Документ z0244-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.01.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.04.2018. Подивитися в історії? )


3) підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, або вантажу, підвішеного за один ріг дворогого гака;

4) підіймання та переміщення вантажу з людьми, що перебувають на ньому. Підіймання працівників вантажопідіймальними кранами для виконання робіт дозволяється за умови використання для цього спеціальних колисок відповідно до вимог глави 5 розділу VII цих Правил;

5) підіймання вантажу, засипаного землею або примерзлого до землі, заваленого іншими вантажами, закріпленого болтами або залитого бетоном, а також металу та шлаку, який захолонув у печі або приварився після зливання;

6) підтягування кранами вантажів під час їх підіймання та опускання, підтягування вантажу землею, підлогою чи рейками гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також переміщення залізничних вагонів, платформ, вагонеток або візків гаком без застосування напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажних канатів;

7) звільнення за допомогою вантажопідіймальних кранів та машин затиснених вантажів, стропів, канатів або ланцюгів;

8) відтягування вантажу під час підіймання, переміщення та опускання. Для розвороту довгомірних і великогабаритних вантажів під час їх підіймання, переміщення та опускання застосовуються довгомірні гаки або відтяжки;

9) вирівнювання вантажу, що підіймається, переміщується та опускається власною масою тіла працівника, а також поправлення стропів з підвішеним вантажем;

10) подавання вантажу у віконні прорізи та на балкони без спеціальних приймальних площадок або спеціальних пристроїв;

11) використання кінцевих вимикачів як робочих органів для автоматичної зупинки механізмів, за винятком випадку, коли мостовий кран підходить до посадкової площадки, влаштованої в торці споруди;

12) робота з виведеними з ладу або несправними приладами і пристроями безпеки та гальмами, наявними тріщинами несучих металоконструкції та огорожі, ослабленими стиками металоконструкцій або деталей механізмів, недопустимим спрацюванням гаків, канатів, ланцюгів, несправними механізмами та крановою колією;

13) увімкнення механізмів вантажопідіймального крана під час перебування працівників на крані поза його кабіною (галереї, машинному приміщенні, стрілі, противазі тощо). Дозволяється перебувати працівникам, що здійснюють огляд і регулювання механізмів та електрообладнання. У цьому разі вмикання механізмів проводиться за сигналом працівника, який здійснює огляд;

14) виконувати одночасно піднімання або опускання двох вантажів, розташованих близько один від одного.

3. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт вантажопідіймальними кранами та машинами

1. Установлення вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, оснащених гаком, для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт здійснюється відповідно до вимог глави 2 розділу III цих Правил.

2. Навантажувально-розвантажувальні роботи мають здійснюватися з урахуванням вимог пунктів 1-5, 7, 12, 13, 15, 16, 22 глави 2 цього розділу.

3. Ширина проїздів на площадках для укладання вантажів має забезпечувати безпеку руху транспортних засобів, вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників.

4. У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням вантажопідіймальних кранів, машин і мобільних підйомників суб’єктом господарювання розробляються, затверджуються та вивішуються графічні зображення (схеми) стропування типових вантажів і перелік вантажів, що завантажуються або розвантажуються, із зазначенням їх маси.

5. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт вантажопідіймальними кранами, зокрема кранами на залізничному ходу, поблизу електрифікованої лінії, яка знаходиться під напругою, необхідно дотримуватися вимог глави 4 цього розділу.

6. Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні проводитися під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт, або іншого призначеного суб’єктом господарювання працівника, відповідального за безпечне проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.

Зазначеним працівникам необхідно:

визначити спосіб навантажування і розвантажування;

визначити масу вантажу і її відповідність вантажопідіймальності вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника;

перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і засобів індивідуального захисту, а також відповідність знімних вантажозахоплювальних пристроїв масі та виду вантажів, що переміщуються;

здійснити розміщення працівників у робочій зоні та шляхи їх пересування під час навантажувально-розвантажувальних робіт;

установити порядок обміну сигналами (словесними чи за допомогою рук) між стропальником, що подає сигнали, і машиністом вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника під час проведення робіт;

провести інструктаж працівникам перед початком робіт.

7. Перед підійманням і переміщенням вантажів мають бути перевірені:

справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв;

наявність на них клейм, бирок із позначенням дати випробування і вантажопідіймальності;

стійкість вантажу і правильність його стропування;

відсутність предметів, що перешкоджають переміщенню вантажів.

Стропування великогабаритних вантажів (металевих, залізобетонних конструкцій) необхідно здійснювати за спеціальні пристрої, стропувальні вузли або позначені місця залежно від положення центра ваги і маси вантажу.

Стропування довгомірних вантажів необхідно проводити спеціальною траверсою.

8. Під час переміщення вантажу вантажопідіймальним краном, машиною чи мобільним підйомником перебування працівників на вантажі та під вантажем, а також у зоні його ймовірного падіння забороняється.

9. Переміщення вантажу над приміщеннями і транспортними засобами здійснюється відповідно до вимог пункту 5 глави 2 цього розділу.

