Документ v_263323-08, поточна редакція — Прийняття від 12.05.2008

                   МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 
Р О З' Я С Н Е Н Н Я
12.05.2008 N 32-32-263
Начальнику Головного
управління юстиції
Міністерства юстиції
України в Автономній
Республіці Крим,
начальникам головних
управлінь юстиції
в областях, містах Києві
та Севастополі

Щодо правового статусу кооперативів
та громадських організацій та кооперативів

У зв'язку з численними зверненнями громадян та їх об'єднань,
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо
правового статусу кооперативів та громадських організацій, з метою
однакового застосування законодавства органами юстиції та
запобігання порушенню майнових прав громадян Міністерство юстиції
України роз'яснює.
Законодавець визначив різні організаційно-правові форми
об'єднань громадян, які створюються для їх спільної діяльності,
зокрема громадські організації та кооперативи.
Обрання організаційно-правової форми є виключно правом
громадян-засновників об'єднання громадян. Завдання органів юстиції
та інших легалізуючих органів (стаття 14 Закону України "Про
об'єднання громадян") ( 2460-12 ) роз'яснити засновникам
принципові відмінності між цими об'єднаннями громадян.
Такі відмінності визначені законами України і полягають у
наступному.
Мета.
Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування,
створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації
громадянами своїх прав і свобод (стаття 1 Закону України "Про
об'єднання громадян") ( 2460-12 ). Громадські організації
створюються також для задоволення та захисту своїх законних
соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних,
спортивних та інших спільних інтересів (стаття 3 Закону України
"Про об'єднання громадян").
Обмеження на створення і діяльність об'єднань громадян
визначені статтею 4 Закону України "Про об'єднання громадян"
( 2460-12 ) відповідно до статей 36, 37 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Кооперативи, як добровільні об'єднання громадян з метою
спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших
питань, можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі,
житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється
законом (стаття 94 Господарського кодексу України) ( 436-15 ).
Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або
юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства
для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою
задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на
засадах самоврядування (стаття 2 Закону України "Про кооперацію")
( 1087-15 ). Метою кооперації є задоволення економічних,
соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на
основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між
ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації,
самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх
майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги
населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових
трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності
населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для
провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою
зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб
у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного
розвитку суспільства (стаття 3 Закону України "Про кооперацію")
( 1087-15 ).
Правова основа діяльності.
Дія Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) не
поширюється, зокрема, на кооперативні організації, об'єднання
громадян, що мають основною метою одержання прибутків, інші
об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких
визначається відповідним законодавством (стаття 1 Закону України
"Про об'єднання громадян").
Законодавство про об'єднання громадян складається з
Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону та актів
законодавства, прийнятих відповідно до нього (стаття 5 Закону
України "Про об'єднання громадян") ( 2460-12 ).
Міжнародні документи про право на свободу асоціацій:
стаття 20 Загальної декларації прав людини ( 995_015 ), стаття 22
Міжнародного пакту про громадські і політичні права ( 995_043 ),
стаття 11 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і
основоположних свобод ( 995_004 ).
Законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції
України ( 254к/96-ВР ) і Цивільного кодексу України ( 435-15 ),
цього Закону ( 1087-15 ), інших нормативно-правових актів з питань
кооперації (стаття 5 Закону України "Про кооперацію").
Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися
відповідно до вимог Господарського кодексу ( 436-15 ), інших
законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Відносини, пов'язані із створенням і діяльністю споживчої
кооперації, регулюються Законом "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) та іншими законодавчими актами України (стаття 4
Закону України "Про споживчу кооперацію").
Офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1
статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ),
частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію"
( 1087-15 ) за конституційним зверненням Центральної спілки
споживчих товариств України надано Рішенням Конституційного Суду
України від 11 листопада 2004 року N 16-рп/2004 ( v016p710-04 ) у
справі N 1-30/2004 (у справі про захист права власності
організацій споживчої кооперації). Засновники.
Відповідно до статті 36 Конституції України ( 254к/96-ВР )
право на свободу об'єднання у громадські організації мають
громадяни України, а відповідно до статті 26 Конституції України
також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні
на законних підставах.
Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або
юридичними особами (стаття 2 Закону України "Про кооперацію")
( 1087-15 ).
Майно і кошти об'єднань громадян.
Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше
майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або
державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване
громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також
на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших
підставах, не заборонених законом. Кошти та інше майно об'єднань
громадян, в ТОМУ ЧИСЛІ ТИХ, ЩО ЛІКВІДУЮТЬСЯ, не може
перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання
статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках,
передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується
в доход держави (стаття 21 Закону України "Про об'єднання
громадян") ( 2460-12 ).
Громадські організації, створені з метою провадження
екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної,
освітньої та наукової діяльності, а громадські організації
інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно з Законом
України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) є неприбутковими
установами і організаціями (абзац "б" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")
( 334/94-ВР ).
Доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком
неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та "в"
підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками,
учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди
будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої
неприбуткової організації, її посадових осіб /крім оплати їх праці
та відрахувань на соціальні заходи/ (підпункт 7.11.8 пункту 7.11
статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")
( 334/94-ВР ).
Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та
використовує майно, фінансові та інші ресурси.
Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та
додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств,
установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти,
безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому
числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.
Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових
внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних
від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом
діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не
заборонених законом.
Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу
здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх
компетенції, визначеної статутом кооперативу (стаття 19 Закону
України "Про кооперацію") ( 1087-15 ).
Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового
внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески
оцінюються у грошовій формі.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи
юридична особа має право на одержання своєї загальної частки
натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до
їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.
Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної
частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк
одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а
відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту
виходу або виключення з кооперативу.
Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою
загальну частку успадковується (стаття 21 Закону України "Про
кооперацію") ( 1087-15 ).
Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську
діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.
Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з
метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм
членам, не маючи на меті одержання прибутку (стаття 23 Закону
України "Про кооперацію") ( 1087-15 ).
Статтею 1 Закону України "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) встановлено, що споживча кооперація в Україні - це
добровільне об'єднання громадян для спільного ведення
господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та
соціального стану (здійснення торговельної, заготівельної,
виробничої та іншої діяльності, не забороненої чинним
законодавством України, сприяння соціальному і культурному
розвитку села, народних промислів і ремесел, участь у міжнародному
кооперативному русі).
Згідно з частиною першою статті 111 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) споживча кооперація є системою самоврядних
організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань),
а також підприємств та установ цих організацій, самостійною
організаційною формою кооперативного руху.
Власність споживчої кооперації складається з власності
споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і
організацій та їх спільної власності (частина перша статті 9
Закону України "Про споживчу кооперацію") ( 2265-12 ).
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України
"Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) власність споживчих
товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних
від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої
діяльності, не забороненої чинним законодавством. Засоби
виробництва, вироблена продукція та інше майно, що є необхідним
для здійснення статутних завдань, є власністю споживчої
кооперації. Крім того, до майна споживчої кооперації можуть
належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби,
машини, товари, кошти та інше майно.
Як визначено у частині четвертій статті 9 Закону України "Про
споживчу кооперацію" ( 2265-12 ), власність спілок споживчих
товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштів,
одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій
спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.
Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени
споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств
і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності
визначається відповідними статутами (частина шоста статті 9 Закону
України "Про споживчу кооперацію") ( 2265-12 ).
Здійснення права власності, тобто володіння, користування та
розпорядження майном споживчої кооперації покладено на її органи
відповідно до установчих документів (статутів) споживчих
товариств, їх спілок (об'єднань) (частина перша статті 9 Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ), частина п'ята
статті 111 Господарського кодексу України) ( 436-15 ).
Житлово-будівельні кооперативи віднесені до неприбуткових
установ і організацій (абзац "є" підпункт 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")
( 334/94-ВР ). Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених в абзаці "є" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким
неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної
діяльності, та у вигляді пасивних доходів (підпункт 7.11.7
пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств").
Орган реєстрації.
Для громадських організацій - Міністерство юстиції України,
територіальні органи юстиції, виконавчі комітети сільських,
селищних, міських рад (стаття 14 Закону України "Про об'єднання
громадян" ( 2460-12 ), Положення про порядок легалізації об'єднань
громадян, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від
26.02.93 р. N 140 ( 140-93-п ), Положення про Міністерство
юстиції ( 1577-2006-п ), Положення про Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції
( z0124-07 ) та Положення про районні, районні в містах, міські
(міст обласного значення) управління юстиції ( z0125-07 ),
затверджені наказом Міністерства юстиції України від
14 лютого 2007 року N 47/5 ( z0124-07 ), зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 14 лютого 2007 р. за N 124/13391, із
змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції
України від 8 червня 2007 року N 383/5 ( z0603-07 ).
Для кооперативів - згідно зі статтею 9 Закону України "Про
кооперацію" ( 1087-15 ) державна реєстрація кооперативу
проводиться в порядку, передбаченому законом.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
встановлений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), який регулює
відносини у цій сфері. Посадовою особою, яка відповідно до цього
Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців є державний реєстратор (абзац
третій частини першої статті 1 Законом України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Прошу забезпечити неухильне дотримання згаданих Законів
України та довести це роз'яснення до виконавчих органів сільських
селищних, міських рад.
Заступник Міністра Н.В.Богашева



вгору