Документ z0244-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.01.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.04.2018. Подивитися в історії? )


запобігати ризику затиснення, захоплення працівника або нанесення удару по ньому, зокрема через ненавмисний контакт з об’єктами;

у разі аварії убезпечити працівників, які замкнені в кабіні, від небезпеки та мати можливість їх звільнити.

III. Вимоги щодо монтажу, налагодження, демонтажу та встановлення обладнання

1. Вимоги щодо монтажу, демонтажу

1. Монтаж, налагодження і демонтаж обладнання мають виконуватися відповідно до вимог цих Правил.

2. Монтаж і демонтаж має виконуватися згідно з вимогами проекту виконання робіт (далі - ПВР) на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо) і вимог глави 2 цього розділу.

3. Монтаж (демонтаж) серійно виготовленого обладнання, у тому числі обладнання, що самомонтується, може виконуватися за типовими ПВР або технологічними картами на монтаж обладнання.

4. Перед проведенням монтажу обладнання суб’єкт господарювання, який виконує монтаж, має здійснити огляд металевих конструкцій (несучих і допоміжних), механізмів обладнання, кріпильних виробів (діаметр, клас міцності) з метою оцінки їх стану, відповідності технічній документації та комплектності. За результатами огляду складається акт, що підписується працівниками, які здійснювали огляд, і затверджується керівником суб’єкта господарювання, який виконує монтаж.

5. Влаштування фундаментів стаціонарних баштових кранів має здійснюватися відповідно до проектної документації, розробленої з урахуванням вимог документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо). Акти на закриття прихованих робіт, передбачені проектною документацією, мають зберігатися протягом періоду роботи крана разом з проектною документацією у працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.

6. Після проведення монтажу та налагодження обладнання суб’єкт господарювання, який виконав монтаж, складає акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження відповідно до вимог документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.

В акті необхідно зазначити:

найменування суб’єкта господарювання, який виконав монтаж;

найменування, тип, виробник, заводський (серійний) номер обладнання;

відомості про матеріали, що використовувалися суб’єктом господарювання, який виконав монтаж, і не увійшли в обсяг постачання виробника;

відомості про зварювання (вид зварювання, тип і марка електродів, зварювального дроту, відомості про зварника, результати випробувань контрольних зразків (у разі проведення) і контролю зварних з’єднань;

висновки про відповідність виконаних монтажних і налагоджувальних робіт вимогам документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.

7. Акти, зазначені в пунктах 4, 6 цієї глави, складаються після кожного встановлення обладнання на новому місці.

2. Вимоги щодо встановлення обладнання

1. Вимоги, зазначені у цій главі, застосовуються у разі відсутності або за недостатності в експлуатаційних документах виробника обладнання вимог щодо встановлення обладнання.

2. Установлення вантажопідіймальних кранів та машин у спорудах, на естакадах, відкритих робочих майданчиках та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією, розробленою відповідно до вимог цієї глави і глави 16 розділу VIII цих Правил.

3. Крани, талі, однорейкові візки та мобільні підйомники (у разі оснащення їх гаком) встановлюються таким чином, щоб підіймання вантажу здійснювалося без попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і забезпечувалося переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які є на шляху переміщення.

У разі керування краном або пересувним талем з підлоги має бути передбачений вільний прохід для працівника, який ними керує.

Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких вантажозахоплювальним органом є вантажопідіймальний магніт, над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

4. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних талів над виробничими приміщеннями для підіймання й опускання вантажів через люк у перекритті дозволяється лише у разі розташування одного приміщення безпосередньо над іншим.

Люк у перекритті споряджається перилами відповідно до пункту 12 глави 16 розділу VIII цих Правил з обов’язковим світловим сигналом (напис, який світиться), що попереджає як про перебування вантажу над люком, так і про опускання вантажу, а також містить написи, які забороняють перебування людей під люком.

Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не дозволяється.

5. Проектом установлення вантажопідіймальних кранів мають передбачатися місця розміщення вантажів для статичного та динамічного випробування цих кранів. У разі неможливості виконання цієї вимоги необхідно забезпечити випробування кранів відповідно до пункту 30 глави 3 розділу VI цих Правил.

6. У вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними крановими коліями:

відстань від верхньої точки крана до стелі споруди, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;

відстань від настилу площадок і галерей опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок і вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього пояса кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше ніж 1800 мм;

відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін споруди, перил прохідних галерей має бути не менше ніж 60 мм. Ця відстань установлюється в разі симетричного розташування коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;

відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана або таля (не враховуючи вантажозахоплювального органа) до підлоги цеху або площадок, на яких під час їх роботи можуть перебувати люди (за винятком площадок, призначених для ремонту), має бути не менше ніж 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати, - у межах від 500 мм до 1000 мм;

відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органа), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше ніж 400 мм;

відстань від частин, що виступають, кабіни керування та площадки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин споруди, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких вони переміщуються, має бути не менше ніж 400 мм.

7. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними крановими коліями, і спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих площадок, має бути не менше ніж 700 мм, а на висоті більше ніж 2 м - не менше ніж 400 мм.

Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до площадок, на яких можуть перебувати працівники, має бути не менше ніж 2 м.

8. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються працівником, який ними керує, має унеможливлювати зачіпання вантажем елементів споруди, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини не повинні перебувати люди; над проїжджою частиною та над проходами для людей мають бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), здатні витримати вантаж, що падає.

9. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання монтажних робіт має здійснюватися відповідно до ПВР на виконання монтажних робіт.

10. Установлення стрілових самохідних кранів, мобільних підйомників має провадитися на спланованому та підготовленому робочому майданчику, схил якого не перевищує зазначеного в їх журналі нагляду (паспорті). Установлювати крани та мобільні підйомники на свіжонасипаному неущільненому ґрунті не дозволяється. У ПВР мають бути враховані категорія та характер ґрунту робочого майданчика, а для свіжонасипаного ґрунту - зазначені ступінь і (або) технологія його ущільнення.

11. Установлювати стріловий самохідний кран необхідно так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше ніж 1000 мм, а під час навантажувально-розвантажувальних робіт - 800 мм. У разі неможливості виконання цієї вимоги допускається виконувати роботи за меншої ніж 1000 мм відстані між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами під наглядом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт.

12. Установлювати вантажопідіймальні крани і мобільні підйомники поблизу укосів котлованів або канав дозволяється за умови дотримання найменших допустимих відстаней від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, мобільного підйомника, зазначених у додатку 1 до цих Правил. За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котловану більше ніж 5 м, укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників на ґрунті, вид якого не зазначений у додатку 1 до цих Правил, мають бути визначені в проектній документації.

13. Під час установлення вантажопідіймальних кранів стрілового типу для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ) чи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) відстані від частин кранів у робочому та транспортному положеннях, стропів, інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів до частин ВРУ та ПЛ, мають бути не менше допустимих відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, зазначених у додатку 2 до цих Правил.

14. У разі встановлення лебідки чи таля в будівлі їх раму необхідно закріплювати за колону будівлі, залізобетонний або металевий ригель перекриття будівлі, цегляну стіну сталевим канатом. Можливість кріплення рами до елементів будівель повинна бути підтверджена відповідним розрахунком. Місця установлення, способи кріплення лебідок і талів, розташування блоків мають відповідати вимогам ПВР або технологічних карт на виконання робіт.

15. Діаметр і кількість віток каната необхідно розраховувати виходячи з тягового зусилля лебідки з коефіцієнтом запасу міцності не менше 6. Кінець обв’язувального каната необхідно закріплювати за допомогою затискачів, кількість яких визначається розрахунком, але їх повинно бути не менше трьох. Крок розміщення затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача повинні становити не менше шести діаметрів каната.

У разі встановлення лебідок на землі вони мають закріплюватися або за якір, або з упором та противагою.

Забороняється приварювати раму лебідки.

16. Не дозволяється незалежно від місця установлення лебідок і талів (у будівлі або поза нею) закріплювати їх до площадок, помостів, призначених для проходу та обслуговування обладнання, а також закріплювати їх до трубопроводів та їх підвісок.

17. Установлення мобільних підйомників для виконання робіт має здійснюватися з урахуванням вимог глави 6 розділу VII цих Правил.

18. Установлення будівельних підйомників для виконання робіт здійснюється відповідно до вимог настанови з експлуатації і цього пункту:

1) у підйомника з провідником на нижній посадочній (завантажувальній) площадці має бути обладнане огородження шляху руху кабіни і противаги на висоту не менше ніж 2000 мм від рівня посадочної (завантажувальної) площадки. Шахта вантажних підйомників може не обладнуватись. Огорожа повинна бути забезпечена дверима;

2) місце на верхній і проміжних зупинках кабіни (платформи) повинно бути обладнане приймальними площадками, які огороджені перилами, що забезпечує безпечне завантаження і розвантаження будівельних матеріалів або вихід з кабіни людей;

3) щоглу підйомника необхідно кріпити до елементів будинку, який споруджується, жорсткими металевими конструкціями або розтяжками зі сталевого каната, забезпеченого пристроєм для регулювання натягу.

Дозволяється установлення підйомника без закріплення щогли. У цьому разі він повинен бути розрахований на стійкість з урахуванням діючих експлуатаційних і випробувальних навантажень;

4) елементи будинку мають витримувати навантаження від кріплення підйомника;

5) улаштування приямка у підйомників не обов’язкове;

6) для обслуговування механізмів і електроустаткування до них повинен бути забезпечений зручний і безпечний доступ;

7) у підйомників з провідником у тих випадках, коли шахта не має огорожі або неможливо витримати передбачену настановою з експлуатації відстань між порогом вантажної площадки і порогом кабіни, дозволяється обладнувати вихід з кабіни на площадку через висувний трап, керування яким забезпечується з кабіни після її зупинення.

Висувний трап перед тим, як відчиняться двері кабіни, повинен бути надійно зафіксований від самочинного зміщення;

8) у разі розміщення висувного трапа на одному рівні з вантажною площадкою відстань між їх порогами повинна бути не менше ніж 50 мм і не більше ніж 100 мм;

9) з бокових сторін висувний трап повинен мати перила висотою не менше ніж 1000 мм, а його граничне положення - зафіксоване жорсткими упорами;

10) правила користування підйомником повинні бути вивішені на поверхових площадках, з яких здійснюється завантаження або розвантаження кабіни (платформи).

