Про затвердження Порядку пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та [...]
МВС України; Наказ, Порядок, Заява [...] від 14.12.20151568
Документ z0027-16, чинний, поточна редакція — Редакція від 21.06.2016, підстава z0780-16
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.12.2015  № 1568


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 січня 2016 р.
за № 27/28157

Про затвердження Порядку пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ
№ 395 від 20.05.2016}

Відповідно до частин п’ятої, сьомої, восьмої статті 95 Закону України «Про Національну поліцію», Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та з метою належної організації реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей, що додається.

2. Управлінню медичного забезпечення та реабілітації МВС (Петраш О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Тахтая О.В.

Міністр

А.Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

Голова Професійної спілки працівників
державних установ України

Голова Спільного
представницького органу
репрезентативних всеукраїнських
об'єднань профспілок на національному рівні

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців
на національному рівні

Голова профспілки
атестованих працівників
органів внутрішніх справ України

Міністр соціальної політики України

Голова Національної поліції України

Міністр охорони здоров'я України



Т.В. Нікітіна




Г.В. Осовий




О. Мірошниченко



О.І. Козленко

П. Розенко

Х. Деканоідзе

О. Квіташвілі



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства внутрішніх справ
України
14.12.2015  № 1568


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 січня 2016 р.
за № 27/28157

ПОРЯДОК
пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах (далі - МРЦ), Лікарні відновного лікування (далі - ЛВЛ), санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах МВС поліцейських, членів їх сімей та деяких інших категорій осіб, визначених у підпункті 2 пункту 3 цього розділу, за рахунок бюджетних коштів, визначених на утримання МВС.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

медична реабілітація - система лікувальних заходів, які спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму і здійснюються з метою забезпечення повернення особи до нормальної життєдіяльності, профілактики ускладнень і рецидивів захворювання;

реабілітаційні заходи (лікування) - комплекс заходів щодо здійснення медичної реабілітації в закладах охорони здоров’я МВС.

3. Цей Порядок визначає організацію:

1) безкоштовної медичної та медико-психологічної реабілітації:

поліцейських і працівників МВС та Національної поліції України (далі - Національна поліція), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебували безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;

поліцейських і працівників МВС, які постраждали при виконанні службових обов’язків та/або потребують продовження лікування після стаціонарного лікування;

2) пільгового санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку:

поліцейських та членів їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років);

деяких інших категорій осіб, зокрема:

громадян України з числа колишніх поліцейських, які були звільнені зі служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату, яким призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членів їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років) - один раз на рік;

громадян України з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які були звільнені зі служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату, яким призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членів їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років) - один раз на рік;

членів сімей поліцейських, які загинули (померли) під час проходження служби в поліції, - один раз на два роки на безоплатній основі (дружина (чоловік), якщо вона (він) не одружилася (не одружився) вдруге, діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від віку), яким призначено пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»);

членів сімей колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків - один раз на два роки на безоплатній основі (дружина (чоловік), якщо вона (він) не одружилася (не одружився) вдруге, діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від віку), яким призначено пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»);

державних службовців та працівників навчальних закладів, медичних, наукових установ та установ забезпечення МВС або Національної поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п’яти років і продовжили роботу в МВС або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах, установах забезпечення та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, та членів їх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років);

громадян України з числа колишніх працівників міліції, зазначених в абзаці шостому цього пункту, яким призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членів їх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років);

державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших працівників органів, закладів, установ Національної поліції та МВС, які не належать до категорій громадян, зазначених в абзацах першому - восьмому цього пункту.

{Підпункт 2 пункту 3 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 395 від 20.05.2016}

4. Пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок вищезазначених категорій осіб здійснюється в межах видатків, передбачених у кошторисі на утримання відповідним МРЦ (ЛВЛ), санаторіям, будинкам відпочинку, пансіонатам та оздоровчим закладам МВС.

5. Медична реабілітація та санаторно-курортне лікування забезпечують послідовність попереднього лікування в закладах охорони здоров’я МВС. Висновок про їх необхідність з вибором МРЦ (ЛВЛ) приймається медично-відбірковими комісіями (далі - МВК) закладів охорони здоров’я МВС та МВК Управління медичного забезпечення та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України (далі - УМЗР МВС).

