Про припинення порушень прав на торговельні марки
Вищий господарський суд; Постанова, Справа від 01.03.200521/228
Документ va228600-05, поточна редакція — Прийняття від 01.03.2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2005 Справа N 21/228
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. - головуючий, судді Джунь В.В. і Селіваненко В.П. розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Миргородський завод мінеральних вод", м. Миргород Полтавської
області (далі - ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод") на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2004 зі справи N 21/228 за позовом ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод", до споживчого товариства "Діамед", м. Київ (далі -
СТ "Діамед") та закритого акціонерного товариства "Миргородський завод
продтоварів "Калинка", м. Миргород Полтавської області (далі - ЗАТ
"Миргородський завод продтоварів "Калинка"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору: на стороні позивача - закрите акціонерне товариство
"Індустріальні та дистрибуційні системи", м. Київ (далі - ЗАТ
"Індустріальні та дистрибуційні системи"), на стороні відповідача - Державний департамент
інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України,
м. Київ (далі - Державний департамент інтелектуальної власності), про припинення порушень прав на торговельні марки. Судове засідання проведено за участю представників: ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" - Дубинського М.І., СТ "Діамед" - не з'яв., ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" - Гузія Д.М.,
Куліша С.М., ЗАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" -
Дубинського М.І., Державного департаменту інтелектуальної власності -
Картушина Д.М. За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" звернулося до
господарського суду міста Києва з позовом до СТ "Діамед" та ЗАТ
"Миргородський завод продтоварів "Калинка" про: - зобов'язання СТ "Діамед" припинити порушення прав власника
свідоцтва України на знак для товарів і послуг N 9526; - заборону СТ "Діамед" використовувати без дозволу ЗАТ
"Миргородський завод мінеральних вод" позначення "МИРГОРОДСЬКА
N 2", яке є схожим з торговельною маркою позивача за свідоцтвом
України N 9526; - зобов'язання ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
припинити порушення прав власника свідоцтв України N 9526 та
N 22522; - зобов'язання ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
усунути з пляшок мінеральної води "МИРГОРОДСЬКА N 2" позначення
"МИРГОРОДСЬКА N 2", що є схожим з торговельними марками
ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" за свідоцтвами України
NN 9526 і 22522 настільки, що їх можна сплутати; - заборону ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
використовувати без дозволу ЗАТ "Миргородський завод мінеральних
вод" позначення "МИРГОРОДСЬКА N 2", що є схожим з торговельними
марками позивача за свідоцтвами України NN 9526 і 22522 настільки,
що їх можна сплутати; - зобов'язання ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
знищити виготовлені зображення позначення "МИРГОРОДСЬКА N 2", що є
схожим з торговельними марками ЗАТ "Миргородський завод
мінеральних вод" за свідоцтвами України NN 9526 і 22522 настільки,
що їх можна сплутати; - зобов'язання ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
припинити недобросовісну конкуренцію.
Причиною спору зі справи стало питання щодо правомірності: - використання ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
в рекламуванні мінеральної води та в етикетці позначення
"МИРГОРОДСЬКА N 2", яке, на думку позивача, є схожим з
торговельними марками ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" за
свідоцтвами України NN 9526 і 22522; - розповсюдження СТ "Діамед" мінеральної води з використанням
позначення "Миргородська N 2".
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2004
(суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 28.10.2004 (суддя
Андрієнко В.В. - головуючий, судді Муравйов О.В., Сотніков С.В.),
у позові відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що Ленінський
районний суд м. Полтави у розгляді цивільної справи N 2-1669/04 за
позовом Б.І.В. до ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка"
дійшов висновку про "відмінність позначень", що використовуються
ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" і ЗАТ "Миргородський
завод продтоварів "Калинка". За рішенням названого районного суду
дії ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" не є такими, що
в розумінні ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної
конкуренції" ( 236/96-ВР ) кваліфікуються як "неправомірне
використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки".
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій послалися
на те, що рішення суду з цивільної справи N 2-1669/04 набрало
законної сили, а тому воно відповідно до статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України) є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені
судом і мають значення для вирішення спору.
ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2004 скасувати, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду міста Києва. Скаргу мотивовано тим, що
судовими інстанціями у розгляді справи порушено норми
матеріального і процесуального права, а саме приписи статей 33,
41, 43 ГПК України ( 1798-12 ) і статті 20 Закону України "Про
охорону прав на промислові зразки" ( 3688-12 ). У скарзі також
зазначено, що місцевий та апеляційний господарські суди не
досліджували матеріали заявки N 2004030323 на промисловий зразок і
не з'ясовували питання щодо прав ЗАТ "Миргородський завод
продтоварів "Калинка" на даний промисловий зразок, а Київський
апеляційний господарський суд не надав належної оцінки поданим
позивачем доказам стосовно оскарження в апеляційному порядку
рішення суду в цивільній справі, а отже не з'ясував, чи набрало
воно законної сили.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) належним чином повідомлено про час і місце
розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної
скарги, скасування судових рішень, прийнятих по суті даної справи,
та передачі її на новий розгляд до суду першої інстанції з
урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що: - ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" є власником
свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (торговельних
марок): N 9526 на знак "МИРГОРОДСЬКА/MIRGORODSKA" (зображення),
зареєстрований для товарів 05, 32 класів Міжнародної класифікації
товарів і послуг (далі - МКТП); N 22522 на знак "МИРГОРОДСЬКА", зареєстрований для товарів і
послуг 16, 20, 21, 35, 42 класів МКТП; N 22523 на знак "MIRGORODSKA", зареєстрований для товарів і
послуг 16, 20, 21, 35, 42 класів МКТП; - ЗАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" є власником
свідоцтв України на знаки для товарів і послуг: N 32001 та N 32005 на знак "МИРГОРОДСЬКА N 2/ MIRGORODSKA
N 2", зареєстровані для товарів 05, 32 класів МКТП; N 32640 на знак "Миргородська", зареєстрований для товарів
32, 33 класів МКТП; - 05.07.2004 Ленінським районним судом м. Полтави прийнято
рішення з цивільної справи N 2-1669/04, яким Б.І.В. відмовлено в
задоволенні позову до ЗАТ "Миргородський завод продтоварів
"Калинка" про відшкодування моральної шкоди. Зазначеним рішенням
встановлено, що: з початку 2004 року ЗАТ "Миргородський завод продтоварів
"Калинка" для позначення своєї продукції (мінеральної води)
використовує виготовлену на плівці етикетку з написом
"Миргородська N 2"; зазначена етикетка (промисловий зразок) зареєстрована
Державним департаментом інтелектуальної власності за заявкою
N 2004030323; дана етикетка являє собою оновлений варіант знака для товарів
і послуг за свідоцтвом України N 32005, зареєстрованого ЗАТ
"Миргородський завод продтоварів "Калинка" для товарів 05, 32
класів МКТП;
Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз
ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса проведено експертизу, за
висновком якої промисловий зразок - етикетка "МИРГОРОДСЬКА N 2"
відповідає таким критеріям надання охорони, як "новизна" та
"промислова придатність" (висновок від 25.06.2004 N 5006); воду, яку виробляє ЗАТ "Миргородський завод продтоварів
"Калинка", в 1975 році було внесено під назвою "МИРГОРОДСЬКА N 2"
до Республіканського стандарту РСТ УССР 878-76, а в 1993 році - до
Державного стандарту ДСТУ 878-93; промисловий зразок - етикетка "МИРГОРОДСЬКА N 2" ЗАТ
"Миргородський завод продтоварів "Калинка" та етикетка
"МИРГОРОДСЬКА" ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" спільною
рисою мають використання однакових кольорів, але, зважаючи на
різне композиційне вирішення, однакові кольори не створюють
однакового візуального враження. Окремі художні елементи
зображення етикетки "МИРГОРОДСЬКА N 2" (заявка N 2004030323) не
співпадають з жодним з окремих художніх елементів позначення,
зареєстрованого як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України
N 9526. За загальним зоровим враженням вказані етикетки
сприймаються як різні; рекламний проспект мінеральної води "МИРГОРОДСЬКА N 2"
містить інформаційні матеріали, які за своїм змістом та посиланням
не є такими, що можуть ввести споживача в оману. В рекламному
матеріалі також використано фрагмент промислового зразка -
етикетки "МИРГОРОДСЬКА N 2" ЗАТ "Миргородський завод продтоварів
"Калинка".
Судові інстанції не дали оцінки твердженням позивача про те,
що торговельна марка за свідоцтвом України N 22522 не була
предметом розгляду в цивільній справі N 2-1669/04, і рішення
Ленінського районного суду м. Полтави від 05.07.2004 не містить з
цього приводу жодних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на
промислові зразки" ( 3688-12 ) промисловий зразок - це результат
творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.
Згідно з пунктами 2, 6 статті 5 цього Закону ( 3688-12 )
об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи
розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд
промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та
ергономічних потреб; обсяг правової охорони, що надається,
визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка,
представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до
Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією
внесеного до Реєстру зображення виробу.
Пунктом 2 статті 20 Закону України "Про охорону прав на
промислові зразки" ( 3688-12 ) передбачено, що патент надає його
власнику виключне право використовувати промисловий зразок за
своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших
власників патентів. Використанням промислового зразка визнається
виготовлення виробу (в даному випадку - етикетки) із застосуванням
запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу,
пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж,
імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або
зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Згідно з пунктом 1 статті 20 Закону України "Про охорону прав
на промислові зразки" ( 3688-12 ) права, що випливають з патенту,
діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови
сплати річного збору за підтримання чинності патенту.
Вирішуючи спір, місцевий та апеляційний господарські суди не
дослідили питання щодо того, чи отримано ЗАТ "Миргородський завод
продтоварів "Калинка" патент на промисловий зразок (етикетку) і чи
опубліковано відомості про видачу такого патенту.
Згідно зі статтею 35 ГПК України ( 1798-12 ) рішення суду з
цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для
господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 231 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1502-06 ) рішення суду, якщо воно
не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на
апеляційне оскарження або на апеляційне подання. У разі подання
апеляційної скарги рішення суду набирає чинності після розгляду
справи судом апеляційної інстанції.
Попередні судові інстанції, зазначаючи, що рішення
Ленінського районного суду м. Полтави від 05.07.2004 зі справи
N 2-1669/04 набрало законної сили 05.08.2004, не дослідили питання
про те, чи оскаржувалося зазначене рішення в апеляційному порядку.
До того ж Київський апеляційний господарський суд не дав належної
юридичної оцінки наданому позивачем доказу, а саме копії
апеляційної скарги ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" на
рішення суду з цивільної справи N 2-1669/04.
Таким чином, господарський суд міста Києва та Київський
апеляційний господарський суд у прийнятті оскаржуваних рішень
припустилися порушення частини першої статті 4-7 ГПК України
( 1798-12 ) щодо прийняття судового рішення за результатами
обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43
названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні
підстави для висновку про правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права
в розгляді цієї справи.
Згідно зі статтею 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
встановити фактичні обставини, зазначені в цій постанові, дати їм
належну юридичну оцінку та вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ),
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Миргородський завод мінеральних вод" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2004 зі справи N 21/228 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
міста Києва.



вгору