 ) від 21.04.86, ВВР, 1986, N 17,
ст. 278
N 9913-XI ( v9913400-88 ) від 14.12.88, ВВР, 1988, N 51,
ст. 750
N 10401-XI ( v1040400-89 ) від 10.05.89, ВВР, 1989, N 19,
ст. 151
Законом СРСР
N 1501-I ( v1501400-90 ) від 22.05.90, ВВР, 1990, N 23,
ст. 422 }

В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної
революції в нашій країні було створено необхідні передумови для
розв'язання однієї з найважливіших соціальних проблем -
задоволення потреби трудящих у житлі.
Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного
суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та
культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно
реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового
будівництва.
Високі темпи розвитку державного і громадського житлового
фонду на основі державних планів, заходи, яких вживає держава по
сприянню кооперативному та індивідуальному житловому будівництву,
створюють необхідні умови для забезпечення гарантованого
Конституцією СРСР ( n0001400-77 ) права громадян на житло.
Важливим державним завданням є забезпечення схоронності
житлового фонду, збільшення строку його служби, підвищення рівня
благоустрою жилих будинків. У вирішенні цього завдання активну
участь беруть громадські організації і громадяни.
Конституція СРСР ( n0001400-77 ) зобов'язує громадян дбайливо
ставитися до наданого їм житла.
Радянське житлове законодавство покликане сприяти
забезпеченню права громадян на житло, ефективному використанню та
охороні житлового фонду.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право громадян СРСР на житло
Відповідно до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) громадяни СРСР
мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною
державного і громадського житлового фонду, сприянням
кооперативному та індивідуальному житловому будівництву,
справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка
надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних
жител, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
Стаття 2. Завдання радянського житлового законодавства
Завданнями радянського житлового законодавства є регулювання
житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією
СРСР ( n0001400-77 ) права громадян СРСР на житло, належного
використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення
законності в галузі житлових відносин.
Стаття 3. Житлове законодавство Союзу РСР і союзних республік
Житлові відносини в СРСР регулюються цими Основами і
видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства
Союзу РСР, житловими кодексами та іншими актами житлового
законодавства союзних республік.
Відносини, зв'язані з будівництвом жител, регулюються
відповідним законодавством Союзу РСР і союзних республік.
Стаття 4. Житловий фонд
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що
знаходяться на території СРСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає:
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать
державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать
колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням,
профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський
житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам
(фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки і квартири, що є в особистій власності громадян
(індивідуальний житловий фонд). { Абзац п'ятий частини другої
статті 4 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР СРСР N 9913-XI
( v9913400-88 ) від 14.12.88}
Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад
народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні
міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий
фонд). Будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах
міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих
Рад народних депутатів у порядку і в строки, що їх визначають Рада
Міністрів СРСР і Ради Міністрів союзних республік.
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що
належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним
об'єднанням, підприємствам і організаціям. До цих будинків
застосовуються правила, встановлені цими Основами для громадського
житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих
будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб
непромислового характеру.
Стаття 5. Призначення жилих будинків і жилих приміщень
Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного
проживання громадян, а також для використання у встановленому
порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання
приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру
забороняється.
Стаття 6. Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих
приміщень
Періодично, у строки, встановлювані Радами Міністрів союзних
республік, проводиться обстеження стану жилих будинків державного
і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання жилі
будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в
інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням Ради Міністрів
автономної республіки, виконавчого комітету крайової, обласної
Ради народних депутатів, Ради народних депутатів автономної
області, автономного округу, виконавчого комітету районної (в
союзних республіках, які не мають обласного поділу), міської
(міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих
приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в
нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках
переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може
здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині першій
цієї статті. Переведення жилих будинків і жилих приміщень
відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за
пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів,
відомств і центральних органів громадських організацій.
Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належать
колгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборів
членів колгоспу або зборів уповноважених.
Стаття 7. Житлові права і обов'язки громадян
Громадяни СРСР мають право на одержання у встановленому
порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського
житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Жилі приміщення в будинках державного і громадського
житлового фонду, а також у будинках житлово-будівельних
кооперативів надаються громадянам у безстрокове користування.
