Документ 981_053, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 04.11.2015, підстава - 745-VIII


5. Членам рекомендується, по можливості, забезпечувати надання транзитному руху фізично відокремлених об’єктів інфраструктури (таких як окремі смуги руху, місця стоянки тощо).

6. Формальності, вимоги до документації та митний контроль, пов’язані з транзитним рухом, не повинні бути більш обтяжливими, ніж це є необхідним для:

(a) ідентифікації товарів; та

(b) забезпечення виконання вимог, що стосуються транзиту.

7. Як тільки товари розміщені під процедуру транзиту і надано дозвіл на їхнє переміщення з пункту відправлення на території члена, вони не підлягають жодним митним платежам і невиправданим затримкам або обмеженням до завершення їхнього переміщення транзитом у пункті призначення в межах території члена.

8. Члени не застосовують технічні регламенти і процедури оцінки відповідності в значенні Угоди про технічні бар’єри в торгівлі до товарів, що переміщуються в режимі транзиту.

9. Члени дозволяють і забезпечують можливість завчасного подання та обробки документації і даних, що стосуються перевезення транзитом, до моменту прибуття товарів.

10. Як тільки транзитний рух прибув на митницю в пункті залишення території члена, така митниця без зволікань припиняє операцію транзиту у разі виконання вимог, що стосуються транзиту.

11. У випадках, коли член вимагає надання гарантії у формі поручительства, застави або іншого відповідного грошового або негрошового інструменту-13 для транзитного руху, така гарантія обмежується обсягом забезпечення виконання вимог, що виникають у зв’язку із здійсненням транзитного руху.

__________
-13 Ніщо в цьому положенні не перешкоджає будь-якому члену застосовувати чинні процедури, на основі яких засоби транспортування можуть використовуватися як гарантія для транзитного руху.

12. Як тільки член встановив, що його вимоги, які стосуються транзиту, були виконані, гарантія невідкладно повертається.

13. Кожен член у порядку, який не суперечить його законодавству та нормативно-правовим актами, дозволяє використання генеральних гарантій, які включають багаторазові операції на користь тих самих операторів, або поновлювати гарантії без припинення їхньої дії для наступних поставок.

14. Кожен член робить загальнодоступною відповідну інформацію, яку він використовує для встановлення гарантії, в тому числі гарантій на одноразові та, по можливості, багаторазові операції.

15. Кожен член може вимагати використання митного супроводу або митного ескорту для транзитного руху лише за умови наявності високого ступеня ризику або якщо дотримання митних законів та підзаконних нормативно-правових актів не може бути забезпечено шляхом застосування гарантій. Загальні правила, що застосовуються до митного супроводу чи митного ескорту, опубліковуються відповідно до статті 1.

16. Члени докладають зусиль для співробітництва і координації між собою з метою розширення свободи транзиту. Таке співробітництво та координація можуть включати, але не обмежуються, домовленостями щодо:

(a) платежів;

(b) формальностей і правових вимог; та

(c) практичного функціонування режимів транзиту.

17. Кожен член докладає зусиль для призначення національного координатора з питань транзиту, до якого можуть надсилатися всі запити і пропозиції інших членів стосовно належного функціонування транзитних операцій.

Стаття 12: Митне співробітництво

1. Заходи, що сприяють дотриманню вимог і співробітництву

1.1 Члени погоджуються з важливістю забезпечення обізнаності торговців щодо їхніх обов’язків з дотримання вимог, заохочення добровільного дотримання вимог для того, щоб дозволити імпортерам у належних випадках самостійно усувати помилки без застосування до них штрафних санкцій, а також застосування заходів із забезпечення дотримання вимог з метою ініціювання більш суворих заходів до торговців, які не дотримуються вимог.-14

__________
-14 Головна мета такої діяльності полягає у зменшенні кількості випадків недотримання вимог і, відповідно, зниженні потреби в обміні інформацією для цілей забезпечення дотримання вимог.

1.2 Членам рекомендується обмінюватися інформацією щодо найкращої практики у сфері дотриманням митних правил, у тому числі через Комітет. Членам рекомендується співробітничати з питань методичного забезпечення чи надання допомоги та підтримки у розвитку потенціалу для цілей управління заходами з дотримання вимог та підвищення їхньої ефективності.

2. Обмін інформацією

2.1 За запитом і з урахуванням положень цієї статті члени обмінюються інформацією, зазначеною у підпунктах (b) та/або (c) пункту 6, з метою верифікації у визначених випадках імпортної чи експортної декларації, якщо існують обґрунтовані підстави сумніватися в достовірності або правильності такої декларації.

2.2 Кожен член повідомляє Комітету координати свого контактного пункту для обміну такою інформацією.

3. Перевірка

Член звертається із запитом на отримання інформації лише після проведення належних процедур перевірки імпортної чи експортної декларації та після вивчення відповідної наявної документації.

4. Запит

4.1 Запитуючий член надсилає запитуваному члену письмовий запит на паперовому носії або засобами електронного зв’язку взаємно погодженою офіційною мовою СОТ або іншою взаємно погодженою мовою, який містить:

(a) порушене питання, включаючи, коли це необхідно і є в наявності, ідентифікаційний номер експортної декларації, що відповідає імпортній декларації, про яку йдеться у запиті;

(b) мету, для якої запитуючий член звертається за інформацією або документами, а також, якщо це відомо, прізвища та контактні дані осіб, яких стосується запит;

(c) якщо це вимагається запитуваним членом, підтвердження-15 проведення, за необхідності, відповідної перевірки;

__________
-15 Це може включати відповідну інформацію про перевірку, проведену згідно із пунктом 3. Така інформація підлягає захисту і конфіденційності, рівень яких визначається членом, що здійснює перевірку.

(d) конкретну інформацію або документи, що запитуються;

(e) ідентифікаційні дані органу, що звертається із запитом;

(f) посилання на положення національного законодавства та правової системи запитуючого члена, що регулюють питання збирання, захисту, використання, розкриття, збереження та знищення інформації з обмеженим доступом та персональних даних.

4.2 Якщо запитуючий член не в змозі виконувати вимоги будь-якого із підпунктів пункту 4.1, він вказує про це в запиті.

5. Захист і конфіденційність

5.1 Запитуючий член із урахуванням положень пункту 5.2:

(a) зберігає всю інформацію або документи, надані запитуваним членом в умовах суворої конфіденційності і надає їм щонайменше такий самий рівень захисту та конфіденційності, який передбачений відповідно до національного законодавства та правової системи запитуваного члена і який зазначений ним відповідно до підпунктів (b) чи (c) пункту 6.1;

(b) надає інформацію або документи лише тим митним органам, що безпосередньо займаються питанням, яке розглядається, та використовує інформацію або документи винятково для цілей, викладених у запиті, якщо тільки запитуваний член не погоджується письмово з іншим;

(c) не розкриває інформацію або документи без спеціального письмового дозволу запитуваного члена;

(d) не використовує будь-яку неперевірену інформацію або документи, отримані від запитуваного члена, як вирішальний чинник для спростування сумнівів у будь-якому конкретному випадку;

(e) поважає будь-які окремі умови, встановлені для конкретного випадку запитуваним членом, стосовно збереження та знищення інформації з обмеженим доступом або документів і персональних даних; та

(f) на запит інформує запитуваного члена про будь-які схвалені рішення та вжиті заходи з питання, яке розглядається, як результат надання інформації або документів.

5.2 Запитуючий член може бути не в змозі, відповідно до свого національного законодавства та правової системи, виконувати вимоги будь-яких підпунктів пункту 5.1. У такому випадку запитуючий член вказує про це у запиті.

5.3 Запитуваний член надає будь-якому запиту та перевірочній інформації, отриманих відповідно до пункту 4, щонайменш такий самий рівень захисту і конфіденційності, який надається цим членом своїй власній інформації подібного характеру.

6. Надання інформації

6.1 З урахуванням вимог цієї статті запитуваний член невідкладно:

(a) надає відповідь у письмовій формі на паперовому носії або засобами електронного зв’язку;

(b) надає конкретну інформацію, визначену в імпортній або експортній декларації, або саму декларацію, наскільки це можливо, а також опис рівня захисту та конфіденційності, які вимагаються від запитуючого члена;

(c) у разі наявності надає на запит конкретну інформацію, яка визначена у таких документах або самі документи, подані на підтвердження імпортної чи експортної декларації: рахунок-фактуру, пакувальний лист, сертифікат походження і коносамент у формі, в якій вони були подані - паперовій чи електронній, а також опис рівня захисту та конфіденційності, який вимагається від запитуючого члена;

(d) підтверджує вірність копій наданих документів;

(e) наскільки це можливо надає інформацію або в інший спосіб відповідає на запит протягом 90 днів з дати запиту.

6.2 До надання інформації запитуваний член може, відповідно до свого національного законодавства та правової системи, вимагати гарантію того, що конкретна інформація не буде без спеціального письмового дозволу запитуваного члена використана в якості доказу у кримінальних розслідуваннях, судових провадженнях або у не пов’язаних із митною справою провадженнях. Якщо запитуючий член не в змозі виконати цю вимогу, він повідомляє про це запитуваного члена.

7. Відкладання або відмова у задоволенні запиту

7.1 Запитуваний член може відкласти або відмовити у задоволенні, частково або повністю, запиту про надання інформації і повідомляє запитуючого члена про причини такого кроку, якщо:

(a) це суперечитиме державному інтересу, як це визначено у національному законодавстві та правовій системі запитуваного члена;

(b) його національне законодавство та правова система не допускають надання такої інформації. У такому випадку він надає запитуючому члену копію відповідного конкретного посилання на законодавство;

(c) надання інформації перешкоджатиме правозастосуванню чи іншим чином заважатиме здійсненню триваючого адміністративного або судового розслідування, переслідування чи провадження;

(d) національне законодавство та правова система, що регулюють питання збирання, захисту, використання, розкриття, збереження та знищення інформації з обмеженим доступом або персональних даних, вимагають згоди імпортера або експортера і така згода не була надана;

(e) запит про надання інформації отримано після завершення встановленого законодавством строку, протягом якого запитуваний член зберігає документи.

7.2 У випадках, передбачених пунктами 4.2, 5.2 або 6.2, задоволення такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного члена.

8. Взаємність

Якщо запитуючий член вважає, що він не зміг би виконати вимогу схожого запиту, якщо такий запит був би поданий запитуваним членом або якщо він ще не імплементував положення цієї статті, він зазначає про це у своєму запиті. Задоволення такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного члена.

9. Адміністративний тягар

9.1 Запитуючий член враховує ресурсні і фінансові наслідки для запитуваного члена, пов’язані із наданням відповідей на запити щодо отримання інформації. Запитуючий член розглядає співмірність між своїм фінансовим інтересом у поданні запиту та зусиллями, які необхідно вжити запитуваним членом для надання інформації.

9.2 Якщо запитуваний член отримує від одного або більше запитуючих членів таку кількість запитів про надання інформації, яка важко піддається опрацюванню, або запит на інформацію в обсязі, який важко піддається обробці, і неспроможний задовольнити такі запити протягом розумного строку, він може звернутися до одного або більше запитуючих членів щодо визначення пріоритетності запитів для узгодження практичного ліміту їх кількості з урахуванням його ресурсних обмежень. За відсутності взаємопогодженого підходу задоволення таких запитів здійснюється на розсуд запитуваного члена на основі встановленої ним самим пріоритетності.

10. Обмеження

Запитуваний член не зобов’язаний:

(a) змінювати формат своїх імпортних чи експортних декларацій або процедур;

(b) вимагати інші документи ніж ті, що подавалися разом із імпортною чи експортною декларацією як передбачено у підпункті 6.1(с);

(c) ініціювати запити на отримання інформації;

(d) змінювати строк збереження такої інформації;

(e) запроваджувати паперову документацію, якщо вже було запроваджено електронний формат;

(f) перекладати інформацію;

(g) перевіряти вірність інформації; або

(h) надавати інформацію, яка може зашкодити законним комерційним інтересам конкретних державних або приватних підприємств.

11. Несанкціоноване використання або розкриття інформації

11.1 У випадку будь-якого порушення умов використання або розкриття інформації, обмін якою відбувся згідно з цією статтею, запитуючий член, який отримав інформацію, невідкладно повідомляє деталі такого несанкціонованого використання або розкриття запитуваному члену, який надав інформацію, та:

(a) вживає необхідних заходів для усунення порушення;

(b) вживає необхідних заходів для попередження будь-яких порушень у майбутньому; та

(c) повідомляє запитуваного члена про заходи, яких було вжито відповідно до підпунктів (a) та (b).

11.2 Запитуваний член може призупинити виконання своїх зобов’язань за цією статтею стосовно запитуючого члена до моменту, коли будуть вжиті визначені пунктом 11.1 заходи.

12. Двосторонні та регіональні угоди

12.1 Ніщо в цій статті не перешкоджає будь-якому члену укладати або застосовувати двосторонні, багатосторонні чи регіональні угоди щодо обміну митною інформацією і даними, у тому числі на такій безпечній та швидкій основі як автоматизована база або попереднє, до прибуття вантажу, повідомлення.

12.2 Ніщо в цій статті не повинно тлумачитися як таке, що змінює чи впливає на права або обов’язки будь-якого члена за такими двосторонніми, багатосторонніми чи регіональними угодами, або регулює обмін митною інформацією та даними за такими угодами.

Розділ II
Положення про спеціальний і диференційований режим для країн-членів, що розвиваються, та найменш розвинених країн-членів

Стаття 13: Загальні принципи

1. Положення, які містяться у статтях з 1 по 12 цієї Угоди впроваджуються країнами-членами, що розвиваються, і найменш розвиненими країнами-членами у відповідності з цим Розділом, який базується на умовах, погоджених у Додатку D до Рамкової угоди від липня 2004 року (WT/L/579) та пунктом 33 і Додатком Е до Гонконгської міністерської декларації (WT/MIN(05)/DEC).

2. Країнам-членам, що розвиваються, і найменш розвиненим країнам-членам надається підтримка та допомога для розвитку потенціалу-16 з метою сприяння у імплементації положень цієї Угоди відповідно до їхнього характеру та сфери. Ступінь і часові рамки впровадження положень цієї Угоди пов’язані зі здатністю країн-членів, що розвиваються, та найменш розвинених країн-членів застосовувати їх. Якщо країні-члену, що розвивається, або найменш розвиненій країні-члену продовжує не вистачати необхідних можливостей, імплементація відповідного положення (положень) не вимагатиметься, допоки не буде набуто необхідної здатності.

__________
-16 Для цілей цієї Угоди «підтримка та допомога у розвитку потенціалу» може відбуватися у формі технічної, фінансової підтримки або іншій взаємно погодженій формі надання підтримки.

3. Від найменш розвинених країн-членів вимагатиметься лише взяття на себе зобов’язань в такому обсязі, який сумісний з їхніми індивідуальними фінансовими і торговельними потребами та потребами в сфері розвитку чи адміністративними та інституційними можливостями.

4. Ці принципи застосовуються згідно з положеннями, визначеними Розділом II.

Стаття 14: Категорії положень

1. Існує три категорії положень:

(a) Категорія А містить положення, які країна-член, що розвивається, або найменш розвинена країна-член визначає як такі, що впроваджуються з моменту набрання чинності цією Угодою чи, у випадку найменш розвиненої країни-члена, протягом одного року після набрання нею чинності, як передбачено статтею 15.

(b) Категорія В містить положення, які країна-член, що розвивається, або найменш розвинена країна-член визначає як такі, що впроваджуються на дату після завершення перехідного періоду, що слідує за набранням чинності цією Угодою, як передбачено статтею 16.

(c) Категорія С містить положення, які країна-член, що розвивається, або найменш розвинена країна-член визначає як такі, що впроваджуються на дату після завершення перехідного періоду, що слідує за набранням чинності цією Угодою, і вимагає набуття імплементаційної здатності шляхом надання підтримки та допомоги у розвитку потенціалу, як передбачено статтею 16.

2. Кожна країна-член, що розвивається, і найменш розвинена країна-член самостійно та на індивідуальній основі визначає положення, які вона включає до кожної з категорій А, В та С.

Стаття 15: Повідомлення та імплементація положень категорії А

1. Після набрання чинності цією Угодою кожна країна-член, що розвивається, виконує свої зобов’язання за категорією А. У зв’язку з цим, зобов’язання, визначені за категорією А, стануть невід’ємною частиною цієї Угоди.

2. Найменш розвинена країна-член може повідомити Комітет про положення, які вона визначила як положення категорії А, в межах одного року після набрання чинності цією Угодою. У зв’язку з цим, зобов’язання кожної найменш розвиненої країни-члена, визначені за категорією А, стануть невід’ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 16: Повідомлення про кінцеві дати імплементації положень категорій В та С

1. Стосовно положень, які країна-член, що розвивається, не визначила як положення категорії А, така країна-член може відтермінувати їхню імплементацію відповідно до порядку, визначеного у цій статті.

Категорія В країни-члена, що розвивається

(a) Після набрання чинності цією Угодою кожна країна-член, що розвивається, повідомляє Комітету про положення, які вона визначила як положення категорії В та відповідні орієнтовні дати їхньої імплементації.-17

__________
-17 Подані повідомлення можуть також містити додаткову інформацію, яку член, що надає повідомлення, вважає за необхідну. Членам рекомендується надавати інформацію про національний орган або установу, відповідальну за імплементацію.

(b) Не пізніше, ніж через рік після набрання чинності цією Угодою кожна країна-член, що розвивається, повідомляє Комітету про свої остаточні дати імплементації положень, які вона визначила за категорією В. Якщо країна-член, що розвивається, до завершення цього остаточного терміну вважає, що їй необхідно додатковий час для повідомлення остаточних дат, такий член може попросити Комітет подовжити строк на період, достатній для повідомлення остаточних дат.

Категорія С країни-члена, що розвивається

(c) Після набрання чинності цією Угодою кожна країна-член, що розвивається, повідомляє Комітету про положення, які вона визначила як положення категорії С, та відповідні орієнтовні дати їхньої імплементації. З метою забезпечення прозорості надані повідомлення повинні включати інформацію про допомогу та підтримку для розвитку потенціалу, яких потребує член для забезпечення імплементації.-18

__________
-18 Також, члени можуть включати до повідомлення інформацію про національні імплементаційні плани чи проекти зі спрощення процедур торгівлі; національний орган чи установу, відповідальну за виконання зобов’язань і донорів, з якими член може мати діючі домовленості про надання підтримки.

(d) Протягом одного року після набрання чинності цією Угодою країни-члени, що розвиваються, та відповідні члени-донори, беручи до уваги будь-які вже наявні та діючі домовленості, повідомлення відповідно до пункту 1 статті 22 та інформацію, подану відповідно до вищенаведеного підпункту (с), надають Комітету інформацію про застосовувані чи укладені домовленості, необхідні для надання підтримки та допомоги у розвитку потенціалу для забезпечення імплементації положень категорії С.-19 Країна-член, що розвивається, яка є учасником таких домовленостей, невідкладно повідомляє про них Комітет. Також, Комітет запрошує донорів, які не є членами, надавати інформацію про наявні чи укладені домовленості.

__________
-19 Такі домовленості міститимуть взаємно погоджені умови і укладатимуться на двосторонній основі або через відповідні міжнародні організації з урахуванням положень пункту 3 статті 21.

(e) Протягом 18 місяців з дати надання інформації, передбаченої підпунктом (d), члени-донори та відповідні країни-члени, що розвиваються, повідомляють Комітет про прогрес в наданні підтримки та допомоги у розвитку потенціалу. Одночасно, кожна країна-член, що розвивається, повідомляє свій перелік остаточних дат імплементації.

2. Стосовно положень, які найменш розвинені країни-члени не визначили як положення категорії А, найменш розвинені країни-члени можуть відтермінувати їхню імплементацію відповідно до процедури, визначеної у цій статті.

Категорія В найменш розвиненої країни-члена

(a) Не пізніше, ніж через рік після набрання чинності цією Угодою найменш розвинена країна-член повідомляє Комітет про свої положення категорії В і може повідомити відповідні орієнтовні дати імплементації таких положень із урахуванням максимальної гнучкості для найменш розвинених країн-членів.

(b) Не пізніше, ніж через два роки після дати повідомлення, передбаченої відповідно до вищенаведеного підпункту (а), кожна найменш розвинена країна-член надає Комітету підтвердження визначення положень та повідомляє дати їхньої імплементації. Якщо до настання зазначеного кінцевого терміну найменш розвинена країна-член вважатиме, що їй необхідно додатковий час для повідомлення остаточних дат, такий член може попросити Комітет подовжити строк на період, достатній для повідомлення таких дат.

Категорія С найменш розвиненої країни-члена

(c) Для цілей забезпечення прозорості та сприяння досягненню домовленостей з донорами, через один рік після набрання чинності цією Угодою кожна найменш розвинена країна-член повідомляє Комітету положення, які вона визначила як положення категорії С, із урахуванням максимальної гнучкості для найменш розвинених країн-членів.

(d) Через один рік після дати, передбаченої у вищенаведеному підпункті (с), найменш розвинені країни-члени повідомляють інформацію про підтримку та допомогу для розвитку потенціалу, які необхідні члену для забезпечення імплементації.-20

__________
-20 Члени можуть також включати інформацію про національні імплементаційні плани чи проекти зі спрощення процедур торгівлі, національний орган або установу, відповідальну за виконання зобов’язань, і донорів, з якими член може мати діючі домовленості про надання підтримки.

(e) Не пізніше, ніж через два роки після повідомлення відповідно до вищенаведеного підпункту (d), найменш розвинені країни-члени та відповідні члени-донори, враховуючи інформацію, надану у відповідності з вищенаведеним підпунктом (d), надають Комітету інформацію про застосовувані чи укладені домовленості, необхідні для надання підтримки та допомоги у розвитку потенціалу для забезпечення імплементації положень категорії С.-21 Найменш розвинена країна-член, що є учасником таких домовленостей, невідкладно повідомляє про них Комітет. Одночасно, найменш розвинена країна-член повідомляє орієнтовні дати імплементації відповідних зобов’язань за категорією С, які охоплюються домовленостями про підтримку та допомогу. Комітет також запрошує донорів, що не є членами, надавати інформацію про наявні і укладені домовленості.

__________
-21 Такі домовленості міститимуть взаємно погоджені умови і укладатимуться на двосторонній основі або через відповідні міжнародні організації з урахуванням положень пункту 3 статті 21.

(f) Не пізніше, ніж через 18 місяців з дати надання інформації, передбаченої підпунктом (е), відповідні члени-донори та відповідні найменш розвинені країни-члени повідомляють Комітет про прогрес в наданні підтримки та допомоги для розвитку потенціалу. Одночасно, кожна найменш розвинена країна-член повідомляє Комітету свій перелік остаточних дат імплементації.

3. Країни-члени, що розвиваються, та найменш розвинені країни-члени, які зазнають труднощів з поданням остаточних дат імплементації в межах кінцевих строків, визначених пунктами 1 та 2, через відсутність донорської допомоги або відсутність прогресу в наданні підтримки та допомоги для розвитку потенціалу, повідомляють Комітет якомога раніше до завершення таких кінцевих строків. Члени погоджуються співробітничати для надання сприяння в подоланні таких труднощів, беручи до уваги специфічні обставини та особливі проблеми, з якими стикається відповідний член. У необхідних випадках Комітет вживає заходів для подолання таких труднощів, у тому числі, за необхідності, подовжує відповідному члену кінцеві терміни повідомлення остаточних дат.

4. Секретаріат нагадує членові за три місяці до завершення кінцевого терміну, передбаченого підпунктами 1(b) чи (e), або, у випадку найменш розвиненої країни-члена - підпунктами 2(b) чи (f), якщо такий член не повідомив остаточну дату імплементації положень, які він визначив як положення категорії В або С. Якщо для подовження кінцевого строку член не застосовує положення пункту 3 чи у випадку країни-члена, що розвивається - підпункту 1(b), або у випадку найменш розвиненої країни-члена - підпункту 2(b), і при цьому не повідомляє остаточної дати імплементації, такий член імплементує положення протягом одного року після завершення кінцевого терміну, передбаченого підпунктами 1(b) чи (e) або у випадку найменш розвиненої країни-члена - підпунктами 2(b) чи (f), або подовженого строку згідно пункту 3.

5. Не пізніше, ніж через 60 днів після дати повідомлення остаточних дат імплементації положень категорії В та С відповідно до пунктів 1, 2 чи 3 Комітет бере до відома додатки, що містять остаточні дати імплементації кожним членом положень категорій В та С, в тому числі будь-які дати, встановлені відповідно до пункту 4, роблячи таким чином такі додатки невід’ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 17: Механізм завчасного попередження: подовження строків
імплементації положень категорій В та С

1.

(a) Країна-член, що розвивається, або найменш розвинена країна-член, яка вважає, що вона зазнає труднощів у імплементації положення, яке вона визначила як положення категорії В чи С, до остаточної дати, встановленої відповідно до підпунктів 1(b) чи (e) статті 16, або у випадку найменш розвиненої країни-члена - відповідно до підпунктів 2(b) чи (f) статті 16, повідомляє про це Комітету. Країни-члени, що розвиваються, повідомляють Комітету не пізніше, ніж за 120 днів до закінчення дати імплементації. Найменш розвинені країни-члени повідомляють Комітет не пізніше, ніж за 90 днів до завершення такої дати.

(b) В повідомленні Комітету зазначається нова дата, до якої країна-член, що розвивається або наймеш розвинена країна-член розраховують, що будуть здатні імплементувати відповідне положення. Також, в повідомленні зазначаються причини очікуваної затримки у імплементації. Такі причини можуть включати не передбачену раніше необхідність підтримки та допомоги для розвитку потенціалу чи додаткової допомоги для сприяння та підтримки розвитку потенціалу.

2. Якщо запит країни-члена, що розвивається, про додатковий час для імплементації не перевищує 18 місяців, а запит найменш розвиненої країни-члена про додатковий час не перевищує 3 років, член, що звертається із запитом, має право на такий додатковий час без жодних додаткових дій з боку Комітету.

3. Якщо країна-член, що розвивається, або найменш розвинена країна-член вважає, що їй необхідно перше подовження строку на більший проміжок часу, ніж це передбачено пунктом 2, або друге чи будь-яке наступне подовження строку, вона подає до Комітету запит на подовження строку, що містить зазначену в підпункті 1(b) інформацію, не пізніше, ніж за 120 днів для країни-члена, що розвивається, та за 90 днів для найменш розвиненої країни-члена, до початкової визначеної дати імплементації або такої подовженої дати.

4. Комітет доброзичливо ставиться до задоволення запитів про подовження строків, враховуючи при цьому особливі обставини члена, який подає запит. Такі обставини можуть включати труднощі та затримки в отриманні підтримки та допомоги для розвитку потенціалу.

Стаття 18: Імплементація положень категорій В та С

1. У відповідності до пункту 2 статті 13, якщо країна-член, що розвивається, або найменш розвинена країна-член, яка виконала процедури, встановлені пунктами 1 чи 2 статті 16 та статті 17, і якщо запит на подовження строку не був задоволений або у країни-члена, що розвивається, чи у найменш розвиненої країни-члена виникають інші непередбачувані обставини, що перешкоджають задоволенню запиту на подовження строку відповідно до статті 17, самостійно доходить висновку про те, що їй продовжує не вистачати здатності імплементувати положення категорії С, такий член повідомляє Комітет про свою нездатність імплементувати відповідне положення.

2. Комітет невідкладно і, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж через 60 днів після отримання Комітетом повідомлення відповідної країни-члена, що розвивається, або найменш розвиненої країни-члена створює Експертну групу. Експертна група розглядає питання і виносить Комітету рекомендацію протягом 120 днів з моменту її формування.

3. Експертна група складається з п’яти незалежних осіб, які є висококваліфікованими спеціалістами в галузі спрощення процедур торгівлі і підтримки та допомоги у розвитку потенціалу. Склад Експертної групи повинен забезпечувати баланс між громадянами з країн-членів, що розвиваються, та розвинених країн-членів. Якщо залучається найменш розвинена країна-член, Експертна група включає хоча б одного громадянина найменш розвиненої країни-члена. Якщо Комітет не може дійти згоди щодо складу Експертної групи протягом 20 днів з моменту її створення, Генеральний директор, після консультації з головою Комітету, визначає склад Експертної групи у відповідності з положеннями цього пункту.

4. Експертна група розглядає самостійний висновок члена щодо відсутності можливості та виносить рекомендацію Комітету. Розглядаючи рекомендацію Експертної групи стосовно найменш розвиненої країни-члена, Комітет, за необхідності, вживає заходів, що сприятимуть набуттю сталої імплементаційної спроможності.

5. З моменту, коли країна-член, що розвивається, повідомляє Комітет про свою нездатність імплементувати відповідне положення і до першого засідання Комітету після отримання ним рекомендації Експертної групи, такий член не може бути суб’єктом провадження з відповідного питання згідно із положеннями Домовленості про правила і процедури вирішення спорів. На такому засіданні Комітет розглядає рекомендацію Експертної групи. У випадку найменш розвиненої країни-члена провадження за Домовленістю про правила і процедури вирішення спорів не застосовуються до відповідного положення з дати повідомлення Комітету про її нездатність імплементувати таке положення і доки Комітет не винесе рішення з цього питання або протягом 24 місяців після дати першого засідання Комітету, зазначеного вище, у залежності від того, що матиме місце раніше.

6. Якщо найменш розвинена країна-член втрачає здатність імплементувати зобов’язання категорії С, вона може повідомити про це Комітет і дотримуватися процедур, визначених у цій статті.

Стаття 19: Переміщення положень між категоріями В та С

1. Країни-члени, що розвиваються, та найменш розвинені країни-члени, які повідомили про положення категорій В та С, можуть переміщувати положення між цими категоріями шляхом подання повідомлення Комітету. Якщо член пропонує перемістити положення з категорії В до категорії С, такий член надає інформацію про підтримку та допомогу, необхідні для розвитку потенціалу.

2. У випадку, коли в результаті переміщення положення з категорії В до категорії С для його імплементації необхідний додатковий час, член може:

(a) використовувати положення статті 17, в тому числі можливість автоматичного подовження строку; або

(b) клопотати про розгляд Комітетом запиту цього члена про додатковий час для імплементації положення, а за необхідності - про підтримку та допомогу у розвитку потенціалу, включаючи можливість розгляду та отримання рекомендації Експертної групи відповідно до статті 18; або

(c) у випадку найменш розвиненої країни-члена, будь-який новий строк імплементації, що перевищує чотири роки з моменту початкової дати, повідомленої за категорією В, вимагає схвалення його Комітетом. Крім цього, найменш розвинена країна-член продовжує зберігати можливість вдатися до застосування статті 17. При цьому розуміється, що для здійснення такого переміщення між категоріями найменш розвинена країна-член потребує підтримки та допомоги для розвитку потенціалу.

Стаття 20: Відтермінування застосування домовленості про правила та процедури вирішення спорів

1. Протягом двох років після набрання чинності цією Угодою положення статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 року, які деталізуються та застосовуються за Домовленістю про правила та процедури вирішення спорів, не застосовуються до врегулювання спорів з країною-членом, що розвивається, стосовно будь-якого положення, яке такий член визначив як положення категорії А.

2. Протягом шести років після набрання чинності цією Угодою положення статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 року, які деталізуються та застосовуються за Домовленістю про правила та процедури вирішення спорів, не застосовуються до врегулювання спорів з найменш розвиненою країною-членом стосовно будь-якого положення, яке цей член визначив як положення категорії А.

3. Протягом восьми років після імплементації найменш розвиненою країною-членом положення категорії В або С положення статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 року, які деталізуються та застосовуються за Домовленістю про правила та процедури вирішення спорів, не застосовуються до врегулювання спорів з найменш розвиненою країною-членом стосовно такого положення.

4. Не зважаючи на відтермінування застосування Домовленості про правила та процедури вирішення спорів, член, до подання запиту на проведення консультацій відповідно до статей XXII чи XXIII ГАТТ 1994 року та на всіх стадіях застосування процедур вирішення спорів стосовно заходу, вжитого найменш розвиненою країною-членом, приділяє особливу увагу специфічним умовам, що склалися в найменш розвинених країнах-членах. У цьому зв’язку члени повинні виявляти належну стриманість в порушенні питань, передбачених Домовленістю про правила та процедури вирішення спорів, по відношенню до найменш розвинених країн-членів.

5. Протягом періоду відтермінування, передбаченого цією статтею, кожен член на запит надає іншим членам достатню можливість для обговорення будь-якого питання, пов’язаного із застосуванням цієї Угоди.

Стаття 21: Надання підтримки та допомоги для розвитку потенціалу

1. Члени-донори погоджуються сприяти наданню підтримки та допомоги для розвитку потенціалу країнам-членам, що розвиваються, і найменш розвиненим країнам-членам на взаємно погоджених умовах на двосторонній основі або через відповідні міжнародні організації. Метою є сприяння країнам-членам, що розвиваються, та найменш розвиненим країнам-членам у імплементації положень Розділу І цієї Угоди.

2. Зважаючи на особливі потреби найменш розвинених країн-членів, цільова підтримка та допомога надаються найменш розвиненим країнам-членам з метою сприяння у розбудові ними сталого потенціалу для імплементації своїх зобов’язань. Через відповідні механізми співробітництва у цілях розвитку та у відповідності з принципами технічної підтримки та допомоги для розвитку потенціалу, зазначеними в пункті 3, партнери у сфері розвитку докладають зусиль для надання підтримки та допомоги для розвитку потенціалу в цій галузі таким чином, щоб це не завдавало шкоди існуючим пріоритетам розвитку.

3. Члени докладають зусиль для застосування таких принципів надання підтримки та допомоги для розвитку потенціалу стосовно імплементації цієї Угоди:

(a) врахування всієї рамкової програми розвитку країн та регіонів-отримувачів, а також, у відповідних і доцільних випадках, триваючих реформ та програм надання технічної допомоги;

(b) включення, у відповідних і доцільних випадках, заходів з реагування на регіональні та субрегіональні виклики та надання сприяння регіональній та субрегіональній інтеграції;

(c) забезпечення того, щоб заходи з підтримки включали в себе діючі заходи приватного сектору з реформування сфери спрощення процедур торгівлі;

(d) спрощення координації між членами та серед інших відповідних інституцій, в тому числі регіональних економічних спільнот, для забезпечення максимальної ефективності та результатів такої підтримки. З цією метою:

(i) координація, насамперед в країні чи регіоні, де буде надаватися підтримка, між членами-партнерами і донорами та серед двосторонніх і багатосторонніх донорів спрямовується на недопущення дублювання програм підтримки та протиріч у реформах шляхом тісної координації технічної допомоги та заходів з розвитку потенціалу;

(ii) для найменш розвинених країн-членів Поглиблена рамкова програма спрощення процедур торгівлі для найменш розвинених країн становить частину такого процесу координації; та

(iii) члени також сприяють внутрішній координації між своїми посадовцями, що відповідають за питання торгівлі та розвитку, як у столицях, так і в Женеві, у питаннях імплементації цієї Угоди та технічної допомоги.

(e) заохочення використання наявних внутрішньодержавних та регіональних координаційних структур, таких як круглі столи та консультативні групи для координації та моніторингу заходів із імплементації; та

(f) заохочення країн-членів, що розвиваються, до надання допомоги у розвитку потенціалу іншим країнам-членам, що розвиваються, та найменш розвиненим країнам-членам і розгляду, за можливості, питання підтримки таких заходів.

4. Комітет проводить принаймні одну спеціалізовану сесію на рік з метою:

(a) обговорення проблем імплементації положень або частин положень цієї Угоди;

(b) огляду прогресу надання технічної підтримки та допомоги для розвитку потенціалу для сприяння імплементації цієї Угоди, в тому числі будь-якій країні-члену, що розвивається, чи найменш розвиненій країні-члену, яка не отримує достатньої технічної підтримки та допомоги для розвитку потенціалу;

(c) обміну досвідом та інформацією про існуюче надання підтримки та допомоги для розвитку потенціалу і про програми імплементації, у тому числі щодо викликів та досягнень;

(d) огляду повідомлень донорів, як визначено статтею 22; та

(e) огляду дії пункту 2.

Стаття 22: Інформація про підтримку та допомогу для розвитку потенціалу, яка подається Комітету

1. З метою забезпечення прозорості в наданні країнам-членам, що розвиваються, та найменш розвиненим країнам-членам підтримки та допомоги для розвитку потенціалу у імплементації Розділу І, кожен член-донор, який надає підтримку країнам-членам, що розвиваються, та найменш розвиненим країнам-членам у імплементації цієї Угоди, подає Комітету, після набрання чинності цією Угодою і в подальшому щорічно, інформацію про підтримку та допомогу для розвитку потенціалу, яку він надав протягом попередніх 12 місяців та, за наявності, яку планується надати протягом наступних дванадцяти місяців-22:

__________
-22 Надана інформація відображатиме зміст потреб при наданні підтримки та допомоги для розвитку потенціалу.

(a) опис підтримки та допомоги для розвитку потенціалу;

(b) статус та обсяг визначеної/наданої підтримки;

(c) процедури надання підтримки та допомоги;

(d) країна-бенефіціарій або, за необхідності, регіон-бенефіціарій; та

(e) виконавча установа члена, що надає підтримку та допомогу.

Інформація надається у форматі, передбаченому в Додатку 1. У випадку членів Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) подана інформація може базуватися на відповідній інформації Системи звітності кредиторів ОЕСР. Країнам-членам, що розвиваються, які заявляють про наявність у них можливості надавати підтримку та допомогу для розвитку потенціалу, рекомендується надавати вищезазначену інформацію.

2. Члени-донори, які надають підтримку країнам-членам, що розвиваються, та найменш розвиненим країнам, подають Комітету:

(a) інформацію про контактні дані їхніх органів, відповідальних за надання підтримки та допомоги для розвитку потенціалу, пов’язаної із імплементацією Розділу І цієї Угоди, в тому числі, за можливості, інформацію про такі контактні дані в межах країни чи регіону, де буде надаватися підтримка та допомога; та

(b) інформацію про процедури та механізми подання запитів на надання підтримки та допомоги для розвитку потенціалу.

Країнам-членам, що розвиваються, які заявляють про наявність у них можливості надавати підтримку та допомогу для розвитку потенціалу, рекомендується надавати вищезазначену інформацію.

3. Країни-члени, що розвиваються, та найменш розвинені країни-члени, які мають намір скористатися підтримкою та допомогою для розвитку потенціалу, пов’язаною зі спрощенням процедур торгівлі, подають Комітету інформацію про контактні дані органу (органів), відповідального за координацію та пріоритезацію такої підтримки та допомоги.

4. Члени можуть надавати інформацію, зазначену в пунктах 2 та 3, через Інтернет посилання та, за необхідності, оновлюють таку інформацію. Секретаріат робить всю таку інформацію загальнодоступною.

5. Комітет запрошує відповідні міжнародні та регіональні організації (такі як Міжнародний валютний фонд, ОЕСР, Конференція ООН з торгівлі та розвитку, ВМО, регіональні комісії ООН, Світовий банк або їхні допоміжні органи і банки регіонального розвитку), а також інші установи зі співробітництва надавати інформацію, зазначену в пунктах 1, 2 та 4.

Розділ III
Інституційні домовленості та прикінцеві положення

Стаття 23: Інституційні домовленості

1. Комітет з питань спрощення процедур торгівлі

1.1 Цим засновується Комітет з питань спрощення процедур торгівлі.

1.2 Комітет є відкритим для участі всіх членів і обирає свого Голову. Комітет проводить свої засідання за необхідності і як це передбачено відповідними положеннями цієї Угоди, але не менше ніж один раз на рік, з метою надання членам можливості для проведення консультацій з будь-яких питань, пов’язаних із дією цієї Угоди і сприянням досягненню її цілей. Комітет виконує такі обов’язки, які покладені на нього відповідно до цієї Угоди або членами. Комітет визначає регламент своєї діяльності.

1.3 За необхідності Комітет може засновувати необхідні допоміжні органи. Усі такі органи підзвітні Комітету.

1.4 За необхідності Комітет розробляє процедури обміну між членами відповідною інформацією та найкращою практикою.

1.5 Комітет підтримує тісний зв’язок з іншими міжнародними організаціями в галузі спрощення процедур торгівлі, такими як ВМО, з метою забезпечення отримання наявних найкращих рекомендацій щодо імплементації та адміністрування цієї Угоди та з метою забезпечення уникнення зайвого дублювання зусиль. З цією метою Комітет може запрошувати представників таких організацій або їхніх допоміжних органів:

(a) відвідувати засідання Комітету; та

(b) обговорювати окремі питання, пов’язані із імплементацією цієї Угоди.

1.6 Комітет здійснює огляд функціонування та імплементації цієї Угоди через 4 роки з моменту набрання нею чинності і періодично в подальшому.

1.7 Членам рекомендується порушувати у рамках Комітету проблемні питання, пов’язані з імплементацією та застосуванням цієї Угоди.

1.8 Комітет підтримує і сприяє проведенню серед членів ad hoc обговорень окремих питань за цією Угодою з метою прискореного досягнення взаємовигідного їх вирішення.

2. Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі

Кожен член засновує та/або підтримує роботу національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі або визначає вже наявний механізм для сприяння як внутрішній координації, так і імплементації положень цієї Угоди.

Стаття 24: Заключні положення

1. Для цілей цієї Угоди вважається, що термін «член» включає компетентний орган такого члена.

2. Всі положення цієї Угоди є обов’язковими для всіх членів.

3. Члени імплементують цю Угоду з дати набрання нею чинності. Країни-члени, що розвиваються, та найменш розвинені країни-члени, які вирішили скористатися положеннями Розділу ІІ, імплементують цю Угоду відповідно до Розділу ІІ.

4. Член, який приймає цю Угоду після набрання нею чинності, виконує свої зобов’язання за категоріями В та С з урахуванням відповідних періодів від дати набрання чинності цією Угодою.

5. Члени митного союзу чи регіональної економічної домовленості можуть запроваджувати регіональні підходи для сприяння імплементації їхніх зобов’язань за цією Угодою, у тому числі за допомогою створення та використання регіональних органів.

6. Не зважаючи на загальну пояснювальну примітку до Додатка 1А до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі, ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитись як таке, що зменшує обов’язки членів за ГАТТ 1994 року. Крім того, ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитись як таке, що зменшує права та обв’язки членів за Угодою про технічні бар’єри в торгівлі та Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів.

7. До положень цієї Угоди застосовуються всі винятки та виключення-23 ГАТТ 1994 року. Звільнення від зобов’язань, що застосовуються до ГАТТ 1994 року чи будь-якої її частини, надані відповідно до статті IX:3 та статті IX:4 Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі та будь-яких поправок до неї на момент набрання чинності цією Угодою, застосовуються до положень цієї Угоди.

__________
-23 Це включає статті V:7 та X:1 ГАТТ 1994 року та примітку до статті VIII ГАТТ 1994 року.

8. Щодо консультацій та вирішення суперечок за цією Угодою застосовуються положення статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 року, які деталізуються та застосовуються за Домовленістю про правила та процедури вирішення спорів, за винятком випадків, коли цією Угодою прямо передбачено інше.

9. Застереження стосовно будь-яких положень цієї Угоди не допускаються без згоди інших членів.

10. Зобов’язання категорії А країн-членів, що розвиваються, та найменш розвинених країн-членів, включені до цієї Угоди відповідно до пунктів 1 та 2 статті 15, становлять невід’ємну частину цієї Угоди.

11. Зобов’язання категорії В та С країн-членів, що розвиваються, та найменш розвинених країн-членів, які Комітет взяв до відома і які включені до цієї Угоди відповідно до пункту 5 статті 16, становлять невід’ємну частину цієї Угоди.


Додаток 1: Формат повідомлення відповідно до пункту 1 статті 22

Член-донор:

Період, що охоплюється повідомленням:

Опис технічних та фінансових ресурсів для надання підтримки і допомоги у розвитку потенціалу

Статус та визначений/
наданий обсяг

Країна-бенефіціарій/
регіон-бенефіціарій
(за необхідності)

Виконавчий орган члена, який надає підтримку та допомогу

Процедури надання підтримки та допомоги




вгору