6. Медична реабілітація, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок проводяться відповідно до нормативно-правових актів з максимальним використанням природно-кліматичних лікувальних чинників у поєднанні з лікувальним режимом, медикаментозною терапією, фізіотерапією, дієтотерапією, лікувальною фізкультурою та іншими методами лікування.

7. Санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок поліцейських проводяться в період щорічної чергової відпустки, а медична реабілітація - у період додаткової відпустки відповідно до законодавства про відпустки або звільнення від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності з видачею листка непрацездатності (довідки).

ІІ. Відбір та направлення на медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок

1. Направлення особи на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування до МРЦ (ЛВЛ) здійснюється за її згодою, що оформлюється заявою/рапортом про надання медичної реабілітації/санаторно-курортного лікування/оздоровлення та відпочинку (додаток 1), відповідно до медичних показань для направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування до оздоровниць відповідного профілю та за відсутності протипоказань, зазначених у Переліку протипоказань для направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування (додаток 2).

2. Направлення особи на оздоровлення та відпочинок до будинку відпочинку та оздоровчого закладу МВС здійснюється за її згодою, що оформлюється заявою/рапортом про надання медичної реабілітації / санаторно-курортного лікування / оздоровлення та відпочинку (додаток 1), за відсутності медичних показань та протипоказань, зазначених у Переліку протипоказань для направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування.

{Пункт 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 395 від 20.05.2016}

3. Контроль за якістю відбору хворих на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування здійснюється головою МВК закладу охорони здоров’я МВС та МВК УМЗР МВС.

4. Підставою для розгляду МВК питання про направлення на медичну реабілітацію або санаторно-курортне лікування є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я МВС про відбір на медичну реабілітацію (далі - висновок ЛКК), підготовлений за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, або довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою № 070/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - довідка форми № 070/о), видана закладом охорони здоров’я МВС, а у разі відсутності такого закладу за місцем проходження служби, місцем проживання або тимчасового перебування особи - іншим державним та комунальним закладом охорони здоров’я.

5. Наявність медичних показань та протипоказань щодо направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок встановлює лікуючий лікар на підставі даних диспансерного нагляду, результатів попереднього лікування і діагностичних обстежень.

6. Лікарі, які направляють хворого на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування, організовують усі медичні (діагностичні) обстеження залежно від характеру і стадії захворювання, а також за наявності певних показань забезпечують консультацію хворого у відповідних спеціалістів.

7. При направленні на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування проводять такі обов’язкові обстеження:

клінічний аналіз крові і сечі;

рівень цукру в крові;

електрокардіографічне обстеження;

рентгенологічне обстеження органів грудної порожнини (флюорографія), якщо з часу останнього обстеження минуло більше двох років.

8. При направленні на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування проводять такі додаткові обстеження та додають такі документи:

1) при захворюванні органів травлення:

фіброгастродуоденоскопія;

ультразвукове дослідження органів, якщо з часу останнього обстеження минуло більше 6 місяців;

2) при захворюваннях опорно-рухового апарату:

рентгенологічне обстеження суглобів;

рентгенологічне обстеження хребта тощо (залежно від локалізації);

3) при захворюваннях спинного мозку та хребта - витяг з історії хвороби стаціонарного лікування або останньої медичної реабілітації чи санаторно-курортного лікування;

4) при направленні на медичну реабілітацію або санаторно-курортне лікування жінок з приводу будь-якого захворювання - висновок гінеколога (акушера-гінеколога);

5) при направленні на медичну реабілітацію або санаторно-курортне лікування чоловіків після 40 років - консультація уролога.

У необхідних випадках для уточнення діагнозу проводяться додаткові лабораторні та інші обстеження шкіри, крові, ротової порожнини та інших органів з наданням висновків відповідних спеціалістів.

9. При вирішенні питання щодо вибору профілю лікувально-профілактичного, санаторно-курортного, оздоровчого закладу чи будинку відпочинку МВС ураховуються основні лікувальні чинники курорту, лікувальні можливості, контрастність клімато-географічних умов і особливості бальнеологічного, грязьового та інших видів лікування, характер основного захворювання, наявність супутніх захворювань у хворого, умови поїздки, відстань, кількість дорожніх пересадок.

10. Про потребу в медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні особи, яка проходила:

стаціонарне лікування, лікуючий лікар робить запис у медичній карті стаціонарного хворого за формою № 003/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - медична карта стаціонарного хворого);

амбулаторне лікування або перебуває під динамічним наглядом, лікуючий лікар робить запис у медичній карті амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - медична карта амбулаторного хворого).

