Про затвердження Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час
Служба безпеки України; Наказ, Положення, Форма типового документа [...] від 25.06.20181112
Документ z0852-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 25.06.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 07.08.2018. Подивитися в історії? )

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Центральне управління

НАКАЗ

25.06.2018  № 1112


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 липня 2018 р.
за № 852/32304

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час

Відповідно до статей 10, 13 Закону України «Про Службу безпеки України», постанов Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» та від 15 жовтня 2001 року № 1348 «Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби», з метою врегулювання продовольчого забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час, що додається.

2. Начальникам органів, підрозділів, закладів, установ Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України організувати продовольче забезпечення відповідно до вимог Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час, затвердженого цим наказом.

3. Начальникам Управління правового забезпечення та Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Служби безпеки України від 22 грудня 2006 року № 809 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2007 року за № 62/13329.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Служби
генерал армії України


В. Грицак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України
з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів

В.о. Міністра охорони здоров’я України

Т.в.о. Міністра освіти і науки України





В. Лапа

У. Супрун

В.В. Ковтунець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Центрального управління
Служби безпеки України
25 червня 2018 року № 1112


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 липня 2018 р.
за № 852/32304

ПОЛОЖЕННЯ
про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час

І. Основні положення

1. Це Положення визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення військовослужбовців та інших категорій осіб, які у встановленому порядку мають право на таке забезпечення, і годування штатних тварин за рахунок держави в системі Служби безпеки України на мирний час.

2. Основними завданнями продовольчого забезпечення є забезпечення підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, регіональних органів, органів військової контррозвідки, а також навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ, організацій Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - органи, підрозділи, заклади) продовольством, технікою та майном продовольчого призначення, а також організація харчування військовослужбовців та інших категорій осіб, які у встановленому порядку мають право на таке забезпечення (далі - військовослужбовці та інші категорії), та годування штатних тварин за рахунок держави відповідно до законодавства.

3. Продовольче забезпечення включає:

обрахування потреби, закупівлю, зберігання продовольства, техніки та майна;

планування та забезпечення продовольством, технікою та майном, а також організацію ремонту техніки та майна;

організацію харчування військовослужбовців та інших категорій осіб;

обрахування потреби у коштах на закупівлю продовольства, техніки та майна, на виплату грошової компенсації замість норм харчування;

розробку норм харчування для військовослужбовців та інших категорій осіб, норм забезпечення підрозділів технікою та майном і норм годування штатних тварин;

організацію і ведення обліку, звітності та контролю за напрямом діяльності.

4. Продовольче забезпечення здійснюють:

у підрозділах Центрального управління Служби безпеки України, які не мають господарських підрозділів,- Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України (далі - ДГЗ);

в органах, підрозділах, закладах - підрозділи господарського забезпечення органів, підрозділів, закладів.

5. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) органів, підрозділів, закладів (умов підвезення, завдань, які виконуються).

6. Органи, підрозділи, заклади, які ліквідуються, здають наявне у них продовольство, техніку і майно продовольчого призначення та надають ДГЗ остаточний звіт.

7. Військовослужбовці та інші категорії зараховуються на продовольче забезпечення наказом керівника органу, підрозділу, закладу.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство (додаток 1) (за винятком випадків, передбачених пунктом 8 цього розділу), а також посвідчення про відрядження або відпускне посвідчення військовослужбовця.

Атестат на продовольство визначає, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець забезпечений харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, повсякденним набором сухих продуктів, добовим польовим набором продуктів).

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом керівника органу, підрозділу, закладу на підставі їх рапорту, у якому вказується причина втрати атестата, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, повсякденним набором сухих продуктів (добовим польовим набором продуктів)).

Атестат на продовольство дає право військовослужбовцю на отримання або харчування, або грошової компенсації замість нього, або повсякденного набору сухих продуктів (добового польового набору продуктів) як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування у службовому відрядженні.

Керівник органу, підрозділу, закладу за фактом втрати атестата на продовольство призначає комісію, що встановлює обставини, за яких було втрачено атестат на продовольство, та складає про це акт. Акт затверджується керівником органу, підрозділу, закладу та скріплюється гербовою печаткою. Акт складається у двох примірниках, з яких перший із запитом на дублікат атестата надсилається до органу, підрозділу, закладу, яким видано атестат на продовольство, а другий - долучається до відповідної справи.

