Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Державної спеціальної служби транспорту в мирний час
Мінінфраструктури; Наказ, Положення, Форма типового документа [...] від 30.12.20131074
Документ z0135-14, чинний, поточна редакція — Прийняття від 30.12.2013
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 18.02.2014. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.12.2013  № 1074


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 січня 2014 р.
за № 135/24912

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Державної спеціальної служби транспорту в мирний час

Відповідно до Законів України "Про Державну спеціальну службу транспорту", "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України", постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби" та від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації", з метою продовольчого забезпечення Державної спеціальної служби транспорту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення Державної спеціальної служби транспорту в мирний час, що додається.

2. Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

опублікування цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Корнієнка В.В.

Міністр

В. Козак




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
30.12.2013  № 1074


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 січня 2014 р.
за № 135/24912

ПОЛОЖЕННЯ
про продовольче забезпечення Державної спеціальної служби транспорту в мирний час

І. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає завдання, організацію продовольчого забезпечення структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба) в мирний час.

1.2. У цьому Положенні нижче наведені терміни вживаються у таких значеннях:

військова команда - п’ять і більше військовослужбовців;

техніка та майно - техніка та матеріальні засоби (крім продовольства), які застосовуються у продовольчому забезпеченні та належать до номенклатури продовольчої служби;

норми харчування - затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації". До кожної норми харчування в додатках є примітки з роз’ясненнями щодо порядку застосування норм продовольчих пайків (далі - примітки до норм харчування).

1.3. До органів управління продовольчої служби належать:

в Адміністрації Держспецтрансслужби - відділ, що здійснює функції забезпечення продовольством, технікою та майном продовольчої служби (далі - відділ);

в управліннях об’єднаних загонів - продовольча служба тилу об’єднаного загону;

в інших загонах - продовольча служба, визначена штатом, що виконує функції продовольчого забезпечення загону.

Відділ має право у межах своєї компетенції давати рекомендації та роз’яснення об’єднаним загонам, загонам, окремим загонам, підрозділам охорони, органам забезпечення, навчальному центру, закладам, підприємствам та установам (далі - загони) з питань продовольчого забезпечення та здійснювати контроль за їх виконанням.

1.4. На відділ покладаються:

розробка організаційно-мобілізаційних заходів з продовольчого забезпечення;

обрахування потреби, закупівля, заготівля, зберігання продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна загонів;

визначення потреби у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу;

участь у складанні проекту бюджетного запиту Держспецтрансслужби на бюджетний рік;

організація та здійснення харчування особового складу і хлібопечення та виплати грошової компенсації замість харчування;

організація та здійснення годування штатних тварин;

проведення розрахунків потреби у коштах на закупівлю та заготівлю продовольства, техніки та майна, на виплату грошової компенсації замість норм харчування;

розробка проектів керівних документів з питань продовольчого забезпечення Держспецтрансслужби;

керівництво діяльністю продовольчої служби та підсобними господарствами підрозділів Держспецтрансслужби;

здійснення підбору та розстановлення фахівців продовольчої служби загонів;

організація та керівництво підготовкою молодших спеціалістів продовольчої служби;

створення запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, їх своєчасне освіження та поповнення, контроль за зберіганням;

здійснення перевірок загонів з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів продовольчої служби;

проведення інструктивних занять, навчально-методичних зборів з фахівцями продовольчої служби;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контролю з питань продовольчого забезпечення.

1.5. На продовольчу службу об’єднаного загону покладаються:

обрахування потреби, децентралізована закупівля, заготівля, зберігання продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна в підпорядкованих окремих загонах;

визначення потреби підпорядкованих окремих загонів у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу, узагальнення та надання до відділу інформації про такі потреби;

розроблення розділів з питань продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення в готовність до застосування;

надання пропозицій щодо підбору та розстановки фахівців продовольчої служби підпорядкованих окремих загонів;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між підпорядкованими окремими загонами;

контроль за зберіганням, своєчасним освіженням та поповненням запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, підпорядкованих окремих загонів;

здійснення перевірок підпорядкованих окремих загонів з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів підпорядкованих окремих загонів;

проведення інструктивних занять з фахівцями продовольчої служби підпорядкованих окремих загонів;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контролю з питань продовольчого забезпечення.

1.6. На продовольчу службу загону (окремого загону), підрозділи охорони, органи забезпечення, навчальний центр, заклади, підприємства та установи покладаються:

обрахування потреби, децентралізована закупівля, заготівля, зберігання продовольства, техніки та майна;

організація якісного харчування особового складу з урахуванням умов несення служби, організація годування штатних службових тварин;

проведення сезонних заготівель картоплі, овочів та кормів для тварин;

організація правильного зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на складах та своєчасне їх освіження;

пошук та використання місцевих ресурсів для децентралізованого забезпечення продовольством та майном;

оснащення їдалень та продовольчих складів холодильним та технологічним обладнанням;

організація та ведення підсобного господарства (у разі наявності);

ведення обліку, складання та надання до органу забезпечення заявок, звітів та доповідей;

систематичний контроль за зберіганням та використанням продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна;

організація та проведення спеціальної підготовки молодших фахівців продовольчої служби;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контролю з питань продовольчого забезпечення.

1.7. Виконання завдань, покладених на продовольчу службу, здійснюється органами управління, у підпорядкуванні яких перебувають продовольчі склади із запасами продовольства, техніки та майна (далі - продовольчі склади), їдальні загонів, хлібопекарні, підсобні господарства.

1.8. Забезпечення продовольством, технікою та майном структурних підрозділів Держспецтрансслужби здійснюється за схемою:

відділ - загін (гарнізон) - військовослужбовець;

управління об’єднаного загону - окремий загін - військовослужбовець;

окремий загін - військовослужбовець;

інші загони - військовослужбовець.

Із зміною економічних відносин у державі схема забезпечення структурних підрозділів Держспецтрансслужби може змінюватися згідно з рішенням заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків.

1.9. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) загонів (віддаленості їх, умов підвозу тощо) завдань, що виконуються, можливостей із збереження (утримання) продовольства і встановлюються Адміністрацією Держспецтрансслужби.

1.10. Загони, що входять до складу об’єднаного та вибувають до складу іншого об’єднаного загону, зобов’язані:

надати до відділу остаточні звіти про рух продовольства, тари, техніки та майна;

здати зайве продовольство, тару, техніку та майно.

Після перевірки поданих звітів та документів наказом Голови Адміністрації Держспецтрансслужби загін знімається із забезпечення та отримується атестат загону (на продовольство, тару, техніку та майно).

1.11. Загони, що не мають штатної їдальні та не займаються продовольчим забезпеченням, прикріплюються на продовольче забезпечення до найближчих загонів, що мають штатні їдальні та займаються продовольчим забезпеченням за розпорядженням заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків, а команди та окремі військовослужбовці за рішенням командира загону. Загони, які заново формуються, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу (розпорядження) Голови Адміністрації Держспецтрансслужби.

1.12. Загони, які заново формуються, на період формування забезпечуються продовольством, технікою та майном загонами, на які покладено їх формування.

На самостійне забезпечення продовольством, технікою та майном загони, які заново формуються, зараховуються після завершення формування на підставі наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби про сформування і донесення командирів заново сформованих загонів щодо одержання в період формування необхідних запасів продовольства, техніки та майна. Донесення про одержане продовольство, техніку та майно завіряється начальником продовольчої служби загону, на який покладено формування заново сформованого загону.

1.13. Загони, які ліквідуються, зобов’язані:

здати продовольство, тару, техніку та майно;

надати до відділу остаточні звіти про рух продовольства, тари, техніки та майна.

1.14. Військовослужбовці, які прибули у загін, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира загону.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат військовослужбовця Держспецтрансслужби на продовольство (далі - атестат на продовольство) згідно з додатком 1 до цього Положення та припис, або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який засвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів).

Атестат на продовольство дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування або загальновійськового набору сухих продуктів на новому місці служби військовослужбовця.

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира загону на підставі їх рапорту, у якому вказується причина відсутності атестата на продовольство, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, загальновійськовим набором сухих продуктів), і акта, який складається комісією у двох примірниках під керівництвом представника штабу загону. Складений акт затверджується командиром загону та скріплюється гербовою печаткою загону. Одночасно перший примірник акта із запитом на дублікат атестата на продовольство надсилаються до загону, який видав атестат на продовольство.

Загін, який отримав запит та перший примірник акта, протягом доби з дня отримання запиту повинен відправити дублікат атестата на продовольство. У разі відсутності першого примірника акта дублікат атестата на продовольство не видається. У разі встановлення факту зловживання з атестатом на продовольство, приховування атестата на продовольство, його знищення тощо, невідповідності даних рапорту військовослужбовця і даних дубліката атестата на продовольство, виявлення фактів перевитрати норм харчування командиром загону призначається службове розслідування.

Військовослужбовці Держспецтрансслужби, які вперше набули право на продовольче забезпечення за рахунок держави (відповідно до приміток норм харчування), зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира загону без атестата на продовольство. Виготовлення бланків атестатів на продовольство здійснюється Адміністрацією Держспецтрансслужби. Бланки атестатів на продовольство видаються структурним підрозділам Держспецтрансслужби за заявками, що надходять до Адміністрації Держспецтрансслужби, та довіреністю. Готові бланки атестатів на продовольство брошуруються у книжку атестатів військовослужбовців Держспецтрансслужби на продовольство (додаток 2) по 100 штук, прошнуровуються та скріплюються гербовою печаткою Адміністрації Держспецтрансслужби.

1.15. Військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття із загону знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира загону про вибуття з видачею атестата на продовольство.

При звільненні військовослужбовців, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, вони забезпечуються харчуванням до дня виключення їх зі списків особового складу загону.

У разі вибуття військовослужбовців із загону в складі військової команди (підрозділу) атестат на продовольство виписується один на всю військову команду (підрозділ).

До атестата на продовольство додається список військовослужбовців, який підписується посадовими особами, які підписують атестат на продовольство, а також старшим військової команди, що вибуває, і завіряється гербовою печаткою загону.

1.16. Військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються в запас або відставку, атестат на продовольство не видається, а про забезпечення їх харчуванням (загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою компенсацією) робиться запис у приписі.

1.17. У разі переміщення штатних тварин і тварин відомчих підсобних господарств із загону виключення та зарахування їх на забезпечення здійснюється за атестатами на фураж (додаток 3), що видаються продовольчою службою загону. Виготовлення бланків атестатів на фураж здійснюється Адміністрацією Держспецтрансслужби. Бланки атестатів на фураж видаються структурним підрозділам Держспецтрансслужби за заявками, що надходять до Адміністрації Держспецтрансслужби, та довіреністю. Готові бланки атестатів на фураж брошуруються у книжку атестатів на фураж (додаток 4) по 100 штук, прошнуровуються та скріплюються гербовою печаткою Адміністрації Держспецтрансслужби. Під час закупівлі штатних тварин та тварин відомчих підсобних господарств зарахування проводиться на підставі приймального акта. Тварини відомчих підсобних господарств оприбутковуються на 6 - 7 добу після народження. Зняття з продовольчого забезпечення службових тварин та тварин відомчих підсобних господарств здійснюється на підставі відповідних актів.

1.18. Приймання та здавання справ і посад в продовольчій службі, а також ліквідація продовольчої служби загонів у разі їх розформування здійснюються в порядку, визначеному управлінням матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

1.19. Командир загону, заступник командира - начальник тилу, посадові особи продовольчої служби та командири підрозділів, у яких постійно або тимчасово знаходяться матеріальні цінності, є відповідальними за їх збереження та правильне використання в установленому порядку.

