Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 лютого 2012 [...]
Мінекономрозвитку України; Наказ від 29.11.20171735
Документ z1536-17, чинний, поточна редакція — Прийняття від 29.11.2017
 

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

29.11.2017  № 1735


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 грудня 2017 р.
за № 1536/31404

Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 лютого 2012 року № 255

Відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 384 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 815), НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Методики проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 лютого 2012 року № 255 «Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 березня 2012 року за № 399/20712, виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Департаменту залучення інвестицій у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший віце-прем’єр-міністр
України -
Міністр економічного розвитку
і торгівлі України




С.І. Кубів



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
економічного розвитку
і торгівлі України
27.02.2012  № 255
(у редакції наказу
Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України
29.11.2017  № 1735)


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 грудня 2017 р.
за № 1536/31404

МЕТОДИКА
проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

І. Загальні положення

1. Ця Методика визначає загальні засади проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (далі - аналіз ефективності).

2. У цій Методиці терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Про державно-приватне партнерство» (далі - Закон) та Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 384 (далі - Порядок).

3. Ця Методика застосовується під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства уповноваженим органом щодо проведення аналізу ефективності (далі - уповноважений орган) на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.

Уповноваженим органом є:

для об’єктів державної власності - центральний орган виконавчої влади, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а в разі якщо такого органу не визначено, - Мінекономрозвитку;

для об’єктів комунальної власності - виконавчий орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а в разі якщо такого органу не визначено, - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради чи виконавчий апарат районної, обласної ради;

для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а в разі якщо такого органу не визначено, - Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

4. Аналіз ефективності проводиться у визначеному цією Методикою порядку на підставі інформації, зазначеної в пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція).

ІІ. Оцінка пропозиції щодо відповідності вимогам законодавства

1. У разі якщо ініціатором пропозиції є інша особа, ніж уповноважений орган, уповноваженим органом здійснюється оцінка відповідності пропозиції вимогам законодавства.

2. Пропозиція повинна складатися з концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування, підготовлених відповідно до вимог Закону та Порядку.

3. Пропозиція подається українською мовою у двох примірниках у паперовій та електронній формі разом із складеним у довільній формі супровідним листом.

Документи, з яких складається пропозиція, прошнуровуються, їх сторінки нумеруються, засвідчуються підписом особи, яка подала пропозицію (фізичної особи - якщо ініціатором подання пропозиції є фізична особа, яка відповідно до Закону може бути приватним партнером, або уповноваженої особи, яка має право діяти від імені юридичної особи), та скріплюються печаткою (у разі її використання).

4. Оцінка пропозиції щодо її відповідності вимогам законодавства передбачає перевірку її відповідності вимогам щодо змісту концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства, що визначені Порядком та пунктом 3 цього розділу.

5. Уповноважений орган відмовляє в розгляді пропозиції та проведенні аналізу ефективності в разі, якщо за результатами оцінки її відповідності вимогам законодавства виявлено:

зазначення у пропозиції недостовірної інформації;

подання пропозиції, що не відповідає вимогам змісту концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства, що визначені Порядком.

6. У разі відмови в розгляді пропозиції та проведенні аналізу ефективності за результатами оцінки відповідності пропозиції вимогам законодавства уповноважений орган повідомляє про це особу, яка подала пропозицію, або ініціатора підготовки пропозиції шляхом надсилання листа із зазначенням причин відмови, а щодо об’єктів державної власності додатково повідомляє Мінекономрозвитку шляхом надсилання листа разом з копією пропозиції.

ІІІ. Підготовка висновку за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

1. У разі відсутності підстав для відмови в розгляді пропозиції уповноважений орган протягом 30 днів після її надходження проводить аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

2. Аналіз ефективності проводиться за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування шляхом:

1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

економічних і фінансових показників реалізації державно-приватного партнерства (чистої приведеної вартості здійснення державно-приватного партнерства, внутрішньої норми рентабельності, індексу прибутковості, дисконтованого періоду окупності, розрахованих як для проекту в цілому, так і для заінтересованих осіб);

соціальних результатів реалізації державно-приватного партнерства, включаючи підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

екологічних результатів реалізації державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

2) обґрунтування підвищення ефективності проекту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення (шляхом порівняння, у тому числі порівняння показників економічної ефективності);

3) виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками;

4) визначення форми здійснення державно-приватного партнерства;

5) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

У разі якщо уповноваженим органом є Мінекономрозвитку, аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку протягом 70 календарних днів з дати надходження пропозиції.

3. За результатами аналізу ефективності уповноваженим органом складається висновок, що містить:

інформацію щодо проекту (стислий опис ініціатора пропозиції; мету проекту, що пропонується для реалізації на умовах державно-приватного партнерства; інформацію про об’єкт державно-приватного партнерства; інформацію про наявність земельної ділянки та прав щодо неї, а також можливість оформлення прав на таку ділянку; обґрунтування необхідності реалізації проекту з огляду на загальносуспільні інтереси; проблеми, що передбачається розв’язати в результаті реалізації проекту; відповідність мети проекту пріоритетам державної/регіональної політики у відповідній сфері; відповідність проекту ознакам державно-приватного партнерства, визначеним законодавством; розрахункову вартість проекту, ураховуючи витрати на його розроблення та реалізацію; запропонований строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства; пропоновані джерела фінансування; наявність заінтересованості потенційних інвесторів у реалізації проекту за результатами проведення аналізу заінтересованості приватного бізнесу в реалізації проекту (у разі якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим));

інформацію про соціально-економічні та екологічні результати здійснення державно-приватного партнерства (результативні показники, що мають бути досягнуті приватним партнером згідно з договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства; основні вимоги до товарів (робіт, послуг), що надаватимуться згідно з договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (розширення доступності, підвищення якості послуг або рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги) тощо)); вигодоотримувачів; соціальні та економічні вигоди і наслідки реалізації проекту; його очікуваний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі застереження щодо необхідності проведення екологічної експертизи проекту (у разі необхідності);

відомості про фактори, що обумовлюють підвищення ефективності реалізації проекту на умовах державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами (наявність альтернативних варіантів реалізації проекту, ураховуючи фінансування з бюджету та залучення запозичень; порівняння фінансових показників ефективності реалізації проекту в середньо- та довгостроковій перспективі (загальна вартість проекту, простий та дисконтований період окупності, надходження до бюджетів, рівень тарифів на товари (роботи, послуги) тощо), а також нефінансових показників (строк реалізації проекту, використання ноу-хау та передових технологій, розширення ринків збуту товарів (робіт, послуг), інституційна спроможність, корупційні ризики тощо) за наявними альтернативними варіантами);

інформацію про ризики здійснення державно-приватного партнерства (ризики проекту, визначені відповідно до Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 232; вартість та можливі фіскальні наслідки виявлених ризиків для державного та приватного партнерів; запропоновані механізми управління ризиками, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера; результати оцінки прийнятності для приватного партнера ризиків, що покладаються на приватного партнера (якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим); заходи, що мають бути здійснені державним партнером до оголошення конкурсу на здійснення державно-приватного партнерства для зменшення ризиків реалізації проекту державно-приватного партнерства);

інформацію про потребу в державній підтримці (обґрунтування необхідності надання державної підтримки (якщо передбачена); форму державної підтримки; відповідність запропонованої форми державної підтримки потребам проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства);

інформацію про форму здійснення державно-приватного партнерства (обґрунтування вибору форми здійснення державно-приватного партнерства);

узагальнювальний висновок стосовно доцільності/недоцільності прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

4. Щодо об’єктів державної власності, а також об’єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим (якщо відповідно до висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), узагальнювальний висновок може містити додаткову інформацію стосовно застережень з окремих питань реалізації проекту у сферах, які не належать до компетенції уповноваженого органу, але повинні бути враховані під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, та які потребують роз’яснень (оцінки) інших центральних органів виконавчої влади або проведення наукової та науково-технічної експертизи.

