Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод
Мінекоресурсів України; Інші, Перелік, Форма типового документа від 24.12.2001485
Документ v0485556-01, втратив чинність, поточна редакція — Скасування від 21.05.2017, підстава 166-2017-р
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

       МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів
України
24.12.2001 N 485
{ Документ скасовано на підставі Розпорядження КМ
N 166-р ( 166-2017-р ) від 10.03.2017 }
ЄДИНЕ МІЖВІДОМЧЕ КЕРІВНИЦТВО
по організації та здійсненню державного
моніторингу вод

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Галузь використання
1.1.1 Цей нормативний документ по організації та здійсненню
державного моніторингу вод розроблено відповідно до пункту 11
Положення про державну систему моніторингу довкілля, що
затверджено постановою Кабінету Міністрів України вод
30 березня 1998 р. N 391 ( 391-98-п ) [8], та пункту 20 Порядку
здійснення державного моніторингу вод, що затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 ( 815-96-п )
[6]. 1.1.2 Це Керівництво встановлює єдині технічні вимоги до
організації та здійснення спостережень за станом поверхневих і
морських вод (розділ 2, підрозділ 4.2), прибережних зон водосховищ
(підрозділ 2.5), підземних вод (розділ 3, підрозділ 4.1) та джерел
забруднення вод (розділ 5, підрозділ 4.3) за гідрологічними
показниками оцінки кількості вод (підрозділ 2.1); за
фізико-хімічними і біологічними (розділи 2-5), токсикологічними
(пункти 2.3.9, 3.5.7, 5.7, 8.5.4), бактеріологічними,
вірусологічними (пункти 1.4.1, 3.2.5, 5.3), радіологічними
(розділ 6) показниками якості вод, а також технічні вимоги до
обробки і надання інформації (розділ 7) щодо фонового і загального
моніторингу. Питання організації та здійснення кризового
моніторингу наведено у розділі 8 та підрозділі 6.5. 1.1.3 Виконання технічних вимог цього Керівництва є
обов'язковим для всіх оперативно-виробничих організацій суб'єктів
державного моніторингу вод та водокористувачів, які здійснюють
спостереження за кількісними та якісними показниками вод
(поверхневих, підземних та морських) стосовно своєчасного
забезпечення поточною моніторинговою інформацією на всіх рівнях
діяльності (локальному, регіональному і національному) незалежно
від відомчої належності та форми власності відповідно до чинного
законодавства.
1.2 Нормативні посилання
У цьому документі є посилання на такі нормативні документи:
1. Водний кодекс України від ( 213/95-ВР )
6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України, 1995, N 24.
Ст. 189.
2. Закон України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) від 24.02.94 //
Відомості Верховної Ради України, 1994, N 27. Ст. 218.
3. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
( 113/98-ВР ) від 11.02.98 // Офіційний вісник України, 1998, N 9.
Ст. 317.
4. Закон України "Про захист населення і територій від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
( 1809-14 ) від 08.06.2000 // Офіційний вісник України, 2000,
N 28. Ст. 1155.
5. Кодекс України про надра ( 132/94-ВР ) від
27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України, 1994, N 36.
Ст. 340.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р.
N 815 ( 815-96-п ) "Про затвердження Порядку здійснення державного
моніторингу вод" // Зібрання постанов Уряду України. 1996. N 15.
Ст. 403.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від
11 вересня 1996 р. N 1100 ( 1100-96-п ) "Про Порядок розроблення і
затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих
речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких
нормується" // Зібрання постанов Уряду України. 1996. N 17.
Ст. 490.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від
30 березня 1998 р. N 391 ( 391-98-п ) "Про затвердження Положення
про державну систему моніторингу довкілля" // Офіційний вісник
України. 1998. N 13. Ст. 495, зі змінами, внесеними постановою
Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. N 528
( 528-2001-п ).
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р.
N 1198 ( 1198-98-п ) "Про єдину державну систему запобігання і
реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного
характеру" // Офіційний вісник України. 1998. N 31. Ст. 1175.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від
2 листопада 1998 р. N 1724 ( 1724-98-п ) "Про інформаційні послуги
у сфері гідрометеорології" // Офіційний вісник України. 1998.
N 44. Ст. 1626.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від
25 березня 1999 р. N 465 ( 465-99-п ) "Про затвердження Правил
охорони поверхневих вод від забруднення зворотними
водами" // Офіційний вісник України. 1999. N 13. Ст. 518.
12. ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення.
13. ДСТУ 2730-94. Система стандартів у галузі охорони
навколишнього природного середовища та раціонального використання
ресурсів. Якість природної води для зрошення. Агрономічні
критерії.
14. ДСТУ 3041-95. Гідросфера. Використання і охорона води.
Терміни та визначення.
15. ДСТУ 3831-98. Охорона навколишнього природного
середовища. Автоматизовані системи контролю якості природних вод.
Типи та основні вимоги.
16. ДСТУ 3832-98. Охорона навколишнього природного
середовища. Автоматизовані системи контролю стічних вод. Типи та
основні вимоги.
17. ГОСТ 8.010-90 ГСП. Методики выполнения измерений.
18. ГОСТ 8.207-76. Прямые измерения с многократными
наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные
положения.
19. ГОСТ 12.1.048-85. Контроль радиационный при захоронении
радиационных отходов. Номенклатура контролируемых параметров.
20. ГОСТ 17.1.1.02-77. Охрана природы. Гидросфера.