10. У місцях провадження навантажувально-розвантажувальних робіт та в небезпечній зоні вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника забороняється перебування осіб, не пов’язаних з виконанням цих робіт.

11. Спосіб укладання і кріплення вантажів повинен забезпечувати їх стійкість під час розвантаження транспортних засобів, складування, розбирання штабелів.

12. Не допускається виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами у разі виявлення несправної тари, а також за відсутності на ній марковання і попереджувальних написів.

13. У разі виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічні властивості вантажу навантажувально-розвантажувальні роботи мають бути припинені.

14. Підіймання та переміщення дрібноштучних і сипких вантажів має здійснюватися в спеціально призначеній для цього тарі, що унеможливлює висипання або випадання окремих вантажів. Підіймання цегли на піддонах без огорожі дозволяється здійснювати під час навантажування та розвантажування автомобілів (на платформу чи з платформи на землю) за умови видалення людей із зони переміщення вантажу.

15. Навантажувально-розвантажувальні роботи з негабаритними, великоваговими й довгомірними вантажами (устаткування, металеві і залізобетонні конструкції, лісоматеріали, труби, рейки тощо) необхідно проводити вантажопідіймальними кранами та машинами.

16. Навантаження (розвантаження) великовагових і довгомірних вантажів необхідно здійснювати за відсутності працівників у кабіні і в кузові транспортного засобу, що перебуває під завантаженням (розвантаженням).

17. Кантувати великовагові вантажі дозволяється на майданчиках, що мають огорожу.

18. Вантажі, що складені в пакети, повинні стропуватися таким чином, щоб під час підіймання було унеможливлене їх падіння.

19. Під час навантажування та розвантажування довгомірні вантажі повинні бути застроплені двома стропами із застосуванням траверси.

Перед підійманням і переміщенням вантажу мають бути перевірені стійкість вантажу та правильність його стропування.

20. Вантаж попередньо піднімають на висоту від 200 мм до 300 мм для перевірки правильності стропування і надійності дії гальма і після цього продовжують підіймання.

21. Переміщення вантажів необхідно здійснювати плавно, без ривків, ударів і розгойдування, не допускати їх торкання до предметів, що можуть трапитись на шляху. Залишати у висячому положенні піднятий вантаж, а також перебування працівників у зоні підіймання (опускання) вантажу забороняється.

22. Не допускається підтримувати, розвертати та направляти вантаж, що перебуває у підвішеному положенні, безпосередньо руками. Виконання цих робіт необхідно здійснювати за допомогою відвідного гака або мотузки, прикріпленої до вантажу.

23. Під час укладання довгомірних вантажів необхідно застосовувати захвати (кліщі). Для запобігання самочинному скочуванню довгомірних вантажів зі штабелів необхідно встановлювати стійки, прокладки, упори, підпірки та кріплення по обидва боки штабеля.

24. Висота штабеля і стелажа металопрокату та довгомірного вантажу повинна визначатися залежно від роду матеріалу, допустимого навантаження на одиницю площі підлоги і схеми укладання вантажу, розробленої та затвердженої суб’єктом господарювання.

25. Під час укладання вантажу в штабелі і стелажі необхідно між пачками і в’язками укладати дерев’яні або металеві прокладки прямокутного перетину товщиною не менше ніж 40 мм для можливості звільнення строп. Кінці прокладок не повинні виступати за межі штабеля і стелажа більше ніж на 100 мм.

Укладати металопрокат у пачках, в’язках без прокладок під час штабелювання способом "в клітину" необхідно з обов’язковим закріпленням крайніх пачок (в’язок).

26. Під час складування прокату круглого перетину необхідно встановлювати упори, підпірки або кріплення, що унеможливлюють падіння або скочування прокату зі штабеля або стелажа.

27. Труби повинні укладатися в такий спосіб:

діаметром до 0,3 м - у штабель заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;

діаметром понад 0,3 м - у штабель заввишки до 3 м в "сідло" без прокладок. Нижній ряд труб у цьому разі має бути покладений на прокладки та укріплений інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами.

Укладання труб вздовж рейок підкранових і залізничних колій забороняється.

28. Укладати вантаж у піввагони, на платформи, у автомашини необхідно так, щоб забезпечувалася можливість зручного й безпечного стропування під час розвантаження. Для цього мають застосовуватися прокладки, багатооборотні стропи, контейнери тощо. Навантажування та розвантажування піввагонів, платформ, автомашин, вагонеток має здійснюватися без порушень їх рівноваги.

29. Не дозволяється опускати вантаж на автомашини та піввагони або підіймати вантаж, що знаходиться на них, під час перебування працівників у кузові чи кабіні автомашини або піввагоні. Дозволяється перебування працівників у піввагоні під час навантажування та розвантажування його гаковими кранами, якщо з кабіни добре оглядається площа підлоги піввагона і працівник може відійти від вантажу, що висить на гаку, на безпечну відстань. Навантажування та розвантажування піввагонів мають проводитися за технологічними картами, розробленими і затвердженими суб’єктом господарювання, який виконує зазначені роботи. У технологічній карті зазначаються місця знаходження стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки. Перебування працівників на платформах, автомашинах, у піввагонах та іншому рухомому складі під час навантажування та розвантажування їх магнітними і грейферними кранами не дозволяється.