Правила користування повинні містити:

спосіб завантаження;

спосіб сигналізації;

заборону транспортування людей на платформах вантажних будівельних підйомників та інші вказівки з технічного обслуговування підйомника;

11) біля всіх місць завантаження і розвантаження кабіни або платформи повинні бути зроблені написи, які зазначають масу граничного вантажу, який дозволяється підіймати і опускати.

IV. Вимоги щодо влаштування та утримання кранових колій вантажопідіймальних кранів і машин

1. Загальні вимоги

1. Влаштування нових кранових колій, за винятком колій залізничних кранів, має здійснюватися за проектною документацією, розробленою з урахуванням вимог експлуатаційних документів виробника вантажопідіймальних кранів і машин (настанова з експлуатації, інструкція інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо).

У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.

2. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що слугують для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу має забезпечуватися їх плавне пересування;

для запобігання розчепленню двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки і мають електричне блокування, яке унеможливлює пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що унеможливлюють сходження вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

переведення стрілки або поворотного круга має здійснюватися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або кабіни;

напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

3. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб унеможливлювалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. У разі кріплення рейок за допомогою зварювання має бути унеможливлена їх теплова деформація.

4. Складування будівельних матеріалів, розміщення тимчасових споруд та обладнання на крановій колії, проїзд автотранспорту, навантажувачів та інших машин і механізмів через кранову колію не допускаються. Переїзд зазначеного транспорту через колії козлових і баштових кранів дозволяється у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються суб’єктом господарювання з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.

Допускається, у випадках передбачених у ПВР, на будівельних майданчиках складування матеріалів між крановими коліями за умови, що крани фіксуються на місцях стоянки захватами, а під час зміни місця стоянки пересуваються за присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт кранами.

5. Пересічення кранових колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також кранової колії портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення кранів, що працюють, із рухомим складом, узгоджених суб’єктом господарювання з власником колії заводського транспорту чи залізничної колії.

6. Відхилення кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати граничні відхилення кранових колій опорних кранів від проектного положення, зазначені у додатку 3 до цих Правил, і граничні відхилення кранових колій підвісних вантажопідіймальних машин від проектного положення, зазначені у додатку 4 до цих Правил. Пошкодження та дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування елементів кранових колій, наведені в пунктах 7, 8 цієї глави.

7. Критерії бракування елементів кранових колій опорних вантажопідіймальних кранів:

1) рейки кранових колій:

тріщини в головці, шийці, підошві, місцях переходу шийки в головку або підошву, біля болтових отворів рейок;

сколення головки або підошви;

вертикальне, горизонтальне або наведене (вертикальне плюс половина горизонтального) спрацювання головки рейки більше 15 % величини відповідного розміру неспрацьованого профілю;

плавні ум’ятини і забоїни рейок понад 4 мм;

плавне місцеве спрацювання крайки підошви рейок від костилів понад 5 мм;

зменшення товщини підошви рейок від корозії більше ніж 4 мм;

сумарний рівномірний наплив металу на бічних гранях головки рейок без ознак тріщин і розшарування понад 6 мм;

кінці рейок, що провисли, включно зминання на 5 мм під час вимірювання проміжку між рейкою та лінійкою завдовжки 1 м, покладеною на головку рейки;

прикріплення рейок до опорних підрейкових елементів неповним числом деталей кріплення рейок;

2) залізобетонні шпали, плити, балки:

суцільні, що оперізують, торцеві або поздовжні (що проходять через обидва отвори для шпильок або закладних болтів) тріщини завдовжки більше ніж 100 мм із розкриттям більше ніж 5 мм;

відкол бетону, розташований біля отвору під шпильки або закладні болти, що охоплює понад 30 % площі підрейкової площадки.

відкол бетону з оголенням арматури, а також інші відколи бетону на ділянці завдовжки більше ніж 250 мм і завглибшки більше ніж 60 мм;

руйнування, пухкість бетону в підрейковій частині, що доходять до втулок, тобто руйнування вузла прикріплення рейки до опорного підрейкового елемента;

оголення арматури;

ослаблення або розрив арматури (стрижня);

відхилення від прямолінійності підрейкової площадки більше ніж 5 мм;

оголення арматури або стрижнів закладних підрейкових деталей залізобетонних балок з обриванням або деформацією одного стрижня чи більше;

3) дерев’яні напівшпали:

розроблення костильних або шурупних отворів, за якого після висвердлювання зруйнованої деревини діаметр отвору перевищуватиме 40 мм;

поперечні злами;

поперечні тріщини по торцю завдовжки більше ніж його половина і поздовжні тріщини завглибшки більше ніж 50 мм і завдовжки понад 200 мм;

відкол шматків деревини між тріщинами;

поверхневе зминання та гниття деревини більше ніж 20 мм під підкладками і більше ніж 60 мм на інших поверхнях, після видалення якої товщина шпали буде менше ніж 120 мм;

гнилість, за якої шпала не може виконувати свого призначення;

червоточини в кількості 6 шт. завглибшки більше ніж 50 мм;

заруби або запили в місцях укладання підкладок;

сучки розміром більше ніж 25 мм у місцях укладання підкладок;

відхилення від паралельності постелей більше ніж 10 мм усією довжиною напівшпал;

довжина напівшпали менше ніж 1375 мм.

