Документ z0244-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.01.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.04.2018. Подивитися в історії? )


1. До кранів-маніпуляторів застосовуються мінімальні вимоги, викладені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням вимог, зазначених у цій главі.

2. Секції стріли з ручним висуванням повинні мати пристрій для їхньої фіксації від самочинного руху під час роботи і транспортуванні кранів-маніпуляторів.

3. У здвоєних поліспастах механізмів підіймання і висування секцій стріли має бути встановлений зрівняльний блок або важіль.

Дозволяється застосувати як зрівняльний пристрій нерухливий сектор з профілем, що повторює рівчак канатного блоку, у цьому разі кут сектора і його розташування має забезпечувати сходження з нього каната без перегинів.

4. Кріплення гака до траверси має унеможливлювати самочинне відгвинчування гайки. Якщо стопоріння гайки здійснюється планкою, то вона повинна вкладатися в пази, профрезовані у верхній частині хвостовика гака і гайки, та фіксуватися в пазах болтом (болтами) з унеможливленням самочинного відгвинчування. Дозволяється стопоріння гайки гаків вантажопідйомністю менше 5 т здійснювати штифтами.

5. Змінні вантажозахватні органи з гідроприводом повинні мати пристрої для їх підключення до гідросистеми крана-маніпулятора.

6. Сталеві канати повинні бути перевірені розрахунком за формулою (3) цих Правил. Мінімальні коефіцієнти використання канатів (мінімальні коефіцієнти запасу міцності канатів) Zp кранів-маніпуляторів мають відповідати коефіцієнтам, зазначеним у додатку 24 до цих Правил.

7. Мінімальні коефіцієнти запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів щодо руйнівного навантаження зазначені в додатку 21 до цих Правил.

8. На механізмах пересування рейкових кранів-маніпуляторів мають установлюватися гальма нормально закритого типу.

9. На механізмах повертання кранів-маніпуляторів, що працюють просто неба, а також на кранах-маніпуляторах групи класифікації (режиму роботи) М3 і вище мають бути встановлені гальма нормально закритого типу.

Дозволяється не встановлювати гальма на рейкові механізми повертання. У обґрунтованих випадках дозволяється встановлення додаткового пристрою для плавного гальмування.

10. Виносні опори кранів-маніпуляторів мають бути оснащені підп’ятниками і за необхідності додатковими підкладками. Балки виносних опор повинні мати пристрої для надійного їх фіксування в транспортному положенні. У разі ручного висування балки повинні мати ручки.

11. Крани-маніпулятори з машинним приводом мають бути обладнані такими обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

вантажозахоплювального органа крана-маніпулятора з канатною підвіскою в крайніх верхньому і нижньому положеннях;

механізму пересування рейкового крана-маніпулятора;

механізму повертання для обмеження обертання, крім рейкових механізмів.

12. На кранах-маніпуляторах з піднімальною кабіною має бути встановлений пристрій, що запобігає робочим рухам і підійманню (опусканню) кабіни, якщо незачинені двері кабіни.

13. Крани-маніпулятори для попередження їх руйнування і (або) перекидання мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (обмежником вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підіймання вантажу і зміни вильоту у випадку підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність для цього вильоту більш ніж на 10 %.

Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 1 т включно або вантажним моментом до 40 кНм включно. У цьому разі захист від перевантаження мають виконувати запобіжні клапани гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

14. На бічних поверхнях секцій стріли з ручним висуванням мають бути написи, що вказують номінальну вантажопідіймальність крана-маніпулятора в різних положеннях висунутих секцій. Написи мають бути чітко видимі з робочого місця машиніста крана.

15. Якщо в кабіну до електричних апаратів подається напруга більше ніж 42 В, на підлозі кабіни має бути влаштований настил з ізоляційного матеріалу, покритий діелектричним килимком.

16. Внутрішні розміри кабін стаціонарних і причіпних кранів-маніпуляторів мають бути не менше ніж: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина в зоні важелів керування - 1,3 м.