30. Навантажувально-розвантажувальні роботи, переміщення та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах, у виробничих та інших приміщеннях мають виконуватися за технологічними картами, розробленими і затвердженими суб’єктом господарювання, який виконує зазначені роботи, з якими ознайомлені (під підпис) працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машиністи кранів і стропальники.

У місцях постійного проведення робіт з навантажування та розвантажування піввагонів улаштовуються стаціонарні естакади або навісні площадки, призначені для безпечного і зручного доступу стропальників у піввагони та виходу з них під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.

31. Розвантаження лісоматеріалів з піввагона і навантаження в автомобілі вантажопідіймальними кранами, оснащеними гнучкими стропами, здійснюється бригадою у складі машиніста крана (кранівника) і чотирьох стропальників.

32. Перед розвантаженням круглого лісу працівник, відповідальний за безпечне виконання робіт вантажопідіймальними кранами, зобов’язаний оглянути стан кожного штабеля, правильність розміщення і кріплення вантажу (круглого лісу, пиломатеріалів), що розташований вище за верхній пояс кузова піввагона (далі - "шапки").

33. Для зачеплення вантажів у піввагоні стропальники піднімаються у вагон за допомогою переносної драбини з крюками, якими вона закріплюється за борт піввагона, або по скобах-поручнях.

34. Зачеплення круглого лісу здійснюється не ближче ніж 0,5 м від кінців колод.

35. У піввагоні запобіжні стійки встановлюються в зазори між бортом і штабелем на глибину не менше ніж 0,75 м впритул до основних стійок і закріплюються дерев’яним клином.

36. На платформах запобіжні стійки закріплюються стягуваннями, що запобігають розвалу вантажу.

37. Дозволяється розвантажувати "шапку" в один прийом, якщо її маса не перевищує вантажопідіймальності крана.

38. Під час розвантаження "шапки" зачеплення здійснюється за скоби напівжорсткого стропа або під "шапку" підводяться з двох торців стропи, дротяне обв’язування в цьому випадку розрізається після розвантаження на землю.

39. Під час розвантаження "шапки" в декілька прийомів (якщо маса "шапки" перевищує вантажопідіймальність крана) дротяне обв’язування знімається безпосередньо на піввагоні, але заздалегідь з кожної сторони штабеля встановлюються по три запобіжні стійки заввишки, що на 0,3 м перевищує верхній рівень "шапки".

40. Перед розвантаженням або навантаженням лісоматеріалів, що змерзлися, пачки вантажу усім периметром у місцях зачеплення очищаються від льоду.

41. Забороняється перебування працівників у зоні ймовірного падіння вантажу під час відкриття бортів платформи, зрізання дротяного обв’язування, зняття стійок.

42. Забороняється переміщувати пакети вантажопідіймальним краном, якщо окремі шпали, бруси, стовпи зачеплені одним стропом або стропи нерівномірно натягнуті.

43. Розвантаження круглого лісу і пиломатеріалів здійснюється на площадки, розміщені перпендикулярно до осі шляху і захищені з кожного боку двома стовпами, або він укладається в стелажі завширшки 3 м і висотою штабеля не більше ніж 3 м.

44. Розміщення вантажу має забезпечувати стійке положення штабеля.

45. Лісоматеріали укладаються на підкладки з розділенням кожної пачки за висотою прокладками через 1 м.

46. Під час складування шпал штабелі мають бути заввишки не більше:

6 м - у разі застосування стрілових кранів на залізничному ходу;

8 м - у разі застосування козлових кранів;

12 м - у разі застосування баштових і портальних кранів.

47. Між сусідніми штабелями лісоматеріалів обладнуються подовжні і поперечні проходи завширшки не менше ніж 1 м, для штабелів шпал - не менше ніж 5 м, а між групами штабелів (4-6 штабелів) - пожежні проїзди завширшки не менше ніж 10 м.

4. Виконання робіт вантажопідіймальними кранами та мобільними підйомниками поблизу ВРУ і в охоронних зонах ПЛ та їх відгалуженнях

1. Установлення та робота крана стрілового типу та мобільного підйомника біля охоронної зони ПЛ на відстані менше 40 м від ВРУ і крайнього проводу ПЛ напругою понад 42 В, до неогороджених струмовідних частин електроустановок, що можуть перебувати під напругою, а також роботи поблизу ліній електропередачі вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, що використовуються для обслуговування і ремонту цих ліній, проводиться лише за нарядом-допуском на проведення робіт вантажопідіймальним краном і мобільним підйомником поблизу повітряних ліній електропередачі, який наведений в додатку 15 до цих Правил.