Классификация водных объектов.
21. ГОСТ 17.1.3.07-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила
контроля качества воды водоемов и водотоков.
22. ГОСТ 17.1.3.08-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила
контроля качества морских вод.
23. ГОСТ 17.1.5.01-80. Охрана природы. Гидросфера. Общие
требования к отбору проб донных отложений водных объектов для
анализа на загрязненность.
24. ГОСТ 17.1.5.04-81. Охрана природы. Гидросфера. Приборы и
устройства для отбора, первичной обработки и хранения проб
природных вод. Общие технические условия.
25. ГОСТ 17.1.5.05-85. Охрана природы. Гидросфера. Общие
требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и
атмосферных осадков.
26. ГОСТ 2761-84. Источники централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические
требования и правила выбора.
27. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством.
28. ГОСТ 27384-87. Вода. Нормы погрешности измерений
показателей состава и свойств.
29. ОСТ 95 10437-91. Охрана природы. Гидросфера. Общие
требования к отбору проб сточных вод для определения содержания
радионуклидов и металлических примесей.
30. ВБН 33.-5.5.-01-97. Організація і ведення
екологомеліоративного моніторингу. Ч. 1. Зрошувані
землі / Держводгосп. Київ, 1997.
31. ВНД 33-5.5-02-97. Якість природної води для зрошення.
Екологічні критерії / Держводгосп. Київ, 1998.
32. ВНД 33-3.3-01-98. Переробка міських стічних вод та
використання їх для зрошення кормових і технічних
культур / Держводгосп. Київ, 1998.
33. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні / Затв. МНС
України 24.12.98. Київ, 1998. 178 с.
34. КНД 211.0.0.050-96. Зовнішній контроль якості вимірювань
складу та властивостей проб об'єктів довкілля. Основні положення.
35. КНД 211.0.0.061-97. Метрологічне забезпечення. Оцінка
стану вимірювань в галузі охорони навколишнього природного
середовища та раціонального використання природних ресурсів.
36. КНД 211.0.0.064-98. Метрологічне забезпечення.
Організація проведення міжлабораторної програми контролю якості
вимірювань.
37. КНД 211.1.0.009-94. Гідросфера. Відбір проб для
визначення складу і властивостей стічних і технологічних вод.
Основні положення.
38. КНД 211.1.2.008-94. Гідросфера. Правила контролю складу і
властивостей стічних та технологічних вод.
39. КНД 211.1.4.044-95. Внутрішньолабораторний контроль
похибок визначень.
40. КНД 211.1.4.047-95. Біотестування морської води та
стічної, яка відводиться в море. Методика.
41. КНД 211.1.4.054-97. Методика визначення гострої
токсичності води на ракоподібних Daphnia magna Straus.
42. КНД 211.1.4.055-97. Методика визначення гострої летальної
токсичності води на ракоподібних Ceriodaphnia affmis Lilljeborg.
43. КНД 211.1.4.056-97. Методика визначення хронічної
токсичності води на ракоподібних Ceriodaphnia affmis Lilljeborg.
44. КНД 211.1.4.057-97. Методика визначення гострої летальної
токсичності води на рибах Poecillia reticulata Peters.
45. КНД 211.1.4.058-97. Методика визначення гострої
токсичності води на водоростях Scenedesmus quadricauda (Turp)
Breb.
46. КНД 211.1.4.060-97. Методика визначення токсичності води
на бактеріях Photobacterium phosphoreum (Cohn) Ford.
47. МИ 1317-86. Результаты и характеристики погрешности
измерений. Формы представления. Способы использования при
испытаниях образцов продукции и контроля их параметров
/ ВНИИМС. М, 1986.
48. МУ N 40. Методические указания по организации системы
наблюдений и контроля за загрязнением морей и устьев рек. М.:
Гидрометеоиздат, 1978.
49. МУ N 46. Методические указания по химическому анализу
распресненных вод, морских устьевых областей рек и
эпиконтинентальных морей. М.: Гидрометеоиздат, 1984.
50. МУ Гидрохимические методы. Нормы точности при анализе
подземных вод и классификация методов анализа по точности
результатов / ВИМС Мингео СССР. М., 1987. 11 с.
51. РД 50-555-89. Определение результатов косвенных измерений
и оценивание их погрешности / Госстандарт. М., 1989.
52. РД 52.24.66-86. Система контроля точности результатов
измерений показателей загрязненности окружающей среды.
53. СП Т.5.3.4.4-97. Методика визначення токсичності донних
відкладів на комахах Chyronomus dorsalis Meigen. Затв. УкрНДІЕП
Мінекобезпеки України від 26.05.97.
54. Державні санітарні правила і норми. Вода питна.
Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання. Затв. наказом МОЗ від
23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстровано Мін'юстом 15.04.97 р.
N 136/1940. Юридичний вісник України. 1997. N 16. С. 13-19 (далі -
ДержСаНПіН).
55. Державні гігієнічні нормативи. Допустимі рівні вмісту
радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді
( v0255282-97 ) (далі - ДР-97).
56. Методика визначення генотоксичності об'єктів довкілля за
частотою виникнення домінантних летальних мутацій у мух Drosophila
melanogaster Mg. Затв. наказом Мінекобезпеки України від 12.08.99
N 189.
57. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за
відповідними категоріями. Затв. наказом Мінекобезпеки від 31.03.98
N 44. Київ, 1998. 28 с.