Громадяни вправі мати в особистій власності жилий будинок
(частину будинку) відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних
республік.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення
або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з
підстав і в порядку, передбачених законом.
Громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому
вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до
його призначення, додержувати правил користування жилими
приміщеннями і правил соціалістичного співжиття, економно
витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися
громадянами з метою особистої наживи, одержання нетрудових доходів
та в інших корисливих цілях, а також на шкоду інтересам
суспільства.
Стаття 8. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання житлових
відносин
Віданню Союзу РСР у галузі регулювання житлових відносин
підлягають:
1) забезпечення єдності законодавчого регулювання житлових
відносин;
2) керівництво житловим господарством союзного
підпорядкування, загальне керівництво житловим господарством
союзно-республіканського підпорядкування;
3) встановлення загальних засад організації та діяльності
органів державного управління житловим господарством;
4) затвердження планових завдань по капітальному ремонту
житлового фонду по союзних республіках, міністерствах, державних
комітетах і відомствах СРСР;
5) проведення єдиної технічної політики в галузі ремонту
житлового фонду;
6) встановлення нормативів витрачання фінансових і
матеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт житлового фонду по
союзних республіках, міністерствах, державних комітетах і
відомствах СРСР;
7) встановлення єдиного порядку державного обліку житлового
фонду;
8) встановлення основних правил обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і
користування ними;
9) встановлення розміру квартирної плати і пільг по оплаті
жилих приміщень та комунальних послуг;
10) встановлення основних правил організації та діяльності
житлово-будівельних кооперативів;
11) державний контроль за використанням і схоронністю
житлового фонду і встановлення порядку його здійснення;
12) вирішення інших питань загальносоюзного значення в галузі
використання і забезпечення схоронності житлового фонду відповідно
до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і цих Основ.
Стаття 9. Компетенція союзних республік у галузі регулювання
житлових відносин
Віданню союзної республіки в галузі регулювання житлових
відносин поза межами компетенції Союзу РСР підлягають:
1) законодавче регулювання житлових відносин у республіці;
2) керівництво житловим господарством
союзно-республіканського і республіканського підпорядкування,
встановлення порядку організації та діяльності органів державного
управління цим господарством;
3) затвердження планових завдань по капітальному ремонту
житлового фонду в республіці;
4) здійснення державного обліку житлового фонду на території
республіки;
5) встановлення порядку обліку громадян, які потребують
поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користування
ними;
6) встановлення порядку і строків внесення квартирної плати
та плати за комунальні послуги;
7) встановлення порядку організації та діяльності
житлово-будівельних кооперативів, прав і обов'язків їх членів;
8) встановлення правил і норм технічної експлуатації жилих
будинків і правил користування придомовими територіями;
9) здійснення державного контролю за використанням і
схоронністю житлового фонду;
10) вирішення інших питань у галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду, якщо вони не віднесені
до компетенції Союзу РСР.
РОЗДІЛ II
УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ФОНДОМ
Стаття 10. Державне управління в галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду
Державне управління в галузі використання і забезпечення
схоронності житлового фонду здійснюється Радою Міністрів СРСР,
Радами Міністрів союзних республік, Радами Міністрів автономних
республік, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів,
міністерствами, державними комітетами і відомствами, а також
спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до
законодавства Союзу РСР і союзних республік.
Стаття 11. Органи, які здійснюють управління державним і
громадським житловим фондом та фондом
житлово-будівельних кооперативів
Управління житловим фондом місцевих Рад народних депутатів
здійснюється їх виконавчими комітетами та утворюваними ними
органами управління.
Управління відомчим житловим фондом здійснюється
міністерствами, державними комітетами, відомствами і
підпорядкованими їм підприємствами, установами, організаціями.
Управління громадським житловим фондом здійснюється органами
управління колгоспів та інших кооперативних організацій, їх
об'єднань, органами профспілкових та інших громадських організацій
відповідно до їх статутів (положень).
Управління фондом житлово-будівельних кооперативів
здійснюється органами управління кооперативів відповідно до їх
статутів.