Внутрішні розміри кабін самохідних кранів-маніпуляторів мають бути не менше ніж: висота - 1,8 м, ширина - 0,92 м, довжина в зоні важелів керування - 1,5 м.

У обґрунтованих випадках дозволяється зменшувати висоту кабіни до 1,45 м, ширину до 0,7 м, довжину в зоні важелів керування до 1,1 м.

17. У разі використання для керування краном-маніпулятором більше одного пульта керування мають бути передбачені пристрої, що унеможливлюють одночасну роботу з двох пультів, за винятком випадків, коли органи керування пов’язані один з одним механічно.

18. Кожен пульт керування крана з електроприводом має бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки, який вимикає всі механізми крана-маніпулятора. Усі пульти керування незалежно від типу приводу мають бути обладнані кнопкою звукового сигналу.

19. Сидіння машиніста, що розташоване на висоті (у кранах-маніпуляторах без кабіни), повинне мати пом’якшене, теплоізолювальне і таке покриття, що не промокає, як безпосередньо на сидінні та спинці, так і на підлокітниках. У транспортному положенні крісло має бути встановлене так, щоб на його поверхні не накопичувалась волога (атмосферні опади). Несучі металоконструкції сидіння і його кріплення до крана маніпулятора повинні без залишкових деформацій витримувати вертикальне навантаження 1600 Н, що діє на горизонтальну поверхню сидіння. Регулювання сидіння по горизонталі повинно здійснюватися без застосування будь-якого інструменту.

20. Настил площадок і проходів має відповідати вимогам пункту 10 глави 16 цього розділу.

Настил має витримувати навантаження 1500 Н, прикладене в колі діаметром 125 мм у будь-якому місці на поверхні, без залишкових деформацій. Пружна деформація настилу не повинна перевищувати 2 % відстані між опорами або 10 мм.

21. Площадки мають бути обгороджені перилами відповідно до вимог пункту 12 глави 16 цього розділу.

Поручні мають витримувати без залишкових деформацій горизонтальне навантаження 300 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація поручня не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

22. Засоби доступу на площадки кранів маніпуляторів мають відповідати вимогам пункту 19 глави 16 цього розділу.

Щаблі та східці засобів доступу повинні витримувати без залишкових деформацій навантаження до 1500 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація щаблів і східців не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

22. Вимоги до знімних вантажозахоплювальних пристроїв

1. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, здійснюється з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.

Допустиме робоче навантаження на строп визначають за умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута 45° між віткою та вертикаллю. Допускається призначати додаткове робоче навантаження на строп для кута нахилу вітки до вертикалі 60°.

Для стропа з кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між віткою стропа та вертикаллю можуть бути прийняті фактичні кути.

2. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестового звивання.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше ніж 6.

3. Кінці канатів стропів заправляються опресовуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулкам або заплітанням відповідно до вимог пункту 4 глави 6 цього розділу.

4. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше ніж 4.

5. Для виготовлення стропів також можуть застосовуватися конопляні, бавовняні, сизалеві канати, а також канати із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічки.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки стропа має бути для канатів і стрічок із синтетичних матеріалів не менше ніж 7, а для канатів з натуральних волокон - не менше ніж 8.

6. Заплетення петлі конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних пробивок. Місце заплетення має бути обмотане мотузкою або захищене в інший спосіб.

7. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація знімного вантажозахоплювального пристрою відносно корпусу гакової підвіски.

IX. Загальні мінімальні вимоги безпеки до мобільних підйомників

1. Загальні вимоги

1. Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на мобільні підйомники, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, що поширюється на мобільні підйомники, а саме:

самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо);

причіпні.

2. Мобільні підйомники, зазначені в пункті 1 цієї глави, протягом строку своєї експлуатації мають підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.

3. Кліматичне виконання мобільних підйомників має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися.

4. Розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з урахуванням дії сил ваги мобільного підйомника і вантажу, сил інерції, дії вітрового навантаження робочого стану (швидкість вітру не більше ніж 10 м/с на висоті 10 м) має бути не менше ніж 1,15, у цьому разі кут нахилу мобільного підйомника не повинен перевищувати 3°, якщо в настанові з експлуатації мобільного підйомника не передбачений більший кут нахилу.

Для мобільних підйомників, установлених на залізничних платформах, необхідно враховувати максимальне допустиме перевищення на кривих відрізках колії однієї рейки над іншою. Дія рейкових захватів під час визначення стійкості не враховується.

5. Конструкція мобільних підйомників має забезпечувати:

безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;

можливість буксирування;

плавність пуску та зупинки механізмів.

6. Механізми мобільного підйомника, що приводяться в дію за допомогою механічних пристроїв, повинні мати таку конструкцію, щоб довільне їх увімкнення або роз’єднання було неможливим.

7. У з’єднаннях елементів мобільних підйомників (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути унеможливлене їх довільне розгвинчування або роз’єднування. Використання пружинних шайб для кріплення опорно-поворотного пристрою не допускається.

8. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин мобільного підйомника, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

9. У телескопічних мобільних підйомників має бути передбачена фіксація висунутих секцій стріли в робочому положенні.

10. Напрямні для канатів, ланцюгів і тяги системи орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні мають бути побудовані так, щоб унеможливлювалося довільне спадання канатів (ланцюгів) з блоків (зірочок), барабанів і заклинювання тяг.

11. У металоконструкціях мобільних підйомників, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

12. До механізмів, приладів і пристроїв безпеки, електрообладнання мобільних підйомників, що потребують постійного технічного обслуговування, має бути забезпечений зручний і безпечний доступ.

13. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.

14. Мобільні підйомники мають бути обладнані пристроєм для обліку напрацювання в мотогодинах.

15. Ходові колеса мобільних підйомників, що транспортуються автомобільними дорогами, мають бути споряджені пневматичними шинами.

2. Вимоги до робочих платформ

1. Для зручного доступу на опорну раму, поворотну платформу, а за необхідності і на робочу платформу мобільний підйомник має бути обладнаний підніжками або сходами з поручнями. Допускається використовувати як проміжні підніжки і поручні конструктивні елементи підйомника.

Висота від поверхні землі до підніжки (першого східця) не повинна перевищувати 400 мм. Підніжки, східці, підлога робочої платформи, настил опорної рами та поворотної платформи мають бути не слизькими.

2. Робочі платформи мобільних підйомників мають споряджатися огорожею висотою не менше ніж 1000 мм з проміжною пов’яззю на висоті 500 мм та суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поручень огорожі має бути зручним для обхвату рукою та облицьований малотеплопровідним матеріалом. Проріз для входу на робочу платформу має бути захищеним знімною огорожею або дверима, що унеможливлюють самочинне їх відчинення.

За неможливості виконання цих вимог (робоча платформа пластикова тощо) дозволяється вхід на робочу платформу зверху, у цьому разі необхідно передбачати пристрої, що полегшують вхід.

Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше ніж 600 мм × 600 мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше ніж 700 мм. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше працівників має бути не менше ніж 0,5 м-2 на працівника; ширина входу на робочу платформу - не менше ніж 500 мм.

Робоча платформа мобільного підйомника, призначеного для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольована від металоконструкцій підйомника, опір ізоляції має бути не менше ніж 0,5 МОм, а також мають бути передбачені заходи щодо запобігання падінню робочої платформи у разі руйнування опорних ізоляторів.

3. Конструкція робочої платформи має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Несучі елементи огорожі робочої платформи мають витримувати зосереджене навантаження не менше ніж 1300 Н, прикладене перпендикулярно до поручня почергово в горизонтальній і вертикальній площинах.

3. Вимоги до канатів

1. Кріплення та розташування канатів на мобільних підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним.

2. Петля на кінці каната для його закріплення на мобільному підйомнику має бути виконана із застосуванням:

коуша з заплітанням вільного кінця каната, установленням затискачів або в інший надійний спосіб;

сталевої кованої, штампованої або литої втулки і клина.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до металоконструкції підйомника).

На поверхні втулок і клинів не має бути гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати марковання, що відповідає діаметру каната.

3. Кількість проколів основної вітки каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у додатку 17 до цих Правил. Останній прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на довжині від 10 мм до 30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути щільно обмотані м’яким дротом, кінці якого заправляються у спосіб, що унеможливлює їх розмотування, або ізольовані в інший спосіб, що унеможливлює пошкодження рук працівників.

Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача мають бути не менше шести діаметрів каната. Для запобігання деформації каната затискачі мають установлюватися колодкою до основної вітки.

4. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється у спосіб, що допускає можливість заміни каната.

У разі застосування притискних планок їх кількість визначається розрахунком, але має бути не менше двох. Довжина вільного кінця каната від останньої планки має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не допускається.

5. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підіймання, висування телескопічних секцій і в системі орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, мають бути перевірені розрахунком за формулою

Fo SZp ,

(9)

де

Fo

-

розривне зусилля каната в цілому, Н;


S

-

найбільший натяг каната з урахуванням коефіцієнта корисної дії поліспаста, Н;


Zp = 9

-

мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната). У системі орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, що складається з двох паралельних віток із зрівняльним пристроєм, Zp має бути не менше ніж 4,5 для кожної вітки системи орієнтації.

6. Норми бракування канатів, що перебувають в експлуатації, мають відповідати наведеним у пунктах 41-48 глави 3 розділу VI цих Правил.

4. Вимоги до ланцюгів

Метод розрахунку та коефіцієнт запасу міцності ланцюгів щодо руйнівного навантаження мають відповідати наведеним у пункті 5 глави 3 цього розділу.

5. Вимоги до барабанів і блоків

1. Діаметри барабана або блока, що обгинаються сталевим канатом, визначаються за формулою

D hd,

(10)

де

D

-

діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;


h

-

коефіцієнт вибору діаметра барабана чи блока, мінімальне значення якого дорівнює 16;


d

-

діаметр каната, мм.

2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб у нижньому (верхньому) можливому положенні робочої платформи на барабані залишалося навитими не менше ніж півтора витка каната, не враховуючи витків, що перебувають під затискним пристроєм.

3. Барабани під одношарове навивання каната мають бути оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками.

4. Барабани, призначені для багатошарового навивання каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.

5. Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У разі навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

6. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри.

7. Під час багатошарового навивання каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

8. Блоки повинні мати пристрій, що унеможливлює вихід каната з рівчака блока. Зазор між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % діаметра каната.

Зазначені пристрої, а також інші захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.

6. Вимоги до виносних опор

1. Зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин має бути не більше ніж 200 Н. У разі більшого зусилля виносні опори мають бути оснащені гідравлічним, механічним або іншим приводом.

2. Мобільні підйомники, у яких відсутні виносні опори, мають оснащуватися пристроєм, що виключає дію пружних підвісок.

3. Мобільні підйомники можуть бути обладнані стабілізатором пружних підвісок, що дає змогу рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі для забезпечення їх рівномірного осідання на поворотах під час руху.

7. Вимоги до гальм

1. Механізми підіймання та висування мобільних підйомників мають бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично замикаються під час його вимкнення, або іншими пристроями, що унеможливлюють самочинне опускання (переміщення) робочої платформи. Гальма повинні мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабанами і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,5.

Застосування стрічкових гальм не допускається. Дозволяється застосування стрічкових гальм у механізмах мобільних підйомників з механічним приводом, оснащених лебідками із самогальмівною передачею.

Гальма мають бути захищені від потрапляння мастила і вологи.

У механізмах підіймання та висування з гідроциліндром має бути передбачений пристрій (зворотний клапан), який виключає можливість опускання (переміщення) робочої платформи у разі падіння тиску в гідроприводі.

Механізми підіймання та висування з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

Механізм повертання мобільного підйомника має бути самогальмівний або обладнаний гальмом з коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,5.

2. Причіпні підйомники і підйомники на спецшасі мають бути обладнані стоянковим гальмом.

8. Вимоги до приладів і пристроїв безпеки

1. Мобільні підйомники мають бути обладнані:

1) обмежником граничного вантажу (далі - ОГВ);

2) системою орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, кут нахилу підлоги робочої платформи має бути не більше ніж 5°;

3) обмежником робочої зони;

4) системою блокування підіймання та повороту секцій стріли, якщо мобільний підйомник не виставлений на опори;

5) системою блокування підіймання опор, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції, крім опор, які встановлюються вручну;

6) системою аварійного опускання робочої платформи у разі відмови приводу механізмів;

7) пристроєм, призначеним для аварійної евакуації працівників з робочої платформи, що розташовується нижче рівня робочого майданчика;

8) фіксатором виносних опор;

9) покажчиком кута нахилу підйомника;

10) системою аварійної зупинки двигуна;

11) анемометром (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м);

12) двостороннім переговорним пристроєм (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м).

Пристрої безпеки у разі спрацьовування мають припиняти рух складових частин підйомника без вимкнення силової установки.

2. ОГВ має забезпечувати подачу попереджувального звукового сигналу у разі наближення до граничнодопустимого навантаження мобільного підйомника та вимикати всі механізми у разі навантаження більше ніж 110 % вантажопідіймальності. Увімкнення механізмів може бути лише після зменшення навантаження до граничнодопустимого.

Для мобільних підйомників з двома робочими платформами подача попереджувального звукового сигналу та вимкнення механізмів мають забезпечуватися залежно від сумарного навантаження на дві робочі платформи.

Захисна панель і релейний (електронний) блок ОГВ мають бути опломбовані.

Залізничні підйомники, а також мобільні підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 7,5 м, призначені тільки для виконання робіт на контактній мережі міського транспорту, якщо в цих підйомників вертикальна проекція центра ваги вантажу є завжди всередині опорного контуру, дозволяється не обладнувати ОГВ.

3. У мобільних підйомників з електроприводом має бути передбачений захист від падіння стріли у разі обриву будь-якої з трьох фаз мережі живлення.

Якщо спрацював захист механізмів підіймання та висування, мають вимикатися електродвигуни і накладатися гальма цих механізмів.

4. Мобільні підйомники мають бути обладнані зовнішніми світловими приладами.

9. Вимоги до пультів керування

1. Мобільні підйомники мають бути обладнані двома пультами керування, розташованими один на робочій платформі, інший - внизу, у зручному для машиніста місці, або мати дистанційне керування.

Мобільні підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 12 м включно допускається виготовляти тільки з нижнім пультом керування.

2. На мобільних підйомниках з двома пультами керування має бути передбачене блокування, що унеможливлює одночасне керування підйомником з цих пультів.

3. Рукоятки (кнопки) пультів керування мають бути оснащені пристроєм для самоповернення в нульову позицію. Утримання рукояток (кнопок) у ввімкненому положенні може бути тільки за умови безперервного натиснення на рукоятку (кнопку) керування. На рукоятках (кнопках) або поруч з ними має бути позначення напрямів руху механізмів мобільного підйомника, що вмикаються. Позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом усього терміну експлуатації.

Напрям руху рукояток має відповідати напрямам руху механізмів підйомника.

4. Пульти керування мобільним підйомником установлюються таким чином, щоб керування було зручним і не утруднювало спостереження за переміщенням робочої платформи протягом усього робочого циклу.

5. Пульти керування мобільним підйомником мають бути оснащені кнопкою Стоп системи аварійної зупинки двигуна, а також кнопкою вмикання звукового сигналу. Допустиме використання звукового сигналу автомобіля.

6. Мобільні підйомники, що не обладнані пультом керування в робочій платформі, мають бути оснащені пристроями в робочій платформі згідно з пунктом 5 цієї глави.

7. Пульт керування в робочій платформі мобільних підйомників, призначених для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольованим від металоконструкцій підйомника, а опір ізоляції - не менше ніж 0,5 МОм.

10. Вимоги до гідравлічного обладнання

1. Конструкція гідроприводу мобільного підйомника має унеможливлювати:

пошкодження гідропристроїв;

розрив гідропроводів і їх з’єднань, а також пошкодження їх від стикання з елементами конструкцій.

2. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну його складових частин без зливання робочої рідини;

повне видалення робочої рідини (за необхідності);

автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі відключення приводу насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;

можливість зручного і безпечного заправлення та зливання робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу;

контроль забруднення фільтра.

3. З’єднання складових частин гідроприводу мають бути герметичними.

4. Гідропривід має забезпечувати пуск завантаженої робочої платформи з будь-якого положення й опускання її з усталеною швидкістю.

5. Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами, що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в експлуатаційних документах мобільного підйомника. Відрегульовані запобіжні клапани опломбовуються виробником на період гарантійного строку експлуатації підйомника, а надалі - працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників. Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися безпосередньо в гідробак.

6. Фільтрування робочої рідини має бути безперервним, окрім випадку спрацьовування запобіжного клапана. Тонкість фільтрації встановлюється відповідно до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.

7. Основні характеристики гідропристроїв необхідно обирати таким чином, щоб під час роботи не виникали перевантаження конструкцій мобільного підйомника.

8. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими пристроями для контролю тиску, або мають бути передбачені місця для їх підключення.

9. Між насосом і запобіжним клапаном не допускається встановлювати запірну арматуру.

10. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, оснащується запобіжним клапаном для захисту від підвищення тиску у разі його забруднення. Тиск відкривання клапана має бути не більше ніж 0,4 МПа. Мають бути передбачені пристрої, що дають змогу контролювати забрудненість фільтра.

11. Конструкція гідробака повинна забезпечувати безпечний контроль рівня робочої рідини за допомогою прозорого покажчика або іншого пристрою, на яких позначаються максимальний і мінімальний рівні робочої рідини. Застосування жезлових покажчиків (щупів) не допускається.

За наявності декількох баків для робочої рідини вони повинні мати різне марковання.

12. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста мобільного підйомника, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.

13. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.

14. Подовження напірних трубопроводів зварюванням не допускається (крім приварювання штуцерів, ніпелів, трійників тощо).

15. Елементи керування, що не ввімкнені постійно, після припинення на них дії мають повертатися в нульову позицію і вимикати чи зупиняти механізми мобільного підйомника.

16. Гідропривід мобільного підйомника має передбачати роздільне керування:

рухами робочої платформи;

виносними опорами;

механізмом пересування підйомника.

У разі відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання робочої платформи зі швидкістю не більше ніж 0,2 м/с, а також можливість керування стрілою до положення, у якому підйомник буде знаходитися в безпечному стані.

11. Вимоги до електричного обладнання

1. Електрообладнання мобільних підйомників, його монтаж, струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам цих Правил.

2. Електропостачання мобільних підйомників від зовнішньої електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або пересувних джерел електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму і 220 В постійного струму.

3. Електропостачання мобільних підйомників від зовнішньої мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

Ввідний пристрій мобільних підйомників повинен замикатися у вимкненому стані й мати покажчик Вимкнено, Увімкнено.

4. На мобільних підйомниках застосовуються гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами.

Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не менше ніж 1,5 мм-2.

Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів і кабелів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше ніж 0,5 мм2 за умов, що приєднання жил до наконечників виконане паянням або обтисканням і проводи не несуть механічного навантаження.

Використання металоконструкцій підйомника як струмопроводу для живлення кіл напругою більше ніж 25 В не дозволяється.

5. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та кабелі з мастилостійкою ізоляцією і оболонкою. Допускається застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх прокладання в герметичних трубах.

6. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її захист.

7. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.

8. Напруга системи керування мобільним підйомником має бути не більше ніж 42 В.

9. Напруга ремонтного освітлення мобільних підйомників має бути не більше ніж 25 В.

10. У разі встановлення на мобільному підйомнику світильників (прожекторів) для освітлення робочої зони вони мають вмикатися самостійними вимикачами на шасі і на робочій платформі.

11. У мобільних підйомників, що мають напругу живлення понад 42 В змінного струму та 110 В постійного струму, для захисту працівників від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції необхідно виконувати заземлення або занулення електрообладнання.

12. Занулення мобільного підйомника, що живиться від пересувних або стаціонарних джерел електроенергії з глухозаземленою нейтраллю, здійснюється через нульовий робочий провідник шляхом його приєднання до болта з гайкою, привареного до зачищеної металевої частини підйомника. Місце з’єднання має бути доступне для огляду.

13. Корпус пульта дистанційного керування має бути виготовлений з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома нульовими захисними провідниками (РЕ провідниками).

14. Захисне заземлення чи занулення електроприймачів мобільного підйомника не потрібно додатково виконувати, якщо електроприймачі мають надійний електричний контакт із заземленою або зануленою металоконструкцією підйомника.

X. Загальні мінімальні вимоги безпеки до будівельних підйомників

1. Загальні вимоги

1. Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на будівельні підйомники, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, що поширюється на будівельні підйомники, а саме:

вантажні;

вантажопасажирські.

2. Будівельні підйомники, зазначені в пункті 1 цієї глави, протягом строку експлуатації мають підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.

3. Кліматичне виконання будівельних підйомників має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися.

4. Вільностоячі будівельні підйомники, що не закріплюються до споруд, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), мають бути виготовлені у сейсмічному виконанні відповідному району встановлення будівельного підйомника.

5. У вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах мають застосовуватися будівельні підйомники, призначені для роботи в цих умовах.

2. Напрямні

1. Висота напрямних має бути такою, щоб за можливого переміщення вантажонесучого пристрою (противаги) за межі крайніх положень опорні ролики (башмаки) не сходили б із напрямних.

2. Напрямні та їх стики мають бути убезпечені від взаємного зміщення.

3. Металоконструкції, напрямні та інші металеві деталі підйомника мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації. У коробчастих і трубчастих металоконструкціях, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

3. Вантажонесучий пристрій

1. Кабіна вантажопасажирського підйомника повинна мати огорожу з усіх боків. Висота кабіни в світлі має бути не менше 2 м.

2. Кабіна повинна мати двері, у разі суцільного огородження - і вікна (вікно). Висота дверей має бути не менше 1,8 м, ширина дверей - не менше 0,6 м.

3. Світлові прорізи (вікна) кабіни мають бути виконані з безосколкового скла. Висота розташування вікна від підлоги кабіни - не нижче 1000 мм.

4. Дах кабіни має бути розрахований на навантаження від маси двох працівників і монтажного інструменту виходячи з навантаження 1000 Н на кожного працівника та на інструмент, розподіленого на площі по 0,3 м х 0,3 м.

5. За наявності люка в даху кабіни розміри люка мають бути не менше 750 мм х 750 мм.

6. Люк має закриватися кришкою, що відчиняється назовні та витримує навантаження, зазначене в пункті 4 цієї глави. У відкритому положенні кришка люка не повинна виходити за габарити кабіни в плані.

7. Люк має бути обладнаний замком і відкриватися тільки спеціальним ключем.

8. Підлога кабіни не повинна бути слизькою.

9. У разі обладнання кабіни трапом для проходу в будівлю або на перехідну площадку трап в неробочому положенні (під час руху кабіни) не повинен виходити за габарити кабіни.

10. У підйомників з висувним трапом відчинення дверей кабіни повинно бути заблоковане з висувним трапом так, щоб двері відчинялись тільки після висування трапа на величину робочого ходу, а зворотне переміщення трапа могло відбуватись тільки у разі зачинених дверей кабіни.

11. Двері кабіни вантажопасажирського підйомника з провідником і нижньої огорожі його повинні замикатись і відмикатись ключем, який має знаходитися у провідника. Застосування автоматичного замка не обов’язкове.

12. Вантажні підйомники, що обладнані висувним трапом або вантажонесучим пристроєм, а також підйомники з поворотною платформою повинні бути обладнані пристроєм, який запобігає самочинному переміщенню трапа (вантажонесучого пристрою) або платформи. У неробочому положенні (під час переміщення платформи) трап має бути жорстко зафіксований на платформі.

13. Вантажні підйомники, що допускають вихід працівника на вантажну платформу, повинні бути розраховані на навантаження і обладнані пристроями, що забезпечують безпеку під час перебування працівників на платформі. Можливість виходу працівників на платформу повинна бути записана в журналі нагляду (паспорті) підйомника.

14. У підйомників з подачею вантажу всередину будівлі, що обладнані пристроєм для опускання вантажу на міжповерхове перекриття, величина вертикального переміщення вантажу має бути не менше ніж 1 м.

15. Платформа вантажних підйомників без провідника може бути огороджена з трьох сторін за умови наявності пристрою, який запобігає можливому сповзанню вантажу за габарити платформи. Огорожею з одного боку можуть бути двері, які замикаються. Висота огорожі повинна бути не менше ніж 1000 мм з суцільним обшиттям знизу на висоту не менше ніж 200 мм. Для платформ, на які забороняється вихід людей, висота огорожі може бути зменшена до 500 мм.

16. Платформи, призначені для підіймання вагонеток або візків, повинні бути обладнані упорами або замками, що запобігають зрушенню вагонетки або візка з місця.

17. Вантажні підйомники можуть бути споряджені змінним обладнанням для будівельних матеріалів, зокрема, рідких, сипких, довгомірних, пакетованих тощо.

Якщо зазначені пристрої є змінними, то їх маса (включно маса тари вантажу) має бути врахована під час визначення корисної вантажопідіймальності підйомника.

4. Канати, ланцюги

1. Канати вантажопасажирських підйомників за своїм призначенням повинні відповідати типу ГЛ (вантажолюдські), канати вантажних підйомників - типу Г (вантажні).

2. Зрощування канатів не допускається.

3. Підвішування кабіни здійснюється не менше, ніж на двох сталевих незалежних канатах або двох окремих ланцюгах. Підіймальні канати повинні мати однакову конструкцію і однаковий діаметр. Підвішування противаги допускається виконувати на одному канаті.

4. Як тяговий орган допускається використовувати пластинчасті або роликові (втулкові) ланцюги.

5. У разі підвішування вантажонесучого пристрою на двох і більше канатах має бути передбачено компенсаційний пристрій.

6. Кріплення кінців каната до елементів підйомника має враховувати робочі й випробувальні навантаження.

7. Кріплення канатів до барабанів повинно виконуватися за допомогою клина з використанням затискачів (не менше трьох) або притискних планок (не менше двох).

8. Сталеві канати (ланцюги), що застосовуються в механізмах підіймання, мають бути перевірені розрахунком за формулою

Fo SZp ,

(11)

де

Fo

-

розривне зусилля каната (ланцюга) в цілому, Н;


S

-

найбільший натяг каната (ланцюга), Н;


Zp

-

мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната):
1) у вантажопасажирських підйомниках:
підіймальний і противаги - 9;
противаги рейкових підйомників - 4,5;
2) у вантажних підйомниках:
підіймальний і противаги - 5;
зміни вильоту - 4.

9. Коефіцієнт запасу міцності ланцюгів, що використовуються як тягові, має бути не менше ніж 9.

5. Барабани і блоки

1. Діаметр барабана і блоків вантажних підйомників визначається за формулою

D > ed,

(12)

де

D

-

діаметр барабана (блока), який вимірюється за середньою лінією навитого каната, мм;


d

-

діаметр каната, мм;


e

-

коефіцієнт вибору діаметрів барабана, блока - не менше ніж:
25 - для підіймального каната вантажопасажирських підйомників;
18 - для всіх інших канатів вантажопасажирських і вантажних підйомників.



вгору