11. На осіб, які потребують направлення на медичну реабілітацію, оформлюється висновок ЛКК про відбір на медичну реабілітацію (додаток 3).

12. У висновку ЛКК визначається рекомендований строк проведення медичної реабілітації, але не менше 14 календарних днів та не більше 21 календарного дня. Висновок ЛКК про необхідність направлення поліцейського, працівника МВС та Національної поліції на медичну реабілітацію розглядається МВК закладу охорони здоров’я МВС за місцем медичного обслуговування та МВК УМЗР МВС разом із рапортом/заявою про надання медичної реабілітації.

13. На осіб, які потребують направлення на санаторно-курортне лікування, ЛКК оформлюється довідка форми № 070/о, яка подається на розгляд МВК закладу охорони здоров’я МВС та/або МВК УМЗР МВС разом із заявою про надання санаторно-курортного лікування.

14. До складу МВК УМЗР МВС входять:

1) заступник начальника УМЗР МВС - голова комісії;

2) начальник відділу медичної реабілітації та відновного лікування УМЗР МВС - заступник голови комісії;

3) головний спеціаліст УМЗР МВС, лікар-терапевт та інші спеціалісти (за потреби).

15. До складу МВК закладу охорони здоров’я МВС входять:

1) начальник Центральної поліклініки - голова комісії Центральної поліклініки МВС;

2) начальник Державної установи «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ» (далі - ДУ «ТМО») - голова комісії ДУ «ТМО»;

3) лікар-терапевт, лікарі - спеціалісти вузького профілю.

16. МВК закладу охорони здоров’я МВС та МВК УМЗР МВС за результатами розгляду наданих документів приймають рішення про необхідність направлення особи на медичну реабілітацію/санаторно-курортне лікування/оздоровлення, що оформлюється висновком медично-відбіркової комісії за формою, визначеною у додатку 4 до цього Порядку.

ІІІ. Порядок видачі рішення про направлення на медичну реабілітацію та розміщення осіб у МРЦ (ЛВЛ) МВС

1. Після отримання висновку ЛКК особа звертається до МВК закладу охорони здоров’я МВС за місцем медичного обслуговування та подає такі документи:

рапорт/заяву про надання медичної реабілітації, погоджений/погоджену керівником структурного підрозділу МВС або підрозділу Національної поліції;

рішення ЛКК;

копію службового посвідчення та паспорт.

2. МВК закладу охорони здоров’я МВС за місцем медичного обслуговування оформлює висновок МВК, який разом з копіями документів особи, завіреними посадовою особою, направляється на розгляд до МВК УМЗР МВС.

3. МВК УМЗР МВС на підставі розгляду документів заявника та висновку МВК закладу охорони здоров’я МВС за місцем медичного обслуговування протягом 7 робочих днів видає рішення про направлення на медичну реабілітацію (додаток 5) із зазначенням МРЦ (ЛВЛ) МВС, дати заїзду, виїзду та діагнозу. Рішення про направлення на медичну реабілітацію направляється до МВК закладу охорони здоров’я МВС за місцем медичного обслуговування для подальшої його видачі особі. Копія рішення про направлення на медичну реабілітацію надається до підрозділу кадрового забезпечення Національної поліції або МВС.

4. Облік рішень про направлення на медичну реабілітацію здійснюється в книзі обліку рішень про направлення на медичну реабілітацію, яка ведеться за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку.

5. З метою забезпечення прибуття особи на медичну реабілітацію лікуючий лікар видає їй:

рішення про направлення на медичну реабілітацію;

виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - виписка з медичної карти);

листок непрацездатності (довідку) у разі звільнення від виконання службових обов’язків.

6. При прибутті на медичну реабілітацію особа подає такі документи:

рішення про направлення на медичну реабілітацію;

виписку з медичної карти;

службове посвідчення та паспорт.

7. Розміщення особи в МРЦ (ЛВЛ) МВС проводиться відповідно до визначеної в рішенні про направлення на медичну реабілітацію дати заїзду.

8. На кожну особу, направлену на медичну реабілітацію в МРЦ (ЛВЛ) МВС, складається індивідуальний план медичної реабілітації.

9. Після закінчення курсу медичної реабілітації МРЦ (ЛВЛ) МВС видає хворому виписку з історії хвороби для надання її лікуючому лікарю.