Стаття 12. Участь громадських організацій, трудових
колективів і громадян в управлінні державним
і громадським житловим фондом та в забезпеченні
його схоронності { Заголовок статті 12 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР
СРСР N 340-XI ( v0340400-84 ) від 08.06.84 }
Професійні спілки, інші громадські організації, трудові
колективи відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних
республік та до статутів (положень) громадських організацій, а
також громадяни беруть участь в управлінні державним і громадським
житловим фондом та в забезпеченні його схоронності. { Частина перша статті 12 в редакції Указу ПВР СРСР N 340-XI
( v0340400-84 ) від 08.06.84 }
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
установлення черговості на одержання жилої площі, а також її
розподіл у будинках державного і громадського житлового фонду
здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.
За рішенням трудових колективів підприємств та організацій у
колективних договорах можуть передбачатися для робітників і
службовців, які мають право на першочергове одержання жилих
приміщень, а також новаторів і передовиків виробництва, які
добилися високих показників у праці і беруть активну участь у
громадському житті, пільгові підстави визнання їх такими, що
потребують поліпшення житлових умов, при забезпеченні жилою площею
за місцем роботи, а також і кількість жилої площі, що виділяється
для цих цілей. У колективних договорах зазначеним новаторам і
передовикам виробництва може бути передбачено надання жилих
приміщень у першочерговому порядку. { Статтю 12 доповнено частиною третьою згідно з Указом ПВР СРСР
N 4496-XI ( v4496400-86 ) від 21.04.86 }
Державні органи, підприємства, установи та організації, а
також службові особи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції
громадських організацій, трудових колективів і громадян при
здійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронності
житлового фонду. { Частина в редакції Указу ПВР СРСР N 340-XI ( v0340400-84 ) від
08.06.84 }
Стаття 13. Житлово-експлуатаційні організації
Для експлуатації державного і громадського житлового фонду
створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких
здійснюється на основі господарського розрахунку.
Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність
житлового фонду і належне його використання, високий рівень
обслуговування громадян, а також контролюють додержання
громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання
жилого будинку і придомової території.
Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією
житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації
будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути
створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків
здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою,
організацією.
Типове положення про житлово-експлуатаційну організацію
затверджується Радою Міністрів союзної республіки або
міністерством, державним комітетом, відомством СРСР.
Стаття 14. Передача забудовниками виконавчим комітетам
місцевих Рад народних депутатів та іншим
організаціям для заселення частини жилої
площі у новоспоруджених будинках
Рада Міністрів СРСР вправі визначати підстави і умови
передачі забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних
депутатів та іншим організаціям для заселення частини жилої площі
у споруджених за рахунок державних капітальних вкладень нових
будинках, а також розміри жилої площі, яка передається.
Стаття 15. Розподіл жилої площі в будинках, споруджених за
рахунок коштів, переданих у порядку пайової участі
Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку
пайової участі коштів підприємств, установ та організацій,
розподіляється для заселення між учасниками будівництва
пропорційно до переданих ними коштів.
Стаття 16. Державний облік житлового фонду
Державний облік житлового фонду здійснюється за єдиною для
Союзу РСР системою в порядку, встановлюваному Радою Міністрів
СРСР.
Стаття 17. Державний контроль за використанням і схоронністю
житлового фонду
Державний контроль за використанням і схоронністю житлового
фонду має своїм завданням забезпечити додержання всіма
міністерствами, державними комітетами, відомствами, державними,
кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами,
організаціями, житлово-будівельними кооперативами, службовими
особами та громадянами порядку розподілу жилої площі і надання
громадянам жилих приміщень, правил користування житловим фондом і
утримання його в технічно справному стані.
Державний контроль за використанням і схоронністю житлового
фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і
розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те
державними органами в порядку, встановленому законодавством Союзу
РСР.
РОЗДІЛ III
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ.
КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ
Глава 1.
НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО
І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ТА КОРИСТУВАННЯ НИМИ
Стаття 18. Право громадян на одержання жилого приміщення
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають
право на одержання у користування жилого приміщення в будинках
державного або громадського житлового фонду в порядку,
передбаченому законодавством Союзу РСР і союзних республік. Жилі
приміщення надаються зазначеним громадянам, що постійно проживають
у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено
законодавством Союзу РСР і союзних республік), як правило, у
вигляді окремої квартири на сім'ю.
Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних
кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок в особистій
власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках,
забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов на
підставах, передбачених законодавством Союзу РСР і союзних
республік.
Стаття 19. Облік громадян, що потребують поліпшення житлових
умов
Облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов,
здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому
комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської
Ради народних депутатів. У випадках і в порядку, встановлюваних
Радою Міністрів СРСР і Радами Міністрів союзних республік,
громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які
працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають
житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову
участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а
за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними
беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих
підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на
пенсію.
Порядок обліку громадян, що потребують поліпшення житлових
умов, а також визначення черговості надання громадянам жилих
приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР і союзних
республік.
Контроль за станом обліку на підприємствах, в установах,
організаціях громадян, що потребують поліпшення житлових умов,
здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів і відповідними органами професійних спілок.
Стаття 20. Першочергове надання жилих приміщень
У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим
поліпшення житлових умов:
інвалідам Великої Вітчизняної війни та сім'ям воїнів
(партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до
них у встановленому порядку особам;
Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а
також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За
службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;
особам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних
захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в
установленому законодавством Союзу РСР порядку;
особам, які перебували у складі діючої армії в період
громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових
операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Великої
Вітчизняної воєн, а також іншим особам, що брали участь у бойових
операціях по захисту СРСР;
інвалідам праці I і II груп та інвалідам I і II груп з числа
військовослужбовців;
сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або
громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР по
рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і
правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного
випадку;
робітникам і службовцям, які довгий час сумлінно працювали у
сфері виробництва;
матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним
сім'ям, сім'ям, які виховують дітей-інвалідів і одиноким матерям;
{ Пункт 8 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законом СРСР N 1501-I ( v1501400-90 ) від 22.05.90 }
сім'ям при народженні близнят;
учителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх
шкіл і професійно-технічних навчальних закладів. { Частину першу
статті 20 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом СРСР
N 3662-XI ( v3662400-85 ) від 27.11.85 }
Законодавством Союзу РСР і союзних республік право
першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й
іншим категоріям громадян.
Стаття 21. Позачергове надання жилих приміщень
Поза чергою жиле приміщення надається громадянам, житло яких
внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання, а
також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і
союзних республік.
Стаття 21-1. Забезпечення жилим приміщенням сімейних дитячих
будинків
При винесенні у встановленому порядку рішення про організацію
сімейного дитячого будинку особам, призначеним
батьками-вихователями, для спільного проживання з переданими їм на
виховання дітьми надається поза чергою індивідуальний жилий
будинок або багатокімнатна квартира. Розмір жилої площі
встановлюється законодавством союзних республік.
Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в
порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і союзних
республік для користування службовими жилими приміщеннями. { Основи доповнено статтею 21-1 згідно із Законом СРСР N 1501-I
( v1501400-90 ) від 22.05.90 }
Стаття 22. Норма жилої площі
Норма жилої площі встановлюється законодавством союзної
республіки в розмірі не менш як дев'ять квадратних метрів на одну
особу.
Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається
додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти
квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких
хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна
за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової
жилої площі може бути збільшено.
Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік
категорій громадян, які мають право на її одержання,
встановлюються законодавством Союзу РСР.
Стаття 23. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень
Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має
бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту,
відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї
кімнати особами різної статі старшими за дев'ять років, крім
подружжя.
Стаття 23-1. Особливості забезпечення громадян жилими
приміщеннями в будинках колгоспів та інших
сільськогосподарських кооперативів
При забезпеченні громадян жилими приміщеннями в будинках
колгоспів останні вправі встановлювати для колгоспників, осіб, що
працюють у колгоспах за трудовими договорами, та інших громадян,
яким надаються жилі приміщення у будинках колгоспів, пільгові
підстави визнання їх потребуючими поліпшення житлових умов. Члени
колгоспу та інші працівники можуть бути взяті на облік потребуючих
поліпшення житлових умов і забезпечуватися жилою площею в будинках
колгоспів незалежно від постійного проживання у даному населеному
пункті.