Протягом доби з дня отримання запиту та першого примірника акта орган, підрозділ, заклад мають відправити дублікат атестата на продовольство.

8. Військовослужбовці під час несення бойового чергування, добового чергування, варти та у разі призначення до складу добового наряду, перебування в польових умовах (у таборах, на навчаннях, маневрах) під час відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки наказом керівника органу, підрозділу, закладу зараховуються на продовольче забезпечення за рахунок держави, при цьому атестат на продовольство не виписується.

Атестат на продовольство при прямуванні військовослужбовця до санаторію (реабілітаційного центру) Служби безпеки України за путівкою (направленням) не виписується. У таких випадках зарахування на продовольче забезпечення здійснюється без атестата.

Також без атестата на продовольство зараховуються військовослужбовці, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я Служби безпеки України. У таких випадках заклад охорони здоров’я Служби безпеки України витребовує атестат на продовольство з відповідного органу, підрозділу, закладу, а останній протягом доби з дати отримання відповідного запиту зобов’язаний надіслати його до закладу охорони здоров’я Служби безпеки України.

Військовослужбовцям, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави, у разі вибуття у відрядження (проходження стажування) до органів, підрозділів, закладів, які не здійснюють продовольче забезпечення, атестат на продовольство не виписується, а замість харчування надається компенсація.

9. Військовослужбовці та інші категорії осіб, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття у відрядження, на лікування тощо знімаються з продовольчого забезпечення (сніданку, обіду або вечері залежно від часу вибуття) на підставі наказу про вибуття.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу) військовослужбовці та інші категорії осіб забезпечуються харчуванням до дня виключення їх зі списків особового складу.

У разі вибуття військовослужбовців у складі групи військовослужбовців атестат на продовольство виписується один на всю групу військовослужбовців, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави. До атестата додається список військовослужбовців. Список підписується посадовими особами, які підписували атестат на продовольство, а також старшим групи військовослужбовців, що вибуває, і завіряється гербовою печаткою.

ІІ. Забезпечення продовольством

1. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій осіб продовольством здійснюється відповідно до Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (далі - Постанова 426).

2. Нормами харчування визначено асортимент та кількість продовольства, що відпускається для харчування однієї людини на добу.

3. У Службі безпеки України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій осіб за нормами харчування здійснюється за рахунок держави у межах встановлених обсягів бюджетних призначень на зазначені цілі.

Військовослужбовцям та іншим категоріям осіб харчування видається через їдальні (склади) або замість нього виплачується грошова компенсація у розмірі вартості харчування за нормами.

4. Курсанти військових навчальних закладів, а також підрозділів у складі закладів вищої освіти (далі - ЗВО) забезпечуються харчуванням або грошовою компенсацією замість нього на весь період навчання до отримання ЗВО наказу про присвоєння офіцерського звання.

Списки на виплату грошової компенсації складаються відповідальною особою, визначеною керівником ЗВО, та щомісяця оголошуються наказом керівника ЗВО на підставі особистих рапортів курсантів ЗВО. Виплата грошової компенсації має здійснюватися на підставі наказу керівника ЗВО у поточному місяці за минулий місяць.

5. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки курсантам ЗВО не проводиться.

Курсантам ЗВО з числа сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або один з батьків яких загинув при виконанні обов’язків військової служби, під час перебування у відпустці, у тому числі у відпустці через хворобу, за місцем навчання виплачується грошова компенсація замість харчування.

6. Особи, які вступають до ЗВО Служби безпеки України, за їх бажанням забезпечуються харчуванням за плату. Забезпечення харчуванням сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або один з батьків яких загинув при виконанні обов’язків військової служби, здійснюється за рахунок держави.

7. Для осіб, які вступають до ЗВО Служби безпеки України, плата за харчування, яке надається за їх бажанням, відшкодовується ними з розрахунку вартості норм харчування. Забезпечення харчуванням осіб з числа сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або один з батьків яких загинув при виконанні обов’язків військової служби, здійснюється за рахунок держави.

8. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за строк, що не перевищує загального строку позовної давності, відповідно до чинного законодавства.

За понаднормове харчування грошова компенсація не виплачується.

9. Військовослужбовці та інші категорії осіб мають право на одержання тільки однієї норми харчування.

10. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міжнародних угод України, забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

11. Курсантам ЗВО, які мають зріст 190 см і вище, дозволяється видавати додаткове харчування в розмірі половини норми, передбаченої для них. Додаткове харчування призначається наказом керівника органу, підрозділу, закладу за висновками військово-лікарської комісії на строк не більше трьох місяців. Видача додаткового харчування зазначеним особам може бути продовжена на підставі рішення військово-лікарської комісії.

ІІІ. Техніка та майно продовольчого призначення

1. До техніки продовольчого призначення належать:

1) польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні і переносні, їдальні автомобільні та причіпні, кип’ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби підвезення продовольства та води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони та причепи-фургони хлібні, ізотермічні та комбіновані транспортні засоби, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

2) технологічне обладнання їдалень:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м’ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду тощо);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди та фритюрниці електричні, шафи жарові та пекарські, кип’ятильники тощо);

3) холодильне обладнання їдалень та продовольчих складів (шафи та камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати тощо);

4) ваговимірювальні прилади (ваги настільні, товарні, гирі тощо).

2. До майна продовольчого призначення належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, хлібозаводів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі та збирання посуду тощо);

спеціальні намети та брезенти для укриття продовольства, техніки та майна, а також клейонки, серветки тощо;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти та приладдя для експлуатації і ремонту техніки;

тара всіх видів, стелажі, піддони та контейнери;

книги та бланки обліку і звітності, плакати та інша документація.

ІV. Приймання і відпускання продовольства, техніки та майна продовольчого призначення

1. Відпуск продовольства, техніки та майна продовольчого призначення здійснюється за нарядами.

2. Документом, який дає право на приймання продовольства, техніки та майна органом, підрозділом, закладом, є довіреність, видана керівником органу, підрозділу, закладу.

3. Передавання продовольства, техніки та майна з одного органу, підрозділу, закладу до іншого проводиться з письмового дозволу начальника ДГЗ.

4. Визначена керівником органу, підрозділу, закладу особа при прийманні продовольства, техніки та майна зобов’язана:

перевірити наявність супровідних документів;

перевірити наявність та відповідність документів, що підтверджують якість та безпечність продовольства, їх вагу і тару;

перевірити наявність на м’ясних тушах позначок придатності, що засвідчують придатність м’яса для харчування особового складу та категорію вгодованості;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладення та кріплення вантажу під час його завантаження;

вручати у разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами особам, що супроводжують, або водію кожної автомашини супровідний лист.

5. Продовольство, у тому числі й продовольство, розфасоване в мішки, під час приймання перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно.

Техніка продовольчого призначення перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і укомплектованість.

6. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до органу, підрозділу, закладу, приймається матеріально відповідальною особою самостійно або із залученням комісії, утвореної керівником органу, підрозділу, закладу, відповідно до чинного законодавства та укладених договорів.

7. Продовольство підвозиться органам, підрозділам, закладам спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для підвезення продовольства, оформлюється санітарний паспорт на транспорт органу, підрозділу, закладу, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба (додаток 2). На транспорт і ящики, які не мають санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Приймання і видавання продовольства проводяться у чистому спецодязі. Транспорт, що не відповідає гігієнічним вимогам для перевезення продовольства, забороняється.

8. Продукти, які швидко псуються, підвозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для підвезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони.

Підвезення хліба, м’яса та риби в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється у спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

9. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу. Керівник органу, підрозділу, закладу призначає розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення.

V. Організація зберігання продовольства, техніки та майна

1. Зберігання продовольства, техніки та майна організовується на складах органів, підрозділів, закладів.

2. Для зберігання продовольства, техніки і майна на складах обладнуються універсальні та спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища мають забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

3. Склад для зберігання продовольства та майна продовольчого призначення має містити:

основне сховище;

сховище (місце) для зберігання олії, солоної риби, томатної пасти, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжої картоплі та інших овочів;

холодильник (морозильна скриня) з відділеннями для м’яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище (місце) для зберігання обладнання та майна продовольчого призначення.