8. Критерії бракування елементів кранових колій підвісних вантажопідіймальних кранів і машин:

1) тріщини та сколення будь-яких розмірів.

2) зменшення ширини полиці рейки ΔВ внаслідок її спрацювання не повинно перевищувати 0,05В.

3) за наявності відгину полиці рейки f1 до 0,15δ зменшення товщини полиці рейки Δδ внаслідок її спрацювання не повинно перевищувати 0,2δ.

4) за наявності зменшення товщини полиці рейки Δδ до 0,1δ внаслідок її спрацювання відгин полиці рейки f1 не повинен перевищувати 0,25δ.

Вимірювання необхідно здійснювати згідно зі схемою проведення вимірювань величини спрацювання та відгину полиці монорейки під час проведення її дефектації, наведеною в додатку 5 до цих Правил.

2. Вимоги до проектної документації

1. У проектній документації надземної кранової колії, розробленій з урахуванням вимог глави 2 розділу III цих Правил, повинні міститися такі основні відомості:

конструкція опорних підрейкових елементів (підкранових балок);

тип рейок;

допустиме навантаження на рейки коліс крана;

спосіб кріплення рейок між собою й до опорних підрейкових елементів;

наявність підкладок під рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;

зазор між рейками;

гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину кранової колії і на різницю рівня головок рейок;

конструкція (тип) тупикових упорів і допустиме навантаження на них, тип вимикального пристрою обмежника пересування крана;

наявність вздовж кранової колії огородження;

конструкція, схема і опис заземлення кранової колії.

2. У проектній документації наземної кранової колії, розробленій відповідно до вимог глави 2 розділу III і глави 3 цього розділу, додатково до відомостей, наведених у пункті 1 цієї глави, має зазначатися:

1) план кранової колії з прив’язкою до прилеглої території, із зазначенням основних розмірів колії (ширини і довжини) і ділянки для стоянки крана у неробочому стані;

2) конструкція нижньої будови:

довжина і ширина земляного полотна;

поздовжній і поперечний ухили (залежно від типу ґрунту);

поперечний профіль земляного полотна з розмірами;

розташування та тип водовідвідних пристроїв;

типи і фізико-механічні характеристики ґрунту земляного полотна;

ступінь ущільнення земляного полотна;

3) конструкція верхньої будови кранової колії:

розмір баластної призми, типи і фізико-механічні характеристики матеріалів баластної призми;

тип, переріз і довжина опорних підрейкових елементів, відстані між ними;

конструкція підкладок і пружних елементів;

конструкція лотків і настилів для кабелю;

4) величини поздовжнього і поперечного ухилів;

5) допуски, що необхідно контролювати під час улаштування колії;

6) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії (за наявності);

7) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами;

8) конструкція переїзду через кранову колію для автомобільного транспорту (за потреби);

9) місце монтажу крана та регламент обкатки кранової колії;

10) наявність вздовж колії огородження та попереджувальних знаків;

11) пояснювальна записка з обґрунтуванням проектних рішень і розрахунками.

3. У проекті кранової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані, позначена попереджувальним знаком безпеки "Місце стоянки крана".

3. Улаштування наземних кранових колій вантажопідіймальних кранів

1. Кранова колія має включати нижню і верхню будови, устаткування кранової колії, заземлення.

2. До складу нижньої будови кранової колії має входити земляне полотно та водовідвідний пристрій.

3. До складу верхньої будови кранової колії має входити баластна призма (у тому числі підсипка), опорні підрейкові елементи, рейки, стикові і проміжні скріплення, фіксуючі елементи (стяжки-розпірки).

4. До складу устаткування кранової колії входять тупикові упори, лотки для запобігання зношуванню кабелю, що живить електроенергією кран, пристрої вимикання обмежувача пересування, огородження, попереджувальні знаки безпеки.

5. До складу заземлення входять заземлювачі, заземлювальні (з’єднувальні) провідники та перемички.

6. Мінімальна довжина кранової колії під монтаж крана має дорівнювати дворазовій величині бази крана, але має бути не менше ніж 12,5 м.

7. Мінімальна довжина кранової колії крана, що пересувається колією, крім періоду монтажу, має бути не менше ніж 31,25 м.

8. Перед облаштуванням земляного полотна під кранові колії мають бути виконані усі роботи з прокладання інженерних мереж і комунікацій.

За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без урахування наступного влаштування над ними кранової колії, має бути виконаний розрахунок з метою унеможливлення пошкодження цих комунікацій і за потреби розроблений проект їх перекриття та захисту від деформації і руйнування.