5. У разі якщо за результатами проведення аналізу ефективності визначено, що здійснення державно-приватного партнерства є недоцільним, висновок додатково повинен містити відповідне обґрунтування, зокрема інформацію про:

негативні соціально-економічні та/або екологічні результати, до яких може призвести реалізація проекту, виявлені за результатами проведення аналізу ефективності; ризики державного партнера, які можуть виникнути у зв’язку з реалізацією проекту на умовах державно-приватного партнерства та можуть призвести до негативних фіскальних наслідків, із зазначенням прямих та непрямих зобов’язань, які покладаються на державного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства;

неможливість забезпечення окупності інвестицій приватного партнера протягом строку дії договору, який буде укладено в рамках державно-приватного партнерства (якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим);

передбачені законодавством права та обов’язки державного або приватного партнера, які порушуються в запропонованій формі здійснення державно-приватного партнерства;

наявність іншого альтернативного механізму реалізації проекту, який є більш ефективним, ніж залучення приватного партнера;

невідповідність відомостей, наведених у пропозиції, нормам законодавства (якщо невідповідність суттєво впливає на організаційно-правовий механізм, запропонований для реалізації проекту на умовах державно-приватного партнерства).

Висновок щодо об'єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, є підставою для прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про його недоцільність згідно із статтею 13 Закону.

6. Висновок щодо об'єктів державної власності, а також щодо об’єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим (якщо відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), підписаний керівником уповноваженого органу, а в разі, якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, - керівниками всіх цих державних партнерів, надсилається разом з пропозицією в паперовій та електронній формі на погодження Мінекономрозвитку, крім випадку, коли аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку як уповноваженим органом.

7. У разі якщо аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку, підготовка висновку здійснюється відповідно до цієї Методики з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку протягом 70 календарних днів з дати надходження пропозиції.

Мінекономрозвитку протягом п’яти календарних днів з дати надходження пропозиції надсилає отримані ним документи в електронному вигляді:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, доцільності і можливості надання державної підтримки та подання пропозицій;

іншим центральним органам виконавчої влади в разі, якщо у пропозиції містяться питання, вирішення яких належить до компетенції таких органів та які мають бути враховані під час здійснення державно-приватного партнерства, - для отримання роз’яснень із зазначених питань;

організаторам наукової та науково-технічної експертизи відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» у разі, якщо інформація, наведена у пропозиції, потребує додаткового аналізу, - для отримання роз’яснень.

За результатами аналізу ефективності та з урахуванням пропозицій Мінфіну, а також пропозицій і роз’яснень інших органів, яким надсилалася пропозиція, Мінекономрозвитку складає висновок.

Мінекономрозвитку інформує про результати аналізу ефективності Кабінет Міністрів України для прийняття ним рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення відповідно до частини першої статті 13 Закону.

IV. Погодження висновку

1. Мінекономрозвитку протягом п’яти календарних днів після надходження висновку та пропозиції ознайомлюється з висновком, підготовленим уповноваженим органом, та надсилає отримані документи в електронній формі:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих і непрямих зобов’язань державного партнера, доцільності, а також можливості надання державної підтримки (якщо передбачена) та погодження;

іншим центральним органам виконавчої влади в разі, якщо у висновку містяться застереження уповноваженого органу щодо сфер, які не належать до його компетенції, але мають бути враховані під час здійснення державно-приватного партнерства, - для отримання роз’яснень з питань, щодо яких надано застереження;

організаторам наукової та науково-технічної експертизи відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» у разі, якщо у висновку містяться відповідні застереження уповноваженого органу або Мінекономрозвитку вважає, що наведена у висновку інформація потребує додаткового аналізу, - для отримання роз’яснень.

2. Мінфін протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції розглядає їх, здійснює з урахуванням затверджених Мінекономрозвитку методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 232, оцінку фіскальних наслідків, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, визначає доцільність і можливість надання державної підтримки та надсилає Мінекономрозвитку погоджений висновок або повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови.

У разі відмови в погодженні висновку Мінфін має надати Мінекономрозвитку обґрунтування причин такої відмови, зокрема щодо:

невідповідності інформації стосовно ризиків державного партнера (за договором, що буде укладено в рамках державно-приватного партнерства), яка надана у висновку, або змісту документів, з яких складається пропозиція, та/або нормам законодавства;

наявності суттєвих негативних фіскальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, що не компенсуються позитивним фінансово-економічним результатом реалізації державно-приватного партнерства;

відсутності механізмів реалізації запропонованої проектом форми державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства;

існування інших альтернативних варіантів реалізації запропонованого проекту, які є більш ефективними, ніж державно-приватне партнерство.

3. Інші центральні органи виконавчої влади в разі надходження до них запиту Мінекономрозвитку щодо роз’яснення окремих питань, що містяться в пропозиції та висновку, протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції розглядають їх і надсилають Мінекономрозвитку відповідні пропозиції та роз’яснення.

4. Організатори наукової та науково-технічної експертизи в разі надходження до них запиту Мінекономрозвитку щодо роз’яснення окремих питань, що містяться в пропозиції та висновку за результатами здійснення державно-приватного партнерства, протягом п’яти календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції повідомляють Мінекономрозвитку про можливість, строки та умови надання роз’яснень з урахуванням передбачених законодавством строків здійснення аналізу ефективності державно-приватного партнерства.

5. Мінекономрозвитку може запитувати в уповноваженого органу додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції в особи, яка подала пропозицію, або ініціатора підготовки пропозиції.

6. Мінекономрозвитку протягом 45 календарних днів з дати надходження пропозиції та висновку проводить перевірку та погоджує або не погоджує їх з урахуванням позиції Мінфіну, пропозицій і роз’яснень інших органів, яким було надіслано висновок і пропозицію, та інформує про це уповноважений орган.

За результатами розгляду висновку та пропозиції Мінекономрозвитку може додатково надати уповноваженому органу пропозиції та рекомендації щодо заходів, які мають бути здійснені ним або іншими органами державної влади та/або місцевого самоврядування (щодо визначення форми та обсягу державної підтримки державно-приватного партнерства; уточнення та деталізації інших питань, які є важливими для реалізації проекту, ураховуючи запобігання ризикам, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства), до моменту оголошення конкурсу на здійснення державно-приватного партнерства.

7. Мінекономрозвитку не погоджує висновок у разі:

невідповідності висновку вимогам розділу ІІІ цієї Методики;

невідповідності інформації, зазначеної у висновку, змісту документів, з яких складається пропозиція;

якщо за результатами проведення аналізу ефективності державно-приватного партнерства виявлено негативні соціально-економічні або екологічні результати, до яких може призвести його реалізація;

якщо за результатами проведення аналізу ефективності державно-приватного партнерства виявлено ризики державного партнера, які під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера можуть призвести до негативних фіскальних наслідків;

неможливості забезпечення окупності інвестицій приватного партнера протягом строку дії договору, який буде укладено в рамках державно-приватного партнерства (якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим);

порушення в запропонованій формі здійснення державно-приватного партнерства прав і обов'язків державного або приватного партнера, передбачених законодавством;

якщо реалізація проекту із залученням приватного партнера виявляється менш ефективною порівняно з його реалізацією без такого залучення;

невідповідності інформації, зазначеної у висновку, нормам законодавства.

У разі непогодження висновку Мінекономрозвитку повідомлення про відмову в його погодженні має містити обґрунтування причин відмови, зокрема чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, урахування яких потребує істотного доопрацювання пропозиції, або обґрунтування неможливості реалізації державно-приватного партнерства.

Мінекономрозвитку оприлюднює висновок щодо об'єктів державної власності на власному офіційному веб-сайті.

Погоджений Мінекономрозвитку висновок щодо об'єктів державної власності, а також щодо об’єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі якщо відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки проекту державно-приватного партнерства шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), є підставою для прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства згідно зі статтею 13 Закону.

Директор департаменту
залучення інвестицій


А.В. Демчук

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...