Холодильні камери мають бути укомплектовані термометрами, дерев’яними ґратами, деками для збирання м’ясного соку, гачками з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати мають бути обладнані знімальною ґратчастою загорожею і надійно заземлені.

Техніка та майно довгострокового зберігання зберігаються окремо від техніки та майна поточного утримання.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектувальних виробів, які потребують особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у стелажному (штабельному) ярлику місця зберігання основного комплекту.

4. На кожному складі має бути така документація:

посадові обов’язки начальника складу, комірника;

паспорт складу (додаток 3);

правила зберігання продовольства (техніки та майна);

схеми розміщення продовольства, техніки та майна у приміщеннях складу;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки під час роботи на складі;

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи на складі;

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення тощо;

умови, строки зберігання та порядок видачі продуктів, які швидко псуються;

стелажний (штабельний) ярлик (додаток 4);

картка реєстрації температури та вологості повітря (додаток 5);

книга обліку наявності та руху матеріальних засобів (додаток 6);

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за складом.

5. Розміщення й укладання продовольства здійснюються з урахуванням строків виготовлення та часу надходження на склад, асортименту, призначення, виду упаковки, вимог щодо товарного сусідства та стійкості під час зберігання.

Зберігання господарських матеріалів та непродовольчих товарів разом із продовольством забороняється.

6. Усі сховища мають відповідати санітарно-гігієнічним вимогам та бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

Залежно від призначення сховища складу обладнуються:

підлоговими та поличними стелажами, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами та психрометрами;

інструментом для упаковування, розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу та господарського інвентарю;

колодами зі столом для рубання м’яса;

столами, стільцями та шафами для обладнання робочих місць персоналу складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ (рукомийник, мило, рушник);

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видавання продуктів до їдальні.

7. Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна продукти, які розсипались, та сміття прибираються.

Прибирання пилу зі стін, стелі складських приміщень, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

8. Перевірка продовольства на предмет ураження шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище 10 °С.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі за потреби проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На об’єктах, де немає гризунів, ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки. У разі виявлення на об’єкті комах або гризунів негайно проводиться хімічна обробка приміщень.

VI. Організація харчування

1. Організація харчування військовослужбовців та інших категорій осіб покладається на керівника органу, підрозділу, закладу.

2. Кожна їдальня повинна мати необхідні виробничі, допоміжні, побутові та технічні приміщення, обідній зал, технологічне, холодильне й інше устаткування для приготування та приймання їжі.

3. Кожна одиниця обладнання їдалень закріплюється за матеріально відповідальними особами наказом керівника органу, підрозділу, закладу.

Матеріально відповідальні особи зобов’язані виконувати правила експлуатації, технічного обслуговування та техніки безпеки під час роботи з обладнанням, стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту та виконувати санітарно-гігієнічні вимоги щодо його утримання.

Персонал їдалень, який займається експлуатацією технологічного та холодильного обладнання, здає заліки в обсязі програми технічного мінімуму. Без здачі заліків робітники їдальні до експлуатації вказаного обладнання не допускаються.

Відповідальною особою за збереження, технічний стан та правильну експлуатацію технологічного і холодильного устаткування, а також інвентарю і столово-кухонного посуду є начальник (завідувач) їдальні або особа, на яку покладено виконання його обов’язків.

4. Їжа в їдальнях готується відповідно до розкладки продуктів (додаток 7).

У їдальнях, де особовий склад одержує харчування за нормою № 1 - загальновійськова, затвердженою Постановою 426, гаряча їжа готується і видається три рази на добу - на сніданок, обід і вечерю.

Час приймання їжі особовим складом визначається розпорядком дня, який затверджується керівником органу, підрозділу, закладу.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 %, на вечерю - 30-20 %.

5. Розкладка продуктів складається відповідальним за продовольче забезпечення за участю відповідального за медичне забезпечення, начальника (завідувача) їдальні або особи, на яку покладено виконання його обов’язків, та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів за нормами харчування № 5 - лікувальна та № 9 - дієтична, затвердженими Постановою 426, у підрозділі складається відповідальним за медичне забезпечення за участю відповідального за продовольче забезпечення та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів підписується відповідальними за продовольче і медичне забезпечення, начальником господарського підрозділу та затверджується керівником органу, підрозділу, закладу.