58. Методические указания по принципам организации системы
наблюдений и контроля за качеством воды водоемов и водотоков
Госкомгидромета в рамках ОГСНК. Л.: Гидрометеоиздат, 1984 (далі -
Методичні вказівки).
59. Наставления гидрометеорологическим станциям и постам. Л.:
Гидрометеоиздат, 1978, вып. 2-9 (далі - Настанови).
60. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. Державні
гігієнічні нормативи ( v0208282-97 ), Київ, 1997.
61. Перелік екологічно небезпечних об'єктів України. Затв.
Мінекобезпеки України 25.02.94 р. Київ: Мінекоресурсів, 1994.
36 с.
62. Перечень предельно допустимых концентраций и
ориентировочно безопасных уровней воздействия вредных веществ для
воды рыбохозяйственных водоемов. Утв. Главрыбводом Минрыбхоза СССР
09.08.90 г. N 12-04-11. М., Минрыбхоз СССР, 1990 (далі - ГДК
РГ-90).
63. ПМУ 18-2000. Правила акредитації на право проведення
метрологічних робіт. Затв. наказом Держстандарту України
04.12.2000 р. N 687 ( z0211-01 ), зареєстровано в Мін'юсті України
12.03.2001 р. за N 211/5402.
64. Правила технічної експлуатації систем водопостачання та
каналізації населених пунктів України. Затв. наказом
Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30 ( z0231-95 ),
зареєстровано в Мін'юсті 21.07.95 р. за N 231/767.
65. Рекомендации по применению обобщенного показателя для
оценки уровня загрязненности природных вод - коэффициента
загрязненности (КЗ). Утв. Минводхозом СССР N 13-3-05/532 от
28.05.82. Харьков: ВНИИВО, 1982. 10 с. (далі - Рекомендації).
66. Руководство по гидрологическим прогнозам. Утв.
Госкомгидрометом. Л.: Гидрометеоиздат, 1989, вып. 1-3.
67. Руководство по методам гидробиологического анализа вод и
донных отложений. Л.: Гидрометеоиздат, 1983. 239 с.
68. СанПиН N 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны
поверхностных вод от загрязнения ( v4630400-88 ) (далі - СанПіН
N 4630).
69. СанПиН N 4631-88. Санитарные правила и нормы охраны
прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования
населения ( v4631400-88 ) (далі - СанПіН N 4631).
70. СТ СЭВ 4285-84. Воды подземные. Общие требования к отбору
проб.
71. ДСП 6.074.120-01. Основні санітарні правила
протирадіаційного захисту України.
72. Гідрологічні оцінки і прогнози режиму підземних вод
України (за результатами спостережень): Довідково-методичний
посібник / Дніпропетровське відділення УкрДГРЗ. Дніпропетровськ,
2000.
1.3 Визначення і скорочення
1.3.1 У цьому документі, крім термінів, зазначених у законах
[1, 4, 5], ДСТУ 2681 [12] і ДСТУ 3041 [14], подано такі терміни: Вертикаль (пункту спостережень) - умовна прямовисна лінія на
поверхні води (або льоду) до дна у водному об'єкті, на якій
виконують роботи для отримання даних про показники складу і
властивостей води. Візуальні спостереження - спостереження за станом водного
об'єкта шляхом його огляду. Вірогідні (достовірні) дані - результати вимірювання
показників складу і властивостей води, що задовольняють вимогам
ГОСТ 27384 [28] та інших документів, нормуючих похибки вимірювань. Гирлова ділянка річки - частина нижньої течії річки, на якій
виявляється вплив моря і проходить дельтоутворення. Горизонт (пункту спостережень) - місце на вертикалі (по
глибині), на якій проводять комплекс робіт для отримання даних про
показники складу і властивостей води. Екстремально високе забруднення водного об'єкта (ЕВЗ) -
явище, що відповідає критеріям визначення ЕВЗ (див. додаток 2). Забрудненість води - наявність у воді забруднюючих речовин у
концентраціях, що викликають порушення норм якості води. Контроль якості води - перевірка відповідності показників
складу і властивостей води встановленим нормам якості води. Мінімально допустима глибина залягання ґрунтових вод -
мінімальна від земної поверхні глибина залягання рівнів ґрунтових
вод, при якій забезпечуються сприятливі умови для довкілля,
проживання людей та господарської діяльності. Морські води - води морів (внутрішні морські води та
територіальне море, зокрема морська економічна зона України) та
гирлового узмор'я річок, що включають їх замикаючі створи. Надзвичайна екологічна ситуація (НЕС) - надзвичайна ситуація
техногенного, природного, соціально-політичного або воєнного
характеру, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни
в навколишньому природному середовищі внаслідок екстремально
високого забруднення та інших факторів, що обмежують або
виключають можливість використання об'єктів природокористування,
призвели (можуть призвести) до захворювання або загибелі людей. Підтоплена територія - територія земельних угідь або
населеного пункту, в межах якої під впливом природнокліматичних
умов або в результаті господарської діяльності людини відбулося
підняття рівнів ґрунтових вод вище мінімально допустимої глибини
їх залягання, внаслідок чого нанесено збитки довкіллю, населенню
або господарській діяльності. Підтоплення - підвищення рівня ґрунтових вод і зволоження
ґрунтів, що призводить до порушення господарської діяльності та
умов проживання на певній території. Показники якості води - величини, які визначають склад і
властивості води. Програма моніторингу - план одержання, аналізу та подання
інформації ДМВ, який визначає мережі пунктів, показники і режими
спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод,
регламенти передачі, оброблення та використання інформації. Програма спостережень - план здобуття первинної інформації
ДМВ, який визначає показники і режими спостережень по кожному
пункту мережі спостережень для водних об'єктів та джерел
забруднення вод. Режим підземних вод - природно-історичний процес зміни стану
та властивостей підземних вод у часі і у межах визначеного