Окремим висококваліфікованим спеціалістам та іншим
працівникам з урахуванням їхнього трудового вкладу, а також
особам, яких запрошують у колгосп на роботу, жилі приміщення в
будинках колгоспів можуть надаватися поза чергою.
Жила площа в будинках колгоспів може надаватися з
перевищенням встановлюваних законодавством союзних республік норм
жилої площі.
Рішення про встановлення передбачених цією статтею пільгових
умов забезпечення громадян жилими приміщеннями в будинках
колгоспів, а також про кількість жилої площі, виділюваної для
забезпечення громадян жилими приміщеннями поза чергою, приймаються
загальними зборами членів колгоспів або зборами уповноважених.
Інші сільськогосподарські кооперативи при забезпеченні
громадян жилими приміщеннями в будинках цих кооперативів мають
такі ж права, як і колгоспи. { Основи доповнено статтею 23-1 згідно з Указом ПВР СРСР
N 10401-XI ( v1040400-89 ) від 10.05.89 }

Стаття 24. Порядок надання жилих приміщень
Жилі приміщення надаються громадянам:
у будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів -
виконавчим, комітетом районної, міської, районної в місті,
селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської
комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з
депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових
колективів;
у будинках відомчого житлового фонду - за спільним рішенням
адміністрації підприємства, установи, організації і профспілкового
комітету підприємства, установи, організації, затвердженим
виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті,
селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках,
передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням
адміністрації і фабричного, заводського, місцевого комітету
професійної спілки з наступним повідомленням виконавчому
комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих
приміщень для заселення; { Абзац третій частини першої статті 24
із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР СРСР N 10986-X
( v0986400-84 ) від 26.03.84 }
у будинках громадського житлового фонду - за спільним
рішенням органу відповідної організації і профспілкового комітету
з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно
районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради
народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
{ Абзац четвертий частини першої статті 24 із змінами, внесеними
згідно з Указом ПВР СРСР N 10986-X ( v0986400-84 ) від 26.03.84 }
Жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих
державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим
комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі
приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням
у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій,
заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов
працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений
порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або
закінчення спорудження жилого будинку.
Стаття 25. Ордер на жиле приміщення
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку
державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет
районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради
народних депутатів видає громадянину ордер, який є єдиною
підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Форма ордера встановлюється законодавством союзних республік.
Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках
провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.
Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у
судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих
дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов,
порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в
ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при
вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших
випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Стаття 26. Договір найму жилого приміщення. Укладення
договору найму жилого приміщення
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і
громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на
підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем -
житловоексплуатаційною організацією (а в разі її відсутності -
відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -
громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються
нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що
випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени
сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за
зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування
жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової
території затверджуються Радою Міністрів союзної республіки.
До відносин, що випливають з договору найму жилого
приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила
цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік.
Стаття 27. Плата за користування жилим приміщенням і за
комунальні послуги
Розмір плати за користування жилим приміщенням (квартирної
плати) в будинках державного і громадського житлового фонду
встановлюється Радою Міністрів СРСР.
В одинарному розмірі оплачується жила площа, що її належить
мати наймачеві та членам його сім'ї за встановленими нормами, а
також зайва площа, коли її розміри не перевищують на всю сім'ю
половини норми жилої площі, яку належить мати одній особі. Плата
за користування рештою зайвої жилої площі береться в підвищеному
розмірі, встановлюваному Радою Міністрів СРСР і Радами Міністрів
союзних республік.
Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична,
теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за
затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату
за комунальні послуги.
Пільги по квартирній платі та платі за комунальні послуги
встановлюються законодавством Союзу РСР.
Громадянам, які проживають у будинках, що належать колгоспам,
може бути надано пільги по квартирній платі за рішенням загальних
зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.