6. Розкладка продуктів складається на тиждень або подекадно (на підставі відповідного рішення керівника органу, підрозділу, закладу) окремо за кожною нормою у трьох примірниках.

Перший примірник залишається у підрозділі, який функціонально займається питаннями продовольчого забезпечення, і є підставою для виписування продуктів зі складу в їдальню, другий вивішують на «Місці контролю» для ознайомлення з ним осіб, які харчуються, третій - у гарячому цеху для керівника органу, підрозділу, закладу під час приготування їжі.

Під час складання розкладки продуктів ураховуються особливості та характер бойової підготовки, пора року, наявність й асортимент продуктів, норми харчування, а також побажання військовослужбовців, які харчуються.

Унесення змін до затвердженої розкладки продуктів здійснюється тільки з дозволу керівника органу, підрозділу, закладу. Після кожного внесення змін керівник органу, підрозділу, закладу зобов’язаний підтвердити свій дозвіл підписом у розкладці продуктів.

7. З метою урізноманітнення харчування або у разі відсутності встановлених продуктів на складі дозволяється при складанні розкладки продуктів проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до норм заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених Постановою 426.

8. Продукти зі складу в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються (окремо на сніданок, обід, вечерю) за накладними, виписаними у двох примірниках, на підставі розкладки продуктів та даних книги обліку руху осіб, що харчуються (додаток 8).

Наступного дня після видачі продуктів обидва примірники накладних здаються до підрозділу, що відповідає за продовольче забезпечення, один із яких передається до фінансового підрозділу.

9. Продукти, які потребують вимочування, розморожування, тривалої теплової обробки, видаються з урахуванням часу, необхідного для їх приготування.

Продукти зі складу в їдальню видаються в чистій, спеціально пристосованій для цього закритій тарі з відповідним маркуванням («М’ясо», «Риба», «Крупа», «Овочі» тощо).

10. Закладання кухарями продуктів у казан проводиться згідно з масою у присутності чергового їдальні (інструктора-кухаря, старшого кухаря).

11. До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами органу, підрозділу, закладу згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших керівних документів.

Перевірка начальником органу, підрозділу, закладу або його заступниками якості приготування їжі (оцінка кожної страви) полягає у визначенні харчових якостей їжі, її об’єму, маси м’ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв.

Лікар (фельдшер) повинен перевірити гігієнічні вимоги приміщень їдальні, столово-кухонного посуду та інвентарю.

Результати перевірки вносяться до книги обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 9).

У разі виявлення невідповідності страв та маси порцій (їх зменшення), визначених у розкладці продуктів та виданих особовому складу, з’ясовуються причини їх невідповідності та вживаються відповідні заходи (проводиться службове розслідування та здійснюється довидача продуктів зі складу). Нестача продуктів через їх довидачу зі складу компенсується за рахунок осіб, винних у нестачі. Якщо довидані продукти потребують теплової обробки, за рішенням керівника органу, підрозділу, закладу приймання їжі переноситься.

Під час приймання їжі особовим складом у їдальні підрозділу повинен бути присутнім черговий підрозділу, органу, закладу.

Відвідування їдальні підрозділу сторонніми особами допускається лише з дозволу начальника органу, підрозділу, закладу чи особи, яка його заміщає. Посадові особи, які перевіряють організацію харчування, зобов’язані дотримуватися санітарних правил, установлених для об’єктів харчування.

12. У їдальнях, у яких харчуються курсанти, для виконання підсобних робіт із урахуванням передбаченого штатом їдальні обслуговуючого персоналу з дозволу керівника ЗВО призначається добовий наряд.

13. Особи добового наряду не допускаються до обробки м’яса та риби, приготування та роздачі їжі, нарізання хліба та сала-шпик, порціювання масла, сиру сичужного твердого, розливання компоту, соку фруктового, чаю, очищення та нарізання вареної картоплі та овочів, а також миття казанів для приготування їжі.

Підготовка обіднього залу до приймання їжі проводиться обслуговуючим персоналом їдальні (добовим нарядом у разі його призначення).

14. Особи добового наряду перед заступанням на чергування підлягають медичному огляду. Особи, що не пройшли медичного огляду, до роботи в їдальні не допускаються.

15. Температура готової їжі до початку приймання її особовим складом повинна бути: для перших страв - не нижче 75 °С, для других страв - не нижче 65 °С, чаю - 80 °С, третіх страв (компоту, соків) - кімнатної температури. Хліб нарізається скибочками масою 50-75 грамів.

16. Якщо приймання їжі проводиться у кілька змін з перервами між змінами, що перевищують одну годину, приготування їжі проводиться для кожної зміни окремо.

17. Для військовослужбовців та інших категорій осіб, що виконують службові завдання й через це відсутні на сніданку, обіді чи вечері, залишається відповідна кількість їжі.

Їжа, залишена для відсутніх військовослужбовців та інших категорій осіб, зберігається в окремому закритому посуді в холодильній шафі не більше 4 годин, а в разі відсутності холодильних засобів - не більше 2 годин. При цьому м’ясні та рибні порції зберігаються окремо від гарніру. Видача їжі дозволяється тільки після повторної теплової обробки (кип’ятіння не менше 15 хвилин) та перевірки лікарем (фельдшером).

Для військовослужбовців та інших категорій осіб, які не мають можливості прибути в їдальню до закінчення встановленого строку зберігання їжі, продукти у казан не закладаються. У цих випадках їжа готується окремо до часу їх прибуття в їдальню.

18. Обробка продуктів у їдальні, приготування та роздача їжі проводяться з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

19. Працівники, які мають контакт із харчовими продуктами (начальники їдалень та складів, кухарі, офіціанти, кухонні робітники, працівники складів та комірники, експедитори, водії спеціальних автомобілів, призначених для підвезення продуктів і хліба), забезпечуються відповідним спецодягом за встановленими нормами та допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов’язкових медичних оглядів (попередньо - при влаштуванні на роботу та періодичних) в обсягах та строки, що встановлені законодавством України, та перевірки знань із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

20. Військовослужбовці та інші категорії осіб, які харчуються у їдальнях органів, підрозділів, закладів і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою № 9 - дієтична, затвердженою Постановою 426.

Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяють окремі столи.

21. Зарахування на дієтичне харчування здійснюється на підставі наказу керівника органу, підрозділу, закладу за поданням відповідального за медичне забезпечення. Строк отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, що харчується у їдальні органу, підрозділу, закладу.

22. Харчування військовослужбовців та інших категорій осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я Служби безпеки України, за винятком санаторіїв і будинків відпочинку, організовується згідно з нормою № 5 - лікувальна, затвердженою Постановою 426.

23. Залежно від часу прибуття у заклад охорони здоров’я Служби безпеки України на харчування зараховуються хворі, які прибули:

до 08.00 - зі сніданку;

з 08.00 до 13.00 - з обіду;

з 13.00 до 19.00 - з вечері;

з 19.00 до 24.00 - отримують разове харчування (хліб - 150 г, масло тваринне - 20 г, цукор - 20 г, чай - 0,3 г).

Зняття з продовольчого забезпечення здійснюється за випискою після будь-якого приймання їжі з видачею атестата на продовольство (тим, кому він передбачений).

24. Військовослужбовці та інші категорії осіб, які здають кров та її компоненти у закладах охорони здоров’я Служби безпеки України, у день здавання крові забезпечуються цими закладами додатковим харчуванням згідно з нормою № 8 - додаткова норма харчування донора в день здавання крові та (або) її компонентів, передбаченою Постановою 426.

VII. Організація харчування в польових умовах

1. Харчування військовослужбовців та інших категорій осіб в польових умовах організовується шляхом:

приготування гарячої їжі із використанням технічних засобів приготування їжі в польових умовах штатними кухарями (позаштатними з числа осіб, які призначені керівником органу, підрозділу, закладу) - тричі на добу (перші та другі страви, чай, компот);

підвезення готової гарячої їжі в термосах - у разі невеликої відстані до розташування підрозділу.

2. Для організації харчування військовослужбовців та інших категорій осіб в польових умовах керівник господарського підрозділу, органу, підрозділу, закладу організовує розгортання польового пункту харчування з урахуванням обстановки, захисних властивостей місцевості, достатнього маскування та шляхів підвезення продовольства і відповідає за зберігання продовольства, своєчасне та якісне приготування гарячої їжі, її доставку та видачу.

3. Для приготування їжі в польових умовах обладнуються окремі місця (укриття, бліндажі та інженерні споруди), у яких розташовують кухні і пристрої для приготування їжі та встановлюються замасковані пристосування для виведення продуктів згорання палива за межі споруди.

У таких місцях зберігаються дрова, інші горючі матеріали та засоби запалювання з урахуванням дотримання правил пожежної безпеки, системи вентиляції.

Окремо (на відстані не менше 50 м) обладнується яма для відходів та залишків їжі.

4. З метою недопущення зривів в організації харчування військовослужбовців та інших категорій осіб у разі виникнення непередбачуваних обставин та неможливості приготування гарячої їжі створюється запас наборів продуктів, передбачених нормами № 10 - повсякденний набір сухих продуктів та № 15 - добовий польовий набір продуктів, затвердженими Постановою 426, на 3 доби.

5. При отриманні, зберіганні продуктів харчування та під час приготування їжі задіяні у продовольчому забезпеченні особи зобов’язані дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.

6. Тара, призначена для зберігання та перевезення продовольства, повинна бути герметичною і надійно захищати продукти від дощу, снігу, пилу тощо. Забороняється тримати готову їжу в казанах, термосах більше 2 годин.

7. Під час зберігання продовольства та води (далі - продовольство) у польових умовах забезпечуються:

відповідність місць зберігання санітарно-гігієнічним нормативам;

надійність укриття і збереження від впливу атмосферних опадів, ґрунтових вод та зброї масового ураження;

створення оптимальних умов зберігання та недопущення псування;

постійний контроль за якістю та справністю тари й упаковки;

розміщення автотранспорту із продовольством в укриттях і його розосередження.

8. Підвезення продовольства здійснюється спеціальним автомобільним транспортом із критими кузовами, дно яких вистилається брезентом або поліетиленовою плівкою. У кузові автомобіля продовольство укладається без зазорів, зверху та з боків укривається брезентом або поліетиленовою плівкою.

9. Хліб і продукти, що швидко псуються, перевозяться у спеціалізованому транспорті (автомобілях-фургонах або причепах-фургонах хлібних, рефрижераторах і авторефрижераторах).

У разі відсутності спеціалізованого транспорту хліб і м’ясо підвозяться вантажними автомобілями в металевих (оцинкованих) або дерев’яних ящиках. Дерев’яні ящики, призначені для підвезення м’яса, оббиваються зсередини оцинкованим залізом, а шви - лудяться.

10. Зберігання запасів продовольства здійснюється в штатному автотранспорті (автомобілях, причепах), у пристосованих приміщеннях або спеціально обладнаних укриттях (котлованах, траншеях, ярах тощо) й інженерних спорудах (бліндажах, сховищах, дотах тощо) із дотриманням правил товарного сусідства та його накриттям (брезентами, поліетиленовою плівкою тощо).

Продовольство у пристосованих приміщеннях розміщується на стелажах або настилах.

Перед закладенням продовольства приміщення підлягають обов’язковому очищенню від сміття, бруду, пилу та перевіряються на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам.

11. Зберігання продовольства у траншеях та інших інженерних спорудах без настилів і піддонів забороняється.

VIII. Продовольча тара

1. Органи, підрозділи, заклади забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством.

2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну і власну.

До зворотної належить тара, одержана з продовольством або майном, яка підлягає поверненню постачальникам.

До власної тари належить тара, одержана або придбана органом, підрозділом, закладом.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлюються, продовольча тара використовується до повного зносу.

3. Тара з-під продовольства підлягає обліку.