9. Ухил земляного полотна повинен бути:

поздовжній не більше ніж 0,003;

поперечний ухил земляного полотна, складеного з недренуючого ґрунту, -від 0,008 до 0,01 у напрямку від об’єкта, що будується, або котловану;

земляне полотно, складене з дренуючого чи скельового ґрунту, допускається виконувати горизонтальним.

10. Під час облаштування земляного полотна з насипного ґрунту не допускається:

застосовувати ґрунт з домішкою будівельного сміття, залишків деревини, гнилих або схильних до набухання включень, льоду, снігу і дерну;

застосовувати недренуючий ґрунт (глину, суглинок) у суміші з дренуючим;

прикривати шар високодренуючого ґрунту ґрунтом з меншою дренуючою здатністю;

укладати мерзлий ґрунт, а також талий у суміші з мерзлим;

відсипати земляне полотно під час інтенсивного снігопаду без вжиття заходів щодо захисту насипного ґрунту від включень снігу;

ущільнювати ґрунти поливанням водою в зимовий час.

11. Щільність ґрунту земляного полотна (виїмки і нульового місця) має бути, г/см-3, не менше, для:

мілких і пилоподібних пісків - 1,7;

супісків і суглинків - 1,65;

важких суглинків - 1,55;

глин і пилоподібних суглинків - 1,50.

Коефіцієнт ущільнення насипного ґрунту земляного полотна - не менше ніж 0,95.

Способи ущільнення ґрунту і методи контролю його щільності визначаються проектом.

12. Земляне полотно повинно мати ефективний водовідвідний пристрій.

13. Конструкція водовідвідних пристроїв, кількість і місце їх розташування встановлюються проектом кранової колії. Поздовжній ухил водовідвідних пристроїв має бути не менше ніж 0,003. Водовідвідний пристрій кранової колії має включатися в загальне водовідведення будівельного майданчика.

14. Поперечний профіль водовідвідних канав повинен бути трапецеїдальним: завширшки на дні не менше ніж 250 мм, завглибшки - 350 мм. Укоси канав повинні складати для піщаних і супіщаних ґрунтах 1:1,5, для решти ґрунтів - 1:1.

У скельових ґрунтах допускається влаштовувати водовідвідні канави трикутної форми завглибшки не менше ніж 250 мм з укосами 1:0,2.

15. Допускається виконувати водовідвідні канави з засипанням високодренуючим матеріалом (щебінь, гравій, крупнозернистий пісок).

16. Залежно від гідрологічних умов майданчика можуть застосовуватися залізобетонні лотки з дренажними стінками і дренажі неглибокого закладення.

17. Верхня будова кранової колії зводиться як з окремих елементів, так і з використанням інвентарних секцій.

18. Товщина баластного шару визначається проектом на підставі розрахунків і залежить від навантаження на рейки від коліс крана, виду ґрунтової основи, матеріалу баласту і конструкції підрейкових опорних елементів. Як баласт кранових колій необхідно використовувати щебінь із природного каменю, гравій або гравійно-піщану суміш, крупний або середньозернистий піски, гранульований або доменний шлаки.

19. Довжина баластної призми повинна перевищувати довжину рейкової нитки не менше ніж на 1 м в кожен бік.

20. У разі наявності біля кранової колії неукріпленого котловану, траншеї або іншої виїмки відстань по горизонталі від краю дна виїмки до нижнього краю баластної призми має складати для:

піщаних і супіщаних ґрунтів - не менше ніж 1,5 глибини котловану (траншеї тощо) плюс 400 мм;

інших ґрунтів - не менше однієї глибини котловану (траншеї тощо) плюс 400 мм.

Ця вимога поширюється також на неукріплені котловани, траншеї або інші виїмки, розташовані з торців кранової колії.

21. Як підрейкові опорні елементи застосовують дерев’яні та залізобетонні напівшпали, бруси, залізобетонні балки та плити.

22. Не допускається застосування напівшпал:

з сучками в місцях обпирання підкладок;

з гнильними плямами розміром понад 20 мм в місцях обпирання підкладок і понад 60 мм на інших поверхнях;

з внутрішньою гниллю;

з червоточинами глибиною більше ніж 50 мм;

з поперечними тріщинами завдовжки по торцях понад його половини і поздовжніми тріщинами завглибшки понад 50 мм і завдовжки понад 300 мм.

23. Напівшпали необхідно розташовувати перпендикулярно осі рейки з прикріпленням її до напівшпали повним комплектом колійних шурупів або костилів. Для унеможливлення самочинного викручування шурупів в отвори напівшпал перед закручуванням шурупів рекомендується заливати розплавлений тугоплавкий бітум.

24. Тип рейки має відповідати зазначеному в експлуатаційних документах виробника крана.

25. У разі облаштування кранової колії з напівшпалами стики рейок необхідно розташовувати між напівшпалами, а із залізобетонними подовжніми підрейковими елементами - над їх стиками.

26. Під час виготовлення інвентарних секцій не допускається:

прикріплювати рейки до дерев’яних напівшпал шурупами без установлення притисків і забивати шурупи молотком;

свердлити в рейках отвори для стикових болтів через накладки;

подовжувати ручку ключа для загвинчування болтових з'єднань.

27. Конструкції болтових з’єднань рейок повинні унеможливлювати послаблення затягування за рахунок застосування пружинних шайб.

28. У разі застосування залізобетонних підрейкових опорних елементів (балки, плити, шпали) між рейками і поверхнями цих опорних елементів мають установлюватися прокладки відповідної пружності.

29. Кранові колії баштових кранів повинні мати в поперечному напрямку фіксуючі елементи (стяжки-розпірки), що встановлюються на початку і кінці кранової колії, а в проміжку - не менш одного на інвентарну секцію або з кроком не більше ніж 6,25 м.

30. Відстані від частин крана до будівель, споруд, штабелів вантажів повинні відповідати вимогам, зазначеним у главі 2 розділу III цих Правил.

31. На кінцях кранової колії (на відстані не менше ніж 0,5 м) мають бути встановлені чотири інвентарні тупикові упори, призначені для гасіння залишкової швидкості крана та запобігання його сходженню з кінцевих ділянок колії крана в аварійних ситуаціях, у разі відмови обмежувача пересування або гальм механізму пересування крана.

32. Тип тупикових упорів (безударний, ударний тощо) має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана і конструкції ходового візка крана. Упори мають бути встановлені так, щоб наїзд крана на упори був одночасним.

33. Пристрої вимикання обмежувача пересування крана мають бути встановлені так, щоб вимкнення двигуна механізму пересування крана відбувалося на відстані, що відповідає вимогам пункту 5 глави 11 розділу VIII цих Правил.

34. Огородження та попереджувальні знаки безпеки необхідно установлювати відповідно до вимог проектної документації або ПВР.

До основних знаків безпеки належать:

"Входити на рейкову колію стороннім особам забороняється";

"Місце стоянки крана";

"Місце проїзду транспортних засобів" (за необхідності);

"Місце стоянки автотранспортних засобів" під їх завантаження або розвантаження (за необхідності);

"Місце розміщення контрольного вантажу".

35. Кранова колія має бути заземлена.

36. Рейкові нитки в обох кінцях кранової колії, а також кінці рейок, що стикують, мають бути сполучені між собою приварюванням перемичок і приєднані до заземлювача (заземлені), утворюючи безперервне електричне коло.

37. Заземлення кранової колії необхідно здійснювати незалежно від існуючої системи мережі електрозабезпечення - глухозаземленої або ізольованої нейтралі трансформаторів (генераторів).

38. У разі ізольованої нейтралі заземлення необхідно виконувати шляхом під’єднання рейок до контуру заземлення підстанції живлення або шляхом улаштування пристрою заземлення.

39. Для влаштування заземлювального пристрою як заземлювачі передусім необхідно використовувати постійні сталеві трубопроводи, прокладені в ґрунті, обсадні труби, металеві та залізобетонні конструкції будівель і споруд, що мають надійне з’єднання з землею.

Заземлювальними провідниками не можуть бути чавунні трубопроводи, трубопроводи, прокладені тимчасово на будівельних майданчиках, а також трубопроводи з горючими рідинами або газом.

40. За відсутності природних заземлювачів, перелічених у пункті 39 цієї глави, необхідно застосовувати штучні заземлювачі.

Як штучні заземлювачі необхідно використовувати переносні інвентарні заземлювачі, некондиційні сталеві труби діаметром від 50 мм до 75 мм, кутики з полками розмірами 50 мм × 50 мм і 60 мм × 60 мм або сталеві стрижні діаметром не менше 10 мм. Довжина заземлювачів має бути не менше ніж 2,5 м.

41. Пристрій заземлення рекомендується влаштовувати з трьох стрижнів, розташованих трикутником або по прямій лінії, на відстані 3 м один від одного і приєднаних заземлювальними (з’єднувальними) провідниками до обох рейок колії.

На іншому кінці кранової колії встановлюють додаткову перемичку для забезпечення замкнутого контуру заземлення.

42. Заземлювачі необхідно забивати або загвинчувати в попередньо відритий приямок глибиною від 500 мм до 700 мм таким чином, щоб залишалися кінці завдовжки від 100 мм до 200 мм, до яких необхідно приварювати заземлювальні (з’єднувальні) провідники.

Перед засипанням траншеї необхідно складати акт на закриття прихованих робіт.

43. Для заземлювальних (з’єднувальних) провідників необхідно використовувати сталеві стрижні діаметром від 5 мм до 9 мм або штабовий прокат завтовшки не менше 4 мм з перерізом не менше ніж 48 мм-2.

44. Приварювання перемичок і заземлювальних (з’єднувальних) провідників до рейок має здійснюватися до вертикальної стінки вздовж її нейтральної осі через проміжну сталеву пластину розмірами не менше ніж 30 мм × 3 мм, а довжина пластини має забезпечити зварний шов з провідником завдовжки не менше ніж 30 мм.

45. Кранові колії не вимагають заземлення у разі живлення крана через чотирижильний кабель від окремої пересувної електростанції, що перебуває на відстані не більше 50 м від кранової колії і має власний пристрій заземлення. У цьому разі нульовий провід кабелю повинен приєднуватися до рейок.

4. Приймання наземної кранової колії в експлуатацію

1. Після улаштування заземлення кранової колії необхідно перевірити опір розтіканню струму системи заземлення. Він повинен бути для крана, що живиться від розподільного пристрою з глухо заземленою нейтраллю, не більше ніж 10 Ом, з ізольованою нейтраллю - не більше ніж 4 Ом. Результати вимірювання опору системи заземлення необхідно заносити в акт здавання-приймання кранової колії в експлуатацію.

У разі опору системи заземлення більше зазначених величин необхідно влаштовувати повторний пристрій заземлення чи збільшувати кількість заземлювачів.

2. Споруджену кранову колію необхідно не менше 10 разів обкатати краном без вантажу і не менше 5 разів - з максимальним робочим вантажем, після чого необхідно провести нівелювання кранової колії відносно голівки рейки і ділянки колії, де виявлено просідання рейки, виправити підбиттям баласту під опорні елементи.

3. Готовність наземних і надземних кранових колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання наземної (надземної) кранової рейкової колії в експлуатацію, зразок якого наведений у додатку 6 до цих Правил, до якого додаються результати нівелювання профілів колії, а також перевірки розмірів колії. Акт здавання-приймання кранової рейкової колії в експлуатацію має зберігатися разом з журналом нагляду (паспортом) вантажопідіймального крана.

5. Утримання наземної кранової колії

1. Під час експлуатації вантажопідіймального крана необхідно вести постійне спостереження за станом кранової колії і особливо за ділянкою колії для стоянки крана в неробочому стані.

2. Огляд наземної кранової колії має проводитися машиністом крана перед кожною зміною відповідно до вимог пункту 17 глави 5 розділу VI цих Правил.

3. Також мають проводитися планові періодичні огляди кранових колій під керівництвом працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, або працівника, відповідального за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів та машин, якщо на нього покладені обов’язки з нагляду за крановими коліями, не рідше одного разу на місяць, відзначаючи результати перевірки в вахтовому журналі машиніста крана. Допускається вести окремий журнал періодичного огляду кранових колій.

4. Під час проведення планових періодичних оглядів кранових колій необхідно вибірково виміряти пружне просідання рейок колії під колесами крана, перевірити стан елементів верхньої будови кранової колії та водовідведення та цілісність заземлення.

5. Під час огляду рейок необхідно звертати увагу на шийку рейки, особливо верхню її частину, поверхню головки і підошви рейок, де найчастіше виникають тріщини.

Дефекти рейок можуть бути визначені за такими ознаками:

місцевим розширенням головки;

темними поздовжніми смугами на поверхні катання;

почервонінням під головкою;

тонкими поздовжніми та (або) поперечними тріщинами на поверхні катання або бічних поверхнях головки;

іржавими або синіми смугами в місцях сполучення шийки з підошвою або на пері підошви;

вищербинами на голівці рейки тощо.

6. Не допускається експлуатація крана на крановій колії у разі:

перевищення граничних відхилень кранових колій опорних кранів і підвісних вантажопідіймальних машин від проектного положення, наведених у додатках 3, 4 до цих Правил, або в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана;

наявності пошкоджень і дефектів рейок, шпал, що перевищують критерії бракування, наведені в пунктах 7, 8 глави 1 розділу IV цих Правил або в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана;

відсутності тупикових упорів і (або) пристроїв вимикання обмежувача пересування або їх установлення, що не відповідає вимогам пунктів 31, 32 глави 3 розділу IV і пункту 5 глави 11 розділу VIII цих Правил;

відсутності або несправності заземлення;

пружного просідання кранових колій на залізобетонних балках і плитах під колесами крана понад 5 мм, а на дерев’яних і залізобетонних напівшпалах - понад 7 мм. Просідання необхідно вимірювати під час підіймання максимального робочого вантажу та у разі повороту стріли крана щодо осі колії на 45° без пересування крана.

7. За результатами планової перевірки стану кранової колії за потреби необхідно:

провести рихтування та виправку колії за рівнем;

замінити рейки з дефектом, рейкові скріплення і опорні підрейкові елементи;

відновити поперечний профіль баластної призми з заміною зарослого і забрудненого баласту чистим баластовим матеріалом;

підтягнути ослаблені колійні шурупи або добити ослаблені костилі;

підтягнути ослаблені болтові з’єднання;

відрегулювати зазори в стиках рейок;

змастити болтові з’єднання в стиках рейок;

відновити пошкоджені з’єднувальні провідники і перемички заземлення і пофарбувати їх в чорний колір;

очистити від бруду і баласту поверхні рейок, рейкових скріплень, опорних підрейкових елементів і відкритих перемичок заземлення;

забезпечити правильність установки і зміцнити тупикові упори і пристрої вимикання обмежувача пересування крана;

очистити водовідведення від сміття і сторонніх предметів.

8. Крім планових перевірок стану кранової колії необхідно проводити додаткові її огляди у разі несприятливих метеорологічних умов (зливи, снігові замети, танення снігу тощо), а також за наявності нестійких ділянок колії (в пазухах фундаментів, у місцях проходження підземних комунікацій тощо).

9. У зимовий період рейки, рейкові скріплення, поверхні опорних підрейкових елементів, тупикові упори, пристрої вимикання обмежувача пересування крана, з’єднувальні провідники і перемички заземлення необхідно очищати від снігу.

Під час танення снігу необхідно ретельно очищати водовідведення.

10. Вимірювання опору заземлення кранової колії варто проводити не рідше одного разу на рік у період найменшої електропровідності ґрунту: влітку - під час найбільшого її просихання або взимку - під час найбільшого її промерзання.

Вимірювання опору заземлення кранової колії належить проводити також після кожного ремонту кранової колії, здійсненого за результатами планової перевірки її стану.

Вимірювання розмірів колії, відхилення від прямолінійності та горизонтальності (нівелювання) необхідно проводити не рідше одного разу на рік, а колій на дерев’яних напівшпалах - не рідше двох разів на рік.

11. Демонтаж кранової колії належить здійснювати в послідовності, зворотній її влаштуванню. У разі якщо кран продовжують експлуатувати на одній із ділянок кранової колії, що демонтується, останніми необхідно демонтувати інвентарні секції, до рейок яких приєднана заземлювальна система, а також ділянку для стоянки крана в неробочому стані.

V. Вимоги щодо ремонту та модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання

1. Вимоги щодо ремонту обладнання

1. Вимоги цієї глави поширюються на такі види ремонту складових частин обладнання:

ремонт несучих металоконструкцій для відновлення їх несучої здатності (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов’язаний із відновленням деформованих або пошкоджених металоконструкцій або їх елементів, відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій тощо), крім робіт, передбачених настановою з експлуатації;

ремонт механізмів підіймання і зміни вильоту, механізмів висування, їх гідро- та електроприводу, а також приладів і пристроїв безпеки, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації.

2. Ремонт обладнання необхідно виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт.

3. Технічні умови на ремонт обладнання повинні містити вимоги щодо охорони праці і бути погоджені відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про охорону праці".

4. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини та обладнання після ремонту, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і відремонтованого обладнання, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час ремонту.

5. Після проведення ремонту суб’єкт господарювання, який виконував відповідні роботи, зазначає в журналі нагляду (паспорті) відомості про виконані роботи із зазначенням місць ремонту (або додаються ремонтні креслення), відомості про застосовані матеріали.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються у суб’єкта господарювання, який виконав роботи, а їх копії - разом із журналом нагляду (паспортом) протягом строку служби обладнання.

6. Під час ремонту стропів дозволяється тільки заміна їх елементів (гаків, віток, ланок тощо).

7. Відомості про ремонти обладнання, передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів, записуються до журналу технічних обслуговувань і ремонтів, із зазначенням виконаних робіт і металоконструкцій, механізмів та їх складових частин, пристроїв і приладів безпеки, технічне обслуговування та ремонт яких проводився.

8. Рихтування і ремонт кранових колій здійснюється відповідно до вимог проекту в установлені строки.

9. Виведення обладнання в ремонт здійснюється працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, відповідно до графіка ремонту, затвердженого суб’єктом господарювання, або у разі необхідності проведення ремонту - в порядку, встановленому суб’єктом господарювання.

Здійснення ремонту обладнання, а також необхідність надання і форма наряду-допуску для проведення цих робіт на місці експлуатації обладнання здійснюється у порядку, визначеному суб’єктом господарювання. У наряді-допуску (у разі його надання) зазначаються заходи щодо створення безпечних умов виконання робіт. Зокрема, заходи щодо унеможливлення ураження ремонтного персоналу струмом, перебування його в небезпечних зонах, падіння з висоти, наїзду кранів, що працюють, на кран, що ремонтують, попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів, а також щодо надійного закріплення складових частин, що ремонтуються.

Дата і час виведення обладнання в ремонт та прізвище особи, відповідальної за його проведення, зазначаються в наряді-допуску і вахтовому журналі машиніста даного обладнання та обладнання, що працює поряд з тим, яке ремонтують.

Виведення у ремонт портальних кранів і кранів-перевантажувачів проводиться за порядком, установленим суб’єктом господарювання.

Використання обладнання за призначенням під час його ремонту не дозволяється, крім робіт, пов’язаних з цим ремонтом згідно з нарядом-допуском.

2. Вимоги щодо модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання

1. Модифікацію (реконструкцію та модернізацію) обладнання необхідно виконувати відповідно до технічної документації, розробленої згідно з вимогами цих Правил.

2. Під час розроблення технічної документації на реконструкцію вантажопідіймальних кранів необхідно враховувати такі вимоги:

1) у разі переведення керування з кабіни на керування з підлоги з підвісного пульта:

швидкості пересування вантажопідіймального крана і вантажного візка мають бути приведені у відповідність до вимог пункту 6 глави 12 розділу VIII цих Правил;

система керування електродвигунами вантажопідіймального крана має відповідати вимогам пункту 7 глави 9 розділу VIII цих Правил;

пульт керування з підлоги має відповідати вимогам пунктів 2-5 глави 12 розділу VIII цих Правил;

2) у разі переведення керування з кабіни або підлоги з підвісного пульта на керування з пульта керування по радіо:



вгору