ІІ. Забезпечення продовольством особового складу Держспецтрансслужби

2.1. Забезпечення особового складу Держспецтрансслужби продовольством здійснюється за нормами харчування. Харчування військовослужбовців та працівників за нормами харчування здійснюється за рахунок держави, а у визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації" випадках - за плату. Харчування видається через штатні їдальні.

2.2. У нормах харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу. У примітках до норм передбачені додаткові продукти, які видаються відповідним категоріям військовослужбовців та іншим категоріям, які зазначені в цих примітках.

2.3. Забезпечення особового складу Держспецтрансслужби харчуванням за встановленими нормами харчування здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться управлінням матеріальних ресурсів сумісно з управлінням фінансово-економічної діяльності Адміністрації Держспецтрансслужби, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться до структурних підрозділів Держспецтрансслужби не частіше одного разу на квартал.

Особовому складу Держспецтрансслужби норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість встановлених норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм відповідно до законодавства.

2.4. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, курсанти кафедри військової підготовки спеціалістів Держспецтрансслужби (далі - кафедра), а також військовозобов’язані, резервісти, які проходять підготовку, студенти, викликані на збори (стажування), під час тимчасового перебування в інших загонах по одному або командами (підрозділами) забезпечуються харчуванням за нормами, передбаченими для військовослужбовців строкової військової служби цього загону.

2.5. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, військовослужбовці строкової військової служби водолазних підрозділів у дні виконання робіт під водою згідно з переліком категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави (додаток 5) за морською нормою через їдальні загонів.

2.6. Курсанти кафедри за весь період навчання (до отримання кафедрою наказу про присвоєння офіцерського звання) до дня їх випуску забезпечуються безкоштовним харчуванням через їдальню кафедри або грошовою компенсацією замість нього згідно із законодавством.

Особи, які вступають до кафедри, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються загальновійськовою нормою за плату через їдальню кафедри в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості. Військовослужбовці строкової військової служби, сироти та особи, позбавлені батьківського піклування, під час вступу до кафедри забезпечуються харчуванням через їдальню кафедри за рахунок держави.

Військовослужбовці, які навчаються на курсах за програмами підготовки (перепідготовки) рядового, сержантського та старшинського складу у навчальному центрі, належні норми харчування отримують за рахунок держави у вигляді харчування через їдальню навчального центру.

2.7. Військовозобов’язані, резервісти з числа офіцерського складу в період проходження зборів забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеними в примітках до норм харчування. Військовозобов’язані, резервісти, які не мають офіцерського звання, але перебувають на обліку офіцерського складу, стосовно їхнього права на продовольче забезпечення в період проходження зборів у загонах Держспецтрансслужби прирівнюються до військовозобов’язаних, резервістів офіцерського складу.

2.8. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам кафедри не проводиться, крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів кафедри з числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування, або в яких один з батьків загинув при виконанні обов’язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв’язку з хворобою.

На шлях прямування до місця проведення відпустки і назад виплачується грошова компенсація або видається загальновійськовий набір сухих продуктів відповідно до розділу VІІІ цього Положення.

2.9. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до законодавства.

2.10. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування. За рахунок держави забезпечуються харчуванням:

військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом під час несення варти та у разі призначення до складу добового наряду та військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;

військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, під час перебування в навчальному центрі або таборах для відпрацювання завдань зі спеціальної підготовки.

2.11. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міждержавних угод України (у складі підрозділів міжнародних миротворчих сил, перебування у службовому відрядженні тощо), забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

2.12. Грошова компенсація замість норм харчування за окреме приймання їжі при триразовому харчуванні не виплачується.

2.13. Військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам кафедри, які мають зріст 190 см і вище, дозволяється видавати додаткове харчування в розмірі половини продовольчого пайка, передбаченого для них на весь термін строкової служби, навчання на кафедрі. Додаткове харчування призначається наказом командира загону за висновками військово-лікарської комісії.

ІІІ. Планування та організація забезпечення загонів продовольством і продуктами сезонної заготівлі

3.1. Забезпечення загонів Держспецтрансслужби продовольством здійснюється згідно з планами забезпечення за централізованим та децентралізованим (територіальним) принципами забезпечення. Плани забезпечення складаються:

відділом - для об’єднаних загонів та підрозділів безпосереднього підпорядкування Адміністрації Держспецтрансслужби на плановий період;

продовольчою службою об’єднаного загону - для підрозділів, що входять до складу об’єднаного загону, один раз на півроку.

Продовольчою службою окремого загону складаються розрахунок-заявки на потреби окремого загону та прикріплених до нього на забезпечення інших загонів на плановий період.

3.2. Вихідними даними для складання планів забезпечення продовольством є:

чисельність особового складу за списком на початок планованого періоду;

норми харчування та додаткові продукти відповідно до кожної норми;

чисельність за списком і норми годування штатних тварин;

організаційні заходи, проведення яких передбачається у планованому періоді;

кількість добової видачі за нормами харчування, замість якої виплачується грошова компенсація;

розміри встановлених перехідних запасів продовольства;

фактична кількість продовольства на початок планованого періоду;

кількість продовольства, яке надходить на планове забезпечення від підсобних господарств загонів;

кількість і найменування продовольства, зекономленого за попередній період;

кількість продовольства, необхідного для дострокового завезення у віддалені гарнізони;

кількість продовольства для заміни одних продуктів іншими при харчуванні;

кількість продовольства, яке необхідно освіжити та закласти на довгострокове зберігання;

кількість продовольства, яке витрачається на переробку;

норми природних втрат продовольства під час транспортування, переробки і зберігання;

дані плану централізованого постачання продовольства.

3.3. Після затвердження кошторису Держспецтрансслужби на поточний рік продовольчі служби планують проведення процедур закупівлі продовольства відповідно до вимог законодавства.

3.4. Дані плану централізованого постачання продовольства доводяться відділом до об’єднаних загонів та загонів центрального підпорядкування відповідно до планів забезпечення із зазначенням обсягів і термінів поставок.

3.5. Коригування плану забезпечення на планований період може проводитися в разі зміни чисельності за списком норм харчування та проведення раніше не передбачених організаційних заходів.

3.6. До продуктів сезонної заготівлі, які надходять для забезпечення Держспецтрансслужби, належать: картопля, овочі і фрукти у свіжому та переробленому вигляді. Потреба в продуктах сезонної заготівлі обчислюється з урахуванням необхідності забезпечення загонів протягом року до нового врожаю та в межах виділених асигнувань.

3.7. Розподіл обсягів поставок на продукти сезонної заготівлі здійснюється за річною заявкою продовольчої служби загонів. Порядок складання та строки подання заявки встановлюються Головою Адміністрації Держспецтрансслужби.

3.8. Залежно від місцевих умов до початку масового збирання врожаю на поточне забезпечення загонів Держспецтрансслужби з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (у межах розподілу обов’язків) дозволяється закуповувати до 20 % від річної потреби, ранню картоплю та овочі, вирощені у відкритому ґрунті.

3.9. Заготовлені картоплю і овочі залишати на зберігання у постачальника забороняється.

3.10. Для поліпшення харчування особового складу, а також військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які несуть чергування, хворих, які перебувають на лікуванні в медичних пунктах (лазаретах), дозволяється забезпечувати через їдальні (у межах норм харчування) зеленню у зимово-весняний період та огірками у весняно-літній період за рахунок їх вирощення в теплицях і парниках підсобних господарств загонів, а також закупівлі відповідно до вимог законодавства (з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (відповідно до розподілу обов’язків)) в організаціях системи торгівлі, у спеціалізованих теплично-парникових господарствах, на ринках та інших організаціях на суму, яка не перевищує 20 % загальної вартості належної їм норми харчування.

3.11. Заготівля фуражу силами загонів для забезпечення тварин підсобних господарств здійснюється за планом діяльності підсобних господарств.

IV. Планування і організація забезпечення технікою та майном продовольчої служби

4.1. До техніки продовольчої служби належать:

1) польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні і переносні, їдальні автомобільні й причіпні, кип’ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби польового хлібопечення (хлібопекарні блоки автомобільні і причіпні, хлібопекарні печі причіпні й переносні, агрегати тістоготувальні причіпні, машини просіювальні, тісторозподільні й тістоформувальні переносні тощо);

технічні засоби підвезення продовольства й води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони і причепи-фургони хлібні, ізотермічні і комбіновані, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

польові холодильні засоби (причіпні холодильні машини, розбірні холодильні камери тощо);

2) технологічне обладнання:

теплове (печі конвекційні, фритюрниці, сковороди (жаровні), сковороди перекидні, плити конфоркові, плити безпосереднього смаження, плити (жаровні) - гриль, котли, кип’ятильники, пекарські, кондитерські шафи і шафи для смаження тощо);

роздавальне та барне (печі мікрохвильові, тостери, марміти водяні й сухі, термостати, пристрої підігріву посуду, каво-, чаєварки, комбайни барні, соковижималки, блендери, міксери, льодогенератори, охолоджувачі напоїв тощо);

механічне (машини чищення овочів, м’ясорубки, кутери, овочерізки, машини для нарізки гастрономії (слайсери), машини збивальні (планетарні), машини тістомісильні, тісторозподільні й тістоокруглювальні, просіювачі, солерозчинники, цукророзчинники, хліборізки тощо);

мийне (спеціалізовані й універсальні мийні машини, полірувальні машини, ванни мийні, столи з мийними ваннами тощо);

3) холодильне обладнання їдалень і продовольчих складів (контейнерні, модульні холодильні середньотемпературні та низькотемпературні камери, холодильні середньотемпературні та низькотемпературні шафи, ларі (прилавки) морозильні (низькотемпературні), столи з охолоджувальними шафами тощо);

4) ваговимірювальне та підйомно-транспортне устаткування (ваги механічні й електронні (торговельні, порційні та товарні), візки вантажні (платформи) та спеціальні, штабелери, стелажі пересувні тощо);

5) реєстратори розрахункових операцій (електронні контрольно-касові апарати, комп’ютерно-касові системи, електронні контрольно-касові реєстратори, автомати з продажу товарів);

6) ремонтні засоби для ремонту польових технічних засобів, холодильного, технологічного обладнання, інвентарю та посуду.

4.2. До майна продовольчої служби належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, військових хлібозаводів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду тощо);

спеціальні намети і брезенти, що використовуються продовольчою службою, а також скатерки, клейонки, серветки тощо;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти і приладдя для експлуатації й ремонту техніки продовольчої служби;

лабораторні прилади і реактиви для військових хлібозаводів;

тара всіх видів, стелажі, піддони і контейнери;

книги і бланки обліку та звітності, плакати та інша документація з продовольчої служби.

4.3. Норми забезпечення технікою, технологічним обладнанням та майном продовольчої служби, їх розподіл за категоріями, порядок експлуатації і ремонту, строки експлуатації визначаються наказами Міністерства інфраструктури України. Строки експлуатації на польові технічні засоби не встановлюються, вони використовуються до повного їх зносу з урахуванням ремонтного циклу.

Технічне обслуговування і поточний ремонт техніки продовольчої служби проводяться особовим складом, що безпосередньо експлуатує техніку, або силами і засобами ремонтних підрозділів загонів, спеціалізованими підприємствами (фізичними особами-підприємцями) відповідно до законодавства.

За технічний стан, готовність техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідає командир загону, заступник командира - начальник тилу і начальник продовольчої служби загону.

4.4. Забезпечення загонів технікою, технологічним обладнанням та майном здійснюється на підставі штатів (штатних розписів), табелів до них і норм забезпечення.

4.5. Забезпечення паровими, електричними, газовими казанами для приготування їжі незалежно від їх ємності здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти покладаються на квартирно-експлуатаційну службу загону. Їдальні загонів, що заново будуються (реконструюються), технологічним та немеханічним обладнанням забезпечуються будівельними організаціями або продовольчою службою.

4.6. Розміщення замовлень на виготовлення і поставку техніки, технологічного обладнання та майна продовольчої служби здійснюється централізовано відповідно до вимог законодавства. Деякі види техніки, технологічного обладнання та майна з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків можуть бути придбані (виготовлені) продовольчою службою загонів на місцях.

4.7. Забезпечення загонів технікою, технологічним обладнанням та майном продовольчої служби здійснюється за планами забезпечення, які складаються:

відділом - для об’єднаних загонів та загонів безпосереднього підпорядкування Адміністрації Держспецтрансслужби один раз на рік;

продовольчою службою об’єднаного загону - для окремих загонів, що входять до складу об’єднаного загону, один раз на рік.

Вихідними даними для складання планів забезпечення технікою та майном є:

штати (штатні розписи), табелі до них і норми забезпечення;

штатна чисельність;

стан фінансування з цих потреб;

перехідні запаси;

наявність техніки та майна згідно з обліком та їх якісний стан з урахуванням строків експлуатації на початок планового періоду.

4.8. Заходи, пов’язані з призовом на збори військовозобов’язаних (резервістів) із запасу, забезпечуються технікою та майном за рахунок наявної їх кількості у загоні.

Відповідно до законодавства за рішенням Голови Адміністрації Держспецтрансслужби техніка та майно можуть вилучатися із запасів продовольчих складів з подальшим поповненням.

4.9. Техніка та майно, що мають заводські паспорти (інструкції з експлуатації та використання), видаються у користування разом з цими паспортами (інструкціями), про що робляться відмітки у накладній на видачу майна зі складу. У паспорті (інструкції) робляться відмітки про дату введення в експлуатацію, переміщення між загонами, види та обсяги ремонтних робіт з підписом та печаткою виконавця робіт. Здійснення відміток у паспортах (інструкціях) про ремонт, технічне обслуговування обладнання покладається на начальника продовольчої служби загону. Паспорти (інструкції) зберігаються до завершення експлуатації обладнання, після чого подаються разом з матеріалами на його списання.

4.10. До роботи з технікою продовольчої служби допускаються особи, які пройшли навчання та знають правила техніки безпеки під час її експлуатації.

4.11. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти технологічного та немеханічного обладнання здійснюються штатними фахівцями загонів, а в разі їх відсутності - підрядними організаціями на договірних засадах.

V. Одержання і відпускання продовольства, тари, техніки та майна

5.1. Продовольство, тару, техніку та майно загони одержують:

від постачальників різних форм власності згідно з укладеними договорами централізовано та децентралізовано;

від інших загонів;

від підсобних господарств загонів.

5.2. Відпуск продовольства, тари, техніки та майна загонам здійснюється:

через представника загону в разі одержання з продовольчих складів загонів, підприємств постачальника;

шляхом відвантаження залізничним (водним, повітряним, автомобільним) транспортом на адресу загону.

5.3. Документом, який дає право на одержання продовольства, тари, техніки та майна загоном від іншого загону, є наряд або письмове рішення заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (відповідно до розподілу обов’язків) з подальшою випискою наряду, а від постачальників - договір та довіреність. Наряд оформлюється на підставі заявки на передачу матеріально-технічних засобів продовольчої служби загону або згідно з планом забезпечення продовольством та технікою продовольчої служби підрозділів Держспецтрансслужби.

5.4. Документальне оформлення приймання-передавання матеріальних цінностей здійснюється відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

5.5. Продовольство, яке надійшло від постачальника, приймається відповідно до вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та інших нормативних актів (ГОСТ, ДСТУ, інструкцій тощо), а також за супровідними документами, які засвідчують якість.

У загоні створюється комісія з приймання продовольства, що надійшло до загону від постачальника, яка затверджується наказом командира загону на початку року.

Приймання продовольства здійснюється на підставі договору (накладної, рознарядки тощо) в розмірах не більше зазначеної в ньому кількості. У випадках постачання продовольства в розмірі, що не відповідає зазначеній кількості в договорі, протягом доби доповідається до управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби для прийняття рішення.

На тимчасове зберігання дозволяється зараховувати продовольство, яке потребує здійснення якісного аналізу. Довіреність на таке продовольство не видається, в інших випадках видаються довіреність загону на отримане продовольство та акт приймання.

5.6. Продовольство, яке надійшло від підсобних господарств військових частин на планове забезпечення, оформляється актом та накладною, його якість засвідчується ветеринарною довідкою. Продовольство, що належить за нормами харчування та нормами заміни, передається на планове забезпечення особового складу відповідно до вимог законодавства.

5.7. Представник загону при одержанні продовольства, техніки та майна на продовольчому складі загону, підприємстві місцевого постачальника зобов’язаний:

перевірити вагу і якість продовольства, а також тару та майно, яке приймається;

перевірити наявність на м’ясних тушах клейм ветеринарно-санітарного нагляду, що підтверджують придатність м’яса для харчування особового складу і категорію вгодованості;

перевірити документи, які підтверджують якість продовольства, маркування продукції та їх відповідність;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладання і кріплення вантажу під час його завантаження;

вручити в разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідним особам або водію кожної автомашини супровідний лист.

5.8. Продовольство, техніка та майно, одержані представником загону в інший загін від постачальників різних форм власності або доставлені до загону представником іншого загону, постачальника, здаються у загоні начальнику продовольчого складу загону на підставі супровідних (перевізних) документів (наряду, накладної, документів, які підтверджують якість продовольства тощо). При цьому продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у тому числі продовольство в мішках, розфасоване стандартними вагами. Техніка продовольчої служби перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і укомплектованість. Тварини, доставлені до загону, оглядаються фахівцем ветеринарної медицини, який після визначення фізіологічного стану і вгодованості, вивчення супровідних ветеринарних документів установлює порядок їх подальшого утримання.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, ушкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира загону призначається комісія і в той самий день складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, техніки та майна, що надійшли до загону на позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні", до прийняття рішення відповідно до норм бюджетного законодавства.

Командир загону цього самого дня затверджує акт приймання, призначає службове розслідування та приймає відповідне рішення. У тих випадках, коли виявлена нестача продовольства, техніки та майна, доставлених до загону представником іншого загону за рішенням командира загону, стосовно представника, який доставляв продовольство, техніку та майно, призначається службове розслідування причин нестачі продовольства, техніки та майна. У разі нестачі або невідповідності якісного стану техніки та майна командир загону повідомляє про це відповідну службу забезпечення для прийняття рішення.

Нестачі, що не перевищують норм природних утрат і норм розходжень у показниках ваги, списуються з обліку за актом приймання, затвердженим командиром загону.

Якщо при прийманні вантажу від перевізника виявлена нестача, яка після відрахування від неї природних утрат перевищує допустиме розходження в показниках ваги, за фактом нестачі складається комерційний акт і одержувач вантажу пред’являє претензії відправнику вантажу або перевізнику (залежно від того, з чиєї вини сталася нестача) на відшкодування збитків.

5.9. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до загону залізничним (водним, повітряним) транспортом, у всіх випадках приймаються комісією військової частини відповідно до нормативних документів та укладених договорів. Відправлення військовими частинами продовольства, техніки та майна залізничним (водним, повітряним) транспортом проводиться за правилами, які діють на транспорті, та відповідно до вимог нормативно-правових актів.

5.10. У разі відвантаження постачальником одержувачу незапланованих вантажів або вантажів, які не відповідають за якістю встановленим вимогам, вони повертаються постачальникові в установленому порядку.

Зазначені вантажі одержувач зобов’язаний прийняти від перевізника на зберігання та забезпечити їх схоронність, негайно повідомивши про це продавця. Отримання понадпланової продукції не зобов’язує одержувача проводити розрахунки за отриманий надлишковий товар.

5.11. Централізоване забезпечення продовольством від інших загонів здійснюється із залученням транспорту й особового складу загону, які забезпечуються, або відвантаженням на адресу загону за рішенням вищестоящого органу.

Транспортування продовольства до підрозділів, розташованих окремо від свого загону, проводиться транспортом загону за вказівкою заступника командира загону - начальника тилу. Одержання продовольства зі складу загону може проводитися представником підрозділу.

5.12. Продовольство транспортується до загону спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для транспортування продовольства, оформляється санітарний паспорт (додаток 6), який пред’являється представником під час одержання продовольства. У транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту для перевезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби загону здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

Усе продовольство під час перевезення автомобільним транспортом обов’язково обгортається знизу, з боків та зверху чистим брезентом, що використовується лише для цих цілей.

5.13. Продукти, які швидко псуються, перевозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для перевезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони. Хліб, м’ясо й рибу в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється перевозити в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками.

Перевезення продуктів, які швидко псуються, залізничним і водним транспортом проводиться в ізотермічних вагонах, холодильниках, суднах-рефрижераторах.

Овочі, фрукти й картопля в теплу пору року можуть перевозитися в критих вагонах, а в зимовий період - у вагонах-рефрижераторах або у вагонах, утеплених і обладнаних опалювальними печами. Утеплення вагонів проводить відправник своїми засобами, а прилади опалення встановлює залізниця.

5.14. Приймання від начальників військових ешелонів тари, техніки та майна продовольчої служби, а також залишків невикористаного продовольства проводиться комісією, яку призначає командир загону.

Комісія приймає вказані матеріальні цінності і оформляє акт приймання. Якщо під час приймання виявлені псування або нестача продовольства, техніки та майна продовольчої служби, командир загону, який приймає матеріальні цінності від начальника військового ешелону, призначає розслідування. Матеріали розслідування надсилаються до управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби для прийняття відповідного рішення.

5.15. На об’єкти виконання навчально-практичних робіт продовольство підвозиться із загону спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для підвезення продовольства, оформляється санітарний паспорт на транспорт загону, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба, який пред’являється за вимогою. На транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться у чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту для підвезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби загону здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

5.16. Заступник командира загону - начальник тилу здійснює організацію і контроль за підвезенням транспортом загону продовольства, техніки та майна до підрозділів, розташованих окремо від свого загону.

5.17. Підвезення продовольства, тари, техніки та майна продовольчої служби автомобільним транспортом на відстань понад 100 кілометрів проводиться з дозволу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби.

5.18. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній санітарно-гігієнічній, ветеринарно-санітарній і товарній експертизі для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення у порядку, визначеному законодавством.

Якщо в результаті зазначених експертиз буде встановлено, що вилучені харчові продукти відповідають встановленим для них вимогам якості та безпеки, у порядку, визначеному законодавством, дозволяється їх використання за призначенням.

У кожному разі вилучення з обігу харчових продуктів командирами загонів призначається розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення. Про результати розслідування та прийняте рішення протягом 3 діб доповідається в управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

VI. Організація зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби

6.1. Зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби організовується на продовольчих складах загонів в установленому порядку.

6.2. Для зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на продовольчих складах обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси). До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів. Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

6.3. На продовольчому складі загону повинні бути:

основне сховище;

сховище (місце) для олії, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжих картоплі і овочів;

холодильники (контейнери-рефрижератори) низькотемпературні (середньотемпературні) для м’яса, риби та інших продуктів, які швидко псуються;

квасильно-засолювальний пункт;

сховище (місце) для техніки продовольчої служби;

сховище (місце) для столового та кухонного посуду, обладнання та майна продовольчої служби;

навіси (місця) для перебирання і просушування картоплі і переробки овочів, зберігання фуражу та дерев’яної тари.

У загонах продовольчі склади будуються за типовими проектами.

У разі вимушених відхилень від типових проектів, будівельних норм та правил це повинно бути узгоджено з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Зберігання продовольства разом з господарськими матеріалами та непродовольчими товарами забороняється.

У разі якщо ізольовані складські приміщення обладнати неможливо, розміщення продовольства здійснюється з урахуванням режиму зберігання та допустимості товарного сусідства.

Продовольство у сховищах рекомендується розміщувати за такими групами:

борошно, крупи, бобові, макаронні вироби, круп’яні концентрати;

цукор, чай, кава, сухарі, галети, печиво, сухе молоко, яєчний порошок;

лавровий лист, перець, гірчиця, овочі сушені, овочеві концентрати;

консерви м’ясні, м’ясо-рослинні, молочні, овочеві, фруктові, рибні, екстракти та соки, фрукти сушені;

масло вершкове;

томатна паста, соуси, квашені та солоні овочі, солена риба;

риба свіжа та рибопродукти;

м’ясо свіже та м’ясопродукти;

картопля та овочі свіжі;

сіль;

зерно, комбікорм.

Заборонено зберігати:

продовольство з гострим запахом (солона риба, копченості) поблизу продовольства, яке легко вбирає сторонні запахи (масло вершкове, кондитерські вироби, борошно, крупа тощо);

продукти з високим вмістом вологи (свіжі фрукти тощо) разом з продуктами, які легко поглинають вологу (кондитерські вироби, борошно, крупа, цукор тощо);

фураж разом з іншими продуктами.

6.4. Залежно від призначення сховища продовольчого складу загону обладнуються:

підлоговими і поличними стелажами, ятками, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами і психрометрами;

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

обладнанням для перебирання і просушування картоплі та переробки овочів;

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу і господарського інвентарю;

набором обладнання для витратної комори;

колодами зі столом для рубання м’яса;

столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником;

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видачі продуктів до їдальні.

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

посадові обов’язки начальника (завідувача) складу (сховища);

посадові обов’язки комірника (за наявності посади);

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

правила зберігання продовольства (техніки, майна);

порядок ведення боротьби зі шкідниками продовольства та зерна;

методика підтримання оптимальної температури і вологості повітря;

схеми розміщення продовольства, техніки, майна і обладнання у приміщеннях сховища;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки при роботі у сховищі (розробляється і затверджується у загоні);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у загоні);

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та бактеріологічного ураження, і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у загоні);

умови, терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;

паспорт сховища;

стелажний (штабельний), дошниковий, закромний ярлики;

картка реєстрації температури і відносної вологості повітря у сховищі;

книга обліку наявності і руху матеріальних засобів;

книга запису результатів перевірки посадовими особами;

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за сховищем.

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев’яні ґрати, дека для збирання м’ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати обладнуються знімальною ґратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Продовольство, що швидко псується, як правило, зберігається у низькотемпературних контейнерах-рефрижераторах, які розміщуються поблизу продовольчого складу на спеціальному обладнаному майданчику під навісом та огороджуються сіткою для обмеження доступу сторонніх осіб. Двері контейнера-рефрижератора опечатуються печаткою начальника продовольчого складу та здаються під охорону як і продовольчий склад.

Техніка та майно для зберігання групуються за підрозділами, за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Техніка та майно довгострокового зберігання зберігаються окремо від техніки та майна поточного утримання.

Зберігаються техніка та майно комплектно. Допускається зберігання комплектуючих виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

6.5. Зберігання продовольства та майна повинно бути організовано таким чином, щоб виключалася можливість їх псування та розкрадання. У кожному випадку псування та крадіжки продовольства та майна повинно бути проведено службове розслідування.

На зіпсоване при зберіганні, обробці та транспортуванні продовольство складається акт комісією, призначеною командиром частини.

До комісії обов’язково повинні входити начальник продовольчої служби та представник медичної служби.

В акті зазначаються час приймання продовольства на склад та його якісний стан, час його видачі зі складу та його якісний стан, кількість зіпсованого продовольства, причини псування, порядок подальшого використання продовольства.

Зберігання продовольства здійснюється з урахуванням термінів його зберігання та якісного стану.

У першу чергу використовується продовольство, термін реалізації якого закінчується, або таке, яке за своїм якісним станом не може більше зберігатися.

6.6. Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об’єктів продовольчої служби, і забезпечувати протипожежну безпеку.

Штабелі та стелажі у сховищах повинні розміщуватися з урахуванням створення найкращих умов зберігання продовольства та майна, раціонального використання складської площі, природного освітлення, зручності спостереження за якістю продовольства та станом майна.

Розміщення продовольства в проходах сховищ категорично заборонено.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються продукти, які просипались, та сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище 10 °С.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі за потреби проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об’єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки об’єктивними методами контролю. Якщо на об’єкті виявлені гризуни, на ньому застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови знання вимог санітарних норм і правил та своєчасного і повного проходження обов’язкових медичних оглядів (попереднього під час прийняття на роботу та періодичних) в обсязі та терміни, що встановлені законодавством України.

Якість продовольства, що зберігається на складі загону, контролюється медичною службою загону.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

6.7. У підрозділах, що розміщені окремо від загону, обладнуються продовольчі склади (комори) з необхідним холодильним обладнанням та овочесховищем, що повинні відповідати всім вимогам, які пред’являються до продовольчих складів у польових умовах. Контроль за збереженням продовольства, тари, техніки та майна покладається на командира підрозділу. Обов’язки начальника продовольчого складу (комірника) підрозділу покладаються на старшину підрозділу (або особу, яка виконує його обов’язки).

VIІ. Організація харчування та забезпечення хлібом

7.1. Харчування особового складу Держспецтрансслужби здійснюється відповідно до цього Положення.

7.2. У загонах для забезпечення харчування (гарячою їжею) особового складу Держспецтрансслужби передбачаються відповідні їдальні (солдатські, курсантські) та персонал.

У солдатських і курсантських їдальнях утримання кухарів у штатах встановлюється з розрахунку таких норм: до 150 осіб, що харчуються, - 3 кухарі, від 151 до 200 осіб, що харчуються, - 4 кухарі, у подальшому на кожні 125 осіб, що харчуються, додається 1 кухар. Інструктор (кухар) утримується при чисельності осіб, що харчуються, понад 350 і в розрахункову кількість кухарів не зараховується, а майстер з технології приготування їжі - при чисельності осіб, що харчуються, понад 850.

Для роботи в їдальнях залучаються всі кухарі, що утримуються згідно зі штатним розписом. У випадку організації харчування особового складу загону через їдальню іншого загону всі кухарі, начальник їдальні цього загону залучаються для роботи в їдальні, де організоване харчування особового складу.

Особовий склад, який має право на харчування за рахунок держави за основними нормами, у тих випадках, якщо немає можливості готувати гарячу їжу або особливості несення служби не дають змоги організувати її своєчасну та повну видачу, забезпечується загальновійськовими наборами сухих продуктів. При цьому термін такого харчування не повинен перевищувати більше трьох діб підряд.

З дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (в межах розподілу обов’язків), коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі військові команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні загонів, а створення нових їдалень економічно недоцільне, можлива організація харчування цих осіб через заклади ресторанного господарства. За умови організації харчування на давальницьких умовах сплачуються тільки витрати за приготування їжі й обслуговування особового складу.

7.3. Військовослужбовці та працівники, які не мають права на одержання норм харчування за рахунок держави, за їх бажанням забезпечуються харчуванням через штатні їдальні за плату.

З дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (в межах розподілу обов’язків) працівники інших установ та організацій у період їх роботи в загонах, що розташовані у місцевостях, де поблизу немає закладів ресторанного господарства, за їх бажанням забезпечуються харчуванням через штатні їдальні за плату.

Розрахунки за харчування здійснюються за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або прибутково-касових ордерів форми КО-1.

Розрахунки за харчування в їдальнях загонів здійснюються шляхом відрахування з грошового забезпечення (заробітної плати) військовослужбовців (працівників). Військовослужбовець (працівник) завчасно подає на ім’я командира загону рапорт (заяву) з проханням про забезпечення харчуванням за плату, в якому обов’язково зазначається його згода на здійснення відрахування з грошового забезпечення (заробітної плати).

7.4. Під час забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які не мають права на отримання норм харчування через їдальні загонів або з польових кухонь, плата за харчування відшкодовується з розрахунку вартості норм харчування.

7.5. Військовослужбовці, які отримують норми харчування у вигляді харчування через їдальні загонів і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою дієтична.

Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяються окремі столи.

Зарахування на дієтичне харчування здійснюється наказом командира загону на підставі висновків начальника медичної служби загону. Термін отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, який отримує харчування через їдальню загону.

7.6. Працівники Держспецтрансслужби, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, забезпечуються безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням за нормою харчування лікувально-профілактична, за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Харчування організовується через їдальні загонів відповідно до загальної розкладки продуктів за списками, які щомісяця затверджуються наказом командира загону про зарахування працівників на лікувально-профілактичне харчування згідно з Переліком виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безплатної видачі вітамінних препаратів та правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по праці та соціальним питанням, Президією Всерадянської Центральної Ради Професійних Спілок від 07 січня 1977 року № 4/П-1.

Меню-розкладка гарячих сніданків лікувально-профілактичного харчування за раціоном № 3 обов’язково передбачає щоденну видачу страв з овочів, які не підлягають термічній обробці (салати, вінегрети тощо).

Видача спецій здійснюється у разі потреби і тільки за раціонами № 2 і № 3.

Пекарям щодоби безоплатно видаються такі вітамінні препарати:

вітамін A - 2 мг, вітамін B - 3 мг, вітамін C - 150 мг, вітамін PP - 20 мг.

7.7. Працівники Держспецтрансслужби, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, забезпечуються безоплатним молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами (кефір, простокваша, кисляк, мацоні) (далі - молоко).

Молоко видається з розрахунку 0,5 літра на особу за зміну незалежно від її тривалості в дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених Переліком хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженим Міністерством охорони здоров’я СРСР від 04 листопада 1987 року № 4430-87.

Видача та споживання молока здійснюються у їдальнях або у спеціально обладнаних відповідно до санітарно-гігієнічних вимог приміщеннях.

Не дозволяється сплата молока коштами, заміна іншими продуктами, крім рівноцінних, а також видача молока за одну або кілька змін наперед або за минулі зміни і видача його додому.

Працівникам, які забезпечуються безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням за лікувально-профілактичною нормою харчування, молоко не видається.

7.8. Кожна їдальня загону зобов’язана мати необхідні виробничі, допоміжні, побутові й технічні приміщення, обідній зал, технологічне, холодильне та інше устаткування, які забезпечують нормальні умови для приготування їжі та її приймання особовим складом.

В їдальнях забезпечується належний санітарний стан виробничих, торговельних і складських приміщень відповідно до вимог СанПіН 42-123-5777-91 "Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое", затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР та Міністерством торгівлі СРСР від 19 березня 1991 року (далі - санітарні правила), а також прилеглої до їдальні території, її упорядкування та озеленення.

Працівники, які постійно працюють на об’єктах продовольчої служби і мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, транспортування, зберігання, реалізації, начальники (завідувачі) їдалень та складів, кухарі, комірники, постійні кухонні працівники, працівники хлібопекарень та складів, спеціалісти з ремонту холодильного та технологічного устаткування, експедитори, водії спеціальних автомобілів, призначених для підвезення продуктів і хліба, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, а також старшини забезпечуються спеціальним одягом і допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов’язкових профілактичних (попередньо під час вступу на роботу) та періодичних профілактичних медичних оглядів та складання заліку із санітарного мінімуму. Контроль за проходженням обов’язкових профілактичних медичних оглядів та складання заліків із санітарного мінімуму покладається на начальника медичної служби загону.

У разі ускладнення епідемічної ситуації начальником медичного відділу управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби обсяг і терміни профілактичних медичних оглядів змінюються.

Документом, що засвідчує стан здоров’я військовослужбовця (працівника), діяльність якого пов’язана з обслуговуванням персоналу, є особиста медична книжка.

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються в їдальнях, повинні бути у справному стані та мати чіткий відбиток перевірочного тавра.

За збереження, технічний стан та правильну експлуатацію технологічного та холодильного устаткування, а також інвентарю і столово-кухонного посуду відповідає начальник їдальні або особа, на яку покладено виконання його обов’язків.

Черговий їдальні відповідає за збереження столово-кухонного посуду, інвентарю та іншого майна, прийнятого за описом на період чергування, а в разі їх псування, втрат з його вини несе відповідальність згідно із законодавством.

Наявність приміщень їдалень та їх планування і оснащення визначаються правилами та нормами проектування, які узгоджуються з регіональними санітарно-епідеміологічними закладами Міністерства охорони здоров’я України та з управлінням матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

7.9. Кожна одиниця обладнання закріплюється наказом командира загону за визначеною особою, яка зобов’язана дотримуватися правил експлуатації, технічного обслуговування і техніки безпеки під час роботи з ним, стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту і виконувати санітарно-гігієнічні вимоги щодо його утримання. Персонал їдалень загону, який займається експлуатацією технологічного та холодильного обладнання, здає заліки в обсязі програми технічного мінімуму. Без здачі заліків робітники їдальні до експлуатації вказаного обладнання не допускаються.

7.10. Їжа в їдальнях загонів готується відповідно до розкладки продуктів.

У загонах, де особовий склад одержує харчування за рахунок держави, гаряча їжа готується і видається три рази на добу - на сніданок, обід і вечерю, а також готується друга вечеря для військовослужбовців у дні призначення їх для несення варти (продукти видаються окремо для приготування їжі (другої вечері), яка повинна складатися із гарячої другої м’ясної страви, гарячого солодкого чаю, хліба і масла тваринного). Заміну одних продуктів на інші дозволяється проводити згідно з визначеною нормою.

Офіцери, військовослужбовці військової служби за контрактом, призначені до складу добового наряду і для несення варти, забезпечуються харчуванням через їдальні загонів в дні несення служби безоплатно. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у цьому разі є наказ командира загону.

Час приймання їжі особовим складом визначається командиром загону. Друга вечеря у варті доставляється у вартове приміщення або готується та видається безпосередньо у варті опівночі.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 % і на вечерю - 30-20 %. Залежно від умов інтенсивності навчально-практичних робіт і розпорядку дня загону розподіл норми може бути змінено наказом командира загону.

7.11. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби за участю начальника медичної служби загону, начальника їдальні та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів за нормами харчування лікувальна та дієтична у загоні складається начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби та інструктора кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів підписується заступником командира загону - начальником тилу, начальником продовольчої служби, начальником медичної служби загону і затверджується командиром загону.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень, окремо за кожною нормою, у трьох примірниках.

Перший примірник (оригінал) залишається у діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, а два примірники видаються у їдальню. Один з них вивішується на ”Місці контролю” для ознайомлення з ним осіб, які харчуються, а другий вивішується у гарячому цеху для керівництва під час приготування їжі.

Під час складання розкладки продуктів враховуються особливість і характер спеціальної підготовки, пора року, встановлений режим харчування, наявність і асортимент продуктів, норми харчування, а також побажання військовослужбовців (осіб), які харчуються в їдальні.

Розкладка продуктів для харчування варти другою вечерею складається окремо на тиждень у трьох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається у діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, другий примірник видається у їдальню і міститься в інструктора-кухаря (старшого кухаря) для керівництва під час приготування їжі, а третій вивішується у вартовому приміщенні для ознайомлення з ним осіб, які харчуються, під час несення вартової служби.

Вносити зміни в затверджену розкладку продуктів без дозволу командира загону забороняється. Після кожного внесення змін командир загону зобов’язаний підтвердити свій дозвіл підписом у розкладці продуктів.

7.12. З метою урізноманітнення харчування або в разі відсутності встановлених продуктів на складі дозволяється при складанні розкладки продуктів проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до Норм заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426.

7.13. У разі використання для додаткового харчування особового складу продуктів з підсобного господарства чи продуктів, закуплених за рахунок коштів спеціального фонду загону, у розкладці продуктів окремою графою на приймання їжі (сніданок, обід, вечеря) вказується кількість продуктів, які відпускаються у святкові дні та на додаткове харчування.

Видача продуктів для додаткового харчування проводиться за накладними на підставі письмового наказу командира загону. Використовувати продовольство планового забезпечення на додаткове харчування військовослужбовців строкової військової служби забороняється.

Під час виконання навчально-практичних робіт обов’язково організовується видача додаткового харчування за рахунок закуплених за рахунок коштів спеціального фонду та продукції підсобного господарства загону.

Використання продовольства планового забезпечення на додаткове харчування військовослужбовців забороняється.

7.14. Продукти зі складу загону в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються інструктору-кухарю (старшому кухарю) у присутності чергового їдальні за меню-вимогою, виписаною продовольчою службою, спільно з фінансово-економічною службою у двох примірниках. Діловодом продовольчої служби на підставі розкладки продуктів та даних книги обліку руху осіб, які харчуються, заповнюються графи меню-вимоги щодо чисельності осіб, назв страв за прийманнями їжі, найменувань та кількості продуктів, що підлягають закладці на одну особу. Бухгалтером фінансово-економічної служби здійснюється перевірка облікових даних щодо наявності зазначених продуктів, розцінювання та реєстрація меню-вимоги. Меню-вимога підписується зазначеними посадовими особами, а також начальниками продовольчої служби та фінансово-економічної служби та затверджується командиром загону (заступником командира - начальником тилу).

На продовольчому складі загону після видачі продовольства залишається перший примірник меню-вимоги, який повертається до фінансово-економічної служби.

Другий примірник меню-вимоги залишається в одержувача продуктів для контролю у процесі роботи і наступного робочого дня здається у діловодство продовольчої служби.

Продукти, які потребують тривалої теплової обробки (солона та морожена риба, морожене м’ясо), видаються з урахуванням часу, необхідного для їх вимочування чи розморожування. Видавати продукти зі складу в їдальню необхідно в чистій, спеціально пристосованій для цього закритій тарі, яка має відповідне маркування ("М’ясо", "Риба", "Крупа", "Овочі" тощо).

7.15. Закладання кухарями продуктів у казан проводиться згідно з масою у присутності чергового їдальні.

Під час кулінарної обробки продуктів кухар у присутності чергового їдальні визначає відсотки відходів, масу закладених продуктів у котел, фактичну масу однієї порції першої та другої страв, м’ясної та рибної порції, фактичний об’єм приготованих перших страв, а також масу других страв, м'ясних і рибних порцій. Отримані результати кухар записує у відповідні графи книги обліку контролю за якістю приготування їжі. Їжа має бути готова за 20-30 хвилин до роздачі.

Черговий їдальні та добовий наряд їдальні призначаються наказом командира загону. Черговий їдальні виконує свої статутні обов’язки згідно з вимогами Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі - Статут внутрішньої служби).

Особи, допущені до несення служби чергового їдальні на навчальний період, оголошуються наказом командира загону. Черговий зобов’язаний прийняти згідно з описом устаткування, що є в їдальні, меблі, столово-кухонний посуд та інвентар. У разі їх нестачі чи псування проводиться розслідування, за результатами якого винні особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Призначати начальників продовольчої служби, начальників їдалень, інструкторів-кухарів та начальників продовольчих складів до складу добового наряду загону забороняється.

7.16. До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами загону згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби та інших керівних документів.

Перевірка командиром загону або його заступниками якості приготування їжі полягає у визначенні харчових якостей їжі й об’єму, маси м’ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв, оцінці кожної страви.

У разі виявлення невідповідності маси порцій та страв, виданих особовому складу, у бік їх зменшення розрахунковим даним, указаним у розкладці продуктів, виявляються причини їх невідповідності і вживаються відповідні заходи. Якщо продукти повинні проходити теплову обробку, за рішенням командира загону приймання їжі переноситься.

Під час приймання їжі особовим складом у їдальні загону повинен бути присутній черговий загону.

Відвідування їдальні загону сторонніми особами допускається лише з дозволу командира загону чи особи, яка його заступає. Посадові особи, які перевіряють організацію харчування, під час відвідування об’єктів продовольчої служби загону зобов’язані дотримуватися санітарних правил, установлених для об’єктів харчування.

7.17. В їдальню загону для виконання підсобних робіт виділяється добовий наряд з розрахунку: до 100 осіб, що харчуються у їдальні, - 4 особи, на кожні наступні 100 осіб додатково виділяється по 2 особи.

7.18. Особи добового наряду, призначені в їдальню, не допускаються до обробки м’яса та риби, приготування та роздачі їжі, нарізання хліба, порціювання масла, сиру сичужного твердого, розливання компоту, соку фруктового, очищення і нарізання вареної картоплі та овочів, а також миття казанів для приготування їжі.

Для нарізання хліба, порціювання цукру та їх видачі призначається хліборіз залежно від кількості тих, хто харчується у цій їдальні: до 500 осіб - 1, 501-1000 осіб - 2 і понад 1000 осіб - 3. Порціювання масла та сиру сичужного твердого проводиться тільки кухарем (або хліборізом).

У разі відсутності хліборіза у штатному розписі загону хліборіз призначається наказом командира загону з військовослужбовців строкової військової служби або військової служби за контрактом тільки після медичного обстеження і лабораторних досліджень, передбачених переліком, що визначений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280 "Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за № 639/6927, на строк, визначений командиром загону, але не менше ніж на місяць.

7.19. Підготовка обіднього залу до приймання їжі проводиться особами добового наряду під керівництвом начальника їдальні та чергового їдальні. Температура готової їжі до початку приймання особовим складом повинна бути: для перших страв - не нижче 75 °С, для других страв - не нижче 65 °С, чаю - 80 °С, третіх страв (компоту, киселю, соків) - не вище 14 °С. Хліб нарізається тонкими скибочками масою 50-75 грамів і видається згідно з нормами.

Сухарі замість хліба дозволяється планувати та видавати до першої страви не більше трьох разів на тиждень.

Якщо приймання їжі проводиться у кілька змін з перервами між змінами, що перевищують одну годину, то приготування їжі проводиться для кожної зміни окремо.

7.20. Чергові підрозділів зустрічають особовий склад на вході до їдальні та присутні під час приймання їжі, а також стежать за порядком у їдальні.

7.21. Наказом командира загону за кожним підрозділом закріплюються постійні столи для приймання їжі. За кожним столом призначається старший столу, як правило, з числа сержантів.

Старший столу здійснює контроль за порядком та дисципліною військовослужбовців під час приймання їжі, здачею посуду після приймання їжі, а також не допускає забруднення їдальні залишками їжі.

Після закінчення приймання їжі столовий посуд складається на краю столу за його видами. Збирання брудного посуду з обідніх столів та доставка його до приміщення для миття столового посуду проводяться особами добового наряду їдальні на візках, а там, де використовуються лінії самообслуговування, тими, хто харчується в їдальні.

7.22. Для військовослужбовців, що виконують різні завдання і у зв’язку з цим відсутні на сніданку, обіді чи вечері, залишається відповідна кількість їжі. Заявки на залишення їжі подаються старшинами підрозділів через чергового роти (підрозділу) черговому загону, який дає дозвіл черговому їдальні із зазначенням часу прибуття військовослужбовців до їдальні.

Їжа, залишена для відсутніх військовослужбовців, зберігається в окремому закритому посуді в холодильній шафі не більше 4 годин, а в разі відсутності холодильних засобів - не більше 2 годин. При цьому м’ясні та рибні порції зберігаються окремо від гарніру. Видача їжі дозволяється тільки після повторної теплової обробки (кип’ятіння не менше 15 хвилин) та перевірки лікарем (фельдшером).

Для особового складу, який не має можливості прибути до їдальні до закінчення встановленого строку зберігання їжі, продукти у казан не закладаються. У цих випадках за вказівкою чергового їдальні їжа для відсутніх військовослужбовців готується окремо, до часу їх прибуття до їдальні.

7.23. Обробка продуктів у їдальні загону, приготування та роздача їжі проводяться з дотриманням кулінарних правил та санітарно-гігієнічних вимог.

Працівники, які постійно працюють на об’єктах продовольчої служби і мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, транспортування, зберігання, реалізації (начальники їдалень та складів, кухарі, хліборізи, комірники, постійні кухонні працівники, працівники складів, спеціалісти з ремонту холодильного та технологічного устаткування, водії спеціальних автомобілів, призначених для підвезення продуктів і хліба, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, працівники підсобних господарств загонів), забезпечуються відповідним спецодягом за встановленими нормами і допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов’язкових медичних оглядів (попередньо при прийнятті на роботу та періодичних) в обсягах та терміни, що встановлені законодавством, та складанням заліку із санітарного мінімуму.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

Добовий наряд, призначений до роботи в їдальні загону, перед заступанням на чергування підлягає медичному огляду черговим лікарем (фельдшером). Особи, які не пройшли медичного огляду, до роботи в їдальні не допускаються.

Забороняється допускати до роботи в їдальнях загонів осіб, які мають захворювання шкіри, страждають на гострі кишкові захворювання, а також перенесли кишкові інфекції: кухарів - військовослужбовців строкової військової служби, осіб, призначених у добовий наряд, - протягом 6 місяців, військовослужбовців військової служби за контрактом, працівників Держспецтрансслужби - протягом одного місяця.

Порядок допуску до роботи на об’єктах продовольчої служби осіб, які хворіли на гострі кишкові інфекції, черевний тиф, паратифи та інфекційний гепатит, визначається начальником медичного відділу управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

7.24. Одержання загоном хліба на хлібопекарських підприємствах організовується на підставі договорів, укладених між підприємством - виробником хліба та загоном.

7.25. Хліб загони отримують з хлібопекарських підприємств, власних хлібопекарень та від інших загонів. Приписка загонів до хлібопекарень інших загонів для одержання хліба здійснюється за письмовим розпорядженням заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків. Випікання хліба власними силами здійснюється штатними пекарями.

7.26. Підрозділи, які постійно або тимчасово розташовані окремо від свого загону, хліб одержують, як правило, з продовольчого складу свого загону, а в окремих випадках з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків або начальника управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби укладається договір з найближчим хлібозаводом або іншими хлібопекарськими підприємствами.

У разі неможливості забезпечення підрозділів хлібом через найближчі хлібозаводи або інші хлібопекарські підприємства, випікання хліба організовується власними силами та засобами.

На хлібопекарні загону, де є штатний лаборант, якість хліба за фізико-хімічними показниками визначається щодня по кожній випічці, а де немає лаборанта - проби хліба направляються на дослідження до найближчої ліцензованої лабораторії, з якою укладено договір про надання послуг з лабораторних досліджень, не менше одного разу на тиждень.

7.27. Організація харчування в особливих умовах:

1) харчування особового складу загону під час навчально-практичних робіт організовується начальником продовольчої служби загону через підрозділи забезпечення з польових кухонь.

Підрозділи, що не мають польових кухонь, заступником командира загону з тилу прикріплюються на харчування до інших підрозділів, що їх мають. Під час виконання навчально-практичних робіт військовослужбовці строкової військової служби забезпечуються харчуванням безоплатно за нормами харчування, встановленими відповідним категоріям військовослужбовців цього загону у стаціонарних умовах.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які не мають права на безоплатне забезпечення харчуванням, під час перебування у польових умовах та інших випадках, у разі відсутності підприємств ресторанного господарства можуть забезпечуватися харчуванням з польових кухонь (через їдальні загонів) за загальновійськовою нормою за плату в сумі, що відповідає розрахунку його вартості. Підставою для зарахування на забезпечення у цьому випадку є наказ командира загону.

Розкладка продуктів складається єдина для всіх підрозділів загону.

Гаряча їжа видається особовому складу, як правило, тричі на добу.

У тих випадках, коли немає умов для приготування та видачі їжі тричі на добу, одночасно з ранковою видачею гарячої їжі особовому складу підрозділів видається проміжне харчування (у вигляді сухих продуктів) за рахунок норм харчування.

Також під час виконання навчальних робіт на об’єктах обов’язково організовується видача додаткового харчування особовому складу за рахунок продукції підсобного господарства або закупленого за рахунок коштів спеціального фонду.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом у період навчань (маневрів) забезпечуються харчуванням через їдальні загонів за плату.

Під час виконання навчально-практичних робіт та в інших особливих умовах несення служби для харчування військовослужбовців разом зі свіжими продуктами можуть використовуватися концентровані та консервовані продукти, а також раціони харчування з цих продуктів.

У таборах (навчальних центрах, полігонах), на навчаннях, маневрах, на об’єктах навчально-практичних робіт, коли здійснювати випічку виробів із борошна пшеничного першого сорту за нормою загальновійськова неможливо, дозволяється заміняти 50 г борошна пшеничного першого сорту на 67 г хліба з борошна пшеничного першого сорту;

2) у підрозділах, розташованих окремо від свого загону, харчування організовується, виходячи з умов їх розквартирування.

За необхідності з дозволу командира загону підрозділи можуть організовувати тимчасові їдальні, що обслуговуються особовим складом підрозділу. Особовий склад, що обслуговує тимчасові їдальні, підлягає медичному огляду та обстеженню у порядку, передбаченому пунктом 7.23 цього розділу. Відповідальність за організацію та стан харчування особового складу несуть командири підрозділів, які встановлюють режим та час приймання їжі.

Харчування особового складу підрозділів організовується за єдиною розкладкою продуктів, що затверджується командиром загону.

Керівництво і контроль за організацією харчування у підрозділах, що розміщуються окремо від свого загону, здійснюється начальником продовольчої служби загону, рішення якого щодо організації харчування для командирів підрозділів є обов’язковими;

3) військовослужбовці строкової військової служби, які перебувають у відрядженні, забезпечуються харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні загонів, до яких вони прибули за нормою харчування, передбаченою для військовослужбовців строкової військової служби цього загону.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які не мають права на безоплатне забезпечення харчуванням, під час перебування у відрядженні забезпечуються харчуванням через їдальні загонів за нормою харчування, передбаченою для військовослужбовців строкової військової служби, за плату в сумі, що відповідає розрахунку його вартості. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у такому разі є наказ командира загону.

У разі забезпечення харчуванням за плату через їдальні загонів розрахунок проводиться безпосередньо в касі фінансово-економічної служби загону, в якому перебуває у відрядженні військовослужбовець, за період, визначений службовим завданням, про що у бланку відрядження робиться відмітка.

Наприклад: "Забезпечено харчуванням за плату з 20 по 28 січня 2013 року (вказуються дати забезпечення особи харчуванням за плату через їдальню загону).

Особи добового наряду, які мають право на харчування за рахунок держави, приймають їжу за окремими столами до початку загального приймання їжі особовим складом загону.

Персонал їдалень загонів, передбачений штатним розписом, з числа працівників, зайнятих приготуванням їжі та обслуговуванням осіб, які харчуються, дозволяється забезпечувати одноразовим харчуванням за місцем їх роботи за плату. Вартість харчування визначається за набором продуктів, які закладаються в казан і нараховуються за встановленими цінами без урахування витрат на приготування їжі;

4) витрати на харчування військовослужбовців та працівників, які беруть участь у спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, здійснюються відповідно до Норм витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів, затверджених наказом Державного комітету України з фізичної культури і спорту від 06 травня 1998 року № 917, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 456/2896.

Підставою для включення в наказ командира загону про зарахування на харчування є:

на змаганнях - протокол мандатної комісії та список учасників змагань;

на навчально-тренувальних зборах - список учасників зборів згідно з журналом обліку спортсменів, тренерів та інших учасників на навчально-тренувальних зборах;

на інших спортивних заходах - протокол мандатної комісії або списки учасників зборів;

5) харчування учасників спортивного заходу здійснюється за окремою розкладкою продуктів, що затверджується командиром загону, на яку покладено організацію харчування, у межах затвердженого кошторису витрат на проведення заходу.

Учасники спортивних заходів забезпечуються триразовим харчуванням гарячою їжею через їдальню загону. При плануванні режиму харчування обов’язково враховуються план проведення змагань (навчально-тренувальних зборів) та вид спорту. Раціон харчування має покривати велике фізичне навантаження та енерговитрати спортсменів.

У разі неможливості організації харчування гарячою їжею за рішенням командира загону, відповідального за проведення заходу, учасники забезпечуються коштами у розмірі, еквівалентному витратам на таке харчування.

Нарахування коштів замість харчування здійснюється в межах кошторисних призначень шляхом складання начальником продовольчої служби довідки-розрахунку. Довідка-розрахунок підписується начальником продовольчої служби та після затвердження командиром загону надається до фінансового органу загону для виплати коштів замість харчування разом з документами, необхідними для перерахування коштів чи отримання готівки (витяг з наказу про зарахування на продовольче забезпечення, у якому вказуються розмір такої виплати та реєстраційні номери облікових карток платників податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті)) ;

6) харчування хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні в медичних пунктах (лазаретах) загонів, організовується згідно з лікувальною нормою.

Приготування їжі для хворих у медичних пунктах зі стаціонарами та в лазаретах здійснюється в окремих кухнях, обладнаних при медичному пункті (лазареті). За їх відсутності їжа для хворих готується в їдальні загону в окремому посуді за окремою розкладкою продуктів за лікувальною нормою під наглядом медичного працівника.

Розкладка продуктів за лікувальною та дієтичною нормами складається один раз на тиждень начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби та інструктора-кухаря (старшого кухаря) та затверджується командиром загону.

Забезпечення харчуванням військовослужбовців, які перебувають на лікуванні у військово-медичних закладах Міністерства оборони України, здійснюється за плату згідно з укладеними договорами.

Військовослужбовці, працівники Держспецтрансслужби, які здають кров для закладів охорони здоров’я (далі - донори), у день здачі крові забезпечуються додатковим харчуванням згідно з додатковою нормою для донорів незалежно від видачі основних норм харчування.

Додаткове харчування донори одержують за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює забір крові у донорів. Якщо кров у донорів береться виїзними бригадами станції переливання крові, то додаткове харчування організовується у загонах на місці.

Харчування військовослужбовців строкової військової служби в дні здавання крові організовується за основною нормою харчування. При цьому сніданок і вечеря готуються за основною нормою, а обід - з продуктів як за основною, так і додатковою нормою для донорів. Додаткові продукти для організації харчування військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих навчальних закладів у дні здавання крові записуються окремою графою у розкладку продуктів.

Продукти за раціонами додаткової норми для донорів донорам на руки не видаються і грошова компенсація не виплачується;

7) військовослужбовці, які відбувають дисциплінарне покарання у вигляді арешту, заарештовані за рішенням суду, заарештовані правоохоронними органами (далі - заарештовані військовослужбовці) та знаходяться в установах попереднього ув’язнення, забезпечуються харчуванням:

заарештовані військовослужбовці на гауптвахті харчуються відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 26 вересня 2013 року № 656 "Про затвердження Інструкції про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 жовтня 2013 року за № 1775/24307;

заарештовані військовослужбовці, які перебувають в інших установах попереднього ув’язнення, забезпечуються харчуванням за встановленими нормами згідно із законодавством та на підставі укладеного договору на харчування між установою попереднього ув’язнення та загоном.

VІІІ. Забезпечення продовольством на шлях прямування

8.1. Військовослужбовці у складі військових ешелонів, військових команд і в одиночному порядку на шлях прямування можуть забезпечуватися:

гарячою їжею з польових кухонь військових ешелонів;

загальновійськовим набором сухих продуктів відповідно до приміток до цих норм;

грошовою компенсацією згідно із законодавством.

8.2. Загони (підрозділи), що перевозяться у складі військових ешелонів, забезпечуються продовольством на шлях прямування, виходячи з норм пересування військових ешелонів за добу, встановлених військовими та вивантажувальними (не менше ніж на 5 діб) запасами продовольства, кухнями польовими, а також необхідним інвентарем та іншим майном в установленому порядку.

Загони, які самостійно ведуть господарство, у разі перевезення військовими ешелонами використовують техніку та майно служби власних запасів, а техніку та майно, яких не вистачає, витребовують від вищих служб забезпечення.

Військові ешелони в пункті формування забезпечуються хлібом, м’ясом та іншими продуктами на весь шлях прямування до кінцевого пункту призначення. Використання рідкого палива для роботи польових кухонь у військовому ешелоні забороняється.

8.3. Військовослужбовці, працівники Держспецтрансслужби під час перебування у дорозі в складі загону (підрозділів), які перевозяться військовими ешелонами з польовими кухнями, забезпечуються гарячою їжею з цих кухонь за визначеними нормами харчування. При цьому військовослужбовці та працівники Держспецтрансслужби, які не мають права на одержання норм харчування за рахунок держави, забезпечуються ним за плату.

8.4. Забезпечення гарячою їжею особового складу з польових кухонь проводиться тричі на добу. Їжа готується за єдиною розкладкою продуктів для всього особового складу військового ешелону.

Відпуск продовольства з вагона-складу на кухню у військовому ешелоні, а також загальновійськових наборів сухих продуктів для кожного вагона (корабельного приміщення) окремо оформляється накладними під підпис чергових кухні, вагона (судна).

8.5. Військовослужбовці, які перебувають на шляху прямування у складі військових команд і в одиночному порядку, у разі, якщо неможливо отримати гарячу їжу, забезпечуються:

військовослужбовці строкової військової служби - загальновійськовим набором сухих продуктів;

військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають право на отримання норм харчування за рахунок держави, - забезпечуються продуктами в натуральному вигляді;

загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою компенсацією згідно із законодавством.

8.6. Грошова компенсація замість харчування на шлях прямування виплачується за місцем служби військовослужбовця. При цьому загальний час перебування у дорозі, за який нараховується грошова компенсація замість норм харчування, не повинен перевищувати строку, обчисленого з розрахунку норм пересування (з урахуванням пересадок) на добу.

Час перебування в дорозі понад 6 годин обчислюється як повна доба.

8.7. Сиротам та особам, позбавленим батьківського піклування або в яких один з батьків загинув під час виконання службових обов’язків військової служби, які прямують для вступу до військових навчальних закладів, призовникам, а також військовозобов’язаним, курсантам і студентам цивільних вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, призваним військовими комісаріатами на навчальні та інші збори, видача загальновійськового набору сухих продуктів, виплата грошової компенсації замість норм харчування проводиться:

на час слідування до місця зборів або до військових навчальних закладів - військовими комісаріатами (загонами);

на повернення зі зборів або з військових навчальних закладів до місця проживання - загонами (військовими навчальними закладами).

У разі надання військовозобов’язаним (резервістам), курсантам і студентам цивільних навчальних закладів, які перебувають на зборах, короткострокових відпусток через сімейні та інші обставини грошова компенсація замість норм харчування виплачується тільки на дорогу до місця проведення відпустки і назад. За час перебування у відпустці грошовою компенсацією замість норми харчування ці особи не забезпечуються, крім сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один з батьків загинув при виконанні службових обов’язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв’язку з хворобою.

8.8. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до законодавства.

IX. Утворення і використання зекономлених продуктів

9.1. У загонах при правильній організації харчування може утворюватись економія таких видів продовольства:

хліб за рахунок подачі його до столу дрібними шматочками вагою в 50 - 75 г з урахуванням потреби тих, хто харчується, згідно з нормами;

сіль і спеції з урахуванням індивідуальних смаків тих, хто харчується.

Економія продовольства за рахунок погіршення харчування або зменшення встановлених норм забороняється.

9.2. Вартість зекономлених продуктів зараховується до показників економічної роботи та оформлюється довідкою про кількість і вартість зекономлених продуктів за квартал (додаток 7).

Х. Продовольча тара

10.1. Загони забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством від підприємств-постачальників.

Заново сформованим загонам, які самостійно ведуть господарство, тара на первинне обзаведення для потреб продовольчої служби відпускається з розрахунку 2 мішки на кожні 15 осіб штатного особового складу.

10.2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну і власну. До зворотної належить тара, одержана з продовольством або майном, яка підлягає обов’язковому поверненню постачальникам або реалізації.

До власної тари належить тара, одержана загонами на первинне обзаведення або виготовлена (придбана) загонами.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлені. Тара експлуатується до повного зносу з урахуванням ремонту, проведеного в період її експлуатації.

Загони для забезпечення внутрішніх потреб у тарі утримують перехідні залишки тари в розмірі не більше п’ятидобової витрати продовольства.

10.3. Категорійність тари:

1) мішки з тканини (лляні, напівльняні, лляно-джутові, джутові) мають три категорії:

перша категорія - мішки нові, вітчизняні чи імпортні, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

друга категорія - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

третя категорія - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше п’яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків з-під цукру не знижується:

у разі наявності на їх поверхні цукрової кірки, а мішків з-під борошна - борошнистої кірки (клейстеру);

після зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 см-2;

у разі забруднення мішків для хлібопродуктів фарбою для маркування;

у разі наявності розпоротого шва довжиною не більше 20 см без пошкодження тканини мішка.

Мішки, що не відповідають третій категорії, належать до тарного матеріалу;

2) сітчасті мішки з-під картоплі й овочів мають дві категорії:

перша категорія - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

друга категорія - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у трьох місцях, при цьому площа однієї латки не повинна бути більша за три чарунки або 3 см-2.

Сітчасті мішки, що не відповідають другій категорії, належать до тарного матеріалу і обліковуються як ганчір’я;

3) дерев’яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з ДВП) мають дві категорії:

перша категорія - ящики дерев’яні нові та відремонтовані. У відремонтованих ящиках повинні бути ліквідовані всі пошкодження. У них допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

друга категорія - ящики, що потребують ремонту. Це ящики, які були в користуванні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

ламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до чотирьох на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків;

4) дерев’яні бочки мають дві категорії:

перша категорія - нові бочки дерев’яні та відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою вони були виготовлені;

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це не впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованій тарі допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

друга категорія - бочки, що потребують ремонту. Такі бочки повинні мати не менше трьох обручів і обидва дна, одне з яких може бути розібране в деталях. Допускаються такі пошкодження:

ламані, у кількості до двох, деталі основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев’яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев’яним тарним матеріалом вважаються:

обшивка, обрешітка, опалубка, щити;

дерев’яні ящики й бочки, що мають пошкодження більші, ніж передбачені в цьому пункті;

деталі дерев’яних бочок.

У дерев’яному тарному матеріалі допускаються:

наявність отворів від вийнятих цвяхів по всій поверхні дощечок;

наявність металевих кріплень;

забруднення поверхні тарного матеріалу рештками запакованої продукції площею до 100 см-2.

5) картонні ящики, що були в користуванні, мають дві категорії:

перша категорія - ящики, що потребують ремонту, - картонні ящики з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів. Допускається наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилась, у межах до 50 см-2;

друга категорія - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація двох боків до 15% їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість і кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні і за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачені для ящиків, що потребують ремонту, належать до тарного матеріалу та здаються на тарні підприємства за ціною макулатури;

6) паперові (крафтові) мішки мають дві категорії:

перша категорія - мішки паперові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упаковки харчових продуктів;

друга категорія - мішки паперові, що були в користуванні під харчовими продуктами, гумовотехнічними виробами, сипучими матеріалами, що не є отруйними і агресивними за хімічним складом, які не забруднюють мішки, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від його прошивання під час упаковки харчових продуктів.

Мішки паперові, що за своїм якісним станом не відповідають 1-й і 2-й категоріям, належать до макулатури та здаються на тарні підприємства за ціною макулатури;

7) пропіленові мішки, а також інша тара з пластмас (бочки, коробки, ящики, тара ґратчаста, сітки тощо) мають одну категорію:

мішки та сітки пропіленові нові й ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упакування харчових продуктів;

бочки, коробки, ящики, тара ґратчаста, бутилі нові й ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають щербин і тріщин корпусу та придатні для повторного використання.

Тара з пластмаси, що за своїм якісним станом не відповідає вищезазначеним вимогам, за необхідності використовується для господарських потреб загону, а після використання списується з обліку;

8) банки скляні мають одну категорію - банки скляні нові та ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають наскрізних щербин у верхній частині горла, а також із зовнішнього й внутрішнього боків, щербин і тріщин на зовнішньому боці горла, дна та корпусу, та придатні для повторного використання. Допускається наявність етикеток, кольореток і залишків харчових рідин.

Бій банок скляних, що утворився під час їх транспортування та зберігання, списується з обліку в межах установлених норм;

9) загони зобов’язані брати на матеріальний і бухгалтерський облік всю дерев’яну, картонну, скляну, пластмасову тару та паперові мішки, що надходять разом з продукцією і товарами, незалежно від оплати їх вартості постачальнику, а також забезпечити правильне відкриття, бережливе ставлення і збереження дерев’яної, картонної і скляної тари.

ХІ. Забезпечення тварин кормами

11.1. Корми відпускаються безкоштовно для забезпечення у загонах, де штатом передбачені тварини.

Для годування службових тварин у військовій частині організовується окрема кухня.

11.2. Забезпечення тварин здійснюється згідно з нормами добового раціону тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби".

11.3. У разі годування штатних тварин сухими концентрованими кормами їх забезпечення проводиться за нормами, регламентованими виробником продукції, залежно від харчової цінності продукту.

11.4. Закупівля продуктів для годування передбачених штатом тварин здійснюється за рахунок коштів згідно з відповідним кодом економічної класифікації видатків, що передбачає придбання корму для тварин.

ХІІ. Підсобні господарства загонів

12.1. Підсобні господарства загонів створюються для виробництва сільськогосподарської продукції з метою планового забезпечення продовольством особового складу.

Створення підсобного господарства здійснюється за рішенням командира загону з дозволу Адміністрації Держспецтрансслужби і оформляється наказом по загону після внесення змін до переліку видів господарської діяльності, дозволених здійснювати загону.

12.2. Керівництво підсобним господарством здійснює командир загону через свого заступника командира - начальника тилу і начальника продовольчої служби загону.

Наказом командира загону призначаються відповідальні особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом або працівників, які відповідають за ведення підсобного господарства, збереження тварин, птиці, майна та інших матеріальних засобів.

12.3. Спеціалізація підсобного господарства визначається командиром загону з урахуванням місцевих умов та планових завдань виробництва продукції, які щороку затверджуються заступником Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків.

12.4. Підсобне господарство виробляє сільськогосподарську продукцію на землях, закріплених за загоном.

Забезпечення тварин кормами здійснюється за рахунок кормів власного виробництва, закуплених за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих як гуманітарна допомога, харчових відходів з їдалень загонів.

12.5. У підсобному господарстві дозволяється утримувати свиней, усі види м’ясної і молочної худоби, коней, кролів та птицю тощо, а також мати теплиці, парники, фруктові сади та водоймища для розведення риби. Вирощування зелені, овочів, картоплі, виробництво зернофуражних, грубих та соковитих кормів здійснюється на землях, закріплених за загонами.

12.6. Для вирощування продукції рослинництва, на роботах, пов’язаних з доглядом за тваринами, обробкою земельних ділянок, виловом риби, може використовуватися праця військовослужбовців строкової військової служби у вільний від бойової підготовки та несення служби час.

12.7. Передача продукції підсобних господарств на продовольчий склад у загонах оформляється накладною у двох примірниках. Оформлена накладна передається начальнику підрозділу бухгалтерського обліку та звітності (головному бухгалтеру) загону, який долучає один примірник до розрахункових документів, а другий примірник повертає начальнику продовольчої служби загону для оприбуткування продуктів на продовольчому складі.

Доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вироблена у підсобному господарстві, зараховують до коштів спеціального фонду загону і використовують для виконання кошторису доходів та видатків спеціального фонду.

12.8. Будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць і парників у підсобних господарствах здійснюються силами та за рахунок коштів загону з обов’язковим дотриманням відповідних будівельних норм та санітарних норм та правил.

Загін, який має підсобне господарство, проводить необхідні заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення стічними водами та відходами ферм, своєчасного попередження виникнення та розповсюдження заразних хвороб тварин та птиці, ліквідації цих хвороб у разі їх виникнення, створює необхідні санітарні умови для утримання тварин і птиці, проводить протипожежні заходи.

12.9. За рішенням командира загону для ветеринарного обслуговування тварин та птиці можуть призначатися військовослужбовці строкової військової служби або військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають ветеринарну освіту.

12.10. Забезпечення підсобного господарства насінням зернових, овочевих, кормових, технічних та інших культур, а також молодняком проводиться загоном.

12.11. Для посадки картоплі підсобному господарству за рішенням командира загону може відпускатися насіння з планових поточних фондів загонів з обов’язковим поверненням його з урожаю того самого року.

12.12. Продукція підсобних господарств загонів витрачається на планове та додаткове забезпечення особового складу у співвідношенні, яке встановлює управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

12.13. У загонах продукція підсобних господарств, у тому числі вирощена в теплицях і парниках, оприбутковується за середніми цінами в регіоні розташування загону на аналогічний вид продукції на підставі акта, що складається начальником продовольчої служби, підписується членами внутрішньої перевірочної комісії частини та затверджується командиром загону.

12.14. Забій тварин та птиці підсобного господарства проводиться безпосередньо у загоні за наявності обладнаного відповідно до встановлених вимог забійного пункту або на м’ясопереробних підприємствах.

Забій тварин та птиці оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром загоном. На підставі цього акта тварини та птиця списуються з обліку, а м’ясопродукти та шкіра тварин, одержані від забою, оприбутковуються.

У разі забою тварин різних категорій розшифровка отриманих м’яса, жиру-сирцю, субпродуктів проводиться окремо за кожну категорію тварин.

В акті внутрішньої перевірочної комісії ставиться підпис лікаря ветеринарної медицини управління у зонах обслуговування загону про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів з висновком щодо придатності м’яса для харчування особового складу.

У разі забою тварин на місцевих м’ясопереробних підприємствах до акта внутрішньої і перевірочної комісії додаються документи, надані цим підприємством.

При відправленні тварин на забійні пункти, м’ясопереробні підприємства або передаванні їх до інших господарств на кожну групу тварин лікарем ветеринарної медицини видаються ветеринарне свідоцтво (у межах населеного пункту - довідка) і опис тварин у двох примірниках окремо на кожен вид тварин.

Опис тварин підписують матеріально відповідальні особи: той, хто здав тварин, і той, хто їх прийняв, а також командир загону і начальник фінансової служби (головний бухгалтер), у підпорядкуванні якого перебуває підсобне господарство.

12.15. Передзабійний огляд тварин та післязабійна експертиза туш і органів з обов’язковою трихінелоскопією свинячих туш (у разі забою на пункті загону) проводяться лікарем ветеринарної медицини. Після проведення ветеринарно-санітарної експертизи лікар ветеринарної медицини заносить у журнал відмітку про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів.

12.16. Вимушений забій тварин проводиться тільки з дозволу лікаря ветеринарної медицини і оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії. М’ясо від вимушено забитих тварин підсобного господарства використовувати для харчування особового складу забороняється.

М’ясо, яке не придатне для харчування особового складу за висновками ветеринарно-санітарної експертизи, передається для годівлі собак, які передбачені штатом загону.

12.17. Падіж тварин оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром загону. До акта додається довідка лікаря ветеринарної медицини, а також проводиться службове розслідування.

12.18. Облік тварин, сільськогосподарської продукції, матеріальних цінностей ведеться в установленому законодавством порядку.

12.19. Передача і ліквідація підсобних господарств у загоні здійснюються за рішенням командира загону з дозволу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до законодавства.

ХІІІ. Облік, звітність, контроль за господарською діяльністю продовольчої служби і порядок списання продовольства, техніки та майна

13.1. Загони ведуть облік наявності, руху і якісного стану продовольства, техніки та майна в установленому законодавством порядку.

Звіти за продовольчу службу складаються за встановленими формами й у встановлені строки.

13.2. Облік продовольства, техніки та майна ведеться з метою отримання даних про їх наявність, утрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації продовольчого забезпечення загонів, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю їх використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складання облікових та звітних документів.

Обліку підлягають усе продовольство, техніка та майно незалежно від призначення та джерел надходження. Облік повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Продовольство, техніка та майно непорушних запасів обліковуються окремо від запасів поточного забезпечення.

13.3. Облік продовольства, техніки та майна ведеться в мирний час на об’єктах продовольчої служби, у продовольчих службах загонів та підрозділах бухгалтерського обліку та звітності.

Облік продовольства, техніки та майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, на інших матеріальних носіях інформації даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) продовольства, техніки та майна, а також про його рух, утрату та нестачу.

13.4. Для визначення числа добових дач, які є підставою для нарахування належності продовольства, у продовольчій службі діловодом ведеться книга обліку руху тих, хто харчується, усього особового складу та службових тварин, які перебувають на забезпеченні.

У разі якщо окремо дислоковані підрозділи забезпечуються самостійно, облік особового складу та руху продовольства ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства. Особовий склад та службові тварини цих підрозділів у книзі загону не враховуються, їх облік ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства.

Записи про рух особового складу, що забезпечується, у книзі обліку руху тих, хто харчується, робляться щодня на підставі атестатів на продовольство, атестатів на фураж та наказів по частині.

Книга обліку руху тих, хто харчується, не рідше ніж один раз на тиждень (за потреби - щодня) звіряється з книгою обліку особового складу загону та наказами командира загону, про що в ній робиться відповідна відмітка представником штабу, який відповідає за ведення обліку особового складу.

Після закінчення місяця у книзі виводиться підсумок добових дач, які обернулися за кожною нормою окремо.

У разі зарахування на забезпечення військовослужбовців без продовольчих атестатів до книги обліку руху тих, хто харчується, додається витяг з наказу про зарахування на забезпечення цих військовослужбовців.

13.5. Контроль за господарською діяльністю продовольчих складів здійснюється в установленому законодавством порядку.

13.6. Для запису результатів перевірки якості продуктів харчування, готової їжі, санітарно-гігієнічного стану їдальні, посуду, спеціального одягу, робітників їдальні та обліку зекономлених продуктів у їдальні ведеться книга контролю за якістю їжі, яка зберігається у начальника їдальні (старшого кухаря). Ця книга реєструється, нумерується та прошнуровується в установленому порядку. Після закінчення вона зберігається в діловодстві продовольчої служби протягом трьох років.

13.7. При перевірці фактичної наявності продовольства та майна складається відомість зняття залишків продовольства та майна.

13.8. Списання техніки та майна, які стали не придатними для застосування (враховуючи проведений ремонт), а також утраченого продовольства, техніки та майна здійснюється згідно із законодавством.

Голова Адміністрації
Державної спеціальної
служби транспорту
генерал-лейтенант




М. Мальков




Додаток 1
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 1.14 розділу І)

АТЕСТАТ
військовослужбовця Держспецтранспорту на продовольство


Додаток 2
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 1.14 розділу І)

КНИЖКА
атестатів військовослужбовця Держспецтранспорту


Додаток 3
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 1.17 розділу І)

АТЕСТАТ
на фураж


Додаток 4
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 1.17 розділу І)

КНИЖКА АТЕСТАТІВ
на фураж Держспецтрансслужби



Додаток 5
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 2.5 розділу ІІ)

ПЕРЕЛІК
категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави

Продуктами, зазначеними у підпункті "ґ" примітки 2 до норми морська, за рахунок держави забезпечувати військовослужбовців, військовозобов’язаних, що проходять військову підготовку, курсантів і осіб, які навчаються на кафедрі, призваних на збори (стажування), працівників Держспецтрансслужби, які здійснюють водолазні спуски під воду, беруть участь у роботах, пов’язаних з особистим перебуванням у компресійній камері (водолазній барокамері) під тиском, за таким переліком категорій:

щодо додаткових продуктів для водолазів:

штатний водолазний склад (із числа військовослужбовців) загонів (старші водолазні спеціалісти, водолазні спеціалісти, старші водолази, водолази, інструктори водолазної справи) - постійно;

водолази з числа військовослужбовців, які прибули до навчального центру (підрозділів) для заміщення штатних водолазних посад, що звільняються у зв’язку з черговим звільненням у запас військовослужбовців строкової військової служби і тимчасово до проведення звільнення, ті, що утримуються у загонах понад встановлену штатну чисельність, - постійно з дня початку спусків під воду;

штатний інструкторський склад із числа військовослужбовців офіцерського складу, старшин і солдат навчального центру, які беруть безпосередню участь у керівництві спусками учнів-водолазів і курсантів і особисто спускаються під воду, - протягом усього періоду фактичного керівництва з початку спусків учнів і курсантів під воду;

інші військовослужбовці і службові особи Держспецтрансслужби, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, які здійснюють водолазні спуски під воду, беруть участь у роботах, пов’язаних з особистим перебуванням у компресійній камері (водолазній барокамері) під тиском, - у дні спусків під воду або у дні перебування в компресійній камері (водолазній барокамері);

штатні водолази з числа працівників, які одержують харчування за рахунок держави за нормою морська, - постійно;

щодо додаткових продуктів для водолазів-глибоководників:

штатні водолази-глибоководники - протягом всього періоду практичного виконання глибоководних водолазних робіт;

штатний склад водолазних підрозділів загонів Держспецтрансслужби (у тому числі офіцерський склад) - тільки у дні спусків під воду із застосуванням підводних засобів пересування;

водолази (військовослужбовці), які не мають кваліфікації водолазів-глибоководників, військовозобов’язані і студенти, курсанти і особи, які навчаються, які проходять військову підготовку, призвані на збори (стажування), курсанти кафедри, медичний склад, який бере участь у тренувальних глибоководних спусках або перебуває у водолазних барокамерах під глибоководним тиском, - за 10 днів до початку тренувальних спусків (перебування у водолазних барокамерах під глибоководним тиском), протягом усього періоду спусків (перебування в зазначених барокамерах) і 10 днів після їх закінчення;

особовий склад, який бере участь в експериментальних водолазних спусках, а також штатні водолази з числа працівників, які одержують харчування за рахунок держави за нормою морська і беруть участь у глибоководних водолазних спусках, - за 10 днів до початку спусків, протягом усього періоду спусків і 10 днів після їх закінчення.



Додаток 6
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 5.12 розділу V)

САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ
на транспорт структурного підрозділу Держспецтрансслужби, який призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба


Додаток 7
до Положення про продовольче
забезпечення Державної спеціальної
служби транспорту в мирний час
(пункт 9.2 розділу ІХ)

ДОВІДКА
про кількість і вартість зекономлених продуктів



вгору