Стаття 28. Безплатне користування жилим приміщенням з
опаленням і освітленням
Спеціалісти, які працюють і проживають у сільській
місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених
законодавством Союзу РСР випадках - у робітничих та інших
селищах), користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і
освітленням. Переліки категорій спеціалістів, які забезпечуються
таким приміщенням, і порядок надання їм жилих приміщень
встановлюються Радою Міністрів СРСР і Радами Міністрів союзних
республік.
Стаття 29. Збереження жилого приміщення за тимчасово
відсутніми громадянами
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за
ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Умови і
випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми
громадянами на більш тривалий строк встановлюються законодавством
Союзу РСР і союзних республік.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені
строки, провадиться в судовому порядку.
Стаття 30. Бронювання жилого приміщення
Жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей,
бронюються при направленні на роботу за кордон - на весь час
перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої
Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії
трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством
Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і
в прирівняних до них місцевостях.
Законодавством Союзу РСР і союзних республік може бути
передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.
Стаття 31. Обмін жилими приміщеннями
Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою
проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово
відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з іншим
наймачем або членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі
з проживаючими в іншому населеному пункті.
Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен
з них має право вимагати в судовому порядку примусового обміну
займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).
Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ,
організацій допускається лише за їх згодою. Відмову у згоді на
обмін може бути оскаржено в судовому порядку, крім випадків обміну
жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.
Угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з
моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами
місцевих Рад народних депутатів (стаття 25). Відмову у видачі
ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний
строк.
Порядок обміну жилих приміщень і умови, за яких обмін не
допускається, встановлюються законодавством Союзу РСР і союзних
республік.
Стаття 32. Право наймача на надання йому жилого приміщення
меншого розміру замість займаного
Наймач, який має зайву жилу площу понад установлені норми,
вправі за згодою членів сім'ї вимагати від виконавчого комітету
місцевої Ради народних депутатів, від підприємства, установи,
організації (залежно від належності жилого будинку) надання йому в
установленому порядку жилого приміщення меншого розміру замість
займаного.
Стаття 33. Піднайом жилого приміщення
Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які
проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом
жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних
законодавством союзних республік.
Законодавством союзних республік може бути передбачено
випадки вилучення жилої площі, коли наймачі систематично здають
жилу площу в піднайом з метою одержання нетрудових доходів.
Стаття 34. Надання громадянам жилих приміщень у зв'язку з
капітальним ремонтом жилого будинку
При проведенні капітального ремонту жилого будинку державного
або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути
проведено без виселення наймача, наймодавець зобов'язаний надати
наймачеві та членам його сім'ї на час проведення капітального
ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору
найму на ремонтоване приміщення. В разі відмовлення наймача від
переселення в це приміщення наймодавець може вимагати переселення
його в судовому порядку.
У тих випадках, коли жиле приміщення, яке займають наймач та
члени його сім'ї, в результаті капітального ремонту не може бути
збережене або істотно збільшиться і у наймача утворяться надлишки
жилої площі, наймачеві та членам його сім'ї повинно бути надано
інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального
ремонту. Якщо в результаті капітального ремонту жиле приміщення
істотно зменшиться, на вимогу наймача йому та членам його сім'ї
повинно бути надано інше благоустроєне приміщення до початку
капітального ремонту.
Стаття 35. Зміна і розірвання договору найму жилого
приміщення
Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за
згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком
випадків, передбачених цими Основами та іншими законодавчими
актами Союзу РСР і союзних республік.
Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в
будь-який час розірвати договір найму.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і
громадського житлового фонду може бути розірвано на вимогу
наймодавця лише з підстав, установлених законом, і тільки в
судовому порядку, крім випадків виселення з будинків, що
загрожують обвалом.
Стаття 36. Виселення з жилих приміщень
Виселення із займаного жилого приміщення в будинку державного
або громадського житлового фонду допускається лише з підстав,
установлених законом.
Виселення провадиться в судовому порядку. Допускається
виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише
осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у
будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно
надається інше жиле приміщення, за винятком випадків, зазначених у
цих Основах.
Стаття 37. Виселення з наданням громадянам іншого жилого
приміщення
Громадяни виселяються з жилих будинків державного і
громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного
жилого приміщення, якщо:
будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає
знесенню;
будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців
надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб,
звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а
також осіб, які проживають разом з ними, може бути виселено з
займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням
іншого благоустроєного жилого приміщення. У такому ж порядку
підлягають виселенню з військових містечок інші особи, які
втратили зв'язок із Збройними Силами СРСР.
З наданням іншого жилого приміщення може бути виселено:
робітників і службовців (разом з проживаючими з ними
особами), що припинили трудові відносини з підприємствами,
установами, організаціями найважливіших галузей народного
господарства, які надали жиле приміщення, у зв'язку із звільненням
за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової
дисципліни, або за вчинення злочину. Списки таких підприємств,
установ, організацій затверджуються Радою Міністрів СРСР і Радами
Міністрів союзних республік;
громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів,
якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за
власним бажанням;
громадяни, позбавлені батьківських прав, якщо вони проживають
разом з дітьми, щодо яких їх позбавлено батьківських прав.
{ Частину третю статті 37 доповнено абзацом згідно із Законом СРСР
N 1501-I ( v1501400-90 ) від 22.05.90 }
Законодавством Союзу РСР може бути передбачено й інші випадки
виселення громадян з наданням іншого жилого приміщення.
У випадках ліквідації сімейного дитячого будинку
батькиви-хователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення
(стаття 21-1), а при відмові - підлягають виселенню з наданням їм
іншого благоустроєного жилого приміщення. При відстороненні
батьків-вихователів від дальшого виховання дітей їх може бути
виселено з жилого приміщення, яке вони займають, з наданням іншого
жилого приміщення. { Статтю 37 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом СРСР
N 1501-I ( v1501400-90 ) від 22.05.90 }
Стаття 38. Виселення без надання громадянам іншого жилого
приміщення
Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають
разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або
використовують його не за призначенням, або систематичним
порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для
інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а
заходи запобігання і громадського впливу виявились
безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших
заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого
приміщення. { Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
СРСР N 1501-I ( v1501400-90 ) від 22.05.90 }
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого
приміщення через неможливість спільного проживання, може бути
зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного
приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в
обміні стороною.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без
надання їм іншого жилого приміщення.
У разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок
неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають
виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни,
зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у
будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно
бути надано жиле приміщення, яке вони займали, або інше жиле
приміщення.
Глава 2.
КОРИСТУВАННЯ СЛУЖБОВИМИ ЖИЛИМИ
ПРИМІЩЕННЯМИ І ГУРТОЖИТКАМИ
Стаття 39. Службові жилі приміщення і гуртожитки
Службові жилі приміщення призначаються для заселення
громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин
повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле
приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого
комітету районної, міської, районної в місті Ради народних
депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило,
окремі квартири.
Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові
жилі приміщення, а також порядок надання цих приміщень і
користування ними встановлюються законодавством Союзу РСР і
союзних республік.
У будинках, що належать колгоспам, включення жилих приміщень
до числа службових (у тому числі і в будинках, заселених до
введення в дію цих Основ) і встановлення переліку категорій
працівників, яким можуть надаватися такі приміщення, провадяться
за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів
уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної,
міської, районної в місті Ради народних депутатів.
У випадках, які визначаються Радою Міністрів СРСР, службові
жилі приміщення можуть надаватись окремим категоріям
військовослужбовців.
Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а
також інших громадян у період роботи або навчання можуть
використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально
споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Порядок
надання жилої площі в гуртожитках і користування нею визначається
законодавством Союзу РСР і союзних республік.
Стаття 40. Виселення з службових жилих приміщень
Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з
підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які
виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним
бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з
усіма проживаючими з ними особами без надання іншого жилого
приміщення.
Без надання іншого жилого приміщення в цьому разі не може
бути виселено: інвалідів війни та інших інвалідів з числа
військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при
виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок
захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників
Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;
сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали
безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків
військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа
осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства
внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових
обов'язків; осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі,
організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менше
десяти років; осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм
було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з
підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;
осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи,
організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї
померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення;
інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа
військовослужбовців і прирівняних до них осіб; одиноких осіб з
неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »