Документ 291/98, поточна редакція — Прийняття від 13.04.1998

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Основні напрями реформування
пенсійного забезпечення в Україні

1. Схвалити подані Кабінетом Міністрів України Основні
напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні
(додаються).
2. Кабінету Міністрів України забезпечити: реалізацію Основних напрямів реформування пенсійного
забезпечення в Україні; розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за
різними пенсійними програмами, передбачивши відповідні асигнування
під час внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет
України на 1998 рік" ( 796/97-ВР ) та планування державних
бюджетів на 1999 і 2000 роки.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 1З квітня 1998 року
N 291/98
СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 1З квітня 1998 року N 291/98
ОСНОВНІ НАПРЯМИ
реформування пенсійного забезпечення в Україні

I. Сучасний стан пенсійного забезпечення громадян
Соціально-економічні реформи, що здійснюються в Україні,
викликали радикальні зміни в житті суспільства, які позначилися на
його соціальній структурі. У більшості населення формуються
принципово нові ціннісні орієнтири, змінюються соціальні умови
життя. Стан економіки в умовах перехідного періоду зумовлений рядом
об'єктивних факторів, пов'язаних із зниженням ефективності
господарювання та спадом виробництва, високою інфляцією на початку
економічних реформ, внаслідок чого відбулося істотне зниження
реальної заробітної плати, пенсій, рівня життя значної частини
населення. У таких економічних умовах вживалися заходи, спрямовані на
пом'якшення негативних наслідків спаду рівня життя пенсіонерів і
на часткову компенсацію втрат найменш забезпеченим верствам
населення. Були створені механізми захисту доходів пенсіонерів,
інвалідів, одиноких громадян похилого віку. Разом з тим у пенсійному забезпеченні громадян України ще є
ряд проблем, зокрема: низький рівень пенсійного забезпечення; майже відсутня диференціація розмірів пенсій; наявність значних переваг та пільг у пенсійному забезпеченні
окремих категорій працівників при однаковому рівні відрахувань на
пенсійне забезпечення; несвоєчасна сплата страхового збору (внесків) до Пенсійного
фонду України, що зумовило заборгованість з виплати пенсій. У пенсійному забезпеченні принцип страхування реалізується не
повною мірою і по суті носить адміністративно-розподільний
характер, не забезпечує залежності розміру пенсії від розміру
сплачених зборів (внесків). За рахунок страхових зборів (внесків)
проводяться окремі види виплат, які не пов'язані з трудовим
вкладом, не залежать від участі у фінансуванні пенсійного
забезпечення і сприяють утвердженню утриманських настроїв. Не забезпечується взаємозв'язок між трудовою діяльністю
працівника і розміром його пенсії, а також відсутня
заінтересованість працівника у формуванні пенсійного бюджету. На стан пенсійного забезпечення громадян України негативно
впливають: демографічні процеси (старіння населення, зменшення
працездатного населення), наслідками яких є збільшення чисельності
отримувачів пенсій та зменшення платників страхових внесків; зменшення чисельності зайнятого населення; несприятливе співвідношення тривалості періоду сплати внесків
на пенсійне забезпечення і періоду, протягом якого виплачується
пенсія; зростання різного роду пільгових і прирівняних до них
категорій пенсіонерів.
Внаслідок низького рівня народжуваності в 1997 році на 1000
осіб працездатного віку було майже 400 осіб пенсійного віку. За прогнозними розрахунками до 2026 року ситуація значно
погіршиться: в 2016 році на 1000 осіб працездатного віку
припадатиме 446, а в 2026 році - 561 особа пенсійного віку. Усі ці фактори зумовили необхідність проведення в Україні
глибокого реформування пенсійного забезпечення, що
грунтуватиметься на положеннях Конституції України ( 254к/96-ВР ).
II. Головні цілі та пріоритетні напрями реформування
пенсійного забезпечення в Україні
1. Основні завдання реформування пенсійного
забезпечення в Україні
Основними завданнями реформування пенсійного забезпечення є: реалізація конституційних прав громадян на соціальний захист; запровадження дійової системи пенсійного страхування, що
дасть можливість застрахованим громадянам після виходу на пенсію
мати гарантований рівень доходів, що забезпечував би сталий рівень
життя; впровадження принципу заінтересованості кожної працездатної
особи у власному матеріальному забезпеченні при виході на пенсію; врахування результатів трудової діяльності кожного працівника
при визначенні розміру пенсії шляхом встановлення залежності
розміру пенсії від трудового вкладу та страхового стажу; зменшення демографічного навантаження на фінансову основу
пенсійного забезпечення; запровадження недержавного пенсійного забезпечення; переведення державного пільгового пенсійного забезпечення на
професійно-галузевий рівень. Реалізація основних завдань реформування пенсійного
забезпечення дасть змогу перейти до більш високих стандартів
матеріального забезпечення пенсіонерів.
2. Першочергові заходи щодо підвищення
рівня життя пенсіонерів
Першочерговими заходами, пов'язаними з підвищенням рівня
життя пенсіонерів, є: поетапне забезпечення відповідності розміру мінімальної
трудової пенсії вартісній величині межі малозабезпеченості; здійснення періодичної індексації пенсій з урахуванням
зростання споживчих цін, а в майбутньому - з урахуванням динаміки
середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях
економіки; створення умов для розвитку страхових принципів у пенсійному
забезпеченні; сприяння розвитку недержавних пенсійних фондів з метою
формування професійних, галузевих, приватних пенсійних систем за
рахунок роботодавців і працівників при посиленні державного
захисту і підтримки платників зборів (внесків).
3. Першочергові завдання реформування
пенсійного забезпечення
Невідкладними першочерговими завданнями реформування
пенсійного забезпечення є: 1) забезпечення своєчасності виплати пенсій; з цією метою необхідно: активізувати роботу по мобілізації коштів на виплату пенсій,
в першу чергу за рахунок скорочення і ліквідації заборгованості
підприємств, установ, організацій всіх форм власності, фізичних
осіб з платежів до Пенсійного фонду України; удосконалити законодавство щодо відповідальності за порушення
дисципліни розрахунків з Пенсійним фондом України; провести розмежування джерел фінансування пенсій, призначених
за різними пенсійними програмами; законодавчо визначити зарахування до трудового стажу, що дає
право на пенсію, періодів, за які сплачено обов'язкові збори
(внески) до Пенсійного фонду України; звільнити Пенсійний фонд України від невластивих йому виплат,
передусім від виплат, які відповідно до законодавства повинні
здійснюватися з коштів державного та місцевих бюджетів; забезпечити своєчасність і повноту надходжень до Пенсійного
фонду України коштів на виплату пенсій, що фінансуються з
державного та місцевих бюджетів, інших цільових фондів; 2) введення персоніфікованого обліку зборів (внесків) на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з максимальним
використанням для цього можливостей банківської системи та
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників
податків та інших обов'язкових платежів; 3) законодавче встановлення розмірів пенсій залежно від
тривалості трудового (страхового) стажу та розміру заробітної
плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески; 4) підготовка законопроекту про диференціацію розміру пенсії,
що виплачується із солідарної системи пенсійного забезпечення, у
разі продовження роботи після виходу на пенсію; 5) створення стимулів для продовження працездатного віку з
метою зменшення демографічного навантаження на фінансову основу
пенсійного забезпечення; 6) сприяння легалізації доходів і скороченню неформальної
зайнятості населення; 7) розподіл соціального захисту малозабезпечених верств
населення і пенсійного забезпечення на основі розмежування джерел
фінансування; 8) перегляд законодавства в частині впорядкування надання
пільг окремим категоріям громадян щодо пенсійного забезпечення; 9) запровадження добровільного недержавного пенсійного
страхування як додаткового пенсійного забезпечення; 10) вдосконалення організаційної структури Пенсійного фонду
України і зменшення адміністративних витрат, пов'язаних з виплатою
пенсій, шляхом запровадження більш ефективних та економічних форм
доставки пенсій.
4. Основні напрями реформування
пенсійного забезпечення
Основні напрями реформування пенсійного забезпечення: забезпечення солідарної участі роботодавця і працівника у
формуванні коштів, передбачених на пенсійне забезпечення,
підвищення заінтересованості працівників у зборі та акумулюванні
цих коштів, створення механізмів громадського контролю за їх
використанням; поетапне зняття обмежень на визначений законодавством
максимальний розмір виплачуваних пенсій, встановлення прямої
залежності розміру пенсії від трудового вкладу працівника; створення нормативно-правової бази реформування системи
пенсійного забезпечення; впорядкування пенсійних пільг працівників у зв'язку з умовами
їх праці шляхом поступового перенесення фінансування цих пільг на
роботодавця та створення професійних пенсійних систем. При цьому
держава гарантуватиме збереження набутих пенсійних прав та надання
права дострокового виходу на пенсію працівникам, зайнятим на
роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, що не можуть
бути усунуті при сучасному технічному рівні виробництва та
організації праці.
5. Види пенсійного забезпечення
У процесі реформування пенсійного забезпечення
здійснюватиметься перехід до пенсійного забезпечення на страховій
основі із встановленням, зокрема, таких видів пенсій: трудової - за рахунок пенсійних страхових зборів (внесків), а
для певних категорій працівників - за рахунок державного бюджету; соціальної - за рахунок коштів державного і місцевих
бюджетів; додаткової - за рахунок недержавного пенсійного страхування. Основою пенсійного забезпечення будуть трудові пенсії.
Пенсійне забезпечення в рамках загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування грунтуватиметься в основному на принципі
солідарності з впровадженням часткової капіталізації обов'язкових
страхових зборів (внесків) на персональних накопичувальних
рахунках застрахованих осіб.
6. Фінансова основа реформування
пенсійного забезпечення
Джерелами фінансування пенсійного забезпечення
передбачаються: страхові збори (внески) в рамках загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування - для виплати трудових пенсій; кошти Державного бюджету України - для виплати державних
пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ, державним службовцям, надбавок до
пенсій та їх підвищень окремим категоріям громадян - ветеранам
війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій,
державних дотацій при зарахуванні до трудового стажу періодів
догляду за малолітніми дітьми, періодів проходження строкової