простору, який протікає під впливом сукупності певних взаємодіючих
природних та штучних факторів, що постійно змінюється. Репрезентативність моніторингу - міра показності даних, що
отримані на діючій мережі спостережень за заданим набором
контрольованих показників у дискретні моменти часу, та їх
відповідності істинним кількісним та якісним характеристикам, що
безперервно змінюються у просторі та часі. Розслідування надзвичайної екологічної ситуації - всебічний
розбір, вивчання обставин, пов'язаних з виникненням та ліквідацією
надзвичайної екологічної ситуації, що склалася, аналізом фактів з
метою виявлення причин та винуватців цієї ситуації, розроблення
заходів по запобіганню можливості виникнення аналогічних ситуацій
у майбутньому. Створ (пункту спостережень) - умовний поперечний перетин
водного об'єкта, у якому проводиться комплекс робіт для отримання
даних про показники складу і властивостей води. Шельф - підводне продовження материка до глибини в середньому
180-200 м, яке обмежується значним перегином материкового схилу. Шкідлива дія вод - явища і процеси, які відбуваються при
прямій або непрямій (побічній) участі вод, які наносять збиток
навколишньому середовищу, населенню і народному господарству. 1.3.2 У документі подано такі скорочення: - БОМС - базова організація метрологічної служби з охорони
вод; - ВЗ - високе забруднення; - ГДК - гранично допустимі концентрації; - ГДС - гранично допустимий скид; - ДМВ - державний моніторинг вод; - ЕВЗ - екстремально високе забруднення; - НЕС - надзвичайна екологічна ситуація; - Держекоінспекція - Державна екологічна інспекція
Мінекоресурсів України; - Держуправління Мінекоресурсів - державні управління
екоресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, державні
інспекції охорони Чорного і Азовського морів, Рескомприроди
Автономної Республіки Крим.
1.4 Розподіл функцій між суб'єктами
державного моніторингу вод
1.4.1 Державний моніторинг вод здійснюють: Мінекоресурсів, в тому числі: Держекоінспекція та Держуправління Мінекоресурсів: - джерел скидів стічних вод (вміст забруднюючих речовин, у
тому числі радіонуклідів); - поверхневих вод (вміст забруднюючих речовин, у тому числі
радіонуклідів); - водних об'єктів у межах природоохоронних територій (фонова
кількість забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів); - наземних і морських екосистем (фонова кількість
забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів). Організації гідрометеорологічної служби: - річкових, озерних, морських вод (гідрохімічні та
гідробіологічні визначення, вміст забруднюючих речовин, у тому
числі радіонуклідів) на базовій мережі спостережень; - стихійних та небезпечних гідрометеорологічних явищ:
повеней, паводків тощо (у районах спостережних станцій). Геологічні територіальні організації: - підземних вод (гідрогеологічні і гідрохімічні визначення
складу і властивостей, в т.ч. залишкова кількість пестицидів та
агрохімікатів, оцінка ресурсів). МНС (на територіях, підпорядкованих Адміністрації зони
відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, а також в
інших зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС, а також в місцях виникнення надзвичайних
ситуацій з загрозою виникнення радіаційного забруднення вод): - поверхневих і підземних вод (вміст забруднюючих речовин, у
тому числі радіонуклідів); - водних екосистем (біоіндикаторні визначення); - джерел скидів стічних вод (вміст забруднюючих речовин,
обсяги скидів). МОЗ (в місцях проживання і відпочинку населення, у тому числі
на природних територіях курортів): - поверхневих вод суші і питної води (хімічні,
бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); - морських вод (хімічні, бактеріологічні, радіологічні,
вірусологічні визначення); - підземних вод, що використовуються для господарсько-питного
водопостачання та бальнеологічного лікування (хімічні,
бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); - мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, ропи
лиманів та озер. Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ відповідно до
Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення" ( 4004-12 ) [2] здійснює моніторинг
поверхневих та підземних вод у пунктах централізованого,
децентралізованого господарсько-питного водопостачання та
культурно-побутового водокористування (для купання, спорту і
відпочинку населення, а також водойми в межах населених пунктів)
вибірковими перевірками. Мінагрополітики: - поверхневих вод сільськогосподарського призначення
(токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість
пестицидів, агрохімікатів і важких металів). Держводгосп: - річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у
межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем
міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання (вміст
забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів); - водойм у зонах впливу атомних електростанцій (вміст
радіонуклідів); - поверхневих вод у прикордонних зонах і місцях їх
інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст
забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів); - глибина залягання та мінералізація ґрунтових вод; - підтоплення сільських населених пунктів, прибережних зон
водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій). Держбуд: - питної води централізованих систем водопостачання (вміст
забруднюючих речовин, обсяги споживання); - стічних вод міської каналізаційної мережі та після очисних
споруд (вміст забруднюючих речовин, обсяги надходження); - процесів підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне
підняття рівня ґрунтових вод).
1.5 Основні положення
1.5.1 Основною метою Керівництва є методичне забезпечення
єдності, репрезентативності, необхідної точності отриманих даних
незалежно від відомчого підпорядкування, правового статусу та
форми власності суб'єктів, які здійснюють державний моніторинг вод
(далі - ДМВ). 1.5.2 Для досягнення основної мети за етапами здійснення ДМВ
необхідно забезпечити: - за етапом "вибір пунктів і створів спостережень" -
репрезентативність заміни реального водного об'єкта набором
дискретних місць спостережень, тобто наближеність оцінок, що
здійснюються при спостереженнях у пунктах і створах, до істинних
оцінок стану водного об'єкта в цілому; - за етапом "вибір вертикалей та горизонтів" -
репрезентативність заміни площі створу набором дискретних точок
відбору проб, тобто наближеність оцінок якості води по відібраних
пробах до істинних оцінок якості води в створі в цілому; - за етапом "вибір контрольованих показників" -
репрезентативність комплексного поняття "якість води" (як її
придатність до будь-яких цілей) набором оцінок за окремими
величинами, що характеризують склад і властивості води; - за етапом "вибір режиму спостережень" - репрезентативність
заміни процесу змін стану водного об'єкта, безперервного у часі,
набором оцінок в окремі дискретні моменти часу; - за етапом "відбір проб" - відповідність складу і
властивостей води в пробі складу і властивостям води у точці
відбору; - за етапом "консервування, транспортування і зберігання
проб" - відповідність складу і властивостей води в пробі на момент
її аналізу складу і властивостям води на момент відбору; - за етапом "аналіз проб води" - відповідність результатів
вимірювання істинним значенням показників складу і властивостей
води в пробі; - за етапом "первинна обробка та реєстрація результатів
аналізу" - відповідність зареєстрованих даних результатам аналізу
проб води; - за етапами "розробка оцінок стану водних об'єктів і джерел
забруднення (зокрема, контроль якості води)", "прогнозування зміни
їх стану", "розробка рекомендацій для прийняття рішень" -
відповідність достовірності цих оцінок, прогнозів та рекомендацій
точності первинних вимірювань. 1.5.3 Переліки ГДК, які повинні використовувати суб'єкти ДМВ
при контролі якості води, наведені у таких нормативних документах:
ГДК РГ-90 [62] (рибогосподарське водокористування), СанПіН N 4630
( v4630400-88 ) [68] (охорона поверхневих вод від забруднення),
СанПіН N 4631 ( v4631400-88 ) [69] (охорона морських вод від
забруднення), ГОСТ 2874 [27] та ДСанПіН N 383 ( z0136-97 ) (вода
питна) [54], НРБУ-97 ( v0208282-97 ) [60] та ДР-97 ( v0255282-97 )
[55] (контроль радіонуклідів). 1.5.4 Визначення кількісних показників якості води (склад,
властивості тощо) у пробах природних та стічних вод здійснюють за
атестованими методиками. Атестація методик здійснюється згідно з
Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
( 113/98-ВР ) [3] та ГОСТ 8.010 [17]. 1.5.5 Для ДМВ встановлюється така форма подання результатів
вимірювань: А; Е від Е до Е ; Р,
н в де А - результат вимірювання в одиницях вимірюваної величини; Е, Е , Е - похибка вимірювання між нижньою і верхньою
н в межами, в тих самих одиницях;
Р - встановлена ймовірність, з якою похибка вимірювання
знаходиться в цих межах. 1.5.6 3 метою забезпечення єдності вимірювань у ДМВ
встановлюється ймовірність похибок вимірювань для усіх засобів
вимірювання, яка дорівнює 0,95 для хімічних і фізичних показників
та 0,90 для біологічних показників. 1.5.7 Точність вимірювання показників складу і властивостей
поверхневих вод повинна відповідати ГОСТ 27384 [28]. При здійсненні моніторингу підземних вод для показників, що
не ввійшли до ГОСТ 27384 [28], норми похибок вимірювань
встановлюють відповідно до МУ [50]. Для показників, що не ввійшли до ГОСТ 27384 [28] та до МУ
[50], норми похибок встановлює базова організація метрологічної
служби з охорони вод Мінекоресурсів. 1.5.8 Вирішення науково-методичних питань, що пов'язані з
практичним використанням цього Керівництва, здійснюють базові
наукові установи суб'єктів ДМВ. Метрологічне забезпечення
використання Керівництва здійснюють базові метрологічні установи
суб'єктів ДМВ. Наукова діяльність базових установ суб'єктів ДМВ та інших
організацій при здійсненні ДМВ з питань міжвідомчого характеру
координується базовою науковою установою Мінекоресурсів. Переліки базових наукових установ та базових метрологічних
установ з питань державного моніторингу вод наведено у додатку 1.
1.6 Вимоги до лабораторій по забезпеченню
необхідної точності та єдності вимірювань
складу та властивостей вод
Повнота та належна якість вимірювань складу та властивостей
води забезпечується комплексом заходів під час підготовки та
проведення спостережень, обробки отриманих даних та їх подання. 1.6.1 Вимірювання складу та властивостей води проводиться у
лабораторіях, акредитованих згідно з Правилами акредитації на
право проведення метрологічних робіт ( z0211-01 ) [63].