ІV. Порядок розподілу та виділення санаторно-курортних путівок до МРЦ (ЛВЛ) МВС, будинків відпочинку та оздоровчих закладів

1. Розподіл пільгових санаторно-курортних путівок (далі - путівки) в МРЦ (ЛВЛ) здійснюється УМЗР пропорційно кількості осіб, які перебувають на диспансерному обліку в закладах охорони здоров’я МВС, а повідомлення про виділення путівки надсилаються до ДУ «ТМО» по областях та місту Києву не пізніше ніж за 40 діб до початку кварталу.

{Пункт 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 395 від 20.05.2016}

2. Путівки особам, визначеним підпунктом 2 пункту 3 розділу І цього Порядку, на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок виділяються відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством.

3. При виділенні путівки особі видається повідомлення про виділення путівки на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок (далі - повідомлення про виділення путівки) за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.

4. Особи, зазначені в підпункті 2 пункту 3 розділу І цього Порядку, повинні перебувати на обліку осіб, що потребують виділення путівки.

5. Облік заяв/рапортів про надання медичної реабілітації / санаторно-курортного лікування / оздоровлення та відпочинку проводиться Центральною поліклінікою МВС (далі - ЦП) та ДУ «ТМО», а виділення та видача повідомлень про виділення путівки особам, визначеним у підпункті 2 пункту 3 розділу І цього Порядку, здійснюються:

1) УМЗР МВС:

поліцейським та членам їх сімей, громадянам України з числа колишніх поліцейських, які були звільнені зі служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату, та членам їх сімей, членам сімей поліцейських, які загинули (померли) під час проходження служби в поліції, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції, які належать до апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних органів поліції та державної установи «Центр обслуговування Національної поліції України»;

державним службовцям та цивільному персоналу апарату МВС;

громадянам України з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільнені із служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату, та членам їх сімей;

громадянам України з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п’яти років і продовжили роботу в МВС на посадах, що заміщуються державними службовцями, яким призначено пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей;

2) ДУ «ТМО» за місцем служби (роботи) або пенсійного обліку - категоріям осіб, визначених підпунктом 2 пункту 3 розділу І цього Порядку.

{Пункт 5 розділу IV в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 395 від 20.05.2016}

6. Для взяття на облік для виділення путівки особа подає до відповідних підрозділів та установ, визначених пунктом 5 цього розділу, такі документи:

рапорт/заяву на проведення санаторно-курортного лікування/оздоровлення та відпочинку;

копію службового посвідчення та паспорт;

довідку форми № 070/о;

копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини - при отриманні путівки на членів сім’ї;

копію посвідчення багатодітної сім’ї - багатодітним сім’ям;

витяг з наказу про звільнення;

довідку органів пенсійного фонду про отримання пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

довідку управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації про забезпечення санаторно-курортним лікуванням у поточному році - постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС;

довідку з навчального закладу - для підтвердження факту навчання за денною формою у вищих навчальних закладах;

документи, які посвідчують право на пільги (оригінали).

Під час подання копій посвідчень особи надають їх оригінали для звірки.

7. Путівки виділяються строком на 10 діб або 21 добу, але не більше 21 доби на одну особу протягом календарного року, крім санаторно-курортних путівок до спеціалізованих санаторіїв для лікування хворих з травмами та ушкодженнями спинного мозку і хребта.

8. Днем звернення і взяття на облік вважається дата надходження документів, зазначених у пункті 6 цього розділу, що реєструється в журналі обліку заяв про надання санаторно-курортного лікування, оздоровлення і відпочинку та видачі повідомлень про виділення путівок за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку.

9. Після отримання повідомлення про виділення путівки особи, визначені у підпункі 2 пункту 3 розділу І цього Порядку, звертаються до лікуючого лікаря для отримання санаторно-курортної карти за формою № 072/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 959/25736 (далі - санаторно-курортна карта).

Дітям видається санаторно-курортна карта для дітей віком 0-17 років включно за формою № 076/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522 (далі - санаторно-курортна карта для дітей).

10. Інформацію про кількість невикористаних санаторно-курортних путівок у МРЦ (ЛВЛ) МВС начальники ДУ «ТМО» один раз на рік надають до УМЗР МВС.