військової служби тощо; кошти місцевих бюджетів - для виплати соціальних пенсій; кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - для
виплати пенсій по інвалідності, на випадок втрати годувальника, за
віком (до досягнення загальновстановленого пенсійного віку),
додаткових пенсій і надбавок до пенсій, які призначаються
відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи; кошти Фонду сприяння зайнятості населення - для виплати
пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про зайнятість
населення" ( 803-12 ) за період до настання пенсійного віку; добровільні збори (внески), а у випадках, передбачених
законодавством, і обов'язкові збори (внески) фізичних та юридичних
осіб до недержавних пенсійних фондів, доходи цих фондів - для
виплати пенсій в межах накопичувальної системи
загальнообов'язкового державного та додаткового недержавного
пенсійного страхування. Збори (внески) на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування сплачуватимуться працівниками і роботодавцями в
частках, визначених Верховною Радою України. Розміри пенсійних
страхових внесків встановлюватимуться Верховною Радою України
щорічно. Установлення відповідальності за несплату обов'язкових
платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
обмеження розміру, доходу (заробітку), з якого справляються
обов'язкові страхові збори (внески) до системи
загальнообов'язкового пенсійного страхування, а також пільги щодо
оподаткування певної частини доходу (заробітку), спрямованої до
накопичувальної системи обов'язкового та додаткового недержавного
пенсійного страхування, запровадження персоніфікованого обліку цих
платежів, залежність розміру пенсії від розмірів сплачених зборів
(внесків) і тривалості періоду їх сплати сприятимуть збільшенню
надходження коштів, легалізації доходів, скороченню неформальної
зайнятості населення.
7. Етапи здійснення реформування
пенсійного забезпечення
Реформування пенсійного забезпечення здійснюватиметься разом
з економічними перетвореннями в державі. З урахуванням прогнозних
показників економічного розвитку намічені заходи в наступний
період здійснюватимуться поетапно. На першому етапі в умовах обмеження ресурсних можливостей
економіки необхідно здійснити комплекс заходів щодо стабілізації
рівня життя населення, недопущення масового безробіття, посилення
захисту соціальних і трудових прав громадян. Найважливішими серед цих заходів є: ліквідація та недопущення в подальшому заборгованості з
виплати заробітної плати, пенсій і допомог; впорядкування діючих пільг і компенсацій в пенсійному
забезпеченні громадян; формування системи державних мінімальних соціальних
стандартів; запровадження загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування; розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення. На другому етапі, враховуючи матеріальні та фінансові
можливості, передбачається: підвищення розмірів заробітної плати і трудових пенсій до
рівня мінімальних державних гарантій прожиткового мінімуму
відповідних груп населення; запровадження додаткового недержавного пенсійного
забезпечення; вдосконалення структури управління пенсійним забезпеченням; вдосконалення порядку формування витрат на пенсійне
забезпечення; переведення соціальних пенсій в систему соціальних допомог на
основі закону про соціальну допомогу. На третьому етапі за умови економічної та фінансової
стабілізації передбачається: забезпечення для населення мінімальних соціальних стандартів; перехід до реалізації повною мірою норм
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,
недержавного пенсійного страхування.
8. Реформування управління
пенсійним забезпеченням
Управління пенсійним забезпеченням здійснюватиметься
Пенсійним фондом України. Контроль за цільовим використанням коштів
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
здійснюватиметься Наглядовою радою, яка функціонуватиме на засадах
соціального партнерства. Державний нагляд у сфері
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
здійснюватиме спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України
центральний орган виконавчої влади. На першому етапі реформування пенсійного забезпечення
залишається діючою система органів, що призначають і виплачують
пенсії. Після запровадження персоніфікованого обліку платежів на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачається
передати функції призначення і виплати трудових (страхових) пенсій
Пенсійному фонду України. Призначення і виплату пенсій окремим категоріям громадян
(військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та іншим) здійснюватимуть відповідні
державні органи. Передбачається створити чітку систему державного нагляду та
контролю за діяльністю недержавних пенсійних фондів.
III. Правове забезпечення реформування
пенсійного забезпечення
Правове забезпечення реформування пенсійної системи
здійснюватиметься шляхом внесення змін і доповнень до законодавчих
та інших нормативно-правових актів і прийняття актів законодавства
про обов'язкове державне пенсійне страхування та про недержавні
пенсійні фонди. Реалізація Основних напрямів реформування пенсійного
забезпечення в Україні створить можливості для поліпшення
пенсійного забезпечення громадян, реалізації конституційних прав
громадян на соціальний захист, в тому числі права на їх пенсійне
забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати
працездатності, втрати годувальника, а також у старості.

Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ



вгору