4. Тара поділяється на такі категорії:

1) мішки з тканини (лляні, напівлляні, лляно-джутові, джутові) - поділяються на три категорії:

1 - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, непрілі, без латок, штопок і дірок;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

3 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше чотирьох-п’яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків не знижується:

за наявності на їх поверхні цукрової або борошнистої кірки (клейстеру);

у разі зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 кв. см;

у разі забруднення фарбою для маркування;

за наявності розпореного шва завдовжки не більше 20 см без пошкодження тканини мішка;

2) сітчасті мішки з-під картоплі й овочів - поділяються на дві категорії:

1 - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, непрілі, без латок, штопок і пошкоджень;

2 - мішки, що були в користуванні, сухі, непрілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у трьох місцях. При цьому площа однієї латки не повинна бути більша за три чарунки або 3 кв. см.

Мішки, що не відповідають встановленим категоріям, належать до тарного матеріалу, використовуються для ремонту і обліковуються як ганчір’я;

3) дерев’яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з ДВП) - поділяються на дві категорії:

1 - ящики нові та відремонтовані. У відремонтованих ящиках мають бути ліквідовані всі пошкодження. Допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

2 - ящики, що потребують ремонту. Ящики, які використовувались і мають такі пошкодження:

розхитаність;

зламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до 4 на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків;

4) дерев’яні бочки - поділяються на дві категорії:

1 - бочки нові та відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою їх було виготовлено:

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це не впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованих бочках допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

2 - бочки, що потребують ремонту. Такі бочки повинні мати не менше трьох обручів і дна.

Допускаються такі пошкодження:

не більше двох поламаних деталей основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев’яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев’яним тарним матеріалом вважаються деталі дерев’яних бочок;

5) картонні ящики, що були в користуванні,- поділяються на дві категорії:

1 - ящики, що потребують ремонту (з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів). Допускаються наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилась, у межах до 50 кв. см;

2 - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація двох боків до 15 % їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість та кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні та за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачено для ящиків, що потребують ремонту, відносяться до тарного матеріалу та здаються на підприємства, які займаються переробкою вторинної сировини;

6) пропіленові мішки на категорії не поділяються. Мішки, що за своїм якісним станом не можуть використовуватися для господарських потреб, списуються з обліку прямою витратою;

7) банки скляні на категорії не поділяються та розрізняються за ємностями: 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 10,0; 20,0 літрів.

Банки, які мають наскрізні щербини у верхній частині горла, із зовнішнього й внутрішнього боків, а також щербини і тріщини на зовнішньому боці горла, дна та корпусу, не використовуються. Допускається наявність етикеток, кольореток і залишків харчових рідин.

5. Уся тара в органах, підрозділах, закладах береться на облік.

IX. Забезпечення тварин кормами

1. Забезпечення штатних тварин кормами здійснюється відповідно до Норм годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби та Норм заміни продуктів і фуражу під час їх видачі для годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348.

2. Годування штатних тварин здійснюється з дати введення їх в штат підрозділу та оформлення відповідних документів.

3. При використанні штатних тварин поза місцем дислокації органу, підрозділу, закладу особам, що їх супроводжують, видається атестат на фураж (додаток 10).

Начальник Департаменту
господарського забезпечення


В. Кіптенко


Додаток 1
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 7 розділу І)

АТЕСТАТ НА ПРОДОВОЛЬСТВО


Додаток 2
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 7 розділу ІV)

САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ
на транспорт органу, підрозділу, закладу, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба


Додаток 3
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 4 розділу V)

ПАСПОРТ СКЛАДУ


Додаток 4
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 4 розділу V)

СТЕЛАЖНИЙ (ШТАБЕЛЬНИЙ) ЯРЛИК


Додаток 5
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 4 розділу V)

КАРТКА
реєстрації температури та вологості повітря


Додаток 6
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 4 розділу V)

КНИГА
обліку наявності та руху матеріальних засобів


Додаток 7
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 4 розділу VI)

РОЗКЛАДКА ПРОДУКТІВ
за нормою харчування


Додаток 8
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 8 розділу VI)

КНИГА
обліку руху осіб, що харчуються


Додаток 9
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 11 розділу VI)

КНИГА
обліку контролю за якістю приготування їжі


Додаток 10
до Положення про продовольче
забезпечення в системі
Служби безпеки України
на мирний час
(пункт 3 розділу IX)

АТЕСТАТ НА ФУРАЖ



вгору