{Розділ IV доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 395 від 20.05.2016}

V. Порядок видачі путівок, приймання та перебування осіб в МРЦ (ЛВЛ), будинках відпочинку та оздоровчих закладах МВС

1. Видача путівок особам, визначеним у підпункті 2 пункту 3 розділу І цього Порядку, здійснюється в МРЦ (ЛВЛ), будинку відпочинку при пред’явленні повідомлення про виділення путівки.

2. Путівка поділу не підлягає і не може бути передана іншій особі.

3. Путівки, придбані самостійно, відшкодуванню за рахунок МВС не підлягають.

4. Путівки підлягають обліку у відповідному прибутково-витратному журналі.

5. Компенсація за доплату, пов'язану з поліпшенням умов проживання в МРЦ (ЛВЛ) МВС та продовженням строку лікування, не здійснюється.

6. Особи, які прибули до МРЦ (ЛВЛ) МВС, повинні мати такі документи:

1) дорослі:

рішення про направлення на медичну реабілітацію або повідомлення про виділення путівки;

виписку з медичної карти - особи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 розділу І цього Порядку;

санаторно-курортну карту;

паспорт або документ, який посвідчує особу (оригінал);

службове посвідчення (оригінал);

документи, які посвідчують право на пільги (оригінали);

2) діти:

повідомлення про виділення путівки;

санаторно-курортну карту для дітей з обов’язковим медичним висновком лікаря-педіатра про відсутність контакту дитини з інфекційними хворими за місцем проживання та відміткою про щеплення;

свідоцтво про народження (оригінал).

7. Особи приймаються в МРЦ (ЛВЛ), санаторій, будинок відпочинку, пансіонат та оздоровчий заклад МВС і виписуються звідти в строки відповідно до графіків заїзду.

8. Особам, які захворіли під час перебування в МРЦ (ЛВЛ), санаторії, будинку відпочинку, пансіонаті та оздоровчому закладі МВС строк лікування продовжується начальником закладу на підставі висновку ЛКК з наданням листка непрацездатності (довідки) через лікувально-профілактичну установу МВС або заклад охорони здоров’я за місцем дислокації МРЦ (ЛВЛ) МВС у встановленому законодавством порядку.

9. У разі прибуття хворого до МРЦ (ЛВЛ), санаторію, будинку відпочинку, пансіонату та оздоровчого закладу МВС із запізненням через хворобу, що підтверджено довідкою про хворобу, а також через затримку в дорозі, що підтверджено відповідними документами, тривалість перебування в закладі відновлюється начальником цього закладу.

10. У разі гострого захворювання в МРЦ (ЛВЛ), санаторії, будинку відпочинку, пансіонаті та оздоровчому закладі МВС, яке виключає госпіталізацію хворого через неможливість його транспортування (інфаркт міокарда, крововилив у мозок тощо), хворий переводиться в інший заклад охорони здоров’я.

11. У разі короткочасного переведення хворих до інших закладів охорони здоров’я, тимчасового вибуття за викликом керівництва МВС чи Національної поліції або у зв’язку із сімейними обставинами з подальшим поверненням до МРЦ (ЛВЛ), санаторію, будинку відпочинку, пансіонату та оздоровчого закладу МВС начальником закладу відновлюються невикористані дні перебування.

12. Дострокові від’їзди з МРЦ (ЛВЛ), санаторію, будинку відпочинку, пансіонату та оздоровчого закладу МВС дозволяються:

1) за викликом керівництва МВС або Національної поліції (у разі службової необхідності, що підтверджено документально);

2) за сімейними обставинами (тяжке захворювання або смерть близьких осіб, що підтверджено відповідними документами);

3) при переведенні до іншого закладу охорони здоров’я;

4) у зв’язку із стихійним лихом, надзвичайною ситуацією за місцем дислокації МРЦ (ЛВЛ), санаторію, будинку відпочинку, пансіонату та оздоровчого закладу МВС або проживання хворого.

13. Після закінчення лікування хворому видається витяг з історії хвороби для пред’явлення лікарю-терапевту і санаторно-курортна книжка з даними про проведені в МРЦ (ЛВЛ), санаторії обстеження, лікування та його ефективність, а також рекомендаціями щодо режиму роботи, харчування та відпочинку.

VІ. Виявлення, транспортування та переведення хворих, яким протипоказане лікування в МРЦ (ЛВЛ), санаторії

1. У разі якщо перебування в МРЦ (ЛВЛ), санаторії викликає погіршення стану здоров’я хворого, лікування в цьому закладі є для нього протипоказаним. Строк виявлення протипоказань для перебування хворого в МРЦ (ЛВЛ), санаторії не повинен перевищувати 5 діб з часу його прибуття.

2. При виявленні протипоказань лікар МРЦ (ЛВЛ), санаторію керується Переліком протипоказань для направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування.

3. Висновок про протипоказання для медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування хворого в МРЦ (ЛВЛ), санаторії складається ЛКК, яка створена в цих установах, у складі голови комісії - заступника начальника закладу з медичних питань та двох членів комісії (начальник відділення, ординатор). ЛКК призначається начальником МРЦ (ЛВЛ), санаторію.

4. ЛКК визначає:

1) наявність протипоказань для медичної реабілітації або санаторно-курортного лікування в МРЦ (ЛВЛ), санаторії;

2) можливість кліматичного, медикаментозного та іншого лікування хворого на курорті;

3) необхідність транспортування та переведення хворого в інший заклад охорони здоров’я;

4) необхідність виділення супровідника для хворого, який підлягає транспортуванню та переведенню до іншого закладу охорони здоров’я.

5. У разі виявлення у хворого протипоказань ЛКК складає акт у трьох примірниках. Перший примірник акта зберігається в історії хвороби, другий надсилається за місцем видачі повідомлення про виділення путівки, а третій - до УМЗР.

6. Дані про хворих, яким протипоказана медична реабілітація або санаторно-курортне лікування, фіксуються в МРЦ (ЛВЛ) МВС у відповідному журналі та надсилаються до УМЗР.

В.о. начальника
Управління медичного
забезпечення та реабілітації
МВС




О.В. Петраш


Додаток 1
до Порядку пільгового реабілітаційного,
санаторно-курортного лікування,
оздоровлення та відпочинку
в медичних реабілітаційних центрах,
санаторіях, будинках відпочинку,
пансіонатах та оздоровчих закладах
Міністерства внутрішніх справ України
поліцейських, деяких інших категорій
осіб та членів їх сімей
(пункт 1 розділу ІІ)

ЗАЯВА/РАПОРТ
про надання медичної реабілітації/санаторно-курортного лікування/оздоровлення та відпочинку



Додаток 2
до Порядку пільгового реабілітаційного,
санаторно-курортного лікування,
оздоровлення та відпочинку
в медичних реабілітаційних центрах,
санаторіях, будинках відпочинку,
пансіонатах та оздоровчих закладах
Міністерства внутрішніх справ України
поліцейських, деяких інших категорій
осіб та членів їх сімей
(пункт 1 розділу ІІ)

ПЕРЕЛІК
протипоказань для направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування

I. Протипоказання для направлення дітей на санаторно-курортне лікування та оздоровлення

1. Усі хвороби в стадії запалення та в період загострення.

2. Захворювання, які потребують лікування в умовах стаціонару або спеціального лікування.

3. Інфекційні, паразитарні захворювання та контакт з інфекційними захворюваннями до закінчення строку ізоляції.

4. Усі заразні та паразитарні хвороби очей і шкіри, злоякісні анемії, злоякісні новоутворення (для кліматичних курортів), кахексія, амілоїдоз внутрішніх органів, усі форми туберкульозу.

5. Судомні напади та їх еквіваленти (у тому числі синкопальні), епілепсія.

6. Психоневрози, психопатії, патологічний розвиток особистості з проявами девіантної поведінки, соціальної дезадаптації, що потребують індивідуального спостереження і лікування.

7. Гострі психічні розлади.

8. Захворювання серцево-судинної системи:

для місцевих санаторіїв - недостатність кровообігу вище I ступеня;

для кліматичних курортів - недостатність кровообігу будь-якого ступеня.

9. Бронхіальна астма гормонозалежна середньої та важкої форм (III, IV ступенів).

10. Полінози в період цвітіння дерев і трав.

11. Бронхоектази з частими загостреннями, з легеневою або серцевою недостатністю.

12. Ювенільний ревматоїдний артрит у фазі загострення II, III ступенів активності, втрата можливості самообслуговування.

13. Усі форми прогресуючих м’язових дистрофій.

14. Кровотечі, що часто повторюються та з великою втратою крові.

15. Спадково-дегенеративні хвороби (обмежена атрофія головного мозку - хвороба Піка, дегенерація сірої речовини - хвороба Альперса, підгостра некротична енцефалопатія - хвороба Лейга) і демієлінізуючі захворювання нервової системи (розсіяний множинний склероз, оптиконевромієліт - хвороба Девіка, геморагічний лейкоенцефаліт - хвороба Харста, дифузний склероз, у тому числі хвороба Шільдера, некротичний мієліт).

16. Вади розвитку головного мозку і черепа; гідроцефалія з ознаками декомпенсації.

17. Цукровий діабет середньої та важкої форм.

18. Неспецифічний виразковий коліт.

19. Залежність від психоактивних речовин та алкоголю.

__________
Примітки:


1. Дітей з цукровим діабетом можна направляти на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування тільки за наявності відповідного відділення.
2. Дітей із захворюваннями органів травлення необхідно обов’язково обстежувати на дизентерійне бактеріоносіння.
3. Достроковий приїзд до медичних реабілітаційних центрів і достроковий від’їзд з них заборонений.
4. Після дифтерії, скарлатини діти можуть направлятися на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування не раніше ніж через 4-5 місяців після виписки із стаціонару.
5. Енурез не є протипоказанням для направлення на санаторно-курортне лікування.

II. Протипоказання для направлення хворих на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування

1. Загальні протипоказання

1. Усі захворювання в стадії запалення, хронічні захворювання в період загострення та захворювання, ускладнені гострими гнійними процесами.

2. Гострі інфекційні захворювання до завершення строку ізоляції.

3. Усі венеричні захворювання в гострій або заразній стадії.

4. Усі хвороби крові в стадії запалення і в період загострення.

5. Кахексія будь-якого походження.

6. Злоякісні новоутворення.

7. Усі захворювання і стани, що потребують стаціонарного лікування, у тому числі хірургічного втручання; усі захворювання, за яких хворі неспроможні до самостійного руху і самообслуговування, потребують постійного спеціального догляду (крім осіб, які підлягають лікуванню в спеціалізованих санаторіях та відділеннях для спинальних хворих).

8. Ехінокок будь-якої локалізації.

9. Рясні кровотечі, які часто повторюються.

10. Вагітність незалежно від терміну при направленні на бальнеологічні та грязеві курорти, а на кліматичні курорти, починаючи з 26 тижня (крім спеціалізованих відділень для вагітних жінок).

11. Вагітність незалежно від терміну при направленні на курорти:

для бальнеогрязелікування з приводу гінекологічних захворювань;

для лікування радоновими ваннами екстрагенітальних захворювань;

осіб, які проживають на рівнинах, - на гірські курорти, розташовані на висоті понад 1000 м над рівнем моря.

12. Активний туберкульоз різних локалізацій (1-4 категорій), а також інші (тяжкі та поширені) форми захворювання при направленні на будь-які курорти і санаторії нетуберкульозного профілю.

13. Психічні захворювання. Значні зміни психіки та інтелекту. Психопатологічні зміни особистості, зниження пам’яті, порушення орієнтації та інші психопатологічні прояви, що призводять до неможливості самообслуговування і свідомого ставлення до лікувального процесу.

14. Усі форми наркоманії і хронічного алкоголізму.

15. Епілепсія. Епілептичні напади та інші види пароксизмальної зміни свідомості; схильність до синкопальних нападів та інших пароксизмальних кризових станів.

16. Цироз печінки.

2. Протипоказання для лікування хворих із захворюваннями системи кровообігу

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування.

2. Серцева недостатність II-А стадії і вище.

3. Стабільна стенокардія III-IV функціональних класів.

4. Важкі порушення серцевого ритму і провідності: пароксизми миготіння передсердь, які виникають два чи більше разів на місяць, пароксизмальна тахікардія з частотою нападів два і більше разів на місяць; політопна, рання і групова екстрасистолія; атріовентрикулярна блокада вище I ступеня; повна блокада серця; трипучкова внутрішньошлуночкова блокада.

5. Артеріальна гіпертензія III ступеня з некоригованим артеріальним тиском, кризовим перебігом та вираженими змінами очного дна, порушенням азотовидільної функції нирок; симптоматична гіпертонія з тими самими змінами очного дна і порушеннями функції нирок з кризовим перебігом.

6. Рецидивні тромбоемболічні ускладнення.

7. Порушення мозкового кровообігу в гострій чи підгострій стадії.

8. Цукровий діабет декомпенсований і важкого перебігу, а також ускладнений значним виснаженням, ацидозом, частими гіпоглікемічними станами.

9. Тромбоз шунта, який клінічно проявляється гострим інфарктом міокарда із складним порушенням серцевого ритму, гострою серцевою недостатністю.

10. Гостра серцева недостатність.

11. Шлункові, кишкові кровотечі.

12. Медіастеніт, перикардит.

13. Неможливість розширення фізичної активності внаслідок інших причин.

__________
Примітки:


1. Направлення хворих здійснюється після виконання наступного рівня фізичної активності, що відповідає вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я: дозована хода на 1000 метрів в 1-2 прийоми, підйом по східцях на 17-22 сходинки.
2. При направленні хворого на етапі реабілітації потрібно керуватися функціональною підготовкою хворого до виконання вказаного рівня рухової активності, а не терміном виникнення інфаркту міокарда чи нестабільної стенокардії.

3. Протипоказання для лікування хворих з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування.

2. Усі захворювання органів дихання у фазі загострення.

3. Хронічні дифузні бронхіти, хронічні пневмонії, пневмосклероз, емфізема легенів, що супроводжуються легеневою та/або серцевою недостатністю вище I ступеня.

4. Тяжкі форми повторної пневмонії з поширеними змінами в бронхолегеневій системі, бронхоектази з частими загостреннями, із серцевою або легеневою недостатністю вище I ступеня.

5. Бронхоектази з частими загостреннями, хронічні абсцеси при різкому виснаженні хворих з підвищеною температурою тіла, які супроводжуються виділенням рясної гнійної мокроти та кровохарканням.

6. Спонтанний пневмоторакс, хронічна рецидивна форма тромбоемболії легеневої артерії, великого розміру солітарна кіста легенів, кістозні гіпоплазії легенів з частими спалахами нагноєння, гострі фіброзні та ексудативні плеврити.

7. Бронхіальна астма III-IV ступенів з тяжкими нападами, що часто повторюються, а також середньої тяжкості без стійкої стабілізації процесу навіть на тлі прийому невеликих доз гормональних препаратів.

8. Після оперативного втручання на легенях за наявності трахеобронхіальних свищів.

9. Після неефективних оперативних втручань з приводу гнійних процесів за наявності плевральних випотів.

10. Після перенесених ефективних операцій на легенях з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру, природженої патології та доброякісних новоутворень раніше ніж через 3-4 місяці.

4. Протипоказання для лікування хворих із хворобами кістково-м’язової системи та сполучної тканини

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування.

2. Захворювання, що супроводжуються патологічною ламкістю кісток, вираженим остеопорозом.

3. Усі форми прогресуючих м’язових дистрофій.

4. Тяжкі форми ушкодження кісток та суглобів із значними виділеннями, тяжким загальним станом чи амілоїдозом внутрішніх органів.

5. Переломи кісток за наявності глухих гіпсових пов’язок на кінцівках, спицевих або стрижневих апаратів для позавогнищевого черезкісткового остеосинтезу, постійного корсету на хребті.

6. Переломи кісток з наявністю інфікованих ран, трофічних виразок, екземи шкірних покривів.

7. Відсутність зіставлення і фіксації кісткових уламків при переломах кісток, тобто безперспективність відновлювального лікування.

8. Поліартрити з прогресуючим процесом у суглобах і анкілозами, контрактурами при поворотних змінах у суглобах та втраті спроможності самообслуговування.

9. Тяжкі деформації суглобів з повторним синовіїтом та втратою спроможності самостійного пересування.

10. Хронічні остеомієліти за наявності великого чужорідного металевого тіла в остеомієлітичному осередку (наявність дрібних металевих осколків у навколишніх м’яких тканинах не є протипоказанням для санаторно-курортного лікування).

11. Остеомієліт у стадії загострення, а також за наявності множинних поширених свищів з гнійними виділеннями, великих секвестрів.

12. Септичні форми ревматоїдного поліартриту, ревматоїдний артрит із системними ушкодженнями (вісцеритами).

13. Реактивні артропатії III ступеня активності.

5. Протипоказання для лікування хворих з ревматизмом та ревматичними хворобами суглобів

1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування.

2. Ревматизм в активній фазі.

3. Системні прояви у фазі загострення та нестійкої ремісії (кардити, ревматичний поліартрит; ревматичне ураження легенів - легеневий васкуліт, плеврит; ревматичне ураження нирок; нейроревматизм - церебральний нейроваскуліт, енцефалопатія, гіпоталамічний синдром, хорея; ревматизм шкіри та підшкірної клітковини - кільцеподібна еритема, еритема вузлувата).

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »