Документ 995_045, чинний, поточна редакція — Приєднання від 04.02.1994, підстава - 3937-XII
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 22.05.1994. Подивитися в історії? )

                            Конвенція 
про збереження морських живих ресурсів
Антарктики 1980 року
(укр/рос)

{ Про участь у Конвенції див. Постанову ВР N 3937-XII
( 3937-12 ) від 04.02.94 }

Дата підписання: 20.05.1980 Правонаступництво: 04.02.1994 Дата набуття чинності для України: 22.05.1994 Дата затвердження: 04.02.1994

Договірні Сторони,
визнаючи важливість охорони навколишнього середовища і
захисту цілісності екосистеми морів, що омивають Антарктиду,
беручи до уваги концентрацію морських живих ресурсів у водах
Антарктики і зростаючий інтерес до можливостей використання цих
ресурсів як джерело протеїну,
усвідомлюючи нагальну потребу забезпечення збереження
морських живих ресурсів Антарктики,
вважаючи необхідним розширення знань про морську екосистему
Антарктики і її компонентів, для того, щоб мати можливість
приймати рішення щодо промислу на основі правильної наукової
інформації,
вважаючи, що збереження морських живих ресурсів Антарктики
вимагає міжнародного співробітництва з належним обліком положень
Договору про Антарктику ( 995_224 ) і при активній участі всіх
держав, що ведуть дослідження або промисел в антарктичних водах,
визнаючи основну відповідальність держав-учасниць
Консультативних Нарад за Договором про Антарктику ( 995_224 )
відносно того, що стосується охорони і захисту антарктичного
навколишнього середовища, і зокрема їхня відповідальність з огляду
на пункт 1 (f) статті IX Договору про Антарктику щодо охорони і
збереження живих ресурсів в Антарктиці,
нагадуючи про кроки, уже розпочаті державами-учасницями
Консультативних Нарад за Договором про Антарктику ( 995_224 ),
включаючи, зокрема, Погоджені заходи з охорони фауни і флори
Антарктики ( 995_478 ), а також положення Конвенції про збереження
тюленів Антарктики ( 995_477 ),
маючи на увазі заклопотаність збереженням морських живих
ресурсів Антарктики, виражену державами-учасницями Дев'ятої
Консультативної Наради за Договором про Антарктику ( 995_224 ), і
важливе значення Рекомендації IX (2), що привела до прийняття цієї
Конвенції,
вважаючи, що інтересам усього людства відповідає збереження
вод, що оточують антарктичний континент, для використання
винятково в мирних цілях і запобігання перетворення їх в арену або
предмет міжнародних розбіжностей,
визнаючи, згідно з вищесказаним, що бажано створити належний
механізм для винесення рекомендацій, сприяння розробці, прийняття
рішень і здійснення координації щодо того, що стосується заходів і
наукових досліджень, необхідних для забезпечення збереження
морських живих організмів Антарктики,
погодилися про нижченаведене:
Стаття I
1. Ця Конвенція застосовується до антарктичних морських живих
ресурсів району на південь від 60 град. південної широти і до
антарктичних морських живих ресурсів району, що знаходиться між
цією широтою й Антарктичною конвергенцією, що є частиною морської
екосистеми Антарктики.
2. Морські живі ресурси означають популяції плавникових риб,
молюсків, ракоподібних і всіх інших видів живих організмів,
включаючи птахів, що живуть на південь від антарктичної
конвергенції.
3. Морська екосистема Антарктики означає комплекс
взаємовідносин морських живих ресурсів Антарктики один з одним і з
їхнім навколишнім фізичним середовищем.
4. Антарктичною конвергенцією вважається лінія, що з'єднує
такі точки уздовж паралелей широти і меридіанів довготи: 50 град.
півд. ш., 0 град.; 50 град. півд. ш., 30 град. сх. д.; 45 град.
півд. ш., 30 град. сх. д.; 45 град. півд. ш., 80 град. сх. д.; 55
град. півд. ш., 80 град. сх. д.; 55 град. півд. ш., 150 град. сх.
д.; 60 град. півд. ш., 150 град. сх. д.; 60 град. півд. ш., 50
град. зах. д.; 50 град. півд. ш., 50 град. зах. д.; 50 град. півд.
ш., 0 град.
Стаття II
1. Метою цієї Конвенції є збереження морських живих ресурсів
Антарктики.
2. Для цілей цієї Конвенції термін "збереження" включає
раціональне використання.
3. Будь-який промисел і пов'язана з ним діяльність у районі
застосування цієї Конвенції проводяться відповідно до положень
цієї Конвенції і таких принципів збереження:
(a) запобігання скороченню чисельності будь-якої виловлюваної
популяції до рівнів, нижче таких, котрі забезпечують її стійке
поповнення. З цією метою не повинно допускатися її скорочення
нижче рівня, близького до того, що забезпечує найбільший чистий
річний приріст;
(b) підтримування екологічних взаємозв'язків між
виловлюваними, залежними від них і пов'язаними з ними популяціями
морських живих ресурсів Антарктики і відновлення виснажених
популяцій до рівнів, визначених у підпункті (a) вище;
(c) запобігання змінам або зведення до мінімуму небезпеки
змін у морській екосистемі, що є потенційно необоротними протягом
двох або трьох десятиліть, беручи до уваги стан наявних знань про
прямий і непрямий вплив промислу, вплив внесення невластивих
даному району видів, наслідків пов'язаної з цим діяльності для
морської екосистеми і наслідків змін у навколишнім середовищі для
того, щоб було можливо стійке збереження морських живих ресурсів
Антарктики.
Стаття III
Договірні Сторони, незалежно від того, чи є вони учасниками
Договору про Антарктику ( 995_224 ) чи ні, погоджуються, що в
межах дії Договору про Антарктику вони не будуть здійснювати
ніякої діяльності, що суперечить принципам і цілям цього Договору,
і що у своїх відносинах один з одним вони пов'язані
зобов'язаннями, що містяться в статтях I і V Договору про
Антарктику.
Стаття IV
1. У тім, що стосується меж дії Договору про Антарктику
( 995_224 ), усі Договірні Сторони, незалежно від того, чи є вони
учасниками Договору про Антарктику чи ні, у своїх відносинах один
з одним пов'язані положеннями статей IV і VI Договору про
Антарктику.
2. Ніщо з того, що міститься в цій Конвенції, і ніякі дії або
види діяльності, що мають місце, поки ця Конвенція буде чинною:
(a) не утворять основи для заяви, підтримки або заперечення
будь-якої претензії на територіальний суверенітет в межах дії
Договору про Антарктику ( 995_224 ) і не створюють ніяких прав
суверенітету в межах дії Договору про Антарктику;
(b) не повинні тлумачитися як відмова кожної з Договірних
Сторін від якого-небудь права або претензії, або основи для
претензії, або як їхнє скорочення, або як такі, що наносять їм
збиток у тому, що стосується здійснення юрисдикції прибережної
держави відповідно до міжнародного права в межах району
застосування цієї Конвенції;
(c) не повинні тлумачитися як такі, що наносять збиток
позиції будь-якій з Договірних Сторін щодо визнання або невизнання
нею будь-якого такого права, претензії або основи для претензії;
(d) не торкаються положення пункту 2 статті IV Договору про
Антарктику ( 995_224 ) про те, що ніяка нова претензія або
розширення існуючої претензії на територіальний суверенітет в
Антарктиці не заявляються, поки Договір про Антарктику буде
чинним.
Стаття V
1. Договірні Сторони, що не є учасниками Договору про
Антарктику ( 995_224 ), визнають особливі зобов'язання і
відповідальність держав-учасниць Консультативних Нарад за
Договором про Антарктику в тому, що стосується охорони і
збереження навколишнього середовища в межах дії Договору про
Антарктику.
2. Договірні Сторони, що не є учасниками Договору про
Антарктику ( 995_224 ), погоджуються, що при здійсненні діяльності
в межах дії Договору про Антарктику вони будуть дотримуватися у
відповідних випадках Погоджених заходів з охорони фауни і флори
Антарктики ( 995_478 ) і таких інших заходів, які були
рекомендовані державами-учасницями Консультативних Нарад за
Договором про Антарктику в порядку здійснення ними своєї
відповідальності за охорону навколишнього середовища Антарктики
від усіх видів шкідливого втручання людини.
3. Для цілей цієї Конвенції "держави-учасниці Консультативних
Нарад за Договором про Антарктику" означають Договірні Сторони за
Договором про Антарктику, представники яких беруть участь у
нарадах, передбачених статтею IX Договору про Антарктику
( 995_224 ).
Стаття VI
Ніщо з того, що міститься в цій Конвенції, не применшує прав
і зобов'язань Договірних Сторін по Міжнародній конвенції про
регулюванню китобійного промислу ( 998_102 ) і Конвенції про
збереження тюленів Антарктики ( 995_477 ).
Стаття VII
1. Договірні Сторони цим засновують і погоджуються утримувати
Комісію по збереженню морських живих ресурсів Антарктики, надалі
іменовану "Комісією".
2. Членський склад Комісії є таким:
(a) кожна Договірна Сторона, що брала участь у нараді, на
якій була прийнята ця Конвенція, є членом Комісії;
(b) кожна держава-учасниця, що приєдналася до цієї Конвенції
відповідно до статті XXIX, має право бути членом Комісії протягом
того часу, поки Сторона, що приєдналася, проводить дослідження або
промисел морських живих ресурсів, до яких застосовується ця
Конвенція;
(c) кожна організація регіональної економічної інтеграції, що
приєдналася до цієї Конвенції відповідно до статті XXIX, має право
бути членом Комісії протягом того часу, поки держави - члени цієї
організації мають право на це;
(d) Договірна Сторона, що бажає брати участь у роботі Комісії
відповідно до підпунктів (b) і (c) вище, повідомляє депозитарію
про те, на якій основі вона бажає стати членом Комісії, і про свою
готовність вжити дієвих заходів по збереженню. Депозитарій
повідомляє кожного члена Комісії про таке повідомлення і
супровідній його інформації. Протягом двох місяців після одержання
від депозитарія такого повідомлення будь-який член Комісії може
звернутися з проханням про розгляд цього питання. Після одержання
такого прохання депозитарій скликає таку сесію. При відсутності
прохання про проведення сесії Договірна Сторона, що направила
повідомлення, вважається такою, що відповідає вимогам членства в
Комісії.
3. Кожен член Комісії буде представлений у ній одним
представником, якого можуть супроводжувати заступники представника
і радники.
Стаття VIII
Комісія є юридичною особою і користується на території кожної
Договірної Держави такою право- і дієздатністю, яка може бути
необхідна, щоб дозволити їй виконувати свої функції і досягти
цілей Конвенції. Привілеї і імунітети, якими користуються Комісія
і її співробітники на території будь-якої Договірної Держави,
визначаються угодою між Комісією і зацікавленою Договірною
Державою.
Стаття IX
1. Функцією Комісії є здійснення мети і принципів, викладених
у статті II цієї Конвенції. З цією метою вона:
(a) сприяє проведенню досліджень і всебічного вивчення
морських живих ресурсів Антарктики й антарктичної морської
екосистеми;
(b) збирає дані про стан популяцій морських живих ресурсів
Антарктики, зміни у них і про фактори, що впливають на розподіл,
чисельність і продуктивність виловлюваних видів і залежних від них
або пов'язаних з ними видів або популяцій;
(c) забезпечує збір статистичних даних про улови і промислові
зусилля в тому, що стосується виловлюваних популяцій;
(d) аналізує, поширює і публікує інформацію, згадану в
підпунктах (b) і (c) вище, і доповіді Наукового комітету;
(e) встановлює потребу в збереженні й аналізує ефективність
заходів по збереженню;
(f) з урахуванням положень пункту 5 цієї статті розробляє,
вживає і переглядає заходи по збереженню на основі найкращої
наявної наукової інформації;
(g) застосовує систему спостереження й інспекції, створену
згідно зі статтею XXIV цієї Конвенції;
(h) проводить іншу діяльність, необхідну для досягнення мети
цієї Конвенції.
2. Згадані в пункті 1 (f) вище заходи по збереженню включають
наступне:
(a) визначення кількості будь-якого виду, що може
виловлюватися в межах застосування цієї Конвенції;
(b) визначення районів і підрайонів на основі розподілу
популяцій морських живих ресурсів Антарктики;
(c) визначення кількості, що може виловлюватися з популяцій
районів і підрайонів;
(d) визначення охоронюваних видів;
(e) визначення розміру, віку й у відповідних випадках статі
видів, що можуть виловлюватися;
(f) визначення сезонів, відкритих і закритих для промислу;
(g) визначення відкритих і закритих зон, районів або
підрайонів для цілей наукового вивчення або збереження, включаючи
особливі зони охорони і наукового вивчення;
(h) регулювання промислових зусиль і методів лову, у тому
числі знарядь лову, з метою, зокрема, запобігання зайвого
зосередження промислу в якому-небудь районі або підрайоні;
(i) вжиття таких заходів по збереженню, які Комісія вважає
необхідними для здійснення цілей цієї Конвенції, включаючи заходи,
що стосуються наслідків промислу і пов'язаної з ним діяльності для
компонентів морської екосистеми, інших, ніж виловлювані популяції.
3. Комісія публікує всі діючі заходи по збереженню і веде
їхній облік.
4. При виконанні своїх функцій, зазначених у пункті 1 вище,
Комісія повністю враховує рекомендації і думку Наукового комітету.
5. Комісія повністю враховує будь-які відповідні заходи або
правила, прийняті або рекомендовані Консультативними Нарадами
відповідно до статті IX Договору про Антарктику ( 995_224 ) або
прийнятими чи рекомендованими існуючими комісіями з рибальства,
відповідальними за види, що можуть виявитися в районі застосування
цієї Конвенції, щоб уникнути невідповідності між правами і
зобов'язаннями Договірної Сторони, що витікають з таких правил або
заходів, і заходами по збереженню, які можуть бути прийняті
Комісією.
6. Заходи по збереженню, прийняті Комісією відповідно до цієї
Конвенції, виконуються членами Комісії таким чином:
(a) Комісія повідомляє про заходи по збереженню всіх членів
Комісії;
(b) заходи по збереженню стають обов'язковими для всіх членів
Комісії після закінчення 180 днів після такого повідомлення, за
винятком випадків, передбачених у підпунктах (c) і (d) нижче;
(c) якщо протягом дев'яноста днів після повідомлення,
зазначеного в підпункті (a), член Комісії повідомить Комісію про
те, що він не може прийняти, повністю або частково, даний захід по
збереженню, такий захід не стає у зазначеній мірі обов'язковим для
цього члена Комісії;
(d) у випадку, якщо який-небудь член Комісії вдасться до
процедури, викладеної в підпункті (c) вище, Комісія на прохання
кожного з членів Комісії проведе сесію з метою розгляду такого
заходу по збереженню. Під час такої сесії і протягом тридцяти днів
після неї будь-який член Комісії має право заявити, що він більше
не може прийняти цей захід по збереженню, і в такому випадку ця
міра більш не є обов'язковою для цього члена Комісії.
Стаття X
1. Комісія звертає увагу будь-якої держави, що не є учасником
цієї Конвенції, на будь-яку діяльність, здійснювану його
громадянами або судами, що, на думку Комісії, негативно впливає на
досягнення мети цієї Конвенції.
2. Комісія звертає увагу всіх Договірних Сторін на будь-яку
діяльність, що, на думку Комісії, впливає на досягнення
якою-небудь Договірною Стороною мети цієї Конвенції або виконання
такою Договірною Стороною її зобов'язань по цій Конвенції.
Стаття XI
Комісія прагнутиме співпрацювати з Договірними Сторонами, що
можуть здійснювати юрисдикцію в морських районах, що прилягають до
району застосування цієї Конвенції, щодо збереження будь-якого
запасу або запасів асоційованих видів, що зустрічаються як у межах
цих районів, так і в межах застосування цієї Конвенції, з метою
узгодження заходів по збереженню, прийнятих відносно таких
запасів.
Стаття XII
1. Рішення Комісії по суті приймаються на основі консенсусу.
Питання про те, чи є дане питання питанням суті, розглядається як
питання суті.
2. Рішення з питань, крім згаданих у пункті 1 вище,
приймаються простою більшістю голосів членів Комісії, що присутні
і беруть участь у голосуванні.
3. При розгляді Комісією будь-якого питання, що вимагає
ухвалення рішення, має бути ясно зазначено, чи буде організація
регіональної економічної інтеграції брати участь у прийнятті цього
рішення і, якщо вона братиме участь, чи будуть також брати участь
які-небудь з держав-членів цієї організації. Кількість Договірних
Сторін, що беруть участь в ухваленні рішення, не повинна
перевищувати кількості держав-членів організації регіональної
економічної інтеграції, що є членами Комісії.
4. При прийнятті рішень відповідно до цієї статті організація
регіональної економічної інтеграції має тільки один голос.
Стаття XIII
1. Місцеперебування Комісії встановлюється в Хобарті,
Тасманія, Австралія.
2. Комісія проводить щорічно регулярні сесії. Інші сесії
можуть також проводитися на прохання однієї третини її членів,
якщо інше не передбачається Конвенцією. Перша сесія Комісії
відбудеться протягом трьох місяців після набрання чинності
Конвенції за умови, що серед Договірних Сторін будуть принаймні
дві держави, що ведуть промисел у районі, до якого застосовується
ця Конвенція. У будь-якому випадку перша сесія відбудеться
протягом року з моменту набрання Конвенцією чинності. Депозитарій
буде консультуватися з державами, що підписали Конвенцію, відносно
першої сесії Комісії, беручи до уваги, що широке представництво
таких держав необхідно для ефективної роботи Комісії.
3. Депозитарій скликає першу сесію Комісії в місці
перебування Комісії. Надалі сесії Комісії проводяться, якщо
Комісія не ухвалить інше рішення, у місці її перебування.
4. Комісія обирає з числа своїх членів голову і заступника
голови, кожен з яких обирається на два роки і може бути
переобраний на один додатковий термін. Перший голова може, однак,
бути обраний на початковий термін у три роки. Голова і заступник
голови не повинні бути представниками однієї і тієї ж Договірної
Сторони.
5. Комісія ухвалює правила процедури ведення своїх засідань,
за винятком питань, викладених у статті XII цієї Конвенції, і в
разі потреби вносить до них поправки.
6. Комісія може створювати такі допоміжні органи, які будуть
необхідні для виконання її функцій.
Стаття XIV
1. Договірні Сторони цим засновують Науковий комітет по
збереженню морських живих ресурсів Антарктики (у подальшому
іменований "Науковий комітет"), що є консультативним органом
Комісії. Науковий комітет, як правило, проводить свої засідання в
місці перебування Комісії, якщо він не ухвалить інше рішення.
2. Кожен член Комісії є членом Наукового комітету і призначає
одного представника, що має належну наукову кваліфікацію, який
можуть супроводжувати експерти і радники.
3. Науковий комітет може залучати для консультацій, коли це
буде необхідно, інших вчених і експертів на ad hoc основі.
Стаття XV
1. Науковий комітет є центром для консультацій і
співробітництва в галузі збору і вивчення інформації про морські
живі ресурси, до яких застосовується ця Конвенція, і обміну такою
інформацією. Він заохочує співробітництво в галузі наукових
досліджень з метою розширення знань про морські живі ресурси
морської екосистеми Антарктики і сприяє такому співробітництву.
2. Науковий комітет здійснює таку діяльність, яку Комісія
може доручити йому для досягнення мети цієї Конвенції, і:
(a) встановлює критерії і методи винесення рішень щодо
заходів по збереженню, згаданих у статті IX цієї Конвенції;
(b) періодично оцінює стан і тенденції популяцій морських
живих ресурсів Антарктики;
(c) аналізує дані про прямі і непрямі наслідки промислу для
популяцій морських живих ресурсів Антарктики;
(d) оцінює наслідки пропонованих змін у методах або рівнях
промислу і пропонованих заходів по збереженню;
(e) за запитом або за власною ініціативою направляє Комісії
оцінки, аналізи, доповіді і рекомендації, що стосуються заходів і
досліджень для досягнення мети цієї Конвенції;
(f) розробляє пропозиції про проведення міжнародних і
національних програм досліджень по морських живих ресурсах
Антарктики.
3. При виконанні своїх функцій Науковий комітет враховує
роботу інших відповідних технічних і наукових організацій, а також
наукову діяльність, що проводиться в рамках Договору про
Антарктику ( 995_224 ).
Стаття XVI
1. Перша сесія Наукового комітету відбудеться не пізніше ніж
через три місяці після першої сесії Комісії. Надалі Науковий
комітет проводить свої сесії так часто, як це необхідно для
виконання своїх функцій.
2. Науковий комітет ухвалює свої правила процедури і у
випадку необхідності вносить до них поправки. Такі правила
процедури і будь-які поправки до них затверджуються Комісією.
Правила процедури будуть включати процедуру представлення
доповідей меншості.
3. Науковий комітет може засновувати, за згодою Комісії, такі
допоміжні органи, які необхідні для виконання його функцій.
Стаття XVII
1. Комісія призначає Виконавчого секретаря, що забезпечує
обслуговування Комісії і Наукового комітету, згідно з такою
процедурою і на таких умовах, які Комісія може встановити.
Виконавчий секретар призначається терміном на чотири роки і може
бути призначений знову.
2. Комісія санкціонує такий штат персоналу Секретаріату, який
може бути необхідний, а Виконавчий секретар призначає персонал
Секретаріату, керує ним і здійснює спостереження за його роботою
відповідно до таких правил і процедур, які Комісія може визначити.
3. Виконавчий секретар і Секретаріат здійснюють функції,
покладені на них Комісією.
Стаття XVIII
Офіційними мовами Комісії і Наукового комітету будуть
англійська, французька, російська і іспанська мови.
Стаття XIX
1. На кожній щорічній сесії Комісія затверджує на основі
консенсусу свій бюджет і бюджет Наукового комітету.
2. Виконавчий секретар підготовлює проект бюджету Комісії,
Наукового комітету і будь-яких допоміжних органів і подає його
членам Комісії принаймні за шістдесят днів до початку щорічної
сесії Комісії.
3. Кожен член Комісії робить внесок у бюджет. До закінчення
п'яти років після набрання чинності цієї Конвенції кожен член
Комісії вносить рівний внесок. Далі внесок буде визначатися
відповідно до двох критеріїв: обсяг вилову і рівний розподіл
внесків між усіма членами Комісії. На основі консенсусу Комісія
буде визначати пропорційне застосування цих двох критеріїв.
4. Фінансова діяльність Комісії і Наукового комітету
здійснюється відповідно до фінансових правил, затверджених
Комісією, і підлягає щорічній ревізії обраними Комісією зовнішніми
ревізорами.
5. Кожен член Комісії оплачує свої власні витрати, пов'язані
з його участю в сесіях Комісії і Наукового комітету.
6. Член Комісії, що не сплатив свій внесок протягом двох
послідовних років, буде позбавлений права брати участь у прийнятті
рішень Комісією доти, поки його заборгованість не буде погашена.
Стаття XX
1. Члени Комісії в максимально можливій мірі щорічно надають
Комісії і Науковому комітету такі статистичні, біологічні та інші
дані та інформацію, які можуть знадобитися Комісії і Науковому
комітету для виконання їх функцій.
2. Члени Комісії повідомляють таким шляхом і через такі
проміжки часу, які можуть бути встановлені, інформацію про свою
промислову діяльність, включаючи звіт про райони промислу і
суднах, для того щоб забезпечити можливість складання звітів
достовірних статистичних даних про улови і промислові зусилля.
3. Члени Комісії надають Комісії через такі проміжки часу,
які можуть бути встановлені, інформацію про початі кроки для
виконання прийнятих Комісією заходів по збереженню ресурсів.
4. Члени Комісії погоджуються, що при будь-якому промислі,
який вони ведуть, будуть використовуватися можливості для збору
даних, необхідних для оцінки впливу промислу.
Стаття XXI
1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів в межах
своєї компетенції з метою забезпечення дотримання положень цієї
Конвенції і виконання прийнятих Комісією заходів по збереженню, що
є обов'язковими для даної Сторони згідно зі статтею IX цієї
Конвенції.
2. Кожна Договірна Сторона направляє Комісії інформацію про
заходи, вжиті відповідно до пункту 1 вище, включаючи застосування
санкцій у випадку якого-небудь порушення.
Стаття XXII
1. Кожна Договірна Сторона зобов'язується докладати
відповідних зусиль, сумісних зі Статутом Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ), для того, щоб ніхто не здійснював ніякої
діяльності, що суперечить меті цієї Конвенції.
2. Кожна Договірна Сторона повідомляє Комісію про всі
випадки, коли їй стане відомо про таку діяльність.
Стаття XXIII
1. Комісія і Науковий комітет співпрацюють з
державами-учасниками Консультативних Нарад за Договором про
Антарктику ( 995_224 ) з питань, що входять у компетенцію
останніх.
2. Комісія і Науковий комітет співпрацюють у відповідних
випадках із Продовольчою і сільськогосподарською організацією
Об'єднаних Націй та інших спеціалізованих установ.
3. Комісія і Науковий комітет прагнутимуть розвивати у
відповідних випадках робочі відносини співробітництва з
міжурядовими і неурядовими організаціями, які можуть сприяти їхній
роботі, включаючи Науковий комітет з антарктичних досліджень,
Науковий комітет з океанічних досліджень і Міжнародну китобійну
комісію.
4. Комісія може у відповідних випадках укласти угоди із
згаданими в цій статті організаціями та іншими організаціями.
Комісія і Науковий комітет можуть запрошувати такі організації
направити спостерігачів на свої сесії і сесії їхніх допоміжних
органів.
Стаття XXIV
1. Для сприяння досягненню мети і забезпечення дотримання
положень цієї Конвенції Договірні Сторони погоджуються створити
систему спостереження й інспекції.
2. Система спостереження й інспекції розробляється Комісією
на основі таких принципів:
(a) Договірні Сторони співпрацюють одна з одною з метою
забезпечення ефективного застосування системи спостереження й
інспекції з урахуванням існуючої міжнародної практики. Ця система
включає, зокрема, процедуру відвідування судна спостерігачами й
інспекторами, призначеними членами Комісії, і проведення ними
інспекції, а також процедуру судового переслідування державою
прапора і застосування санкцій на підставі доказів, отриманих у
результаті такого відвідування судна і інспекції. Повідомлення про
такі міри судового переслідування і застосовані санкції
включається в інформацію, згадану в статті XXI цієї Конвенції;
(b) з метою перевірки дотримання заходів, вжитих згідно з
цією Конвенцією, спостереження й інспекція проводяться на борту
суден, що ведуть наукові дослідження або промисел морських живих
ресурсів у районі, до якого застосовується ця Конвенція, за
допомогою спостерігачів і інспекторів, призначених членами Комісії
і діючих відповідно до умов, визначених Комісією;
(c) призначені спостерігачі й інспектори продовжують
залишатися під юрисдикцією Договірної Сторони, громадянами якої
вони є. Вони доповідають членові Комісії, яким вони призначені і
який, у свою чергу, доповідає Комісії.
3. Надалі до створення системи спостереження й інспекції
члени Комісії прагнутимуть розробити проміжні угоди з метою
призначення спостерігачів й інспекторів, і такі призначені
спостерігачі й інспектори матимуть право проводити інспекцію
згідно з принципами, викладеними в пункті 2 вище.
Стаття XXV
1. У випадку виникнення якого-небудь спору між двома або
декількома Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування
цієї Конвенції такі Договірні Сторони консультуються між собою з
метою вирішення спору шляхом переговорів, розслідування,
посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду або інших
мирних засобів на їх власний вибір.
2. Будь-який спір такого роду, що не буде вирішений
зазначеним шляхом, передається, за згодою в кожному випадку всіх
сторін, що беруть участь у спорі, на вирішення до Міжнародного
Суду або в арбітраж; однак, якщо не буде досягнута домовленість
про передачу спору до Міжнародного Суду або в арбітраж, Сторони,
що беруть участь у спорі, не звільняються від обов'язку
продовжувати пошуки його вирішення будь-яким з різних мирних
засобів, зазначених у пункті 1 вище.
3. У тих випадках, коли спір передається в арбітраж,
арбітражний трибунал створюється відповідно до положень,
викладених в Додатку до цієї Конвенції.
Стаття XXVI
1. Ця Конвенція відкрита для підписання в Канберрі з 1 серпня
1980 року по 31 грудня 1980 року державами, що брали участь у
Конференції по збереженню морських живих ресурсів Антарктики, що
відбулася в Канберрі з 7 по 20 травня 1980 року.
2. Держави, що підписали цю Конвенцію, є первісними
учасниками Конвенції.
Стаття XXVII
1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, схваленню або прийняттю
її державами, що підписали.
2. Ратифікаційні грамоти і документи про прийняття або
схвалення здаються на зберігання Уряду Австралії, що цим
призначається Депозитарієм.
Стаття XXVIII
1. Ця Конвенція набуває чинності на тридцятий день після
здачі на зберігання восьмої ратифікаційної грамоти, документа про
прийняття або схвалення державами, згаданими в пункті 1 статті
XXVI цієї Конвенції.
2. Для кожної держави або організації регіональної
економічної інтеграції, як після набрання чинності цієї Конвенції
здадуть на зберігання ратифікаційну грамоту або документ про
прийняття, схвалення або приєднання, Конвенція набере чинності на
тридцятий день після здачі такого інструмента або документа.
Стаття XXIX
1. Ця Конвенція відкрита для приєднання будь-якої держави,
зацікавленої в дослідницькій або промисловій діяльності, що
відноситься до морських живих ресурсів, до яких застосовується ця
Конвенція.
2. Ця Конвенція відкрита для приєднання створених суверенними
державами організацій регіональної економічної інтеграції, до
складу яких входять одна або більше держав-членів Комісії і яким
держави-члени організації передали, повністю або частково,
компетенцію щодо питань, охоплених цією Конвенцією. Приєднання
таких регіональних організацій економічної інтеграції є предметом
консультацій між членами Комісії.
Стаття XXX
1. Поправки до цієї Конвенції можуть бути внесені в будь-який
час.
2. Якщо одна третина членів Комісії висловиться за проведення
наради для обговорення запропонованої поправки, то Депозитарій
скличе таку нараду.
3. Поправка набуває чинності, коли Депозитарій одержить від
усіх членів Комісії грамоту про її ратифікацію або документ про її
прийняття або схваленя.
4. Згодом така поправка набуває чинності для будь-якої іншої
Договірної Сторони після одержання Депозитарієм повідомлення про
ратифікацію, схвалення або прийняття нею цієї поправки. Будь-яка
така Договірна Сторона, від якої таке повідомлення не було
отримано протягом одного року з дня набуття чинності цієї поправки
відповідно до пункту 3 вище, вважається такою, що вийшла з цієї
Конвенції.
Стаття XXXI
1. Будь-яка Договірна Сторона може вийти з числа учасників
цієї Конвенції 30 червня будь-якого року, направивши не пізніше 1
січня того ж року письмове повідомлення Депозитарієві, який після
одержання такого повідомлення негайно повідомить про це інші
Договірні Сторони.
2. Будь-яка інша Договірна Сторона може протягом шістдесяти
днів після одержання копії такого письмового повідомлення від
Депозитарія також повідомити Депозитарія про свій вихід, і в
такому випадку для Договірної Сторони, що зробила таке
повідомлення, Конвенція перестає бути чинною 30 червня того ж
року.
3. Вихід з Конвенції будь-якого члена Комісії не стосується
його фінансових зобов'язань по Конвенції.
Стаття XXXII
Депозитарій повідомляє всі Договірні Сторони про таке:
(a) про підписання цієї Конвенції і здачу на зберігання
ратифікаційних грамот, документів про прийняття, схвалення або
приєднання;
(b) про дату набрання чинності цієї Конвенції і будь-яких
поправок до неї.
Стаття XXXIII
1. Ця Конвенція, англійський, французький, російський і
іспанський тексти якої мають однакову силу, буде здана на
зберігання Уряду Австралії, що направить завірені копії Конвенції
всім Сторонам, що підписали і приєдналися до неї.
2. Ця Конвенція буде зареєстрована Депозитарієм згідно з
положеннями статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй
( 995_010 ).
Вчинено в Канберрі 20 травня 1980 року.
На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те
уповноважені, підписали дійсну Конвенцію.
ДОДАТОК ПРО АРБІТРАЖНИЙ ТРИБУНАЛ
1. Згаданий у пункті 3 статті XXV арбітражний трибунал
складається з трьох арбітрів, що призначаються таким чином:
a) Сторона, що порушує розгляд, повідомляє прізвище арбітра
іншій Стороні, яка, у свою чергу, протягом 40 днів після одержання
такого повідомлення повідомляє прізвище другого арбітра. Протягом
60 днів після призначення другого арбітра Сторони призначають
третього арбітра, який не повинен бути громадянином жодної з цих
Сторін і не повинен мати громадянство, яке має той або інший з
двох перших арбітрів. Третій арбітр є головою трибуналу;
b) у тому випадку, якщо другий арбітр не буде призначений в
установлений термін або якщо Сторони не досягнуть домовленості у
встановлений термін щодо призначення третього арбітра, то цей
арбітр, на прохання кожної із сторін, призначається Генеральним
секретарем Постійної палати третейського суду з числа осіб, що
користуються міжнародною репутацією і не є громадянами держави, що
бере участь у цій Конвенції.
2. Арбітражний трибунал встановлює своє місцеперебування і
ухвалює свої власні правила процедури.
3. Рішення арбітражного трибуналу ухвалюється більшістю
голосів його членів, що не можуть утримуватися при голосуванні.
4. Будь-яка Договірна Сторона, що не є стороною в спорі,
може, за згодою арбітражного трибуналу, взяти участь у розгляді.
5. Рішення арбітражного трибуналу є остаточним і обов'язковим
для всіх сторін у спорі і для будь-якої держави, що взяла участь у
розгляді, і підлягає негайному виконанню. Арбітражний трибунал дає
тлумачення рішення на прохання однієї із сторін у спорі або
будь-якої держави, що взяла участь у розгляді.
6. Якщо арбітражний трибунал не винесе іншого рішення в
зв'язку з особливими обставинами справи, то витрати трибуналу,
включаючи винагороду його членів, несуть рівними частинами
сторони, що брали участь у спорі.
Документ про схвалення Конвенції Урядом СРСР зданий на
зберігання Урядові Австралії 26 травня 1981 року.
Відповідно до пункту 1 статті XXVIII Конвенція набрала
чинності 7 квітня 1982 року.
Конвенция
о сохранении морских живых ресурсов Антарктики

Договаривающиеся Стороны, признавая важность охраны окружающей среды и защиты
целостности экосистемы морей, омывающих Антарктиду, принимая во внимание концентрацию морских живых ресурсов в
водах Антарктики и возросший интерес к возможностям использования
этих ресурсов в качестве источника протеина, сознавая настоятельную необходимость обеспечения сохранения
морских живых ресурсов Антарктики, считая необходимым расширение знаний о морской экосистеме
Антарктики и ее компонентах, с тем чтобы иметь возможность
принимать решения относительно промысла на основе правильной
научной информации, считая, что сохранение морских живых ресурсов Антарктики
требует международного сотрудничества с должным учетом положений
Договора об Антарктике ( 995_224 ) и при активном участии всех
государств, ведущих исследования или промысел в антарктически
водах, признавая основную ответственность государств - участников
Консультативных Совещаний по Договору об Антарктике ( 995_224 ) в
том, что касается охраны и защиты антарктической окружающей среды,
и в частности их ответственность в силу пункта 1 (f) статьи IX
Договора об Антарктике в отношении охраны и сохранения живых
ресурсов в Антарктике, напоминая о шагах, уже предпринятых государствами -
участниками Консультативных Совещаний по Договору об Антарктике
( 995_224 ), включая, в частности, Согласованные меры по охране
фауны и флоры Антарктики ( 995_478 ), а также положения Конвенции
о сохранении тюленей Антарктики ( 995_477 ), имея в виду озабоченность сохранением морских живых ресурсов
Антарктики, выраженную государствами - участниками Девятого
Консультативного Совещания по Договору об Антарктике ( 995_224 ),
и важное значение Рекомендации IX (2), приведшей к принятию
настоящей Конвенции, считая, что интересам всего человечества отвечает сохранение
вод, окружающих антарктический континент, для использования
исключительно в мирных целях и предотвращение превращения их в
арену или предмет международных разногласий, признавая, в свете вышесказанного, что желательно создать
надлежащий механизм для вынесения рекомендаций, содействия
разработке, принятия решений и осуществления координаций в том,
что касается мер и научных исследований, необходимых для
обеспечения сохранения морских живых организмов Антарктики, согласились о нижеследующем:
Статья I
1. Настоящая Конвенция применяется к антарктическим морским
живым ресурсам района к югу от 60 град. южной широты и к
антарктическим морским живым ресурсам района, находящегося между
этой широтой и Антарктической конвергенцией, которые являются
частью морской экосистемы Антарктики. 2. Морские живые ресурсы означают популяции плавниковых рыб,
моллюсков, ракообразных и всех других видов живых организмов,
включая птиц, обитающих к югу от антарктической конвергенции. 3. Морская экосистема Антарктики означает комплекс
взаимоотношений морских живых ресурсов Антарктики друг с другом и
с окружающей их физической средой. 4. Антарктической конвергенцией считается линия, соединяющая
следующие точки вдоль параллелей широты и меридианов долготы: 50
град. ю. ш., 0 град.; 50 град. ю. ш., 30 град. в. д.; 45 град. ю.
ш., 30 град. в. д.; 45 град. ю. ш., 80 град. в. д.; 55 град. ю.
ш., 80 град. в. д.; 55 град. ю. ш., 150 град. в. д.; 60 град. ю.
ш., 150 град. в. д.; 60 град. ю. ш., 50 град. з. д.; 50 град. ю.
ш., 50 град. з. д.; 50 град. ю. ш., 0 град.
Статья II
1. Целью настоящей Конвенции является сохранение морских
живых ресурсов Антарктики. 2. Для целей настоящей Конвенции термин "сохранение" включает
рациональное использование. 3. Любой промысел и связанная с ним деятельность в районе
применения настоящей Конвенции проводятся в соответствии с
положениями настоящей Конвенции и следующими принципами
сохранения: (а) предотвращение сокращения численности любой вылавливаемой
популяции до уровней, ниже таких, которые обеспечивают ее
устойчивое пополнение. С этой целью не должно допускаться ее
сокращение ниже уровня, близкого к тому, который обеспечивает
наибольший чистый годовой прирост;
(b) поддерживание экологических взаимосвязей между
вылавливаемыми, зависящими от них и связанными с ними популяциями
морских живых ресурсов Антарктики и восстановление истощенных
популяций до уровней, определенных в подпункте (а) выше;
(c) предотвращение изменений или сведение до минимума
опасности изменений в морской экосистеме, которые являются
потенциально необратимыми на протяжении двух или трех десятилетий,
принимая во внимание состояние имеющихся знаний о прямом и
косвенном воздействии промысла, влиянии внесения несвойственных
данному району видов, последствиях связанной с этим деятельности
для морской экосистемы и последствиях изменений в окружающей среде
с тем, чтобы было возможно устойчивое сохранение морских живых
ресурсов Антарктики.
Статья III
Договаривающиеся Стороны, независимо от того, являются они
участниками Договора об Антарктике ( 995_224 ) или нет,
соглашаются, что в районе действия Договора об Антарктике они не
будут осуществлять никакой деятельности, противоречащей принципам
и целям этого Договора, и что в своих отношениях друг с другом они
связаны обязательствами, содержащимися в статьях I и V Договора об
Антарктике.
Статья IV
1. В том, что касается района действия Договора об
Антарктике ( 995_224 ), все Договаривающиеся Стороны, независимо
от того, являются они участниками Договора об Антарктике или нет,
в своих отношениях друг с другом связаны положениями статей IV и
VI Договора об Антарктике. 2. Ничто, содержащееся в настоящей Конвенции, и никакие
действия или виды деятельности, имеющие место, пока настоящая
Конвенция находится в силе: (а) не образуют основы для заявления, поддержания или
отрицания какой-либо претензии на территориальный суверенитет в
районе действия Договора об Антарктике ( 995_224 ) и не создают
никаких прав суверенитета в районе действия Договора об
Антарктике;
(b) не должны толковаться как отказ любой из Договаривающихся
Сторон от какого-либо права или претензии, или основы для
претензии, либо как их сокращение или как наносящее им ущерб в
том, что касается осуществления юрисдикции прибрежного государства
согласно международному праву в пределах района применения
настоящей Конвенции;
(с) не должны толковаться как наносящие ущерб позиции любой
из Договаривающихся Сторон в отношении признания или непризнания
ею любого такого права, претензии или основы для претензии;
(d) не затрагивают положения пункта 2 статьи IV Договора об
Антарктике ( 995_224 ) о том, что никакая новая претензия или
расширение существующей претензии на территориальный суверенитет в
Антарктике не заявляются, пока Договор об Антарктике находится в
силе.
Статья V
1. Договаривающиеся Стороны, не являющиеся участниками
Договора об Антарктике ( 995_224 ), признают особые обязательства
и ответственость государств - участников Консультативных Совещаний
по Договору об Антарктике в том, что касается охраны и сохранения
окружающей среды в сфере действия Договора об Антарктике. 2. Договаривающиеся Стороны, не являющиеся участниками
Договора об Антарктике ( 995_224 ), соглашаются, что при
осуществлении деятельности в районе действия Договора об
Антарктике они будут соблюдать в соответствующих случаях
Согласованные меры по охране фауны и флоры Антарктики ( 995_478 )
и такие другие меры, какие были рекомендованы государствами -
участниками Консультативных Совещаний по Договору об Антарктике в
порядке осуществления ими своей ответственности за охрану
окружающей среды Антарктики от всех видов пагубного вмешательства
человека. 3. Для целей настоящей Конвенции "государства - участники
Консультативных Совещаний по Договору об Антарктике" означают
Договаривающиеся Стороны по Договору об Антарктике, представители
которых участвуют в совещаниях, предусмотренных статьей IX
Договора об Антарктике ( 995_224 ).
Статья VI
Ничто, содержащееся в настоящей Конвенции, не умаляет прав и
обязательств Договаривающихся Сторон по Международной конвенции о
регулировании китобойного промысла ( 998_102 ) и Конвенции о
сохранении тюленей Антарктики ( 995_477 ).
Статья VII
1. Договаривающиеся Стороны настоящим учреждают и
соглашаются содержать Комиссию по сохранению морских живых
ресурсов Антарктики, в дальнейшем именуемую "Комиссией". 2. Членский состав Комиссии является следующим: (а) каждая Договаривающаяся Сторона, участвовавшая в
совещании, на котором была принята настоящая Конвенция, является
членом Комиссии;
(b) каждое государство-участник, присоединившееся к настоящей
Конвенции согласно статье XXIX, имеет право быть членом Комиссии в
течение того времени, пока эта присоединившаяся Сторона ведет
исследования или промысел морских живых ресурсов, к которым
применяется настоящая Конвенция;
(с) каждая организация региональной экономической интеграции,
присоединившаяся к настоящей Конвенции согласно статье XXIX, имеет
право быть членом Комиссии в течение того времени, пока
государства - члены этой организации имеют право на это;
(d) Договаривающаяся Сторона, желающая участвовать в работе
Комиссии в соответствии с подпунктами (b) и (с) выше, уведомляет
депозитария о том, на какой основе она желает стать членом
Комиссии, и о своей готовности принять действующие меры по
сохранению. Депозитарий сообщает каждому члену Комиссии о таком
уведомлении и сопровождающей его информации. В течение двух
месяцев после получения от депозитария такого сообщения любой член
Комиссии может обратиться с просьбой о рассмотрении этого вопроса.
По получении такой просьбы депозитарий созывает такую сессию. При
отсутствии просьбы о проведении сессии Договаривающаяся Сторона,
направившая уведомление, считается отвечающей требованиям
членства в Комиссии.
3. Каждый член Комиссии будет представлен в ней одним
представителем, которого могут сопровождать заместители
представителя и советники.
Статья VIII
Комиссия является юридическим лицом и пользуется на
территории каждого Договаривающегося Государства такой право- и
дееспособностью, которые могут быть необходимы, чтобы позволить ей
выполнять свои функции и достичь целей Конвенции. Привилегии и
иммунитеты, которыми пользуются Комиссия и ее сотрудники на
территории какого-либо Договаривающегося Государства, определются
соглашением между Комиссией и заинтересованным Договаривающимся
Государством.
Статья IX
1. Функцией Комиссии является осуществление цели и принципов,
изложенных в статье II настоящей Конвенции. С этой целью она: (а) способствует проведению исследований и всестороннего
изучения морских живых ресурсов Антарктики и антарктической
морской экосистемы;
(b) собирает данные о состоянии популяций морских живых
ресурсов Антарктики, изменениях в них и о факторах, влияющих на
распределение, численность и продуктивность вылавливаемых видов и
зависящих от них или связанных с ними видов или популяций;
(с) обеспечивает сбор статистических данных об уловах и
промысловых усилиях в том, что касается вылавливаемых популяций;
(d) анализирует, распространяет и публикует информацию,
упомянутую в подпунктах (b) и (с) выше, и доклады Научного
комитета;
(е) устанавливает потребность в сохранении и анализирует
эффективность мер по сохранению;
(f) с учетом положений пункта 5 настоящей статьи
разрабатывает, принимает и пересматривает меры по сохранению на
основе наилучшей имеющейся научной информации;
(g) применяет систему наблюдения и инспекции, созданную в
соответствии со статьей XXIV настоящей Конвенции;
(h) проводит такую другую деятельность, какая необходима для
достижения цели настоящей Конвенции.
2. Упомянутые в пункте 1 (f) выше меры по сохранению включают
следующие: (а) определение количества любого вида, которое может
вылавливаться в районе применения настоящей Конвенции;
(b) определение районов и подрайонов на основе распределения
популяций морских живых ресурсов Антарктики;
(с) определение количества, которое может вылавливаться из
популяций районов и подрайонов;
(d) определение охраняемых видов; (е) определение размера, возраста и в соответствующих случаях
пола видов, которые могут вылавливаться;
(f) определение сезонов, открытых и закрытых для промысла; (g) определение открытых и закрытых зон, районов или
подрайонов для целей научного изучения или сохранения, включая
особые зоны охраны и научного изучения;
(h) регулирование промысловых усилий и методов лова, в том
числе орудий лова, с целью, в частности, избежания излишнего
сосредоточения промысла в каком-либо районе или подрайоне;
(i) принятие таких других мер по сохранению, какие Комиссия
считает необходимыми для осуществления цели настоящей Конвенции,
включая меры, касающиеся последствий промысла н связанной с ним
деятельности для компонентов морской экосистемы, иных, чем
вылавливаемые популяции.
3. Комиссия публикует все действующие меры по сохранению и
ведет их учет. 4. При выполнении своих функций, указанных в пункте 1 выше,
Комиссия полностью учитывает рекомендации и мнение Научного
комитета. 5. Комиссия полностью учитывает любые соответствующие меры
или правила, принятые или рекомендованные Консультативными
Совещаниями согласно статье IX Договора об Антарктике ( 995_224 )
либо принятые или рекомендованные существующими комиссиями по
рыболовству, ответственными за виды, которые могут оказаться в
районе применения настоящей Конвенции, во избежание несоответствия
между правами и обязательствами Договаривающейся Стороны,
вытекающими из таких правил или мер, и мерами по сохранению,
которые могут быть приняты Комиссией. 6. Меры по сохранению, принятые Комиссией в соответствии с
настоящей Конвенцией, выполняются членами Комиссии следующим
образом: (а) Комиссия уведомляет о мерах по сохранению всех членов
Комиссии;
(b) меры по сохранению становятся обязательными для всех
членов Комиссии по истечении 180 дней после такого уведомления, за
исключением случаев, предусмотренных в подпунктах (с) и (d) ниже;
(с) если в течение девяноста дней после уведомления,
указанного в подпункте (а), член Комиссии уведомит Комиссию о том,
что он не может принять, полностью или частично, данную меру по
сохранению, такая мера не становится в указанной степени
обязательной для этого члена Комиссии;
(d) в случае, если какой-либо член Комиссии прибегнет к
процедуре, изложенной в подпункте (с) выше, Комиссия по просьбе
любого из членов Комиссии проведет сессию с целью рассмотрения
такой меры по сохранению. Во время такой сессии и в течение
тридцати дней после нее любой член Комиссии имеет право заявить,
что он более не может принять эту меру по сохранению, и в таком
случае эта мера более не является обязательной для этого члена
Комиссии.
Статья X
1. Комиссия обращает внимание любого государства, не
являющегося участником настоящей Конвенции, на любую деятельность,
осуществляемую его гражданами или судами, которая, по мнению
Комиссии, отрицательно влияет на достижение цели настоящей
Конвенции. 2. Комиссия обращает внимание всех Договаривающихся Сторон
на любую деятельность, которая, по мнению Комиссии, влияет на
достижение какой-либо Договаривающейся Стороной цели настоящей
Конвенции или выполнение такой Договаривающейся Стороной ее
обязательств по настоящей Конвенции.
Статья XI
Комиссия будет стремиться сотрудничать с Договаривающимися
Сторонами, которые могут осуществлять юрисдикцию в морских
районах, прилегающих к району применения настоящей Конвенции, в
отношении сохранения любого запаса или запасов ассоциированных
видов, встречающихся как в пределах этих районов, так и районе
применения настоящей Конвенции, с целью согласования мер по
сохранению, принимаемых в отношении таких запасов.
Статья XII
1. Решения Комиссии по вопросам существа принимаются на
основе консенсуса. Вопрос о том, является ли данный вопрос
вопросом существа, рассматривается как вопрос существа. 2. Решения по вопросам, помимо упомянутых в пункте 1 выше,
принимаются простым большинством голосов членов Комиссии,
присутствующих и участвующих в голосовании. 3. При рассмотрении Комиссией любого вопроса, требующего
принятия решения, должно быть ясно указано, будет ли организация
региональной экономической интеграции участвовать в принятии
этого решения и, если она будет участвовать, будут ли также
участвовать какие-либо из государств - членов этой организации.
Число Договаривающихся Сторон, принимающих таким образом участие в
принятии решения, не должно превышать числа государств - членов
организации региональной экономической интеграции, являющихся
членами Комиссии. 4. При принятии решений в соответствии с настоящей статьей
организация региональной экономической интеграции имеет только
один голос.
Статья XIII
1. Местопребывание Комиссии устанавливается в Хобарте,
Тасмания, Австралия. 2. Комиссия проводит ежегодно регулярные сессии. Другие
сессии могут также проводиться по просьбе одной трети ее членов,
если другое не предусматривается Конвенцией. Первая сессия
Комиссии состоится в течение трех месяцев после вступления
Конвенции в силу при условии, что среди Договаривающихся Сторон
будут по крайней мере два государства, ведущих промысел в районе,
к которому применяется настоящая Конвенция. В любом случае первая
сессия состоится в течение года с момента вступления Конвенции в
силу. Депозитарий будет консультироваться с государствами,
подписавшими Конвенцию, в отношении первой сессии Комиссии,
принимая во внимание, что широкое представительство таких
государств необходимо для эффективной работы Комиссии. 3. Депозитарий созывает первую сессию Комиссии в месте
пребывания Комиссии. В дальнейшем сессии Комиссии проводятся, если
Комиссия не примет решения об ином, в месте ее пребывания. 4. Комиссия избирает из числа своих членов председателя и
заместителя председателя, каждый из которых избирается на два года
и может быть переизбран на один дополнительный срок. Первый
председатель может, однако, быть избран на первоначальный срок в
три года. Председатель и заместитель председателя не должны быть
представителями одной и той же Договаривающейся Стороны. 5. Комиссия принимает правила процедуры ведения своих
заседаний, за исключением вопросов, изложенных в статье XII
настоящей Конвенции, и в случае необходимости вносит в них
поправки. 6. Комиссия может создавать такие вспомогательные органы,
которые будут необходимы для выполнения ее функций.
Статья XIV
1. Договаривающиеся Стороны настоящим учреждают Научный
комитет по сохранению морских живых ресурсов Антарктики (в
дальнейшем именуемый "Научный комитет"), который является
консультативным органом Комиссии. Научный комитет, как правило,
проводит свои заседания в месте пребывания Комиссии, если он не
примет решения об ином. 2. Каждый член Комиссии является членом Научного комитета и
назначает одного представителя, имеющего надлежащую научную
квалификацию, которого могут сопровождать эксперты и советники. 3. Научный комитет может привлекать для консультаций, когда
это будет необходимо, других ученых и экспертов на ad hoc основе.
Статья XV
1. Научный комитет является центром для консультаций и
сотрудничества в области сбора и изучения информации о морских
живых ресурсах, к которым применяется настоящая Конвенция, и
обмена такой информацией. Он поощряет сотрудничество в области
научных исследований в целях расширения знаний о морских живых
ресурсах морской экосистемы Антарктики и содействует такому
сотрудничеству. 2. Научный комитет осуществляет такую деятельность, какую
Комиссия может поручить ему для достижения цели настоящей
Конвенции, и: (а) устанавливает критерии и методы вынесения решений,
касающихся мер по сохранению, упомянутых в статье IX настоящей
Конвенции;
(b) периодически оценивает состояние и тенденции популяций
морских живых ресурсов Антарктики;
(с) анализирует данные о прямых и косвенных последствиях
промысла для популяций морских живых ресурсов Антарктики;
d) оценивает последствия предлагаемых изменений в методах или
уровнях промысла и предлагаемых мер по сохранению; е) по запросу или по собственной инициативе направляет
Комиссии оценки, анализы, доклады и рекомендации, касающиеся мер и
исследований для достижения цели настоящей Конвенции; (f) разрабатывает предложения о проведении международных и
национальных программ исследований по морским живым ресурсам
Антарктики.
3. При выполнении своих функций Научный комитет учитывает
работу других соответствующих технических и научных организаций, а
также научную деятельность, проводимую в рамках Договора об
Антарктике ( 995_224 ).
Статья XVI
1. Первая сессия Научного комитета состоится не позднее чем
через три месяца после первой сессии Комиссии. В дальнейшем
Научный комитет проводит свои сессии так часто, как это необходимо
для выполнения своих функций. 2. Научный комитет принимает свои правила процедуры и в
случае необходимости вносит в них поправки. Такие правила
процедуры и любые поправки к ним утверждаются Комиссией. Правила
процедуры будут включать процедуру представления докладов
меньшинства. 3. Научный комитет может учреждать, с согласия Комиссии,
такие вспомогательные органы, которые необходимы для выполнения
его функций.
Статья XVII
1. Комиссия назначает Исполнительного секретаря, который
обеспечивает обслуживание Комиссии и Научного комитета, в
соответствии с такой процедурой и на таких условиях, какие
Комиссия может установить. Исполнительный секретарь назначается на
срок в четыре года и может быть назначен вновь. 2. Комиссия санкционирует такой штат персонала Секретариата,
какой может быть необходим, а Исполнительный секретарь назначает
персонал Секретариата, руководит им и осуществляет наблюдение за
его работой в соответствии с такими правилами и процедурой, какие
Комиссия может определить. 3. Исполнительный секретарь и Секретариат осуществляют
функции, возложенные на них Комиссией.
Статья XVIII
Официальными языками Комиссии и Научного комитета будут
английский, французский, русский и испанский языки.
Статья XIX
1. На каждой ежегодной сессии Комиссия утверждает на основе
консенсуса свой бюджет и бюджет Научного комитета. 2. Исполнительный секретарь подготавливает проект бюджета
Комиссии, Научного комитета и любых вспомогательных органов и
представляет его членам Комиссии по крайней мере за шестьдесят
дней до начала ежегодной сессии Комиссии. 3. Каждый член Комиссии вносит взнос в бюджет. До истечения
пяти лет после вступления в силу настоящей Конвенции каждый член
Комиссии вносит равный взнос. Впоследствии взнос будет
определяться в соответствии с двумя критериями: объем вылова и
равное распределение взносов между всеми членами Комиссии. На
основе консенсуса Комиссия будет определять пропорциональное
применение этих двух критериев. 4. Финансовая деятельность Комиссии и Научного комитета
осуществляется в соответствии с финансовыми правилами,
утвержденными Комиссией, и подлежит ежегодной ревизии выбранными
Комиссией внешними ревизорами. 5. Каждый член Комиссии оплачивает свои собственные расходы,
связанные с его участием в сессиях Комиссии и Научного комитета. 6. Член Комиссии, не уплативший свой взнос в течение двух
последовательных лет, будет лишен права участвовать в принятии
решений Комиссией до тех пор, пока его задолженность не будет
погашена.
Статья XX
1. Члены Комиссии в максимально возможной степени ежегодно
предоставляют Комиссии и Научному комитету такие статистические,
биологические и другие данные и информацию, какие могут
потребоваться Комиссии и Научному комитету для выполнения их
функций. 2. Члены Комиссии сообщают таким путем и через такие
промежутки времени, какие могут быть установлены, информацию о
своей промысловой деятельности, включая сведения о районах
промысла и судах, с тем чтобы обеспечить возможность составления
сводок достоверных статистических данных об уловах и промысловых
усилиях. 3. Члены Комиссии предоставляют Комиссии через такие
промежутки времени, какие могут быть установлены, информацию о
предпринятых шагах для выполнения принятых Комиссией мер по
сохранению ресурсов. 4. Члены Комиссии соглашаются, что при любом промысле,
который они ведут, будут использоваться возможности для сбора
данных, необходимых для оценки воздействия промысла.
Статья XXI
1. Каждая Договаривающаяся Сторона принимает соответствующие
меры в пределах своей компетенции в целях обеспечения соблюдения
положений настоящей Конвенции и выполнения принятых Комиссией мер
по сохранению, которые являются обязательными для данной Стороны в
соответствии со статьей IX настоящей Конвенции. 2. Каждая Договаривающаяся Сторона направляет Комиссии
информацию о мерах, принятых согласно пункту 1 выше, включая
применение санкций в случае какого-либо нарушения.
Статья XXII
1. Каждая Договаривающаяся Сторона обязуется прилагать
соответствующие усилия, совместимые с Уставом Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ), с тем чтобы никто не проводил
никакой деятельности, противоречащей цели настоящей Конвенции. 2. Каждая Договаривающаяся Сторона сообщает Комиссии о всех
случаях, когда ей станет известно о такой деятельности.
Статья XXIII
1. Комиссия и Научный комитет сотрудничают с государствами -
участниками Консультативных Совещаний по Договору об Антарктике
( 995_224 ) по вопросам, входящим в компетенцию последних. 2. Комиссия и Научный комитет сотрудничают в соответствующих
случаях с Продовольственной и сельскохозяйственной организацией
Объединенных Наций и другими специализированными учреждениями. 3. Комиссия и Научный комитет будут стремиться развивать в
соответствующих случаях рабочие отношения сотрудничества с
межправительственными и неправительственными организациями,
которые могут содействовать их работе, включая Научный комитет по
антарктическим исследованиям, Научный комитет по океаническим
исследованиям и Международную китобойную комиссию. 4. Комиссия может в соответствующих случаях заключить
соглашения с упомянутыми в настоящей статье организациями и
другими организациями. Комиссия и Научный комитет могут приглашать
такие организации направить наблюдателей на свои сессии и сессии
их вспомогательных органов.
Статья XXIV
1. Для содействия достижению цели и обеспечения соблюдения
положений настоящей Конвенции Договаривающиеся Стороны соглашаются
создать систему наблюдения и инспекции. 2. Система наблюдения и инспекции разрабатывается Комиссией
на основе следующих принципов: (а) Договаривающиеся Стороны сотрудничают друг с другом в
целях обеспечения эффективного применения системы наблюдения и
инспекции с учетом существующей международной практики. Эта
система включает, в частности, процедуру посещения судна
наблюдателями и инспекторами, назначенными членами Комиссии, и
проведения ими инспекции, а также процедуру судебного
преследования государством флага и применения санкций на основании
доказательств, полученных в результате такого посещения судна и
инспекции. Сообщение о таких мерах судебного преследования и
примененных санкциях включается в информацию, упомянутую в статье
XXI настоящей Конвенции;
(b) в целях проверки соблюдения мер, принятых согласно
настоящей Конвенции, наблюдение и инспекция проводятся на борту
судов, ведущих научные исследования или промысел морских живых
ресурсов в районе, к которому применяется настоящая Конвенция,
через посредство наблюдателей и инспекторов, назначенных членами
Комиссии и действующих в соответствии с условиями, определяемыми
Комиссией;
(с) назначенные наблюдатели и инспектора продолжают
оставаться под юрисдикцией Договаривающейся Стороны, гражданами
которой они являются. Они докладывают члену Комиссии, которым они
назначены и который в свою очередь докладывает Комиссии.
3. Впредь до создания системы наблюдения и инспекции члени
Комиссии будут стремиться разработать промежуточные соглашения в
целях назначения наблюдателей и инспекторов, и такие назначенные
наблюдатели и инспектора будут иметь право проводить инспекцию в
соответствии с принципами, изложенными в пункте 2 выше.
Статья XXV
1. В случае возникновения какого-либо спора между двумя или
несколькими Договаривающимися Сторонами относительно толкования
или применения настоящей Конвенции такие Договаривающиеся Стороны
консультируются между собой с целью разрешения спора путем
переговоров, расследования, посредничества, примирения, арбитража,
судебного разбирательства или другими мирными средствами по их
собственному выбору. 2. Любой спор такого рода, который не будет разрешен
указанным путем, передается, с согласия в каждом случае всех
сторон, участвующих в споре, на разрешение в Международный Суд или
в арбитраж; однако, если не будет достигнута договоренность о
передаче спора в Международный Суд или в арбитраж. Стороны,
участвующие в споре, не освобождаются от обязанности продолжать
поиски его разрешения любым из различных мирных средств, указанных
в пункте 1 выше. 3. В тех случаях, когда спор передается в арбитраж,
арбитражный трибунал создается в соответствии с положениями,
изложенными в Приложении к настоящей Конвенции.
Статья XXVI
1. Настоящая Конвенция открыта для подписания в Канберре с
1 августа 1980 года по 31 декабря 1980 года государствами,
принимавшими участие в Конференции по сохранению морских живых
ресурсов Антарктики, состоявшейся в Канберре с 7 по 20 мая 1980
года. 2. Государства, подписавшие таким образом настоящую
Конвенцию, являются первоначальными участниками Конвенции.
Статья XXVII
1. Настоящая Конвенция подлежит ратификации, одобрению или
принятию подписавшими ее государствами. 2. Ратификационные грамоты и документы о принятии или
одобрении сдаются на хранение Правительству Австралии, которое
настоящим назначается Депозитарием.
Статья XXVIII
1. Настоящая Конвенция вступает в силу на тридцатый день
после сдачи на хранение восьмой ратификационной грамоты, документа
о принятии или одобрении государствами, упомянутыми в пункте 1
статьи XXVI настоящей Конвенции. 2. Для каждого государства или организации региональной
экономической интеграции, которые после вступления настоящей
Конвенции в силу сдадут на хранение ратификационную грамоту или
документ о принятии, одобрении или присоединении, Конвенция
вступит в силу на тридцатый день после сдачи такого инструмента
или документа.
Статья XXIX
1. Настоящая Конвенция открыта для присоединения любого
государства, заинтересованного в исследовательской или промысловой
деятельности, относящейся к морским живым ресурсам, к которым
применяется настоящая Конвенция. 2. Настоящая Конвенция открыта для присоединения созданных
суверенными государствами организаций региональной экономической
интеграции, в состав которых входят одно или более государств -
членов Комиссии и которым государства - члены организации
передали, полностью или частично, компетенцию в отношении
вопросов, охваченных настоящей Конвенцией. Присоединение таких
региональных организаций экономической интеграции является
предметом консультаций между членами Комиссии.
Статья XXX
1. Поправки в настоящую Конвенцию могут быть внесены в любое
время. 2. Если одна треть членов Комиссии выскажется за проведение
совещания для обсуждения предложенной поправки, то Депозитарий
созовет такое совещание. 3. Поправка вступает в силу, когда Депозитарий получит от
всех членов Комиссии грамоту о ее ратификации или документ о ее
принятии или одобрении. 4. Впоследствии такая поправка вступает в силу для любой
другой Договаривающейся Стороны по получении Депозитарием
уведомления о ратификации, одобрении или принятии ею этой
поправки. Любая такая Договаривающаяся Сторона, от которой такое
уведомление не было получено в течение одного года со дня
вступления в силу этой поправки в соответствии с пунктом 3 выше,
считается вышедшей из настоящей Конвенции.
Статья XXXI
1. Любая Договаривающаяся Сторона может выйти из числа
участников настоящей Конвенции 30 июня любого года, направив не
позднее 1 января того же года письменное уведомление Депозитарию,
который после получения такого уведомления немедленно сообщит об
этом остальным Договаривающимся Сторонам. 2. Любая другая Договаривающаяся Сторона может в течение
шестидесяти дней после получения копии такого письменного
уведомления от Депозитария также уведомить Депозитария о своем
выходе, и в таком случае для Договаривающейся Стороны, сделавшей
такое уведомление, Конвенция перестает быть в силе 30 июня того же
года. 3. Выход из Конвенции любого члена Комиссии не затрагивает
его финансовых обязательств по Конвенции.
Статья XXXII
Депозитарий уведомляет все Договаривающиеся Стороны о
следующем: (а) о подписании настоящей Конвенции и сдаче на хранение
ратификационных грамот, документов о принятии, одобрении или
присоединении;
(b) о дате вступления в силу настоящей Конвенции и любых
поправок к ней.
Статья XXXIII
1. Настоящая Конвенция, английский, французский, русский и
испанский тексты которой имеют одинаковую силу, будет сдана на
хранение Правительству Австралии, которое препроводит должным
образом заверенные копии Конвенции всем Сторонам, подписавшим ее и
присоединившимся к ней. 2. Настоящая Конвенция будет зарегистрирована Депозитарием в
соответствии с положениями статьи 102 Устава Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ).
Совершено в Канберре 20 мая 1980 года.
В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то
уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.
Приложение об арбитражном трибунале
1. Упомянутый в пункте 3 статьи XXV арбитражный трибунал
состот из трех арбитров, назначаемых следующим образом: а) Сторона, возбуждающая разбирательство, сообщает фамилию
арбитра другой Стороне, которая, в свою очередь, в течение 40 дней
после получения такого сообщения сообщает фамилию второго арбитра.
В течение 60 дней после назначения второго арбитра Стороны
назначают третьего арбитра, который не должен быть гражданином ни
одной из этих Сторон и не должен иметь гражданство, которое имеет
тот или другой из двух первых арбитров. Третий арбитр является
председателем трибунала; в) в том случае, если второй арбитр не будет назначен в
установленный срок или если Стороны не достигнут договоренности в
установленный срок относительно назначения третьего арбитра, то
этот арбитр, по просьбе любой из сторон, назначается Генеральным
секретарем Постоянной палаты третейского суда из числа лиц,
пользующихся международной репутацией и не являющихся гражданами
государства, участвующего в настоящей Конвенции. 2. Арбитражный трибунал устанавливает свое местопребывание и
принимает свои собственные правила процедуры. 3. Решение арбитражного трибунала принимается большинством
голосов его членов, которые не могут воздерживаться при
голосовании. 4. Любая Договаривающаяся Сторона, не являющаяся стороной в
споре, может, с согласия арбитражного трибунала, принять участие в
разбирательстве. 5. Решение арбитражного трибунала является окончательным и
обязательным для всех сторон в споре и для любого государства,
принявшего участие в разбирательстве, и подлежит незамедлительному
выполнению. Арбитражный трибунал дает толкование решения по
просьбе одной из сторон в споре или любого государства, принявшего
участие в разбирательстве. 6. Если арбитражный трибунал не вынесет иного решения в связи
с особыми обстоятельствами дела, то расходы трибунала, включая
вознаграждение его членов, несут в равных долях стороны,
участвующие в споре.
* * *
Документ об одобрении Конвенции Правительством СССР сдан на
хранение Правительству Австралии 26 мая 1981 года. В соответствии с пунктом 1 статьи XXVIII Конвенция вступила
силу 7 апреля 1982 года.
Собрание Постановлений Правительства СССР (отдел второй), 1983, N 2.



вгору