Наряд-допуск оформлюється суб’єктом господарювання і видається на руки машиністу крана (підйомника) перед початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ВРУ, ПЛ, видачі наряду-допуску та інструктажу працівників установлюється наказами суб’єкта господарювання та виконавця робіт.

2. Машиністу крана (підйомника) забороняється самочинне встановлення вантажопідіймального крана (підйомника) для роботи поблизу ПЛ і ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі.

Робота вантажопідіймального крана (підйомника) поблизу ПЛ і ВРУ проводиться під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт, який визначає місце встановлення вантажопідіймального крана (підйомника) відповідно до ПВР або технологічної карти на виконання робіт, забезпечує виконання передбачених нарядом-допуском умов роботи та робить запис до вахтового журналу машиніста про можливість виконання робіт.

3. У разі виконання робіт на струмовідних частинах, що потребують знімання напруги, необхідно відключити:

струмовідні частини, на яких виконуватиметься робота;

неогороджені струмовідні частини, ВРУ та ПЛ, які знаходяться під напругою і до яких можливе наближення людей, частин вантажопідіймального крана, мобільного підйомника в робочому та транспортному положеннях, від стропів інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів на відстань меншу, ніж допустима відстань до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, зазначена в додатку 2 до цих Правил.

4. Вантажопідіймальні крани стрілового типу та мобільні підйомники на пневмоколісному ходу, що перебувають у зоні впливу електричного поля, необхідно заземлювати. Під час їх пересування у цій зоні для знімання наведеного потенціалу слід застосовувати металевий ланцюг, що приєднаний до шасі або кузова і торкається землі.

5. Заправляти вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники пальними та мастильними матеріалами необхідно поза зоною впливу електричного поля.

6. У разі призначення працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, підйомниками, про це робиться запис у наряді-допуску.

Роботи поблизу лінії електропередачі виконуються в присутності та під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, мобільними підйомниками.

7. Під час руху по ВРУ і під ПЛ підіймальні та висувні частини вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників повинні перебувати в транспортному положенні. Допускається в межах робочого місця пересування вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників рівною місцевістю з піднятою стрілою без вантажу та працівників на робочій платформі, якщо таке пересування дозволено настановою з експлуатації, і під час якого не потрібно проїжджати під не відключеними шинами або проводами ПЛ.

На ВРУ швидкість руху визначається за місцевими умовами, але не повинна перевищувати 10 км/год. Під ПЛ вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники повинні проїжджати в місцях найменшого провисання проводів (біля опор).

8. Установлення і робота вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників під проводами ПЛ, що перебувають під напругою, не дозволяється.

Установлювати вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на виносні опори та переводити стрілу з транспортного положення в робоче повинен машиніст, який ними керує. Не дозволяється залучати для цього інших працівників.

9. Під час проїзду, установлення та роботи вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників відстані від працівників, від частин вантажопідіймального крана, мобільного підйомника в робочому та транспортному положеннях, від стропів інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів до ВРУ та проводів ПЛ і елементів, що з’єднані з проводами, мають бути не менше допустимих відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, зазначених у додатку 2 до цих Правил.

10. Перед початком роботи підйомників необхідно перевірити в дії висувну та підіймальну частини. Перевірку потрібно здійснювати в безпечному місці якнайдалі від струмовідних частин, що перебувають під напругою.

11. Не дозволяється під час виконання робіт на кутових опорах у разі замінювання ізоляторів, проводів або ремонту арматури встановлювати підйомник усередині кута, утвореного проводами.

12. Під час виконання всіх робіт у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на пневмоколісному ходу необхідно заземлювати.

У разі коли ПЛ відключена та заземлена на робочому місці і не перебуває під наведеною напругою не вимагається заземляти вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на пневмоколісному ходу.

Вантажопідіймальні крани та мобільні підйомники на гусеничному ходу у разі встановлення безпосередньо на ґрунті заземлювати не потрібно.

13. Під час роботи вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників не дозволяється перебування людей під вантажем, що підіймається краном або робочою платформою підйомника, а також безпосередньо (ближче ніж за 5 м) біля проводів (тросів), що натягуються, упорів, кріплень і вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, що працюють.

14. Під час проведення робіт з підйомника має бути візуальний зв’язок між членом бригади, який перебуває на робочій платформі, і машиністом. У разі відсутності такого зв’язку біля підйомника повинен перебувати член бригади (сигнальник), який передає машиністу команди про переміщення робочої платформи.

Працювати з підйомника необхідно стоячи на дні робочої платформи, закріпившись стропом запобіжного пояса. Перехід з робочої платформи на опору або обладнання і назад допускається тільки з дозволу керівника робіт.

Під час перебування працівників, які виконують роботу на робочій платформі підйомника, машиніст не повинен залишати пульт керування.

15. У разі зіткнення стріли або робочої платформи підйомника із струмовідними частинами, що перебувають під напругою, машиніст повинен ужити заходів щодо швидкого розриву контакту, що виник, і відвести рухому частину підйомника від струмовідних частин на відстань, не меншу ніж допустима відстань до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою, зазначену в додатку 2 до цих Правил.

Забороняється спускатись з підйомника на землю або підніматись на нього, а також доторкатись до нього, стоячи на землі, якщо підйомник перебуває під напругою.

Машиніст зобов’язаний попередити працівників, які його оточують, про те, що підйомник перебуває під напругою.

У разі загоряння вантажопідіймального крана чи мобільного підйомника, що перебуває під напругою, водій (машиніст) повинен зіскочити на землю, з’єднавши ноги, і водночас, не доторкаючись руками до машини, віддалитися від неї на відстань не менше ніж 8 м, пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одну від одної.

16. Не допускається робота вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників під час вітру, який спричиняє відхилення на небезпечну відстань вільних (без вантажу) канатів і приладдя для вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, за допомогою яких піднімається вантаж, а також за швидкості вітру, що перевищує допустимі значення, зазначені в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймального крана чи мобільного підйомника.

5. Виконання робіт приводними колисками і колисками для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами

1. Колиски повинні експлуатуватися відповідно до вимог настанови з експлуатації колисок та цієї глави.

2. Виконання робіт з колисок допускається за умови розроблення ПВР, який установлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснення безпечного виконання цих робіт.

3. Виконання робіт з колисок дозволяється тільки в світлий час доби. Допускається виконувати роботи в нічний і сутінковий час доби за умови забезпечення штучного робочого освітлення на всіх рівнях виконання робіт.

4. Зона роботи колиски повинна бути огороджена по периметру з установленням попереджувальних знаків "Прохід заборонено" для запобігання проходженню людей та уникнення їх травмування інструментом чи матеріалом, що можуть випасти з колиски. Межа небезпечної зони визначається з урахуванням висоти підіймання колиски.

5. Не дозволяється виконання робіт з приводної колиски під час грози, туману, сильного дощу та швидкості вітру, що перевищує зазначену в настанові з експлуатації колиски.

6. Щодня перед початком роботи приводної колиски необхідно перевірити її справність (металоконструкцій, механізмів, гальм тощо), провести у порядку, встановленому суб’єктом господарювання, інструктаж працівників у колисці з питань безпечного проведення робіт, призначити одного з працівників в колисці відповідальним за безпечне виконання робіт з колиски, перевірити придатність і справність запобіжних поясів, наявність касок та інших засобів індивідуального захисту.

7. Працівники, які розташовуються в колисці, закріплюються запобіжними поясами за скоби чи внутрішній поручень колиски. У випадках, передбачених ПВР, допускається застосування інших заходів (засобів) безпеки.

8. Вантажопідіймальний кран для підіймання колиски має відповідати таким вимогам:

вал електродвигуна механізму підіймання повинен мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з валом барабана лебідки. Не допускається використання фрикційних або кулачкових муфт;

вантажопідіймальність крана на робочих вильотах колиски повинна мати триразовий запас щодо сумарного навантаження на гак крана від маси колиски з підвіскою і робочого навантаження (вантажопідіймальності колиски);

обмежувач висоти підіймання гака повинен автоматично вимикати електродвигун у разі підходу гака з колискою до верхнього робочого положення;

гак крана має бути оснащений запобіжним замком;

у кранів зі швидкістю підіймання і опускання гака більше 20 м/хв повинна бути забезпечена плавна посадка підвішеної на гак колиски.

Колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами мають відповідати вимогам пунктів 26-28 глави 20 розділу VIII цих Правил.

9. Під час роботи з колискою машиніст крана не повинен залишати пост (пульт) керування краном.

10. Колиску необхідно піднімати плавно без ривків, розгойдування і обертання із застосуванням канатів-відтяжок. Під час підіймання колиски необхідно використовувати не менше двох канатів-відтяжок.

11. Перед початком роботи необхідно перевірити роботу вантажопідіймального крана з колискою шляхом підняття колиски без працівників на висоту приблизно 5 м з подальшим переміщенням колиски по горизонталі. У цей час перевіряється горизонтальність підлоги колиски, робота працівників на канатах-відтяжках (страхувальників), видимість машиністом крана колиски або сигналів страхувальників.

12. Перед підійманням колиски з вантажем і працівниками необхідно підняти колиску на висоту від 100 мм до 300 мм, а потім перевірити стійкість і горизонтальне положення колиски та продовжити підіймання на необхідну висоту.

13. Під час переміщення колиски вантажопідіймальним краном відстань між колискою та частинами будівель і споруд, що виступають, має бути по горизонталі не менше ніж 1 м, а по вертикалі - не менше ніж 0,5 м.

14. Забороняється пересування вантажопідіймального крана з працівниками в колисці, підвішеної на гак крана. Кран повинен виконувати тільки одну операцію (підіймання, опускання, повертання), суміщення операцій не допускається.

15. Забороняється проведення робіт з колиски під час грози, туману, сильного дощу та швидкості вітру, що перевищує 7,5 м/с.

16. Забороняється робота поблизу радіо і локаційних антен, суднового гудка без прийняття запобіжних заходів, що унеможливлюють їх ввімкнення. Керівник робіт має особисто переконатися, що зазначені передавальні пристрої вимкнені та вивішені попереджувальні таблички "Не вмикати, працюють люди".

17. Забороняється робота колиски поблизу відкритих струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

18. Між машиністом крана, працівниками в колисці і страхувальниками має бути забезпечений надійний зв’язок. За необхідності вантажопідіймальний кран і колиска мають бути обладнані радіозв’язком або іншим надійним зв’язком.

19. Щодня перед початком роботи необхідно перевірити справність колиски, підвіски, скоб і каната-відтяжки та зробити запис результатів огляду у вахтовому журналі машиніста крана, провести у порядку, встановленому суб’єктом господарювання, інструктаж працівників у колисці, страхувальників і машиніста крана з питань безпечного проведення робіт; призначити одного з працівників у колисці відповідальним за безпечне виконання робіт із колиски; перевірити придатність і справність запобіжних поясів, наявність касок та інших засобів індивідуального захисту.

20. Усі переміщення колиски вантажопідіймальним краном повинні здійснюватися тільки по команді працівника, відповідального за безпечне виконання робіт.

21. Страхувальники під час підіймання, опускання і перебування колиски на висоті мають постійно утримувати її від розвертання і розгойдування за допомогою каната-відтяжки.

22. Під час вимушеної зупинки вантажопідіймального крана (вихід з ладу приводу, зникнення електроживлення тощо) повинні бути передбачені заходи щодо безпечної евакуації працівників з колиски шляхом аварійного опускання колиски на землю або працівники з колиски повинні бути евакуйовані за допомогою іншого крана з такою самою колискою, за допомогою автопідйомника або висувної драбини пожежного автомобіля чи іншим способом, що забезпечує безпеку працівників.

6. Виконання робіт мобільними підйомниками

1. Підйомник може бути допущений до переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує його вантажопідіймальності, та виконання операцій, передбачених настановою з експлуатації.

2. Не допускається розміщення на місцях проведення робіт несправних знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тих, що не мають бирок (клейм), а також немаркованої та пошкодженої тари.

3. Під час експлуатації підйомників необхідно вживати заходів щодо запобігання їх перекиданню чи самочинному переміщенню під дією вітру або за наявності ухилу місцевості.

4. Для підйомників, оснащених гаком, мають бути розроблені способи правильного стропування та зачіплювання вантажів, яким повинні бути навчені стропальники. Графічне зображення (схема) стропування та зачіплювання має бути видане на руки стропальникам і машиністам або вивішене в місцях проведення робіт.

Переміщення вантажу, на який не розроблені графічні зображення (схеми) стропування, здійснюється в присутності та під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками.

У разі застосування підйомників для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно враховувати вимоги глави 3 цього розділу.

5. У тих випадках, коли зона роботи в робочій платформі повністю не оглядається з поста керування машиніста, а між машиністом і працівником, який виконує роботи з робочої платформи, відсутній радіо- або телефонний зв’язок, для передавання сигналів машиністу має бути призначений сигнальник. Сигнальниками можуть бути працівники тільки з числа стропальників або працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників.

6. Місце проведення робіт підйомниками і підходи до нього мають бути освітлені відповідно до ПВР.

7. Для безпечного виконання робіт підйомниками суб’єкт господарювання забезпечує додержання таких вимог:

1) мають бути розроблені та видані на місця виконання робіт підйомниками ПВР, технологічні регламенти та графічні зображення (схеми) стропування типових вантажів, а також ознайомлені з ними під розписку працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт підйомниками, машиністи, працівники, які виконують роботи з робочої платформи, за потреби - стропальники;

2) на місці проведення робіт підйомником не допускається перебування осіб, які не мають стосунку до роботи, що виконується;

3) за необхідності огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, огляду та ремонту металоконструкцій у підйомника необхідно вимикати двигун або ввідний пристрій (за наявності).

8. Проектом виконання робіт підйомниками мають передбачатися:

відповідність підйомників, що використовуються, умовам виконання робіт щодо вантажопідіймальності, висоти підіймання, вильоту;

забезпечення безпечних відстаней від ВРУ чи ПЛ, а також до будов і місць складування будівельних деталей і матеріалів;

місця руху міського транспорту та пішоходів;

умови встановлення та роботи підйомників поблизу укосів котлованів або канав;

умови безпечної роботи кількох підйомників;

перелік знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що застосовуються, і графічне зображення (схема) стропування вантажів для підйомників, споряджених гаком;

місця та габарити складування вантажів, під’їзні шляхи тощо;

заходи щодо безпечного проведення робіт з урахуванням конкретних умов на дільниці, де встановлений підйомник (огорожа робочого майданчика, рівень освітлення в темний час доби тощо).

9. Роботи (будівельні, малярні, обслуговування світильників тощо) з робочої платформи підйомника можна виконувати за умови додержання заходів щодо попередження падіння працівників з робочої платформи, ураження їх електричним струмом, затиснення під час переміщення робочої платформи в стиснених умовах. Під час виконання робіт необхідно дотримуватися таких вимог:

1) вхід до робочої платформи та вихід з неї має здійснюватися через посадкову площадку чи з поверхні землі, під час підіймання чи опускання робочої платформи проріз для входу до неї має бути зачинений знімною огорожею чи дверима;

2) працівники, які виконують роботи з робочої платформи, мають працювати в захисних касках та із запобіжним поясом, пристебнутим до скоб або елементів конструкції робочої платформи. У випадках, передбачених ПВР або технологічних картах на виконання робіт, можливе застосування інших заходів (засобів) безпеки;

3) машиніст підйомника під час роботи повинен бути в захисній касці;

4) працівникам, які виконують роботи з робочої платформи, не дозволяється сідати та ставати на елементи огорожі, перехилятися через огорожу робочої платформи, установлювати на її підлогу предмети для збільшення висоти зони роботи в робочій платформі;

5) робота підйомника має бути припинена за швидкості вітру більше 10 м/с на висоті 10 м, а також під час грози, сильного дощу, туману, снігопаду та за недостатнього освітлення, а також за температури повітря, що нижча зазначеної в журналі нагляду (паспорті) підйомника;

6) під час роботи підйомника зв’язок між працівниками, які виконують роботи з робочої платформи, і машиністом має підтримуватися безперервно: у разі підіймання робочої платформи до 10 м - словесними сигналами (голосом), більше 10 м - сигналами, поданими за допомогою рук, більше 22 м - двостороннім радіо- або телефонним зв’язком. Сигнали, які подають за допомогою рук, що застосовуються під час роботи мобільного підйомника, наведені в додатку 16 до цих Правил;

7) переміщення підйомника з працівниками чи вантажем на робочій платформі не дозволяється, якщо інше не передбачено настановою з експлуатації.

10. Для виконання робіт підйомником має бути підготовлений робочий майданчик, який має відповідати таким вимогам:

наявність під’їзного шляху;

кут нахилу має бути не більше зазначеного в журналі нагляду (паспорті) підйомника;

свіжонасипаний та неущільнений ґрунт необхідно утрамбувати;

розміри робочого майданчика дають змогу встановити підйомник на всі опори, а у разі слабкого ґрунту - на укладені під опори міцні та стійкі підкладки, на слизькому ґрунті - на підкладки із шипами.

11. Установлення підйомника проводиться так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною підйомника за будь-якого її положення та будовами, штабелями вантажів і іншими предметами (обладнанням) була не менше 1 м.

Після встановлення підйомника на виносні опори колеса не повинні торкатися робочого майданчика, якщо інше не передбачено настановою з експлуатації підйомника.

Установлювати підйомник поблизу укосів котлованів або канав дозволяється за умови дотримання найменших допустимих відстаней від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, мобільного підйомника, зазначених у додатку 1 до цих Правил.

VIII. Загальні мінімальні вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів та машин

1. Загальні вимоги

1. Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на вантажопідіймальні крани та машини, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2013 № 62 (далі - Технічний регламент безпеки машин), що поширюється на вантажопідіймальні крани та машини, а саме:

вантажопідіймальні крани всіх типів;

крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або вантажопідіймальним магнітом;

однорейкові візки;

талі (ручні та електричні);

лебідки для підіймання вантажу та (або) працівників;

приводні колиски для підіймання працівників, а також на такі вантажопідіймальні пристрої та обладнання:

вантажозахоплювальні органи;

знімні вантажозахоплювальні пристрої;

колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами;

тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургійному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах.

2. Обладнання, зазначене в пункті 1 цієї глави, протягом строку своєї експлуатації має підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.

3. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів зазначаються в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймального крана чи машини.

4. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани та машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче ніж мінус 40 °С, мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах із холодним кліматом (виконання ХЛ).

5. Вантажопідіймальні крани та машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), мають бути призначені для роботи у сейсмічних умовах, відповідних району встановлення крана.

6. Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах.

Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до вимог НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження та дії монтажних (демонтажних) навантажень.

Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими.

7. У кранів з висувними стрілами, баштами, опорами має бути надійна фіксація в робочому положенні висунутої конструкції.

8. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації та накопичення в них вологи.

2. Вимоги до механічного обладнання

1. Механічне обладнання вантажопідіймальних кранів і машин з кулачковими, фракційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають бути виконані таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.

2. У вантажних лебідок з двома приводами останні повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що унеможливлює довільне опускання вантажу, якщо вийшов з ладу один із приводів.

3. У вантажопідіймальних кранів і машин, призначених для підіймання розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також тих, що використовуються для підіймання працівників у колисках, що підвішені на гак крана, у тому числі механізмів з електроприводом, застосування фрикційних і кулачкових муфт умикання не дозволяється, крім механізмів:

1) пересування або повертання, що має кілька діапазонів швидкостей для переключання з однієї швидкості на іншу;

2) пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.

У випадках, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, гальмо повинно мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4. Механізми підіймання вантажу та стріли мають бути виконані так, щоб унеможливлювалося вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від двигуна, що працює.

5. Тягові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з ручним приводом мають бути оснащені напрямними елементами для унеможливлення спадання ланцюгів, що навішені на них. Тяговий ланцюг має бути такої довжини, щоб його нижня частина була на висоті приблизно 0,5 м від поверхні, на якій розташовується працівник, що керує краном або машиною.

6. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) виносних опор або їх частин вручну не повинно перевищувати 200 Н.

У разі більшого зусилля виносні опори мають бути обладнані гідравлічним, механічним або іншим приводом.

7. Стрілові самохідні крани, оснащені ходовою частиною з пружними підвісками, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дають змогу передавати навантаження, яке сприймається краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також мають бути обладнані стабілізатором пружних підвісок, що забезпечує рівномірне передавання навантаження на всі ресори однієї ходової осі для того, щоб забезпечити їх рівномірне осідання під час руху. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.

8. Механізми підіймання кувальних кранів мають бути обладнані пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.

9. У з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути унеможливлене їх довільне розгвинчування або роз’єднування.

10. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально закритого типу або візок крана пересувається канатною тягою.

3. Вимоги до гальм

1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин із машинним приводом мають бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення приводу.

Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом мають бути обладнані вантажоупорним гальмом.

2. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма мають бути встановлені на кожному приводі.

На приводі механізму підіймання дозволяється встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, у цьому разі розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натиснення на педаль (кнопку).

Якщо спрацював електричний захист вимикання або зникнення напруги в мережі, гальмо має автоматично замикатися навіть у разі, якщо педаль (кнопка) натиснута.

3. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту мають бути обладнані гальмом, який має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.

У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів дозволяється встановлення муфт граничного моменту.

4. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 5 і 6 цієї глави, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий самий запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, у тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.

5. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.

У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один барабан або два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі мають бути встановлено не менше одного гальма із запасом гальмування не менше 1,25. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.

6. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту у разі встановлення двох гальм дозволяється приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, у другого - не менше 1,25. У цьому разі накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.

7. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений метал і шлак, отруйні або вибухові речовини, ядерне паливо, мають бути обладнані двома гальмами, що діють незалежно одне від одного. Механізми підіймання спеціальних металургійних кранів (колодязних, стриперних тощо), призначених для транспортування розпеченого металу, також мають бути обладнані двома гальмами.

8. У разі встановлення двох гальм має бути передбачена можливість легко зняти гальмівну дію одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.

9. Вимоги пунктів 1-8 цієї глави поширюються також на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.

10. У електричних талів як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо. У цьому разі коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.

У механізмів підіймання з ручним приводом з групою класифікації (режиму роботи) М1 одне з гальм може бути замінено самогальмівною передачею.

11. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути встановлені, якщо вантажопідіймальний кран або машина працює:

просто неба або в незахищеному від дії вітру місці;

у приміщенні, де пересуваються наземною крановою колією;

у приміщенні на надземній крановій колії зі швидкістю пересування понад 0,53 м/с.

12. Гальма на механізмах повертання мають бути встановлені на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні (група класифікації (режиму роботи) механізму М2 і вище).

13. У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів і машин, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год) і залізничних, мають застосовуватися гальма нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення приводу.

На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу), механізми пересування яких обладнані нормально відкритим керованим гальмом, має бути встановлене стоянкове гальмо.

Дозволяється використання робочого гальма як стоянкового за умови застосування роздільних приводів керування цим гальмом.

На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів дозволяється установлення керованих гальм нормально відкритого типу. У цьому разі гальмо має бути обладнане пристроєм для фіксації його в закритому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.

14. У системі керування вантажопідіймального крана з гальмуванням електродвигуном автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера дозволяється виконувати із затримкою в часі не більше 1 секунди після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю чи кнопкою.

15. Гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба або в незахищеному від дії вітру місці, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в інструкції вантажопідіймального крана чи машини та з урахуванням допустимого ухилу.

16. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв’ячна передача не може бути заміною гальма.

17. Вантаж, що замикає гальмо, має бути закріплений на важелі так, щоб унеможливлювалося його падіння або довільне зміщення. Замикання гальма у разі застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

18. Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи чи мастила на гальмівний шків або диск.

4. Вимоги до ходових коліс

1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними, а у випадках, передбачених пунктом 2 цієї глави, можуть застосовуватися колеса іншої конструкції.

2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися:

якщо ширина наземної кранової колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;

якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій;

в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;

у підвісних візках і талях, що пересуваються однорейковою колією;

у вантажних візках баштових кранів.

Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.

Застосування безребордних ходових коліс дозволяється за наявності пристроїв, що унеможливлюють сходження коліс із рейок.



вгору