Обов'язковим є проведення внутрішньолабораторного контролю
ефективності якості вимірювань, що виконується згідно з КНД
211.1.4.044-95 [39]. 1.6.2 Ефективність функціонування системи
внутрішньолабораторного контролю оцінюється зовнішнім контролем. Зовнішній контроль проводиться відповідно до КНД
211.0.0.050-96 [34] та/або РД 52.24.66-86 [52] за узгодженням
сторін. Зовнішній контроль проводиться у підготовчий період та під
час здійснення моніторингу. Проведення зовнішнього контролю оформлюється відповідним
актом. 1.6.3 Організацію та проведення міжлабораторного контролю
якості вимірювань (інтеркалібровка) покладено на БОМС з охорони
вод Мінекоресурсів. Проби води для інтеркалібровки або шифровані
зразки з відомим складом готуються згідно з КНД 211.0.0.064-98
[36]. Контроль якості вимірювань здійснює БОМС з охорони вод
Мінекоресурсів. При наявності суттєвих розбіжностей він спільно з
іншими учасниками інтеркалібровки виявляє причини розбіжностей та
здійснює заходи щодо їх усунення. 1.6.4 Під час планування моніторингу кожний суб'єкт ДМВ надає
у БОМС з охорони вод Мінекоресурсів перелік методик, згідно з
якими будуть проводитись визначення складу, властивостей та
забруднюючих речовин у пунктах контролю якості води в межах
України. Для пунктів контролю транскордонного перенесення перелік
надається окремо. 1.6.5 Під час здійснення ДМВ базова метрологічна установа
Мінекоресурсів організує разом з базовими метрологічними
установами суб'єктів ДМВ і періодично проводить зовнішній контроль
якості вимірювань у лабораторіях, які виконують аналітичні роботи. 1.6.6 Обробка, обчислення, порівняння і надання результатів
аналізів повинно задовольняти вимогам ГОСТ 8.207 [18], МИ 1317
[47], РД 50-555 [51]. Контроль точності результатів вимірювань показників хімічного
складу поверхневих вод проводять згідно з РД 52.24.66 [52]. При виконанні аналізів за стандартизованими або атестованими
методиками результат подають із похибкою, значення якої наведено в
методиці.
2 ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ СУШІ ТА МОРСЬКІ ВОДИ
Цей розділ встановлює технічні вимоги щодо організації і
здійснення фонового та загального моніторингу поверхневих та
морських вод, який здійснюють Мінекоресурсів (організації
гідрометеорологічної служби, Держекоінспекція та Держуправління),
Держводгосп, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ та
Мінагрополітики відповідно до розподілу функцій, що наведені у
пункті 1.4.1 цього Керівництва.
2.1 Організація та здійснення
гідрологічних спостережень
2.1.1 Вибір та розміщення пунктів спостережень за
гідрологічними показниками (витратами та рівнями води) повинні
відповідати вимогам Настанов (вип. 6, ч. I, II) [59]. 2.1.2 Організація, методи, програма та порядок здійснення
гідрологічних спостережень за витратами та рівнями води
визначаються Настановами (вип. 2-9) [59], а саме: - для гідрологічних спостережень на річках - вип. 2, ч. II,
вип. 6, ч. I, II [59]; - для спостережень на озерах і водосховищах - вип. 7, ч. I,
II [59]; - для спостережень на болотах - вип. 8 [59]; - для морських гідрометеорологічних спостережень - вип. 9,
ч. I, II, III [59].
2.2 Організація спостережень за фізичними,
хімічними і біологічними показниками
2.2.1 Організація спостережень за якістю вод (розміщення
пунктів спостережень, визначення розташування створів у пункті,
вертикалей у створі спостережень та горизонтів відбору проб по
вертикалі, а також формування програм спостережень) регулюється
згідно з ГОСТ 17.1.3.07 [21] і Методичними вказівками [58] для
поверхневих вод та ГОСТ 17.1.3.08 [22] і МУ N 40 [48] для морських
вод. Мережі і програми спостережень розробляються суб'єктами ДМВ і
коригуються (при потребі) Міжвідомчою комісією з питань
моніторингу довкілля. 2.2.2 Розміщення пунктів спостережень здійснюється за науково
обґрунтованими принципами відображення тих характеристик кількості
і якості води у водному об'єкті в цілому, що потрібні суб'єктам
ДМВ для виконання завдань, які покладено на них згідно з діючим
законодавством. 2.2.3 Пункти спостережень фонового моніторингу розташовують
на верхових озерах або на непорушених ділянках верхів'їв річок, де
вода має хімічний склад, зумовлений тільки природними чинниками.
Такі пункти також мають бути в місцях, де відсутні безпосередні
точкові або дифузні джерела забруднення та безпосередня діяльність
людини. Пункти фонових спостережень повинні розташовуватися не
менше ніж за 100 км від основних джерел забруднення атмосферного
повітря (тобто міст, промислових підприємств та ін.). Вони повинні
використовуватися для виявлення природного стану водних об'єктів;
для створення основи порівняння із пунктами спостережень, де
спостерігається значний вплив людини; для визначення (шляхом
аналізу тенденцій) впливу переносу на велику відстань забруднюючих
речовин і впливу кліматичних змін. 2.2.4 Для кожного пункту спостережень складається документ,
якій визначає технічні характеристики пункту, тобто найменування,
коди, номери водного об'єкта, створу, вертикалей та горизонтів,
картосхеми водного об'єкта та ділянки розташування пункту, мета та
програма спостережень, додаткова інформація щодо гідрологічних
характеристик ділянки водного об'єкта та джерел її забруднення
(паспорт пункту спостережень). Зразок форми паспорта пункту
спостережень наведено у Методичних вказівках [58]. 2.2.5 Суб'єкти ДМВ складають та ведуть каталог паспортів
пунктів спостережень за забрудненням поверхневих і морських вод. 2.2.6 Зміни в мережі спостережень за забрудненням поверхневих
і морських вод (відкриття і закриття пунктів, створів, вертикалей
і горизонтів, зміна розташування пунктів, створів, вертикалей і
горизонтів) здійснюють міністерства і інші центральні органи
виконавчої влади - суб'єкти ДМВ. 2.2.7 Після затвердження змін в мережі спостережень пункт, що
відкривається, вноситься до списку мережі пунктів спостережень
ДМВ, йому надають номер і заповнюють паспорт пункту. При змінах у
діючих пунктах вносяться уточнення до списку мережі пунктів
спостережень і в паспорти цих пунктів. 2.2.8 Програми спостережень формуються суб'єктами ДМВ
виходячи з інформаційних потреб виконання завдань у галузі
використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів,
запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків.
2.3 Здійснення спостережень за фізичними,
хімічними і біологічними показниками
2.3.1 Аналізу підлягає вода водних об'єктів, завислі частки,
що в ній утримуються, та донні відклади. 2.3.2 Відбір проб проводять відповідно до нормативних
документів: ГОСТ 17.1.5.01 [23] - для відбору проб донних
відкладів та ГОСТ 17.1.5.05 [25] - для відбору проб поверхневих і
морських вод, СТ СЭВ 4285 [70] - для відбору проб підземних вод.
Прилади і обладнання для відбору, первинної обробки та зберігання
проб води повинні відповідати ГОСТ 17.1.5.04 [24]. При відборі проб води для визначення завислих речовин слід
користуватися рекомендаціями, вказаними у атестованій методиці
аналізу завислих речовин. 2.3.3 Методи консервування і зберігання проб наведені у
додатку 3. Відбір, консервування та зберігання проб води
відібраних у прикордонних зонах та в місцях для здійснення ДМВ
спільно з іншими суб'єктами моніторингу проводяться за
нормативними документами, узгодженими відповідними державами та
суб'єктами. 2.3.4 При візуальних спостереженнях відмічають явища,
незвичайні для даного району водного об'єкта (наявність плаваючих
домішок, плівок, масляних плям, включень і інших домішок;
розвиток, юрмища і відмирання водоростей; загибель риби і тварин;
масовий викид молюсків (мідій) на берег; поява підвищеної
мутності, незвичайного кольору, піни та ін.). 2.3.5 Проведення аналізів здійснюється за атестованими
методиками. 2.3.6 Хімічний аналіз розпріснених вод, морських гирлових
ділянок річок і морської води проводиться відповідно до МУ N 46
[49]. 2.3.7 Визначення біологічних показників виконують за
методиками аналізу, викладеними у документі [67]. 2.3.8 Токсикологічному аналізу підлягають проби води та
донних відкладів. Визначення токсичності поверхневих вод та водних
витяжок з донних відкладів виконується за методикою біотестування
на ракоподібних [43], рибах [44], водоростях [45]; токсичність
донних відкладів визначається за методикою біотестування на
комахах [53]; генотоксичность поверхневих вод та водних витяжок з
донних відкладів визначається за методикою біотестування на мухах
дрозофілах [56]; визначення токсичності морських вод виконується
за методикою біотестування на ракоподібних та водоростях [40]. 2.3.9 На ділянках водних об'єктів, де епізодично
спостерігаються випадки ВЗ і ЕВЗ (критерії ВЗ і ЕВЗ наведені у
додатку 2), а також у прикордонних створах доцільно створювати
автоматизовані системи контролю якості природних вод згідно з
ДСТУ 3831 [15].
2.4 Організація моніторингу прибережних
зон водосховищ
Моніторинг прибережних зон водосховищ (переформування берегів
і підтоплення територій) включає в себе спостереження за
переформуванням берегів - відступ берега, екологічний стан
прибережних територій та за гідрогеологічним станом на прибережних
територіях. Цей моніторинг включає в себе також оцінку якості
ґрунтових вод. Результати моніторингових спостережень
використовуються для попередження про загрозу і запобігання
виникненню аварійних ситуацій на захисних гідротехнічних спорудах
(замулення дренажних і підвідних каналів, руйнування
берегозахисних споруд тощо), а також для розробки і реалізації
заходів щодо захисту населення і господарських об'єктів від
шкідливої дії вод. Проби води відбираються із свердловин та відкритих водойм. Частота спостережень (замірів рівнів ґрунтових вод (РГВ) по
свердловинах і рівнів води у відкритих водотоках) здійснюється
1 раз в декаду по масивах водосховищ. На незахищених ділянках
прибережних зон заміри здійснюють 1 раз на місяць. Комплекс інструментальних вимірювань виконується на створах
інженерно-геологічної мережі, свердловинах і водпостах
гідрогеологічної мережі та на створах підвідних каналів насосних
станцій по перекиданню річкових та дренажних вод з масивів у
водосховища. Інженерно-геологічні спостереження здійснюються на берегах
водосховищ, а також на ділянках прибережних захисних смуг і
водоохоронних зон. При цьому здійснюються такі види робіт: рекогносцирувальні
обстеження берегів водосховищ щодо визначення інтенсивності їх
руйнування під впливом хвиль, течій та льодових утворень, оцінка
небезпеки руйнування берегів для господарської діяльності, аналіз
санітарного стану берегів, прибережних зон та стану берегозахисних
споруд.
3 ПІДЗЕМНІ ВОДИ
Цей розділ визначає технічні вимоги щодо проведення
моніторингу підземних вод, який здійснюють геологічні
територіальні організації Мінекоресурсів (на державній мережі
пунктів спостережень) та водокористувачі, які здійснюють контроль
і надають звіти згідно з Водним кодексом ( 213/95-ВР ) (стаття 44,
п. 7). Узагальнення даних моніторингу підземних вод здійснюють
геологічні територіальні організації Мінекоресурсів.
3.1 Організація спостережень
фонового моніторингу
3.1.1 Фоновий моніторинг підземних вод здійснюють на
регіональному рівні геологічні територіальні організації
Мінекоресурсів шляхом систематичних спостережень за підземними
водами на спеціальній мережі пунктів (свердловини, колодязі і
джерела) з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування
змін стану водних об'єктів внаслідок промислової та господарської
діяльності. 3.1.2 Періодичність замірів рівня, температури і дебіту
підземних вод проводиться від режиму підземних вод (для замірів
рівнів 1-10 разів на місяць по водопунктах природного і
слабопорушеного режиму). Проби води на хімічний аналіз підземних вод відбираються
залежно від складності гідрогеологічного і гідрохімічного стану і
поставлених завдань 1-12 разів на рік або частіше, залежно від
виробничої необхідності підприємств, що використовують підземні
води. 3.1.3 За даними щомісячного узагальнення і аналізу матеріалів
вивчення режиму підземних вод геологічні територіальні організації
Мінекоресурсів відповідно до Порядку здійснення державного
моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 20 липня 1996 р. N 815 ( 815-96-п ) [6] щорічно
надають інформацію до районних та обласних держадміністрацій про
зміни стану водних об'єктів з конкретними пропозиціями для
прийняття заходів з раціонального використання підземних вод і
охорони геологічного середовища. По території держави складаються щорічні прогнози рівнів
підземних (ґрунтових) вод та гідрогеологічні щорічники з оцінки
стану підземних вод, які надаються зацікавленим органам виконавчої
влади та організаціям.
3.2 Організація спостережень
загального моніторингу
3.2.1 При забрудненні або небезпеці забруднення підземних вод
обсяг і спосіб спостережень за їх режимом або якістю визначається
геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів та МОЗ
залежно від значення і виду їх використання, а також з урахуванням
можливих наслідків їх забруднення. До джерел потенційного забруднення підземних вод належать: - місця акумуляції промислової продукції, відходів
виробництва та побутових відходів; - сільськогосподарські або інші угіддя, на яких
застосовуються мінеральні добрива, пестициди та інші хімічні
речовини, в обсягах, що перевищують гранично допустимі норми; - забруднені ділянки поверхневих водних об'єктів, які живлять
підземні води; - забруднені ділянки водоносного горизонту, природно або
штучно пов'язаного з суміжними водоносними горизонтами; - промислові майданчики підприємств, поля фільтрації, бурові
свердловини та інші гірничі виробки; - полігони захоронення та накопичувачі забруднюючих рідинних
речовин, відходів виробництва і стічних вод та інші. 3.2.2 Для контролю за станом підземних вод і своєчасного
прийняття спеціальних заходів щодо їх охорони на усіх
централізованих водозаборах підземних вод повинна бути обладнана
мережа свердловин для проведення систематичних спостережень за
якістю та рівнем підземних вод як на ділянці водозаборів, так і на
прилеглих територіях, в межах депресійної воронки, з метою
контролю впливу водозабору на довкілля (в т.ч. інші джерела
водопостачання) та своєчасного визначення і прогнозу надходження
до водозабору забруднених або природних некондиційних вод. На водозаборах підземних вод для водопостачання аналіз води
протягом першого року експлуатації проводять не рідше чотирьох
разів (по сезонах року), у подальшому - не менш ніж один раз на
рік. Влаштування, експлуатацію та контроль стану підземних
водозаборів для господарсько-питного водопостачання регламентують
ГОСТ 2761 [26], ГОСТ 2874 [27], Правила Держжитлокомунгоспу
( z0231-95 ) [64]. На спостережні свердловини у місцях розташування групових
водозаборів розповсюджуються ті ж санітарно-гігієнічні вимоги, що
і на експлуатаційні свердловини. 3.2.3 Локальна мережа спостережень споруджується у місцях
поверхневих сховищ промислових, сільськогосподарських та побутових
стоків та відходів (шламонакопичувачі, відстійники,
басейни-випарювачі, золовідвали та ін.), також в районах підземних
сховищ нафти, нафтопродуктів та скраплених газів. Ця мережа повинна охоплювати як ґрунтові води (перший від
поверхні водоносний горизонт), так і напірні підземні води зони
активного водообміну, які є або можуть бути джерелами
централізованого водопостачання (міжпластові води). 3.2.4 Лабораторний контроль якості підземних вод здійснюються
підприємством, що забруднює підземні води. Територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної
служби МОЗ України здійснюється вибірковий контроль показників
хімічного, радіологічного та бактеріологічного забруднення, які
мають вплив на здоров'я населення.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »